Камілло Бенсо ді Кавур повне ім'я Камілло Бенсо Джуліо Поль Філіп, граф Кавур, граф Целаренго та Ізолабелла (10 серпня 1810, Турин — 6 червня, 1861 Турин) — італійський політик та державний діяч, одна з ключових фігур Рісорджименто. Був міністром Сардинського королівства у 1850—1852, прем'єр-міністром у 1852—1859 та в 1860—1861. У тому ж 1861, з проголошенням Королівства Італії, став першим головою ради міністрів нової держави, але невдовзі помер.
Камілло Бенсо ді Кавур | |||
---|---|---|---|
італ. Camillo Benso di Cavour | |||
1-й голова Ради Міністрів Італії | |||
23 березня 1861 — 6 червня 1861 | |||
Монарх | Віктор Емануїл II | ||
Попередник | посада заснована | ||
Наступник | Беттіно Рікасолі | ||
1-й Міністр закордонних справ Італії | |||
23 березня 1861 — 6 червня 1861 | |||
Попередник | посада заснована | ||
Наступник | Беттіно Рікасолі | ||
1-й міністр військово-морських сил Італії | |||
23 березня 1861 — 6 червня 1861 | |||
Попередник | посада заснована | ||
Наступник | |||
9-й Прем'єр-міністр Сардинії | |||
4 листопада 1852 — 19 липня 1859 | |||
Монарх | Віктор Емануїл II | ||
Попередник | |||
Наступник | Альфонсо Ферреро Ламармора | ||
11-й Прем'єр-міністр Сардинії | |||
21 січня 1860 — 23 березня 1861 | |||
Монарх | Віктор Емануїл II | ||
Попередник | Альфонсо Ферреро Ламармора | ||
Наступник | посада скасована | ||
| |||
Народився | 10 серпня 1810[1][…] Турин, d, Франція[4][…] | ||
Помер | 6 червня 1861[1][…] (50 років) Турин, Італія[4][5] | ||
Похований | d | ||
Відомий як | політик, дипломат, підприємець, письменник | ||
Країна | Королівство Італія і Сардинське королівство | ||
Національність | Італієць | ||
Alma mater | d | ||
Політична партія | d | ||
Батько | Мікеле Бенсо ді Кавур | ||
Мати | d | ||
Релігія | деїзм | ||
Нагороди | | ||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Характеристика
Був лібералом та прогресистом, антиклерикалом та прихильником економічного розвитку. Уся його політика була витримана в цьому ключі, а головне, направлена на об'єднання Італії та звільнення її земель від австрійців та папства. В політиці був головою поміркованих правих у парламенті, йшов на співробітництво з помірними лівими.
Знаходився під впливом республіканських ідей Джузеппе Мадзіні, але до Гарібальді ставився з пересторогою побоюючись його революційності. Це щоправда не заважало Кавурові усіляко використовувати успіхи останнього для об'єднання країни навколо П'ємонту. Його головна ціль полягала у встановлені свого патрона короля Віктора Емануїла II на трон всієї об'єднаної Італії.
У зовнішній політиці був умілим та гнучким дипломатом, підтримував добрі стосунки з Францією на яку успішно опирався у боротьбі з Австрією. Саме завдяки французькій підтримці вдалося приєднати до Сардинського королівства більшу частину Північної Італії та Тоскани. Анексія королівства Обох Сицилій призвела до утворення об'єднаного Італійського королівства.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ettore Passerin d'Entrèves Dizionario Biografico degli Italiani — 1979. — Vol. 23.
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118668900 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. - С.323
Література
- Р. Кривонос. Кавур Камілло Бенсо // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.306
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kavur znachennya Kamillo Benso di Kavur povne im ya Kamillo Benso Dzhulio Pol Filip graf Kavur graf Celarengo ta Izolabella 10 serpnya 1810 Turin 6 chervnya 1861 Turin italijskij politik ta derzhavnij diyach odna z klyuchovih figur Risordzhimento Buv ministrom Sardinskogo korolivstva u 1850 1852 prem yer ministrom u 1852 1859 ta v 1860 1861 U tomu zh 1861 z progoloshennyam Korolivstva Italiyi stav pershim golovoyu radi ministriv novoyi derzhavi ale nevdovzi pomer Kamillo Benso di Kavurital Camillo Benso di CavourKamillo Benso di Kavur1 j golova Radi Ministriv Italiyi23 bereznya 1861 6 chervnya 1861Monarh Viktor Emanuyil IIPoperednik posada zasnovanaNastupnik Bettino Rikasoli1 j Ministr zakordonnih sprav Italiyi23 bereznya 1861 6 chervnya 1861Poperednik posada zasnovanaNastupnik Bettino Rikasoli1 j ministr vijskovo morskih sil Italiyi23 bereznya 1861 6 chervnya 1861Poperednik posada zasnovanaNastupnik9 j Prem yer ministr Sardiniyi4 listopada 1852 19 lipnya 1859Monarh Viktor Emanuyil IIPoperednikNastupnik Alfonso Ferrero Lamarmora11 j Prem yer ministr Sardiniyi21 sichnya 1860 23 bereznya 1861Monarh Viktor Emanuyil IIPoperednik Alfonso Ferrero LamarmoraNastupnik posada skasovanaNarodivsya 10 serpnya 1810 1810 08 10 1 Turin d Franciya 4 Pomer 6 chervnya 1861 1861 06 06 1 50 rokiv Turin Italiya 4 5 Pohovanij dVidomij yak politik diplomat pidpriyemec pismennikKrayina Korolivstvo Italiya i Sardinske korolivstvoNacionalnist ItaliyecAlma mater dPolitichna partiya dBatko Mikele Benso di KavurMati dReligiya deyizmNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Savojskogo civilnogo ordena Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiHarakteristikaBuv liberalom ta progresistom antiklerikalom ta prihilnikom ekonomichnogo rozvitku Usya jogo politika bula vitrimana v comu klyuchi a golovne napravlena na ob yednannya Italiyi ta zvilnennya yiyi zemel vid avstrijciv ta papstva V politici buv golovoyu pomirkovanih pravih u parlamenti jshov na spivrobitnictvo z pomirnimi livimi Znahodivsya pid vplivom respublikanskih idej Dzhuzeppe Madzini ale do Garibaldi stavivsya z perestorogoyu poboyuyuchis jogo revolyucijnosti Ce shopravda ne zavazhalo Kavurovi usilyako vikoristovuvati uspihi ostannogo dlya ob yednannya krayini navkolo P yemontu Jogo golovna cil polyagala u vstanovleni svogo patrona korolya Viktora Emanuyila II na tron vsiyeyi ob yednanoyi Italiyi U zovnishnij politici buv umilim ta gnuchkim diplomatom pidtrimuvav dobri stosunki z Franciyeyu na yaku uspishno opiravsya u borotbi z Avstriyeyu Same zavdyaki francuzkij pidtrimci vdalosya priyednati do Sardinskogo korolivstva bilshu chastinu Pivnichnoyi Italiyi ta Toskani Aneksiya korolivstva Oboh Sicilij prizvela do utvorennya ob yednanogo Italijskogo korolivstva PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ettore Passerin d Entreves Dizionario Biografico degli Italiani 1979 Vol 23 d Track Q1128537 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118668900 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 2 Progress S 323LiteraturaR Krivonos Kavur Kamillo Benso Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 306 ISBN 978 966 611 818 2