Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володи мир Юліа нович Охримо вич 27 травня 1870 18700527 Велдіж Долинський повіт Королівство Галичини та Володимирії Авс

Охримович Володимир Юліанович

Охримович Володимир Юліанович

Володи́мир Юліа́нович Охримо́вич (27 травня 1870(18700527), Велдіж, Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині: Шевченкове, село Долинського району Івано-Франківської області — 6 листопада 1931, Львів) — український галицький громадсько-політичний діяч, учений, журналіст, правник. З 1899 року дійсний член НТШ і голова його Статистичної комісії, член-кореспондент Петербурзької АН, професор права та декан Правничого факультету Українською таємного університету у Львові (1920—1925).

д-р Володимир Юліанович Охримович
image
д-р Володимир Юліанович Охримович
Посол до Австрійського парламенту
17.06.1907 — 06.04.1908
Народився 27 травня 1870(1870-05-27)
с. Велдіж, Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 6 листопада 1931(1931-11-06) (61 рік)
м. Львів, Польська республіка
Похований Личаківський цвинтар
Виборчий округ 58
Відомий як громадський діяч
Місце роботи Заліщики і Діло
Громадянство image Австро-Угорщина → image ЗУНР → image Польща
Національність українець
Alma mater Львівський університет
Політична партія Українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія, Українська народна трудова партія, УНДО
Рід
Батько о. Юліан Охримович († 1908)
У шлюбі з Олена Крушельницька (1900)
Діти 2 доньки (1 померла дитиною)
Професія правник
Звання доктор права
Релігія греко-католик
image Роботи у Вікіджерелах
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Охримович.

Життєпис

До 1888 р. навчався у Стрийській гімназії, до 1894 р. вивчав право у Львівському університеті. У 1897 р. отримав звання доктора права (Львівський університет).

Діяч Української радикальної партії, один із засновників Української національно-демократичної партії, співробітник журналів «Народ» (1890) і «Житє і слово» (1895).

З 1902 року довший час був головним редактором газети «Дїло».

image
Члени делегацій на перемовинах про припинення вогню. Львів, палац Потоцьких, 26.02.1919 рік. Перший ряд (зліва направо): Володимир Темницький, Володимир Охримович, голова французької місії генерал Жозеф Бартелемі, керівник британської місії генерал-майор Адріан Картон де Віарт, італійський майор Джузепе Стабіле, Степан Витвицький; Другий ряд: Альфонс Ерле, отець Франц Ксаверій Бонн, Роберт Говард Лорд (США), Осип Бурачинський, Костянтин Слюсарчук, Теодор Рожанківський; Третій ряд: стоїть третій — отець Антін Калята, четвертий — британський полковник Смайс, шостий —

На початку 1903 року переїхав у Заліщики, де відкрив адвокатську канцелярію.

У 1907—1908 — посол палати депутатів XI каденції австрійського Райхсрату, де користувався загальною пошаною як українців, так і польських освічених кіл. Обраний від двомандатного 58 округу (судові повіти Мельниця, Борщів, Заліщики, Городенка, Товсте, Снятин та село Малі Чорнокінці з Гусятинського судового повіту). У Райхсраті входив до Русинського клубу.

Після приходу російських військ до Галичини у 1914 вивезений у 1915—1917 рр. як заручник у Сибір, де перейшов еволюцію свого філософського світогляду. Написав у 1917 році брошуру «Як я навернувся до Бога. Прилюдна сповідь.»

З 1918 року делегат Української Національної Ради ЗУНР. Наприкінці лютого 1919 року брав участь у складі делегації ЗУНР на переговорах із місією Антанти у Львові.

З 1923 p. — голова Народної трудової партії, з 1925 — в УНДО.

В його оселі були гостями Соломія Крушельницька, Василь Стефаник, Михайло Павлик, Іван Франко.

Автор багатьох цінних праць українською та російською мовами з статистики, етнології, етнографії, мовознавства та антропоніміки, надрукованих в записках НТШ та інших наукових виданнях. У двох своїх статистичних розвідках довів, що території Галичини і Буковини є українськими.

Похований на 52 полі Личаківського цвинтаря.

image
Пам'ятник на могилі Володимира Охримовича

Праці

  • «Звідки взялася ся назва Бойки?» (Житє і слово. Т. 3, Львів, 1895)
  • "Знадоби до пізнання народних звичаїв і поглядів правних: Ч. І.; Ч. І—XV. (Житє і слово. Т. 3, Львів, 1895. — С. 296—307; 387—401.)
  • «Українсько-руські приповідки правничі систематично впорядковані та юридично пояснені» (1912)
  • Галиція; Буковина / «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (Т. 2, М., 1916. — С. 407—418; 419—420.)
  • «Значение малороссийских свадебных обрядов и песен в истории эволюции семьи». 1. Матриархат. — Этнографическое обозрение, 1891 г., № 4.
  • «Рукописні церковні книги в с. Волосянці Стрийського повіту» (ЗНТШ, Т. XIX, 1897)
  • «Русини-латинники» (Львів, 1909) та ін.

Примітки

  1. Franz Adlgasser. Kurzbiografie Ochrymowicz (Ochrymowytsch, Ochrymovyč), Wolodymir Dr. iur. на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)

Джерела

Посилання

  • Володимир Охримович
  • Прес-центр[недоступне посилання з червня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodi mir Yulia novich Ohrimo vich 27 travnya 1870 18700527 Veldizh Dolinskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Shevchenkove selo Dolinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 6 listopada 1931 Lviv ukrayinskij galickij gromadsko politichnij diyach uchenij zhurnalist pravnik Z 1899 roku dijsnij chlen NTSh i golova jogo Statistichnoyi komisiyi chlen korespondent Peterburzkoyi AN profesor prava ta dekan Pravnichogo fakultetu Ukrayinskoyu tayemnogo universitetu u Lvovi 1920 1925 d r Volodimir Yulianovich Ohrimovichd r Volodimir Yulianovich OhrimovichPosol do Avstrijskogo parlamentu17 06 1907 06 04 1908Narodivsya 27 travnya 1870 1870 05 27 s Veldizh Dolinskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer 6 listopada 1931 1931 11 06 61 rik m Lviv Polska respublikaPohovanij Lichakivskij cvintarViborchij okrug 58Vidomij yak gromadskij diyachMisce roboti Zalishiki i DiloGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnist ukrayinecAlma mater Lvivskij universitetPolitichna partiya Ukrayinska radikalna partiya Ukrayinska nacionalno demokratichna partiya Ukrayinska narodna trudova partiya UNDORidBatko o Yulian Ohrimovich 1908 U shlyubi z Olena Krushelnicka 1900 Diti 2 donki 1 pomerla ditinoyu Profesiya pravnikZvannya doktor pravaReligiya greko katolik Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ohrimovich ZhittyepisDo 1888 r navchavsya u Strijskij gimnaziyi do 1894 r vivchav pravo u Lvivskomu universiteti U 1897 r otrimav zvannya doktora prava Lvivskij universitet Diyach Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi partiyi spivrobitnik zhurnaliv Narod 1890 i Zhitye i slovo 1895 Z 1902 roku dovshij chas buv golovnim redaktorom gazeti Dyilo Chleni delegacij na peremovinah pro pripinennya vognyu Lviv palac Potockih 26 02 1919 rik Pershij ryad zliva napravo Volodimir Temnickij Volodimir Ohrimovich golova francuzkoyi misiyi general Zhozef Bartelemi kerivnik britanskoyi misiyi general major Adrian Karton de Viart italijskij major Dzhuzepe Stabile Stepan Vitvickij Drugij ryad Alfons Erle otec Franc Ksaverij Bonn Robert Govard Lord SShA Osip Burachinskij Kostyantin Slyusarchuk Teodor Rozhankivskij Tretij ryad stoyit tretij otec Antin Kalyata chetvertij britanskij polkovnik Smajs shostij Na pochatku 1903 roku pereyihav u Zalishiki de vidkriv advokatsku kancelyariyu U 1907 1908 posol palati deputativ XI kadenciyi avstrijskogo Rajhsratu de koristuvavsya zagalnoyu poshanoyu yak ukrayinciv tak i polskih osvichenih kil Obranij vid dvomandatnogo 58 okrugu sudovi poviti Melnicya Borshiv Zalishiki Gorodenka Tovste Snyatin ta selo Mali Chornokinci z Gusyatinskogo sudovogo povitu U Rajhsrati vhodiv do Rusinskogo klubu Pislya prihodu rosijskih vijsk do Galichini u 1914 vivezenij u 1915 1917 rr yak zaruchnik u Sibir de perejshov evolyuciyu svogo filosofskogo svitoglyadu Napisav u 1917 roci broshuru Yak ya navernuvsya do Boga Prilyudna spovid Z 1918 roku delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR Naprikinci lyutogo 1919 roku brav uchast u skladi delegaciyi ZUNR na peregovorah iz misiyeyu Antanti u Lvovi Z 1923 p golova Narodnoyi trudovoyi partiyi z 1925 v UNDO V jogo oseli buli gostyami Solomiya Krushelnicka Vasil Stefanik Mihajlo Pavlik Ivan Franko Avtor bagatoh cinnih prac ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami z statistiki etnologiyi etnografiyi movoznavstva ta antroponimiki nadrukovanih v zapiskah NTSh ta inshih naukovih vidannyah U dvoh svoyih statistichnih rozvidkah doviv sho teritoriyi Galichini i Bukovini ye ukrayinskimi Pohovanij na 52 poli Lichakivskogo cvintarya Pam yatnik na mogili Volodimira OhrimovichaPraci Zvidki vzyalasya sya nazva Bojki Zhitye i slovo T 3 Lviv 1895 Znadobi do piznannya narodnih zvichayiv i poglyadiv pravnih Ch I Ch I XV Zhitye i slovo T 3 Lviv 1895 S 296 307 387 401 Ukrayinsko ruski pripovidki pravnichi sistematichno vporyadkovani ta yuridichno poyasneni 1912 Galiciya Bukovina Ukrainskij narod v ego proshlom i nastoyashem T 2 M 1916 S 407 418 419 420 Znachenie malorossijskih svadebnyh obryadov i pesen v istorii evolyucii semi 1 Matriarhat Etnograficheskoe obozrenie 1891 g 4 Rukopisni cerkovni knigi v s Volosyanci Strijskogo povitu ZNTSh T XIX 1897 Rusini latinniki Lviv 1909 ta in PrimitkiFranz Adlgasser Kurzbiografie Ochrymowicz Ochrymowytsch Ochrymovyc Wolodymir Dr iur na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim DzherelaKovalevska O O Ohrimovich Ohrimovich Volodimir Yulianovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 708 ISBN 978 966 00 1061 1 Kosar I Diyalnist Volodimira Ohrimovicha v Naukovomu tovaristvi im Shevchenka Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya 2011 Vip 19 Ohrimovich Volodimir Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1966 Kn 2 t 5 Misto prodovzhennya Peremiska Yeparhiya S 1914 ISBN 5 7707 4049 3 Ohrimovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 397 ISBN 966 7492 04 4 Ohrimovich Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1265 1000 ekz Ternopilskij Yu L Ukrayinska presa z perspektivi 150 littya Spilka ukrayinskih zhurnalistiv Ameriki Dzhersi Siti 1974 Franko Z T Ohrimovich Volodimir Yulianovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 415 2 e vid vipr i dop K 2004 S 450 PosilannyaVolodimir Ohrimovich Pres centr nedostupne posilannya z chervnya 2019

Дата публікації:
Топ