Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шве́дсько-новгоро́дські війни — серія військових конфліктів між Новгородською республікою та Швецією за контроль над північним узбережжям Фінської затоки та Іжорською землею — важливими для Ганзейської ліги областями, що лежали на торговому шляху між Північною Європою та Візантією. З боку Швеції ті конфлікти мали релігійний підтекст, хоч відомості про офіційно видані до XIV століття булли Римських пап, що оголошували початок хрестових походів, відсутні.
Перші сутички
Шведські вікінги просувались переважно на схід. Вони контролювали річку Неву та займались торгівлею у Ладозі. Після прийняття на Русі православ'я 988 року відносини між Новгородом та шведами, ще поганцями, але вже об'єктом християнізації з боку католицької церкви, почали погіршуватись.
997 організував військовий похід на Ладогу та зруйнував її, а 1015 здійснив напад його брат . Після одруження Ярослава Мудрого з дочкою шведського короля Інгігердою 1019 року конфлікт було врегульовано, Ладогу було передано як придане. Нею керував ярл — батько шведського короля Стенкіля. Онука останнього, Хрістіна, 1095 вийшла заміж за Мстислава I Великого.
Відновлення конфліктів
1132 року Мстислав I помер. За чотири роки Новгород відійшов від Київської Русі, й там установився республіканський лад.
Між новоствореною республікою та Швецією невдовзі почались військові конфлікти. Так, відповідно до Першого Новгородського літопису, шведські війська 1142 року атакували в районі Балтійського моря новгородський купецький караван у складі 3 лоддей, що прямували до Новгорода, вбивши 150 новгородців. При цьому нападники самі втратили три шнеки та 150 чоловік. То був перший зафіксований літописом випадок військової сутички між Швецією та Новгородом. 1164 вже потужний шведський флот дістався Ладоги. Утім його було вщент розбито (флот втратив 43 судна) військами під командуванням князя та посадника .
Новгородці та їхні союзники карели організовували піратські набіги на шведські землі упродовж XII століття. За легендою, під час одного з таких набігів 1187 року на шведське місто Сигтуна вони переправили до Новгорода Сигтунські ворота, які було встановлено у Софійському соборі як військовий трофей. Шведські джерела називають нападників «язичниками», новгородські джерела взагалі не згадують про ті події. Найбільш поширена версія — Сигтуну взяли та пограбували язичники —ести, але дорогою назад їх, у свою чергу, пограбували новгородські ушкуйники, які й привезли ворота до Новгорода.
У відповідь 1188 року варяги здійснили напад на новгородців на Скандинавському березі, а німці — на Готланді, змусивши новгородців тимчасово припинити морську торгівлю.
За легендою, 1191 року новгородці спільно з карелами здійснили морський похід до Фінляндії проти шведів. Під час походу було взято Або. У шведських хроніках й у новгородських літописах про це згадок немає, назва Åbo вперше згадується лише 1270.
Сутички такого роду закінчились після укладення угоди 1195 між Новгородом, німцями та шведами. Вона забезпечувала вільне відвідування тих країн новгородцями на тих же умовах, що існували для німців, які приїжджали до Новгорода, й жителів Готланда.
Деякі шведські джерела стверджують, що ярл 9 років боровся з Новгородом та Інгрією наприкінці XII століття. Згадки про це у руських джерелах відсутні.
Події у Фінляндії
Невська битва
Окрім Ладоги інтереси Новгорода та Швеції перетнулись у Фінляндії, куди новгородці регулярно організовували з XI століття. Напад узимку 1226–1227 років призвів до важких втрат з фінської сторони. Напад фінів у відповідь на Ладогу 1228 завершився невдачею.
У 1230-х роках між Новгородом і Швецією розгорілися прикордонні конфлікти за Карелію та південь Фінляндії.
Влітку 1240 шведський загін висадився на берег Неви поблизу з гирлом . Йому на зустріч вийшов загін новгородців на чолі з Олександром Ярославичем. Відбувся бій, у якому шведи зазнали поразки ( так звана Невська битва ).
Шведи напали на Фінляндію і підкорили її у 1249–1250 роках. За сім років новгородці знову спустошили Фінляндію, яку контролювали шведи.
Війни за Карелію
1284 шведський флот під командуванням воєводи Трунда пройшов до Ладозького озера для збирання данини з підвладних Новгороду карелів. Новгородці на чолі з посадником Семеном дочекались на повернення шведів до гирла Неви, напали на них та знищили більшу частину шведських кораблів.
1293 Швеція захопила Західну Карелію та збудувала на тій території замок, а дещо згодом — фортецю Кексгольм. Та експедиція отримала назву третього шведського хрестового походу. Того ж року новгородці зруйнували фортецю Кексгольм та взяли в облогу Виборзький замок, але невдало.
1300 року шведи під командуванням Торкеля Кнутсона висадились у місці впадіння Охти до Неви, заснувавши там фортецю . Вона була дуже потужною. Загін новгородців намагався завадити будівництву. З метою знищення шведських кораблів вони пустили течією річки підпалені плоти, але шведи встигли перегородити річку колодою. Штурм фортеці був невдалим, а новгородський загін відступив. Восени основні сили шведів вирушили додому, залишивши у фортеці гарнізон числом 300 осіб. Навесні 1301 року суздальсько-новгородське військо під командуванням великого князя Андрія Олександровича взяло фортецю в облогу. Шведи були послаблені цингою та голодом й не могли довго опиратись. 18 травня того ж року новгородці увірвались до фортеці, перебили її гарнізон, спалили та понівечили укріплення.
З початку XIV століття напруженість зросла. Обидві держави перебували у стані постійної війни. 1310 новгородці здійснили похід для відновлення містечка на річці Узерва (Вуокса), що впадає до Ладозького озера. На місці старих укріплень було зведено нове місто Корела, що стало опорним пунктом новгородців у тому районі. У відповідь шведський флот підійшов до Ладоги та спалив її. 1311 року новгородці під командуванням князя Дмитра Романовича здійснили морську експедицію через Фінську затоку на узбережжя Фінляндії. В результаті успішних дій новгородці заволоділи районом Борго — Тавасгус.
За три роки зросло невдоволення карелів владою Новгорода, що вилилось у відкритий заколот. Руських правителів було вбито, Карелія попрохала допомоги у Швеції. За кілька місяців протистояння Карелію знову підкорив Новгород.
1318 року новгородці напали на Або у південно-західній Фінляндії. Місто й собор собор, а також єпископський було спалено. 1323 військо під командуванням князя Юрія знову взяло в облогу Виборг. За місяць облоги новгородці так і не змогли взяти місто, незважаючи на застосування катапульт. Того ж року русичі заснували Орешек — важливу фортецю, що контролювала Неву біля її витоків з Ладозького озера.
Ореховський мир був першою мирною угодою, укладеною між Новгородом та Швецією (12 серпня 1323). Пізніше було укладено угоду між Новгородом і Норвегією. Ті договори зумовлювали встановлення «довічного миру» в регіоні, але зрештою виявились лише тимчасовими заходами.
1337 року за допомогою Швеції проти новгородської влади повстали жителі східної частини Карельського перешийку. Тоді шведський король Магнус Еріксон відрядив війська на підтримку повстанців. Їм удалось ненадовго захопити фортецю Корела. Наступного року Новгород узяв в облогу Виборг, але невдовзі було укладено перемир'я.
За 10 років миру Магнус Еріксон вирішив відновити конфлікт і зажадав від Новгорода визнання влади папи римського. Відповідно до Першого й Четвертого Новгородських літописів король зажадав, щоб новгородці взяли участь у дебатах з його «філософами» (католицькими теологами), після чого мала бути встановлена та релігія чий представник узяв би гору в суперечці. Новгородський архієпископ , порадившись із посадником та іншими знатними людьми міста, відповів:
 | Якщо бажаєте знати, яка віра краща: ваша чи наша, відрядіть посольство до патріарха — ми прийняли віру від греків |  |
.
Отримавши таку відповідь, король 1348 року висадив десант на Березовому острові, а у серпні того ж року заволодів містом Ореховець. Утім восени новгородці потай пройшли на суднах річкою Волхов до Ладозького озера та, здійснивши раптовий напад на шведський флот, що стояв біля Ореховця, розбили його. У лютому наступного року Орешек було звільнено новгородським військом, а на місці Ландскрони русичі заснували фортецю Канці.
1350 року король удався до ще однієї невдалої спроби нападу. Того ж року у північній Європі поширилась «Чорна смерть», що поклала край військовим діям.
Подальший розвиток конфлікту
У подальшому сутички мали випадковий характер, оскільки Новгород втратив багато можливостей щодо захисту своїх інтересів на півночі. Спроби Швеції встановити контроль над Ботнічною затокою змусили Новгород у 1370-х роках розпочати будівництво замку біля дельти річки . Швеція у відповідь заклала поряд власний замок. Новгород здійснив на нього напад 1377 року, але не зміг його взяти. Наступного року папа Григорій XI втрутився у конфлікт і видав буллу про початок Хрестового походу проти Новгорода. Невдовзі після цього новгородцям довелось залишити західне узбережжя Фінляндії.
Військові сутички між сторонами відновлювались у 1392 та 1411 роках. Однак Швеція до того часу стала членом Кальмарської унії та переймалась боротьбою скандинавських країн упродовж всього XV століття. Останній конфлікт мав місце 1445 року, за кілька десятиліть до включення Новгорода до складу Московського князівства. Утім такі події не призвели до встановлення миру — конфлікт тривав уже між Швецією та Московією (згодом — Росією) до початку XIX століття.
Примітки
- М. Карамзін. Історія, т. III, стор. 85
- С. Соловйов. Історія Росії, кн. I, том II, стор. 622
- Є. Квашнін-Самарін. Морська ідея, стор. 12
- Вісковатов. Короткий історичний огляд морських походів, стор. 29.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 26 листопада 2014.
- Шаскольський І. П. Борьба Руси за сохранение выхода к Балтийскому морю в XIV веке. Л.: Наука, 1987. 174, (2) с. (рос.)
Джерела
- Борьба русского народа за выходы к морю в XIII–XVII вв. [ 30 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шаскольський І. П. Борьба Руси за сохранение выхода к Балтийскому морю в XIV веке. Л.: Наука, 1987. 174, (2) с. [ 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shve dsko novgoro dski vijni seriya vijskovih konfliktiv mizh Novgorodskoyu respublikoyu ta Shveciyeyu za kontrol nad pivnichnim uzberezhzhyam Finskoyi zatoki ta Izhorskoyu zemleyu vazhlivimi dlya Ganzejskoyi ligi oblastyami sho lezhali na torgovomu shlyahu mizh Pivnichnoyu Yevropoyu ta Vizantiyeyu Z boku Shveciyi ti konflikti mali religijnij pidtekst hoch vidomosti pro oficijno vidani do XIV stolittya bulli Rimskih pap sho ogoloshuvali pochatok hrestovih pohodiv vidsutni Pershi sutichkiShvedski vikingi prosuvalis perevazhno na shid Voni kontrolyuvali richku Nevu ta zajmalis torgivleyu u Ladozi Pislya prijnyattya na Rusi pravoslav ya 988 roku vidnosini mizh Novgorodom ta shvedami she pogancyami ale vzhe ob yektom hristiyanizaciyi z boku katolickoyi cerkvi pochali pogirshuvatis 997 organizuvav vijskovij pohid na Ladogu ta zrujnuvav yiyi a 1015 zdijsniv napad jogo brat Pislya odruzhennya Yaroslava Mudrogo z dochkoyu shvedskogo korolya Ingigerdoyu 1019 roku konflikt bulo vregulovano Ladogu bulo peredano yak pridane Neyu keruvav yarl batko shvedskogo korolya Stenkilya Onuka ostannogo Hristina 1095 vijshla zamizh za Mstislava I Velikogo Vidnovlennya konfliktivStaroladozka fortecya zbudovana z kamenyu u XII j perebudovana u XV XVI stolittyah 1132 roku Mstislav I pomer Za chotiri roki Novgorod vidijshov vid Kiyivskoyi Rusi j tam ustanovivsya respublikanskij lad Mizh novostvorenoyu respublikoyu ta Shveciyeyu nevdovzi pochalis vijskovi konflikti Tak vidpovidno do Pershogo Novgorodskogo litopisu shvedski vijska 1142 roku atakuvali v rajoni Baltijskogo morya novgorodskij kupeckij karavan u skladi 3 loddej sho pryamuvali do Novgoroda vbivshi 150 novgorodciv Pri comu napadniki sami vtratili tri shneki ta 150 cholovik To buv pershij zafiksovanij litopisom vipadok vijskovoyi sutichki mizh Shveciyeyu ta Novgorodom 1164 vzhe potuzhnij shvedskij flot distavsya Ladogi Utim jogo bulo vshent rozbito flot vtrativ 43 sudna vijskami pid komanduvannyam knyazya ta posadnika Novgorodci ta yihni soyuzniki kareli organizovuvali piratski nabigi na shvedski zemli uprodovzh XII stolittya Za legendoyu pid chas odnogo z takih nabigiv 1187 roku na shvedske misto Sigtuna voni perepravili do Novgoroda Sigtunski vorota yaki bulo vstanovleno u Sofijskomu sobori yak vijskovij trofej Shvedski dzherela nazivayut napadnikiv yazichnikami novgorodski dzherela vzagali ne zgaduyut pro ti podiyi Najbilsh poshirena versiya Sigtunu vzyali ta pograbuvali yazichniki esti ale dorogoyu nazad yih u svoyu chergu pograbuvali novgorodski ushkujniki yaki j privezli vorota do Novgoroda U vidpovid 1188 roku varyagi zdijsnili napad na novgorodciv na Skandinavskomu berezi a nimci na Gotlandi zmusivshi novgorodciv timchasovo pripiniti morsku torgivlyu Za legendoyu 1191 roku novgorodci spilno z karelami zdijsnili morskij pohid do Finlyandiyi proti shvediv Pid chas pohodu bulo vzyato Abo U shvedskih hronikah j u novgorodskih litopisah pro ce zgadok nemaye nazva Abo vpershe zgaduyetsya lishe 1270 Sutichki takogo rodu zakinchilis pislya ukladennya ugodi 1195 mizh Novgorodom nimcyami ta shvedami Vona zabezpechuvala vilne vidviduvannya tih krayin novgorodcyami na tih zhe umovah sho isnuvali dlya nimciv yaki priyizhdzhali do Novgoroda j zhiteliv Gotlanda Deyaki shvedski dzherela stverdzhuyut sho yarl 9 rokiv borovsya z Novgorodom ta Ingriyeyu naprikinci XII stolittya Zgadki pro ce u ruskih dzherelah vidsutni Podiyi u FinlyandiyiNevska bitva Okrim Ladogi interesi Novgoroda ta Shveciyi peretnulis u Finlyandiyi kudi novgorodci regulyarno organizovuvali z XI stolittya Napad uzimku 1226 1227 rokiv prizviv do vazhkih vtrat z finskoyi storoni Napad finiv u vidpovid na Ladogu 1228 zavershivsya nevdacheyu U 1230 h rokah mizh Novgorodom i Shveciyeyu rozgorilisya prikordonni konflikti za Kareliyu ta pivden Finlyandiyi Vlitku 1240 shvedskij zagin visadivsya na bereg Nevi poblizu z girlom Jomu na zustrich vijshov zagin novgorodciv na choli z Oleksandrom Yaroslavichem Vidbuvsya bij u yakomu shvedi zaznali porazki tak zvana Nevska bitva Shvedi napali na Finlyandiyu i pidkorili yiyi u 1249 1250 rokah Za sim rokiv novgorodci znovu spustoshili Finlyandiyu yaku kontrolyuvali shvedi Vijni za Kareliyu Viborzkij zamok zakladenij shvedami 1293 roku 1284 shvedskij flot pid komanduvannyam voyevodi Trunda projshov do Ladozkogo ozera dlya zbirannya danini z pidvladnih Novgorodu kareliv Novgorodci na choli z posadnikom Semenom dochekalis na povernennya shvediv do girla Nevi napali na nih ta znishili bilshu chastinu shvedskih korabliv 1293 Shveciya zahopila Zahidnu Kareliyu ta zbuduvala na tij teritoriyi zamok a desho zgodom fortecyu Keksgolm Ta ekspediciya otrimala nazvu tretogo shvedskogo hrestovogo pohodu Togo zh roku novgorodci zrujnuvali fortecyu Keksgolm ta vzyali v oblogu Viborzkij zamok ale nevdalo Pam yatnik Knutssonu u Viborzi zasnovnikom yakogo jogo vvazhayut 1300 roku shvedi pid komanduvannyam Torkelya Knutsona visadilis u misci vpadinnya Ohti do Nevi zasnuvavshi tam fortecyu Vona bula duzhe potuzhnoyu Zagin novgorodciv namagavsya zavaditi budivnictvu Z metoyu znishennya shvedskih korabliv voni pustili techiyeyu richki pidpaleni ploti ale shvedi vstigli peregoroditi richku kolodoyu Shturm forteci buv nevdalim a novgorodskij zagin vidstupiv Voseni osnovni sili shvediv virushili dodomu zalishivshi u forteci garnizon chislom 300 osib Navesni 1301 roku suzdalsko novgorodske vijsko pid komanduvannyam velikogo knyazya Andriya Oleksandrovicha vzyalo fortecyu v oblogu Shvedi buli poslableni cingoyu ta golodom j ne mogli dovgo opiratis 18 travnya togo zh roku novgorodci uvirvalis do forteci perebili yiyi garnizon spalili ta ponivechili ukriplennya Z pochatku XIV stolittya napruzhenist zrosla Obidvi derzhavi perebuvali u stani postijnoyi vijni 1310 novgorodci zdijsnili pohid dlya vidnovlennya mistechka na richci Uzerva Vuoksa sho vpadaye do Ladozkogo ozera Na misci starih ukriplen bulo zvedeno nove misto Korela sho stalo opornim punktom novgorodciv u tomu rajoni U vidpovid shvedskij flot pidijshov do Ladogi ta spaliv yiyi 1311 roku novgorodci pid komanduvannyam knyazya Dmitra Romanovicha zdijsnili morsku ekspediciyu cherez Finsku zatoku na uzberezhzhya Finlyandiyi V rezultati uspishnih dij novgorodci zavolodili rajonom Borgo Tavasgus Za tri roki zroslo nevdovolennya kareliv vladoyu Novgoroda sho vililos u vidkritij zakolot Ruskih praviteliv bulo vbito Kareliya poprohala dopomogi u Shveciyi Za kilka misyaciv protistoyannya Kareliyu znovu pidkoriv Novgorod 1318 roku novgorodci napali na Abo u pivdenno zahidnij Finlyandiyi Misto j sobor sobor a takozh yepiskopskij bulo spaleno 1323 vijsko pid komanduvannyam knyazya Yuriya znovu vzyalo v oblogu Viborg Za misyac oblogi novgorodci tak i ne zmogli vzyati misto nezvazhayuchi na zastosuvannya katapult Togo zh roku rusichi zasnuvali Oreshek vazhlivu fortecyu sho kontrolyuvala Nevu bilya yiyi vitokiv z Ladozkogo ozera Orehovskij mir Oreshek odna z fortec zvedena Novgorodom dlya strimuvannya shvedskoyi ekspansiyi Orehovskij mir buv pershoyu mirnoyu ugodoyu ukladenoyu mizh Novgorodom ta Shveciyeyu 12 serpnya 1323 Piznishe bulo ukladeno ugodu mizh Novgorodom i Norvegiyeyu Ti dogovori zumovlyuvali vstanovlennya dovichnogo miru v regioni ale zreshtoyu viyavilis lishe timchasovimi zahodami 1337 roku za dopomogoyu Shveciyi proti novgorodskoyi vladi povstali zhiteli shidnoyi chastini Karelskogo pereshijku Todi shvedskij korol Magnus Erikson vidryadiv vijska na pidtrimku povstanciv Yim udalos nenadovgo zahopiti fortecyu Korela Nastupnogo roku Novgorod uzyav v oblogu Viborg ale nevdovzi bulo ukladeno peremir ya Za 10 rokiv miru Magnus Erikson virishiv vidnoviti konflikt i zazhadav vid Novgoroda viznannya vladi papi rimskogo Vidpovidno do Pershogo j Chetvertogo Novgorodskih litopisiv korol zazhadav shob novgorodci vzyali uchast u debatah z jogo filosofami katolickimi teologami pislya chogo mala buti vstanovlena ta religiya chij predstavnik uzyav bi goru v superechci Novgorodskij arhiyepiskop poradivshis iz posadnikom ta inshimi znatnimi lyudmi mista vidpoviv Yaksho bazhayete znati yaka vira krasha vasha chi nasha vidryadit posolstvo do patriarha mi prijnyali viru vid grekiv Otrimavshi taku vidpovid korol 1348 roku visadiv desant na Berezovomu ostrovi a u serpni togo zh roku zavolodiv mistom Orehovec Utim voseni novgorodci potaj projshli na sudnah richkoyu Volhov do Ladozkogo ozera ta zdijsnivshi raptovij napad na shvedskij flot sho stoyav bilya Orehovcya rozbili jogo U lyutomu nastupnogo roku Oreshek bulo zvilneno novgorodskim vijskom a na misci Landskroni rusichi zasnuvali fortecyu Kanci 1350 roku korol udavsya do she odniyeyi nevdaloyi sprobi napadu Togo zh roku u pivnichnij Yevropi poshirilas Chorna smert sho poklala kraj vijskovim diyam Podalshij rozvitok konfliktuU podalshomu sutichki mali vipadkovij harakter oskilki Novgorod vtrativ bagato mozhlivostej shodo zahistu svoyih interesiv na pivnochi Sprobi Shveciyi vstanoviti kontrol nad Botnichnoyu zatokoyu zmusili Novgorod u 1370 h rokah rozpochati budivnictvo zamku bilya delti richki Shveciya u vidpovid zaklala poryad vlasnij zamok Novgorod zdijsniv na nogo napad 1377 roku ale ne zmig jogo vzyati Nastupnogo roku papa Grigorij XI vtrutivsya u konflikt i vidav bullu pro pochatok Hrestovogo pohodu proti Novgoroda Nevdovzi pislya cogo novgorodcyam dovelos zalishiti zahidne uzberezhzhya Finlyandiyi Vijskovi sutichki mizh storonami vidnovlyuvalis u 1392 ta 1411 rokah Odnak Shveciya do togo chasu stala chlenom Kalmarskoyi uniyi ta perejmalas borotboyu skandinavskih krayin uprodovzh vsogo XV stolittya Ostannij konflikt mav misce 1445 roku za kilka desyatilit do vklyuchennya Novgoroda do skladu Moskovskogo knyazivstva Utim taki podiyi ne prizveli do vstanovlennya miru konflikt trivav uzhe mizh Shveciyeyu ta Moskoviyeyu zgodom Rosiyeyu do pochatku XIX stolittya PrimitkiM Karamzin Istoriya t III stor 85 S Solovjov Istoriya Rosiyi kn I tom II stor 622 Ye Kvashnin Samarin Morska ideya stor 12 Viskovatov Korotkij istorichnij oglyad morskih pohodiv stor 29 Arhiv originalu za 18 travnya 2013 Procitovano 26 listopada 2014 Shaskolskij I P Borba Rusi za sohranenie vyhoda k Baltijskomu moryu v XIV veke L Nauka 1987 174 2 s ros DzherelaBorba russkogo naroda za vyhody k moryu v XIII XVII vv 30 listopada 2014 u Wayback Machine ros Shaskolskij I P Borba Rusi za sohranenie vyhoda k Baltijskomu moryu v XIV veke L Nauka 1987 174 2 s 1 serpnya 2014 u Wayback Machine ros