Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Старокраматорський машинобудівний завод підприємство важкого машинобудівництва розташоване у м Краматорську Донецької об

Старокраматорський машинобудівний завод

Старокраматорський машинобудівний завод

Старокраматорський машинобудівний завод — підприємство важкого машинобудівництва, розташоване у м. Краматорську Донецької області. Містоутворювальне підприємство.

Старокраматорський машинобудівний завод
image
48°43′29″ пн. ш. 37°32′48″ сх. д. / 48.72497940002777739° пн. ш. 37.54675270002777410° сх. д. / 48.72497940002777739; 37.54675270002777410Координати: 48°43′29″ пн. ш. 37°32′48″ сх. д. / 48.72497940002777739° пн. ш. 37.54675270002777410° сх. д. / 48.72497940002777739; 37.54675270002777410
Типприватне акціонерне товариство
Засновано1896
Засновник(и)Конрад Гампер
Штаб-квартираimage Україна, 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2
Співробітники1097 (2014)
Код ЄДРПОУ05763642
skmz.dn.ua
Нагороди
image

Заснований 1896 німецькою фірмою В. Фіцнер і К. Гампер, виробляв насамперед устаткування для вугільної промисловості. За роки першої п'ятирічки і вдруге по воєнному знищенні, відновлений і розширений. Основна продукція: обладнання для металургійної, вугільної, гірничодобувної та інших галузей промисловості.

У середині 20 сторіччя виготовляв військові вироби — танкетки, легкі танки — керував цим Костянтин Сіркен.

image
Стела біля мосту через річку Торець

Історія

У липні 1896 року підприємець Конрад Гампер викупив у поміщиків [ru] ділянку землі й побудував механічний завод, який розпочав роботу у вересні того ж року. На той час підприємство виготовляло підіймальні крани, обладнання для шахт, металорізальних верстатів.

У 1897 році було збудовано ливарний цех і механічну майстерню (зараз на їх місці чавуноливарний цех).

image
акція КМт в 500 карбованців, 1899

15 травня 1899 року на базі машинобудівної компанії «В. Фіцнер і К. Гампер» було засноване «Краматорське металургійне товариство» (КМТ).

image
Реклама КМТ

У травні 1900 року збудовано механозбиральний цех № 1. Також в 1900 році на міжнародній промисловій виставці у Парижі машини, виготовлені КМТ, були нагороджені гран-прі.

1902 року, було відкрито заводську трирічну школу, розпочато виробництво прокатного обладнання. У 1904 році збудовано котельно-ковальський цех (зараз цех металоконструкцій).

Революція 1905

10 лютого 1905 з початком революції 1905-1907 років на підприємстві відбувся страйк робітників. Було обрано ради депутатів, організовані загони міліції.

13 - 15, 18 грудня 1905 - страйк робітників. 14 грудня була роззброєна поліція та звільнені ув'язнені місцевої в'язниці. 15 грудня захоплені пошта, телеграф і банк. Виступ робітників був придушений донськими казаками.

У першій половині 1906 на заводі працював Григорій Петровський. 14 липня 1906 завод було закрито адміністрацією через бойкот робітників.

1907 року споруджено нову будівлю школи, розпочато виготовлення прокатних станів. У 1908 році після укладення угоди з німецькою фірмою [ru]» завод зосередився на прокатному, металургійному й шахтному обладнання.

До 1909 на заводі працювало 6 парових, 75 електричних двигунів і 3 динамо-машини загальною потужністю в 7,5 тис. к. с.; річне виробництво - 7 млн карб.

У березні 1909 сталася велика повінь, яка порушила роботу заводу.

У 1910 році на міжнародній промисловій виставці у Парижі машини, виготовлені КМТ, були нагороджені гран-прі вдруге.

З 1911-го розмітником в котельному цеху працював Влас Чубар.

9 (ст. ст.) травня 1912 року була організована пожежна команда.

1912-го токарем в інструментальному цеху працював Микола Шверник.

До 1913 на заводі 265 машин загальною потужністю 22,1 тис. к. с., 2 доменних печі; річне виробництво - 12 млн карб. Перелік виробництва: залізні конструкції, крани та підіймальні машини, лебідки, компресори, насоси, парові машини, сталеливарне обладнання, вальцювальні машини, преси. На 1913 рік основний капітал товариства - 7,2 млн карб. Також в 1913 році трирічне училище при заводі стало чотирирічним.

До початку війни середній місячний заробіток працівника становив 39 карбованців.

Перша світова війна

1914 року іноземці були вилучені з числа акціонерів. В роки Першої світової війни завод виготовляв також і артилерійські стволи, лафети, санітарні двоколки, артилерійські набої. Через нестачу робочих рук по причині мобілізації, з 1914 на завод, як робітників почали приймати жінок.

1915 року збудовано снарядний цех, в якому працювала половина усіх працівників. Здійснювався також ремонт паровозів.

  • через мобілізацію, нестачу робітників заповнили китайці.
  • зведення будівлі головної контори (директорат).

У перші роки війни середній місячний заробіток працівника становив 36 карбованців.

1916 року побудовано металевий міст через річку Казенний Торець.

  • Цехи заводу поповнилися новими видами верстатів.
  • Придбано право на 36 років видобутку кам'яного вугілля у Черкаській волості.
  • Власники заводу отримали понад 5 млн карб. чистого прибутку.

2 березня 1917 року - робітники зупинили завод і влаштували мітинг з приводу Лютневої революції.

18 червня 1917-го, відбувся страйк.

image
Бони КМТ (1917)

1917 року, через скруту з коштами для розрахунків з робітниками і інженерно-технічними працівниками, дирекція випустила тимчасові грошові знаки номінальною вартістю 1, 3, 5, 10, 25 і 100 карбованців. Папір бонів КМТ мав захист - водяні знаки, але до обігу вони так і не надійшли.

Після жовтневого перевороту у Петербургу

У 1919—1920 роках за вказівкою Реввійськради підприємством було побудовано більше сотні бронепотягів.

17 листопада 1920 року постановою Президії РНК УСРР завод було націоналізовано й він отримав назву Краматорського державного машинобудівного і металургійного (КГММЗ або КГМЗ).

17 грудня 1920 року виробництво зупинене через фінансову та сировинну кризи.

1 червня 1922 року постановою Президії РНК УСРР завод передано у відання Управління гірської кам'яновугільної промисловості (Донвугілля).

Від 1922 року снарядний цех перетворено в підсобний, а при підприємстві створена школа ФЗУ.

Від 1 січня 1923 року ковальсько-котельний цех розподілений на два цехи.

1 жовтня 1925 - завод виведений з підпорядкування Донвугілля і перетворений на трест КГММЗ.

1 травня 1927 - створено відділ інформації та раціоналізації.

29 червня 1927 - почала виходити газета «Краматорська домна» (19 вересня 1930 року перетворили на міську газету «Краматорська правда»).

1928 - вперше в колишньому СРСР побудовані металургійні розливні крани вантажністю 175-200 т.

1929 - внаслідок будівництва нового заводу важкого машинобудування КГММЗ увійшов до складу комбінату «Краммашбуд».

1930 - зведені споруди проєктно-конструкторського відділу (з 16 серпня 1946-го, центральна лабораторія і відділ головного металурга) та головного магазину.

6 листопада 1930 - відкрито заводський палац культури ім. Леніна (архітектор А. І. Дмитрієв). Зруйнований під час війни, а нову будівлю зведено 1944-го року.

8 квітня 1931 - вийшов перший номер корпоративного часопису українською мовою «Червоний машинобудівник». З 53-го номера, часопис називався рос. «За металл и машины», з лютого 1933...1935р. - «Краматорський машинобудівник», з 1935 року - рос. «Машиностроитель». Не видавалася з вересня 1941 до 1 жовтня 1952.

Від 1931 року замість клепання почали застосовувати електрозварювання.

  • виготовлена 120-тонна станина для першого радянського блюмінга.

1 червня 1934 - розпорядженням Наркомтяжмашу підприємство було розділене на два заводи: Старокраматорський машинобудівний і Краматорський металургійний.

19 серпня 1935 - завод названо ім'ям Серго Орджонікідзе.

1935 - створена заводська марка: молот посередині п'ятикутної зірки, навколо зірки - півшестерня. Визначено напрямок заводу — ковальсько-пресове і прокатне обладнання, підіймальні крани.

Червень 1937 - відкрито піонерський табір у Святогірську.

Друга світова війна

image
Петровські прохідні, 2009 рік

1939 - споруджено будинок відділу головного енергетика.

1940 - засновано механоскладальний цех № 3.

26 червня 1940 - указом Верховної Ради СРСР введений 7-денний робочий тиждень і 8-годинний робочий день.

травень 1941 - здано в експлуатацію механоскладальний цех № 4.

Липень-жовтень 1941 - в 4-му цеху виробляють авіабомби, у 2-му (нині інструментальному) - снаряди, в РМЦ - автомати, в 1-м і 3-м - корабельні артилерійські системи.

1-8 жовтня завод піддався цільовим нальотам люфтваффе. Внаслідок прямих влучань важких бомб, були зруйновані два корпуси заводу, загинули і були поранені сотні робітників.

8 жовтня 1941 - вийшла вказівка щодо евакуації на [ru] ім. В. В. Куйбишева. Евакуація тривала 12-20 жовтня. Працювати на новому місці завод почав наприкінці грудня.

Під час німецької окупації завод належав Круппу.

7 вересня 1943 - почалося відновлення СКМЗ.

1943 - підсобний цех перетворено на інструментальний.

1945 - побудовані Петровські прохідні

13 листопада 1945 - створено відділ технічної інформації.

Після війни

image
Меморіальна дошка про надання СКМЗ, імені Серго Орджонікідзе

16 серпня 1946 - утворений відділ головного металурга.

26 серпня 1946 - на площі 4-го цеху організовано спеццех № 5 для артилерійських установок для флоту.

image
Меморіальна дошка про нагородження СКМЗ орденом Трудового Червоного прапора

9 листопада 1946 - в 50-річний ювілей, за своє відновлення після війни та освоєння виробництва і випуск металургійного обладнання, завод нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Листопад 1946 - відкрито пам'ятник С. Орджонікідзе (архітектор А. І. Менделевич і скульптор А. А. Тиц).

1946 - на заводі відкриті бюсти комуністичних діячів Леніна (Ульянова) і Сталіна (Джугашвілі) - нині не існує.

1947 - у російському Ленінграді (з 1991-го Санкт-Петербург) видано книжку російською мовою місцевого автора Миколи Древетняка «Гвардія машинобудівників» про історію СКМЗ, де було підкреслено провідну роль комуністів у становленні заводу.

1949 - розпочато експорт машин.

Грудень 1949 - споруджено нову будівлю модельного цеху.

У 1952 році виготовлений перший штампувальний 10-тонний пароповітряний молот.

1953 - в 10-му цеху почали випускати візки для ракет.

травень 1955 - відкритий піонерський табір в Святогірську.

1956 - побудована фабрика-кухня.

18 квітня 1956 - об'єднані ковальський і термічний цехи.

image
Меморіальна дошка про нагородження СКМЗ пам'ятним червоним прапором

1953 - 6 березня 1960 - будівництво електростальцеха.

1961 - закінчено будівництво інженерного корпусу.

1962 - заводська спортивна команда стала називатися «Прапор».

1963 - побудовано цех валків.

24 жовтня 1967 - в честь перемоги в соціалістичному змаганні завод нагороджений пам'ятним червоним прапором.

4 листопада 1967 - відкрито меморіал загиблим у війні заводчанам.

image
Меморіальна дошка про нагородження СКМЗ грамотою Верховної Ради УРСР

22 вересня 1971 - за освоєння нового високопродуктивного прокатного обладнання, завод нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

19 березня 1973 - запущений редукторний цех.

1973 - почав роботу інформаційно-обчислювальний центр.

14 вересня 1976 - СКМЗ став головним підприємством АППО, куди також увійшли НДПКТІ і Міллеровський машинобудівний завод ім. Гаврилова.

1978 - здано в експлуатацію цех з випуску замків.

1981 - запущено цех валків холодного вальцювання.

image
Інженерний корпус, 2008

1982 - зведено 9-поверхову адміністративну споруду.

30 грудня 1982 - в будівлі главконтори відкрито заводський музей.

1983 - споруджено будинок для відділу автоматизованих систем керування виробництвом (ОАСУП).

20 липня 1990 - запущено цех металовиробів (біметалевих пластин).

1990 - розпочато виробництво товарів народного споживання (меблі, посуд тощо).

Після відновлення незалежності

1991 - відкритий цех № 10 з виробництва труб.

1992 - відкрито цех № 11 з випуску будівельних виробів, зведено споруду енергоцеху.

1993 - в механічному цеху був налагоджений випуск газових колонок.

Вересень 1993 - розпочато виробництво шлакоблоку.

3 січня 1994 - медико-санітарний цех перетворено на поліклініку.

Лютий - 29 травня 1995 - приватизація підприємства. Майно оцінено в 1 трильйон 53 мільярди карбованців.

1999 - розпочато виробництво колійних машин.

2000 - Палац культури СКМЗ переданий місту.

2006 - розпочато випуск коксового устаткування, відкрито новий цех великих металоконструкцій.

23 січня, 2 лютого 2009 - страйк робітників з вимогою виплати боргів із заробітної плати та поліпшення умов праці.

2011 - підприємство на підставі протоколу Загальних Зборів акціонерів, перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод». Вперше виготовлено вагоноперекидач ВРС-93-110 для ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», виготовлено електровоз 2 ЕКУ 1-М для польської коксохімічної промисловості.

2012 - ПАТ «СКМЗ» підтвердив міжнародний сертифікат якості за підсумками проведення Сертифікації відповідно до процедури аудиту та сертифікації TIC (сертифікат TIC 15 100 96439 (TÜV Thüringen e.V.) на відповідність системи менеджменту вимогам стандарту ISO090).

2013 - задля модернізації виробництва, завод придбав у одного з австрійських підприємств горизонтально-розточувальний верстат Škoda 160 (останнє покоління - з ЧПК), який встановлено у механозбиральному цеху №2. Цього-ж року, завод отримав Сертифікат УкрСЕПРО на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2009.

2016 - для Нікопольського заводу «Сентравіс Продакшн Юкрейн» виготовлено стан для виправлення гарячепресованих нержавіючих труб, створений на основі проєктів трубоправильних машин, раніше виготовлених на СКМЗ, й удосконалений відповідно до вимог часу та замовника.

2019 рік - у травні завод показав танкову гармату КБА-3 власного виробництва під час «Ліги оборонних підприємств України», що проходила у Києві. Також завод оголосив про готовність виробляти всю лінійку артилерійських стволів від 122 до 155 мм, як гладкоствольних, так і нарізних.

В ході представлення на виставці ТОВ «Термо Проджектс Україна» продукції підприємств «Ліги оборонних підприємств України», був показаний новий 120 мм міномет «Бучарда». Розробник та виробник ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» який раніше брав участь у виробництві  мінометів М120-15 «Молот» та постачав заводу «Маяк» близько 50% його складників.

2019 року, завод опанував виробництво стволів калібру 152-мм для самохідних артилерійських установок 2С3 «Акація».

2020 року завод налагодив виготовлення 122-мм стволів для буксированих гармат Д-30 та САУ 2С1 “Гвоздика”

2022 - станом на квітень, через вторгнення Російської Федерації та їхні ракетні обстріли Краматорська, підприємство не працювало.

2022 - 21 липня в ніч, територію заводу було обстріляно ракетами російською армією.

Кількість працівників

  • 2008 рік — 2292
    image
    СКМЗ, вигляд з крейдяної гори, 2012
  • 2009 рік — 1395
  • 2010 рік — 1276

Фінансові показники

Чистий прибуток за 2010 рік — 15,526 млн грн.

Директори заводу

  • на 1951—1953 роки —

Див. також

Примітки

  1. История городов и сёл УССР, Донецкая область
  2. . Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 18 травня 2019.
  3. Краматорские деньги. Легенда или быль?
  4. Дегтев, Зубов, 2012, с. 206.
  5. фото бюста Ленина в 1985
  6. Пост, Краматорск. В 30-е годы чрезмерный интерес к истории был наказуем. https://www.kramatorskpost.com (ua) . Процитовано 3 липня 2022.
  7. История. www.skmz.dn.ua. Процитовано 3 липня 2022.
  8. ПАО «СКМЗ» выпускает новую технику и модернизирует производство. www.skmz.dn.ua. Процитовано 3 липня 2022.
  9. Як Україна освоїла виробництво танкових гармат. Процитовано 25 червня 2022.
  10. Українська танкова гармата пройшла повний цикл випробувань. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 17 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  11. Розпочинаються державні випробування нового 120-мм міномету. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 17 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  12. Старокраматорський машинобудівний завод освоїв виробництво стволів для САУ. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  13. Старокраматорський машинобудівний завод освоїв виробництво 122-мм стволів для гармат та САУ (укр.). 2 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  14. Ладика, Олексій. Олександр Гончаренко про ситуацію у Краматорську: "Місто ніхто не збирається здавати". https://www.kramatorskpost.com (ua) . Процитовано 25 червня 2022.
  15. Богданьок, Олена (21 липня 2022). Ракети у Миколаєві і обстріли на Донбасі. Як минула ніч у регіонах. Суспільне. оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  16. СКМЗ отримав в 2010 р. 15,5 млн чистого прибутку

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • УкрРудПром.ua
  • Шляхтиченко Н. Д. Старокраматорский машиностроительный завод: Очерки истории 1896—1996. - Харьков: СП «ИНАРТ», 1996. — 350 с.
  • Куликов В. А. Краматорского металлургического общества завод // Россия в Первой мировой войне. 1914—1918: Энциклопедия: В 3 тт. — Москва: РОССПЭН, 2014. — С. 125—135.
  • Философия современного машиностроения интервью журналу —
  • Дмитрий Дегтев, Дмитрий Зубов. Стратегические операции люфтваффе. От Варшавы до Москвы. 1939-1941. — М. : Центрполиграф, 2012. — 280 p. — .

Посилання

  • Кому принадлежат заводы Краматорска? Часть 2. http://www.kramatorskpost.com/. 22 червня 2016. Процитовано 8 лютого 2018.
  • СТАРОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД // youcontrol.com.ua
  • Приватне акціонерне товариство "Старокраматорський машинобудівний завод" // clarity-project.info
  • ПРАТ "СКМЗ" // opendatabot.ua

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Starokramatorskij mashinobudivnij zavod pidpriyemstvo vazhkogo mashinobudivnictva roztashovane u m Kramatorsku Doneckoyi oblasti Mistoutvoryuvalne pidpriyemstvo Starokramatorskij mashinobudivnij zavod48 43 29 pn sh 37 32 48 sh d 48 72497940002777739 pn sh 37 54675270002777410 sh d 48 72497940002777739 37 54675270002777410 Koordinati 48 43 29 pn sh 37 32 48 sh d 48 72497940002777739 pn sh 37 54675270002777410 sh d 48 72497940002777739 37 54675270002777410Tipprivatne akcionerne tovaristvoZasnovano1896Zasnovnik i Konrad GamperShtab kvartira Ukrayina 84302 Donecka obl m Kramatorsk vul Konrada Gampera 2Spivrobitniki1097 2014 Kod YeDRPOU05763642skmz dn uaNagorodi Zasnovanij 1896 nimeckoyu firmoyu V Ficner i K Gamper viroblyav nasampered ustatkuvannya dlya vugilnoyi promislovosti Za roki pershoyi p yatirichki i vdruge po voyennomu znishenni vidnovlenij i rozshirenij Osnovna produkciya obladnannya dlya metalurgijnoyi vugilnoyi girnichodobuvnoyi ta inshih galuzej promislovosti U seredini 20 storichchya vigotovlyav vijskovi virobi tanketki legki tanki keruvav cim Kostyantin Sirken Stela bilya mostu cherez richku TorecIstoriyaU lipni 1896 roku pidpriyemec Konrad Gamper vikupiv u pomishikiv ru dilyanku zemli j pobuduvav mehanichnij zavod yakij rozpochav robotu u veresni togo zh roku Na toj chas pidpriyemstvo vigotovlyalo pidijmalni krani obladnannya dlya shaht metalorizalnih verstativ U 1897 roci bulo zbudovano livarnij ceh i mehanichnu majsternyu zaraz na yih misci chavunolivarnij ceh akciya KMt v 500 karbovanciv 1899 15 travnya 1899 roku na bazi mashinobudivnoyi kompaniyi V Ficner i K Gamper bulo zasnovane Kramatorske metalurgijne tovaristvo KMT Reklama KMT U travni 1900 roku zbudovano mehanozbiralnij ceh 1 Takozh v 1900 roci na mizhnarodnij promislovij vistavci u Parizhi mashini vigotovleni KMT buli nagorodzheni gran pri 1902 roku bulo vidkrito zavodsku tririchnu shkolu rozpochato virobnictvo prokatnogo obladnannya U 1904 roci zbudovano kotelno kovalskij ceh zaraz ceh metalokonstrukcij Revolyuciya 1905 10 lyutogo 1905 z pochatkom revolyuciyi 1905 1907 rokiv na pidpriyemstvi vidbuvsya strajk robitnikiv Bulo obrano radi deputativ organizovani zagoni miliciyi 13 15 18 grudnya 1905 strajk robitnikiv 14 grudnya bula rozzbroyena policiya ta zvilneni uv yazneni miscevoyi v yaznici 15 grudnya zahopleni poshta telegraf i bank Vistup robitnikiv buv pridushenij donskimi kazakami U pershij polovini 1906 na zavodi pracyuvav Grigorij Petrovskij 14 lipnya 1906 zavod bulo zakrito administraciyeyu cherez bojkot robitnikiv 1907 roku sporudzheno novu budivlyu shkoli rozpochato vigotovlennya prokatnih staniv U 1908 roci pislya ukladennya ugodi z nimeckoyu firmoyu ru zavod zoseredivsya na prokatnomu metalurgijnomu j shahtnomu obladnannya Do 1909 na zavodi pracyuvalo 6 parovih 75 elektrichnih dviguniv i 3 dinamo mashini zagalnoyu potuzhnistyu v 7 5 tis k s richne virobnictvo 7 mln karb U berezni 1909 stalasya velika povin yaka porushila robotu zavodu U 1910 roci na mizhnarodnij promislovij vistavci u Parizhi mashini vigotovleni KMT buli nagorodzheni gran pri vdruge Z 1911 go rozmitnikom v kotelnomu cehu pracyuvav Vlas Chubar 9 st st travnya 1912 roku bula organizovana pozhezhna komanda 1912 go tokarem v instrumentalnomu cehu pracyuvav Mikola Shvernik Do 1913 na zavodi 265 mashin zagalnoyu potuzhnistyu 22 1 tis k s 2 domennih pechi richne virobnictvo 12 mln karb Perelik virobnictva zalizni konstrukciyi krani ta pidijmalni mashini lebidki kompresori nasosi parovi mashini stalelivarne obladnannya valcyuvalni mashini presi Na 1913 rik osnovnij kapital tovaristva 7 2 mln karb Takozh v 1913 roci tririchne uchilishe pri zavodi stalo chotiririchnim Do pochatku vijni serednij misyachnij zarobitok pracivnika stanoviv 39 karbovanciv Persha svitova vijna 1914 roku inozemci buli vilucheni z chisla akcioneriv V roki Pershoyi svitovoyi vijni zavod vigotovlyav takozh i artilerijski stvoli lafeti sanitarni dvokolki artilerijski naboyi Cherez nestachu robochih ruk po prichini mobilizaciyi z 1914 na zavod yak robitnikiv pochali prijmati zhinok 1915 roku zbudovano snaryadnij ceh v yakomu pracyuvala polovina usih pracivnikiv Zdijsnyuvavsya takozh remont parovoziv cherez mobilizaciyu nestachu robitnikiv zapovnili kitajci zvedennya budivli golovnoyi kontori direktorat U pershi roki vijni serednij misyachnij zarobitok pracivnika stanoviv 36 karbovanciv 1916 roku pobudovano metalevij mist cherez richku Kazennij Torec Cehi zavodu popovnilisya novimi vidami verstativ Pridbano pravo na 36 rokiv vidobutku kam yanogo vugillya u Cherkaskij volosti Vlasniki zavodu otrimali ponad 5 mln karb chistogo pributku 2 bereznya 1917 roku robitniki zupinili zavod i vlashtuvali miting z privodu Lyutnevoyi revolyuciyi 18 chervnya 1917 go vidbuvsya strajk Boni KMT 1917 1917 roku cherez skrutu z koshtami dlya rozrahunkiv z robitnikami i inzhenerno tehnichnimi pracivnikami direkciya vipustila timchasovi groshovi znaki nominalnoyu vartistyu 1 3 5 10 25 i 100 karbovanciv Papir boniv KMT mav zahist vodyani znaki ale do obigu voni tak i ne nadijshli Pislya zhovtnevogo perevorotu u Peterburgu U 1919 1920 rokah za vkazivkoyu Revvijskradi pidpriyemstvom bulo pobudovano bilshe sotni bronepotyagiv 17 listopada 1920 roku postanovoyu Prezidiyi RNK USRR zavod bulo nacionalizovano j vin otrimav nazvu Kramatorskogo derzhavnogo mashinobudivnogo i metalurgijnogo KGMMZ abo KGMZ 17 grudnya 1920 roku virobnictvo zupinene cherez finansovu ta sirovinnu krizi 1 chervnya 1922 roku postanovoyu Prezidiyi RNK USRR zavod peredano u vidannya Upravlinnya girskoyi kam yanovugilnoyi promislovosti Donvugillya Vid 1922 roku snaryadnij ceh peretvoreno v pidsobnij a pri pidpriyemstvi stvorena shkola FZU Vid 1 sichnya 1923 roku kovalsko kotelnij ceh rozpodilenij na dva cehi 1 zhovtnya 1925 zavod vivedenij z pidporyadkuvannya Donvugillya i peretvorenij na trest KGMMZ 1 travnya 1927 stvoreno viddil informaciyi ta racionalizaciyi 29 chervnya 1927 pochala vihoditi gazeta Kramatorska domna 19 veresnya 1930 roku peretvorili na misku gazetu Kramatorska pravda 1928 vpershe v kolishnomu SRSR pobudovani metalurgijni rozlivni krani vantazhnistyu 175 200 t 1929 vnaslidok budivnictva novogo zavodu vazhkogo mashinobuduvannya KGMMZ uvijshov do skladu kombinatu Krammashbud 1930 zvedeni sporudi proyektno konstruktorskogo viddilu z 16 serpnya 1946 go centralna laboratoriya i viddil golovnogo metalurga ta golovnogo magazinu 6 listopada 1930 vidkrito zavodskij palac kulturi im Lenina arhitektor A I Dmitriyev Zrujnovanij pid chas vijni a novu budivlyu zvedeno 1944 go roku 8 kvitnya 1931 vijshov pershij nomer korporativnogo chasopisu ukrayinskoyu movoyu Chervonij mashinobudivnik Z 53 go nomera chasopis nazivavsya ros Za metall i mashiny z lyutogo 1933 1935r Kramatorskij mashinobudivnik z 1935 roku ros Mashinostroitel Ne vidavalasya z veresnya 1941 do 1 zhovtnya 1952 Vid 1931 roku zamist klepannya pochali zastosovuvati elektrozvaryuvannya vigotovlena 120 tonna stanina dlya pershogo radyanskogo blyuminga 1 chervnya 1934 rozporyadzhennyam Narkomtyazhmashu pidpriyemstvo bulo rozdilene na dva zavodi Starokramatorskij mashinobudivnij i Kramatorskij metalurgijnij 19 serpnya 1935 zavod nazvano im yam Sergo Ordzhonikidze 1935 stvorena zavodska marka molot poseredini p yatikutnoyi zirki navkolo zirki pivshesternya Viznacheno napryamok zavodu kovalsko presove i prokatne obladnannya pidijmalni krani Cherven 1937 vidkrito pionerskij tabir u Svyatogirsku Druga svitova vijna Petrovski prohidni 2009 rik 1939 sporudzheno budinok viddilu golovnogo energetika 1940 zasnovano mehanoskladalnij ceh 3 26 chervnya 1940 ukazom Verhovnoyi Radi SRSR vvedenij 7 dennij robochij tizhden i 8 godinnij robochij den traven 1941 zdano v ekspluataciyu mehanoskladalnij ceh 4 Lipen zhovten 1941 v 4 mu cehu viroblyayut aviabombi u 2 mu nini instrumentalnomu snaryadi v RMC avtomati v 1 m i 3 m korabelni artilerijski sistemi 1 8 zhovtnya zavod piddavsya cilovim nalotam lyuftvaffe Vnaslidok pryamih vluchan vazhkih bomb buli zrujnovani dva korpusi zavodu zaginuli i buli poraneni sotni robitnikiv 8 zhovtnya 1941 vijshla vkazivka shodo evakuaciyi na ru im V V Kujbisheva Evakuaciya trivala 12 20 zhovtnya Pracyuvati na novomu misci zavod pochav naprikinci grudnya Pid chas nimeckoyi okupaciyi zavod nalezhav Kruppu 7 veresnya 1943 pochalosya vidnovlennya SKMZ 1943 pidsobnij ceh peretvoreno na instrumentalnij 1945 pobudovani Petrovski prohidni 13 listopada 1945 stvoreno viddil tehnichnoyi informaciyi Pislya vijni Memorialna doshka pro nadannya SKMZ imeni Sergo Ordzhonikidze 16 serpnya 1946 utvorenij viddil golovnogo metalurga 26 serpnya 1946 na ploshi 4 go cehu organizovano specceh 5 dlya artilerijskih ustanovok dlya flotu Memorialna doshka pro nagorodzhennya SKMZ ordenom Trudovogo Chervonogo prapora 9 listopada 1946 v 50 richnij yuvilej za svoye vidnovlennya pislya vijni ta osvoyennya virobnictva i vipusk metalurgijnogo obladnannya zavod nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Listopad 1946 vidkrito pam yatnik S Ordzhonikidze arhitektor A I Mendelevich i skulptor A A Tic 1946 na zavodi vidkriti byusti komunistichnih diyachiv Lenina Ulyanova i Stalina Dzhugashvili nini ne isnuye 1947 u rosijskomu Leningradi z 1991 go Sankt Peterburg vidano knizhku rosijskoyu movoyu miscevogo avtora Mikoli Drevetnyaka Gvardiya mashinobudivnikiv pro istoriyu SKMZ de bulo pidkresleno providnu rol komunistiv u stanovlenni zavodu 1949 rozpochato eksport mashin Gruden 1949 sporudzheno novu budivlyu modelnogo cehu U 1952 roci vigotovlenij pershij shtampuvalnij 10 tonnij paropovitryanij molot 1953 v 10 mu cehu pochali vipuskati vizki dlya raket traven 1955 vidkritij pionerskij tabir v Svyatogirsku 1956 pobudovana fabrika kuhnya 18 kvitnya 1956 ob yednani kovalskij i termichnij cehi Memorialna doshka pro nagorodzhennya SKMZ pam yatnim chervonim praporom 1953 6 bereznya 1960 budivnictvo elektrostalceha 1961 zakincheno budivnictvo inzhenernogo korpusu 1962 zavodska sportivna komanda stala nazivatisya Prapor 1963 pobudovano ceh valkiv 24 zhovtnya 1967 v chest peremogi v socialistichnomu zmaganni zavod nagorodzhenij pam yatnim chervonim praporom 4 listopada 1967 vidkrito memorial zagiblim u vijni zavodchanam Memorialna doshka pro nagorodzhennya SKMZ gramotoyu Verhovnoyi Radi URSR 22 veresnya 1971 za osvoyennya novogo visokoproduktivnogo prokatnogo obladnannya zavod nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 19 bereznya 1973 zapushenij reduktornij ceh 1973 pochav robotu informacijno obchislyuvalnij centr 14 veresnya 1976 SKMZ stav golovnim pidpriyemstvom APPO kudi takozh uvijshli NDPKTI i Millerovskij mashinobudivnij zavod im Gavrilova 1978 zdano v ekspluataciyu ceh z vipusku zamkiv 1981 zapusheno ceh valkiv holodnogo valcyuvannya Inzhenernij korpus 2008 1982 zvedeno 9 poverhovu administrativnu sporudu 30 grudnya 1982 v budivli glavkontori vidkrito zavodskij muzej 1983 sporudzheno budinok dlya viddilu avtomatizovanih sistem keruvannya virobnictvom OASUP 20 lipnya 1990 zapusheno ceh metalovirobiv bimetalevih plastin 1990 rozpochato virobnictvo tovariv narodnogo spozhivannya mebli posud tosho Pislya vidnovlennya nezalezhnosti 1991 vidkritij ceh 10 z virobnictva trub 1992 vidkrito ceh 11 z vipusku budivelnih virobiv zvedeno sporudu energocehu 1993 v mehanichnomu cehu buv nalagodzhenij vipusk gazovih kolonok Veresen 1993 rozpochato virobnictvo shlakobloku 3 sichnya 1994 mediko sanitarnij ceh peretvoreno na polikliniku Lyutij 29 travnya 1995 privatizaciya pidpriyemstva Majno ocineno v 1 triljon 53 milyardi karbovanciv 1999 rozpochato virobnictvo kolijnih mashin 2000 Palac kulturi SKMZ peredanij mistu 2006 rozpochato vipusk koksovogo ustatkuvannya vidkrito novij ceh velikih metalokonstrukcij 23 sichnya 2 lyutogo 2009 strajk robitnikiv z vimogoyu viplati borgiv iz zarobitnoyi plati ta polipshennya umov praci 2011 pidpriyemstvo na pidstavi protokolu Zagalnih Zboriv akcioneriv perejmenovano na Publichne akcionerne tovaristvo Starokramatorskij mashinobudivnij zavod Vpershe vigotovleno vagonoperekidach VRS 93 110 dlya PAT ArselorMittal Krivij Rig vigotovleno elektrovoz 2 EKU 1 M dlya polskoyi koksohimichnoyi promislovosti 2012 PAT SKMZ pidtverdiv mizhnarodnij sertifikat yakosti za pidsumkami provedennya Sertifikaciyi vidpovidno do proceduri auditu ta sertifikaciyi TIC sertifikat TIC 15 100 96439 TUV Thuringen e V na vidpovidnist sistemi menedzhmentu vimogam standartu ISO090 2013 zadlya modernizaciyi virobnictva zavod pridbav u odnogo z avstrijskih pidpriyemstv gorizontalno roztochuvalnij verstat Skoda 160 ostannye pokolinnya z ChPK yakij vstanovleno u mehanozbiralnomu cehu 2 Cogo zh roku zavod otrimav Sertifikat UkrSEPRO na vidpovidnist vimogam DSTU ISO 9001 2009 2016 dlya Nikopolskogo zavodu Sentravis Prodakshn Yukrejn vigotovleno stan dlya vipravlennya garyachepresovanih nerzhaviyuchih trub stvorenij na osnovi proyektiv trubopravilnih mashin ranishe vigotovlenih na SKMZ j udoskonalenij vidpovidno do vimog chasu ta zamovnika 2019 rik u travni zavod pokazav tankovu garmatu KBA 3 vlasnogo virobnictva pid chas Ligi oboronnih pidpriyemstv Ukrayini sho prohodila u Kiyevi Takozh zavod ogolosiv pro gotovnist viroblyati vsyu linijku artilerijskih stvoliv vid 122 do 155 mm yak gladkostvolnih tak i nariznih V hodi predstavlennya na vistavci TOV Termo Prodzhekts Ukrayina produkciyi pidpriyemstv Ligi oboronnih pidpriyemstv Ukrayini buv pokazanij novij 120 mm minomet Bucharda Rozrobnik ta virobnik PAT Starokramatorskij mashinobudivnij zavod yakij ranishe brav uchast u virobnictvi minometiv M120 15 Molot ta postachav zavodu Mayak blizko 50 jogo skladnikiv 2019 roku zavod opanuvav virobnictvo stvoliv kalibru 152 mm dlya samohidnih artilerijskih ustanovok 2S3 Akaciya 2020 roku zavod nalagodiv vigotovlennya 122 mm stvoliv dlya buksirovanih garmat D 30 ta SAU 2S1 Gvozdika 2022 stanom na kviten cherez vtorgnennya Rosijskoyi Federaciyi ta yihni raketni obstrili Kramatorska pidpriyemstvo ne pracyuvalo 2022 21 lipnya v nich teritoriyu zavodu bulo obstrilyano raketami rosijskoyu armiyeyu Kilkist pracivnikiv2008 rik 2292SKMZ viglyad z krejdyanoyi gori 2012 2009 rik 1395 2010 rik 1276Finansovi pokaznikiChistij pributok za 2010 rik 15 526 mln grn Direktori zavodu na 1951 1953 roki Div takozhNovokramatorskij mashinobudivnij zavod Energomashspecstal Kramatorskij cementnij zavodPrimitkiIstoriya gorodov i syol USSR Doneckaya oblast Arhiv originalu za 6 sichnya 2009 Procitovano 18 travnya 2019 Kramatorskie dengi Legenda ili byl Degtev Zubov 2012 s 206 foto byusta Lenina v 1985 Post Kramatorsk V 30 e gody chrezmernyj interes k istorii byl nakazuem https www kramatorskpost com ua Procitovano 3 lipnya 2022 Istoriya www skmz dn ua Procitovano 3 lipnya 2022 PAO SKMZ vypuskaet novuyu tehniku i moderniziruet proizvodstvo www skmz dn ua Procitovano 3 lipnya 2022 Yak Ukrayina osvoyila virobnictvo tankovih garmat Procitovano 25 chervnya 2022 Ukrayinska tankova garmata projshla povnij cikl viprobuvan http uprom info Nacionalnij promislovij portal 17 travnya 2019 Procitovano 18 travnya 2019 Rozpochinayutsya derzhavni viprobuvannya novogo 120 mm minometu https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 17 travnya 2019 Procitovano 18 travnya 2019 Starokramatorskij mashinobudivnij zavod osvoyiv virobnictvo stvoliv dlya SAU https uprom info Nacionalnij promislovij portal 8 zhovtnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2019 Starokramatorskij mashinobudivnij zavod osvoyiv virobnictvo 122 mm stvoliv dlya garmat ta SAU ukr 2 lyutogo 2020 Procitovano 3 lyutogo 2020 Ladika Oleksij Oleksandr Goncharenko pro situaciyu u Kramatorsku Misto nihto ne zbirayetsya zdavati https www kramatorskpost com ua Procitovano 25 chervnya 2022 Bogdanok Olena 21 lipnya 2022 Raketi u Mikolayevi i obstrili na Donbasi Yak minula nich u regionah Suspilne originalu za 22 lipnya 2022 Procitovano 18 zhovtnya 2022 SKMZ otrimav v 2010 r 15 5 mln chistogo pributkuLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 UkrRudProm ua Shlyahtichenko N D Starokramatorskij mashinostroitelnyj zavod Ocherki istorii 1896 1996 Harkov SP INART 1996 350 s Kulikov V A Kramatorskogo metallurgicheskogo obshestva zavod Rossiya v Pervoj mirovoj vojne 1914 1918 Enciklopediya V 3 tt Moskva ROSSPEN 2014 S 125 135 Filosofiya sovremennogo mashinostroeniya intervyu zhurnalu Dmitrij Degtev Dmitrij Zubov Strategicheskie operacii lyuftvaffe Ot Varshavy do Moskvy 1939 1941 M Centrpoligraf 2012 280 p ISBN 978 5 227 03803 6 PosilannyaKomu prinadlezhat zavody Kramatorska Chast 2 http www kramatorskpost com 22 chervnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2018 STAROKRAMATORSKIJ MAShINOBUDIVNIJ ZAVOD youcontrol com ua Privatne akcionerne tovaristvo Starokramatorskij mashinobudivnij zavod clarity project info PRAT SKMZ opendatabot ua

Дата публікації:
Топ