У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вакаяма значення ВакаямаКраїна ЯпоніяОстрів ХонсюРегіон КінкіПрефек

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вакаяма (значення).

Вакаяма

Країна	Японія
Острів	Хонсю
Регіон	Кінкі
Префектура	Вакаяма
ISO 3166-2	30201-5
	34°14′ пн. ш. 135°10′ сх. д. / 34.233° пн. ш. 135.167° сх. д. / 34.233; 135.167Координати: 34°14′ пн. ш. 135°10′ сх. д. / 34.233° пн. ш. 135.167° сх. д. / 34.233; 135.167
Площа	209,23 км² (1 жовтня 2007)
Населення	370 978 осіб (1 липня 2008)
Густота	1773.1 осіб / км²
city.wakayama.wakayama.jp(яп.)

Вакаяма у Вікісховищі

Вакаяма (яп. 和歌山市, わかやまし, вакаяма сі ) — місто в Японії, у північній частині префектури Вакаяма, адміністративний центр цієї префектури. Входить до списку центральних міст Японії.

Загальні відомості

Місто Вакаяма виникло на основі однойменного призамкового містечка 17 століття. Протягом періоду Едо воно служило політико-адміністративним центром та провінції Кії, володіння , родичів всеяпонських сьоґунів.

Вакаяма є найбільш густонаселеним пунктом регіону Кінкі після Осаки і Кобе. В місті проживає 40 % усіх жителів префектури Вакаяма, проте площа самого міста не перевищує 4 % площі цієї префектури.

Символи міста

Емблема Вакаями — зображення шестикутної зірки, всередині якої розміщене коло з трьома вістрями. Вістря уособлюють гори (яма), які оточують місто з півночі, сходу і півдня. В середині кола знаходиться стилізований ієрогліф 和 (ва), оточений знаком ◎, який є стилізованим зображенням знаку катакани カ (ка). Три елементи — ва-ка-яма складають назву міста.

Прапор Акіти

Прапор Вакаями — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста блакитного кольору.


Азалія	Камфорне дерево

Символ-квітка Вакаями— азалія. Її було вибрано 1974 року серед сотні квіток-кандидатів шляхом масштабного опитування мешканців міста.

Камфорне дерево є деревом-символом Вакаями. Його часто можна побачити в околицях японських синтоїстських святинь та парків міста. Дерево було затверджено міським символом у 1974 році.

Географія

Вакаяма — важливий морський порт на шляху між Тихим океаном і Внутрішнім Японським морем.

Вакаяма розташована в однойменній рівнині у гирлі річки Кінокава у північно-західній частині . З півночі, сходу і півдня місто оточують гори і пагорби, багаті на джерельні води. На заході Вакаяму омивають води , що сполучає Тихий океан і Внутрішнє Японське море.

Вакаяма межує на півночі з містом Ханнан та містечком Місакі префектури Осака. На сході і півдні місто має спільний кордон з містами й префектури Вакаяма.

Площа міста Вакаяма складає &&&&&&&&&&&&0209.0230000209,23 км². Його довжина з півночі на південь дорівнює близько 17,5 км, а з заходу на схід — 29,0 км. Найвища точка Вакаями становить 490 м.

Клімат Вакаями вологий субтропічний. Середня температура повітря у 2005 році становила 16,8 °C. Найнижча температура дорівнювала −1,7 °C, найвища — 36,4 °C. Середня кількість опадів відносно низька порівняно з іншими містами Японії — 1420,5 мм на рік. Середня вологість повітря становила 64 % у 2005 році. Зима в Вакаямі малосніжна і тепла, а літо спекотне і багате на дощі.

Історія

Територія Вакаями була заселена в період палеоліту і неоліту. У 4 — 7 століттях вона увійшла до складу молодої японської держави Ямато. Через століття центральний уряд провів адміністративну реформу і Вакаяма стала складовою південної провінції Кії.

З землями Вакаями пов'язані давньояпонські міфи про богиню сонця Аматерасу та завойовницю Кореї імператрицю Дзінґу. Ці міфи записані у стародавніх японських хроніках «Записи про справи давнини» та «Аннали Японії», які свідчать що Вакаяма відігравала важливу стратегічну роль для яматоського Імператорського двору.

У 12 — 16 століттях центр сучасної Вакаями називався місцевістю Сайка. Вона перебувала під владою місцевої дрібної самурайської знаті — сайківців. Система їхнього управління була колегіальною і запобігала виокремленню авторитарного регіонального лідера. Сайківці одними з перших в Японії налагодили виробництво власної вогнепальної зброї і успішно обороняли свій місцевий союз від зовнішніх ворогів, зокрема Оди Нобунаґи. Місцевим героєм, який боровся проти нього за незалежність земляків був , знаний в японських легендах пізнішого часу як «стрілець Маґоїті з Сайки».

1585 року об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі підкорив свободолюбних сайківців і спорудив на їхній батьківщині замок. Він назвав його Вакаяма — «гора пісень», на честь сусідньої затоки Ваканоура — «затока пісень». Під цим замком виникло призамкове містечко, яке стало основою сучасного міста Вакаяма.

5-й володар Вакаяма-хану, який став 8-м сьоґуном Японії — великий реформатор Токуґава Йосімуне.

Після битви при Секіґахара 1600 року в Японії було встановлено сьоґунат роду Токуґава, а на землях Вакаями — , який передали в управління союзному роду Асано. Через 19 років Асано переправили до Хіросіми, а Вакаяма з усією провінцією Кії, доходом у 555 тисяч , дісталася гілці сьоґунського роду — . Протягом 17 — 19 століття вони займалися розвитком Вакаями, перетворивши її на 7-е за величиною населення містечко Японії. За цей час один з правителів Вакаями, Токуґава Йосімуне, обіймав пост 8-го сьоґуна Японії.

У результаті відновлення в країні прямого імператорського правління 1868 року та адміністративної реформи 1871 року володіння кіїських Токуґав були перетворені у префектуру Вакаяма. Її адміністративним центром стало містечко Вакаяма, яке 1 квітня 1889 року отримало статус міста.

В період між двома світовими війнами Вакаяма була важливим стратегічним пунктом Японської імперії. В місті знаходилися металургійні заводи компанії Сумітомо. 9 липня 1945 року, під час Другої світової війни, авіація США варварськи розбомбила місто.

У 1950-1960-х Вакаяму відродили з попелу. Символом відновлення стала реконструкція міського замку у 1958 році.

1997 року Вакаяма була зарахована до списку центральних міст державного Японії.

Пам'ятки

Пам'ятка	Опис	Пам'ятка	Опис
	Замок Вакаяма — замок кіїських Токуґава періоду Едо, політико-адміністративний центр містечка Вакаяма і провінції Кії пізнього середньовіччя. Фортпост роду Токуґава в Західній Японії.		— парк кіїських Токуґава створений за проектом кіотських аристократів. Вважається одним з найгарніших .

Міста-побратими

Вакаяма підтримує дружні відносини з 4 містами світу:

Уродженці

Кавабата Рюсі (1885—1966), художник ніхонга і поет

Примітки

Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
Статистика префектури Вакаяма // Сайт префектури Вакаяма. Переглянуто 30 серпня 2008 [2].
Дослівне значення: «гора пісень».
. Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 16 серпня 2008.
Свідоцтвом яматоського панування залишки скупчення курганів Івасе-Сендзука (岩橋千塚古墳群)
Японською: 雑賀.
Японською: 雑賀衆. Єзуїтські місіонери 16 століття називали сайківців «заможними селянами».
Під час бомбардування згорів Вакаямський замок і багато культурних надбань міста, а також постраждало близько 113 тисяч жителів, серед яких загинули 1 208 осіб, а близько 4560 осіб зазнали поранень різних ступенів тяжкості.
Дані сайту міста Акіта [3] [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.].

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Wakayama, Wakayama

Офіційна сторінка міста Вакаяма(яп.)
(яп.)
Історичний музей Вакаями [ 23 вересня 2008 у Wayback Machine.] (яп.)
Wakayama City Tourist Association [ 25 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
(англ.)

Це незавершена стаття з географії Японії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].

[2] Статистика префектури Вакаяма // Сайт префектури Вакаяма. Переглянуто 30 серпня 2008 [2].

[3] Дослівне значення: «гора пісень».

[wak-4] . Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 16 серпня 2008.

[5] Свідоцтвом яматоського панування залишки скупчення курганів Івасе-Сендзука (岩橋千塚古墳群)

[6] Японською: 雑賀.

[7] Японською: 雑賀衆. Єзуїтські місіонери 16 століття називали сайківців «заможними селянами».

[8] Під час бомбардування згорів Вакаямський замок і багато культурних надбань міста, а також постраждало близько 113 тисяч жителів, серед яких загинули 1 208 осіб, а близько 4560 осіб зазнали поранень різних ступенів тяжкості.

[9] Дані сайту міста Акіта [3] [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.].