Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палац культури і техніки Новокраматорського машинобудівного заводу (ПКіТ НКМЗ) — архітектурна споруда у Краматорську. Розташований за адресою м. Краматорськ, площа Миру, 1. Введений в експлуатацію в 1965 році. Є унікальним архітектурним об'єктом, виконаним за спеціальним проєктом, не має аналогів у країнах СНД.
| Палац Культури і Техніки НКМЗ | |
|---|---|
 Вигляд на головний вхід | |
| 48°44′19″ пн. ш. 37°35′12″ сх. д. / 48.738519° пн. ш. 37.586654° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Краматорськ |
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Архітектор | В. Н. Коврова, М. А. Шаповаленко, Г. І. Несеченко |
| Площа приміщень | 83 000 м3 |
| Призначення | Культурні та мистецькі заходи |
| Архітектура будівлі | Палац складається з 6 секцій |
| Дата введення в експлуатацію | 1965 |
| Директор | Остроцький Андрій Анатолійович (з 2020 року) |
| Адреса | , 1 |
  Палац Культури і Техніки НКМЗ Палац Культури і Техніки НКМЗ (Україна) | |
 Палац Культури і Техніки НКМЗ у Вікісховищі | |
Палац був побудований за проєктом миколаївських архітекторів В. Н. Коврової, М. А. Шаповаленко, Г. І. Несеченко. В основу проєкту та кошторисно-фінансових розрахунків ПКіТ НКМЗ лягла документація ПК в Миколаєві, проєктна будівля якого була затверджена Радою Міністрів СРСР 20 квітня 1950 року. Єдина відмінність проєкту для краматорського Палацу полягала в тому, що краматорчани відмовилися від штукатурки фасаду і вирішили, що облицювальним матеріалом будуть використані гранітні плити та інкерманський камінь. Але місцеві фахівці не мали досвіду роботи з таким матеріалом. На допомогу прийшли фахівці з Севастополя, які працювали з інкерманським каменем при зведенні Севастопольського драмтеатру, інституту ім. Сєченова й інших будівель.
Історія будівництва або палац трьох директорів
За час будівництва ПКіТ НКМЗ на заводі змінилося три директори. Починали будівництво при керуванні директора І. Т. Катеринича (1949—1952), основна частина будівельних робіт була виконана, коли директором був В. І. Глазирін (1954—1963), а закінчували будівництво вже за керування В. А. Масола (1963—1971). Тому Палац іноді називають «Палацом трьох директорів».
В 1949 році І. Т. Катеринич ухвалив рішення про необхідність будівництва нового Палацу.
Незважаючи на те, що в 1949 році НКМЗ досяг рівня виробництва, запланованого на 1950 р., більша частина краматорчан все ще жила в землянках і бараках. Для того, щоб приймати рішення про будівництво такого архітектурного шедевру в таких складних умовах, треба було бути далекоглядною і вольовою людиною.
Побудували Палац тільки з другої спроби. Вперше його (ПКіТ ім. Сталіна) почали будувати ще в 1940 році за проєктом архітектора Йосипа Каракіса (в співавторстві з Л. Юровським). Місце розташування повинно було бути приблизно на тому ж місці, що і сучасний Палац.
До початку війни встигли побудувати лише фундамент ПКіТ і підвали з червоної цегли, кажучи по-іншому — вивели на нуль. Після війни ця споруда з червоної цегли ще довго височіла посеред поля і була улюбленим місцем ігор місцевої дітвори.
31 травня 1955 року рішенням Міністра важкого машинобудування був затверджений новий проєкт будівництва Палацу. Дозвіл інспекції Держбудконтролю на початок будівництва видано 26 жовтня 1955 р.
Будівництво почалося тільки в 1956 р. з розбирання старого фундаменту і підвалів недобудованого палацу. Будівельні роботи та оформлення ПКіТ велися в три етапи з жовтня 1956 по квітень 1965 р.
Фундаменти будівлі були побудовані Краматорським СУ «Тяжмашстрой», наземна частина з 1957 по 1959 рр. будувалася Краматорським СУ «Житлобуд», з 1959 по 1963 рр. — БМУ НКМЗ. У 1959 році незадоволений темпами будівництва директор НКМЗ В. І. Глазирін ухвалив рішення про передачу об'єкта БМУ НКМЗ. Будівництво Палацу НКМЗ вів виключно за кошти заводу, не використовуючи коштів міністерства, можливо, через це і вийшли настільки тривалі терміни його будівництва.
Вартість робіт відповідно до будівельного кошторису склала 19,7 млн рублів.
Архітектура
П'ятиповерховий будинок Палацу, підвали якого розташовані під більшою частиною будівлі мають два рівні. Тому можна вважати, що ПКіТ являє собою семиповерхову будівлю. Колони — залізобетонні, монолітні облицьовані каменем, сходи гранітні, цоколь облицьований рожевим гранітом, покрівля — металева.
Будівля являє собою три частини символічно розташованих між собою. Портал центральної частини оформлений в коринфському стилі, а вся споруда виконана в стилі соціалістичного класицизму.
Палац складається із 6 секцій, загальним обсягом 83 000 м3, корисною площею 12 820 м2, робочою площею 11 400 м2.
У ньому розташовані: концертний зал — 970 місць (партер, бельетаж, балкон), театральний зал — 100 місць, конференц-зал — 150 місць, читальний — 80 місць, танцювальний, балетні, спортивний і тренажерні зали, музей, бібліотеки, клуб юних техніків, басейн, репетиційні кімнати, шаховий клуб.
Сцена діаметром 14 метрів, яка обертається навколо себе, прекрасна акустика, кондиційоване повітря, м'яке світло, зручні крісла.
Внутрішнє оформлення палацу було унікальним. Так, у Палаці було дві завіси: основна і суперзавіса. Встановлені при відкритті Палацу суперзавіса і перша люстра концертного залу виготовлялися в майстернях Великого театру в Москві.
Суперзавіса, як і люстра, сама по собі була унікальною річчю і важила близько півтори тонни. Люстра, висвітлювала головний зал палацу, важила три тонни, її оформлення було виконано з кришталю. У ній було 47 ламп по 40 Вт, і два кола з 200 спеціальних ламп, що імітують свічки. Для плавного включення і виключення люстри застосовувався спеціальний пристрій, що створював ефект плавного загасання і збільшення яскравості ламп.
Один раз на рік проводилося технічне обслуговування конструкції. Люстра опускалася вниз вручну, за допомогою спеціального редуктора. Для цього потрібно було близько десяти чоловік.
Для оформлення інтер'єрів палацу були доставлені картини і скульптури зі сховищ музеїв, художніх галерей з різних куточків Радянського Союзу.
У грудні 1974 року Палацу було надано статус пам'ятки історії та архітектури УРСР. А в січні 1986 року ПКіТ НКМЗ визнається пам'яткою історії та культури СРСР.
Урочисте відкриття
Офіційне введення в експлуатацію відбулася 1 травня 1965 р.
29 квітня 1965 року Великий зал Палацу прийняв перших відвідувачів — учасників урочистих зборів з нагоди 1 травня та урочистого відкриття палацу.
5 серпня 1965 року, напередодні дня Будівельника голова профкому І. С. Бабенко прийняв з рук будівельників символічний ключ від ПКіТ НКМЗ.
Народилося «Білокам'яне чудо міста» — так краматорчани називають своє улюблене місце дозвілля. Палац став реальністю, гордістю та візитівкою міста.
Реставрація
У 1984 році до 50-річчя НКМЗ силами підрозділів заводу в Палаці була проведена велика реставраційна робота: облицювання стін і ліплення.
В ході виконання робіт виявилося, що колишні форми освітлення залу не відповідають новому оформленню. Було вирішено прикрасити зал новою люстрою. За основу була взята люстра Колонного залу Будинку Союзів у Москві.
Також до цієї дати була повністю замінена завіса сцени, виконане нове оформлення центрального холу. У концертному залі крім робіт, пов'язаних з ліпниною і облицюванням (стелю, карниз, бельетаж, балкон і стіни навколо сцени), заміною крісел (замість 1200 дерев'яних крісел було встановлено 960 м'яких), було повністю замінено звукове обладнання залу.
До 75-річчя заводу в Палаці була повністю замінена сцена, зроблений сучасний ремонт гримерок. Повністю замінені сходи головного входу.
Керівники палацу
Оліфіренко Віктор Петрович — перший директор (1965—1966), Луценко Анатолій Васильович (1966—1968), Бах Олександра Федорівна (1968—1970), Ушеніна Анфіса Йосипівна (1970—1979), Мілаков Анатолій Павлович (1979—1992), Стеценко Едуард Григорович (1992—1999), Стецюк Анатолій Андрійович (1999—2019), Остроцький Андрій Анатолійович — директор з (2020).
Творчі люди і колективи, які працювали та працюють у ПК
Палац — храм мистецтва, відомий своїми висококваліфікованими кадрами і талановитими артистами, творчими колективами.
Режисер М. Силаєв; диригент Б. Ружицький; хормейстер, заслужений діяч мистецтв України А. Петросян; балетмейстер М. Колбін; художній керівник В. Герасимов; режисер І. Войтюк; балетмейстер Л. Пушніна; керівник В. Тетенко; керівник С. Самарський; дирежер С. Бєлякін; керівник А. Заворотній; режисер М. Мітла; керівник С. Анціферова; керівник В. Рудаков; керівник О. Бібікова; Г. Безрук; співачка М. Базарова; співачка С. Тетенко.
Народний театр «Данко», заслужена хорова капела України, народний ансамблю танцю «Світанок», народний вокально-хореографічний ансамбль «Краматорские дівчата и ребята», зразковий ансамбль танцю «Калинка», ансамбль народних інструментів «Родные напевы», Народний духовий оркестр, народний гурт «Зарево», театр «Бам-Бук», зразковий ансамбль танцю «Солнышки», ансамбль бального танцю «Элегия», зразковий вокально-хореографічний ансамбль «Зернышки», вокальний ансамбль «Ретро», театр пантоміми «Мим» та ін.
Використання палацу
У палаці проходять найбільш суспільно-значущі для підприємства та міста події — збори акціонерів, свята на честь Дня Машинобудівника, 8 Березня, Дня Перемоги та інших пам'ятних дат, конкурси, фестивалі, вечори відпочинку, концерти, всеукраїнський аматорський фестиваль «Театральна легенда» ім. М. Силаєва.
На сцені палацу виступали такі відомі співаки, актори та колективи:
М. Булгакова, Л. Биков, Б. Штоколов, Н. Гундарева, С. Шакуров, О. Ширвінд, М. Державін, П. Вельямінов, Т. Дороніна, С. Крамаров, Д. Гнатюк, гурт «Земляне», Музично-драматичний циганський театр «Ромэн», І. Понаровська, О. Градський, В. Зінкевич, І. Костолевський, В. Золотухін, Г. Жжонов, О. Дем'яненко, А. Кузнецов, С. Захаров, Г. Беседіна, Т. Шмига, В. Мулерман, Л. Лещенко, В. Вуячич, І. Суручану, М. Ульянов, М. Губенко, В. Толкунова, В. Малежик, К. Новікова, Ю. Шифрін, В. Данилець, В. Мойсеєнко, В. Етуш, Б. Невзоров, Д. Харатьян, А. Солов'яненко, Ю. Богатиков, М. Распутіна, Л. Мілявська, О. Цекало, Т. Кароль, Н. Могилевська, «Океан Ельзи», А. Апіна, М. Есамбаєв, гурт «Дюна», А. Державін, Р. Карцев, Ю. Куклачов, тріо Маренич, М. Олялін, М. Пуговкін, Ю. Лоза, Маски — одеська комік-трупа, гурт «Агата Крісті», Л. Доліна, В. Вінокур, М. Гнатюк, І. Кдирова, гурт «Любе», Т. Повалій, І. Дорофєєва, В. Писарєв, В. Тализіна, Б. Щербаков, І. Муравьєва, В. Леонтьєв, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, Л. Вайкулє, українська акапельна формація «Піккардійська Терція», С. Ротару, Р. Писанка, Н. Русланова, Я. Євдокімов, гурт «Наутілус-Помпіліус», М. Караченцев, І. Бобул, Л. Сандулесу, В. Талашко, С. Іванов, А. Данилко, команди КВВ «Утомленные солнцем», «Уездный город», «Уральские пельмени», «ЧП», «Дизель-шоу» та ін.
Джерела
- Гавриленко А. И., Ноткина А. Ф. Звезды не гаснут: Страницы истории Дворца культуры и техники НКМЗ. Донецьк: Новий світ, 2005. 240 с.
- Денисенко С. Белокаменный Дворец — главный символ Краматорска: К 45-летию. Восточный проєкт. 2010. № 16. С. 14.
- Денисенко С. Памятнику архитектуры поправляют фасад. Восточный проєкт. 2009. № 26. С. 1.
- Истинный М. Говорят, что…: История названия Дворца культуры и техники АО «НКМЗ». Поиск. 2005. № 40. С. 11.
- Карпенко Р. Белокаменное чудо. Восточный проєкт. 2015. № 14. С. 6.
- Карпенко Р. Дворец негаснущих звезд. Восточный проєкт. 2015. № 17. С. 16.
- Коцаренко В. Гордость краматорчан белокаменный Дворец. Технополис. 2000. № 16. С. 17.
- Коцаренко В. Ф. Краматорская быль. Славянск: ЧП «Канцлер». 2002. С.176.
- Коцаренко В. Фото из семейного альбома: воспоминания о строительстве ДКиТ НКМЗ. Поиск. 2009. № 27. С. 9.
- Ноткина А. Пусть звезда по имени Дворец светит людям еще сотни лет: К 40-летию ДКиТ НКМЗ. Краматорская правда. 2005. № 16. С. 6.
- Ноткина А. Ремонт Дворца культуры планируется завершить к 1 сентября. Краматорская правда. 2004. № 21. С. 3
- Ноткина А. Созвездие талантов: ДКиТ НКМЗ — 45 лет. Краматорская правда. 2010. № 17. С. 16
- Олейник А. Главная люстра Краматорска не упадет!: История Дворца ДКиТ НКМЗ и люстры, висящей в главном зале дворца. ОбщеЖитие. 2008. № 7. С. 22.
- Садовой А. Ключ передан Дворцу. Краматорская правда. 1965. № 93. С. 4.
- Слабоусова А. Краматорский «Цветок из камня». Краматорская правда. 2020. № 15. С. 4, 5.
- Тараненко В. Белокаменному ДКиТ — 40 лет: Немного истории Дворца и как отмечали 40-летие. Поиск. 2005. № 17. С. 11
- Творческие горизонты Краматорска: сборник краеведческих очерков / сост. Н. Е. Волошина, В. Я. Зорина, А. Ф. Ноткина. Х.: Золотые страницы. 2020. 512 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac kulturi i tehniki Novokramatorskogo mashinobudivnogo zavodu PKiT NKMZ arhitekturna sporuda u Kramatorsku Roztashovanij za adresoyu m Kramatorsk plosha Miru 1 Vvedenij v ekspluataciyu v 1965 roci Ye unikalnim arhitekturnim ob yektom vikonanim za specialnim proyektom ne maye analogiv u krayinah SND Palac Kulturi i Tehniki NKMZViglyad na golovnij vhid48 44 19 pn sh 37 35 12 sh d 48 738519 pn sh 37 586654 sh d 48 738519 37 586654Krayina UkrayinaRoztashuvannya KramatorskStatus spadshini pam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini i pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniArhitektor V N Kovrova M A Shapovalenko G I NesechenkoPlosha primishen 83 000 m3Priznachennya Kulturni ta mistecki zahodiArhitektura budivli Palac skladayetsya z 6 sekcijData vvedennya v ekspluataciyu 1965Direktor Ostrockij Andrij Anatolijovich z 2020 roku Adresa 1Palac Kulturi i Tehniki NKMZPalac Kulturi i Tehniki NKMZ Ukrayina Palac Kulturi i Tehniki NKMZ u Vikishovishi Palac buv pobudovanij za proyektom mikolayivskih arhitektoriv V N Kovrovoyi M A Shapovalenko G I Nesechenko V osnovu proyektu ta koshtorisno finansovih rozrahunkiv PKiT NKMZ lyagla dokumentaciya PK v Mikolayevi proyektna budivlya yakogo bula zatverdzhena Radoyu Ministriv SRSR 20 kvitnya 1950 roku Yedina vidminnist proyektu dlya kramatorskogo Palacu polyagala v tomu sho kramatorchani vidmovilisya vid shtukaturki fasadu i virishili sho oblicyuvalnim materialom budut vikoristani granitni pliti ta inkermanskij kamin Ale miscevi fahivci ne mali dosvidu roboti z takim materialom Na dopomogu prijshli fahivci z Sevastopolya yaki pracyuvali z inkermanskim kamenem pri zvedenni Sevastopolskogo dramteatru institutu im Syechenova j inshih budivel Istoriya budivnictva abo palac troh direktorivZa chas budivnictva PKiT NKMZ na zavodi zminilosya tri direktori Pochinali budivnictvo pri keruvanni direktora I T Katerinicha 1949 1952 osnovna chastina budivelnih robit bula vikonana koli direktorom buv V I Glazirin 1954 1963 a zakinchuvali budivnictvo vzhe za keruvannya V A Masola 1963 1971 Tomu Palac inodi nazivayut Palacom troh direktoriv V 1949 roci I T Katerinich uhvaliv rishennya pro neobhidnist budivnictva novogo Palacu Nezvazhayuchi na te sho v 1949 roci NKMZ dosyag rivnya virobnictva zaplanovanogo na 1950 r bilsha chastina kramatorchan vse she zhila v zemlyankah i barakah Dlya togo shob prijmati rishennya pro budivnictvo takogo arhitekturnogo shedevru v takih skladnih umovah treba bulo buti dalekoglyadnoyu i volovoyu lyudinoyu Pobuduvali Palac tilki z drugoyi sprobi Vpershe jogo PKiT im Stalina pochali buduvati she v 1940 roci za proyektom arhitektora Josipa Karakisa v spivavtorstvi z L Yurovskim Misce roztashuvannya povinno bulo buti priblizno na tomu zh misci sho i suchasnij Palac Do pochatku vijni vstigli pobuduvati lishe fundament PKiT i pidvali z chervonoyi cegli kazhuchi po inshomu viveli na nul Pislya vijni cya sporuda z chervonoyi cegli she dovgo visochila posered polya i bula ulyublenim miscem igor miscevoyi ditvori 31 travnya 1955 roku rishennyam Ministra vazhkogo mashinobuduvannya buv zatverdzhenij novij proyekt budivnictva Palacu Dozvil inspekciyi Derzhbudkontrolyu na pochatok budivnictva vidano 26 zhovtnya 1955 r Budivnictvo pochalosya tilki v 1956 r z rozbirannya starogo fundamentu i pidvaliv nedobudovanogo palacu Budivelni roboti ta oformlennya PKiT velisya v tri etapi z zhovtnya 1956 po kviten 1965 r Fundamenti budivli buli pobudovani Kramatorskim SU Tyazhmashstroj nazemna chastina z 1957 po 1959 rr buduvalasya Kramatorskim SU Zhitlobud z 1959 po 1963 rr BMU NKMZ U 1959 roci nezadovolenij tempami budivnictva direktor NKMZ V I Glazirin uhvaliv rishennya pro peredachu ob yekta BMU NKMZ Budivnictvo Palacu NKMZ viv viklyuchno za koshti zavodu ne vikoristovuyuchi koshtiv ministerstva mozhlivo cherez ce i vijshli nastilki trivali termini jogo budivnictva Vartist robit vidpovidno do budivelnogo koshtorisu sklala 19 7 mln rubliv ArhitekturaP yatipoverhovij budinok Palacu pidvali yakogo roztashovani pid bilshoyu chastinoyu budivli mayut dva rivni Tomu mozhna vvazhati sho PKiT yavlyaye soboyu semipoverhovu budivlyu Koloni zalizobetonni monolitni oblicovani kamenem shodi granitni cokol oblicovanij rozhevim granitom pokrivlya metaleva Budivlya yavlyaye soboyu tri chastini simvolichno roztashovanih mizh soboyu Portal centralnoyi chastini oformlenij v korinfskomu stili a vsya sporuda vikonana v stili socialistichnogo klasicizmu Palac skladayetsya iz 6 sekcij zagalnim obsyagom 83 000 m3 korisnoyu plosheyu 12 820 m2 robochoyu plosheyu 11 400 m2 U nomu roztashovani koncertnij zal 970 misc parter beletazh balkon teatralnij zal 100 misc konferenc zal 150 misc chitalnij 80 misc tancyuvalnij baletni sportivnij i trenazherni zali muzej biblioteki klub yunih tehnikiv basejn repeticijni kimnati shahovij klub Scena diametrom 14 metriv yaka obertayetsya navkolo sebe prekrasna akustika kondicijovane povitrya m yake svitlo zruchni krisla Vnutrishnye oformlennya palacu bulo unikalnim Tak u Palaci bulo dvi zavisi osnovna i superzavisa Vstanovleni pri vidkritti Palacu superzavisa i persha lyustra koncertnogo zalu vigotovlyalisya v majsternyah Velikogo teatru v Moskvi Superzavisa yak i lyustra sama po sobi bula unikalnoyu richchyu i vazhila blizko pivtori tonni Lyustra visvitlyuvala golovnij zal palacu vazhila tri tonni yiyi oformlennya bulo vikonano z krishtalyu U nij bulo 47 lamp po 40 Vt i dva kola z 200 specialnih lamp sho imituyut svichki Dlya plavnogo vklyuchennya i viklyuchennya lyustri zastosovuvavsya specialnij pristrij sho stvoryuvav efekt plavnogo zagasannya i zbilshennya yaskravosti lamp Odin raz na rik provodilosya tehnichne obslugovuvannya konstrukciyi Lyustra opuskalasya vniz vruchnu za dopomogoyu specialnogo reduktora Dlya cogo potribno bulo blizko desyati cholovik Dlya oformlennya inter yeriv palacu buli dostavleni kartini i skulpturi zi shovish muzeyiv hudozhnih galerej z riznih kutochkiv Radyanskogo Soyuzu U grudni 1974 roku Palacu bulo nadano status pam yatki istoriyi ta arhitekturi URSR A v sichni 1986 roku PKiT NKMZ viznayetsya pam yatkoyu istoriyi ta kulturi SRSR Urochiste vidkrittyaOficijne vvedennya v ekspluataciyu vidbulasya 1 travnya 1965 r 29 kvitnya 1965 roku Velikij zal Palacu prijnyav pershih vidviduvachiv uchasnikiv urochistih zboriv z nagodi 1 travnya ta urochistogo vidkrittya palacu 5 serpnya 1965 roku naperedodni dnya Budivelnika golova profkomu I S Babenko prijnyav z ruk budivelnikiv simvolichnij klyuch vid PKiT NKMZ Narodilosya Bilokam yane chudo mista tak kramatorchani nazivayut svoye ulyublene misce dozvillya Palac stav realnistyu gordistyu ta vizitivkoyu mista RestavraciyaU 1984 roci do 50 richchya NKMZ silami pidrozdiliv zavodu v Palaci bula provedena velika restavracijna robota oblicyuvannya stin i liplennya V hodi vikonannya robit viyavilosya sho kolishni formi osvitlennya zalu ne vidpovidayut novomu oformlennyu Bulo virisheno prikrasiti zal novoyu lyustroyu Za osnovu bula vzyata lyustra Kolonnogo zalu Budinku Soyuziv u Moskvi Takozh do ciyeyi dati bula povnistyu zaminena zavisa sceni vikonane nove oformlennya centralnogo holu U koncertnomu zali krim robit pov yazanih z lipninoyu i oblicyuvannyam stelyu karniz beletazh balkon i stini navkolo sceni zaminoyu krisel zamist 1200 derev yanih krisel bulo vstanovleno 960 m yakih bulo povnistyu zamineno zvukove obladnannya zalu Do 75 richchya zavodu v Palaci bula povnistyu zaminena scena zroblenij suchasnij remont grimerok Povnistyu zamineni shodi golovnogo vhodu Kerivniki palacuOlifirenko Viktor Petrovich pershij direktor 1965 1966 Lucenko Anatolij Vasilovich 1966 1968 Bah Oleksandra Fedorivna 1968 1970 Ushenina Anfisa Josipivna 1970 1979 Milakov Anatolij Pavlovich 1979 1992 Stecenko Eduard Grigorovich 1992 1999 Stecyuk Anatolij Andrijovich 1999 2019 Ostrockij Andrij Anatolijovich direktor z 2020 Tvorchi lyudi i kolektivi yaki pracyuvali ta pracyuyut u PKPalac hram mistectva vidomij svoyimi visokokvalifikovanimi kadrami i talanovitimi artistami tvorchimi kolektivami Rezhiser M Silayev dirigent B Ruzhickij hormejster zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini A Petrosyan baletmejster M Kolbin hudozhnij kerivnik V Gerasimov rezhiser I Vojtyuk baletmejster L Pushnina kerivnik V Tetenko kerivnik S Samarskij direzher S Byelyakin kerivnik A Zavorotnij rezhiser M Mitla kerivnik S Anciferova kerivnik V Rudakov kerivnik O Bibikova G Bezruk spivachka M Bazarova spivachka S Tetenko Narodnij teatr Danko zasluzhena horova kapela Ukrayini narodnij ansamblyu tancyu Svitanok narodnij vokalno horeografichnij ansambl Kramatorskie divchata i rebyata zrazkovij ansambl tancyu Kalinka ansambl narodnih instrumentiv Rodnye napevy Narodnij duhovij orkestr narodnij gurt Zarevo teatr Bam Buk zrazkovij ansambl tancyu Solnyshki ansambl balnogo tancyu Elegiya zrazkovij vokalno horeografichnij ansambl Zernyshki vokalnij ansambl Retro teatr pantomimi Mim ta in Vikoristannya palacuU palaci prohodyat najbilsh suspilno znachushi dlya pidpriyemstva ta mista podiyi zbori akcioneriv svyata na chest Dnya Mashinobudivnika 8 Bereznya Dnya Peremogi ta inshih pam yatnih dat konkursi festivali vechori vidpochinku koncerti vseukrayinskij amatorskij festival Teatralna legenda im M Silayeva Na sceni palacu vistupali taki vidomi spivaki aktori ta kolektivi M Bulgakova L Bikov B Shtokolov N Gundareva S Shakurov O Shirvind M Derzhavin P Velyaminov T Doronina S Kramarov D Gnatyuk gurt Zemlyane Muzichno dramatichnij ciganskij teatr Romen I Ponarovska O Gradskij V Zinkevich I Kostolevskij V Zolotuhin G Zhzhonov O Dem yanenko A Kuznecov S Zaharov G Besedina T Shmiga V Mulerman L Leshenko V Vuyachich I Suruchanu M Ulyanov M Gubenko V Tolkunova V Malezhik K Novikova Yu Shifrin V Danilec V Mojseyenko V Etush B Nevzorov D Haratyan A Solov yanenko Yu Bogatikov M Rasputina L Milyavska O Cekalo T Karol N Mogilevska Okean Elzi A Apina M Esambayev gurt Dyuna A Derzhavin R Karcev Yu Kuklachov trio Marenich M Olyalin M Pugovkin Yu Loza Maski odeska komik trupa gurt Agata Kristi L Dolina V Vinokur M Gnatyuk I Kdirova gurt Lyube T Povalij I Dorofyeyeva V Pisaryev V Talizina B Sherbakov I Muravyeva V Leontyev Nacionalnij zasluzhenij akademichnij ukrayinskij narodnij hor Ukrayini imeni Grigoriya Verovki L Vajkulye ukrayinska akapelna formaciya Pikkardijska Terciya S Rotaru R Pisanka N Ruslanova Ya Yevdokimov gurt Nautilus Pompilius M Karachencev I Bobul L Sandulesu V Talashko S Ivanov A Danilko komandi KVV Utomlennye solncem Uezdnyj gorod Uralskie pelmeni ChP Dizel shou ta in DzherelaGavrilenko A I Notkina A F Zvezdy ne gasnut Stranicy istorii Dvorca kultury i tehniki NKMZ Doneck Novij svit 2005 240 s Denisenko S Belokamennyj Dvorec glavnyj simvol Kramatorska K 45 letiyu Vostochnyj proyekt 2010 16 S 14 Denisenko S Pamyatniku arhitektury popravlyayut fasad Vostochnyj proyekt 2009 26 S 1 Istinnyj M Govoryat chto Istoriya nazvaniya Dvorca kultury i tehniki AO NKMZ Poisk 2005 40 S 11 Karpenko R Belokamennoe chudo Vostochnyj proyekt 2015 14 S 6 Karpenko R Dvorec negasnushih zvezd Vostochnyj proyekt 2015 17 S 16 Kocarenko V Gordost kramatorchan belokamennyj Dvorec Tehnopolis 2000 16 S 17 Kocarenko V F Kramatorskaya byl Slavyansk ChP Kancler 2002 S 176 Kocarenko V Foto iz semejnogo alboma vospominaniya o stroitelstve DKiT NKMZ Poisk 2009 27 S 9 Notkina A Pust zvezda po imeni Dvorec svetit lyudyam eshe sotni let K 40 letiyu DKiT NKMZ Kramatorskaya pravda 2005 16 S 6 Notkina A Remont Dvorca kultury planiruetsya zavershit k 1 sentyabrya Kramatorskaya pravda 2004 21 S 3 Notkina A Sozvezdie talantov DKiT NKMZ 45 let Kramatorskaya pravda 2010 17 S 16 Olejnik A Glavnaya lyustra Kramatorska ne upadet Istoriya Dvorca DKiT NKMZ i lyustry visyashej v glavnom zale dvorca ObsheZhitie 2008 7 S 22 Sadovoj A Klyuch peredan Dvorcu Kramatorskaya pravda 1965 93 S 4 Slabousova A Kramatorskij Cvetok iz kamnya Kramatorskaya pravda 2020 15 S 4 5 Taranenko V Belokamennomu DKiT 40 let Nemnogo istorii Dvorca i kak otmechali 40 letie Poisk 2005 17 S 11 Tvorcheskie gorizonty Kramatorska sbornik kraevedcheskih ocherkov sost N E Voloshina V Ya Zorina A F Notkina H Zolotye stranicy 2020 512 s