Осацька затока

Осацька затока

大阪湾

Осацька затока Харімське море АВАДЗІ СІКОКУ ХОНСЮ ХОНСЮ Сумото Мінамі-Авадзі Авадзі Кобе Осака Наруто Вакаяма

Карта Осацької затоки і її околиць

34°30′ пн. ш. 135°18′ сх. д. / 34.500° пн. ш. 135.300° сх. д. / 34.500; 135.300

Осацька затока (яп. 大阪湾, おおさかわん, осака-ван) — затока на сході Внутрішнього Японського моря.

Короткі відомості

Осацька затока належить до внутрішніх заток. На сході вона врізається півколом у , на півночі обмежена , на півдні , а на заході островом Авадзі. На північному сході вона з'єднана з Харімським морем, а на півдні — з Тихим океаном через .

Форма Осацької затоки еліптична. Протяжність з північого сходу на південний захід становить 60 км, а з північного заходу на південний схід — 30 км. Площа затоки становить близько 1500 м². Західне дно глибше східного. Середня глибина дорівнює 27 м. Найглибше місце знаходиться в районі протоки Кії і сягає 197 м. Найбільша швидкість води — 12 км/годину в районі протоки Акасі. Середня різниця між припливом і відпливом становить 69 см. Найвище підняття води було зафіксоване 21 вересня 1934 року під час тайфуну — 4,6 м. Ця висота є стандартом для захисних дамб в прибережних районах.

Осацька затока в давнину називалася «затокою Тіну», від японської назви чорних пагрів тіну. Прадавні японці милувалися її білосніжними пляжами і сосновими берегами, що були оспівані у багатьох японських піснях. Найбільш мальовничими вважалися місцевості Сума, Майко і Хамадера. Проте з 20 століття більшість краєвидів були втрачені через рекультивацію прибережних зон для розвитку промисловості.

Іншою назвою Осацької затоки була «затока Наніва», що означало в перекладі «рибний сад». В давнину в ній ловили у великих кількостях пагрів, камбалу, креветки, крабів, , восьминогів, судаків та інших види, кількість яких перевищувала дві сотні. З 19 століття кількість вилову риби і морських продуктів зменшилась, проте він залишається порівняно великим і становить 20 % від усього вилову у Внутрішньому Японському морі.

Ще з часів палеоліту Осацька затока була важливим транспортним вузлом на шляху із до Східної. Завдяки цьому на її берегах виникли численні порти, такі як Осака, , Сакаї, Кобе, , та інші. Найбільшими з них вважаються Осака та Кобе. У портових зонах цих міст розташовані промислові підприємства та аеропорти. Найбільшим з останніх є Міжнародний аеропорт Кансай, який працює цілодобово.

Примітки

1. яп. 須磨.
2. яп. 舞子.
3. яп. 浜寺.

Джерела та література

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
• (яп.) 『角川日本地名大辞典』 全50巻 (Великий словник назв місцевостей Японії: у 50 т) — 東京： 角川書店, 1987—1990.

Посилання

• (яп.) База даних з довкілля Осацької затоки [ 15 грудня 2009 у Wayback Machine.]