Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третій шведський хрестовий похід (швед. Tredje svenska korståget) ― шведська військова кампанія 1293 року проти язичників Карелії, підконтрольної Новгородській республіці.
Назва даного хрестового походу є доволі суперечливою, адже він історично був як частиною т.зв. північних хрестових походів, так і більшої серії військових конфліктів саме у війнах між Швецією та Новгородом.
Хід третього шведського хрестового походу записано у Хроніці Еріка (швед. Erikskrönikan), згідно із якою шведи, що прийшли з Уппланду, захопили на початку походу чотирнадцять карельських сотень та завоювали фортецю Корела (де згодом було засноване місто Кексгольм); також вони звільнили багато полонених. Проте, згідно із тією ж хронікою, шведи втратили Корелу на користь новгородців у ході того ж самого походу.
Причини походу
Згідно із Хронікою Еріка, причиною військового походу на Карелію були вторгнення язичників на християнські території. Біргер Магнуссон, король Швеції у 1290–1318 рр., у своєму листі від 4 березня 1295 року до Любека та інших торгових міст Балтійського моря стверджував, що причиною хрестового походу проти карелів були їх довготривалі набіги та грабунки, а також той факт, що вони захоплювали у полон шведів і інших мандрівників та катували їх. В історичних джерелах згадується і військовий похід карелів проти Швеції, що відбувся у 1257 році, і через який шведський король Вальдемар (1250–1275) звернувся до Папи Олександра з проханням оголосити хрестовий похід проти них, на що останній погодився.
Окрім цього, карели та постійно нападали на території одне одного. Тавастійці, втім, були навернені до християнства насильницьким шляхом у ході Другого шведського хрестового походу, у той час, як карели досі дотримувалися традиційних фінських вірувань.
Через Карелію проходив важливий торговий шлях між Новгородом та заходом. Німецькі ганзейські торговці хотіли гарантій безпеки на східних торгових шляхах, оскільки на карельській території тоді було небезпечно. Проте жодна зі сторін, ані шведська, ані новгородська, не могли їх надати.
Очільник походу
Згідно із даними Хроніки Еріка та Новгородського першого літопису у 1293 році командувач королівських збройних сил, маршал Торґільс Кнутсон, знарядив великий флот та військо, яке дійшло до Карелії. Біргер Магнуссон згадує, що зібране військо було великим, а сам похід ― дорогим.
Питання про очільника походу у наш час згідно із загальноприйнятою точкою зору вважається відкритим. Згідно зі свідченнями, Торґільс Кнутсон у травні та липні 1293 року перебував у Швеції, тобто таким чином не міг перебувати принаймні довгий час у Карелії.
Наслідки
У 1293 році на місці зруйнованого карельського торгового поселення Торґільс Кнутсон заснував Виборзький замок, який став найсхіднішим форпостом середньовічного шведського королівства.
Після хрестового походу на Карелію конфлікти між Швецією, фінами та Новгородом продовжилися: у 1311 році новгородці напали на та спалили місто, а у 1318 році ― на місто Турку, спаливши його повністю. Наступні розбійні набіги та окремі конфлікти вже почали виснажувати обидві сторони, і у 1323 році було укладено Орєховський мир. Цією мирною угодою скінчився період .
Внаслідок третього хрестового походу Західна Карелія опинилася під владою Швеції до 1721 року, коли було укладено Ништадтський мир.
Див. також
Примітки
- Taavitsainen, Jussi-Pekka (1990). Ancient Hillforts of Finland. Suomen muinaismuistoyhdistyksen aikakausikirja. с. 240.
- Sven-Bertil Jansson. Erikskrönikan. litteraturbanken.se. Процитовано 10 грудня 2022.
- S. Tunberg. Birger. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 10 грудня 2022.
- Toimittanut Martti Linna (1989). Suomen varhaiskeskiajan lähteitä. Historian Aitta. с. 82–83.
- Korpela 2004, s. 69
- Pirjo Uino (1997). Ancient Karelia. Suomen muinaismuistoyhdistyksen aikakausikirja 104. с. 346.
- Viborg. Nordisk familjebok. Процитовано 10 грудня 2022.
Інші джерела
- Jukka Korpela, Viipurin linnaläänin synty. Karjalan kirjapaino OY, Lappeenranta 2004.
- Linna Martti, ed. (1989) Suomen Varhaiskeskiajan Lähteitä (Historian Ystäväin liitto ry)
- Mauno Jokipii, Karjalan ristiretki ja taistelu Nevan reitistä. Snellman-instituutti 2003, Kuopio.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretij shvedskij hrestovij pohid shved Tredje svenska korstaget shvedska vijskova kampaniya 1293 roku proti yazichnikiv Kareliyi pidkontrolnoyi Novgorodskij respublici Nazva danogo hrestovogo pohodu ye dovoli superechlivoyu adzhe vin istorichno buv yak chastinoyu t zv pivnichnih hrestovih pohodiv tak i bilshoyi seriyi vijskovih konfliktiv same u vijnah mizh Shveciyeyu ta Novgorodom Hid tretogo shvedskogo hrestovogo pohodu zapisano u Hronici Erika shved Erikskronikan zgidno iz yakoyu shvedi sho prijshli z Upplandu zahopili na pochatku pohodu chotirnadcyat karelskih soten ta zavoyuvali fortecyu Korela de zgodom bulo zasnovane misto Keksgolm takozh voni zvilnili bagato polonenih Prote zgidno iz tiyeyu zh hronikoyu shvedi vtratili Korelu na korist novgorodciv u hodi togo zh samogo pohodu Pamʼyatnik Torgilsu Knutsonu u ViborziPrichini pohoduZgidno iz Hronikoyu Erika prichinoyu vijskovogo pohodu na Kareliyu buli vtorgnennya yazichnikiv na hristiyanski teritoriyi Birger Magnusson korol Shveciyi u 1290 1318 rr u svoyemu listi vid 4 bereznya 1295 roku do Lyubeka ta inshih torgovih mist Baltijskogo morya stverdzhuvav sho prichinoyu hrestovogo pohodu proti kareliv buli yih dovgotrivali nabigi ta grabunki a takozh toj fakt sho voni zahoplyuvali u polon shvediv i inshih mandrivnikiv ta katuvali yih V istorichnih dzherelah zgaduyetsya i vijskovij pohid kareliv proti Shveciyi sho vidbuvsya u 1257 roci i cherez yakij shvedskij korol Valdemar 1250 1275 zvernuvsya do Papi Oleksandra z prohannyam ogolositi hrestovij pohid proti nih na sho ostannij pogodivsya Okrim cogo kareli ta postijno napadali na teritoriyi odne odnogo Tavastijci vtim buli naverneni do hristiyanstva nasilnickim shlyahom u hodi Drugogo shvedskogo hrestovogo pohodu u toj chas yak kareli dosi dotrimuvalisya tradicijnih finskih viruvan Cherez Kareliyu prohodiv vazhlivij torgovij shlyah mizh Novgorodom ta zahodom Nimecki ganzejski torgovci hotili garantij bezpeki na shidnih torgovih shlyahah oskilki na karelskij teritoriyi todi bulo nebezpechno Prote zhodna zi storin ani shvedska ani novgorodska ne mogli yih nadati Ochilnik pohoduZgidno iz danimi Hroniki Erika ta Novgorodskogo pershogo litopisu u 1293 roci komanduvach korolivskih zbrojnih sil marshal Torgils Knutson znaryadiv velikij flot ta vijsko yake dijshlo do Kareliyi Birger Magnusson zgaduye sho zibrane vijsko bulo velikim a sam pohid dorogim Pitannya pro ochilnika pohodu u nash chas zgidno iz zagalnoprijnyatoyu tochkoyu zoru vvazhayetsya vidkritim Zgidno zi svidchennyami Torgils Knutson u travni ta lipni 1293 roku perebuvav u Shveciyi tobto takim chinom ne mig perebuvati prinajmni dovgij chas u Kareliyi NaslidkiViborzkij zamok U 1293 roci na misci zrujnovanogo karelskogo torgovogo poselennya Torgils Knutson zasnuvav Viborzkij zamok yakij stav najshidnishim forpostom serednovichnogo shvedskogo korolivstva Pislya hrestovogo pohodu na Kareliyu konflikti mizh Shveciyeyu finami ta Novgorodom prodovzhilisya u 1311 roci novgorodci napali na ta spalili misto a u 1318 roci na misto Turku spalivshi jogo povnistyu Nastupni rozbijni nabigi ta okremi konflikti vzhe pochali visnazhuvati obidvi storoni i u 1323 roci bulo ukladeno Oryehovskij mir Ciyeyu mirnoyu ugodoyu skinchivsya period Vnaslidok tretogo hrestovogo pohodu Zahidna Kareliya opinilasya pid vladoyu Shveciyi do 1721 roku koli bulo ukladeno Nishtadtskij mir Div takozhPivnichni hrestovi pohodiPrimitkiTaavitsainen Jussi Pekka 1990 Ancient Hillforts of Finland Suomen muinaismuistoyhdistyksen aikakausikirja s 240 Sven Bertil Jansson Erikskronikan litteraturbanken se Procitovano 10 grudnya 2022 S Tunberg Birger Svenskt biografiskt lexikon Procitovano 10 grudnya 2022 Toimittanut Martti Linna 1989 Suomen varhaiskeskiajan lahteita Historian Aitta s 82 83 Korpela 2004 s 69 Pirjo Uino 1997 Ancient Karelia Suomen muinaismuistoyhdistyksen aikakausikirja 104 s 346 Viborg Nordisk familjebok Procitovano 10 grudnya 2022 Inshi dzherelaJukka Korpela Viipurin linnalaanin synty Karjalan kirjapaino OY Lappeenranta 2004 Linna Martti ed 1989 Suomen Varhaiskeskiajan Lahteita Historian Ystavain liitto ry ISBN 9789519600611 Mauno Jokipii Karjalan ristiretki ja taistelu Nevan reitista Snellman instituutti 2003 Kuopio