Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Дмитрович Силаєв (рос. Михаил Дмитриевич Силаев; 4(17) листопада 1909, м. Лозова, Харківської області — 16 вересня 1987, Краматорськ) — художній керівник, режисер Народного театру «Данко» міста Краматорська.
| Силаєв Михайло Дмитрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 4 (17) листопада 1909 рік м. Лозова, Харківської області | |||
| Помер | 16 вересня 1987 рік Краматорськ | |||
| Діяльність | художній керівник, режисер Народного театру «Данко» міста | |||
| | ||||
Біографія
Силаєви родом з Підмосков'я (с. Сенін Чеховського району Московської області). В кінці XIX століття селянська сім'я Силаєвих, що займалася торгівлею, поступово перебирається, переїжджаючи з міста в місто, на схід України, де бурхливо розвивалися капіталістичні відносини, формувався новий великий ринок.
4 (17) листопада 1909 р. в м. Лозова Харківської області у Силаєвих народився син Михайло. У Лозовій пройшли його дитячі та шкільні роки. Після закінчення Дніпропетровського хіміко — електротехнічного технікуму в 1927 р. Михайло приїжджає до Краматорська, де на той час облаштувалася його сім'я (Дмитро Єгорович відкрив в селищі поблизу Краматорська мануфактурну лавку). [5]
Рання творчість
Деякий час (1927—1929 рр.) М. Силаєв працює апаратником, а потім лаборантом на коксохімічному заводі. Але виробництво мало цікавило його. Ще в дитинстві в його серце проникла «солодка отрута» театру: в школі він разом з друзями-однолітками ставить «чеховські водевілі, антирелігійні інсценування» [1].
У художній самодіяльності Силаєв продовжував брати участь і під час навчання в технікумі. Тому «Мишка-артист», як називали заводчани 18-річного хлопчину, який умів талановито передавати манеру поведінки оточуючих, копіювати їх голоси, легко вписався в колектив «Синей блузы» КГМЗ. Дебют Силаєва відбувся в 1927 р. на площі ім. Рози Люксембург в концерті, який агіттеатр давав на честь 10-ї річниці Жовтня. Незабаром він відправляється з «Синей блузой» в пропагандистську поїздку по селах Донбасу. «Два місяці Михайло Силаєв декламував вірші Маяковського в сараях і хатах, два місяці читав лекції, переконував, повільно ламаючи недовірливість, коливання селян» [2], умовляючи їх вступати в колгоспи. Неабиякі акторські та режисерські здібності Силаєва незабаром були помічені, і в лютому 1929 року йому пропонують очолити «Синюю блузу».
На початок 30-х років М. Силаєв стає одним із ініціаторів роботи ТРОМа (Театр Робочої Молоді). Набутий життєвий досвід, професійні знання благотворно позначилися на творчості колективу, але матеріальні умови залишали бажати кращого: у театру не було «постійної кімнати» для репетицій, «засобів і необхідного устаткування» [3].
Організовуючи роботу театру, Силаєв звертається до творів кращих радянських драматургів того часу В. Кіршона, О. Арбузова, М. Погодіна, до п'єс російських і зарубіжних класиків. Згідно з різними джерелами, тромовці ставлять «Бідність не порок» О. Островського, «Одруження Фігаро» П. Бомарше, «Діти Ванюшина» С. Найдьонова та ін.
Репертуар ТРОМу відрізнявся не тільки тематичним, а й жанровим розмаїттям. На сцені ПК ім. Леніна (нині МБК ім. Л. Бикова) йшли драми («Аристократи» М. Погодіна), комедії («Чудесний сплав» В. Кіршон, «Помилковий сором» М.Задонського). Разом з тим, тромівці не залишали роботу і над малими формами, освоєними ними ще в період існування «Синей блузы». З програмами на місцеві теми, які називалися «п'ятихвилинками», вони виступали під час обідніх перерв в цехах заводу.
Постановки ТРОМу з'явилися першим кроком на шляху до професійного театру: молоді актори починають освоювати складні багатопланові ролі, більш вдумливою, серйозною стає режисура Силаєва, дія вистав розгортається в павільйонних декораціях, правдиво відтворюються історичні реалії (контора МТС — «Шестеро улюблених» О. Арбузова; креслярня, барак — «Аристократи» Погодіна М.).
У 1934—1936 рр., в той час, коли більша частина ТРОМів в країні були вже закриті, тому що вичерпали себе, краматорський театр молоді переживав період свого розквіту. Навесні 1936 року, на Всесоюзному галузевому огляді краматорський ТРОМ показав «Аристократів» М. Погодіна. За постановку цієї вистави колектив отримав «найвищу оцінку і Першу премію ЦК Союзу важкого машинобудування».[4] Силаєв був запрошений на навчання до Москви.
Професійну освіту він, як режисер, отримав, займаючись на дворічних курсах керівників художньої самодіяльності при Моссовете (керівник О. Пижов, 1936—1938 рр.) та заочно в Державному інституті театрального мистецтва (1936—1939 рр.). Михайлу Дмитровичу вдалося закінчити 3 курси інституту перед тим, як його призвали в армію: починалася війна з Фінляндією. [5]
Період становлення
Бойові дії надовго відірвали Михайла Дмитровича від творчого життя. Він бере участь у війнах з Фінляндією та фашистською Німеччиною, закінчує свій ратний шлях в Східній Німеччині в складі 3-ї повітряної армії 1-го Прибалтійського фронту. За успішну службу нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та має медалі.
У Краматорськ повертається в червні 1946 р. Важкі поранення давали про себе знати — лікарі заборонили Силаєву навіть дивитися кінофільми, але театр як і раніше не відпускає його від себе! Весь вільний час від основної роботи цей красивий чоловік з «профілем римського полководця» шукає таланти. [2] І тяга до театру не могла в ньому померти. Уже в липні 1947 р. М. Силаєв на громадських засадах керує студією художнього слова, драмгуртком в ПК імені Леніна, в якому займалися відомі в майбутньому кіноартисти — М. Булгакова, Л. Биков, Л. Пархоменко. [6]
М. Силаєв звертається до творчої молоді машинобудівного технікуму і ставить солідну п'єсу — «Весілля з приданим» М. Дьяконова (1951 р.). Колишні гуртківці незабаром стають працівниками СКМЗ, і М. Силаєв створює на їх базі драмколлектив старокраматорців (1952—1963гг.), який, пройшовши шлях від рядового драмгуртка до народного театру, здобуває репутацію одного з найсильніших колективів художньої самодіяльності області.
До глибокої ночі не гасне світло в будинку, що в селищі Поштовий, де Михайло Дмитрович розробляє режисерську концепцію чергової постановки. [5]. Хоча як і раніше керує драмколективом на громадських засадах, поєднуючи цю роботу з основною — начальника постачання заводу мінеральної вати. [6] Його захопленість театром знаходила порозуміння і підтримку дружини Раїси Олексіївни і сина Юрія.
У 1952 р. відбулася прем'єра «Розлому» Б. Лавреньова. Ця вистава стала однією з головних «битв» на шляху самоствердження Силаєва як режисера. Разом з хором і оркестром в ньому брали участь 85 робітників, ІТП і службовців. [6] У 1953 р. театру присвоїли звання «Показовий самодіяльний робітничий театр».
1954 рік проходив під знаком урочистостей, присвячених 300-річчю возз'єднання України з Росією. До цієї дати колектив отримав обласне замовлення: підготувати виставу за мотивами опери Данькевича і п'єси О. Корнійчука «Богдан Хмельницький», в якому об'єдналися б усі колективи Палацу. Всього в постановці було задіяна 180 осіб. У фінальній сцені вистави, яка йшла чотири години з трьома антрактами, брало участь близько ста виконавців. Ця вистава — єдина, поставлена Силаєвим у 50-і роки українською мовою. Прем'єра відбулася 22 травня 1954 р. За спогадами М. Д. Силаєва, «виставу визнали найкращою в республіці». [4] Вона назавжди увійшла в історію самодіяльного театру як одне з найзначніших творчих досягнень Михайла Дмитровича. [6]
1959 р. він залишає господарську роботу і стає режисером ПК. У Києві, на огляді, його колективу було присвоєно звання «Народний ансамбль пісні і танцю».
Режисера турбували постійні зміни акторського складу. У зв'язку з цим Силаєв створює дворічну театральну студію в 1956 р. У 1960 р. театру було присвоєно звання «Самодіяльний народний театр» за п'єсу А. Зака і І. Кузнєцова «Два кольори». 1960 рік — час творчих тріумфів і офіційного визнання. У листопаді Михайло Дмитрович був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку». А на I Всесоюзній нараді працівників культури в Москві йому вручають Грамоту Президії ВЦРПС. Режисер ставить п'єси — В. Шекспіра «Дванадцята ніч», А. Салінської «Барабанщиця».
Останнім спектаклем Михайла Дмитровича в ПК ім. Леніна стала комедія «Бездоганна репутація» М. Крейндель і М. Смирнової. [5]
Театр «Данко»
Наступний творчий етап у житті Силаєва — режисер народного театру «Данко».
«Ми намагалися знайти таке ім'я, — пояснив в інтерв'ю режисер Силаєв, — яке стало б символом нашої творчості, виразом наших думок і почуттів і в той же час було б романтичним і незвичайним. Данко — символ безмежної любові до людей. І ми вирішили назвати так свій театр». [7]
Народним театром НКМЗ «Данко» М. Д. Силаєв керував з 1963 р. по 1971 р. 60-ті роки — час розквіту і зрілості його таланту. Сучасники назвали Силаєва «Краматорським Товстоноговим». В якості дебюту з новим колективом була вистава В. Розова «Перед вечерею». Прем'єра п'єси відбулася в листопаді 1963 р. Наступною виставою була драма Т. Шевченка «Назар Стодоля» (1964 р.), до 150-річчя від дня народження поета. Вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка за рішенням ЮНЕСКО стало всесвітньою подією. Через деякий час М. Силаєв з гордістю згадував: «На огляді (республіканському) колектив отримав золоту медаль, а сам — подяку урядового ювілейного комітету». [4]
По закінченню 1964 р. М. Силаєв показує прем'єри: «Платон Кречет» О. Корнійчука; «В день весілля» В. Розова. Наступною виставою Данківців став гоголівський «Ревізор», перша вистава якого відбулося 27 березня 1966 р.
У 1967 р. колектив «Данко» був удостоєний диплома 2-го ступеня і звання лауреата Всесоюзного огляду художньої самодіяльності, а М. Силаєв нагороджений срібною медаллю. У тому ж році М. Силаєв удостоєний державної нагороди — ордена Трудового Червоного Прапора, що було рідкістю для працівників культури.
У 50-60-ті роки М. Д. Силаєв неодноразово виступав в якості головного режисера загальноміських урочистих заходів. Так 6 листопада 1967 р. головна площа Краматорська — Першотравнева (нині площа Миру) — перетворилася в історичну Двірцеву площу Петрограда, а ДКіТ — в Смольний. «Ілюзія була настільки повною, згадує режисер, — що кожен глядач міста — від малого до великого — відчував себе учасником тих славних справ». [4]
У 1968 р. данківці брали участь у театралізованому святі, присвяченому 100-річчю Краматорська.
У 1969 р., до 100-річчя від дня народження В. Леніна, театр випустив нову виставу «Чудесний сплав» В. Киршона, а в грудні цього року відбулася ще одна прем'єра, приурочена до знаменної дати — «Любов Ярова» К. Треньова. Цю роботу по праву можна вважати одним із найвищих творчих досягнень режисера, його «лебединою піснею» в «Данко».
У жовтні 1971 р. М. Д. Силаєв вийшов на заслужений відпочинок.
Останні творчі успіхи
Незважаючи на вік, Михайло Дмитрович йде працювати в ТЮГ (ПК «Будівельник»), створює там студію. З 1972 р. по 1976 р. він поставив в Театрі юного глядача 5 вистав.
У 70-ті роки Михайло Дмитрович виступає в якості режисера-наставника агітбригади «Посмішка» (технікуму радянської торгівлі). У 1976 р. «Посмішка» стала дипломантом республіканського огляду, присвяченого 60-річчю Жовтня.
У 1979—1986 рр. Силаєв на громадських засадах керує клубом «Живе слово» при ПКіТ НКМЗ, працюючи з підлітками.
Михайло Силаєв стояв біля витоків Гуморини, вперше проведеної в місті Краматорську 1 квітня 1976 р. З 1976 по 1985 рр. режисер керує Театром естрадних мініатюр (у ПКіТ).
У грудні 1980 р. обласні та міські громадські організації відзначили 50-річчя режисерської діяльності М. Д. Силаєва. На заході було понад 500 гостей, серед них: Герой Радянського Союзу, полковник В. Свірчевський, лауреат Держпремії, заступник міністра Петро Марченко, народна артистка РФ Майя Булгакова. Вітальні промови, жарти, визнання в любові друзів, учнів і шанувальників його таланту — все свідчило про те, що зобов'язання, яке надав Силаєв в 1930 р голові ВУЦВК Г. І. Петровському — «дарувати людям радість», Михайло Дмитрович чесно і самовіддано виконував протягом півстоліття. [5]
Михайло Дмитрович пішов з життя 16 вересня 1987 р. Похований на старому кладовищі, що в селищі Партизанський. Він залишав цей світ як справжній Майстер, в праці і турботах, зачарований одвічним плином життя. За спогадами його дружини, Раїси Олексіївни, за день до смерті Михайло Дмитрович ще поспішав на чергову репетицію. [6]
Щорічно в Краматорську проводиться Міжнародний фестиваль «Театральна легенда», присвячений пам'яті М. Д. Силаєва. Його ім'я не зітреться в пам'яті городян: воно є символом беззавітного служіння театру і не раз ще повториться в немеркнучих театральних легендах. [9]
Вулиця на якій жив М. Д. Силаєв тепер носить його ім'я.
Джерела
- Плуталов О. Воспитание человечности // Краматорская правда.- 1967. — № 30.- С.4.
- Плуталов О. Как полвека назад // Социалистический Донбасс — 1980. — 30.11.
- Постановление ГК ЛКСМУ "О работе ТРАМа при клубе им. Ленина, 8.10.1935.- Архив МИК (музей истории Краматорска).
- Силаев М. Автобиография. — Архив МИК.
- Зеленская Л. И. «Театр-любовь моя…»: Из истории любительского театра г. Краматорска / Л. И. Зеленская. — Краматорск: Тираж-51, 2004. — С. 103.
- Бабкин В. А. 100 самых известных имен Краматорска / В. А. Бабкин. — Краматорск: Тираж-51, 2008. — С.323.
- Яровая Р. С. С именем Данко // Краматорская правда.- 1968.-№ 39.- С.4.
- Силаев М. Любовь Яровая. — Архив МИК.
- Коцаренко В. Ф. Михаил Силаев: жизнь, посвященная театру // Восточный проект.-2017.- № 26.- С.12.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Dmitrovich Silayev ros Mihail Dmitrievich Silaev 4 17 listopada 1909 m Lozova Harkivskoyi oblasti 16 veresnya 1987 Kramatorsk hudozhnij kerivnik rezhiser Narodnogo teatru Danko mista Kramatorska Silayev Mihajlo DmitrovichNarodivsya4 17 listopada 1909 rik m Lozova Harkivskoyi oblastiPomer16 veresnya 1987 rik KramatorskDiyalnisthudozhnij kerivnik rezhiser Narodnogo teatru Danko mistaBiografiyaSilayevi rodom z Pidmoskov ya s Senin Chehovskogo rajonu Moskovskoyi oblasti V kinci XIX stolittya selyanska sim ya Silayevih sho zajmalasya torgivleyu postupovo perebirayetsya pereyizhdzhayuchi z mista v misto na shid Ukrayini de burhlivo rozvivalisya kapitalistichni vidnosini formuvavsya novij velikij rinok 4 17 listopada 1909 r v m Lozova Harkivskoyi oblasti u Silayevih narodivsya sin Mihajlo U Lozovij projshli jogo dityachi ta shkilni roki Pislya zakinchennya Dnipropetrovskogo himiko elektrotehnichnogo tehnikumu v 1927 r Mihajlo priyizhdzhaye do Kramatorska de na toj chas oblashtuvalasya jogo sim ya Dmitro Yegorovich vidkriv v selishi poblizu Kramatorska manufakturnu lavku 5 Rannya tvorchistDeyakij chas 1927 1929 rr M Silayev pracyuye aparatnikom a potim laborantom na koksohimichnomu zavodi Ale virobnictvo malo cikavilo jogo She v ditinstvi v jogo serce pronikla solodka otruta teatru v shkoli vin razom z druzyami odnolitkami stavit chehovski vodevili antireligijni inscenuvannya 1 U hudozhnij samodiyalnosti Silayev prodovzhuvav brati uchast i pid chas navchannya v tehnikumi Tomu Mishka artist yak nazivali zavodchani 18 richnogo hlopchinu yakij umiv talanovito peredavati maneru povedinki otochuyuchih kopiyuvati yih golosi legko vpisavsya v kolektiv Sinej bluzy KGMZ Debyut Silayeva vidbuvsya v 1927 r na ploshi im Rozi Lyuksemburg v koncerti yakij agitteatr davav na chest 10 yi richnici Zhovtnya Nezabarom vin vidpravlyayetsya z Sinej bluzoj v propagandistsku poyizdku po selah Donbasu Dva misyaci Mihajlo Silayev deklamuvav virshi Mayakovskogo v sarayah i hatah dva misyaci chitav lekciyi perekonuvav povilno lamayuchi nedovirlivist kolivannya selyan 2 umovlyayuchi yih vstupati v kolgospi Neabiyaki aktorski ta rezhiserski zdibnosti Silayeva nezabarom buli pomicheni i v lyutomu 1929 roku jomu proponuyut ocholiti Sinyuyu bluzu Na pochatok 30 h rokiv M Silayev staye odnim iz iniciatoriv roboti TROMa Teatr Robochoyi Molodi Nabutij zhittyevij dosvid profesijni znannya blagotvorno poznachilisya na tvorchosti kolektivu ale materialni umovi zalishali bazhati krashogo u teatru ne bulo postijnoyi kimnati dlya repeticij zasobiv i neobhidnogo ustatkuvannya 3 Organizovuyuchi robotu teatru Silayev zvertayetsya do tvoriv krashih radyanskih dramaturgiv togo chasu V Kirshona O Arbuzova M Pogodina do p yes rosijskih i zarubizhnih klasikiv Zgidno z riznimi dzherelami tromovci stavlyat Bidnist ne porok O Ostrovskogo Odruzhennya Figaro P Bomarshe Diti Vanyushina S Najdonova ta in Repertuar TROMu vidriznyavsya ne tilki tematichnim a j zhanrovim rozmayittyam Na sceni PK im Lenina nini MBK im L Bikova jshli drami Aristokrati M Pogodina komediyi Chudesnij splav V Kirshon Pomilkovij sorom M Zadonskogo Razom z tim tromivci ne zalishali robotu i nad malimi formami osvoyenimi nimi she v period isnuvannya Sinej bluzy Z programami na miscevi temi yaki nazivalisya p yatihvilinkami voni vistupali pid chas obidnih pererv v cehah zavodu Postanovki TROMu z yavilisya pershim krokom na shlyahu do profesijnogo teatru molodi aktori pochinayut osvoyuvati skladni bagatoplanovi roli bilsh vdumlivoyu serjoznoyu staye rezhisura Silayeva diya vistav rozgortayetsya v paviljonnih dekoraciyah pravdivo vidtvoryuyutsya istorichni realiyi kontora MTS Shestero ulyublenih O Arbuzova kreslyarnya barak Aristokrati Pogodina M U 1934 1936 rr v toj chas koli bilsha chastina TROMiv v krayini buli vzhe zakriti tomu sho vicherpali sebe kramatorskij teatr molodi perezhivav period svogo rozkvitu Navesni 1936 roku na Vsesoyuznomu galuzevomu oglyadi kramatorskij TROM pokazav Aristokrativ M Pogodina Za postanovku ciyeyi vistavi kolektiv otrimav najvishu ocinku i Pershu premiyu CK Soyuzu vazhkogo mashinobuduvannya 4 Silayev buv zaproshenij na navchannya do Moskvi Profesijnu osvitu vin yak rezhiser otrimav zajmayuchis na dvorichnih kursah kerivnikiv hudozhnoyi samodiyalnosti pri Mossovete kerivnik O Pizhov 1936 1938 rr ta zaochno v Derzhavnomu instituti teatralnogo mistectva 1936 1939 rr Mihajlu Dmitrovichu vdalosya zakinchiti 3 kursi institutu pered tim yak jogo prizvali v armiyu pochinalasya vijna z Finlyandiyeyu 5 Period stanovlennyaBojovi diyi nadovgo vidirvali Mihajla Dmitrovicha vid tvorchogo zhittya Vin bere uchast u vijnah z Finlyandiyeyu ta fashistskoyu Nimechchinoyu zakinchuye svij ratnij shlyah v Shidnij Nimechchini v skladi 3 yi povitryanoyi armiyi 1 go Pribaltijskogo frontu Za uspishnu sluzhbu nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya ta maye medali U Kramatorsk povertayetsya v chervni 1946 r Vazhki poranennya davali pro sebe znati likari zaboronili Silayevu navit divitisya kinofilmi ale teatr yak i ranishe ne vidpuskaye jogo vid sebe Ves vilnij chas vid osnovnoyi roboti cej krasivij cholovik z profilem rimskogo polkovodcya shukaye talanti 2 I tyaga do teatru ne mogla v nomu pomerti Uzhe v lipni 1947 r M Silayev na gromadskih zasadah keruye studiyeyu hudozhnogo slova dramgurtkom v PK imeni Lenina v yakomu zajmalisya vidomi v majbutnomu kinoartisti M Bulgakova L Bikov L Parhomenko 6 M Silayev zvertayetsya do tvorchoyi molodi mashinobudivnogo tehnikumu i stavit solidnu p yesu Vesillya z pridanim M Dyakonova 1951 r Kolishni gurtkivci nezabarom stayut pracivnikami SKMZ i M Silayev stvoryuye na yih bazi dramkollektiv starokramatorciv 1952 1963gg yakij projshovshi shlyah vid ryadovogo dramgurtka do narodnogo teatru zdobuvaye reputaciyu odnogo z najsilnishih kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti oblasti Do glibokoyi nochi ne gasne svitlo v budinku sho v selishi Poshtovij de Mihajlo Dmitrovich rozroblyaye rezhisersku koncepciyu chergovoyi postanovki 5 Hocha yak i ranishe keruye dramkolektivom na gromadskih zasadah poyednuyuchi cyu robotu z osnovnoyu nachalnika postachannya zavodu mineralnoyi vati 6 Jogo zahoplenist teatrom znahodila porozuminnya i pidtrimku druzhini Rayisi Oleksiyivni i sina Yuriya U 1952 r vidbulasya prem yera Rozlomu B Lavrenova Cya vistava stala odniyeyu z golovnih bitv na shlyahu samostverdzhennya Silayeva yak rezhisera Razom z horom i orkestrom v nomu brali uchast 85 robitnikiv ITP i sluzhbovciv 6 U 1953 r teatru prisvoyili zvannya Pokazovij samodiyalnij robitnichij teatr 1954 rik prohodiv pid znakom urochistostej prisvyachenih 300 richchyu vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu Do ciyeyi dati kolektiv otrimav oblasne zamovlennya pidgotuvati vistavu za motivami operi Dankevicha i p yesi O Kornijchuka Bogdan Hmelnickij v yakomu ob yednalisya b usi kolektivi Palacu Vsogo v postanovci bulo zadiyana 180 osib U finalnij sceni vistavi yaka jshla chotiri godini z troma antraktami bralo uchast blizko sta vikonavciv Cya vistava yedina postavlena Silayevim u 50 i roki ukrayinskoyu movoyu Prem yera vidbulasya 22 travnya 1954 r Za spogadami M D Silayeva vistavu viznali najkrashoyu v respublici 4 Vona nazavzhdi uvijshla v istoriyu samodiyalnogo teatru yak odne z najznachnishih tvorchih dosyagnen Mihajla Dmitrovicha 6 1959 r vin zalishaye gospodarsku robotu i staye rezhiserom PK U Kiyevi na oglyadi jogo kolektivu bulo prisvoyeno zvannya Narodnij ansambl pisni i tancyu Rezhisera turbuvali postijni zmini aktorskogo skladu U zv yazku z cim Silayev stvoryuye dvorichnu teatralnu studiyu v 1956 r U 1960 r teatru bulo prisvoyeno zvannya Samodiyalnij narodnij teatr za p yesu A Zaka i I Kuznyecova Dva kolori 1960 rik chas tvorchih triumfiv i oficijnogo viznannya U listopadi Mihajlo Dmitrovich buv nagorodzhenij medallyu Za trudovu vidznaku A na I Vsesoyuznij naradi pracivnikiv kulturi v Moskvi jomu vruchayut Gramotu Prezidiyi VCRPS Rezhiser stavit p yesi V Shekspira Dvanadcyata nich A Salinskoyi Barabanshicya Ostannim spektaklem Mihajla Dmitrovicha v PK im Lenina stala komediya Bezdoganna reputaciya M Krejndel i M Smirnovoyi 5 Teatr Danko Nastupnij tvorchij etap u zhitti Silayeva rezhiser narodnogo teatru Danko Mi namagalisya znajti take im ya poyasniv v interv yu rezhiser Silayev yake stalo b simvolom nashoyi tvorchosti virazom nashih dumok i pochuttiv i v toj zhe chas bulo b romantichnim i nezvichajnim Danko simvol bezmezhnoyi lyubovi do lyudej I mi virishili nazvati tak svij teatr 7 Narodnim teatrom NKMZ Danko M D Silayev keruvav z 1963 r po 1971 r 60 ti roki chas rozkvitu i zrilosti jogo talantu Suchasniki nazvali Silayeva Kramatorskim Tovstonogovim V yakosti debyutu z novim kolektivom bula vistava V Rozova Pered vechereyu Prem yera p yesi vidbulasya v listopadi 1963 r Nastupnoyu vistavoyu bula drama T Shevchenka Nazar Stodolya 1964 r do 150 richchya vid dnya narodzhennya poeta Vshanuvannya pam yati T G Shevchenka za rishennyam YuNESKO stalo vsesvitnoyu podiyeyu Cherez deyakij chas M Silayev z gordistyu zgaduvav Na oglyadi respublikanskomu kolektiv otrimav zolotu medal a sam podyaku uryadovogo yuvilejnogo komitetu 4 Po zakinchennyu 1964 r M Silayev pokazuye prem yeri Platon Krechet O Kornijchuka V den vesillya V Rozova Nastupnoyu vistavoyu Dankivciv stav gogolivskij Revizor persha vistava yakogo vidbulosya 27 bereznya 1966 r U 1967 r kolektiv Danko buv udostoyenij diploma 2 go stupenya i zvannya laureata Vsesoyuznogo oglyadu hudozhnoyi samodiyalnosti a M Silayev nagorodzhenij sribnoyu medallyu U tomu zh roci M Silayev udostoyenij derzhavnoyi nagorodi ordena Trudovogo Chervonogo Prapora sho bulo ridkistyu dlya pracivnikiv kulturi U 50 60 ti roki M D Silayev neodnorazovo vistupav v yakosti golovnogo rezhisera zagalnomiskih urochistih zahodiv Tak 6 listopada 1967 r golovna plosha Kramatorska Pershotravneva nini plosha Miru peretvorilasya v istorichnu Dvircevu ploshu Petrograda a DKiT v Smolnij Ilyuziya bula nastilki povnoyu zgaduye rezhiser sho kozhen glyadach mista vid malogo do velikogo vidchuvav sebe uchasnikom tih slavnih sprav 4 U 1968 r dankivci brali uchast u teatralizovanomu svyati prisvyachenomu 100 richchyu Kramatorska U 1969 r do 100 richchya vid dnya narodzhennya V Lenina teatr vipustiv novu vistavu Chudesnij splav V Kirshona a v grudni cogo roku vidbulasya she odna prem yera priurochena do znamennoyi dati Lyubov Yarova K Trenova Cyu robotu po pravu mozhna vvazhati odnim iz najvishih tvorchih dosyagnen rezhisera jogo lebedinoyu pisneyu v Danko U zhovtni 1971 r M D Silayev vijshov na zasluzhenij vidpochinok Ostanni tvorchi uspihiNezvazhayuchi na vik Mihajlo Dmitrovich jde pracyuvati v TYuG PK Budivelnik stvoryuye tam studiyu Z 1972 r po 1976 r vin postaviv v Teatri yunogo glyadacha 5 vistav U 70 ti roki Mihajlo Dmitrovich vistupaye v yakosti rezhisera nastavnika agitbrigadi Posmishka tehnikumu radyanskoyi torgivli U 1976 r Posmishka stala diplomantom respublikanskogo oglyadu prisvyachenogo 60 richchyu Zhovtnya U 1979 1986 rr Silayev na gromadskih zasadah keruye klubom Zhive slovo pri PKiT NKMZ pracyuyuchi z pidlitkami Mihajlo Silayev stoyav bilya vitokiv Gumorini vpershe provedenoyi v misti Kramatorsku 1 kvitnya 1976 r Z 1976 po 1985 rr rezhiser keruye Teatrom estradnih miniatyur u PKiT U grudni 1980 r oblasni ta miski gromadski organizaciyi vidznachili 50 richchya rezhiserskoyi diyalnosti M D Silayeva Na zahodi bulo ponad 500 gostej sered nih Geroj Radyanskogo Soyuzu polkovnik V Svirchevskij laureat Derzhpremiyi zastupnik ministra Petro Marchenko narodna artistka RF Majya Bulgakova Vitalni promovi zharti viznannya v lyubovi druziv uchniv i shanuvalnikiv jogo talantu vse svidchilo pro te sho zobov yazannya yake nadav Silayev v 1930 r golovi VUCVK G I Petrovskomu daruvati lyudyam radist Mihajlo Dmitrovich chesno i samoviddano vikonuvav protyagom pivstolittya 5 Mihajlo Dmitrovich pishov z zhittya 16 veresnya 1987 r Pohovanij na staromu kladovishi sho v selishi Partizanskij Vin zalishav cej svit yak spravzhnij Majster v praci i turbotah zacharovanij odvichnim plinom zhittya Za spogadami jogo druzhini Rayisi Oleksiyivni za den do smerti Mihajlo Dmitrovich she pospishav na chergovu repeticiyu 6 Shorichno v Kramatorsku provoditsya Mizhnarodnij festival Teatralna legenda prisvyachenij pam yati M D Silayeva Jogo im ya ne zitretsya v pam yati gorodyan vono ye simvolom bezzavitnogo sluzhinnya teatru i ne raz she povtoritsya v nemerknuchih teatralnih legendah 9 Vulicya na yakij zhiv M D Silayev teper nosit jogo im ya DzherelaPlutalov O Vospitanie chelovechnosti Kramatorskaya pravda 1967 30 S 4 Plutalov O Kak polveka nazad Socialisticheskij Donbass 1980 30 11 Postanovlenie GK LKSMU O rabote TRAMa pri klube im Lenina 8 10 1935 Arhiv MIK muzej istorii Kramatorska Silaev M Avtobiografiya Arhiv MIK Zelenskaya L I Teatr lyubov moya Iz istorii lyubitelskogo teatra g Kramatorska L I Zelenskaya Kramatorsk Tirazh 51 2004 S 103 Babkin V A 100 samyh izvestnyh imen Kramatorska V A Babkin Kramatorsk Tirazh 51 2008 S 323 Yarovaya R S S imenem Danko Kramatorskaya pravda 1968 39 S 4 Silaev M Lyubov Yarovaya Arhiv MIK Kocarenko V F Mihail Silaev zhizn posvyashennaya teatru Vostochnyj proekt 2017 26 S 12