Осацька затока | |
大阪湾 | |
Карта Осацької затоки і її околиць | |
34°30′ пн. ш. 135°18′ сх. д. / 34.500° пн. ш. 135.300° сх. д. |
Осацька затока (яп. 大阪湾, おおさかわん, осака-ван) — затока на сході Внутрішнього Японського моря.
Короткі відомості
Осацька затока належить до внутрішніх заток. На сході вона врізається півколом у , на півночі обмежена , на півдні , а на заході островом Авадзі. На північному сході вона з'єднана з Харімським морем, а на півдні — з Тихим океаном через .
Форма Осацької затоки еліптична. Протяжність з північого сходу на південний захід становить 60 км, а з північного заходу на південний схід — 30 км. Площа затоки становить близько 1500 м². Західне дно глибше східного. Середня глибина дорівнює 27 м. Найглибше місце знаходиться в районі протоки Кії і сягає 197 м. Найбільша швидкість води — 12 км/годину в районі протоки Акасі. Середня різниця між припливом і відпливом становить 69 см. Найвище підняття води було зафіксоване 21 вересня 1934 року під час тайфуну — 4,6 м. Ця висота є стандартом для захисних дамб в прибережних районах.
Осацька затока в давнину називалася «затокою Тіну», від японської назви чорних пагрів тіну. Прадавні японці милувалися її білосніжними пляжами і сосновими берегами, що були оспівані у багатьох японських піснях. Найбільш мальовничими вважалися місцевості Сума, Майко і Хамадера. Проте з 20 століття більшість краєвидів були втрачені через рекультивацію прибережних зон для розвитку промисловості.
Іншою назвою Осацької затоки була «затока Наніва», що означало в перекладі «рибний сад». В давнину в ній ловили у великих кількостях пагрів, камбалу, креветки, крабів, , восьминогів, судаків та інших види, кількість яких перевищувала дві сотні. З 19 століття кількість вилову риби і морських продуктів зменшилась, проте він залишається порівняно великим і становить 20 % від усього вилову у Внутрішньому Японському морі.
Ще з часів палеоліту Осацька затока була важливим транспортним вузлом на шляху із до Східної. Завдяки цьому на її берегах виникли численні порти, такі як Осака, , Сакаї, Кобе, , та інші. Найбільшими з них вважаються Осака та Кобе. У портових зонах цих міст розташовані промислові підприємства та аеропорти. Найбільшим з останніх є Міжнародний аеропорт Кансай, який працює цілодобово.
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- (яп.) 『角川日本地名大辞典』 全50巻 (Великий словник назв місцевостей Японії: у 50 т) — 東京: 角川書店, 1987—1990.
Посилання
- (яп.) База даних з довкілля Осацької затоки [ 15 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osacka zatoka 大阪湾 Osacka zatoka Harimske more AVADZI SIKOKU HONSYu HONSYu Sumoto Minami Avadzi Avadzi Kobe Osaka Naruto Vakayama Karta Osackoyi zatoki i yiyi okolic 34 30 pn sh 135 18 sh d 34 500 pn sh 135 300 sh d 34 500 135 300 Osacka zatoka yap 大阪湾 おおさかわん osaka van zatoka na shodi Vnutrishnogo Yaponskogo morya Korotki vidomostiOsacka zatoka nalezhit do vnutrishnih zatok Na shodi vona vrizayetsya pivkolom u na pivnochi obmezhena na pivdni a na zahodi ostrovom Avadzi Na pivnichnomu shodi vona z yednana z Harimskim morem a na pivdni z Tihim okeanom cherez Forma Osackoyi zatoki eliptichna Protyazhnist z pivnichogo shodu na pivdennij zahid stanovit 60 km a z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid 30 km Plosha zatoki stanovit blizko 1500 m Zahidne dno glibshe shidnogo Serednya glibina dorivnyuye 27 m Najglibshe misce znahoditsya v rajoni protoki Kiyi i syagaye 197 m Najbilsha shvidkist vodi 12 km godinu v rajoni protoki Akasi Serednya riznicya mizh priplivom i vidplivom stanovit 69 sm Najvishe pidnyattya vodi bulo zafiksovane 21 veresnya 1934 roku pid chas tajfunu 4 6 m Cya visota ye standartom dlya zahisnih damb v priberezhnih rajonah Osacka zatoka v davninu nazivalasya zatokoyu Tinu vid yaponskoyi nazvi chornih pagriv tinu Pradavni yaponci miluvalisya yiyi bilosnizhnimi plyazhami i sosnovimi beregami sho buli ospivani u bagatoh yaponskih pisnyah Najbilsh malovnichimi vvazhalisya miscevosti Suma Majko i Hamadera Prote z 20 stolittya bilshist krayevidiv buli vtracheni cherez rekultivaciyu priberezhnih zon dlya rozvitku promislovosti Inshoyu nazvoyu Osackoyi zatoki bula zatoka Naniva sho oznachalo v perekladi ribnij sad V davninu v nij lovili u velikih kilkostyah pagriv kambalu krevetki krabiv vosminogiv sudakiv ta inshih vidi kilkist yakih perevishuvala dvi sotni Z 19 stolittya kilkist vilovu ribi i morskih produktiv zmenshilas prote vin zalishayetsya porivnyano velikim i stanovit 20 vid usogo vilovu u Vnutrishnomu Yaponskomu mori She z chasiv paleolitu Osacka zatoka bula vazhlivim transportnim vuzlom na shlyahu iz do Shidnoyi Zavdyaki comu na yiyi beregah vinikli chislenni porti taki yak Osaka Sakayi Kobe ta inshi Najbilshimi z nih vvazhayutsya Osaka ta Kobe U portovih zonah cih mist roztashovani promislovi pidpriyemstva ta aeroporti Najbilshim z ostannih ye Mizhnarodnij aeroport Kansaj yakij pracyuye cilodobovo Primitkiyap 須磨 yap 舞子 yap 浜寺 Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 yap 角川日本地名大辞典 全50巻 Velikij slovnik nazv miscevostej Yaponiyi u 50 t 東京 角川書店 1987 1990 Posilannya yap Baza danih z dovkillya Osackoyi zatoki 15 grudnya 2009 u Wayback Machine