Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2020) |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Друга Мексиканська імперія (ісп. Segundo Imperio Mexicano) — монархічна держава, що існувала з 1863 по 1867 на території Мексиканської Республіки. Виникла під час французької інтервенції, що підтримала як імператора Максиміліана I Габсбурга. Падіння імперії призвело до страти імператора та відновлення республіки.
Проголошення імперії
18 червня 1863 французькою владою скликана залежна від Наполеона III Верховна урядова хунта з 35 осіб. Хунта обрала регентську раду і скликала асамблею з 215 нотаблів, які мали обрати імператора. 10 липня нотаблі проголосили Мексику поміркованою спадковою монархією та запропонували імператорську корону австрійському ерцгерцогу Максиміліану.
10 квітня 1864 Максиміліан прийняв корону. Він також затвердив договір між Мексикою та Францією, що накладав на першу непосильні фінансові зобов'язання по сплаті боргів. Секретний додаток до договору зокрема містив пункт, про те, що Франція зобов'язується не відмовляти імперії в допомозі незалежно від подій в Європі.
Наприкінці травня Максімліан з дружиною Шарлоттою прибув у Веракрус. 11 червня він вступив в Мехіко.
Загальні характеристики
Імперія Максиміліана I була визнана всіма найбільшим державами Старого Світу. На початку свого правління імператор зайнявся активною законодавчою та державною діяльністю.
Були засновані посади імператорських комісарів, які повинні були інспектувати провінції, і утворено Державну раду для напрацювання законопроєктів.
Конституційний лад
Максиміліан I виробив тимчасову конституцію, яка була опублікована 10 квітня 1865. Згідно конституції країна оголошувалася спадковою монархією на чолі з імператором. Імператор повинен був керувати за допомогою 9 міністрів та Державної ради, який розглядався як дорадчий орган. Міністри несли відповідальність лише перед законом. Мексика ділилася на 8 військових округів і 50 департаментів, на чолі яких стояли призначувані монархом префекти. Такий поділ продиктовано міркуваннями централізації та прагненням ліквідувати осередки опору шляхом дроблення штатів мексиканської республіки. Проголошувалися рівність перед законом, недоторканність особи та власності, свобода совісті та свобода слова.
Гоніння на опозицію та фіктивна амністія
У липні 1864 була оголошена амністія республіканцям, які билися проти імперії. Однак вона стосувалася лише тих, хто негайно складе зброю, і тих, хто не скоював злочинів, тобто фактично вона виявилася профанацією. А 3 жовтня 1865 вийшов декрет, відповідно до якого всякий, винний у тому, що вів збройну боротьбу проти імперії, мав бути відданий військово-польовому суду, який обов'язково повинен був винести смертний вирок, який не підлягав оскарженню та виконувався протягом 24 годин.
Питання свободи і релігії
Імперський уряд видав декрет про свободу друку.
Всупереч очікуванням , імператор відмовився знищувати свободу віросповідання та підтвердив декрет про націоналізацію церковного майна — Закони про реформу (див. Війна за реформу). Останнє рішення обумовлено небажанням Максміліана I налаштовувати проти себе нових власників церковних земель, і тим, що імперія потребувала грошей, які можна було отримати від продажу цих земель.
Уряд
Перше міністерство Максиміліана, сформоване в листопаді 1864, переважно складалося з помірних лібералів — модерадос. Однак імператору так і не вдалося розколоти ліберальну партію та створити масову підтримку свого режиму. Крім того, подібні заходи відштовхнули від нього консерваторів та духовенство. Враховуючи ці обставини, Максиміліан I скликав влітку 1866 новий консервативно-реакційний уряд.
Для популяризації свого режиму імператор широко використовував пресу. У Мексиці він фінансував 3 газети. Ним створений Кабінет друку.
Імперський уряд намагався підтримувати корінне населення, для чого була створена Рада у справах індіанців.
Однією з найважливіших проблем, з якою зіткнулося уряд Максиміліана, була фінансова криза. За даними республіканців у 1864 доходи імперії склали 80 млн франків, а витрати — 120 млн. У 1865 видатки збільшилися до ~ 200 млн, а бюджетний дефіцит дорівнював сумі близько 100 млн.
Основними джерелами доходів були податки (33 %) і мита (60 %). Основна ж частина витрат (близько 40 %) припадала на сплату зовнішнього боргу Франції, Сполученому Королівству та іншим кредиторам. Таким чином імперський уряд витрачав коштів майже в 3,5 рази більше, ніж уряд республіканців, що пояснюється не лише виплатою боргів та тратами на ведення війни, а й витратами двору, що становили 1,5 млн дол. проти 30 тис. дол. платні президента.
Військові справи
У військовому відношенні імперія спиралася на французьку армію, інші війська складалися з іноземних добровольців, завербованих в Австрії та Бельгії, і з Мексиканської імператорської армії.
Крах режиму Максиміліана I
За припинення інтервенції виступила французька суспільна думка та опозиція Наполеона III. Продовження окупації Мексики також створювало загрозу військового конфлікту зі США.
У 1866 зважаючи на неминучість війни між Францією та Пруссією було оголошено про виведення з країни французьких сил.
Після довгих вагань щодо зречення та повернення до Європи Максиміліан I скликав в січні 1867 нову асамблею нотаблів, яка 17 голосами з 33 висловилася за збереження влади імператора. До цього, 1 грудня 1866, він видав маніфест, в якому пообіцяв скликати за участю всіх партій національний конгрес для вирішення питання про збереження монархії.
5 лютого 1867 французи залишили столицю Мексики, а до середини березня — всю країну. Максиміліан, при якому залишалося 15-20 тис. Мексиканських солдатів та небагато європейських добровольців, відступив в Сантьяго-де-Керетаро, 15 травня місто взяли республіканці.
Імператор був відданий військово-польовому суду і відповідно до декрету від 25 січня 1862 засуджений до розстрілу. Безліч коронованих осіб Європи, а також інші відомі особистості (включаючи Віктора Гюго та Джузеппе Гарібальді) посилали листи та телеграми до Мексики, виступаючи за збереження життя Максиміліана, але Беніто Пабло Хуарес відмовився пом'якшити покарання. Він визнав за необхідне показати, що Мексика не може терпіти втручання у свої внутрішні справи з боку інших країн.
19 червня вирок був приведений у виконання: імператор Максиміліан, генерали та Мехіа були розстріляні на Пагорбі Дзвонів.
21 червня 1867 республіканці оволоділи Мехіко, а 29 червня — Веракрусом, який був останнім оплотом консерваторів.
Примітки
Література
- Беленький А. Б. Разгром мексиканским народом иностранной интервенции 1861—1867 гг / А. Б. Беленький; Академия наук СССР. Институт народов Азии; Академия наук СССР. Институт народов Азии. — Издательство Академии наук СССР, 1959. (рос.)
- Паркс Г. Б. История Мексики / Пер. с английского Ш. А. Багиной. — М., 1949. — 362 с. (рос.)
- The Oxford History of Mexico / W. H. Beezley, M. C. Meyer. — N. Y.: Oxford University Press. — 2010. — 675 p. — . (англ.)
Посилання
- Зречення імператора Максиміліана на Wikisource
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2020 Meksikanska imperiya isp Imperio Mexicano 1863 1867 Prapor Gerb Deviz Equidad en la Justicia Stolicya Mehiko Mova i ispanska Religiya Rimo katolictvo Groshova odinicya Meksikanske peso Plosha 1 972 550 km Forma pravlinnya konstitucijna monarhiya Dinastiya Gabsburgi Imperator 1863 1867 Maksimilian I Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Druga Meksikanska imperiya Druga Meksikanska imperiya isp Segundo Imperio Mexicano monarhichna derzhava sho isnuvala z 1863 po 1867 na teritoriyi Meksikanskoyi Respubliki Vinikla pid chas francuzkoyi intervenciyi sho pidtrimala yak imperatora Maksimiliana I Gabsburga Padinnya imperiyi prizvelo do strati imperatora ta vidnovlennya respubliki Istoriya MeksikiDo vidkrittya yevropejcyamiKolonialnij periodVijna za nezalezhnistPersha Meksikanska imperiyaAmerikano meksikanska vijnaDruga Federalistichna respublikaGromadyanska vijnaFrancuzka intervenciyaDruga Meksikanska imperiyaDiktatura Porfirio DiasaMeksikanska revolyuciyaMeksikanske ekonomichne divoTeperishnij chasPortal Meksika pereglyanutiredaguvatiProgoloshennya imperiyi18 chervnya 1863 francuzkoyu vladoyu sklikana zalezhna vid Napoleona III Verhovna uryadova hunta z 35 osib Hunta obrala regentsku radu i sklikala asambleyu z 215 notabliv yaki mali obrati imperatora 10 lipnya notabli progolosili Meksiku pomirkovanoyu spadkovoyu monarhiyeyu ta zaproponuvali imperatorsku koronu avstrijskomu ercgercogu Maksimilianu 10 kvitnya 1864 Maksimilian prijnyav koronu Vin takozh zatverdiv dogovir mizh Meksikoyu ta Franciyeyu sho nakladav na pershu neposilni finansovi zobov yazannya po splati borgiv Sekretnij dodatok do dogovoru zokrema mistiv punkt pro te sho Franciya zobov yazuyetsya ne vidmovlyati imperiyi v dopomozi nezalezhno vid podij v Yevropi Naprikinci travnya Maksimlian z druzhinoyu Sharlottoyu pribuv u Verakrus 11 chervnya vin vstupiv v Mehiko Zagalni harakteristikiImperiya Maksimiliana I bula viznana vsima najbilshim derzhavami Starogo Svitu Na pochatku svogo pravlinnya imperator zajnyavsya aktivnoyu zakonodavchoyu ta derzhavnoyu diyalnistyu Buli zasnovani posadi imperatorskih komisariv yaki povinni buli inspektuvati provinciyi i utvoreno Derzhavnu radu dlya napracyuvannya zakonoproyektiv 1 peso iz zobrazhennyam Maksimiliana IKonstitucijnij ladMaksimilian I virobiv timchasovu konstituciyu yaka bula opublikovana 10 kvitnya 1865 Zgidno konstituciyi krayina ogoloshuvalasya spadkovoyu monarhiyeyu na choli z imperatorom Imperator povinen buv keruvati za dopomogoyu 9 ministriv ta Derzhavnoyi radi yakij rozglyadavsya yak doradchij organ Ministri nesli vidpovidalnist lishe pered zakonom Meksika dililasya na 8 vijskovih okrugiv i 50 departamentiv na choli yakih stoyali priznachuvani monarhom prefekti Takij podil prodiktovano mirkuvannyami centralizaciyi ta pragnennyam likviduvati oseredki oporu shlyahom droblennya shtativ meksikanskoyi respubliki Progoloshuvalisya rivnist pered zakonom nedotorkannist osobi ta vlasnosti svoboda sovisti ta svoboda slova Goninnya na opoziciyu ta fiktivna amnistiyaU lipni 1864 bula ogoloshena amnistiya respublikancyam yaki bilisya proti imperiyi Odnak vona stosuvalasya lishe tih hto negajno sklade zbroyu i tih hto ne skoyuvav zlochiniv tobto faktichno vona viyavilasya profanaciyeyu A 3 zhovtnya 1865 vijshov dekret vidpovidno do yakogo vsyakij vinnij u tomu sho viv zbrojnu borotbu proti imperiyi mav buti viddanij vijskovo polovomu sudu yakij obov yazkovo povinen buv vinesti smertnij virok yakij ne pidlyagav oskarzhennyu ta vikonuvavsya protyagom 24 godin Pitannya svobodi i religiyiImperskij uryad vidav dekret pro svobodu druku Vsuperech ochikuvannyam imperator vidmovivsya znishuvati svobodu virospovidannya ta pidtverdiv dekret pro nacionalizaciyu cerkovnogo majna Zakoni pro reformu div Vijna za reformu Ostannye rishennya obumovleno nebazhannyam Maksmiliana I nalashtovuvati proti sebe novih vlasnikiv cerkovnih zemel i tim sho imperiya potrebuvala groshej yaki mozhna bulo otrimati vid prodazhu cih zemel UryadPershe ministerstvo Maksimiliana sformovane v listopadi 1864 perevazhno skladalosya z pomirnih liberaliv moderados Odnak imperatoru tak i ne vdalosya rozkoloti liberalnu partiyu ta stvoriti masovu pidtrimku svogo rezhimu Krim togo podibni zahodi vidshtovhnuli vid nogo konservatoriv ta duhovenstvo Vrahovuyuchi ci obstavini Maksimilian I sklikav vlitku 1866 novij konservativno reakcijnij uryad Dlya populyarizaciyi svogo rezhimu imperator shiroko vikoristovuvav presu U Meksici vin finansuvav 3 gazeti Nim stvorenij Kabinet druku Imperskij uryad namagavsya pidtrimuvati korinne naselennya dlya chogo bula stvorena Rada u spravah indianciv Odniyeyu z najvazhlivishih problem z yakoyu zitknulosya uryad Maksimiliana bula finansova kriza Za danimi respublikanciv u 1864 dohodi imperiyi sklali 80 mln frankiv a vitrati 120 mln U 1865 vidatki zbilshilisya do 200 mln a byudzhetnij deficit dorivnyuvav sumi blizko 100 mln Osnovnimi dzherelami dohodiv buli podatki 33 i mita 60 Osnovna zh chastina vitrat blizko 40 pripadala na splatu zovnishnogo borgu Franciyi Spoluchenomu Korolivstvu ta inshim kreditoram Takim chinom imperskij uryad vitrachav koshtiv majzhe v 3 5 razi bilshe nizh uryad respublikanciv sho poyasnyuyetsya ne lishe viplatoyu borgiv ta tratami na vedennya vijni a j vitratami dvoru sho stanovili 1 5 mln dol proti 30 tis dol platni prezidenta Vijskovi spraviZhandarm ta kavalerist Meksikanskoyi imperatorskoyi armiyi U vijskovomu vidnoshenni imperiya spiralasya na francuzku armiyu inshi vijska skladalisya z inozemnih dobrovolciv zaverbovanih v Avstriyi ta Belgiyi i z Meksikanskoyi imperatorskoyi armiyi Krah rezhimu Maksimiliana IZa pripinennya intervenciyi vistupila francuzka suspilna dumka ta opoziciya Napoleona III Prodovzhennya okupaciyi Meksiki takozh stvoryuvalo zagrozu vijskovogo konfliktu zi SShA U 1866 zvazhayuchi na neminuchist vijni mizh Franciyeyu ta Prussiyeyu bulo ogolosheno pro vivedennya z krayini francuzkih sil Pislya dovgih vagan shodo zrechennya ta povernennya do Yevropi Maksimilian I sklikav v sichni 1867 novu asambleyu notabliv yaka 17 golosami z 33 vislovilasya za zberezhennya vladi imperatora Do cogo 1 grudnya 1866 vin vidav manifest v yakomu poobicyav sklikati za uchastyu vsih partij nacionalnij kongres dlya virishennya pitannya pro zberezhennya monarhiyi 5 lyutogo 1867 francuzi zalishili stolicyu Meksiki a do seredini bereznya vsyu krayinu Maksimilian pri yakomu zalishalosya 15 20 tis Meksikanskih soldativ ta nebagato yevropejskih dobrovolciv vidstupiv v Santyago de Keretaro 15 travnya misto vzyali respublikanci Imperator buv viddanij vijskovo polovomu sudu i vidpovidno do dekretu vid 25 sichnya 1862 zasudzhenij do rozstrilu Bezlich koronovanih osib Yevropi a takozh inshi vidomi osobistosti vklyuchayuchi Viktora Gyugo ta Dzhuzeppe Garibaldi posilali listi ta telegrami do Meksiki vistupayuchi za zberezhennya zhittya Maksimiliana ale Benito Pablo Huares vidmovivsya pom yakshiti pokarannya Vin viznav za neobhidne pokazati sho Meksika ne mozhe terpiti vtruchannya u svoyi vnutrishni spravi z boku inshih krayin 19 chervnya virok buv privedenij u vikonannya imperator Maksimilian generali ta Mehia buli rozstrilyani na Pagorbi Dzvoniv 21 chervnya 1867 respublikanci ovolodili Mehiko a 29 chervnya Verakrusom yakij buv ostannim oplotom konservatoriv PrimitkiByelyenkij 1959 LiteraturaBelenkij A B Razgrom meksikanskim narodom inostrannoj intervencii 1861 1867 gg A B Belenkij Akademiya nauk SSSR Institut narodov Azii Akademiya nauk SSSR Institut narodov Azii Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1959 ros Parks G B Istoriya Meksiki Per s anglijskogo Sh A Baginoj M 1949 362 s ros The Oxford History of Mexico W H Beezley M C Meyer N Y Oxford University Press 2010 675 p ISBN 9780199731985 angl PosilannyaZrechennya imperatora Maksimiliana na Wikisource