Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коронація королів Норвегії (норв.: Kroningen av kong Norge) — урочиста церемонія, яка супроводжувала вступ на престол нового короля та королеви Норвегії. Коронація була державно-релігійним актом, під час якого новий монарх Норвегії був помазаний і коронований на правління. В часи виборної монархії, або в період боротьби за престол, коронація також була актом легітимізації та підтвердження прав нового короля на владу в державі.
Королівські коронації в Норвегії проводились з 1164 р., коли відбулася перша офіційна коронація, до 1906 р., коли пройшла остання коронація. Не здійснювали окремих церемоній коронацій королів Норвегії з 1514 до 1818 р.
Місцем коронації спочатку був храм Христа в Бергені, потім коронації відбувалися в Осло, поки Катедральний собор в Нідаросі (історична назва Тронгейму) став місцем офіційних коронацій. Коронацію норвезького короля та королеви проводив архієпископ Нідаросу.
У 1908 р. Конституційна вимога про коронацію була скасована парламентом. З того часу норвезькі королі добровільно проходили лише процедуру благословення на інтронізацію.
Історія
Традиційно головних вождів у Скандинавії називали конунгами. Норвезькі конунги історично проголошувались (konungstekja) на зборах тінґу, починаючи від Гаральда I та Гокона I в 10 столітті. Ця традиція тривала навіть після того, як почалася здійснюватись церемонія церковної коронації.
995 року Олав Трюґвасон на загальних зборах був проголошений верховним конунгом (королем) Норвегії. Це вважається датою, коли Норвегія вийшла з-під влади Данії. У 997 році Олав заснував місто Нідарос, яке стало столицею країни.
Перша офіційна церковна церемонія коронації в Норвегії — та в усій Скандинавії — відбулася в Бергені в 1163 або 1164 р., коли коронували Магнуса V. До 1281 р. обряди коронації проводились у Катедральному (Старому) соборі Христа в Бергені, поки столиця не була перенесена в Осло королем Норвегії Гоконом V.
Під час епохи міжусобних війн декілька претендентів на трон могли бути проголошені королями на різних тінґах, проте церемонія коронації не проводилась, доки правив попередній король. Наприклад, король Сверрір I був коронований лише 1194 р.
У листопаді 1299 король Гокон V коронувався вже в Осло. Після нього, до 1442 р., спеціальні церемонії коронації королів Норвегії не проводились.
З 1319 по 1355 роки Маґнус VII Еріксон був одночасно королем Норвегії та Швеції. 21 липня 1336 року в Кафедральному соборі Стокгольма Магнуса Еріксона коронувався як король Швеції та Норвегії.
У 1380 р. Данія та залежна від неї Норвегія об'єдналися в особисту унію під владою королеви Маргарити Данської. У 1387 р. її оголосили «повноправною пані та законною володаркою» Швеції. В 1380-х роках останньою представницею давніх королівських династій трьох північних країн: Данії, Норвегії та Швеції, згаслих по чоловічих лініях майже одночасно, залишилась королева Маргарета. У 1389 році вона викликала до Норвегії Поморського князя Богуслава, що був її племінником з династії Грифінів. Тут на вимогу королеви Богуслав змінив ім'я на Ерік. 8 вересня 1389 року його оголошено королем Норвегії. Протягом 1396 року його також обрано на короля Данії та Швеції.
17 червня 1397 у шведському місті Кальмар Еріка короновано як короля трьох держав. Також була підписана угода щодо об'єднання Данії, Норвегії, Швеції — т.з. Кальмарська унія. Водночас Маргарита І продовжувала фактично правити цими країнами до своєї смерті у 1412 р. З цього об'єднання починається епоха союзу трьох королівств з 1389 по 1523 р.
2 ливня 1442 р. в Осло відбулась коронація Хрістофера як короля Норвегії.
Король Карл Кнутсон переніс коронацію до Нідаросу, яка відбулась в Катедральному соборі 20 листопада 1449 р. З цього часу Собор Нідаросу став місцем коронацій в Норвегії, за винятком короля Крістіана II, якого 29 липня 1514 короновано в Осло.
Після трьох церемоній коронації в Нідаросі: 20.11.1449 р. — король Карл Кнутсон; 2 серпня 1450 р. — Кристіан I та 20 липня 1483 р. — Юган І, які відбулись за часів Кальмарської унії, церемонія коронації в цьому місті була відновлена лише 1814 р.
В 1536—1814 рр. існувала Дансько-Норвезька унія, за часів якої в Копенгагені відбувалася спільна церемонія коронації, яку проводив данський архієпископ та норвезький епископ.
Таким, з кінця XIV століття Норвегія, Швеція та Данія були об'єднані в Кальмарську унію. У цю епоху монархи коронувались у всіх трьох країнах. Після розпуску федерації Норвегія залишалася об'єднаною з Данією під керівництвом данського короля. Після введення абсолютної монархії в Данії в 1660 р., коронації в Норвегії не проводились. У цьому союзі король Данії і Норвегії проходив лише одну церемонію — в Данії.
У 1814—1905 рр. існувала Шведсько-норвезька унія. Відповідно до новоприйнятої Конституції Норвегії (1814), обов'язково повинна була відбуватись коронація монарха в соборі Нідарос у Тронгеймі. Проте Карл II, перший шведський король Норвегії за новим союзом, ніколи не відвідував країну під час свого правління. Лише Карл III коли зійшов на престол, був коронований в Тронгеймі, відповідно до вимог конституції, 7 вересня 1818. Хоча норвезький ритуал коронації був подібний до шведського обряду, помазання короля на лобі та правому зап'ясті відповідало данській традиції.
Отже, у вересні 1818 року Карл III був коронований королем Норвегії вперше з 1514 року, виготовивши для цього набір королівських клейнодів. Його сину Оскар пройшов церемонія як спадкоємець престолу. У цей час дружина Дезіре Кларі перебувала у Франції. Корона і клейноди для королеви були замовлені в 1830 році для коронації Дезіре в Норвегії, але ця церемонія так і не відбулась. Коли Оскар та його дружина Жозефіна Лейхтенберзька стали королем та королевою, вони були короновані у Швеції. Окрема норвезька церемонія коронації Оскара відкладалась кілька разів і, зрештою, так і не відбулася, оскільки єпископ Нідароса відмовився коронувати королеву, поки вона спочатку не відмовилася від своєї римо-католицької віри та не перейде до офіційної норвезької релігії — євангельського лютеранства.
Наступною коронацією стала короля Карла IV та Луїзи Нідерландської 5 серпня 1860 р. Це була перша коронація норвезької королеви за кілька століть. Оскар II і Софія Нассау були короновані в Тронгеймі 18 липня 1873 року.
Унію зі Швецією скасовано 1905 року, тоді Норвегія обрала новим королем данського принца Карла, який прийняв ім'я Гокон VII. Гокон і його дружина Мод Уельська були короновані в Тронгеймі 22 червня 1906 року. Після цього багато норвезьких політичних діячів почали виступати, що обряд коронації є «недемократичними та архаїчними». І це положення парламент вилучив з конституції в 1908 р.
Хоча коронація прямо не заборонена чинним норвезьким законодавством, починаючи з 1906 р. вона не проводилась.
Коли Олав V став королем у 1957 році, він запровадив нову традицію «благословення», щоб відзначити початок свого правління. Цей новий обряд проводиться зберігає деякі релігійні елементи попередніх ритуалів коронації, повертаючись до старих обрядів konungstekja, що проводились до початку коронацій у 12 столітті. Під час цієї церемонії коронні клейноди демонструються, але не одягаються.
Перше «благословення» відбулося 22 червня 1958 року в Нідароському кафедральному соборі в Тронгеймі. 23 липня 1991 року церемонію повторив син Олава Гаральд V, разом з дружиною Сонею. Нині від нового монарха вимагається лише скласти офіційну присягу в Уряді та в парламенті Стортингу.
Церемонія
З 1818 по 1906 рік церемонія коронації розпочиналась вхідною процесією, коли король і королева вирушали з палацу до Катедрального собору, де знаходились норвезькі коронаційні клейноди. Їх вітали на вході єпископи Тронгейму, Осло та Бергена й духовенство словами: "Благослови Господи ваш хід та ваш прихід зараз і назавжди". Увійшовши до собору, монархи сідали на хори на двох тронах.
Єпископ Тронгейма розпочинав церемонію виконанням першого рядка гімну Інтройту, який співали хор та присутні. Далі єпископ Осло итав Нікейське віросповідання, після чого єпископ Бергену читав перші шість віршів Te Deum. Після цього відбулася проповідь, виголошена єпископом Осло. Священики та хор співали вірш гімну, кожен по черзі співаючи чергові рядки. Далі хор співав спеціальний гімн, в той час як король вирушав до королівського трону, встановленого для нього на помості перед вівтарем, а королівський прапор тримався праворуч від нього. Король знімав мантію, яку носив під час процесії, до церкви, і її клали на вівтар, а королівську мантію брали з вівтаря і клали на його плечі єпископ Тронгейма та Голова Верховного Суду.
Отримавши королівську мантію, король ставав на коліна перед вівтарем, а єпископ Тронгейма помазував святим миром праве передпліччя і чоло, що було характерною особливістю норвезького обряду. Після цього король сідав на свій трон, а єпископ Тронгейма та прем'єр-міністр вінчали його короною. Потім єпископ Тронгейма та міністр закордонних справ вручали королю скіпетр; за цим слідувала куля, який вручав королю єпископ Тронгейма і державний радник. Далі єпископ Тронгейма та інший державний радник вручили королю королівський меч. Кожен предмет клейнодів був поданий за унікальною норвезькою церемонією. Після того, як усі коронні клейноди були передані монарху, хор співав другу частину гімну та інші співи, після чого єпископ Тронгейма промовляв молитву за щойно коронованого короля і давав йому своє благословення. Потім король повертався на свій трон у хорі, одягнувши свою корону, несучи скіпетр і кулю.
Після коронування схожим чином королеви голова Стортинга підводився і оголошував, що акт коронації був належним чином здійснений. Після цього звучали два вірші гімну «Боже, благослови нашу Вітчизну милу», а потім хор співав п’яту частину Гімну, поки єпископи та духовенство покидали Собор. Потім король і королева виходили з Собору, одягнувши свої коронаційні мантії та клейноди, завершуючи церемонію.
1957 року, коли король Олав V зійшов на престол, він ініціював проведення релігійної церемонії для того, щоб належно розпочати своє правління, та взяти на себе обов'язки нового голови Норвезької Церкви. Оскільки церемоні. коронації відмінили, Олав запропонував провести церемонію королівського благословіння Signing til kongsgjerning (тобто "Благословіння короля на його правління"), яка відбулась 22 червня 1958 року. Відео з частини церемонії благословіння Олава V можна переглянути тут [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.].
1991 року, після смерті Олава, його наступник Гаральд V і його дружина Соня висловили бажання бути посвяченими такими же чином, як і Олав. 23 червня 1991 року вони здійснили спеціальну церемонію в соборі Нідаросу. Коронні клейноди Норвегії були поміщені на вівтарі в соборі, а корони короля та королеви були розташовані з боків головного вівтаря. Відео благословення короля Гаральда можна переглянути тут [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.].
Джерела
- Riksregaliene: Kroninger og signinger
- Histos forlag: Historical Bergen [ 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- NRK Trøndelag: Kroninger i Nidarosdomen [ 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Kongehuset: Dagens monarki — Signing [ 31 січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koronaciya koroliv Norvegiyi norv Kroningen av kong Norge urochista ceremoniya yaka suprovodzhuvala vstup na prestol novogo korolya ta korolevi Norvegiyi Koronaciya bula derzhavno religijnim aktom pid chas yakogo novij monarh Norvegiyi buv pomazanij i koronovanij na pravlinnya V chasi vibornoyi monarhiyi abo v period borotbi za prestol koronaciya takozh bula aktom legitimizaciyi ta pidtverdzhennya prav novogo korolya na vladu v derzhavi Korol Magnus VI 1275 r Korolivski koronaciyi v Norvegiyi provodilis z 1164 r koli vidbulasya persha oficijna koronaciya do 1906 r koli projshla ostannya koronaciya Ne zdijsnyuvali okremih ceremonij koronacij koroliv Norvegiyi z 1514 do 1818 r Miscem koronaciyi spochatku buv hram Hrista v Bergeni potim koronaciyi vidbuvalisya v Oslo poki Katedralnij sobor v Nidarosi istorichna nazva Trongejmu stav miscem oficijnih koronacij Koronaciyu norvezkogo korolya ta korolevi provodiv arhiyepiskop Nidarosu U 1908 r Konstitucijna vimoga pro koronaciyu bula skasovana parlamentom Z togo chasu norvezki koroli dobrovilno prohodili lishe proceduru blagoslovennya na intronizaciyu IstoriyaTradicijno golovnih vozhdiv u Skandinaviyi nazivali konungami Norvezki konungi istorichno progoloshuvalis konungstekja na zborah tingu pochinayuchi vid Garalda I ta Gokona I v 10 stolitti Cya tradiciya trivala navit pislya togo yak pochalasya zdijsnyuvatis ceremoniya cerkovnoyi koronaciyi 995 roku Olav Tryugvason na zagalnih zborah buv progoloshenij verhovnim konungom korolem Norvegiyi Ce vvazhayetsya datoyu koli Norvegiya vijshla z pid vladi Daniyi U 997 roci Olav zasnuvav misto Nidaros yake stalo stoliceyu krayini Vibori korolya Olava I Persha oficijna cerkovna ceremoniya koronaciyi v Norvegiyi ta v usij Skandinaviyi vidbulasya v Bergeni v 1163 abo 1164 r koli koronuvali Magnusa V Do 1281 r obryadi koronaciyi provodilis u Katedralnomu Staromu sobori Hrista v Bergeni poki stolicya ne bula perenesena v Oslo korolem Norvegiyi Gokonom V Pid chas epohi mizhusobnih vijn dekilka pretendentiv na tron mogli buti progolosheni korolyami na riznih tingah prote ceremoniya koronaciyi ne provodilas doki praviv poperednij korol Napriklad korol Sverrir I buv koronovanij lishe 1194 r U listopadi 1299 korol Gokon V koronuvavsya vzhe v Oslo Pislya nogo do 1442 r specialni ceremoniyi koronaciyi koroliv Norvegiyi ne provodilis Korol Magnus V 1163 r Z 1319 po 1355 roki Magnus VII Erikson buv odnochasno korolem Norvegiyi ta Shveciyi 21 lipnya 1336 roku v Kafedralnomu sobori Stokgolma Magnusa Eriksona koronuvavsya yak korol Shveciyi ta Norvegiyi U 1380 r Daniya ta zalezhna vid neyi Norvegiya ob yednalisya v osobistu uniyu pid vladoyu korolevi Margariti Danskoyi U 1387 r yiyi ogolosili povnopravnoyu pani ta zakonnoyu volodarkoyu Shveciyi V 1380 h rokah ostannoyu predstavniceyu davnih korolivskih dinastij troh pivnichnih krayin Daniyi Norvegiyi ta Shveciyi zgaslih po cholovichih liniyah majzhe odnochasno zalishilas koroleva Margareta U 1389 roci vona viklikala do Norvegiyi Pomorskogo knyazya Boguslava sho buv yiyi pleminnikom z dinastiyi Grifiniv Tut na vimogu korolevi Boguslav zminiv im ya na Erik 8 veresnya 1389 roku jogo ogolosheno korolem Norvegiyi Protyagom 1396 roku jogo takozh obrano na korolya Daniyi ta Shveciyi 17 chervnya 1397 u shvedskomu misti Kalmar Erika koronovano yak korolya troh derzhav Takozh bula pidpisana ugoda shodo ob yednannya Daniyi Norvegiyi Shveciyi t z Kalmarska uniya Vodnochas Margarita I prodovzhuvala faktichno praviti cimi krayinami do svoyeyi smerti u 1412 r Z cogo ob yednannya pochinayetsya epoha soyuzu troh korolivstv z 1389 po 1523 r 2 livnya 1442 r v Oslo vidbulas koronaciya Hristofera yak korolya Norvegiyi Korol Karl Knutson perenis koronaciyu do Nidarosu yaka vidbulas v Katedralnomu sobori 20 listopada 1449 r Z cogo chasu Sobor Nidarosu stav miscem koronacij v Norvegiyi za vinyatkom korolya Kristiana II yakogo 29 lipnya 1514 koronovano v Oslo Pislya troh ceremonij koronaciyi v Nidarosi 20 11 1449 r korol Karl Knutson 2 serpnya 1450 r Kristian I ta 20 lipnya 1483 r Yugan I yaki vidbulis za chasiv Kalmarskoyi uniyi ceremoniya koronaciyi v comu misti bula vidnovlena lishe 1814 r V 1536 1814 rr isnuvala Dansko Norvezka uniya za chasiv yakoyi v Kopengageni vidbuvalasya spilna ceremoniya koronaciyi yaku provodiv danskij arhiyepiskop ta norvezkij episkop Takim z kincya XIV stolittya Norvegiya Shveciya ta Daniya buli ob yednani v Kalmarsku uniyu U cyu epohu monarhi koronuvalis u vsih troh krayinah Pislya rozpusku federaciyi Norvegiya zalishalasya ob yednanoyu z Daniyeyu pid kerivnictvom danskogo korolya Pislya vvedennya absolyutnoyi monarhiyi v Daniyi v 1660 r koronaciyi v Norvegiyi ne provodilis U comu soyuzi korol Daniyi i Norvegiyi prohodiv lishe odnu ceremoniyu v Daniyi Koronaciya Karla XIV 1818 r U 1814 1905 rr isnuvala Shvedsko norvezka uniya Vidpovidno do novoprijnyatoyi Konstituciyi Norvegiyi 1814 obov yazkovo povinna bula vidbuvatis koronaciya monarha v sobori Nidaros u Trongejmi Prote Karl II pershij shvedskij korol Norvegiyi za novim soyuzom nikoli ne vidviduvav krayinu pid chas svogo pravlinnya Lishe Karl III koli zijshov na prestol buv koronovanij v Trongejmi vidpovidno do vimog konstituciyi 7 veresnya 1818 Hocha norvezkij ritual koronaciyi buv podibnij do shvedskogo obryadu pomazannya korolya na lobi ta pravomu zap yasti vidpovidalo danskij tradiciyi Otzhe u veresni 1818 roku Karl III buv koronovanij korolem Norvegiyi vpershe z 1514 roku vigotovivshi dlya cogo nabir korolivskih klejnodiv Jogo sinu Oskar projshov ceremoniya yak spadkoyemec prestolu U cej chas druzhina Dezire Klari perebuvala u Franciyi Korona i klejnodi dlya korolevi buli zamovleni v 1830 roci dlya koronaciyi Dezire v Norvegiyi ale cya ceremoniya tak i ne vidbulas Koli Oskar ta jogo druzhina Zhozefina Lejhtenberzka stali korolem ta korolevoyu voni buli koronovani u Shveciyi Okrema norvezka ceremoniya koronaciyi Oskara vidkladalas kilka raziv i zreshtoyu tak i ne vidbulasya oskilki yepiskop Nidarosa vidmovivsya koronuvati korolevu poki vona spochatku ne vidmovilasya vid svoyeyi rimo katolickoyi viri ta ne perejde do oficijnoyi norvezkoyi religiyi yevangelskogo lyuteranstva Nastupnoyu koronaciyeyu stala korolya Karla IV ta Luyizi Niderlandskoyi 5 serpnya 1860 r Ce bula persha koronaciya norvezkoyi korolevi za kilka stolit Oskar II i Sofiya Nassau buli koronovani v Trongejmi 18 lipnya 1873 roku Korol Gokon VII i koroleva Mod Uniyu zi Shveciyeyu skasovano 1905 roku todi Norvegiya obrala novim korolem danskogo princa Karla yakij prijnyav im ya Gokon VII Gokon i jogo druzhina Mod Uelska buli koronovani v Trongejmi 22 chervnya 1906 roku Pislya cogo bagato norvezkih politichnih diyachiv pochali vistupati sho obryad koronaciyi ye nedemokratichnimi ta arhayichnimi I ce polozhennya parlament viluchiv z konstituciyi v 1908 r Hocha koronaciya pryamo ne zaboronena chinnim norvezkim zakonodavstvom pochinayuchi z 1906 r vona ne provodilas Koli Olav V stav korolem u 1957 roci vin zaprovadiv novu tradiciyu blagoslovennya shob vidznachiti pochatok svogo pravlinnya Cej novij obryad provoditsya zberigaye deyaki religijni elementi poperednih ritualiv koronaciyi povertayuchis do starih obryadiv konungstekja sho provodilis do pochatku koronacij u 12 stolitti Pid chas ciyeyi ceremoniyi koronni klejnodi demonstruyutsya ale ne odyagayutsya Pershe blagoslovennya vidbulosya 22 chervnya 1958 roku v Nidaroskomu kafedralnomu sobori v Trongejmi 23 lipnya 1991 roku ceremoniyu povtoriv sin Olava Garald V razom z druzhinoyu Soneyu Nini vid novogo monarha vimagayetsya lishe sklasti oficijnu prisyagu v Uryadi ta v parlamenti Stortingu CeremoniyaZ 1818 po 1906 rik ceremoniya koronaciyi rozpochinalas vhidnoyu procesiyeyu koli korol i koroleva virushali z palacu do Katedralnogo soboru de znahodilis norvezki koronacijni klejnodi Yih vitali na vhodi yepiskopi Trongejmu Oslo ta Bergena j duhovenstvo slovami Blagoslovi Gospodi vash hid ta vash prihid zaraz i nazavzhdi Uvijshovshi do soboru monarhi sidali na hori na dvoh tronah Yepiskop Trongejma rozpochinav ceremoniyu vikonannyam pershogo ryadka gimnu Introjtu yakij spivali hor ta prisutni Dali yepiskop Oslo itav Nikejske virospovidannya pislya chogo yepiskop Bergenu chitav pershi shist virshiv Te Deum Pislya cogo vidbulasya propovid vigoloshena yepiskopom Oslo Svyasheniki ta hor spivali virsh gimnu kozhen po cherzi spivayuchi chergovi ryadki Dali hor spivav specialnij gimn v toj chas yak korol virushav do korolivskogo tronu vstanovlenogo dlya nogo na pomosti pered vivtarem a korolivskij prapor trimavsya pravoruch vid nogo Korol znimav mantiyu yaku nosiv pid chas procesiyi do cerkvi i yiyi klali na vivtar a korolivsku mantiyu brali z vivtarya i klali na jogo plechi yepiskop Trongejma ta Golova Verhovnogo Sudu Otrimavshi korolivsku mantiyu korol stavav na kolina pered vivtarem a yepiskop Trongejma pomazuvav svyatim mirom prave peredplichchya i cholo sho bulo harakternoyu osoblivistyu norvezkogo obryadu Pislya cogo korol sidav na svij tron a yepiskop Trongejma ta prem yer ministr vinchali jogo koronoyu Potim yepiskop Trongejma ta ministr zakordonnih sprav vruchali korolyu skipetr za cim sliduvala kulya yakij vruchav korolyu yepiskop Trongejma i derzhavnij radnik Dali yepiskop Trongejma ta inshij derzhavnij radnik vruchili korolyu korolivskij mech Kozhen predmet klejnodiv buv podanij za unikalnoyu norvezkoyu ceremoniyeyu Pislya togo yak usi koronni klejnodi buli peredani monarhu hor spivav drugu chastinu gimnu ta inshi spivi pislya chogo yepiskop Trongejma promovlyav molitvu za shojno koronovanogo korolya i davav jomu svoye blagoslovennya Potim korol povertavsya na svij tron u hori odyagnuvshi svoyu koronu nesuchi skipetr i kulyu Pislya koronuvannya shozhim chinom korolevi golova Stortinga pidvodivsya i ogoloshuvav sho akt koronaciyi buv nalezhnim chinom zdijsnenij Pislya cogo zvuchali dva virshi gimnu Bozhe blagoslovi nashu Vitchiznu milu a potim hor spivav p yatu chastinu Gimnu poki yepiskopi ta duhovenstvo pokidali Sobor Potim korol i koroleva vihodili z Soboru odyagnuvshi svoyi koronacijni mantiyi ta klejnodi zavershuyuchi ceremoniyu 1957 roku koli korol Olav V zijshov na prestol vin iniciyuvav provedennya religijnoyi ceremoniyi dlya togo shob nalezhno rozpochati svoye pravlinnya ta vzyati na sebe obov yazki novogo golovi Norvezkoyi Cerkvi Oskilki ceremoni koronaciyi vidminili Olav zaproponuvav provesti ceremoniyu korolivskogo blagoslovinnya Signing til kongsgjerning tobto Blagoslovinnya korolya na jogo pravlinnya yaka vidbulas 22 chervnya 1958 roku Video z chastini ceremoniyi blagoslovinnya Olava V mozhna pereglyanuti tut 5 bereznya 2012 u Wayback Machine 1991 roku pislya smerti Olava jogo nastupnik Garald V i jogo druzhina Sonya vislovili bazhannya buti posvyachenimi takimi zhe chinom yak i Olav 23 chervnya 1991 roku voni zdijsnili specialnu ceremoniyu v sobori Nidarosu Koronni klejnodi Norvegiyi buli pomisheni na vivtari v sobori a koroni korolya ta korolevi buli roztashovani z bokiv golovnogo vivtarya Video blagoslovennya korolya Garalda mozhna pereglyanuti tut 5 bereznya 2012 u Wayback Machine DzherelaRiksregaliene Kroninger og signinger Histos forlag Historical Bergen 1 serpnya 2016 u Wayback Machine NRK Trondelag Kroninger i Nidarosdomen 3 listopada 2012 u Wayback Machine Kongehuset Dagens monarki Signing 31 sichnya 2013 u Wayback Machine