Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оскар II (швед. Oscar II; 21 січня 1829, Стокгольм — 8 грудня 1907, Стокгольм) — король Швеції від 1872 до 1907 та Норвегії від 1872 до 1905 року. Походив з династії Бернадотів. Син Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької. Правив після свого брата Карла XV.
| Оскар II швед. Oscar II | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 18 вересня 1872 — 8 грудня 1907 | |||
| Коронація: | 12 травня 1873 | ||
| Попередник: | Карл XV | ||
| Наступник: | Густав V | ||
| |||
| 18 вересня 1872 — 7 липня 1905 | |||
| Коронація: | 18 липня 1873 | ||
| Попередник: | Карл XV | ||
| Наступник: | Гокон VII | ||
| Народження: | 21 січня 1829[1][2][…] Стокгольм, Швеція[4] | ||
| Смерть: | 8 грудня 1907[1][2][…] (78 років) Стокгольм, Швеція[5][6][4] | ||
| Поховання: | Ріддаргольменська церква[7][8] | ||
| Країна: | Швеція | ||
| Релігія: | Церква Швеції | ||
| Освіта: | Університет Уппсала | ||
| Рід: | Бернадоти | ||
| Батько: | Оскар I | ||
| Мати: | Жозефіна Лейхтенберзька | ||
| Шлюб: | Софія Нассауська | ||
| Діти: | Густав V, Оскар Карл Август Бернадотт, Карл Шведський і Євген Шведський | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
Життєпис
Внутрішня політика
Політичне життя Швеції перетворилося на своєрідну окопну війну між двома палатами парламенту. Вимоги Першої палати щодо зміцнення обороноздатності країни й розширення державного апарату аж ніяк не узгоджувалися з вимогами Другої палати щодо суворої економії. Друга палата виступала також проти всяких асигнувань і наполегливо вимагала скасувати земельні податки. Всі законопроєкти реформ наштовхувалися на протиріччя між палатами.
Компромісу досягнуто тільки 1892 року з вирішенням питань про земельні податки та оборону. На пропозицію прем'єр-міністра Е. Ґ. Бустрема поступово почали скасовувати земельні податки і запроваджувати нову оборонну систему. Пізніше цю систему було закріплено Законом про оборону 1901 року, який остаточно поклав край утриманню армії в мирний час за рахунок населення, запровадженому ще за часів Карла XI, і утворив призовне військо з терміном служби 240 днів.
Але в 1880-ті роки у шведській політиці з'явилися нові проблеми. Почалася криза в сільському господарстві внаслідок падіння світових цін на зерно. Вимоги селян запровадити мито на ввезення зерна, щоб захистити їх від падіння цін, були підтримані представниками дедалі потужнішої промисловості, яким спершу було важко конкурувати з давнішими і краще розвинутими галузями європейської промисловості. 1888 року було запроваджене захисне мито на зерно й окремі промислові товари, яке ще вдосконалювалося протягом наступних років.
Разом з тим проблема мита привела до розколу в партії сільських господарів, що віднедавна мала більшість у Другій палаті. Зростали також вимоги щодо загального рівного виборчого права, які вилилися в позапарламентські демонстрації, так звані «народні риксдаги» 1890-х років. Поширювався й міцнішав робітничий рух, який у 1889 р. оформився політично через створення соціал-демократичної партії. Це дало поштовх до створення політичних організацій і в риксдазі, і поза ним. 1900 року була утворена ліберальна коаліційна партія як парламентська фракція, а 1902 року — її головна організація «Всенародна спілка вільнодумців». Зі свого боку для підтримки парламентських консервативних партій 1904 року утворено «Загальну спілку виборців». Все це лягло в основу політичних партій, які й досі відіграють велику роль у політичному житті Швеції.
Стосунки з Норвегією
Політична історія Швеції за правління Оскара II позначена конфліктами всередині унії, які 1905 року призвели до її скасування. Для першої фази цього періоду характерні ненастанні спроби Оскара II зміцнити свою владу в Норвегії; для другої — боротьба норвежців за створення власного міністерства зовнішніх справ, а також — незалежної консульської системи.
Невдовзі після обрання Оскара II королем 1872 року вимога норвежців про цілковите парламентське правління знайшла своє втілення в законі, який дозволяв міністрам брати участь у сесіях стортинґу, що фактично робило їх відповідальними перед стортинґом, а не перед королем. Оскар II відмовився затвердити цей закон. І хоч у стортинґу цей закон приймали тричі — 1874-го, 1877-го і 1880 року — король відмовлявся затвердити його, заявляючи, що йдеться про зміну конституції, а в цьому випадку, як він вважав і як це було прийнято в Швеції, король мав право абсолютного, а не тимчасового вето.
Норвезького прем'єр-міністра, який погодився з ухвалою короля, притягнено до відповідальності перед Державним судом. Оскільки суд став на бік стортинґу і 1884 року оголосив консервативний уряд Норвегії усунутим, Оскар II змушений був погодитись на уряд, утворений соціал-ліберальною більшістю стортинґу. Отже норвезький парламентаризм здобув рішучу перемогу.
А проте, нових проблем не довелося довго чекати. Хоч Норвегія 1884 року здобула цілковиту внутрішню автономію, за кордоном її представляли шведсько-норвезький король або його офіційні службовці від шведського міністерства зовнішніх справ. Це було останньою перешкодою на шляху до цілковитої рівності Норвегії зі Швецією, й відтоді на порядку денному унії стало саме питання про представництво Норвегії за кордоном.
Реформа 1885 року розширила повноваження шведського риксдагу в сфері контролю над зовнішньою політикою. Ця, властиво, демократична реформа мала фатальні наслідки. Норвезька зовнішня політика, яку здійснював спільний король через шведське міністерство зовнішніх справ, підпала під ще більшу залежність від чисто шведських урядовців. Тож норвежці почали ще наполегливіше вимагати своєї власної зовнішньополітичної інституції на чолі з норвезьким міністром закордонних справ. Саме зробивши цю вимогу головною у своїй політичної платформі, норвезька соціал-ліберальна партія на виборах 1891 року здобула переконливу перемогу. Але соціал-ліберальний уряд, на який змушений був погодитися Оскар II, не підіймав цього питання, воліючи висунути скромнішу вимогу щодо утворення норвезької консульської служби. Та навіть цю вимогу Оскар II відхилив, улягаючи сильному опорові шведів. Коли ж стортинґ спробував запровадити цю реформу в життя односторонньо, Оскар II знов під потужним тиском з боку Швеції рішуче відмовився її затвердити. Кінець кінцем норвезький уряд і стортинґ під загрозою військового втручання змушені були 1895 року погодитися на переговори зі Швецією про перегляд унії в цілому.
На той час, незважаючи на поступки з боку Швеції, протиріччя в унії так загострилися, що будь-який компроміс став надалі неможливим. Коли 1898 року переговори були перервані, а норвежці продемонстрували свою незалежність, між іншим, тим, що, порушуючи королівське вето, прибрали символ унії зі свого торговельного прапора, знов зроблено спробу зняти напруження через розв'язання вужчої проблеми — утворення норвезької консульської служби. Але й ці переговори виявилися безрезультатними. Тоді норвежці почали діяти на власну руку. В травні 1905 року стортинґ розглянув і прийняв законопроєкт про створення норвезької консульської служби. Після того, як Оскар II знов наклав вето, норвезький коаліційний уряд на чолі з Кристіаном Мікельсеном, створений спеціально для проведення цього закону в життя, пішов у відставку. Оскільки король у такій ситуації не мав можливості сформувати новий норвезький уряд, стортинґ 7 червня 1905 року офіційно проголосив, що «унію зі Швецією під правлінням одного короля скасовано, король більше не виконує функції короля Норвегії».
Це означало кінець унії de facto. Але шведський риксдаг відмовився визнати цю односторонню і, на його думку, незаконну постанову стортинґу, вимагаючи провести переговори про скасування унії на законній основі й висуваючи у зв'язку з цим низку умов, зокрема, норвежці мали залишити й знищити свої фортеці, збудовані вздовж шведського кордону. На конференції, що відбулася в Карлстаді (Швеція)у вересні 1905 року, після дуже гострих дискусій і мобілізації військових сил обох країн було досягнуто спільної згоди про скасування унії.
Зовнішня політика
Оскар II мав трохи інші погляди від Карла XV. Він захоплювався новою Німеччиною під проводом такого сильного політика як Отто фон Бісмарк, тож зміна на троні короля означала переорієнтацію шведської зовнішньої політики.
Зв'язки з Німеччиною дедалі пожвавлювалися. Шведська промисловість купувала німецькі товари, у шведських університетах читали німецькі книжки, а шведські офіцери та службовці намагалися бути схожими на своїх колег із Німеччини Вільгельма. Ще в часи франко-прусської війни у пресі лунали окремі голоси в оборону відвертішої пронімецької політики, а протягом 1870-х і 1880-х років таку політику підтримували вже більшість провідних шведських газет.
За таких обставин Оскар II виступив сам ініціатором зміни зовнішньополітичного курсу. Метою шведської зовнішньої політики 1885 року для нього став «німецько-скандинавсько-італійський союз із приєднанням до нього Англії, укладений задля збереження миру, відкритий і на схід, і на захід».
На межі XX ст. і протягом перших його років загроза русифікації Фінляндії, де урядував російський генерал-губернатор Бобриков, ще дужче стимулювала здійснення Швецією пронімецької політики. Російська загроза, що видавалася надто реальною, а також загострення конфліктів із Норвегією робили природною орієнтацію Швеції на Німеччину. Але водночас сильні елементи всередині робітничого руху, що стрімко розвивався, та ліберальної партії вимагали відмежування від дедалі агресивнішого німецького імперіалізму. Так почали окреслюватися контури політики нейтралітету, що стала характерною для Швеції протягом XX ст.
Родина
Дружина — Софія (1836—1913), донька Вільгельма, герцога Нассау
Діти:
Примітки
- Oscar II — 1917.
- Encyclopædia Britannica
- International Music Score Library Project — 2006.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Församlingsböcker, SE/SSA/0007/A II a/7 (1901-1910), bildid: 00033254_00005 — С. 1.
- Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0007/F I/5 (1895-1938), bildid: 00033282_00051 — С. 47.
- Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 460.
- Bernadotteska gravkoret
Джерела
- Elgklou, Lars: Bernadotte-suvun tarina. Suom. Salmenoja, Margit. Hämeenlinna: Arvi A. Karisto Oy, 1981. . (швед.)
Посилання
- (рос.)
| Попередник Карл XV |  | Король Швеції 1872-1907 | | Наступник Густав V |
| Попередник Карл IV |  | Король Норвегії 1872-1905 | | Наступник Гокон VII |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oskar znachennya Oskar II shved Oscar II 21 sichnya 1829 Stokgolm 8 grudnya 1907 Stokgolm korol Shveciyi vid 1872 do 1907 ta Norvegiyi vid 1872 do 1905 roku Pohodiv z dinastiyi Bernadotiv Sin Oskara I ta Zhozefini Lejhtenberzkoyi Praviv pislya svogo brata Karla XV Oskar II shved Oscar II Prapor Korol Shveciyi 18 veresnya 1872 8 grudnya 1907 Koronaciya 12 travnya 1873 Poperednik Karl XV Nastupnik Gustav V Prapor Korol Norvegiyi 18 veresnya 1872 7 lipnya 1905 Koronaciya 18 lipnya 1873 Poperednik Karl XV Nastupnik Gokon VII Narodzhennya 21 sichnya 1829 1829 01 21 1 2 Stokgolm Shveciya 4 Smert 8 grudnya 1907 1907 12 08 1 2 78 rokiv Stokgolm Shveciya 5 6 4 Pohovannya Riddargolmenska cerkva 7 8 Krayina ShveciyaReligiya Cerkva ShveciyiOsvita Universitet UppsalaRid BernadotiBatko Oskar IMati Zhozefina LejhtenberzkaShlyub Sofiya NassauskaDiti Gustav V Oskar Karl Avgust Bernadott Karl Shvedskij i Yevgen Shvedskij Avtograf Nagorodi d d 1897 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisVnutrishnya politika Politichne zhittya Shveciyi peretvorilosya na svoyeridnu okopnu vijnu mizh dvoma palatami parlamentu Vimogi Pershoyi palati shodo zmicnennya oboronozdatnosti krayini j rozshirennya derzhavnogo aparatu azh niyak ne uzgodzhuvalisya z vimogami Drugoyi palati shodo suvoroyi ekonomiyi Druga palata vistupala takozh proti vsyakih asignuvan i napoleglivo vimagala skasuvati zemelni podatki Vsi zakonoproyekti reform nashtovhuvalisya na protirichchya mizh palatami Kompromisu dosyagnuto tilki 1892 roku z virishennyam pitan pro zemelni podatki ta oboronu Na propoziciyu prem yer ministra E G Bustrema postupovo pochali skasovuvati zemelni podatki i zaprovadzhuvati novu oboronnu sistemu Piznishe cyu sistemu bulo zakripleno Zakonom pro oboronu 1901 roku yakij ostatochno poklav kraj utrimannyu armiyi v mirnij chas za rahunok naselennya zaprovadzhenomu she za chasiv Karla XI i utvoriv prizovne vijsko z terminom sluzhbi 240 dniv Ale v 1880 ti roki u shvedskij politici z yavilisya novi problemi Pochalasya kriza v silskomu gospodarstvi vnaslidok padinnya svitovih cin na zerno Vimogi selyan zaprovaditi mito na vvezennya zerna shob zahistiti yih vid padinnya cin buli pidtrimani predstavnikami dedali potuzhnishoyi promislovosti yakim spershu bulo vazhko konkuruvati z davnishimi i krashe rozvinutimi galuzyami yevropejskoyi promislovosti 1888 roku bulo zaprovadzhene zahisne mito na zerno j okremi promislovi tovari yake she vdoskonalyuvalosya protyagom nastupnih rokiv Razom z tim problema mita privela do rozkolu v partiyi silskih gospodariv sho vidnedavna mala bilshist u Drugij palati Zrostali takozh vimogi shodo zagalnogo rivnogo viborchogo prava yaki vililisya v pozaparlamentski demonstraciyi tak zvani narodni riksdagi 1890 h rokiv Poshiryuvavsya j micnishav robitnichij ruh yakij u 1889 r oformivsya politichno cherez stvorennya social demokratichnoyi partiyi Ce dalo poshtovh do stvorennya politichnih organizacij i v riksdazi i poza nim 1900 roku bula utvorena liberalna koalicijna partiya yak parlamentska frakciya a 1902 roku yiyi golovna organizaciya Vsenarodna spilka vilnodumciv Zi svogo boku dlya pidtrimki parlamentskih konservativnih partij 1904 roku utvoreno Zagalnu spilku viborciv Vse ce lyaglo v osnovu politichnih partij yaki j dosi vidigrayut veliku rol u politichnomu zhitti Shveciyi Stosunki z Norvegiyeyu Politichna istoriya Shveciyi za pravlinnya Oskara II poznachena konfliktami vseredini uniyi yaki 1905 roku prizveli do yiyi skasuvannya Dlya pershoyi fazi cogo periodu harakterni nenastanni sprobi Oskara II zmicniti svoyu vladu v Norvegiyi dlya drugoyi borotba norvezhciv za stvorennya vlasnogo ministerstva zovnishnih sprav a takozh nezalezhnoyi konsulskoyi sistemi Nevdovzi pislya obrannya Oskara II korolem 1872 roku vimoga norvezhciv pro cilkovite parlamentske pravlinnya znajshla svoye vtilennya v zakoni yakij dozvolyav ministram brati uchast u sesiyah stortingu sho faktichno robilo yih vidpovidalnimi pered stortingom a ne pered korolem Oskar II vidmovivsya zatverditi cej zakon I hoch u stortingu cej zakon prijmali trichi 1874 go 1877 go i 1880 roku korol vidmovlyavsya zatverditi jogo zayavlyayuchi sho jdetsya pro zminu konstituciyi a v comu vipadku yak vin vvazhav i yak ce bulo prijnyato v Shveciyi korol mav pravo absolyutnogo a ne timchasovogo veto Norvezkogo prem yer ministra yakij pogodivsya z uhvaloyu korolya prityagneno do vidpovidalnosti pered Derzhavnim sudom Oskilki sud stav na bik stortingu i 1884 roku ogolosiv konservativnij uryad Norvegiyi usunutim Oskar II zmushenij buv pogoditis na uryad utvorenij social liberalnoyu bilshistyu stortingu Otzhe norvezkij parlamentarizm zdobuv rishuchu peremogu A prote novih problem ne dovelosya dovgo chekati Hoch Norvegiya 1884 roku zdobula cilkovitu vnutrishnyu avtonomiyu za kordonom yiyi predstavlyali shvedsko norvezkij korol abo jogo oficijni sluzhbovci vid shvedskogo ministerstva zovnishnih sprav Ce bulo ostannoyu pereshkodoyu na shlyahu do cilkovitoyi rivnosti Norvegiyi zi Shveciyeyu j vidtodi na poryadku dennomu uniyi stalo same pitannya pro predstavnictvo Norvegiyi za kordonom Reforma 1885 roku rozshirila povnovazhennya shvedskogo riksdagu v sferi kontrolyu nad zovnishnoyu politikoyu Cya vlastivo demokratichna reforma mala fatalni naslidki Norvezka zovnishnya politika yaku zdijsnyuvav spilnij korol cherez shvedske ministerstvo zovnishnih sprav pidpala pid she bilshu zalezhnist vid chisto shvedskih uryadovciv Tozh norvezhci pochali she napoleglivishe vimagati svoyeyi vlasnoyi zovnishnopolitichnoyi instituciyi na choli z norvezkim ministrom zakordonnih sprav Same zrobivshi cyu vimogu golovnoyu u svoyij politichnoyi platformi norvezka social liberalna partiya na viborah 1891 roku zdobula perekonlivu peremogu Ale social liberalnij uryad na yakij zmushenij buv pogoditisya Oskar II ne pidijmav cogo pitannya voliyuchi visunuti skromnishu vimogu shodo utvorennya norvezkoyi konsulskoyi sluzhbi Ta navit cyu vimogu Oskar II vidhiliv ulyagayuchi silnomu oporovi shvediv Koli zh storting sprobuvav zaprovaditi cyu reformu v zhittya odnostoronno Oskar II znov pid potuzhnim tiskom z boku Shveciyi rishuche vidmovivsya yiyi zatverditi Kinec kincem norvezkij uryad i storting pid zagrozoyu vijskovogo vtruchannya zmusheni buli 1895 roku pogoditisya na peregovori zi Shveciyeyu pro pereglyad uniyi v cilomu Na toj chas nezvazhayuchi na postupki z boku Shveciyi protirichchya v uniyi tak zagostrilisya sho bud yakij kompromis stav nadali nemozhlivim Koli 1898 roku peregovori buli perervani a norvezhci prodemonstruvali svoyu nezalezhnist mizh inshim tim sho porushuyuchi korolivske veto pribrali simvol uniyi zi svogo torgovelnogo prapora znov zrobleno sprobu znyati napruzhennya cherez rozv yazannya vuzhchoyi problemi utvorennya norvezkoyi konsulskoyi sluzhbi Ale j ci peregovori viyavilisya bezrezultatnimi Todi norvezhci pochali diyati na vlasnu ruku V travni 1905 roku storting rozglyanuv i prijnyav zakonoproyekt pro stvorennya norvezkoyi konsulskoyi sluzhbi Pislya togo yak Oskar II znov naklav veto norvezkij koalicijnij uryad na choli z Kristianom Mikelsenom stvorenij specialno dlya provedennya cogo zakonu v zhittya pishov u vidstavku Oskilki korol u takij situaciyi ne mav mozhlivosti sformuvati novij norvezkij uryad storting 7 chervnya 1905 roku oficijno progolosiv sho uniyu zi Shveciyeyu pid pravlinnyam odnogo korolya skasovano korol bilshe ne vikonuye funkciyi korolya Norvegiyi Ce oznachalo kinec uniyi de facto Ale shvedskij riksdag vidmovivsya viznati cyu odnostoronnyu i na jogo dumku nezakonnu postanovu stortingu vimagayuchi provesti peregovori pro skasuvannya uniyi na zakonnij osnovi j visuvayuchi u zv yazku z cim nizku umov zokrema norvezhci mali zalishiti j znishiti svoyi forteci zbudovani vzdovzh shvedskogo kordonu Na konferenciyi sho vidbulasya v Karlstadi Shveciya u veresni 1905 roku pislya duzhe gostrih diskusij i mobilizaciyi vijskovih sil oboh krayin bulo dosyagnuto spilnoyi zgodi pro skasuvannya uniyi Zovnishnya politika Oskar II mav trohi inshi poglyadi vid Karla XV Vin zahoplyuvavsya novoyu Nimechchinoyu pid provodom takogo silnogo politika yak Otto fon Bismark tozh zmina na troni korolya oznachala pereoriyentaciyu shvedskoyi zovnishnoyi politiki Zv yazki z Nimechchinoyu dedali pozhvavlyuvalisya Shvedska promislovist kupuvala nimecki tovari u shvedskih universitetah chitali nimecki knizhki a shvedski oficeri ta sluzhbovci namagalisya buti shozhimi na svoyih koleg iz Nimechchini Vilgelma She v chasi franko prusskoyi vijni u presi lunali okremi golosi v oboronu vidvertishoyi pronimeckoyi politiki a protyagom 1870 h i 1880 h rokiv taku politiku pidtrimuvali vzhe bilshist providnih shvedskih gazet Za takih obstavin Oskar II vistupiv sam iniciatorom zmini zovnishnopolitichnogo kursu Metoyu shvedskoyi zovnishnoyi politiki 1885 roku dlya nogo stav nimecko skandinavsko italijskij soyuz iz priyednannyam do nogo Angliyi ukladenij zadlya zberezhennya miru vidkritij i na shid i na zahid Na mezhi XX st i protyagom pershih jogo rokiv zagroza rusifikaciyi Finlyandiyi de uryaduvav rosijskij general gubernator Bobrikov she duzhche stimulyuvala zdijsnennya Shveciyeyu pronimeckoyi politiki Rosijska zagroza sho vidavalasya nadto realnoyu a takozh zagostrennya konfliktiv iz Norvegiyeyu robili prirodnoyu oriyentaciyu Shveciyi na Nimechchinu Ale vodnochas silni elementi vseredini robitnichogo ruhu sho strimko rozvivavsya ta liberalnoyi partiyi vimagali vidmezhuvannya vid dedali agresivnishogo nimeckogo imperializmu Tak pochali okreslyuvatisya konturi politiki nejtralitetu sho stala harakternoyu dlya Shveciyi protyagom XX st RodinaOskar iz rodinoyu u 1905 roci Druzhina Sofiya 1836 1913 donka Vilgelma gercoga Nassau Diti Gustav 1858 1950 Oskar 1859 1953 gercog Gotlandskij Karl 1861 1951 gercog Vestergotlandskij Yevgen 1865 1947 gercog NerkePrimitkiOscar II 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Hovforsamlingens kyrkoarkiv Forsamlingsbocker SE SSA 0007 A II a 7 1901 1910 bildid 00033254 00005 S 1 d Track Q10527384d Track Q64166606 Hovforsamlingens kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE SSA 0007 F I 5 1895 1938 bildid 00033282 00051 S 47 d Track Q64166606d Track Q10478639 Olsson M Riddarholmskyrkan inventories and graves 1937 S 460 d Track Q61765464d Track Q61723518d Track Q6027483 Bernadotteska gravkoretDzherelaElgklou Lars Bernadotte suvun tarina Suom Salmenoja Margit Hameenlinna Arvi A Karisto Oy 1981 ISBN 951 23 1749 4 shved Posilannya ros Poperednik Karl XV Korol Shveciyi 1872 1907 Nastupnik Gustav V Poperednik Karl IV Korol Norvegiyi 1872 1905 Nastupnik Gokon VII