Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гораєць пол Gorajec в Польщі у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства Населення 171 особа 2011 Се

Гораєць (Підкарпатське воєводство)

Гораєць (Підкарпатське воєводство)

Гораєць (пол. Gorajec)  — в Польщі, у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 171 особа (2011).

Село
Гораєць
пол. Gorajec
image
Дерев'яна греко-католицька церква

Координати 50°16′09″ пн. ш. 23°12′16″ сх. д. / 50.269166666694438561° пн. ш. 23.204444444472° сх. д. / 50.269166666694438561; 23.204444444472Координати: 50°16′09″ пн. ш. 23°12′16″ сх. д. / 50.269166666694438561° пн. ш. 23.204444444472° сх. д. / 50.269166666694438561; 23.204444444472

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Чесанів
Дата заснування 1564
Попередні назви Dąbrowa (з 1977 по 1981)
Населення 171 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-611
Автомобільний код RLU
SIMC 0600119
GeoNames 771875
OSM ↑2004585 ·R (Гміна Чесанів)
image
image
Гораєць
Гораєць (Польща)
image
image
Гораєць
Гораєць (Підкарпатське воєводство)
image Гораєць у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гораєць.

Географія

Село розташоване на Терногородському плато над річкою Гнійник (пол. Gnojnik) на відстані 2 кілометри на північний схід від центру гміни міста Чесаніва, 12 кілометрів на північ від центру повіту міста Любачева і 86 кілометрів на схід від столиці воєводства  — міста Ряшіва.

Назва

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Домброва (пол. Dąbrowa).

Історія

Перші сліди поселень на теренах Горайця походять з часів неоліту.

У XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства — Королівства Русі.

Після захоплення цих земель Польщею територія 1340–1772 роках входила до складу Руського воєводства Королівства Польського.

Село Гораєць засноване в 1564 році на волоському праві на землях сусіднього села Жуків (пол. Żuków (województwo podkarpackie)) за бажанням великого коронного гетьмана та, одночасно, любачівського старости Яна Тарновського (пол. Jana Tarnowskiego). Початково село мало назву пол. Horajec й до кінця XVIII століття входило до складу власності любачівського старости. Пізніше було продане на торгах баронові Йозефові Бруніцкому (пол. Józef Brunicki).

1772 року внаслідок першого поділу Польщі Гораєць відійшов до імперії Габсбургів.

На початку XX століття село перейшло у власність родини Ваттманів (пол. Wattmanów).

Мешканці села належали до парафії в сусідньому селі Жукові; певний час, від 1618 року і до кінця XVIII століття, існувала самостійна парафія.

1921 року в Горайці проживало 994 особи, переважно греко-католицького віросповідання. В селі існував Народний Дім, у якому діяли школа, читальня «Просвіти» та магазин споживчої кооперації.

1939 року в селі проживало 1 160 мешканців, з них 1 080 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 20 поляків та 20 польських колоністів міжвоєнного періоду.

1939 року після розчленування Польщі біля Горайця пройшла лінія кордону. Само село знаходилось в утвореній гітлерівцями Генеральній губернії, а сільський цвинтар — в СРСР. Там же опинився населений поляками присілок Дібровка (пол. Dąbrowka), мешканців якого з прикордонної території представники органів НКВС депортували в Сибір.

У період з 1944 по 1947 роки мешканців Горайця української національності тероризовано, грабовано, мордовано поляками, а саме село спалено. Збереглась дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована в 1586 р., яка була дочірньою в парафії Жуків Чесанівського деканату Перемишльської єпархії.

У березні-квітні 1944 року в околицях села Окружним Проводом ОУН, керованим Іваном Грабцем (псевдо «Гармаш»), для захисту українського населення теренів було сформовано сотню «Залізняка» Української повстанської армії під командуванням Івана Шпонтака, яка згодом виросла кількісно, була реорганізована в курінь «Месники», що діяв на Закерзонні аж до цілковитої депортації українців в 1947 році внаслідок етнічної чистки — акції «Вісла».

6 квітня 1945 року підрозділи Внутрішніх Військ Польщі (пол. Korpus Bezpieczeństwa Wewnętrznego) провели так звану «пацифікацію» Горайця (пол. Zbrodnia w Gorajcu), під час якої замордовано близько 170 осіб.

Докладніше: Різня в Горайці

Корінне українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР, убивства та депортації (144 особи) решти в 1947 році в рамках акції Вісла на понімецькі території Польщі вбите або вивезене зі своєї історичної батьківщини. Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду.

У 1950-х роках на землях, що в минулому належали мешканцям села, створено державне сільськогосподарське підприємство (пол. Państwowe Gospodarstwo Rolne).

У 1960-х роках збудовано школу.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

1977 року Гораєць, як і деякі інші села, де раніше переважало українське населення (наприклад, Жогатин), було перейменовано — на Діброву (пол. Dąbrowa).

«В 1970-х роках польські комуністичні верховоди у Варшаві видали розпорядження про зміну назв усіх населених пунктів на Закерзонні, які звучали по-українськи, на назви, які б звучали чисто по-польськи. Але згодом від виконання цього розпорядження відступили. Сталося це під тиском польських прогресивних сил, а також під тиском міжнародної думки.»

1981 року селу повернули історичну назву — Гораєць.

Починаючи з 2008 року, у селі проходять неформальні зустрічі прихильників народної культури — Фольковиська (пол. Folkowiska).

15-17 липня 2011 року відбувся перший офіційний . Найважливішими подіями стали: Вечір Оповідача під патронатом Анждея Стасюка та Фолькова Ніч.

13-15 липня 2012 року відбувся Фестиваль Культури Пограниччя Фольковисько 2012, у якому, серед інших колективів, взяла участь змішана польсько-українська музична група Дагадана (пол. Dagadana).

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 94 25 56 13
Жінки 77 14 45 18
Разом 171 39 101 31

Відомі люди

Бійцями куреня «Месники» стали принаймні 22 уродженці села Гораєць.

Докладніше: Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»

Пам'ятки історії та культури

В селі знаходиться дерев'яна греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці (пол. Cerkiew Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Gorajcu), одна з найстаріших в Польщі, збудована в 1586 як філіальна церква парафії в Жукові. На даний момент вона належить парафії в Чесанові. Церква в Горайці внесена до переліку об'єктів, що лежать на шляху дерев'яної архітектури (пол. Szlak Architektury Drewnianej (województwo podkarpackie), рос. Путь деревянной архитектуры (Подкарпатское воеводство)).

До пам'яток історії належать також (пол. Kaplica NMP w Gorajcu) та (пол. Cmentarz w Gorajcu).

Джерела, посилання та література

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гораєць (Підкарпатське воєводство)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 4 березня 2013.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 46.
  4. Стаття «Різня в Горайці» (пол. ZBRODNIE w Gorajcu)[недоступне посилання з травня 2019], газета «Наше слово»
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 червня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  6. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — С. 446.
  7. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком»: Акція «Вісла» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1997. — 359 с. — .
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  9. Іван Лебедович[недоступне посилання з травня 2019]


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gorayec pol Gorajec v Polshi u gmini Chesaniv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 171 osoba 2011 Selo Gorayec pol Gorajec Derev yana greko katolicka cerkva Koordinati 50 16 09 pn sh 23 12 16 sh d 50 269166666694438561 pn sh 23 204444444472 sh d 50 269166666694438561 23 204444444472 Koordinati 50 16 09 pn sh 23 12 16 sh d 50 269166666694438561 pn sh 23 204444444472 sh d 50 269166666694438561 23 204444444472 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Lyubachivskij povitGmina ChesanivData zasnuvannya 1564Poperedni nazvi Dabrowa z 1977 po 1981 Naselennya 171 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 611Avtomobilnij kod RLUSIMC 0600119GeoNames 771875OSM 2004585 R Gmina Chesaniv GorayecGorayec Polsha GorayecGorayec Pidkarpatske voyevodstvo Gorayec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorayec GeografiyaSelo roztashovane na Ternogorodskomu plato nad richkoyu Gnijnik pol Gnojnik na vidstani 2 kilometri na pivnichnij shid vid centru gmini mista Chesaniva 12 kilometriv na pivnich vid centru povitu mista Lyubacheva i 86 kilometriv na shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva NazvaU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Dombrova pol Dabrowa IstoriyaPershi slidi poselen na terenah Gorajcya pohodyat z chasiv neolitu U XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Korolivstva Rusi Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya 1340 1772 rokah vhodila do skladu Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo Gorayec zasnovane v 1564 roci na voloskomu pravi na zemlyah susidnogo sela Zhukiv pol Zukow wojewodztwo podkarpackie za bazhannyam velikogo koronnogo getmana ta odnochasno lyubachivskogo starosti Yana Tarnovskogo pol Jana Tarnowskiego Pochatkovo selo malo nazvu pol Horajec j do kincya XVIII stolittya vhodilo do skladu vlasnosti lyubachivskogo starosti Piznishe bulo prodane na torgah baronovi Jozefovi Brunickomu pol Jozef Brunicki 1772 roku vnaslidok pershogo podilu Polshi Gorayec vidijshov do imperiyi Gabsburgiv Na pochatku XX stolittya selo perejshlo u vlasnist rodini Vattmaniv pol Wattmanow Meshkanci sela nalezhali do parafiyi v susidnomu seli Zhukovi pevnij chas vid 1618 roku i do kincya XVIII stolittya isnuvala samostijna parafiya 1921 roku v Gorajci prozhivalo 994 osobi perevazhno greko katolickogo virospovidannya V seli isnuvav Narodnij Dim u yakomu diyali shkola chitalnya Prosviti ta magazin spozhivchoyi kooperaciyi 1939 roku v seli prozhivalo 1 160 meshkanciv z nih 1 080 ukrayinciv grekokatolikiv 40 ukrayinciv rimokatolikiv 20 polyakiv ta 20 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1939 roku pislya rozchlenuvannya Polshi bilya Gorajcya projshla liniya kordonu Samo selo znahodilos v utvorenij gitlerivcyami Generalnij guberniyi a silskij cvintar v SRSR Tam zhe opinivsya naselenij polyakami prisilok Dibrovka pol Dabrowka meshkanciv yakogo z prikordonnoyi teritoriyi predstavniki organiv NKVS deportuvali v Sibir U period z 1944 po 1947 roki meshkanciv Gorajcya ukrayinskoyi nacionalnosti terorizovano grabovano mordovano polyakami a same selo spaleno Zbereglas derev yana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici zbudovana v 1586 r yaka bula dochirnoyu v parafiyi Zhukiv Chesanivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi U berezni kvitni 1944 roku v okolicyah sela Okruzhnim Provodom OUN kerovanim Ivanom Grabcem psevdo Garmash dlya zahistu ukrayinskogo naselennya tereniv bulo sformovano sotnyu Zaliznyaka Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi pid komanduvannyam Ivana Shpontaka yaka zgodom virosla kilkisno bula reorganizovana v kurin Mesniki sho diyav na Zakerzonni azh do cilkovitoyi deportaciyi ukrayinciv v 1947 roci vnaslidok etnichnoyi chistki akciyi Visla 6 kvitnya 1945 roku pidrozdili Vnutrishnih Vijsk Polshi pol Korpus Bezpieczenstwa Wewnetrznego proveli tak zvanu pacifikaciyu Gorajcya pol Zbrodnia w Gorajcu pid chas yakoyi zamordovano blizko 170 osib Dokladnishe Riznya v Gorajci Korinne ukrayinske naselennya vnaslidok viselennya ukrayinciv u 1945 roci v SRSR ubivstva ta deportaciyi 144 osobi reshti v 1947 roci v ramkah akciyi Visla na ponimecki teritoriyi Polshi vbite abo vivezene zi svoyeyi istorichnoyi batkivshini Zhiteli sela v ryadah OUN i UPA chinili opir etnocidu U 1950 h rokah na zemlyah sho v minulomu nalezhali meshkancyam sela stvoreno derzhavne silskogospodarske pidpriyemstvo pol Panstwowe Gospodarstwo Rolne U 1960 h rokah zbudovano shkolu U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva 1977 roku Gorayec yak i deyaki inshi sela de ranishe perevazhalo ukrayinske naselennya napriklad Zhogatin bulo perejmenovano na Dibrovu pol Dabrowa V 1970 h rokah polski komunistichni verhovodi u Varshavi vidali rozporyadzhennya pro zminu nazv usih naselenih punktiv na Zakerzonni yaki zvuchali po ukrayinski na nazvi yaki b zvuchali chisto po polski Ale zgodom vid vikonannya cogo rozporyadzhennya vidstupili Stalosya ce pid tiskom polskih progresivnih sil a takozh pid tiskom mizhnarodnoyi dumki 1981 roku selu povernuli istorichnu nazvu Gorayec Pochinayuchi z 2008 roku u seli prohodyat neformalni zustrichi prihilnikiv narodnoyi kulturi Folkoviska pol Folkowiska 15 17 lipnya 2011 roku vidbuvsya pershij oficijnij Najvazhlivishimi podiyami stali Vechir Opovidacha pid patronatom Anzhdeya Stasyuka ta Folkova Nich 13 15 lipnya 2012 roku vidbuvsya Festival Kulturi Pogranichchya Folkovisko 2012 u yakomu sered inshih kolektiviv vzyala uchast zmishana polsko ukrayinska muzichna grupa Dagadana pol Dagadana NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 94 25 56 13Zhinki 77 14 45 18Razom 171 39 101 311921 994 osobi 1938 1 160 osib z nih 1 077 abo 92 84 ukrayinciv reshta polyaki ta yevreyi 2005 107 osib 2006 140 osibVidomi lyudiBijcyami kurenya Mesniki stali prinajmni 22 urodzhenci sela Gorayec Dokladnishe Spisok bijciv kurenya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Mesniki otec Ivan Lebedovich kapelan UGA pismennik Pam yatki istoriyi ta kulturiV seli znahoditsya derev yana greko katolicka cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici pol Cerkiew Narodzenia Najswietszej Marii Panny w Gorajcu odna z najstarishih v Polshi zbudovana v 1586 yak filialna cerkva parafiyi v Zhukovi Na danij moment vona nalezhit parafiyi v Chesanovi Cerkva v Gorajci vnesena do pereliku ob yektiv sho lezhat na shlyahu derev yanoyi arhitekturi pol Szlak Architektury Drewnianej wojewodztwo podkarpackie ros Put derevyannoj arhitektury Podkarpatskoe voevodstvo Do pam yatok istoriyi nalezhat takozh pol Kaplica NMP w Gorajcu ta pol Cmentarz w Gorajcu Dzherela posilannya ta literatura Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5 Apokryf Ruski Gorajec 4 serpnya 2020 u Wayback Machine pol PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gorayec Pidkarpatske voyevodstvo GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 4 bereznya 2013 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 46 Stattya Riznya v Gorajci pol ZBRODNIE w Gorajcu nedostupne posilannya z travnya 2019 gazeta Nashe slovo PDF Arhiv originalu PDF za 15 chervnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 S 446 Partizanskimi dorogami z komandirom Zaliznyakom Akciya Visla 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Ivan Lebedovich nedostupne posilannya z travnya 2019 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ