Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сонячна енергія енергія, отримана від Сонця у вигляді тепла та світла. Ця енергія значною мірою керує кліматом та погодою, та є основою життя. Технологія, що контролює сонячну енергію називається сонячною енергетикою.
Сонячне випромінення є важливим чинником у багатьох хімічних та біохімічних процесах. Уся область довжин хвиль світла, випроміненого сонцем (99.9 % у області 150 — 4000 нм) фільтрується у зовнішніх шарах атмосфери Землі, зокрема завдяки поглинанню киснем, озоном, водяною парою та вуглекислим газом. Поверхні Землі на рівні моря досягає тільки світло із довжинами хвиль більшими, ніж 290 нм. Світло 290—400 нм ефективно індукує важливі фотохімічні процеси після поглинання певними слідовими газами — озоном, діоксидом азоту, альдегідами, кетонами і т.і., що є в атмосфері.
Сонячна енергія та Земля
У верхні шари атмосфери Землі постійно надходить 174 PW (петават) сонячного випромінювання (інсоляції). Близько 6 % інсоляції відбивається атмосферою, 16 % поглинається нею. Середні шари атмосфери в залежності від погодних умов (хмари, пил, атмосферні забруднення) віддзеркалюють до 20 % інсоляції та поглинають 3 %.
Атмосфера не тільки зменшує кількість сонячної енергії, що досягає поверхні Землі, але і дифузує близько 20 % з того що надходить, та фільтрує частину його спектру. Після проходження атмосфери близько половини інсоляції перебуває у видимій частині спектру. Друга половина перебуває переважно в інфрачервоній частині спектру. Тільки незначна частина цієї інсоляції припадає на ультрафіолетове випромінювання.
Сонячне випромінювання поглинається поверхнею суходолу, океанами (покривають близько 71 % поверхні земної кулі) і атмосферою. Абсорбція сонячної енергії через атмосферну конвекцію, випаровування і конденсацію водяної пари є рушійною силою кругообігу води та керує вітрами. Сонячне проміння абсорбоване океаном та суходолом підтримує середню температуру на поверхні Землі, що нині становить 14 °C. Завдяки фотосинтезу рослин, сонячна енергія
може перетворюватись на хімічну, що зберігається у вигляді їжі, деревини та біомаси, яка зрештою перетворюється на викопне паливо.
Перспективи використання
Сонячна енергія є джерелом енергії вітру, води, тепла морів, біомаси, а також причиною утворення протягом тисячоліть торфу, бурого і кам'яного вугілля, нафти і природного газу, однак ця енергія опосередкована і накопичена протягом тисяч і мільйонів років. Енергію Сонця можна використовувати і безпосередньо, як джерело електроенергії і тепла. Для цього потрібно створити пристрої, які концентрують енергію Сонця на малих площах і в малих обсягах.
Загальна кількість сонячної енергії, яку поглинає атмосфера, поверхня суходолу і океани становить приблизно 3 850 000 (ексаджоулів) (ЕДж) на рік. За одну годину, це дає більше енергії, ніж увесь світ використав за цілий 2002 рік. Фотосинтез забирає близько 3 000 ЕДж на рік на виробництво біомаси. Кількість сонячної енергії, яка досягає поверхню землі така велика, що за рік вона приблизно вдвічі перевершить всю енергію, яку потенційно можна виробити зі всіх невідновлюваних джерел: вугілля, нафти, уранових руд.
| Річне надходження сонячного випромінювання і споживання енергії людиною1 | ||
|---|---|---|
| Сонце | 3 850 000 | |
| вітер | 2 250 | |
| Потенціал біомаси | ~200 | |
| Світове споживання енергії2 | 539 | |
| Електроенергія2 | ~67 | |
| 1 Енергію подано в ексаджоулях 1 ЕДж = 1018 Дж = 278 ТВт/год 2 Споживання станом на 2010 рік | ||
Кількість сонячної енергії, яку потенційно може використати людина, відрізняється від кількості енергії, яка перебуває поблизу земної поверхні. Такі фактори як зміна дня і ночі, хмарність і доступна поверхня суходолу, зменшують кількість енергії, придатної для використання.
Географічне положення впливає на енергетичний потенціал, оскільки ближчі до екватора області приймають більшу кількість сонячного випромінювання. Проте, використання пристроїв на фотовольтації, які можуть змінювати власну орієнтацію відповідно до положення Сонця на небосхилі, може значно підвищувати потенціал сонячної енергії у віддалених від екватора областях.
Доступність земель значно впливає на можливий видобуток енергії, оскільки сонячні панелі можна встановлювати лише на землях, які для цього підходять і не використовуються для інших цілей. Наприклад, придатним місцем для встановлення панелей стали дахи.
Сонячні системи поділяються на активні та пасивні, в залежності від способу увібрати сонячну енергію, її переробити і розподілити.
Активні сонячні технології використовують фотовольтаїку, концентровану сонячну енергію, сонячні колектори, насоси і вентилятори, щоб перетворити сонячне випромінювання на корисний вихід енергії. Серед пасивних сонячних технологій: використання матеріалів зі сприятливими тепловими характеристиками, дизайн приміщень із природною циркуляцією повітря і вигідне розташування будівель відносно положення Сонця. Активні сонячні технології підвищують енергопостачання, тоді як пасивні зменшують потребу в додаткових джерелах енергії.
2000 року Програма розвитку ООН, [en] і Світова енергетична рада опублікували оцінку потенціалу сонячної енергії, яку людство може добувати, взявши до уваги такі фактори як інсоляція, хмарність і доступна для використання поверхня суходолу. Оцінка показала, що глобальний потенціал сонячної енергії становить 1,575–49,837 ЕДж на рік (див. таблицю нижче).
Нанотехнології мають потенціал революціонізувати сонячну енергетику шляхом створення більш ефективних, гнучких і рентабельних сонячних батарей. Дослідники вивчають можливість використання наночастинок, таких як квантові точки та нанодротини, для покращення поглинання світла та властивостей транспортування заряду сонячними елементами. Було показано, що наночастинки та наноструктури покращують поглинання світла, збільшують перетворення світла в енергію та покращують збереження та транспортування тепла.
| Регіон | Північна Америка | Латинська Америка і Кариби | Західна Європа | Центральна і Східна Європа | Країни колишнього Радянського Союзу | Близький Схід і Північна Африка | Sub-Saharan Африка | Pacific Asia | Південна Азія | Centrally planned Asia | Pacific OECD |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мінімум | 181,1 | 112,6 | 25,1 | 4,5 | 199,3 | 412,4 | 371,9 | 41,0 | 38,8 | 115,5 | 72,6 |
| Максимум | 7 410 | 3 385 | 914 | 154 | 8 655 | 11 060 | 9 528 | 994 | 1 339 | 4 135 | 2 263 |
У цей час працюють нагрівальні пристрої, які накопичують енергію Сонця, а також дослідні зразки електродвигунів і автомобілів, які використовують енергію Сонця.
Сонячна енергія, як вважають, до кінця століття може скласти не більше 1 % від загальної кількості використовуваної енергії. Ще в 1870 році в Чилі було побудовано сонячний опріснювач морської води, який виробляв до 30 тон прісної води на добу і працював понад 40 років. Завдяки застосуванню гетеропереходів, коефіцієнт корисної дії сонячних батарей вже досягає 25 %. Налагоджено виробництво сонячних батарей у вигляді довгої полікристалічної кремнієвої стрічки, які мають ККД понад 10 %.
Теплова енергія
Технології, які використовують теплову енергію сонця, можна застосовувати для нагрівання води, обігріву приміщень, охолодження приміщень і генерації технологічної теплоти.
Раннє комерційне застосування
1897 року [en], американський винахідник, інженер і піонер з використання сонячної енергії, побудував невеликий демонстраційний сонячний двигун, принцип роботи якого полягав у тому, що сонячне світло відбивалось на квадратні контейнери, заповнені ефіром, температура кипіння якого менша, ніж води. Всередині до контейнерів були припасовані чорні труби, які приводили в рух паровий двигун. 1908 року, Шуман заснував компанію Sun Power Company, яка мала будувати більші установки на сонячній енергії. Разом зі своїм технічним радником А. С. Е. Акерманом і британським фізиком Чарлзом Верноном Бойзом Шуман розробив покращену систему, використавши систему дзеркал, які відбивали сонячні промені на коробки сонячних колекторів, підвищуючи ефективність нагрівання до рівня, коли можна було замість ефіру використовувати воду. Потім Шуман побудував повномасштабний паровий двигун, що працював на воді під низьким тиском. Це дало йому змогу 1912 року запатентувати цілу систему з сонячним двигуном.
Між 1912 і 1913 роками Шуман побудував найпершу в світі геотермальну електростанцію в місті Мааді Єгипет. Шуманівська електростанція використовувала [en], щоб привести до руху двигун потужністю 45 — 52 кВт, який перекачував понад 22 000 літрів води за хвилину з річки Ніл на прилеглі бавовняні поля. Хоча Перша світова війна, а також відкриття дешевої нафти в 1930-х роках, і завадили подальшому просуванню сонячної енергії, але шуманівське бачення і базовий дизайн було відроджено в 1970-х роках на новій хвилі інтересу до геотермальної енергії. 1916 року, в пресі часто цитували слова Шумана, в яких він захищав використання сонячної енергії:
 | Ми довели, що використання сонячної енергії може бути комерційно вигідним у тропіках, і навіть більше того, довели, що після вичерпання запасів нафти і вугілля, людство отримає невичерпне джерело енергії у вигляді сонячних променів. Оригінальний текст (англ.) We have proved the commercial profit of sun power in the tropics and have more particularly proved that after our stores of oil and coal are exhausted the human race can receive unlimited power from the rays of the sun. |  |
— Френк шуман, New York Times, 2 липня 1916 | ||
Нагрівання води
У низьких географічних широтах (нижче 40 градусів) від 60 до 70 % всієї побутової гарячої води температурою до 60 °C можуть забезпечити сонячні системи для нагріву води. Найбільш поширеними типами сонячних водонагрівачів є: вакуумні трубні колектори (44 %) та пласкі колектори (34 %), які зазвичай використовують для нагрівання побутової гарячої води; а також прозорі пластикові колектори (21 %), які головним чином використовують, щоб підігрівати плавальні басейни.
Станом на 2007 рік, загальна встановлена потужність сонячних систем для нагріву води становила приблизно 154 теплових ГВт. Китай є світовим лідером у цій галузі, встановивши станом на 2006 рік 70 теплових ГВт і планує до 2020 року, досягнути 210 теплових ГВт. Ізраїль і Кіпр є світовими лідерами з використання сонячних систем для підігріву води на душу населення з 90 % домогосподарств, які їх встановили. У США, Канаді та Австралії сонячні водопідігрівачі слугують переважно для підігріву плавальних басейнів, зі встановленою потужністю станом на 2005 рік близько 18 теплових ГВт.
Обігрів, охолодження і вентиляція
У США на HVAC припадає 30 % енергії, яка використовується в комерційних будівлях і майже 50 % енергії, яка використовується в житлових будинках. Системи сонячного обігріву, охолодження і вентиляції можна використовувати, щоби компенсувати частину цієї енергії.
Теплова маса — це будь-який матеріал, який можна застосовувати, щоб зберігати тепло, зокрема сонячне. Серед матеріалів, які можуть виконувати функцію теплової маси, камінь, цемент і вода. Упродовж історії, їх застосовували в посушливому або теплому кліматі, щоби зберегти приміщення прохолодним, оскільки вони вбирають сонячну енергію протягом дня і випускають накопичене тепло вночі. Однак їх можна застосовувати й у прохолодних регіонах, щоб зберігати тепло. Розмір і розташування теплової маси залежить від кількох чинників таких як клімат, співвідношення часу сонячної освітленості й перебування в тіні. Якщо теплову масу правильно розмістити, то вона зберігає температуру в приміщенні в комфортному діапазоні і зменшує потребу в пристроях для додаткового обігріву й охолодження.
[en] (або тепловий комин, в цьому контексті) — це пасивна система сонячної вентиляції, що складається з вертикального стовбура, який сполучає внутрішню і зовнішню сторони будівлі. Якщо комин нагрівається, то повітря всередині також нагрівається, що спричиняє [en] який протягує повітря крізь будинок. Його роботу можна покращити, якщо використовувати непрозорі матеріали і теплову масу у спосіб, який нагадує теплицю.
Листопадні рослини запропоновано як спосіб контролювати сонячне нагрівання і охолодження. Якщо вони ростуть на південній стороні будівлі в північній півкулі або північній стороні будівлі в південній півкулі, то їх листя забезпечує затінок упродовж літа, тоді як голі стовбури без перешкод пропускають сонячні промені взимку.
Приготування їжі
Сонячні печі використовують сонячне світло для приготування їжі, сушіння і пастеризації. Їх можна поділити на три широких категорії: коробчасті печі (англ. box cookers), панельні печі (англ. panel cookers) і відбивні печі (англ. reflector cookers). Найпростіша сонячна піч — коробчаста, яку уперше побудував Орас Бенедикт де Соссюр 1767 року. Проста коробчаста піч складається з ізольованого контейнера з прозорою накривкою. Вона може ефективно застосовуватися при частково закритому хмарами небі і зазвичай досягає температури 90–150 °C. Панельна піч використовує відбивну панель, щоб направити сонячне проміння на ізольований контейнер і досягнути температури, порівн́янної з коробчастою піччю. Відбивні печі використовують різну геометрію відбивача (тарілку, корито, дзеркала Френеля), щоб сфокусувати промені на контейнер. Ці печі досягають температури 315 °C, але вимагають прямого проміння і їх потрібно переставляти разом зі зміною положення Сонця.
Технологічне тепло
Системи концентрації сонячної енергії, такі як параболічні тарілки, корита і відбивачі Шеффлера можуть забезпечувати технологічне тепло для комерційних та індустріальних потреб. Першою комерційною системою був [en] (STEP) у Шенандоа, (Джорджія, США), де поле зі 114 параболічних тарілок забезпечило 50 % технологічного тепла, вентиляції повітря і потреб в електроенергії для швейної фабрики. Ця під'єднана до мережі когенераційна установка забезпечила 400 кВт електроенергії а також теплову енергію у вигляді 401 Вт пари і 468 кВт охолодженої води, і забезпечувала зберігання тепла з одногодинним піковим навантаженням. Ставки-випарники — це мілкі басейни, які концентрують розчинені у воді тверді речовини, за допомогою випаровування. Використання ставків-випарників для видобутку солі з морської води, є одним із найстаріших застосувань сонячної енергії. Серед сучасних застосувань: підвищення концентрації солей при добуванні металів методом вилужування, а також видалення твердих речовин зі стічних вод. При використанні шнурів, [en] і вішалок білизна висихає в процесі випаровування під дією вітру і сонячних променів без споживання електроенергії та газу. В законах деяких штатів США, навіть спеціально прописано захист «права сушити» одяг. Незасклені накопичувальні колектори (UTC) — це перфоровані, обернені до сонця панелі, які використовуються для попереднього нагрівання вентиляційного повітря. UTC може підняти температуру вхідного повітря до температури від + 40 °F (22 °C) і забезпечити температуру на виході 45-60 °C (113—140 °F). Коротший період повернення вкладених грошей (від 3 до 12 років) робить накопичувальні колектори фінансово вигіднішими, ніж засклені колекторні системи. Станом на 2003 рік понад 80 систем із сумарною колекторною площею 35 000 м² було встановлено у всьому світі, включно з колектором площею 860 м² у Коста-Риці для висушування кавових бобів і колектор площею 1300 м² у Коїмбаторі (Індія) для висушування нагідків.
Обробка води
Сонячне опріснення можна використовувати, щоб перетворити або солонувату воду на питну. Уперше приклад такого перетворення зафіксували арабські алхіміки XVI століття. Уперше масштабний проект з сонячного опріснення побудували 1872 року в чилійському шахтарському містечку Лас-Салінас. Завод, який мав площу сонячного колектора 4700 м² міг виробляти до 22 700 л питної води і залишався в роботі впродовж 40 років. Індивідуальні конструкції як і раніше передбачають: односхилі, подвійно-направлені (або парникові) типи, вертикальні, конічні, перевернуті поглиначі, і багатошаровість та багаторазові ефекти.. Ці опріснювачі можуть працювати в пасивному, активному і змішаному режимах. Подвійно-схилі дистилятори, найбільш економічно вигідні для окремих побутових потреб, тоді як активні одиниці з багаторазовим ефектом, більш підходять для загальних великих проєктів.
Для сонячної дезінфекції воду наливають у прозорі пляшки з ПЕТ і поміщають їх на кілька годин під сонячні промені. Час дезінфекції залежить від клімату і погодних умов, від принаймні 6 годин до 2 днів, якщо небо повністю покрите хмарами. Цей спосіб рекомендувала Всесвітня організація охорони здоров'я як доступний метод обробки побутової води і безпечного зберігання. Понад 2 мільйони людей у країнах, що розвиваються, щоденно застосовують цей спосіб для обробки своєї питної води.
Сонячну енергію можна використовувати в ставках-усереднювачах для обробки стічних вод без застосування хімікатів і витрати електроенергії. Ще однією перевагою для навколишнього середовища є те, що водорості живуть в таких ставках і споживають діоксид вуглецю в процесі фотосинтезу, хоча вони можуть виробляти токсичні речовини, які роблять воду непридатною для вживання.
Виробництво електроенергії
Сонячна енергетика працює за рахунок перетворення сонячного світла в електроенергію. Це може відбуватись або безпосередньо, з використанням фотовольтаїки, або опосередковано, з використанням систем концентрованої сонячної енергії, у яких лінзи і дзеркала збирають сонячне світло з великої площі в тонкий промінь, а механізм стеження відстежує положення Сонця. Фотовольтаїка перетворює світло на електричний струм за допомогою фотоефекту.
Передбачають, що сонячна енергетика стане найбільшим джерелом електроенергії до 2050 року, у якій на долю фотовольтаїки і концентрованої сонячної енергії буде припадати 16 і 11 % світового виробництва електроенергії відповідно.
Комерційні електростанції на концентрованій сонячній енергії вперше з'явились у 1980-х роках. Після 1985 року установка цього типу [en] у пустелі Мохаве (Каліфорнія) 354 МВт стала найбільшою сонячною електростанцією у світі. Серед інших сонячних електростанцій цього типу [en] (150 МВт) і [en] (100 МВт), обидві в Іспанії. Серед [en]: (250 МВт) у США, і (221 МВТ) в Індії. Проєкти потужністю понад 1 ГВт перебувають на стадії розробки, але більшість установок на фотовольтаїці, потужністю до 5 кВт, мають невеликий розмір і розташовані на дахах. Станом на 2013 рік на сонячну енергію припадало менш як 1 % від електроенергії у світовій мережі.
Архітектура і міське планування
Наявність сонячного світла впливала на дизайн будівель від самого початку історії архітектури. Вперше просунуті методи сонячної архітектури і міського планування запровадили давні греки і китайці, які орієнтували свої будинки на південь, щоби забезпечити їх освітленням і теплом.
Серед спільних характеристик [en]: сприятлива орієнтація будівель відносно Сонця, компактні пропорції (мале відношення площі поверхні до об'єму), вибіркове затемнення (навіси) і [en]. Коли ці властивості вдало підібрані з врахуванням місцевого клімату, то це забезпечує добре освітлення приміщень і дозволяє залишатися в комфортному діапазоні температур. Будинок мегаронного типу Сократа — є класичним прикладом пасивної сонячної архітектури. На нинішньому етапі сонячного дизайну, застосовують комп'ютерне моделювання за допомогою якого зв'язують між собою денне світло, а також системи сонячного обігріву і вентиляції у об'єднаний сонячний дизайн. Активне сонячне обладнання, таке як насоси, вентилятори і сонячні вікна, які виробляють енергію, може доповнити пасивний дизайн і покращити показники роботи системи.
Міський тепловий острів (МТО) — це міський район, де температура вища, ніж у навколишніх сільських місцевостях. Вищі температури є наслідком застосування таких матеріалів як асфальт і бетон, які краще вбирають сонячне випромінювання, оскільки мають нижче альбедо і вищу теплоємність, ніж у природному довкіллі. Щоби безпосередньо протидіяти ефекту, будівлі фарбують у біле і насаджують на вулицях дерева. Згідно з проектом гіпотетичної програми «cool communities» в Лос-Анджелесі, використовуючи ці методи міську температуру можна знизити приблизно на 3 °C. Вартість проекту оцінюють у US$1 млрд, а загальна річна вигода може становити US$530 млн завдяки зменшенню витрат на вентиляцію і охорону здоров'я.
Сільське господарство і рослинництво
Сільське господарство і рослинництво шукають засоби покращити вбирання сонячної енергії для того, щоби підвищити продуктивність рослин. Такі способи, як часові проміжки посадки, окремішний напрямок рядків, різна висота між рядами і змішування різних видів рослин може підвищувати врожайність. Зазвичай, сонячне світло вважають надлишковим ресурсом і винятки з цього правила лише підкреслюють важливість сонячної енергії для сільського господарства. Упродовж коротких вегетаційних періодів Малого льодовикового періоду, французькі та англійські фермери використовували фруктові стіни щоби збільшити надходження сонячної енергії. Ці стіни діяли як теплова маса і прискорювали достигання за рахунок зберігання рослин у теплі. Ранні фруктові стіни, будували перпендикулярно до поверхні землі і повернутими на південь, але з часом з'явились похилі стіни, які краще використовували сонячне світло. 1699 року, Ніколас Фатіо де Дюйє навіть запропонував застосовувати механізм відстеження, який міг би повертатись у напрямку сонця. Застосування сонячної енергії в сільському господарстві крім вирощування рослин, передбачає перекачування води, висушування врожаю, виведення курчат і висушування пташиного посліду. Останнім часом, цю технологію почали застосовувати винороби, які використовують енергію від сонячних панелей, щоб забезпечити енергією виноробні преси.
Оранжереї перетворюють сонячне світло на тепло, та забезпечують цілорічне вирощування рослин, які в природі не пристосовані для цього клімату. Найпростіші оранжереї використовували в римські часи, щоб цілий рік вирощувати огірки для імператора Тиберія. Найперші сучасні оранжереї з'явилися в Європі у XVI столітті, щоб зберігати в них рослини, які привезли з дослідницьких подорожей.
Див. також
- Сонячна енергетика
- Світове споживання енергії
- Префікси одиниць вимірювання
- Енергозбереження
- Енергоаудит
- Енергоефективність
- Пасивний будинок
- Архітектурний дизайн освітлення
- Будівельні матеріали
- Вітроенергетика
- Тепловий насос
- Енергоощадна лампа
- Екологічна експертиза
- [en]
- Термохімічні сховища
- Енергія випромінювання (оптика)
Примітки
- Smil (1991), p. 240
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 березня 2016.
- . Intergovernmental Panel on Climate Change. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 29 вересня 2007.
- Somerville, Richard. (PDF). Intergovernmental Panel on Climate Change. Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2018. Процитовано 29 вересня 2007.
- Vermass, Wim. . Arizona State University. Архів оригіналу за 3 грудня 1998. Процитовано 29 вересня 2007.
- Smil (2006), p. 12
- http://www.nature.com/nature/journal/v443/n7107/full/443019a.html
- Powering the Planet: Chemical challenges in solar energy utilization (PDF). Процитовано 7 серпня 2008.
- Energy conversion by photosynthetic organisms. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Процитовано 25 травня 2008.
- Exergy Flow Charts - GCEP. stanford.edu.
- Archer, Cristina; Jacobson, Mark. Evaluation of Global Wind Power. Stanford. Процитовано 3 червня 2008.
- (PDF). Renewable and Appropriate Energy Laboratory. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
- Total Primary Energy Consumption. Energy Information Administration. Процитовано 30 червня 2013.
- Total Electricity Net Consumption. Energy Information Administration. Процитовано 30 червня 2013.
- (PDF). United Nations Development Programme and . September 2000. Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2020. Процитовано 17 січня 2017.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- Philibert, Cédric (2005). The Present and Future use of Solar Thermal Energy as a Primary Source of Energy (PDF). IEA. Архів (PDF) оригіналу за 12 грудня 2011. Процитовано 9 березня 2016.
- Ghasemzadeh, Farzaneh; Esmaeili Shayan, Mostafa (2 грудня 2020). Sen, Mousumi (ред.). Nanotechnology in the Service of Solar Energy Systems. Nanotechnology and the Environment (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.93014. ISBN .
- Wang, Lina; Teles, Mavd P. R.; Arabkoohsar, Ahmad; Yu, Haoshui; Ismail, Kamal A. R.; Mahian, Omid; Wongwises, Somchai (1 грудня 2022). A holistic and state-of-the-art review of nanotechnology in solar cells. Sustainable Energy Technologies and Assessments (англ.). Т. 54. с. 102864. doi:10.1016/j.seta.2022.102864. ISSN 2213-1388. Процитовано 28 липня 2023.
- Special Issue "Nanotechnology for Solar Energy Conversion". www.mdpi.com (англ.). Energies. 2022. Процитовано 28 липня 2023.
- Banin, U; Waiskopf, N; Hammarström, L; Boschloo, G; Freitag, M; Johansson, E M J; Sá, J; Tian, H; Johnston, M B (5 листопада 2020). Nanotechnology for catalysis and solar energy conversion. Nanotechnology. Т. 32, № 4. с. 042003. doi:10.1088/1361-6528/abbce8. ISSN 0957-4484. Процитовано 28 липня 2023.
- Solar Energy Technologies and Applications. Canadian Renewable Energy Network. Архів оригіналу за 15 листопада 2007. Процитовано 22 жовтня 2007.
- . yatedo.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 9 березня 2016.
- Smith, Zachary Alden; Taylor, Katrina D. (2008). Renewable And Alternative Energy Resources: A Reference Handbook. ABC-CLIO. с. 174. ISBN ..
- American Inventor Uses Egypt's Sun for Power - Appliance Concentrates the Heat Rays and Produces Steam, Which Can Be Used to Drive Irrigation Pumps in Hot Climates - View Article - NYTimes.com. nytimes.com. 2 липня 1916.
- (PDF). International Energy Agency. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- Weiss, Werner; Bergmann, Irene; Faninger, Gerhard. (PDF). International Energy Agency. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2008. Процитовано 30 травня 2008.
- Weiss, Werner; Bergmann, Irene; Faninger, Gerhard. Solar Heat Worldwide – Markets and Contribution to the Energy Supply 2006 (PDF). International Energy Agency. Процитовано 9 червня 2008.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- (PDF). Worldwatch Institute. Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2008. Процитовано 30 квітня 2008.
- Del Chiaro, Bernadette; Telleen-Lawton, Timothy. (PDF). Environment California Research and Policy Center. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 29 вересня 2007.
- Apte, J. та ін. (PDF). American Society of Heating, Refrigerating and Air-Conditioning Engineers. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2008. Процитовано 9 квітня 2008.
- Energy Consumption Characteristics of Commercial Building HVAC Systems Volume III: Energy Savings Potential (PDF). United States Department of Energy. с. 2—2. Процитовано 24 червня 2008.
- Mazria(1979), p. 29–35
- Bright, David (18 лютого 1977). Passive solar heating simpler for the average owner. Bangor Daily News. Процитовано 3 липня 2011.
- Mazria(1979), p. 255
- Anderson and Palkovic (1994), p. xi
- Butti and Perlin (1981), p. 54–59
- Anderson and Palkovic (1994), p. xii
- Anderson and Palkovic (1994), p. xiii
- Stine, W B and Harrigan, R W. Shenandoah Solar Total Energy Project. John Wiley. Процитовано 20 липня 2008.
- Bartlett (1998), p.393–394
- Thomson-Philbrook, Julia. Right to Dry Legislation in New England and Other States. Connecticut General Assembly. Процитовано 27 травня 2008.
- Solar Buildings (Transpired Air Collectors - Ventilation Preheating) (PDF). National Renewable Energy Laboratory. Процитовано 29 вересня 2007.
- Leon (2006), p. 62
- Tiwari (2003), p. 368—371
- Daniels (1964), p. 6
- SODIS solar water disinfection. EAWAG (The Swiss Federal Institute for Environmental Science and Technology). Процитовано 2 травня 2008.
- (PDF). Centers for Disease Control and Prevention. Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
- Household Water Treatment and Safe Storage. World Health Organization. Процитовано 2 травня 2008.
- Shilton AN, Powell N, Mara DD, Craggs R (2008). Solar-powered aeration and disinfection, anaerobic co-digestion, biological CO(2) scrubbing and biofuel production: the energy and carbon management opportunities of waste stabilisation ponds. Water Sci. Technol. 58 (1): 253—258. doi:10.2166/wst.2008.666. PMID 18653962.
- Tadesse I, Isoaho SA, Green FB, Puhakka JA (2003). Removal of organics and nutrients from tannery effluent by advanced integrated Wastewater Pond Systems technology. Water Sci. Technol. 48 (2): 307—14. PMID 14510225.
- International Energy Agency (2014). Technology Roadmap: Solar Photovoltaic Energy (PDF). http://www.iea.org. IEA. Архів (PDF) оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
- Historical Data Workbook (2013 calendar year)
- Darmstadt University of Technology solar decathlon home design. Darmstadt University of Technology. оригіналу за 18 жовтня 2007. Процитовано 25 квітня 2008.
- Schittich (2003), p. 14
- Butti and Perlin (1981), p. 4, 159
- Balcomb(1992)
- Rosenfeld, Arthur; ; Akbari, Hashem; Lloyd, Alan. . Heat Island Group. Архів оригіналу за 14 липня 2007. Процитовано 29 вересня 2007.
- Jeffrey C. Silvertooth. Row Spacing, Plant Population, and Yield Relationships. University of Arizona. Процитовано 24 червня 2008.
- Kaul (2005), p. 169—174
- Butti and Perlin (1981), p. 42–46
- Bénard (1981), p. 347
- A Powerhouse Winery. News Update. Novus Vinum. 27 жовтня 2008. Процитовано 5 листопада 2008.
- Butti and Perlin (1981), p. 19
- Butti and Perlin (1981), p. 41
Додаткова література
Книги
- Фотоенергетика: навч. посібник / Ю. П. Колонтаєвський, Д. В. Тугай, С. В. Котелевець; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. – 160 с.
- Rachid Ahmed; Goren Aytac; Becerra Victor; Radulovic Jovana; Khanna Sourav (2023). Solar energy engineering and applications. Power systems. Cham: . ISBN .
- Gaurav Saini, Korhan Cengiz, Sesha Srinivasan, Sanjeevikumar Padmanaban, Krishna Kumar (2023). Solar Energy: Advancements and Challenges. River Publishers. ISBN .
- Ibrahim Moukhtar, Adel Z. El Dein, Adel A. Elbaset, Yasunori Mitani (2021). Solar Energy: Technologies, Design, Modeling, and Economics. Power Systems. Springer. ISBN .
- Letcher Trevor; Fthenakis Vasilis (2018). A Comprehensive Guide to Solar Energy Systems: With Special Focus on Photovoltaic Systems. London: Academic Press. ISBN .
Журнали
- Solar Energy (Elsevier)
- Solar Energy Materials and Solar Cells (Elsevier)
- Journal of Solar Energy Engineering, Transactions of the ASME (The American Society of Mechanical Engineers)
Посилання
- Сонячна енергія // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 162.
- Зупиніться! В Україні слід негайно припинити будівництво сонячних електростанцій по чинному зеленому тарифу, 2017
- Огляд сучасного стану перетворювачів сонячної енергії та перспективи їх розвитку, 2019
- Огляд 20 конференцій з сонячної енергетики
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sonyachna energiya energiya otrimana vid Soncya u viglyadi tepla ta svitla Cya energiya znachnoyu miroyu keruye klimatom ta pogodoyu ta ye osnovoyu zhittya Tehnologiya sho kontrolyuye sonyachnu energiyu nazivayetsya sonyachnoyu energetikoyu Mapa sonyachnogo viprominyuvannya na poverhni Zemli Mapa sonyachnogo viprominyuvannya Yevropa Sonyachne viprominennya ye vazhlivim chinnikom u bagatoh himichnih ta biohimichnih procesah Usya oblast dovzhin hvil svitla viprominenogo soncem 99 9 u oblasti 150 4000 nm filtruyetsya u zovnishnih sharah atmosferi Zemli zokrema zavdyaki poglinannyu kisnem ozonom vodyanoyu paroyu ta vuglekislim gazom Poverhni Zemli na rivni morya dosyagaye tilki svitlo iz dovzhinami hvil bilshimi nizh 290 nm Svitlo 290 400 nm efektivno indukuye vazhlivi fotohimichni procesi pislya poglinannya pevnimi slidovimi gazami ozonom dioksidom azotu aldegidami ketonami i t i sho ye v atmosferi Sonyachna energiya ta ZemlyaU verhni shari atmosferi Zemli postijno nadhodit 174 PW petavat sonyachnogo viprominyuvannya insolyaciyi Blizko 6 insolyaciyi vidbivayetsya atmosferoyu 16 poglinayetsya neyu Seredni shari atmosferi v zalezhnosti vid pogodnih umov hmari pil atmosferni zabrudnennya viddzerkalyuyut do 20 insolyaciyi ta poglinayut 3 Atmosfera ne tilki zmenshuye kilkist sonyachnoyi energiyi sho dosyagaye poverhni Zemli ale i difuzuye blizko 20 z togo sho nadhodit ta filtruye chastinu jogo spektru Pislya prohodzhennya atmosferi blizko polovini insolyaciyi perebuvaye u vidimij chastini spektru Druga polovina perebuvaye perevazhno v infrachervonij chastini spektru Tilki neznachna chastina ciyeyi insolyaciyi pripadaye na ultrafioletove viprominyuvannya Sonyachne viprominyuvannya poglinayetsya poverhneyu suhodolu okeanami pokrivayut blizko 71 poverhni zemnoyi kuli i atmosferoyu Absorbciya sonyachnoyi energiyi cherez atmosfernu konvekciyu viparovuvannya i kondensaciyu vodyanoyi pari ye rushijnoyu siloyu krugoobigu vodi ta keruye vitrami Sonyachne prominnya absorbovane okeanom ta suhodolom pidtrimuye serednyu temperaturu na poverhni Zemli sho nini stanovit 14 C Zavdyaki fotosintezu roslin sonyachna energiya Rozsiyuvannya sonyachnoyi energiyi pid chas yiyi prohodzhennya kriz atmosferu de vona chastkovo poglinayetsya j ostatochno vidbivayetsya poverhneyu pusteli snigovi prostori morya do kosmosu Znachennya virazheno v Petavatah mozhe peretvoryuvatis na himichnu sho zberigayetsya u viglyadi yizhi derevini ta biomasi yaka zreshtoyu peretvoryuyetsya na vikopne palivo Perspektivi vikoristannyaDokladnishe Sonyachna energetika Sonyachna energiya ye dzherelom energiyi vitru vodi tepla moriv biomasi a takozh prichinoyu utvorennya protyagom tisyacholit torfu burogo i kam yanogo vugillya nafti i prirodnogo gazu odnak cya energiya oposeredkovana i nakopichena protyagom tisyach i miljoniv rokiv Energiyu Soncya mozhna vikoristovuvati i bezposeredno yak dzherelo elektroenergiyi i tepla Dlya cogo potribno stvoriti pristroyi yaki koncentruyut energiyu Soncya na malih ploshah i v malih obsyagah Zagalna kilkist sonyachnoyi energiyi yaku poglinaye atmosfera poverhnya suhodolu i okeani stanovit priblizno 3 850 000 eksadzhouliv EDzh na rik Za odnu godinu ce daye bilshe energiyi nizh uves svit vikoristav za cilij 2002 rik Fotosintez zabiraye blizko 3 000 EDzh na rik na virobnictvo biomasi Kilkist sonyachnoyi energiyi yaka dosyagaye poverhnyu zemli taka velika sho za rik vona priblizno vdvichi perevershit vsyu energiyu yaku potencijno mozhna virobiti zi vsih nevidnovlyuvanih dzherel vugillya nafti uranovih rud Richne nadhodzhennya sonyachnogo viprominyuvannya i spozhivannya energiyi lyudinoyu1 Sonce 3 850 000 viter 2 250 Potencial biomasi 200 Svitove spozhivannya energiyi2 539 Elektroenergiya2 67 1 Energiyu podano v eksadzhoulyah 1 EDzh 1018 Dzh 278 TVt god 2 Spozhivannya stanom na 2010 rik Kilkist sonyachnoyi energiyi yaku potencijno mozhe vikoristati lyudina vidriznyayetsya vid kilkosti energiyi yaka perebuvaye poblizu zemnoyi poverhni Taki faktori yak zmina dnya i nochi hmarnist i dostupna poverhnya suhodolu zmenshuyut kilkist energiyi pridatnoyi dlya vikoristannya Geografichne polozhennya vplivaye na energetichnij potencial oskilki blizhchi do ekvatora oblasti prijmayut bilshu kilkist sonyachnogo viprominyuvannya Prote vikoristannya pristroyiv na fotovoltaciyi yaki mozhut zminyuvati vlasnu oriyentaciyu vidpovidno do polozhennya Soncya na neboshili mozhe znachno pidvishuvati potencial sonyachnoyi energiyi u viddalenih vid ekvatora oblastyah Dostupnist zemel znachno vplivaye na mozhlivij vidobutok energiyi oskilki sonyachni paneli mozhna vstanovlyuvati lishe na zemlyah yaki dlya cogo pidhodyat i ne vikoristovuyutsya dlya inshih cilej Napriklad pridatnim miscem dlya vstanovlennya panelej stali dahi Sonyachni sistemi podilyayutsya na aktivni ta pasivni v zalezhnosti vid sposobu uvibrati sonyachnu energiyu yiyi pererobiti i rozpodiliti Aktivni sonyachni tehnologiyi vikoristovuyut fotovoltayiku koncentrovanu sonyachnu energiyu sonyachni kolektori nasosi i ventilyatori shob peretvoriti sonyachne viprominyuvannya na korisnij vihid energiyi Sered pasivnih sonyachnih tehnologij vikoristannya materialiv zi spriyatlivimi teplovimi harakteristikami dizajn primishen iz prirodnoyu cirkulyaciyeyu povitrya i vigidne roztashuvannya budivel vidnosno polozhennya Soncya Aktivni sonyachni tehnologiyi pidvishuyut energopostachannya todi yak pasivni zmenshuyut potrebu v dodatkovih dzherelah energiyi 2000 roku Programa rozvitku OON en i Svitova energetichna rada opublikuvali ocinku potencialu sonyachnoyi energiyi yaku lyudstvo mozhe dobuvati vzyavshi do uvagi taki faktori yak insolyaciya hmarnist i dostupna dlya vikoristannya poverhnya suhodolu Ocinka pokazala sho globalnij potencial sonyachnoyi energiyi stanovit 1 575 49 837 EDzh na rik div tablicyu nizhche Nanotehnologiyi mayut potencial revolyucionizuvati sonyachnu energetiku shlyahom stvorennya bilsh efektivnih gnuchkih i rentabelnih sonyachnih batarej Doslidniki vivchayut mozhlivist vikoristannya nanochastinok takih yak kvantovi tochki ta nanodrotini dlya pokrashennya poglinannya svitla ta vlastivostej transportuvannya zaryadu sonyachnimi elementami Bulo pokazano sho nanochastinki ta nanostrukturi pokrashuyut poglinannya svitla zbilshuyut peretvorennya svitla v energiyu ta pokrashuyut zberezhennya ta transportuvannya tepla Richnij potencial sonyachnoyi energiyi za regionami EDzh Region Pivnichna Amerika Latinska Amerika i Karibi Zahidna Yevropa Centralna i Shidna Yevropa Krayini kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Blizkij Shid i Pivnichna Afrika Sub Saharan Afrika Pacific Asia Pivdenna Aziya Centrally planned Asia Pacific OECD Minimum 181 1 112 6 25 1 4 5 199 3 412 4 371 9 41 0 38 8 115 5 72 6 Maksimum 7 410 3 385 914 154 8 655 11 060 9 528 994 1 339 4 135 2 263 U cej chas pracyuyut nagrivalni pristroyi yaki nakopichuyut energiyu Soncya a takozh doslidni zrazki elektrodviguniv i avtomobiliv yaki vikoristovuyut energiyu Soncya Sonyachna energiya yak vvazhayut do kincya stolittya mozhe sklasti ne bilshe 1 vid zagalnoyi kilkosti vikoristovuvanoyi energiyi She v 1870 roci v Chili bulo pobudovano sonyachnij oprisnyuvach morskoyi vodi yakij viroblyav do 30 ton prisnoyi vodi na dobu i pracyuvav ponad 40 rokiv Zavdyaki zastosuvannyu geteroperehodiv koeficiyent korisnoyi diyi sonyachnih batarej vzhe dosyagaye 25 Nalagodzheno virobnictvo sonyachnih batarej u viglyadi dovgoyi polikristalichnoyi kremniyevoyi strichki yaki mayut KKD ponad 10 Teplova energiyaDokladnishe Geliotermalna energetika Tehnologiyi yaki vikoristovuyut teplovu energiyu soncya mozhna zastosovuvati dlya nagrivannya vodi obigrivu primishen oholodzhennya primishen i generaciyi tehnologichnoyi teploti Rannye komercijne zastosuvannya Patent iz zobrazhennyam sonyachnogo kolektora Shumana 1917 rik 1897 roku en amerikanskij vinahidnik inzhener i pioner z vikoristannya sonyachnoyi energiyi pobuduvav nevelikij demonstracijnij sonyachnij dvigun princip roboti yakogo polyagav u tomu sho sonyachne svitlo vidbivalos na kvadratni kontejneri zapovneni efirom temperatura kipinnya yakogo mensha nizh vodi Vseredini do kontejneriv buli pripasovani chorni trubi yaki privodili v ruh parovij dvigun 1908 roku Shuman zasnuvav kompaniyu Sun Power Company yaka mala buduvati bilshi ustanovki na sonyachnij energiyi Razom zi svoyim tehnichnim radnikom A S E Akermanom i britanskim fizikom Charlzom Vernonom Bojzom Shuman rozrobiv pokrashenu sistemu vikoristavshi sistemu dzerkal yaki vidbivali sonyachni promeni na korobki sonyachnih kolektoriv pidvishuyuchi efektivnist nagrivannya do rivnya koli mozhna bulo zamist efiru vikoristovuvati vodu Potim Shuman pobuduvav povnomasshtabnij parovij dvigun sho pracyuvav na vodi pid nizkim tiskom Ce dalo jomu zmogu 1912 roku zapatentuvati cilu sistemu z sonyachnim dvigunom Mizh 1912 i 1913 rokami Shuman pobuduvav najpershu v sviti geotermalnu elektrostanciyu v misti Maadi Yegipet Shumanivska elektrostanciya vikoristovuvala en shob privesti do ruhu dvigun potuzhnistyu 45 52 kVt yakij perekachuvav ponad 22 000 litriv vodi za hvilinu z richki Nil na prilegli bavovnyani polya Hocha Persha svitova vijna a takozh vidkrittya deshevoyi nafti v 1930 h rokah i zavadili podalshomu prosuvannyu sonyachnoyi energiyi ale shumanivske bachennya i bazovij dizajn bulo vidrodzheno v 1970 h rokah na novij hvili interesu do geotermalnoyi energiyi 1916 roku v presi chasto cituvali slova Shumana v yakih vin zahishav vikoristannya sonyachnoyi energiyi Mi doveli sho vikoristannya sonyachnoyi energiyi mozhe buti komercijno vigidnim u tropikah i navit bilshe togo doveli sho pislya vicherpannya zapasiv nafti i vugillya lyudstvo otrimaye nevicherpne dzherelo energiyi u viglyadi sonyachnih promeniv Originalnij tekst angl We have proved the commercial profit of sun power in the tropics and have more particularly proved that after our stores of oil and coal are exhausted the human race can receive unlimited power from the rays of the sun Frenk shuman New York Times 2 lipnya 1916 Nagrivannya vodi Dokladnishe Sonyachnij vodonagrivach Sonyachni vodonagrivachi poverneni do Soncya shob pidvishiti efektivnist U nizkih geografichnih shirotah nizhche 40 gradusiv vid 60 do 70 vsiyeyi pobutovoyi garyachoyi vodi temperaturoyu do 60 C mozhut zabezpechiti sonyachni sistemi dlya nagrivu vodi Najbilsh poshirenimi tipami sonyachnih vodonagrivachiv ye vakuumni trubni kolektori 44 ta plaski kolektori 34 yaki zazvichaj vikoristovuyut dlya nagrivannya pobutovoyi garyachoyi vodi a takozh prozori plastikovi kolektori 21 yaki golovnim chinom vikoristovuyut shob pidigrivati plavalni basejni Stanom na 2007 rik zagalna vstanovlena potuzhnist sonyachnih sistem dlya nagrivu vodi stanovila priblizno 154 teplovih GVt Kitaj ye svitovim liderom u cij galuzi vstanovivshi stanom na 2006 rik 70 teplovih GVt i planuye do 2020 roku dosyagnuti 210 teplovih GVt Izrayil i Kipr ye svitovimi liderami z vikoristannya sonyachnih sistem dlya pidigrivu vodi na dushu naselennya z 90 domogospodarstv yaki yih vstanovili U SShA Kanadi ta Avstraliyi sonyachni vodopidigrivachi sluguyut perevazhno dlya pidigrivu plavalnih basejniv zi vstanovlenoyu potuzhnistyu stanom na 2005 rik blizko 18 teplovih GVt Obigriv oholodzhennya i ventilyaciya U SShA na HVAC pripadaye 30 energiyi yaka vikoristovuyetsya v komercijnih budivlyah i majzhe 50 energiyi yaka vikoristovuyetsya v zhitlovih budinkah Sistemi sonyachnogo obigrivu oholodzhennya i ventilyaciyi mozhna vikoristovuvati shobi kompensuvati chastinu ciyeyi energiyi Sonyachnij budinok 1 Massachusetskogo tehnologichnogo institutu pobudovanij 1939 roku v SShA vikoristovuvav en dlya obigrivu vprodovzh cilogo roku Teplova masa ce bud yakij material yakij mozhna zastosovuvati shob zberigati teplo zokrema sonyachne Sered materialiv yaki mozhut vikonuvati funkciyu teplovoyi masi kamin cement i voda Uprodovzh istoriyi yih zastosovuvali v posushlivomu abo teplomu klimati shobi zberegti primishennya proholodnim oskilki voni vbirayut sonyachnu energiyu protyagom dnya i vipuskayut nakopichene teplo vnochi Odnak yih mozhna zastosovuvati j u proholodnih regionah shob zberigati teplo Rozmir i roztashuvannya teplovoyi masi zalezhit vid kilkoh chinnikiv takih yak klimat spivvidnoshennya chasu sonyachnoyi osvitlenosti j perebuvannya v tini Yaksho teplovu masu pravilno rozmistiti to vona zberigaye temperaturu v primishenni v komfortnomu diapazoni i zmenshuye potrebu v pristroyah dlya dodatkovogo obigrivu j oholodzhennya en abo teplovij komin v comu konteksti ce pasivna sistema sonyachnoyi ventilyaciyi sho skladayetsya z vertikalnogo stovbura yakij spoluchaye vnutrishnyu i zovnishnyu storoni budivli Yaksho komin nagrivayetsya to povitrya vseredini takozh nagrivayetsya sho sprichinyaye en yakij protyaguye povitrya kriz budinok Jogo robotu mozhna pokrashiti yaksho vikoristovuvati neprozori materiali i teplovu masu u sposib yakij nagaduye teplicyu Listopadni roslini zaproponovano yak sposib kontrolyuvati sonyachne nagrivannya i oholodzhennya Yaksho voni rostut na pivdennij storoni budivli v pivnichnij pivkuli abo pivnichnij storoni budivli v pivdennij pivkuli to yih listya zabezpechuye zatinok uprodovzh lita todi yak goli stovburi bez pereshkod propuskayut sonyachni promeni vzimku Prigotuvannya yizhi Dokladnishe Sonyachna pich Parabolichna tarilka viroblyaye paru dlya prigotuvannya yizhi Aurovil Indiya Sonyachni pechi vikoristovuyut sonyachne svitlo dlya prigotuvannya yizhi sushinnya i pasterizaciyi Yih mozhna podiliti na tri shirokih kategoriyi korobchasti pechi angl box cookers panelni pechi angl panel cookers i vidbivni pechi angl reflector cookers Najprostisha sonyachna pich korobchasta yaku upershe pobuduvav Oras Benedikt de Sossyur 1767 roku Prosta korobchasta pich skladayetsya z izolovanogo kontejnera z prozoroyu nakrivkoyu Vona mozhe efektivno zastosovuvatisya pri chastkovo zakritomu hmarami nebi i zazvichaj dosyagaye temperaturi 90 150 C Panelna pich vikoristovuye vidbivnu panel shob napraviti sonyachne prominnya na izolovanij kontejner i dosyagnuti temperaturi porivn yannoyi z korobchastoyu pichchyu Vidbivni pechi vikoristovuyut riznu geometriyu vidbivacha tarilku korito dzerkala Frenelya shob sfokusuvati promeni na kontejner Ci pechi dosyagayut temperaturi 315 C ale vimagayut pryamogo prominnya i yih potribno perestavlyati razom zi zminoyu polozhennya Soncya Tehnologichne teplo Sistemi koncentraciyi sonyachnoyi energiyi taki yak parabolichni tarilki korita i vidbivachi Shefflera mozhut zabezpechuvati tehnologichne teplo dlya komercijnih ta industrialnih potreb Pershoyu komercijnoyu sistemoyu buv en STEP u Shenandoa Dzhordzhiya SShA de pole zi 114 parabolichnih tarilok zabezpechilo 50 tehnologichnogo tepla ventilyaciyi povitrya i potreb v elektroenergiyi dlya shvejnoyi fabriki Cya pid yednana do merezhi kogeneracijna ustanovka zabezpechila 400 kVt elektroenergiyi a takozh teplovu energiyu u viglyadi 401 Vt pari i 468 kVt oholodzhenoyi vodi i zabezpechuvala zberigannya tepla z odnogodinnim pikovim navantazhennyam Stavki viparniki ce milki basejni yaki koncentruyut rozchineni u vodi tverdi rechovini za dopomogoyu viparovuvannya Vikoristannya stavkiv viparnikiv dlya vidobutku soli z morskoyi vodi ye odnim iz najstarishih zastosuvan sonyachnoyi energiyi Sered suchasnih zastosuvan pidvishennya koncentraciyi solej pri dobuvanni metaliv metodom viluzhuvannya a takozh vidalennya tverdih rechovin zi stichnih vod Pri vikoristanni shnuriv en i vishalok bilizna visihaye v procesi viparovuvannya pid diyeyu vitru i sonyachnih promeniv bez spozhivannya elektroenergiyi ta gazu V zakonah deyakih shtativ SShA navit specialno propisano zahist prava sushiti odyag Nezaskleni nakopichuvalni kolektori UTC ce perforovani oberneni do soncya paneli yaki vikoristovuyutsya dlya poperednogo nagrivannya ventilyacijnogo povitrya UTC mozhe pidnyati temperaturu vhidnogo povitrya do temperaturi vid 40 F 22 C i zabezpechiti temperaturu na vihodi 45 60 C 113 140 F Korotshij period povernennya vkladenih groshej vid 3 do 12 rokiv robit nakopichuvalni kolektori finansovo vigidnishimi nizh zaskleni kolektorni sistemi Stanom na 2003 rik ponad 80 sistem iz sumarnoyu kolektornoyu plosheyu 35 000 m bulo vstanovleno u vsomu sviti vklyuchno z kolektorom plosheyu 860 m u Kosta Rici dlya visushuvannya kavovih bobiv i kolektor plosheyu 1300 m u Koyimbatori Indiya dlya visushuvannya nagidkiv Obrobka vodi Dokladnishe Sonyachne oprisnennya v Indoneziyi Sonyachne oprisnennya mozhna vikoristovuvati shob peretvoriti abo solonuvatu vodu na pitnu Upershe priklad takogo peretvorennya zafiksuvali arabski alhimiki XVI stolittya Upershe masshtabnij proekt z sonyachnogo oprisnennya pobuduvali 1872 roku v chilijskomu shahtarskomu mistechku Las Salinas Zavod yakij mav ploshu sonyachnogo kolektora 4700 m mig viroblyati do 22 700 l pitnoyi vodi i zalishavsya v roboti vprodovzh 40 rokiv Individualni konstrukciyi yak i ranishe peredbachayut odnoshili podvijno napravleni abo parnikovi tipi vertikalni konichni perevernuti poglinachi i bagatosharovist ta bagatorazovi efekti Ci oprisnyuvachi mozhut pracyuvati v pasivnomu aktivnomu i zmishanomu rezhimah Podvijno shili distilyatori najbilsh ekonomichno vigidni dlya okremih pobutovih potreb todi yak aktivni odinici z bagatorazovim efektom bilsh pidhodyat dlya zagalnih velikih proyektiv Dlya sonyachnoyi dezinfekciyi vodu nalivayut u prozori plyashki z PET i pomishayut yih na kilka godin pid sonyachni promeni Chas dezinfekciyi zalezhit vid klimatu i pogodnih umov vid prinajmni 6 godin do 2 dniv yaksho nebo povnistyu pokrite hmarami Cej sposib rekomenduvala Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya yak dostupnij metod obrobki pobutovoyi vodi i bezpechnogo zberigannya Ponad 2 miljoni lyudej u krayinah sho rozvivayutsya shodenno zastosovuyut cej sposib dlya obrobki svoyeyi pitnoyi vodi Sonyachnu energiyu mozhna vikoristovuvati v stavkah userednyuvachah dlya obrobki stichnih vod bez zastosuvannya himikativ i vitrati elektroenergiyi She odniyeyu perevagoyu dlya navkolishnogo seredovisha ye te sho vodorosti zhivut v takih stavkah i spozhivayut dioksid vuglecyu v procesi fotosintezu hocha voni mozhut viroblyati toksichni rechovini yaki roblyat vodu nepridatnoyu dlya vzhivannya Virobnictvo elektroenergiyiDiv takozh Fotovoltayika Dokladnishe Sonyachna energetika Odni iz najbilshih u sviti sonyachnih elektrostancij i Sonyachna energetika pracyuye za rahunok peretvorennya sonyachnogo svitla v elektroenergiyu Ce mozhe vidbuvatis abo bezposeredno z vikoristannyam fotovoltayiki abo oposeredkovano z vikoristannyam sistem koncentrovanoyi sonyachnoyi energiyi u yakih linzi i dzerkala zbirayut sonyachne svitlo z velikoyi ploshi v tonkij promin a mehanizm stezhennya vidstezhuye polozhennya Soncya Fotovoltayika peretvoryuye svitlo na elektrichnij strum za dopomogoyu fotoefektu Peredbachayut sho sonyachna energetika stane najbilshim dzherelom elektroenergiyi do 2050 roku u yakij na dolyu fotovoltayiki i koncentrovanoyi sonyachnoyi energiyi bude pripadati 16 i 11 svitovogo virobnictva elektroenergiyi vidpovidno Komercijni elektrostanciyi na koncentrovanij sonyachnij energiyi vpershe z yavilis u 1980 h rokah Pislya 1985 roku ustanovka cogo tipu en u pusteli Mohave Kaliforniya 354 MVt stala najbilshoyu sonyachnoyu elektrostanciyeyu u sviti Sered inshih sonyachnih elektrostancij cogo tipu en 150 MVt i en 100 MVt obidvi v Ispaniyi Sered en 250 MVt u SShA i 221 MVT v Indiyi Proyekti potuzhnistyu ponad 1 GVt perebuvayut na stadiyi rozrobki ale bilshist ustanovok na fotovoltayici potuzhnistyu do 5 kVt mayut nevelikij rozmir i roztashovani na dahah Stanom na 2013 rik na sonyachnu energiyu pripadalo mensh yak 1 vid elektroenergiyi u svitovij merezhi Arhitektura i miske planuvannyaDokladnishe ta Miskij teplovij ostriv 2007 roku Darmshtadtskij tehnichnij universitet vigrav en u Vashingtoni zi svoyim pasivnim budinkom sproektovanim dlya vologogo i garyachogo subtropichnogo klimatu Nayavnist sonyachnogo svitla vplivala na dizajn budivel vid samogo pochatku istoriyi arhitekturi Vpershe prosunuti metodi sonyachnoyi arhitekturi i miskogo planuvannya zaprovadili davni greki i kitajci yaki oriyentuvali svoyi budinki na pivden shobi zabezpechiti yih osvitlennyam i teplom Sered spilnih harakteristik en spriyatliva oriyentaciya budivel vidnosno Soncya kompaktni proporciyi male vidnoshennya ploshi poverhni do ob yemu vibirkove zatemnennya navisi i en Koli ci vlastivosti vdalo pidibrani z vrahuvannyam miscevogo klimatu to ce zabezpechuye dobre osvitlennya primishen i dozvolyaye zalishatisya v komfortnomu diapazoni temperatur Budinok megaronnogo tipu Sokrata ye klasichnim prikladom pasivnoyi sonyachnoyi arhitekturi Na ninishnomu etapi sonyachnogo dizajnu zastosovuyut komp yuterne modelyuvannya za dopomogoyu yakogo zv yazuyut mizh soboyu denne svitlo a takozh sistemi sonyachnogo obigrivu i ventilyaciyi u ob yednanij sonyachnij dizajn Aktivne sonyachne obladnannya take yak nasosi ventilyatori i sonyachni vikna yaki viroblyayut energiyu mozhe dopovniti pasivnij dizajn i pokrashiti pokazniki roboti sistemi Miskij teplovij ostriv MTO ce miskij rajon de temperatura visha nizh u navkolishnih silskih miscevostyah Vishi temperaturi ye naslidkom zastosuvannya takih materialiv yak asfalt i beton yaki krashe vbirayut sonyachne viprominyuvannya oskilki mayut nizhche albedo i vishu teployemnist nizh u prirodnomu dovkilli Shobi bezposeredno protidiyati efektu budivli farbuyut u bile i nasadzhuyut na vulicyah dereva Zgidno z proektom gipotetichnoyi programi cool communities v Los Andzhelesi vikoristovuyuchi ci metodi misku temperaturu mozhna zniziti priblizno na 3 C Vartist proektu ocinyuyut u US 1 mlrd a zagalna richna vigoda mozhe stanoviti US 530 mln zavdyaki zmenshennyu vitrat na ventilyaciyu i ohoronu zdorov ya Silske gospodarstvo i roslinnictvoPodibni do ciyeyi oranzhereyi u municipaliteti Vestland u Niderlandah viroshuyut ovochi frukti i kviti Silske gospodarstvo i roslinnictvo shukayut zasobi pokrashiti vbirannya sonyachnoyi energiyi dlya togo shobi pidvishiti produktivnist roslin Taki sposobi yak chasovi promizhki posadki okremishnij napryamok ryadkiv rizna visota mizh ryadami i zmishuvannya riznih vidiv roslin mozhe pidvishuvati vrozhajnist Zazvichaj sonyachne svitlo vvazhayut nadlishkovim resursom i vinyatki z cogo pravila lishe pidkreslyuyut vazhlivist sonyachnoyi energiyi dlya silskogo gospodarstva Uprodovzh korotkih vegetacijnih periodiv Malogo lodovikovogo periodu francuzki ta anglijski fermeri vikoristovuvali fruktovi stini shobi zbilshiti nadhodzhennya sonyachnoyi energiyi Ci stini diyali yak teplova masa i priskoryuvali dostigannya za rahunok zberigannya roslin u tepli Ranni fruktovi stini buduvali perpendikulyarno do poverhni zemli i povernutimi na pivden ale z chasom z yavilis pohili stini yaki krashe vikoristovuvali sonyachne svitlo 1699 roku Nikolas Fatio de Dyujye navit zaproponuvav zastosovuvati mehanizm vidstezhennya yakij mig bi povertatis u napryamku soncya Zastosuvannya sonyachnoyi energiyi v silskomu gospodarstvi krim viroshuvannya roslin peredbachaye perekachuvannya vodi visushuvannya vrozhayu vivedennya kurchat i visushuvannya ptashinogo poslidu Ostannim chasom cyu tehnologiyu pochali zastosovuvati vinorobi yaki vikoristovuyut energiyu vid sonyachnih panelej shob zabezpechiti energiyeyu vinorobni presi Oranzhereyi peretvoryuyut sonyachne svitlo na teplo ta zabezpechuyut cilorichne viroshuvannya roslin yaki v prirodi ne pristosovani dlya cogo klimatu Najprostishi oranzhereyi vikoristovuvali v rimski chasi shob cilij rik viroshuvati ogirki dlya imperatora Tiberiya Najpershi suchasni oranzhereyi z yavilisya v Yevropi u XVI stolitti shob zberigati v nih roslini yaki privezli z doslidnickih podorozhej Div takozhSonyachna energetika Svitove spozhivannya energiyi Prefiksi odinic vimiryuvannya Energozberezhennya Energoaudit Energoefektivnist Pasivnij budinok Arhitekturnij dizajn osvitlennya Budivelni materiali Vitroenergetika Teplovij nasos Energooshadna lampa Ekologichna ekspertiza en Termohimichni shovisha Energiya viprominyuvannya optika PrimitkiSmil 1991 p 240 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 9 bereznya 2016 Intergovernmental Panel on Climate Change Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 29 veresnya 2007 Somerville Richard PDF Intergovernmental Panel on Climate Change Arhiv originalu PDF za 26 listopada 2018 Procitovano 29 veresnya 2007 Vermass Wim Arizona State University Arhiv originalu za 3 grudnya 1998 Procitovano 29 veresnya 2007 Smil 2006 p 12 http www nature com nature journal v443 n7107 full 443019a html Powering the Planet Chemical challenges in solar energy utilization PDF Procitovano 7 serpnya 2008 Energy conversion by photosynthetic organisms Food and Agriculture Organization of the United Nations Procitovano 25 travnya 2008 Exergy Flow Charts GCEP stanford edu Archer Cristina Jacobson Mark Evaluation of Global Wind Power Stanford Procitovano 3 chervnya 2008 PDF Renewable and Appropriate Energy Laboratory s 12 Arhiv originalu PDF za 19 listopada 2012 Procitovano 6 grudnya 2012 Total Primary Energy Consumption Energy Information Administration Procitovano 30 chervnya 2013 Total Electricity Net Consumption Energy Information Administration Procitovano 30 chervnya 2013 PDF United Nations Development Programme and September 2000 Arhiv originalu PDF za 12 listopada 2020 Procitovano 17 sichnya 2017 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Philibert Cedric 2005 The Present and Future use of Solar Thermal Energy as a Primary Source of Energy PDF IEA Arhiv PDF originalu za 12 grudnya 2011 Procitovano 9 bereznya 2016 Ghasemzadeh Farzaneh Esmaeili Shayan Mostafa 2 grudnya 2020 Sen Mousumi red Nanotechnology in the Service of Solar Energy Systems Nanotechnology and the Environment angl IntechOpen doi 10 5772 intechopen 93014 ISBN 978 1 78985 228 8 Wang Lina Teles Mavd P R Arabkoohsar Ahmad Yu Haoshui Ismail Kamal A R Mahian Omid Wongwises Somchai 1 grudnya 2022 A holistic and state of the art review of nanotechnology in solar cells Sustainable Energy Technologies and Assessments angl T 54 s 102864 doi 10 1016 j seta 2022 102864 ISSN 2213 1388 Procitovano 28 lipnya 2023 Special Issue Nanotechnology for Solar Energy Conversion www mdpi com angl Energies 2022 Procitovano 28 lipnya 2023 Banin U Waiskopf N Hammarstrom L Boschloo G Freitag M Johansson E M J Sa J Tian H Johnston M B 5 listopada 2020 Nanotechnology for catalysis and solar energy conversion Nanotechnology T 32 4 s 042003 doi 10 1088 1361 6528 abbce8 ISSN 0957 4484 Procitovano 28 lipnya 2023 Solar Energy Technologies and Applications Canadian Renewable Energy Network Arhiv originalu za 15 listopada 2007 Procitovano 22 zhovtnya 2007 yatedo com Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 9 bereznya 2016 Smith Zachary Alden Taylor Katrina D 2008 Renewable And Alternative Energy Resources A Reference Handbook ABC CLIO s 174 ISBN 978 1 59884 089 6 American Inventor Uses Egypt s Sun for Power Appliance Concentrates the Heat Rays and Produces Steam Which Can Be Used to Drive Irrigation Pumps in Hot Climates View Article NYTimes com nytimes com 2 lipnya 1916 PDF International Energy Agency Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 13 serpnya 2015 Weiss Werner Bergmann Irene Faninger Gerhard PDF International Energy Agency Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2008 Procitovano 30 travnya 2008 Weiss Werner Bergmann Irene Faninger Gerhard Solar Heat Worldwide Markets and Contribution to the Energy Supply 2006 PDF International Energy Agency Procitovano 9 chervnya 2008 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu PDF Worldwatch Institute Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2008 Procitovano 30 kvitnya 2008 Del Chiaro Bernadette Telleen Lawton Timothy PDF Environment California Research and Policy Center Arhiv originalu PDF za 27 veresnya 2007 Procitovano 29 veresnya 2007 Apte J ta in PDF American Society of Heating Refrigerating and Air Conditioning Engineers Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2008 Procitovano 9 kvitnya 2008 Energy Consumption Characteristics of Commercial Building HVAC Systems Volume III Energy Savings Potential PDF United States Department of Energy s 2 2 Procitovano 24 chervnya 2008 Mazria 1979 p 29 35 Bright David 18 lyutogo 1977 Passive solar heating simpler for the average owner Bangor Daily News Procitovano 3 lipnya 2011 Mazria 1979 p 255 Anderson and Palkovic 1994 p xi Butti and Perlin 1981 p 54 59 Anderson and Palkovic 1994 p xii Anderson and Palkovic 1994 p xiii Stine W B and Harrigan R W Shenandoah Solar Total Energy Project John Wiley Procitovano 20 lipnya 2008 Bartlett 1998 p 393 394 Thomson Philbrook Julia Right to Dry Legislation in New England and Other States Connecticut General Assembly Procitovano 27 travnya 2008 Solar Buildings Transpired Air Collectors Ventilation Preheating PDF National Renewable Energy Laboratory Procitovano 29 veresnya 2007 Leon 2006 p 62 Tiwari 2003 p 368 371 Daniels 1964 p 6 SODIS solar water disinfection EAWAG The Swiss Federal Institute for Environmental Science and Technology Procitovano 2 travnya 2008 PDF Centers for Disease Control and Prevention Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2008 Procitovano 13 travnya 2008 Household Water Treatment and Safe Storage World Health Organization Procitovano 2 travnya 2008 Shilton AN Powell N Mara DD Craggs R 2008 Solar powered aeration and disinfection anaerobic co digestion biological CO 2 scrubbing and biofuel production the energy and carbon management opportunities of waste stabilisation ponds Water Sci Technol 58 1 253 258 doi 10 2166 wst 2008 666 PMID 18653962 Tadesse I Isoaho SA Green FB Puhakka JA 2003 Removal of organics and nutrients from tannery effluent by advanced integrated Wastewater Pond Systems technology Water Sci Technol 48 2 307 14 PMID 14510225 International Energy Agency 2014 Technology Roadmap Solar Photovoltaic Energy PDF http www iea org IEA Arhiv PDF originalu za 7 zhovtnya 2014 Procitovano 7 zhovtnya 2014 Historical Data Workbook 2013 calendar year Darmstadt University of Technology solar decathlon home design Darmstadt University of Technology originalu za 18 zhovtnya 2007 Procitovano 25 kvitnya 2008 Schittich 2003 p 14 Butti and Perlin 1981 p 4 159 Balcomb 1992 Rosenfeld Arthur Akbari Hashem Lloyd Alan Heat Island Group Arhiv originalu za 14 lipnya 2007 Procitovano 29 veresnya 2007 Jeffrey C Silvertooth Row Spacing Plant Population and Yield Relationships University of Arizona Procitovano 24 chervnya 2008 Kaul 2005 p 169 174 Butti and Perlin 1981 p 42 46 Benard 1981 p 347 A Powerhouse Winery News Update Novus Vinum 27 zhovtnya 2008 Procitovano 5 listopada 2008 Butti and Perlin 1981 p 19 Butti and Perlin 1981 p 41Dodatkova literaturaKnigi Fotoenergetika navch posibnik Yu P Kolontayevskij D V Tugaj S V Kotelevec Harkiv nac un t misk gosp va im O M Beketova Harkiv HNUMG im O M Beketova 2019 160 s Rachid Ahmed Goren Aytac Becerra Victor Radulovic Jovana Khanna Sourav 2023 Solar energy engineering and applications Power systems Cham Springer ISBN 978 3 031 20829 4 Gaurav Saini Korhan Cengiz Sesha Srinivasan Sanjeevikumar Padmanaban Krishna Kumar 2023 Solar Energy Advancements and Challenges River Publishers ISBN 9788770227032 Ibrahim Moukhtar Adel Z El Dein Adel A Elbaset Yasunori Mitani 2021 Solar Energy Technologies Design Modeling and Economics Power Systems Springer ISBN 978 3 030 61306 8 Letcher Trevor Fthenakis Vasilis 2018 A Comprehensive Guide to Solar Energy Systems With Special Focus on Photovoltaic Systems London Academic Press ISBN 978 0 12 811479 7 Zhurnali Solar Energy Elsevier Solar Energy Materials and Solar Cells Elsevier Journal of Solar Energy Engineering Transactions of the ASME The American Society of Mechanical Engineers PosilannyaSonyachna energiya navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 162 Zupinitsya V Ukrayini slid negajno pripiniti budivnictvo sonyachnih elektrostancij po chinnomu zelenomu tarifu 2017 Oglyad suchasnogo stanu peretvoryuvachiv sonyachnoyi energiyi ta perspektivi yih rozvitku 2019 Oglyad 20 konferencij z sonyachnoyi energetiki