Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Японсько-китайські відносини мають понад двохтисячолітню історію. Перші контакти мали місце в період Яйой. З китайського материка до Японії були завезені рисівництво, техніка обробки металів, мистецтво виготовлення бронзових і залізних знарядь. Китайська культура справила великий вплив на формування японського суспільства і японської держави.
| Китайсько-японські відносини | |
|---|---|
| |
 КНР |  Японія |
Історія
1 — 6 століття
Перші писемні згадки про Японію та її мешканців містяться в китайських хроніках 1 століття. Стародавні китайці називали японців народом ва — «карликами» — і вважали варварами. В географічному розділі зазначається, що цей народ мав понад сто країн і мешкав у морі, на південний схід від Корейського півострова. 57 року мешканці однієї з цих країн під назвою На прибули до китайського імператора із даниною. В «Книзі Пізньої Хань» говориться, що посли отримали від імператора золоту печатку для їхнього правителя. Ця печатка була знайдена у 19 столітті на японському острові в районі міста Фукуока.
З китайських джерел відомо, що 107 року правителі народу ва надіслали нове данницьке посольство до двору китайської династії Пізня Хань. Ці правителі розпочали процес об'єднання країн японського архіпелагу. В 3 столітті, в результаті цього процесу, в Японії виникло перше державне утворення під назвою Яматай. Його правителька Хіміко визнала верховенство китайського імператора династії Вей і декілька разів надсилала до нього данницькі посольства. Детальний опис яматайської держави міститься в «Переказі про людей ва» в китайській хроніці «Записи трьох держав». Точне місце знаходження Яматай залишається предметом наукових дебатів.
Китайські хроніки 4 століття нічого не повідомляють про Японію. Проте джерела 5 століття згадують про існування в районі Осацької затоки могутньої давньояпонської монархії Ямато. Її керівники надсилали данницькі посольства до південнокитайських династій, сподіваючись отримати міжнародне визнання і підняти свій авторитет в очах японської знаті. В та згадується, що п'ять правителів держави народу ва почергово надсилали посланців до імператорського двору й отримували від імператора титули «ванів Ва». Ймовірно, завдяки цим посольствам вперше на теренах Японії набула поширення китайська писемність й південнокитайські розмовні діалекти. Саме ці діалекти лягли в основу прочитання ранньої японської ієрогліфіки та буддистського канону.
6 — 12 століття
Зв'язки між Китаєм і Японією стали тіснішими після прийняття японцями китайської махаяністської версії буддизму наприкінці 6 століття. Китайські інженери та митці грали провідну роль у спорудженні храмів та об'єктів поклоніння. Після постання в Китаї нової династії Тан на початку 7 століття, культурний обмін між обома країнами став інтенсивніше. Протягом наступного століття японці відправили понад 20 данницьких посольств з метою вивчення китайського буддизму, а також китайського політично-суспільного устрою. Після реформ Тайка японська молода держава розпочала розбудову державно-адміністративного апарату за танським зразком. 701 року було прийнято загальнояпонське законодавство на основі китайського.
В середині 7 століття китайська династія Тан почала кампанію з завоювання Корейського півострова. Боячись за свою незалежність, Японія відправила підмогу до союзницької корейської держави Пекче. 660 року японсько-пекчеська армія була розбита тансько-сілланськими силами в битві при річці Пек. Через це японський уряд розпочав реформування системи оборони і деякий час не відсилав данницьких посольств до Китаю. Незважаючи на напруження в китайсько-японських відносинах, культурний обмін між країнами не переривався. Зокрема, між 7 і 8 століттями до Японії було імпортовано даосизм, який справив великий вплив на формування церемоніалу японсько язичницької релігії. Японці стали використовувати титул верховного даоського божества «Небесного господаря» як титул власного монарха — Імператора Японії. Одночасно з цим була змінена офіційна назва держави — Ямато перетворилася на Японію (Ніппон).
Період 8 — 9 століття був часом домінування в Японії китайської танської культури. Стародавні японські столиці Нара і Кіото були збудовані за зразком танської столиці Чан'ань. Державний устрій базувався на китайському законодавстві. Придворні церемонії, одяг, побут нагадували танські аналоги. Поряд з японською поезією вака була популярна китайська ієрогліфічна поезія кансі. Знання китайського літературного канону було необхідною умовою для прийняття на державну посаду. В цей період південнокитайська традиція прочитання ієрогліфів була замінена північнокитайською. Китайський езотеричний буддизм, на чолі з сектами Тендай і Сінґон, став панівними в середовищі японського двору та аристократії.
Наприкінці 9 століття, у зв'язку із занепадом династії Тан та ростом патріотизму в Японії, китайська культура почала поступово витіснятися японською. Двосторонні відносини на державному рівні були припинені, а практика відправки данницьких посольств була скасована. Попри це тривав торговельний і культурний обмін на рівні приватних осіб — купців і ченців. Японці активно скуповували шовк і порцеляну. Важливою статтею імпорту була мідна монета китайської династії Сун, яка через занепад японського виробництва монет, перетворилася на основну японську валюту. Оскільки приватна японсько-китайська торгівля давала великі прибутки, в 12 столітті самурайські диктатори з роду Тайра прагнули взяти її під свій контроль.
13 — 15 століття
На початку 13 століття з Сунського Китаю до Японії було завезено дзен-буддизм. Нова релігія набула поширення в середовищі самурайства, а згодом і столичної аристократії. В Кіото та Камакурі були засновані пять великих дзенівських монастирів — «пять гір», що були центрами китайської культури в Японії. Поряд з дзеном в країні набули поширення амідаїстичні вчення, які також мали китайське походження. Незважаючи на поступовий занепад династії Сун в результаті монгольських вторгнень, японці продовжували підтримувати тісні контакти з Китаєм. Двосторонніми відносинами займалися виключно дзенівські ченці.
Після заснування на території Китаю монгольської династії Юань, над Японією нависла загроза монгольського завоювання. В 1274 і 1281 роках монгольський імператор Хубілай двічі відсилав велике монголо-китайсько-корейське військо підкорити японців. Однак обидві кампанії завершилися перемогою остров'ян. Це була перша масштабна спроба іноземного вторгнення до Японії. В ході цих воєн японці вперше познайомилися із вогнепальною зброєю, порохом, а також тактикою використання піхотинців-списників.
Починаючи з 14 століття в акваторії Жовтого і Східно-Китайського морів з'явилися японські пірати. Вони перманентно нападали прибережні поселення в Китаї та Кореї. Піратство переросло у міжнародну проблему, вирішенням якої займалися уряди трьох країн — Китаю, Кореї та Японії. Тогочасні японські сьоґуни отримували від китайських імператорів титул «ванів Японії» і право торгувати з Китаєм в обмін на боротьбу з піратами. Японський сьоґунат відновив практику відправлення данницьких посольств до китайського двору. Японсько-китайські міждержавні стосунки були відновлені.
15 століття стало часом японцізації китайських культурних запозичень попередніх століть. Китайський чайний церемоніал династії Сун, забутий китайцями наступних поколінь, зберігся в Японії і перетворився на окремий вид мистецтва — тядо. Набув розвитку японський тушевий живопис і дзенівська каліграфія.
16 — 19 століття
В 16 столітті, через кризу японського центрального уряду та початок періоду міжусобиць, японсько-китайський діалог був перерваний. Данницькі посольства не відправлялися. Наприкінці цього ж століття, об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі планував підкорити Китай. 1592 року він відправив для завоювання Пекіну 100 тисячну армію через Корею, розпочавши японсько-корейську війну. В ній взяли участь війська династії Мін, які захищали васальну корейську династію Чосон. 7-літня війна закінчилася поразкою Японії і відступом військ Тойотомі Хідейосі. Однак Корея опинилася в руїнах, а армія і скарбниця китайської династії Мін була виснажена. В результаті ослаблений Китай пав жертвою завоювання північних племен — маньчжурів. Вони заснували нову династію Цін.
З встановленням сьоґунату Токуґава 1603 року в Японії країна взяла курс на обмеження міжнародних контактів. З цієї причини японці відмовилися від закликів мінських чиновників створити анти-маньчжурську коаліцію. Офіційних стосунків між Цінським Китаєм та Японією не існувало до 19 століття. Японська влада заборонила японцям покидати межі країни, але заохочувала приватних купців з Південного Китаю прибувати в Наґасакі. В цьому місті існував китайський квартал. Його мешканці поширили культуру чаювання в середовищі японського простолюду. До того часу чай був доступний лише привілейованим класам.
Протягом 17 — 19 століття офіційною ідеологією Японії було китайське неоконфуціанство. В різних куточках країни споруджувалися мавзолеї Конфуція. Конфуціанство справило вплив на формування японської системи цінностей, зокрема кодексу честі самурая. У той же час, підсилювалися японські націоналістичні настрої. З'явилася тенденція підпорядковувати китайську культуру японській, сверджуючи, що витоки першої були запозичені з Японії у найдавніші часи.
Модернізація років Мейдзі (1868-1889) сприяла підсиленню Японської імперії. Китайська спроба модернізації, т.н. Реставрація Тунчжи (1860-1874, династія Цін) була менш вдалою. Результатом цього стала перемога Японії у Японсько-цінській війні (1894-95), яка поклала край китайському "" ([en]) та встановила домінуючий статус Японської імперії на наступні півстоліття.
Див. також
Примітки
- Ямаґуті О. Історія японсько-китайських відносин // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Thus we find Jiun Sonja (1718-1804), a Shinto priest, arguing that "The images of the River Chart [Hetu], were manifested through the Okitsu Mirror [a round bronze object kept at the sacred Ise shrine] . . . . [and the authors of the Changes] copied our ancient divination of Takam-ga-hara in formulating its text and style. The whole book is completely borrowed from us [the Japanese]. Hirata Atsutane (1776-1843), for his part, went so far as to assert that the ancient Chinese culture hero Fu Xi, putative inventor of the trigrams, was actually a Shinto deity.[1] [ 5 Лютого 2016 у Wayback Machine.]
Джерела та література
Китайсько-японські відносини // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Література
- В. Ю. Константинов. Китайсько-японська конвенція 1885 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- М. Миронова. Тяньцзінська китайсько-японська конвенція 1885 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- (яп.) Міністерство закордонних справ Японії [ 9 Липня 2011 у Wayback Machine.]
- (кит.) Міністерство закордонних справ Китайської Народної Республіки [ 2 Серпня 2011 у Wayback Machine.]
- (кит.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaponsko kitajski vidnosini mayut ponad dvohtisyacholitnyu istoriyu Pershi kontakti mali misce v period Yajoj Z kitajskogo materika do Yaponiyi buli zavezeni risivnictvo tehnika obrobki metaliv mistectvo vigotovlennya bronzovih i zaliznih znaryad Kitajska kultura spravila velikij vpliv na formuvannya yaponskogo suspilstva i yaponskoyi derzhavi Kitajsko yaponski vidnosini KNR YaponiyaIstoriya1 6 stolittya Pechatka vana yaponskoyi krayini Na Fukuockij muzej Pershi pisemni zgadki pro Yaponiyu ta yiyi meshkanciv mistyatsya v kitajskih hronikah 1 stolittya Starodavni kitajci nazivali yaponciv narodom va karlikami i vvazhali varvarami V geografichnomu rozdili zaznachayetsya sho cej narod mav ponad sto krayin i meshkav u mori na pivdennij shid vid Korejskogo pivostrova 57 roku meshkanci odniyeyi z cih krayin pid nazvoyu Na pribuli do kitajskogo imperatora iz daninoyu V Knizi Piznoyi Han govoritsya sho posli otrimali vid imperatora zolotu pechatku dlya yihnogo pravitelya Cya pechatka bula znajdena u 19 stolitti na yaponskomu ostrovi v rajoni mista Fukuoka Z kitajskih dzherel vidomo sho 107 roku praviteli narodu va nadislali nove dannicke posolstvo do dvoru kitajskoyi dinastiyi Piznya Han Ci praviteli rozpochali proces ob yednannya krayin yaponskogo arhipelagu V 3 stolitti v rezultati cogo procesu v Yaponiyi viniklo pershe derzhavne utvorennya pid nazvoyu Yamataj Jogo pravitelka Himiko viznala verhovenstvo kitajskogo imperatora dinastiyi Vej i dekilka raziv nadsilala do nogo dannicki posolstva Detalnij opis yamatajskoyi derzhavi mistitsya v Perekazi pro lyudej va v kitajskij hronici Zapisi troh derzhav Tochne misce znahodzhennya Yamataj zalishayetsya predmetom naukovih debativ Kitajski hroniki 4 stolittya nichogo ne povidomlyayut pro Yaponiyu Prote dzherela 5 stolittya zgaduyut pro isnuvannya v rajoni Osackoyi zatoki mogutnoyi davnoyaponskoyi monarhiyi Yamato Yiyi kerivniki nadsilali dannicki posolstva do pivdennokitajskih dinastij spodivayuchis otrimati mizhnarodne viznannya i pidnyati svij avtoritet v ochah yaponskoyi znati V ta zgaduyetsya sho p yat praviteliv derzhavi narodu va pochergovo nadsilali poslanciv do imperatorskogo dvoru j otrimuvali vid imperatora tituli vaniv Va Jmovirno zavdyaki cim posolstvam vpershe na terenah Yaponiyi nabula poshirennya kitajska pisemnist j pivdennokitajski rozmovni dialekti Same ci dialekti lyagli v osnovu prochitannya rannoyi yaponskoyi iyeroglifiki ta buddistskogo kanonu 6 12 stolittya Vorota staroyi stolici v Nara za kitajskim zrazkom Zv yazki mizh Kitayem i Yaponiyeyu stali tisnishimi pislya prijnyattya yaponcyami kitajskoyi mahayanistskoyi versiyi buddizmu naprikinci 6 stolittya Kitajski inzheneri ta mitci grali providnu rol u sporudzhenni hramiv ta ob yektiv pokloninnya Pislya postannya v Kitayi novoyi dinastiyi Tan na pochatku 7 stolittya kulturnij obmin mizh oboma krayinami stav intensivnishe Protyagom nastupnogo stolittya yaponci vidpravili ponad 20 dannickih posolstv z metoyu vivchennya kitajskogo buddizmu a takozh kitajskogo politichno suspilnogo ustroyu Pislya reform Tajka yaponska moloda derzhava rozpochala rozbudovu derzhavno administrativnogo aparatu za tanskim zrazkom 701 roku bulo prijnyato zagalnoyaponske zakonodavstvo na osnovi kitajskogo V seredini 7 stolittya kitajska dinastiya Tan pochala kampaniyu z zavoyuvannya Korejskogo pivostrova Boyachis za svoyu nezalezhnist Yaponiya vidpravila pidmogu do soyuznickoyi korejskoyi derzhavi Pekche 660 roku yaponsko pekcheska armiya bula rozbita tansko sillanskimi silami v bitvi pri richci Pek Cherez ce yaponskij uryad rozpochav reformuvannya sistemi oboroni i deyakij chas ne vidsilav dannickih posolstv do Kitayu Nezvazhayuchi na napruzhennya v kitajsko yaponskih vidnosinah kulturnij obmin mizh krayinami ne pererivavsya Zokrema mizh 7 i 8 stolittyami do Yaponiyi bulo importovano daosizm yakij spraviv velikij vpliv na formuvannya ceremonialu yaponsko yazichnickoyi religiyi Yaponci stali vikoristovuvati titul verhovnogo daoskogo bozhestva Nebesnogo gospodarya yak titul vlasnogo monarha Imperatora Yaponiyi Odnochasno z cim bula zminena oficijna nazva derzhavi Yamato peretvorilasya na Yaponiyu Nippon Period 8 9 stolittya buv chasom dominuvannya v Yaponiyi kitajskoyi tanskoyi kulturi Starodavni yaponski stolici Nara i Kioto buli zbudovani za zrazkom tanskoyi stolici Chan an Derzhavnij ustrij bazuvavsya na kitajskomu zakonodavstvi Pridvorni ceremoniyi odyag pobut nagaduvali tanski analogi Poryad z yaponskoyu poeziyeyu vaka bula populyarna kitajska iyeroglifichna poeziya kansi Znannya kitajskogo literaturnogo kanonu bulo neobhidnoyu umovoyu dlya prijnyattya na derzhavnu posadu V cej period pivdennokitajska tradiciya prochitannya iyeroglifiv bula zaminena pivnichnokitajskoyu Kitajskij ezoterichnij buddizm na choli z sektami Tendaj i Singon stav panivnimi v seredovishi yaponskogo dvoru ta aristokratiyi Naprikinci 9 stolittya u zv yazku iz zanepadom dinastiyi Tan ta rostom patriotizmu v Yaponiyi kitajska kultura pochala postupovo vitisnyatisya yaponskoyu Dvostoronni vidnosini na derzhavnomu rivni buli pripineni a praktika vidpravki dannickih posolstv bula skasovana Popri ce trivav torgovelnij i kulturnij obmin na rivni privatnih osib kupciv i chenciv Yaponci aktivno skupovuvali shovk i porcelyanu Vazhlivoyu statteyu importu bula midna moneta kitajskoyi dinastiyi Sun yaka cherez zanepad yaponskogo virobnictva monet peretvorilasya na osnovnu yaponsku valyutu Oskilki privatna yaponsko kitajska torgivlya davala veliki pributki v 12 stolitti samurajski diktatori z rodu Tajra pragnuli vzyati yiyi pid svij kontrol 13 15 stolittya Nashestya 1274 roku Na pochatku 13 stolittya z Sunskogo Kitayu do Yaponiyi bulo zavezeno dzen buddizm Nova religiya nabula poshirennya v seredovishi samurajstva a zgodom i stolichnoyi aristokratiyi V Kioto ta Kamakuri buli zasnovani pyat velikih dzenivskih monastiriv pyat gir sho buli centrami kitajskoyi kulturi v Yaponiyi Poryad z dzenom v krayini nabuli poshirennya amidayistichni vchennya yaki takozh mali kitajske pohodzhennya Nezvazhayuchi na postupovij zanepad dinastiyi Sun v rezultati mongolskih vtorgnen yaponci prodovzhuvali pidtrimuvati tisni kontakti z Kitayem Dvostoronnimi vidnosinami zajmalisya viklyuchno dzenivski chenci Pislya zasnuvannya na teritoriyi Kitayu mongolskoyi dinastiyi Yuan nad Yaponiyeyu navisla zagroza mongolskogo zavoyuvannya V 1274 i 1281 rokah mongolskij imperator Hubilaj dvichi vidsilav velike mongolo kitajsko korejske vijsko pidkoriti yaponciv Odnak obidvi kampaniyi zavershilisya peremogoyu ostrov yan Ce bula persha masshtabna sproba inozemnogo vtorgnennya do Yaponiyi V hodi cih voyen yaponci vpershe poznajomilisya iz vognepalnoyu zbroyeyu porohom a takozh taktikoyu vikoristannya pihotinciv spisnikiv Pochinayuchi z 14 stolittya v akvatoriyi Zhovtogo i Shidno Kitajskogo moriv z yavilisya yaponski pirati Voni permanentno napadali priberezhni poselennya v Kitayi ta Koreyi Piratstvo pereroslo u mizhnarodnu problemu virishennyam yakoyi zajmalisya uryadi troh krayin Kitayu Koreyi ta Yaponiyi Togochasni yaponski soguni otrimuvali vid kitajskih imperatoriv titul vaniv Yaponiyi i pravo torguvati z Kitayem v obmin na borotbu z piratami Yaponskij sogunat vidnoviv praktiku vidpravlennya dannickih posolstv do kitajskogo dvoru Yaponsko kitajski mizhderzhavni stosunki buli vidnovleni 15 stolittya stalo chasom yaponcizaciyi kitajskih kulturnih zapozichen poperednih stolit Kitajskij chajnij ceremonial dinastiyi Sun zabutij kitajcyami nastupnih pokolin zberigsya v Yaponiyi i peretvorivsya na okremij vid mistectva tyado Nabuv rozvitku yaponskij tushevij zhivopis i dzenivska kaligrafiya 16 19 stolittya Kitajci vidbivayut Phenyan u yaponskoyi zalogi 1593 V 16 stolitti cherez krizu yaponskogo centralnogo uryadu ta pochatok periodu mizhusobic yaponsko kitajskij dialog buv perervanij Dannicki posolstva ne vidpravlyalisya Naprikinci cogo zh stolittya ob yednuvach Yaponiyi Tojotomi Hidejosi planuvav pidkoriti Kitaj 1592 roku vin vidpraviv dlya zavoyuvannya Pekinu 100 tisyachnu armiyu cherez Koreyu rozpochavshi yaponsko korejsku vijnu V nij vzyali uchast vijska dinastiyi Min yaki zahishali vasalnu korejsku dinastiyu Choson 7 litnya vijna zakinchilasya porazkoyu Yaponiyi i vidstupom vijsk Tojotomi Hidejosi Odnak Koreya opinilasya v ruyinah a armiya i skarbnicya kitajskoyi dinastiyi Min bula visnazhena V rezultati oslablenij Kitaj pav zhertvoyu zavoyuvannya pivnichnih plemen manchzhuriv Voni zasnuvali novu dinastiyu Cin Z vstanovlennyam sogunatu Tokugava 1603 roku v Yaponiyi krayina vzyala kurs na obmezhennya mizhnarodnih kontaktiv Z ciyeyi prichini yaponci vidmovilisya vid zaklikiv minskih chinovnikiv stvoriti anti manchzhursku koaliciyu Oficijnih stosunkiv mizh Cinskim Kitayem ta Yaponiyeyu ne isnuvalo do 19 stolittya Yaponska vlada zaboronila yaponcyam pokidati mezhi krayini ale zaohochuvala privatnih kupciv z Pivdennogo Kitayu pribuvati v Nagasaki V comu misti isnuvav kitajskij kvartal Jogo meshkanci poshirili kulturu chayuvannya v seredovishi yaponskogo prostolyudu Do togo chasu chaj buv dostupnij lishe privilejovanim klasam Protyagom 17 19 stolittya oficijnoyu ideologiyeyu Yaponiyi bulo kitajske neokonfucianstvo V riznih kutochkah krayini sporudzhuvalisya mavzoleyi Konfuciya Konfucianstvo spravilo vpliv na formuvannya yaponskoyi sistemi cinnostej zokrema kodeksu chesti samuraya U toj zhe chas pidsilyuvalisya yaponski nacionalistichni nastroyi Z yavilasya tendenciya pidporyadkovuvati kitajsku kulturu yaponskij sverdzhuyuchi sho vitoki pershoyi buli zapozicheni z Yaponiyi u najdavnishi chasi Modernizaciya rokiv Mejdzi 1868 1889 spriyala pidsilennyu Yaponskoyi imperiyi Kitajska sproba modernizaciyi t n Restavraciya Tunchzhi 1860 1874 dinastiya Cin bula mensh vdaloyu Rezultatom cogo stala peremoga Yaponiyi u Yaponsko cinskij vijni 1894 95 yaka poklala kraj kitajskomu en ta vstanovila dominuyuchij status Yaponskoyi imperiyi na nastupni pivstolittya Div takozhYaponsko kitajski vijniPrimitkiYamaguti O Istoriya yaponsko kitajskih vidnosin Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Thus we find Jiun Sonja 1718 1804 a Shinto priest arguing that The images of the River Chart Hetu were manifested through the Okitsu Mirror a round bronze object kept at the sacred Ise shrine and the authors of the Changes copied our ancient divination of Takam ga hara in formulating its text and style The whole book is completely borrowed from us the Japanese Hirata Atsutane 1776 1843 for his part went so far as to assert that the ancient Chinese culture hero Fu Xi putative inventor of the trigrams was actually a Shinto deity 1 5 Lyutogo 2016 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaKitajsko yaponski vidnosini 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Literatura V Yu Konstantinov Kitajsko yaponska konvenciya 1885 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X M Mironova Tyanczinska kitajsko yaponska konvenciya 1885 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Posilannya yap Ministerstvo zakordonnih sprav Yaponiyi 9 Lipnya 2011 u Wayback Machine kit Ministerstvo zakordonnih sprav Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki 2 Serpnya 2011 u Wayback Machine kit