Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пантелеймон Никифорович Мусієнко (нар. 11 серпня 1905, Ромни — пом. 15 січня, 1980, Київ) — український радянський майстер кераміки, мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства з 1966 року; член Спілки художників України з 1939 року.
| Мусієнко Пантелеймон Никифорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 липня (11 серпня) 1905 Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 15 січня 1980 (74 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Ромни |
| Країна |  Українська РСР |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Заклад | Будянський фаянсовий завод Київський експериментальний кераміко-художній завод |
| Науковий ступінь | кандидат мистецтвознавства |
| Вчителі | Падалка Іван Іванович Седляр Василь Теофанович Веретенников Василь Іванович Таранушенко Стефан Андрійович Іванченко Павло Михайлович і Зуммер Всеволод Михайлович |
| Членство | Національна спілка художників України |
| Війна | німецько-радянська війна |
Біографія
Народився 29 липня [11 серпня] 1905 року селі Лозовій поблизу міста Ромен (тепер Сумська область, Україна) у родині слюсаря-залізничника. Закінчив семирічку роменського залізничного училища. З 1919 року працював учнем машинного відділення георгіївського заводу. 1921 року був райпродкомісаром, у вільний час малював. 1925 року за рекомендацією випускника московського Строганівського училища Я. П. Манька вступив до техніко-керамічної профшколи у селі Глинську, екстерном за рік здав заліки за два курси підготовки, отримав кваліфікацію інженера, художника-кераміка. В 1926 році поступив на навчання у Межигірський художньо-керамічний технікум (викладачі Василь Седляр, Іван Падалка, Павло Іванченко — учні Михайла Бойчука). Диплом художника кераміки отримав у 1930 році як випускник Київського технологічного інституту кераміки і скла, який був створений у 1929—1930 роках на базі реорганізованого технікуму.
Впродовж 1930–1934 років — художник, начальник цеху Будянського фаянсового заводу в Харківській області, де створював зразки посуду з агітаційним змістом і декором. Одночасно навчався в аспірантурі при Харківському науково-дослідному інституті історії культури імені Дмиттра Багалія, яку закінчив у 1934 році (викладачі Всеволод Зуммер, , Василь Веретенников, Стефан Таранушенко).
З 1934 року — у Києві: впродовж 1934–1935 років — викладач кіноінституту; у 1935–1938 роках — художник заводів українського фарфоро-фаянсового тресту. З 1937 року був консультантом Київської школи майстрів народної творчості. У 1938–1939 роках — викладач художньо-промислового училища; у 1939–1941 роках — методист навчального комбінату обласної промислової ради. Брав участь у німецько-радянській війні з перших днів.
Протягом 1943—1944 років працював начальником відділу Тресту Хімпробуду в місті Слов'янську. З 1944 року був призначений керівником сектору кераміки Академії архітектури УРСР і викладачем Київського художнього інституту. Протягом 1944–1948 та 1958–1962 років — Академії будівництва і архітектури УРСР, у якій організував мистецьку майстерню; впродовж 1948–1958 років — старший викладач історії мистецтв Інституту театрального мистецтва; у 1962–1966 роках — старший науковий співробітник, головний художник Науково-дослідного інституту теорії, історії і перспективних проблем радянської архітектури Державного комітету цивільного будівництва і архектури при Держбуді СРСР. 1966 року захистив дисертацію кандидата мистецтвознавства за темою «Живопис Федора Кричевського і творчі особливості його школи».
Жив у Києві в будинку на вулиці Дмитра Мілютенка № 18, квартира 135. Помер у Києві 15 січня, 1980 року. Похований у Ромнах.
Творчість
Працював в галузі мистецтвознавства та художньої кераміки, цікавився творчістю художників XVIII століття, багато часу проводив у архівах, музеях. Публікував у періодичній пресі розвідки з історії українського мистецтва, та з історії України. Серед робіт:
- «Техніка художнього оформлення фарфору і фаянсу» (1934);
- «Художня кераміка» (1941);
- «Керамічний живопис» (1947);
- «Виробництво художньої майоліки» (1948, у співавторстві з Н. Федоровою);
- «К. Д. Трохименко — народний художник УРСР» (1950);
- «Іван Гончар» (1952);
- «Кераміка в архітектурі і будівництві» (1953);
- «Українське декоративне мистецтво» (1963, разом з Павлом Жолтовським);
- «Федір Григорович Кричевський» (1966);
- «Квіти на сонці» (1967);
- «Желєзняк О. С.» (1970, у співавторстві);
- «Сузір'я талантів. Творчість українських радянських художників» (1970);
- «Подих давнини глибокої. Історико-архітектурний нарис Києва» (1972);
- «Фотій Красицький» (1975).
Автор розвідок про українських митців, живописців та іконописців доби Гетьманщини, зокрема Івана Максимовича, Петра Петрашова, Феоктиста Павловського, Григорія Стеценка, Антона Атовича, гончаря-кахляра Сидора Перепілку, архітектора Степана Ковніра, різьбяра Прокопа Юхименка, низки статей в Українській радянській енциклопедії.
Автор розділів з історії українського живопису кінця XVIII — початку XIX століття та українського декоративного мистецтва у колективних працях «Українське декоративне мистецтво» (Київ, 1963) та «Історії українського мистецтва» (Київ, 1968—1970).
Створив понад 120 зразків розпису виробів для масової продукції заводів промисловості України. Автор сервізів і серій посуду у фаянсі, фарфорі та майоліці (1931—1935, 1959—1960).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1932 року, всесоюзних з 1935 року, зокрема
- у 1936—1937 роках його твори експонувалися на українській виставці народного мистецтва і художньої промисловості в Києві;
- у 1937 році брав участь в осінній виставці в Києві.
В колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігаються близько 70 творів, розписаних рукою Пантелеймона Мусієнка. Серед них:
- чашки і блюдця від порцелянових сервізів «Флотський» та «Зима»;
- фаянсові настінні плитки й тарілки з агітаційною тематикою;
- блюда «Паровоз» і «Межигір'я»;
- керамічні набори, декоровані фляндрівкою та традиційним рослинним орнаментом.
Також роботи майстра зберігаються у Роменському краєзнавчому музеї.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
Література
- Мусієнко Пантелеймон Никифорович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 316.;
- Мусієнко Пантелеймон Никифорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 157.;
- Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. — Суми. — 2003;
- В. М. Ханко. Мусієнко Пантелеймон Никифорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Т. 22 : Мр — На. — 712 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pantelejmon Nikiforovich Musiyenko nar 11 serpnya 1905 Romni pom 15 sichnya 1980 Kiyiv ukrayinskij radyanskij majster keramiki mistectvoznavec kandidat mistectvoznavstva z 1966 roku chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1939 roku Musiyenko Pantelejmon NikiforovichNarodivsya 29 lipnya 11 serpnya 1905 Romni Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 15 sichnya 1980 1980 01 15 74 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya RomniKrayina Ukrayinska RSRDiyalnist mistectvoznavecZaklad Budyanskij fayansovij zavod Kiyivskij eksperimentalnij keramiko hudozhnij zavodNaukovij stupin kandidat mistectvoznavstvaVchiteli Padalka Ivan Ivanovich Sedlyar Vasil Teofanovich Veretennikov Vasil Ivanovich Taranushenko Stefan Andrijovich Ivanchenko Pavlo Mihajlovich i Zummer Vsevolod MihajlovichChlenstvo Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniVijna nimecko radyanska vijnaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Musiyenko BiografiyaKeramika 1930h z robotami Musiyenka Pantelejmona u muzeyi ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva Narodivsya 29 lipnya 11 serpnya 1905 19050811 roku seli Lozovij poblizu mista Romen teper Sumska oblast Ukrayina u rodini slyusarya zaliznichnika Zakinchiv semirichku romenskogo zaliznichnogo uchilisha Z 1919 roku pracyuvav uchnem mashinnogo viddilennya georgiyivskogo zavodu 1921 roku buv rajprodkomisarom u vilnij chas malyuvav 1925 roku za rekomendaciyeyu vipusknika moskovskogo Stroganivskogo uchilisha Ya P Manka vstupiv do tehniko keramichnoyi profshkoli u seli Glinsku eksternom za rik zdav zaliki za dva kursi pidgotovki otrimav kvalifikaciyu inzhenera hudozhnika keramika V 1926 roci postupiv na navchannya u Mezhigirskij hudozhno keramichnij tehnikum vikladachi Vasil Sedlyar Ivan Padalka Pavlo Ivanchenko uchni Mihajla Bojchuka Diplom hudozhnika keramiki otrimav u 1930 roci yak vipusknik Kiyivskogo tehnologichnogo institutu keramiki i skla yakij buv stvorenij u 1929 1930 rokah na bazi reorganizovanogo tehnikumu Vprodovzh 1930 1934 rokiv hudozhnik nachalnik cehu Budyanskogo fayansovogo zavodu v Harkivskij oblasti de stvoryuvav zrazki posudu z agitacijnim zmistom i dekorom Odnochasno navchavsya v aspiranturi pri Harkivskomu naukovo doslidnomu instituti istoriyi kulturi imeni Dmittra Bagaliya yaku zakinchiv u 1934 roci vikladachi Vsevolod Zummer Vasil Veretennikov Stefan Taranushenko Z 1934 roku u Kiyevi vprodovzh 1934 1935 rokiv vikladach kinoinstitutu u 1935 1938 rokah hudozhnik zavodiv ukrayinskogo farforo fayansovogo trestu Z 1937 roku buv konsultantom Kiyivskoyi shkoli majstriv narodnoyi tvorchosti U 1938 1939 rokah vikladach hudozhno promislovogo uchilisha u 1939 1941 rokah metodist navchalnogo kombinatu oblasnoyi promislovoyi radi Brav uchast u nimecko radyanskij vijni z pershih dniv Protyagom 1943 1944 rokiv pracyuvav nachalnikom viddilu Trestu Himprobudu v misti Slov yansku Z 1944 roku buv priznachenij kerivnikom sektoru keramiki Akademiyi arhitekturi URSR i vikladachem Kiyivskogo hudozhnogo institutu Protyagom 1944 1948 ta 1958 1962 rokiv Akademiyi budivnictva i arhitekturi URSR u yakij organizuvav mistecku majsternyu vprodovzh 1948 1958 rokiv starshij vikladach istoriyi mistectv Institutu teatralnogo mistectva u 1962 1966 rokah starshij naukovij spivrobitnik golovnij hudozhnik Naukovo doslidnogo institutu teoriyi istoriyi i perspektivnih problem radyanskoyi arhitekturi Derzhavnogo komitetu civilnogo budivnictva i arhekturi pri Derzhbudi SRSR 1966 roku zahistiv disertaciyu kandidata mistectvoznavstva za temoyu Zhivopis Fedora Krichevskogo i tvorchi osoblivosti jogo shkoli Zhiv u Kiyevi v budinku na vulici Dmitra Milyutenka 18 kvartira 135 Pomer u Kiyevi 15 sichnya 1980 roku Pohovanij u Romnah TvorchistPracyuvav v galuzi mistectvoznavstva ta hudozhnoyi keramiki cikavivsya tvorchistyu hudozhnikiv XVIII stolittya bagato chasu provodiv u arhivah muzeyah Publikuvav u periodichnij presi rozvidki z istoriyi ukrayinskogo mistectva ta z istoriyi Ukrayini Sered robit Tehnika hudozhnogo oformlennya farforu i fayansu 1934 Hudozhnya keramika 1941 Keramichnij zhivopis 1947 Virobnictvo hudozhnoyi majoliki 1948 u spivavtorstvi z N Fedorovoyu K D Trohimenko narodnij hudozhnik URSR 1950 Ivan Gonchar 1952 Keramika v arhitekturi i budivnictvi 1953 Ukrayinske dekorativne mistectvo 1963 razom z Pavlom Zholtovskim Fedir Grigorovich Krichevskij 1966 Kviti na sonci 1967 Zhelyeznyak O S 1970 u spivavtorstvi Suzir ya talantiv Tvorchist ukrayinskih radyanskih hudozhnikiv 1970 Podih davnini glibokoyi Istoriko arhitekturnij naris Kiyeva 1972 Fotij Krasickij 1975 Avtor rozvidok pro ukrayinskih mitciv zhivopisciv ta ikonopisciv dobi Getmanshini zokrema Ivana Maksimovicha Petra Petrashova Feoktista Pavlovskogo Grigoriya Stecenka Antona Atovicha goncharya kahlyara Sidora Perepilku arhitektora Stepana Kovnira rizbyara Prokopa Yuhimenka nizki statej v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi Avtor rozdiliv z istoriyi ukrayinskogo zhivopisu kincya XVIII pochatku XIX stolittya ta ukrayinskogo dekorativnogo mistectva u kolektivnih pracyah Ukrayinske dekorativne mistectvo Kiyiv 1963 ta Istoriyi ukrayinskogo mistectva Kiyiv 1968 1970 Stvoriv ponad 120 zrazkiv rozpisu virobiv dlya masovoyi produkciyi zavodiv promislovosti Ukrayini Avtor serviziv i serij posudu u fayansi farfori ta majolici 1931 1935 1959 1960 Brav uchast u vseukrayinskih vistavkah z 1932 roku vsesoyuznih z 1935 roku zokrema u 1936 1937 rokah jogo tvori eksponuvalisya na ukrayinskij vistavci narodnogo mistectva i hudozhnoyi promislovosti v Kiyevi u 1937 roci brav uchast v osinnij vistavci v Kiyevi V kolekciyi Nacionalnogo muzeyu ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva zberigayutsya blizko 70 tvoriv rozpisanih rukoyu Pantelejmona Musiyenka Sered nih chashki i blyudcya vid porcelyanovih serviziv Flotskij ta Zima fayansovi nastinni plitki j tarilki z agitacijnoyu tematikoyu blyuda Parovoz i Mezhigir ya keramichni nabori dekorovani flyandrivkoyu ta tradicijnim roslinnim ornamentom Takozh roboti majstra zberigayutsya u Romenskomu krayeznavchomu muzeyi Primitki Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 LiteraturaMusiyenko Pantelejmon Nikiforovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 316 Musiyenko Pantelejmon Nikiforovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 157 Sumshina v imenah Enciklopedichnij dovidnik Sumi 2003 V M Hanko Musiyenko Pantelejmon Nikiforovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2020 T 22 Mr Na 712 s ISBN 978 966 02 9362 5