Ніколас Фатіо де Дюйє

Нікола Фатіо де Дюйє також Ніколя Фатіо де Дьюлле (фр. Nicolas Fatio de Duillier також зустрічається написання Faccio або Facio; 26 лютого 1664(16640226) — 12 травня 1753) — математик, натураліст і винахідник швейцарського походження. Більшу частину дорослого життя провів в Англії та Голландії.

Ніколас Фатіо де Дюйє
фр. Nicolas Fatio de Duillier
Народився	16 (26) лютого 1664 Базель, Швейцарія^[1]
Помер	10 травня 1753(1753-05-10) (89 років) Вустер, Англія, Королівство Велика Британія
Країна	^d
Місце проживання	Швейцарія Англія
Діяльність	астроном, математик
Знання мов	французька
Членство	Лондонське королівське товариство
Magnum opus	Зодіакальне світло і ^d
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Роботи у Вікіджерелах Fatio de Duillier, N .: De la Cause de la Pesanteur^[недоступне посилання з Декабрь 2017] , 1690—1743, Gagnebin edition. For an introduction by Gagnebin, see Introduction^[недоступне посилання з Декабрь 2017] Fatio de Duillier, N .: "Letters no. 2570 [ 16 листопада 2020 у Wayback Machine.], pp. 384—389 and 2582 [ 15 грудня 2018 у Wayback Machine.], pp. 407—412, 1690, Huygens Oeuvres, Vol. IX. These letters contain the first written expositions of his theory . Huygens gave an answer in letter no. 2572 [ 21 листопада 2020 у Wayback Machine.]) Твори Книги За життя Фатіо був автором таких праць, опублікованих у формі книги: Epistola de mari æneo Salomonis ("Лист про Соломонове мляве море "), в книзі Едварда Бернарда « De Mensuris et Ponderibus antiquis Libri tres» («Про давні міри і ваги, у трьох книгах»), 8во, Оксфорд, 1688 Lineæ brevissimæ descensus investigatio geometrica duplex, cui addita est investigatio geometrica solidi rotundi in quo minima fiat resistentia (" Подвійне геометричне дослідження лінії найкоротшого спуску, до якого додається геометричне дослідження обертання твердого тіла, що дає мінімальний опір "), 4to, Лондон, 1699 Фруктові стінки покращилися, схиливши їх до горизонту , членом Королівського товариства (підписаний NFD), 4to, Лондон, 1699 Н. Facii Duillerii Neutonus. Еклога. («Ньютон Фатіо де Дюйє. Еклога.»), 8во, Оксфорд, 1728 Навігація вдосконалена: це головним чином метод визначення широти в морі, а також по суші, беручи будь-яку належну висоту, з часом між спостереженнями , сл., Лондон, 1728 Разом із Жаном Олютом, Елі Маріон та іншими "французькими пророками " Фатіо видав пророцтво з назвою « Plan de la Justice de Dieu sur la terre dans ces derniers jours et du relévement de la chûte de l'homme par son peche» («План Божої справедливості на землі в ці останні дні та звільнення падіння людини через його гріх») 2 частини, 8во, 1714, з яких у тому ж році з'явилася латинська версія. Періодика У періодичних виданнях Фатіо публікував такі праці: Lettre sur la manière de faire des Bassins pour travailler les verres objectifs des Telescopes («Лист про спосіб виготовлення тазиків для шліфування окулярів, об'єктивів телескопів»), Journal des sçavans , Париж, 1684 р. Lettre à M. Cassini touchant une lumière extraordinaire qui paroît dans le Ciel depuis quelques années («Лист до пана Кассіні щодо зодіакального світла, яке з'являлося на Небі протягом декількох років»), у " Бібліотеці Всесвіту та Історії " Жана Леклерка, вип. III, Амстердам, 1686 Réflexions sur une méthode de trouver les tangentes de certaines lignes courbes, qui vient d'être publiée dans un livre intitulé: Medicina Mentis ("Роздуми про спосіб пошуку дотичних певних кривих, нещодавно опубліковані в книзі під назвою Medicina Mentis ") , Bibliothèque Universelle et Historique , вип. V, 1687 рік Excerpta ex suâ responsione ad excerpta ex litteris J. Bernouilli ("Витяги з його відповіді на уривки листа Йогана Бернуллі "), Acta Eruditorum, Лейпциг, 1700 «Epistola ad fratrem Joh. Christoph. Facium, qua vindicat Solutionem suam Problematis de inveniendo solido rotundo seu tereti in quo minima fiat resistentia» ("Лист до свого брата Жана Крістофа Фатіо, виправдовуючи його рішення проблеми твердого тіла революції, що виробляє мінімальний опір "), Філософські угоди , вип. XXVIII, с. 172–6, 1713 «Чотири теореми з їх демонстрацією для точного визначення паралаксу Сонця», Miscellanea curiosa mathematica, вип. II, ні. 1 (Лондон, 1745) Фатіо також вносив статті з астрономії та давньоєврейських одиниць виміру майже до кожного номера «Джентльменського журналу» за 1737–38. Рукописи Після смерті Фаціо залишив ряд рукописів, деякі з яких перейшли в руки доктора Джеймса Джонстона з Кіддермінстера. Інші придбав професор Жорж-Луї Ле Садж з Женеви, який зібрав велику колекцію листів Фатіо, яка зараз знаходиться в Женевській Бібліотеці.  Кілька робіт та листів Фатіо знаходяться в Британській бібліотеці. Серед них — латинська поема під назвою N. Facii Duellerii Auriacus Throno-servatus ("Збережений помаранчевий трон Н. Фаціо де Дюйє ", Addit. MS. 4163), що містить розповідь про змову графа Феніля проти Принца Вільгельма Оранського, а також описав Ювелірні годинники Fatio. Серія листів до сера Ганса Слоуна (ib. 4044) поширюється з 1714 по 1736 рр. Інші його листи містяться у fasciculus 2 C. Hugenii aliorumque seculi xvii. virorum celebrium Exercitationes Mathematicæ et Philosophicæ , 4to, Гаага, 1833. Посмертні публікації Деякі листи Фатіо були включені в томи кореспонденції комплітетів «Евр» («Повні праці») Крістіана Гюйгенса (опубліковані між 1888 і 1950 рр. Голландською академією наук) та в «Листуванні Ісаака Ньютона» (опубліковані між 1959 і 1977 р. Royal Society). Трактат Фатіо, що описує його роботу над теорією гравітації під тиском, циркулював за його життя лише як рукопис. Цей твір було опубліковано, незадовго після його смерті, у двох незалежних наукових виданнях Примітки В старості Фатіо намагався нагадати Вільгельму Оранському, ставшого до того часу королем Англії, про свій вчинок, в надії отримати яку небуть винагороду, але не мав успіху. В , получив известие о том, что Фатио серьёзно болен, Ньютон писал: «Вчера вечером получил ваше послание и даже выразить не могу, до чего оно меня поразило. Заклинаю вас, прибегните к совету и помощи докторов, пока не стало слишком поздно, а если вам нужны деньги, я снабжу вас ими в любом потребном количестве» (Акройд, стр. 129). Переписка продолжалась ещё несколько месяцев. Ньютон послал Фатио денег и пообещал в том случае, если молодой человек решит поселиться в Кембридже, «назначить вам такое содержание, какое сделает ваше проживание здесь весьма легким». Фатио отвечал: «Я желал бы, сэр, прожить рядом с вами всю жизнь или хотя бы значительную её часть» (Акройд, стр. 130). Після смерті матері Фатіо повідомив Ньютона, що якщо отримає за заповітом достатньо грошей, то вважатиме за краще жити в Англії, до того ж «переважно в Кембриджі». Цена часов составила 15 фунтов стерлингов. Виноски Deutsche Nationalbibliothek Record #118532049 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016. d:Track:Q27302d:Track:Q36578 Iliffe, Rob. Servant of Two Masters: Fatio de Duillier between Christiaan Huygens and Isaac Newton // Newton and the Netherlands: How Isaac Newton was Fashioned in the Dutch Republic / Jorink, Eric; Maas, Ad. — Amsterdam : Leiden University Press, 2012. — С. 67—92. — . Mandelbrote, Scott. The Heterodox Career of Nicolas Fatio de Duillier // Heterodoxy in Early Modern Science and Religion / Brooke, John; MacLean, Ian. — Oxford and New York : , 2005. — С. 263—296. — . Mandelbrote, Scott (2004). Fatio, Nicolas, of Duillier (1664–1753). (Oxford Dictionary of National Biography) (вид. онлайн). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/9056. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= () (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .) Акройд, 2017, с. 123. Zehe, H. Die Gravitationstheorie des Nicolas Fatio de Duillier. — Hildesheim : Gerstenberg Verlag, 1980. — . General Cavalier and the Religious War of the Cévennes // State Papers and Correspondence: Illustrative of the Social and Political State of Europe from the Revolution to the Accession of the House of Hanover / Kemble, John M. — London : J. W. Parker, 1857. — С. 426—427. William Seward, Anecdotes of Distinguished Persons, 4th edit. ii. 190—215. Lineæ brevissimæ descensus investigatio geometrica duplex, cui addita est investigatio geometrica solidi rotundi in quo minima fiat resistentia Acta Eruditorum (May 1700), p. 203 ^[en]. Philosophers at War: The Quarrel Between Newton and Leibniz. — Cambridge, UK : Cambridge University Press, 1980. — С. 119—120. — . Nelthropp, Harry Leonard. [1] — London : E. & F. N. Spon, 1873. — С. 237—241. з джерела 30 березня 2015 . Howard Walwyn Fine Antique Clocks. 9 жовтня 2015. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 20 липня 2017. Boettcher, David (16 лютого 2016). . Vintage Watch Straps. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 29 квітня 2017. Gjertsen, Derek. The Newton Handbook. — London and New York : Routledge & Kegan Paul, 1986. — С. 198—200. — . . Famous Watchmakers. Fondation de la Haute Horlogerie. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 29 квітня 2017. Gent. Green, Worcester, ii. 93-4; cf. Registered in P. C. C. 64, Bettesworth Література Питер Акройд. Ньютон. Биография = Ackroyd Peter. Isaac Newton. — М. : Альпина Нон-Фикшн, 2017. — 208 p. — . Посилання MathPages — Nicolas Fatio and the Cause of Gravity