Ву́лиця Іва́на Фе́доровича — вулиця у колишньому львівському середмісті, поряд із площею Ринок. Сполучає вулиці Вірменську та Староєврейську та утворює перехрестя з вулицею Руською. Прилучаються вулиця Ставропігійська та площа Музейна.
Вулиця Івана Федоровича Львів | |
---|---|
Вулиця Івана Федорова у Львові | |
Місцевість | Історичний центр Львова |
Район | Галицький |
Назва на честь | Івана Федорова |
Колишні назви | |
Юдиш Ґассе, Руська бічна, Домініканьска бічна, Бляхарська, Клемпнерштрассе, Блахарськаштрассе, Бляхарська | |
австрійського періоду (українською) | Юдиш Ґассе |
австрійського періоду (німецькою) | Jüdisch Gasse |
польського періоду (польською) | Ruska boczna (Russische Seiten Gasse), Dominikańska boczna, Blacharska |
радянського періоду (українською) | Бляхарська |
радянського періоду (російською) | Бляхарская |
Загальні відомості | |
Протяжність | 270 м |
Координати початку | 49°50′35″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.8432250° пн. ш. 24.0330861° сх. д.Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.8432250° пн. ш. 24.0330861° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′27″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.8409583° пн. ш. 24.0341806° сх. д. |
поштові індекси | 79008 |
Транспорт | |
Рух | односторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—30 |
Архітектурні пам'ятки | № 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 20, 21, 27, 28, 29, 30 |
Навчальні заклади | Ставропігійський професійний ліцей |
Заклади культури | арт-галерея мадам Пельмгрен |
Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14) |
Забудова | віденська сецесія, бароко, класицизм |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2507042 |
Мапа | |
Вулиця Івана Федоровича у Вікісховищі |
Назви
Початково існувало кілька вулиць, кожна зі своєю назвою.
- Домініканська бічна — назва ділянки від вулиці Вірменської, до вулиці Ставропігійської згадується не пізніше 1805 року. Пов'язана із монастирем домініканців, що виходив фасадом на цю вулицю.
- Руська бічна — ділянка від вулиці Ставропігійської до Руської. Згадується не пізніше 1795 року.
- Жидівська — ділянка від вулиці Руської до Староєврейської. Названа не пізніше 1387 року, оскільки проходила через єврейський квартал.
У 1871 році усі вулиці об'єднані під єдиною назвою — Бляхарська. Нинішня назва вулиця Федорова походить з 1949 року і названа на честь першодрукаря Івана Федорова. Перейменування вулиці відбулося з нагоди 375-ліття українського книгодрукування.
1 лютого 2024 року робоча група щодо деколонізації і перейменування вулиць Львова вирішила змінити назви трьох міських вулиць, зокрема й вулицю Івана Федорова, яку планують перейменувати на вулицю Івана Федоровича. Цю та інші пропозиції внесли на затвердження депутатів на сесії Львівської міськради. 8 лютого 2024 року депутати Львівської міської ради ухвалили рішення про перейменування вулиці Федорова на вулицю Івана Федоровича.
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Івана Федоровича переважають віденська сецесія, бароко та класицизм. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури національного та місцевого значення.
З непарного боку вулиці
№ 1 — будинок споруджений приблизно наприкінці XVIII століття за проєктом Фридерика Пахмана. 1931 року архітектор Тадеуш Солецький виконав реконструкцію за власним проектом під наглядом Вавжинця Дайчака. У 1940-х—1950-х роках тут працювала артіль «8 Березня» львівського облтекстильшвейшкірпромсоюзу.
№ 9 — колишня кам'яниця Ставропігійського інституту. Постала у XVII столітті, ґрунтовно перебудована на початку XX століття за проєктом архітекторів Івана Левинського та Якова Рудницького. Над вхідним порталом будинку міститься герб, виконаний Антонієм Попелем. Тут, у друкарні інституту, 1848 року вийшла друком перша українська газета «Зоря Галицька». Тут досі працює найстаріше в Україні діюче поліграфічне підприємство. У 1940-х—1950-х роках тут містилося ремісниче училище № 2. Тепер це навчальна друкарня поліграфічного училища. На фасаді будинку вміщена меморіальна таблиця на честь Івана Федорова.
№ 11 — неіснуючий нині будинок Фелікса Вороновського, котрий пізніше належав Ставропігійському інституту. Був оздоблений рельєфами міфологічної тематики, виготовленими ймовірно Антоном Шімзером близько 1826—1828 років. Будинок розібрано 1887 року. На його місці на початку XX століття споруджений триповерховий житловий будинок.
№ 13 — в будинку, після переїзду з Калуша до Львова, у 1876—1888 роках містилося русофільське товариство імені Михайла Качковського. 1888 року товариство переїхало в будинок на вул. Валовій, 14. В будинку мешкав український історик та громадський діяч Ізидор Шараневич.
№ 23 — давня кам'яниця Лейзерівська, пізніше Підвоєводинського уряду, була збудована у XVII столітті у ренесансному стилі. 1912 року ця кам'яниця розібрана і на її місці за проєктом архітектора Фердинанда Касслера збудовано чиншову кам'яницю у стилі модерну. Кам'яниця була зруйнована під час другої світової війни. Нині це вільна ділянка, на якій планують збудувати готельний комплекс.
У жовтні 2007 року на аукціоні право на 49 річну оренду земельних ділянок на вул. Івана Федорова, 28 та 23 придбала компанія «Українські інвестиційні системи» з метою будівництва готелю. Але жодних будівельних робіт до 2019 року на ділянці не проводилося.
№ 27 — давніша кагальна кам'яниця, що розташовувалася на цьому місці була збудована ще у XVI столітті одним з найвідоміших, на той час, львівським будівничим Павлом Щасливим і належала Ісаку Нахмановичу. Як зазначив історик Маєр Балабан, тодішня кам'яниця № 27 мала великі вікна з сеґментним завершенням, над брамою була поміщена таблиця з гебрейським написом. У кагальному будинку відбувалися наради, містилася канцелярія сеньйорів і лавників, приміщення рабина, синдика (помічника рабина), рахмістрів (рахівників) і шпитальних служок, а також розташовувалася ритуальна шхита.
У 1912 році давню кагальну кам'яницю розібрали з метою зведення нової чиншової кам'яниці, шхиту перенесли в офіцину кагальної кам'яниці на вул. Арсенальській, 7. Новий будинок був збудований у 1913 році за проєктом архітектора Леопольда Райса. Того ж року на піддашші була влаштована пральня. До 1939 року будинок належав юдейському шпиталю.
Від радянських часів й донині, будинок виконує функцію житлового. Наприкінці 1990-х років у приміщенні партеру ліворуч від брами-проходу містилася кав'ярня «Арт-бар», у приміщенні праворуч від 2008 року діє Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, очолюване Мейлахом Шейхетом, у брамі-проході до синагоги влаштовано молитовну залу. 2008 року в подвір'ї кагальної кам'яниці, перед синагогою були проведені часткові археологічні дослідження під керівництвом Юрія Лукомського. Віднайдені артефакти, що розкривають етапи формування цієї частини Єврейського кварталу давнього Львова.
№ 29 — на думку історика Маєра Балабана на цьому місці від XIV століття стояла дерев'яна синагога. 1904 року під час будівництва нинішньої кам'яниці було знайдено кілька пишно різьблених дерев'яних балок, на одній з яких зазначений рік будівництва — 1320 рік. Ймовірно ця ж синагога згадується у привілеї Казимира III від 1367 року. У 1407 році зафіксовано видатки на ремонт і дрова, що свідчить про існування опалюваного приміщення (бет мідраша). Після пожежі було споруджено нову, вже муровану на новому місці.
З парного боку вулиці
№ 2 — Кам'яниця Грегоровичівська. Будинок на розі із вулицею Вірменською, 32. Розмір і обриси ділянки не змінились з часу закладення Вірменської вулиці, у XIV столітті. Відкриті під час реконструкції першого поверху елементи готичної цегляної кладки дають підставу вважати, що первинна мурована споруда з'явилась не пізніше XVI століття. Початково кам'яниця мала назву «Богданівська». На зламі XVI—XVII століть придбана вірменським купцем Петром Грегоровичем, що породило нинішню назву. Ґрунтовно перебудована наприкінці XVIII століття. У 1875 році добудовано третій поверх за проєктом будівничого Міхаеля Ґерля, гонтове покриття замінено на черепицю. Незначні перебудови відбувались у радянський час. 2005 року розпочато переобладнання першого поверху під кнайпу.
№ 8 — початково на цій ділянці стояли дві кам'яниці XVI століття. Одна мала назву «Лискевичівська» або «Криве коло», друга — «Юстковичівська». Обидва будинки об'єднані і перебудовані у стилі ампір у другій половині XVIII століття. Тоді ж добудовано четвертий ярус. На початку XIX століття кам'яниця змінила декількох власників. У середині XIX століття її власником був відомий львівський міщанин Казимир Дендор. У 1861—1884 роках кам'яниця перебувала у власності Юліана Папара та його нащадків. За цей період проведені роботи з відновлення комину та стелі третього ярусу, замінено ґонтову покрівлю даху на нову бляшану покрівлю. 1889 року ремонтні будівельні роботи проводив новий власник Францішек Мозер.
1910 року кам'яницю придбав артист Львівського театру Юзеф Хмєлінський. Того ж року відбулася ґрунтовна реконструкція приміщень першого поверху із метою переобладнання їх під філію цісарсько-королівської пошти за проєктом архітектора Людвіка Вельтце. Під час проведення ремонтних робіт виявили чимало елементів мистецької декорації з XVII століття, зокрема, зокрема фрески з релігійними сюжетами — Богородиця Воплочення — виконані наприкінці XVII століття, ймовірно львівським маляром Олександром Ляницьким.
1931 року власник Авраам Грубер збудував флігель, а 1934 року частину приміщень другого поверху перебудували на два помешкання з лазничками. У 1960-х роках Львівські міжобласні реставраційні майстерні провели ремонт фасадів будинку.
2005 року проведено реставраційно-адаптаційні роботи в приміщеннях першого поверху за проєктом архітектора Юрія Дубика з метою їх переобладнання під ресторан. Під час робіт виявлено ще ряд найдавніших елементів, зокрема фрагмент готичної арки у північній стіні. В будинку працює арт-галерея мадам Пельмгрен.
№ 12 — чотириповерховий житловий будинок, колишня чиншова кам'яниця, збудований 1906 року в стилі історизму з елементами сецесії на фундаментах та пивницях ренесансної кам'яниці Краузівської за проєктом архітектора Августа Богохвальського. Будівництвом керував архітектор Міхал Фехтер. Чотириповерхові офіцини в подвір'ї збудовані одночасно з чільним будинком і за тим самим проєктом. 1907 року в будинку розмістилося Товариство польської рукодільної молоді імені Яна Кілінського. Після першої світової війни будинок став власністю адвоката Філіпа Евіна. На його замовлення у 1930 році проведено реставрацію фасаду кам'яниці під наглядом архітектора Олександра Пежанського. В приміщеннях партеру кам'яниці у міжвоєнний період працював палітурний цех (переплетня) Павла Бабяка (давніше І. Чернецького), а нині — кондитерська «Чарівний ліхтар».
№ 14 — житловий триповерховий будинок, збудований 1785 року як флігель будинку № 8 на пл. Ринок. Архітектор Клеменс Ксаверій Фесінґер. Будинок цегляний, витягнутий в плані. Фасад розчленований рустованими лопатками, прикрашений ліпними гірляндами над вікнами другого поверху, увінчаний аттиком. У міжвоєнний період тут працювала слюсарня майстерня Семена Козака.
№ 16 — житловий будинок, збудований у другій половині XVIII століття, як флігель палацу латинських архієпископів, що на площі Ринок, 9.
№ 20 — триповерховий будинок розташований на розі із вулицею Руською (інша адреса — вулиця Руська, 14), збудований на місці давнішої двоярусної кам'яниці, що у податкових реєстрах XVI—XVIII століть згадується під назвою «Жидівська наріжна». Зберігся контракт на перебудову від 23 липня 1775 року, між Елем Абльовичем і Йосею Суходольським з одного боку та майстрами мулярськими Яковом Петровським і Мертином Левандовським — з іншого. При цьому будинку знаходилась брама, що замикала єврейський квартал. Нині в підвальному приміщенні будинку міститься кав'ярня «Золотий дукат».
№ 28 — давня кам'яниця Рабинівська, споруджена Миколаєм та Станіславом Жолкевськими ще у XVI столітті, яку вже 1590 року Жолкевські продали Ізраелю Юзефовичу. Новий власник адаптував її під єшиву — школу талмуду вищого рангу. Ректором школи став зять нового власника ребе Йозуе Фальк бен Александер Коген, відомий тогочасний вчений і маршалок юдейського сейму в Любліні 1607 року. Ця давня кам'яниця мала два поверхи, у XVIII столітті був надбудований ще й третій поверх. Власники кам'яниці часто змінювалися. Так, середині XVIII століття вона належала ордену Кармелітів черевичкових великого конвенту, а 1788 року її відкупив кагальний бурмістр Зюсман Лейба Балабан. 1837 року будівля зазнала значних ушкоджень від пожежі. Під час відновлення кам'яниці у 1840—1850-х роках, був надбудований четвертий поверх. 1864 року на замовлення одного з власників будинку Абрама Бранда за проєктом Юзефа Енґеля були проведені роботи із заміни сходів. У внутрішньому подвір'ї будинку збудували дерев'яну шопу.
1908 року власник кам'яниці Хаїм Розенштрайх за проєктом інженера-будівельника Леона Ґрафа провів санацію забудови, в подвір'ї влаштував бетонне мощення, збудував партерову сторожку в глибині подвір'я та нові туалети при торцевій стіні, які з'єднувалися зі сходовою кліткою балконами-галереями. 1935 року співвласники кам'яниці Вікторія Ґотфрід та Пеппі Вайс, на вимогу магістратського уряду, відремонтували чільний фасад будинку. Остання реконструкція кам'яниці була проведена по війні у 1949 році, яка полягала у переплануванні приміщень з влаштуванням перегородок між ними. Відтоді будинок виконував лише житлову функцію.
1989 року група архітекторів українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація» на чолі з Олесем Яремою провів комплексні наукові дослідження кам'яниці, на основі яких 2000 року, на замовлення Управління капітального будівництва Львівського міськвиконкому, архітектором Уляною Піхурко був розроблений робочий проєкт та виготовлено робочу документацію для виконання реставраційних робіт.
У жовтні 2007 року на аукціоні право на 49 річну оренду земельних ділянок на вул. Івана Федорова, 28 та 23 придбала компанія «Українські інвестиційні системи» з метою будівництва готелю. З будинку за рахунок міського бюджету відселили мешканців, але до 2010 року жодних робіт не проводилося і будинок під № 28 помалу перетворили на руїну. Влітку 2010 року розпочався демонтаж пам'ятки, через майбутнє будівництво на її місці готельного комплексу.
№ 30 — чотириповерховий житловий будинок на розі з вулицею Староєврейською, збудований 1767 року для Ізраеля Пінкасовича на місці згарища, що залишилось від попереднього будинку.
Див. також
Примітки
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 21 серпня 2023.
- . pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
- Орися Шиян (1 лютого 2024). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 1 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
- У Львові деколонізують назви вулиць на честь першодрукаря Федорова та художника Рєпіна. informator.ua. 2 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
- Маріанна Попович (8 лютого 2024). У Львові перейменували вулиці Федорова та Рєпіна. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Процитовано 8 лютого 2024.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 34.
- Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — Т. 241 (CCXLI), 2001. — С. 118.
- Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 233. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — .
- Львов: справочник, 1949, с. 180.
- Львов: справочник, 1949, с. 120.
- Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові. — Львів, 1996. — С. 69. — .
- Biriulow J. Rzeźba Lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 41. — . (пол.)
- Дом т-ва ім. М. Качковського у Львові. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 5 червня 2021.
- Булик Н. Формування української археології в Галичині у XIX столітті: Ісидор Шараневич (1829–1901) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині: Збірник наукових праць. — 2009. — Вип. 13. — С. 309.
- . dilo.net.ua. 30 серпня 2019. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 28 — руїни житлового будинку. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 червня 2021.
- Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 27 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 червня 2021.
- Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 77—78. — .
- Бойко О. Г., Слободян В. М. Кам'яниця на вул. Вірменській 34 / Федорова 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 72—77. — ISBN 966-95066-4-14
- Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 02 — колишня кам'яниця Грегоровичівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 червня 2021.
- Бойко О. Г., Слободян В. М. Кам'яниця на вул. Федорова 8 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 82—85. — ISBN 966-95066-4-14.
- Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 08 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 червня 2021.
- Офіційний сайт арт-галерея мадам Пельмгрен. palmgren-gallery.com. Процитовано 29 жовтня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 12 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 7 червня 2021.
- Голубець, 1925, с. реклами.
- Архітектура Львова, 2008.
- Жилой дом, XVIII в. (ул. И. Федорова, 14) // Памятники градостроительства и архитектуры УССР. Иллюстрированный справочник-каталог / Редакционная коллегия: Г. Н. Логвин (ответственный редактор), Е. М. Годованюк, И. М. Кравец, И. Р. Могытыч, Т. А. Трегубовавидання =. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 70. (рос.)
- Вуйцик В. С. Вулиця І. Федорова, 20. Контракт на побудову кам'яниці для Еля Абльовича і Йося Суходольського // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 151—153. — ISBN 966-95066-4-13.
- Відтворення втраченої історичної забудови на вулиці Івана Федорова у Львові. old.centre7.org.ua. Процитовано 6 червня 2021.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Голубець Микола. Львів: провідник / М. Голубець, Л. Л. — Львів : Червона калина, 1925. — 179 с.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 134. — .
- Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. Івана Федорова вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 33—34. — .
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Вид. 3-тє, зі змінами. — Львів : Світ, 2006. — С. 152—161. — .
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Федорова І. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Iva na Fe dorovicha vulicya u kolishnomu lvivskomu seredmisti poryad iz plosheyu Rinok Spoluchaye vulici Virmensku ta Staroyevrejsku ta utvoryuye perehrestya z vuliceyu Ruskoyu Priluchayutsya vulicya Stavropigijska ta plosha Muzejna Vulicya Ivana Fedorovicha LvivVulicya Ivana Fedorova u LvoviVulicya Ivana Fedorova u LvoviMiscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijNazva na chest Ivana FedorovaKolishni nazviYudish Gasse Ruska bichna Dominikanska bichna Blyaharska Klempnershtrasse Blaharskashtrasse Blyaharskaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Yudish Gasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Judisch Gassepolskogo periodu polskoyu Ruska boczna Russische Seiten Gasse Dominikanska boczna Blacharskaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Blyaharskaradyanskogo periodu rosijskoyu BlyaharskayaZagalni vidomostiProtyazhnist 270 mKoordinati pochatku 49 50 35 pn sh 24 01 59 sh d 49 8432250 pn sh 24 0330861 sh d 49 8432250 24 0330861 Koordinati 49 50 35 pn sh 24 01 59 sh d 49 8432250 pn sh 24 0330861 sh d 49 8432250 24 0330861Koordinati kincya 49 50 27 pn sh 24 02 03 sh d 49 8409583 pn sh 24 0341806 sh d 49 8409583 24 0341806poshtovi indeksi 79008TransportRuh odnostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 30Arhitekturni pam yatki 2 4 5 6 8 10 11 12 14 15 16 20 21 27 28 29 30Navchalni zakladi Stavropigijskij profesijnij licejZakladi kulturi art galereya madam PelmgrenPoshtovi viddilennya VPZ 8 vul Valova 14 Zabudova videnska secesiya baroko klasicizmZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2507042Mapa Vulicya Ivana Fedorovicha u VikishovishiNazviPochatkovo isnuvalo kilka vulic kozhna zi svoyeyu nazvoyu Dominikanska bichna nazva dilyanki vid vulici Virmenskoyi do vulici Stavropigijskoyi zgaduyetsya ne piznishe 1805 roku Pov yazana iz monastirem dominikanciv sho vihodiv fasadom na cyu vulicyu Ruska bichna dilyanka vid vulici Stavropigijskoyi do Ruskoyi Zgaduyetsya ne piznishe 1795 roku Zhidivska dilyanka vid vulici Ruskoyi do Staroyevrejskoyi Nazvana ne piznishe 1387 roku oskilki prohodila cherez yevrejskij kvartal U 1871 roci usi vulici ob yednani pid yedinoyu nazvoyu Blyaharska Ninishnya nazva vulicya Fedorova pohodit z 1949 roku i nazvana na chest pershodrukarya Ivana Fedorova Perejmenuvannya vulici vidbulosya z nagodi 375 littya ukrayinskogo knigodrukuvannya 1 lyutogo 2024 roku robocha grupa shodo dekolonizaciyi i perejmenuvannya vulic Lvova virishila zminiti nazvi troh miskih vulic zokrema j vulicyu Ivana Fedorova yaku planuyut perejmenuvati na vulicyu Ivana Fedorovicha Cyu ta inshi propoziciyi vnesli na zatverdzhennya deputativ na sesiyi Lvivskoyi miskradi 8 lyutogo 2024 roku deputati Lvivskoyi miskoyi radi uhvalili rishennya pro perejmenuvannya vulici Fedorova na vulicyu Ivana Fedorovicha ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Ivana Fedorovicha perevazhayut videnska secesiya baroko ta klasicizm Bilshist budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi nacionalnogo ta miscevogo znachennya Z neparnogo boku vulici 1 budinok sporudzhenij priblizno naprikinci XVIII stolittya za proyektom Friderika Pahmana 1931 roku arhitektor Tadeush Soleckij vikonav rekonstrukciyu za vlasnim proektom pid naglyadom Vavzhincya Dajchaka U 1940 h 1950 h rokah tut pracyuvala artil 8 Bereznya lvivskogo obltekstilshvejshkirpromsoyuzu 9 kolishnya kam yanicya Stavropigijskogo institutu Postala u XVII stolitti gruntovno perebudovana na pochatku XX stolittya za proyektom arhitektoriv Ivana Levinskogo ta Yakova Rudnickogo Nad vhidnim portalom budinku mistitsya gerb vikonanij Antoniyem Popelem Tut u drukarni institutu 1848 roku vijshla drukom persha ukrayinska gazeta Zorya Galicka Tut dosi pracyuye najstarishe v Ukrayini diyuche poligrafichne pidpriyemstvo U 1940 h 1950 h rokah tut mistilosya remisniche uchilishe 2 Teper ce navchalna drukarnya poligrafichnogo uchilisha Na fasadi budinku vmishena memorialna tablicya na chest Ivana Fedorova 11 neisnuyuchij nini budinok Feliksa Voronovskogo kotrij piznishe nalezhav Stavropigijskomu institutu Buv ozdoblenij relyefami mifologichnoyi tematiki vigotovlenimi jmovirno Antonom Shimzerom blizko 1826 1828 rokiv Budinok rozibrano 1887 roku Na jogo misci na pochatku XX stolittya sporudzhenij tripoverhovij zhitlovij budinok 13 v budinku pislya pereyizdu z Kalusha do Lvova u 1876 1888 rokah mistilosya rusofilske tovaristvo imeni Mihajla Kachkovskogo 1888 roku tovaristvo pereyihalo v budinok na vul Valovij 14 V budinku meshkav ukrayinskij istorik ta gromadskij diyach Izidor Sharanevich 23 davnya kam yanicya Lejzerivska piznishe Pidvoyevodinskogo uryadu bula zbudovana u XVII stolitti u renesansnomu stili 1912 roku cya kam yanicya rozibrana i na yiyi misci za proyektom arhitektora Ferdinanda Kasslera zbudovano chinshovu kam yanicyu u stili modernu Kam yanicya bula zrujnovana pid chas drugoyi svitovoyi vijni Nini ce vilna dilyanka na yakij planuyut zbuduvati gotelnij kompleks U zhovtni 2007 roku na aukcioni pravo na 49 richnu orendu zemelnih dilyanok na vul Ivana Fedorova 28 ta 23 pridbala kompaniya Ukrayinski investicijni sistemi z metoyu budivnictva gotelyu Ale zhodnih budivelnih robit do 2019 roku na dilyanci ne provodilosya 27 davnisha kagalna kam yanicya sho roztashovuvalasya na comu misci bula zbudovana she u XVI stolitti odnim z najvidomishih na toj chas lvivskim budivnichim Pavlom Shaslivim i nalezhala Isaku Nahmanovichu Yak zaznachiv istorik Mayer Balaban todishnya kam yanicya 27 mala veliki vikna z segmentnim zavershennyam nad bramoyu bula pomishena tablicya z gebrejskim napisom U kagalnomu budinku vidbuvalisya naradi mistilasya kancelyariya senjoriv i lavnikiv primishennya rabina sindika pomichnika rabina rahmistriv rahivnikiv i shpitalnih sluzhok a takozh roztashovuvalasya ritualna shhita U 1912 roci davnyu kagalnu kam yanicyu rozibrali z metoyu zvedennya novoyi chinshovoyi kam yanici shhitu perenesli v oficinu kagalnoyi kam yanici na vul Arsenalskij 7 Novij budinok buv zbudovanij u 1913 roci za proyektom arhitektora Leopolda Rajsa Togo zh roku na piddashshi bula vlashtovana pralnya Do 1939 roku budinok nalezhav yudejskomu shpitalyu Vid radyanskih chasiv j donini budinok vikonuye funkciyu zhitlovogo Naprikinci 1990 h rokiv u primishenni parteru livoruch vid brami prohodu mistilasya kav yarnya Art bar u primishenni pravoruch vid 2008 roku diye Predstavnictvo Amerikanskogo ob yednannya komitetiv dlya yevreyiv kolishnogo Radyanskogo Soyuzu ocholyuvane Mejlahom Shejhetom u brami prohodi do sinagogi vlashtovano molitovnu zalu 2008 roku v podvir yi kagalnoyi kam yanici pered sinagogoyu buli provedeni chastkovi arheologichni doslidzhennya pid kerivnictvom Yuriya Lukomskogo Vidnajdeni artefakti sho rozkrivayut etapi formuvannya ciyeyi chastini Yevrejskogo kvartalu davnogo Lvova 29 na dumku istorika Mayera Balabana na comu misci vid XIV stolittya stoyala derev yana sinagoga 1904 roku pid chas budivnictva ninishnoyi kam yanici bulo znajdeno kilka pishno rizblenih derev yanih balok na odnij z yakih zaznachenij rik budivnictva 1320 rik Jmovirno cya zh sinagoga zgaduyetsya u privileyi Kazimira III vid 1367 roku U 1407 roci zafiksovano vidatki na remont i drova sho svidchit pro isnuvannya opalyuvanogo primishennya bet midrasha Pislya pozhezhi bulo sporudzheno novu vzhe murovanu na novomu misci Dokladnishe Zolota Roza Lviv Z parnogo boku vulici 2 Kam yanicya Gregorovichivska Budinok na rozi iz vuliceyu Virmenskoyu 32 Rozmir i obrisi dilyanki ne zminilis z chasu zakladennya Virmenskoyi vulici u XIV stolitti Vidkriti pid chas rekonstrukciyi pershogo poverhu elementi gotichnoyi ceglyanoyi kladki dayut pidstavu vvazhati sho pervinna murovana sporuda z yavilas ne piznishe XVI stolittya Pochatkovo kam yanicya mala nazvu Bogdanivska Na zlami XVI XVII stolit pridbana virmenskim kupcem Petrom Gregorovichem sho porodilo ninishnyu nazvu Gruntovno perebudovana naprikinci XVIII stolittya U 1875 roci dobudovano tretij poverh za proyektom budivnichogo Mihaelya Gerlya gontove pokrittya zamineno na cherepicyu Neznachni perebudovi vidbuvalis u radyanskij chas 2005 roku rozpochato pereobladnannya pershogo poverhu pid knajpu Dokladnishe Kam yanicya Gregorovichivska Lviv 8 pochatkovo na cij dilyanci stoyali dvi kam yanici XVI stolittya Odna mala nazvu Liskevichivska abo Krive kolo druga Yustkovichivska Obidva budinki ob yednani i perebudovani u stili ampir u drugij polovini XVIII stolittya Todi zh dobudovano chetvertij yarus Na pochatku XIX stolittya kam yanicya zminila dekilkoh vlasnikiv U seredini XIX stolittya yiyi vlasnikom buv vidomij lvivskij mishanin Kazimir Dendor U 1861 1884 rokah kam yanicya perebuvala u vlasnosti Yuliana Papara ta jogo nashadkiv Za cej period provedeni roboti z vidnovlennya kominu ta steli tretogo yarusu zamineno gontovu pokrivlyu dahu na novu blyashanu pokrivlyu 1889 roku remontni budivelni roboti provodiv novij vlasnik Francishek Mozer 1910 roku kam yanicyu pridbav artist Lvivskogo teatru Yuzef Hmyelinskij Togo zh roku vidbulasya gruntovna rekonstrukciya primishen pershogo poverhu iz metoyu pereobladnannya yih pid filiyu cisarsko korolivskoyi poshti za proyektom arhitektora Lyudvika Veltce Pid chas provedennya remontnih robit viyavili chimalo elementiv misteckoyi dekoraciyi z XVII stolittya zokrema zokrema freski z religijnimi syuzhetami Bogorodicya Voplochennya vikonani naprikinci XVII stolittya jmovirno lvivskim malyarom Oleksandrom Lyanickim 1931 roku vlasnik Avraam Gruber zbuduvav fligel a 1934 roku chastinu primishen drugogo poverhu perebuduvali na dva pomeshkannya z laznichkami U 1960 h rokah Lvivski mizhoblasni restavracijni majsterni proveli remont fasadiv budinku 2005 roku provedeno restavracijno adaptacijni roboti v primishennyah pershogo poverhu za proyektom arhitektora Yuriya Dubika z metoyu yih pereobladnannya pid restoran Pid chas robit viyavleno she ryad najdavnishih elementiv zokrema fragment gotichnoyi arki u pivnichnij stini V budinku pracyuye art galereya madam Pelmgren Dokladnishe Kam yanicya Nesterovichiv Lviv 12 chotiripoverhovij zhitlovij budinok kolishnya chinshova kam yanicya zbudovanij 1906 roku v stili istorizmu z elementami secesiyi na fundamentah ta pivnicyah renesansnoyi kam yanici Krauzivskoyi za proyektom arhitektora Avgusta Bogohvalskogo Budivnictvom keruvav arhitektor Mihal Fehter Chotiripoverhovi oficini v podvir yi zbudovani odnochasno z chilnim budinkom i za tim samim proyektom 1907 roku v budinku rozmistilosya Tovaristvo polskoyi rukodilnoyi molodi imeni Yana Kilinskogo Pislya pershoyi svitovoyi vijni budinok stav vlasnistyu advokata Filipa Evina Na jogo zamovlennya u 1930 roci provedeno restavraciyu fasadu kam yanici pid naglyadom arhitektora Oleksandra Pezhanskogo V primishennyah parteru kam yanici u mizhvoyennij period pracyuvav paliturnij ceh perepletnya Pavla Babyaka davnishe I Cherneckogo a nini konditerska Charivnij lihtar 14 zhitlovij tripoverhovij budinok zbudovanij 1785 roku yak fligel budinku 8 na pl Rinok Arhitektor Klemens Ksaverij Fesinger Budinok ceglyanij vityagnutij v plani Fasad rozchlenovanij rustovanimi lopatkami prikrashenij lipnimi girlyandami nad viknami drugogo poverhu uvinchanij attikom U mizhvoyennij period tut pracyuvala slyusarnya majsternya Semena Kozaka 16 zhitlovij budinok zbudovanij u drugij polovini XVIII stolittya yak fligel palacu latinskih arhiyepiskopiv sho na ploshi Rinok 9 20 tripoverhovij budinok roztashovanij na rozi iz vuliceyu Ruskoyu insha adresa vulicya Ruska 14 zbudovanij na misci davnishoyi dvoyarusnoyi kam yanici sho u podatkovih reyestrah XVI XVIII stolit zgaduyetsya pid nazvoyu Zhidivska narizhna Zberigsya kontrakt na perebudovu vid 23 lipnya 1775 roku mizh Elem Ablovichem i Joseyu Suhodolskim z odnogo boku ta majstrami mulyarskimi Yakovom Petrovskim i Mertinom Levandovskim z inshogo Pri comu budinku znahodilas brama sho zamikala yevrejskij kvartal Nini v pidvalnomu primishenni budinku mistitsya kav yarnya Zolotij dukat 28 davnya kam yanicya Rabinivska sporudzhena Mikolayem ta Stanislavom Zholkevskimi she u XVI stolitti yaku vzhe 1590 roku Zholkevski prodali Izraelyu Yuzefovichu Novij vlasnik adaptuvav yiyi pid yeshivu shkolu talmudu vishogo rangu Rektorom shkoli stav zyat novogo vlasnika rebe Jozue Falk ben Aleksander Kogen vidomij togochasnij vchenij i marshalok yudejskogo sejmu v Lyublini 1607 roku Cya davnya kam yanicya mala dva poverhi u XVIII stolitti buv nadbudovanij she j tretij poverh Vlasniki kam yanici chasto zminyuvalisya Tak seredini XVIII stolittya vona nalezhala ordenu Karmelitiv cherevichkovih velikogo konventu a 1788 roku yiyi vidkupiv kagalnij burmistr Zyusman Lejba Balaban 1837 roku budivlya zaznala znachnih ushkodzhen vid pozhezhi Pid chas vidnovlennya kam yanici u 1840 1850 h rokah buv nadbudovanij chetvertij poverh 1864 roku na zamovlennya odnogo z vlasnikiv budinku Abrama Branda za proyektom Yuzefa Engelya buli provedeni roboti iz zamini shodiv U vnutrishnomu podvir yi budinku zbuduvali derev yanu shopu 1908 roku vlasnik kam yanici Hayim Rozenshtrajh za proyektom inzhenera budivelnika Leona Grafa proviv sanaciyu zabudovi v podvir yi vlashtuvav betonne moshennya zbuduvav parterovu storozhku v glibini podvir ya ta novi tualeti pri torcevij stini yaki z yednuvalisya zi shodovoyu klitkoyu balkonami galereyami 1935 roku spivvlasniki kam yanici Viktoriya Gotfrid ta Peppi Vajs na vimogu magistratskogo uryadu vidremontuvali chilnij fasad budinku Ostannya rekonstrukciya kam yanici bula provedena po vijni u 1949 roci yaka polyagala u pereplanuvanni primishen z vlashtuvannyam peregorodok mizh nimi Vidtodi budinok vikonuvav lishe zhitlovu funkciyu 1989 roku grupa arhitektoriv ukrayinskogo regionalnogo specializovanogo naukovo restavracijnogo institutu Ukrzahidproektrestavraciya na choli z Olesem Yaremoyu proviv kompleksni naukovi doslidzhennya kam yanici na osnovi yakih 2000 roku na zamovlennya Upravlinnya kapitalnogo budivnictva Lvivskogo miskvikonkomu arhitektorom Ulyanoyu Pihurko buv rozroblenij robochij proyekt ta vigotovleno robochu dokumentaciyu dlya vikonannya restavracijnih robit U zhovtni 2007 roku na aukcioni pravo na 49 richnu orendu zemelnih dilyanok na vul Ivana Fedorova 28 ta 23 pridbala kompaniya Ukrayinski investicijni sistemi z metoyu budivnictva gotelyu Z budinku za rahunok miskogo byudzhetu vidselili meshkanciv ale do 2010 roku zhodnih robit ne provodilosya i budinok pid 28 pomalu peretvorili na ruyinu Vlitku 2010 roku rozpochavsya demontazh pam yatki cherez majbutnye budivnictvo na yiyi misci gotelnogo kompleksu Dokladnishe Budinok na vulici Ivana Fedorovicha 28 Lviv 30 chotiripoverhovij zhitlovij budinok na rozi z vuliceyu Staroyevrejskoyu zbudovanij 1767 roku dlya Izraelya Pinkasovicha na misci zgarisha sho zalishilos vid poperednogo budinku Div takozhPishohidni vulici mist UkrayiniPrimitki ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 21 serpnya 2023 pomichnyk org Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 5 chervnya 2021 Orisya Shiyan 1 lyutogo 2024 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 1 lyutogo 2024 Procitovano 2 lyutogo 2024 U Lvovi dekolonizuyut nazvi vulic na chest pershodrukarya Fedorova ta hudozhnika Ryepina informator ua 2 lyutogo 2024 Procitovano 2 lyutogo 2024 Marianna Popovich 8 lyutogo 2024 U Lvovi perejmenuvali vulici Fedorova ta Ryepina suspilne media Nacionalna suspilna teleradiokompaniya Ukrayini Procitovano 8 lyutogo 2024 1243 vulici Lvova 2009 s 34 Vujcik V S Budivelnij ruh u Lvovi drugoyi polovini XVIII st Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T 241 CCXLI 2001 S 118 Biernat M Kurzej M Ostrowski J Kosciol p w Bozego Ciala i klasztor OO Dominikanow Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego 2 Krakow Antykwa 2012 T 20 S 233 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 63463 02 1 Lvov spravochnik 1949 s 180 Lvov spravochnik 1949 s 120 Kos G Fedina R Vulicya Ruska u Lvovi Lviv 1996 S 69 ISBN 5 7707 6711 1 Biriulow J Rzezba Lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 41 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Dom t va im M Kachkovskogo u Lvovi lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 5 chervnya 2021 Bulik N Formuvannya ukrayinskoyi arheologiyi v Galichini u XIX stolitti Isidor Sharanevich 1829 1901 Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Zbirnik naukovih prac 2009 Vip 13 S 309 dilo net ua 30 serpnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Ivana Fedorova 28 ruyini zhitlovogo budinku lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 6 chervnya 2021 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Ivana Fedorova 27 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 6 chervnya 2021 Bojko O Velika miska sinagoga Sinagogi Lvova Lviv VNTL Klasika 2008 S 77 78 ISBN 966 8849 30 2 Bojko O G Slobodyan V M Kam yanicya na vul Virmenskij 34 Fedorova 2 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 15 Lviv 2005 S 72 77 ISBN 966 95066 4 14 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Ivana Fedorova 02 kolishnya kam yanicya Gregorovichivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 6 chervnya 2021 Bojko O G Slobodyan V M Kam yanicya na vul Fedorova 8 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 15 Lviv 2005 S 82 85 ISBN 966 95066 4 14 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Ivana Fedorova 08 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 8 chervnya 2021 Oficijnij sajt art galereya madam Pelmgren palmgren gallery com Procitovano 29 zhovtnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Ivana Fedorova 12 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 7 chervnya 2021 Golubec 1925 s reklami Arhitektura Lvova 2008 Zhiloj dom XVIII v ul I Fedorova 14 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog Redakcionnaya kollegiya G N Logvin otvetstvennyj redaktor E M Godovanyuk I M Kravec I R Mogytych T A Tregubovavidannya Kiev Budivelnik 1985 T 3 S 70 ros Vujcik V S Vulicya I Fedorova 20 Kontrakt na pobudovu kam yanici dlya Elya Ablovicha i Josya Suhodolskogo Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 14 Lviv 2004 S 151 153 ISBN 966 95066 4 13 Vidtvorennya vtrachenoyi istorichnoyi zabudovi na vulici Ivana Fedorova u Lvovi old centre7 org ua Procitovano 6 chervnya 2021 DzherelaVulicya Fedorova u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Fedorova u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Golubec Mikola Lviv providnik M Golubec L L Lviv Chervona kalina 1925 179 s Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 134 ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Volodimir Mihalik Georgij Beglyarov Ivana Fedorova vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 33 34 ISBN 978 966 2154 24 5 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 200 s ros Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova Vid 3 tye zi zminami Lviv Svit 2006 S 152 161 ISBN 966 603 393 3 PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Fedorova I lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 22 travnya 2021