Академія архітектури Української РСР (АА УРСР) — вища наукова установа УРСР в галузі архітектури, що існувала в Києві в 1945–1956 роках. Розміщувалась в будинку митрополіта на території заповідника «Софія Київська».
Академія архітектури Української РСР | |
---|---|
Абревіатура | АА УРСР(укр.), АА УССР(рос.) |
Тип | академія |
Засновано | 21 червня 1945 |
Розпущено | 1956 |
Країна | Українська РСР |
Штаб-квартира | Будинок митрополита |
Історія
Утворена постановою Ради Народних Комісарів і ЦК КП(б)У № 960 від 21 червня 1945 року «Про організацію Академії архітектури УРСР» на базі Української філії Академії архітектури СРСР, створеної в 1944 році. Академія створювалась
з метою розвитку і процвітання Української радянської архітектури як мистецтва, що об'єднує усі види монументальних мистецтв, художньої промисловості та будівельної техніки і має величезне значення у справі відбудування міст і сіл УРСР а також з метою всебічного сприяння підготовці творчих і наукових кадрів.
З 1946 року почав виходити «Вісник АА УРСР».
В 1956 було перетворено на Академію будівництва і архітектури УРСР.
Структура
Академія мала три наукових відділи:
- архітектурних наук;
- будівельних наук;
- монументального живопису та художньої промисловості.
Були створені науково-дослідні інститути:
- будівництва міст;
- архітектури споруд;
- історії та теорії архітектури;
- монументального живопису і скульптури;
- художньої промисловості;
- будівельної техніки, будівельних матеріалів.
Також до складу Академії входили:
- наукова бібліотека;
- дослідно-будівельний полігон;
- відділ музеїв;
- Софіївський заповідник;
- бюро технічної інформації.
Персоналії
- Володимир Заболотний, академік (від заснування), президент академії
- Павло Альошин, академік (від заснування), віце-президент академії
- Олександр Власов, академік (від заснування), член президії
- Сергій Безсонов, академік (від заснування)
- Олександр Вербицький, академік (від заснування)
- Михайло Лисенко, академік (від заснування)
- Олександр Неровецький, академік (від заснування), керівник відділу будівельних наук та директор Інституту будівельної техніки.
- Олександр Касьянов
- Яків Штейнберг
- Олександр Мизін
- Ніна Манучарова
- Петро Юрченко
- І. Я. Грабовський
- В. Д. Таїров
- Володимир Григор'єв
Див. також
Література
- Яблонський Д. Н. Перші кроки Академії архітектури УРСР / Авт.-упоряд. В. В. Болгов // Хто є хто в будівництві та архітектурі. — Київ : Укр. акад. геральдики, товарного знаку та логотипу, 2006. — Вип. 3. — С. 135-137.
Посилання
Академія архітектури УРСР (1944—1956). Бібліографічна письмова довідка [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademiya arhitekturi Ukrayinskoyi RSR AA URSR visha naukova ustanova URSR v galuzi arhitekturi sho isnuvala v Kiyevi v 1945 1956 rokah Rozmishuvalas v budinku mitropolita na teritoriyi zapovidnika Sofiya Kiyivska Akademiya arhitekturi Ukrayinskoyi RSRAbreviatura AA URSR ukr AA USSR ros Tip akademiyaZasnovano 21 chervnya 1945Rozpusheno 1956Krayina Ukrayinska RSRShtab kvartira Budinok mitropolitaIstoriyaUtvorena postanovoyu Radi Narodnih Komisariv i CK KP b U 960 vid 21 chervnya 1945 roku Pro organizaciyu Akademiyi arhitekturi URSR na bazi Ukrayinskoyi filiyi Akademiyi arhitekturi SRSR stvorenoyi v 1944 roci Akademiya stvoryuvalas z metoyu rozvitku i procvitannya Ukrayinskoyi radyanskoyi arhitekturi yak mistectva sho ob yednuye usi vidi monumentalnih mistectv hudozhnoyi promislovosti ta budivelnoyi tehniki i maye velichezne znachennya u spravi vidbuduvannya mist i sil URSR a takozh z metoyu vsebichnogo spriyannya pidgotovci tvorchih i naukovih kadriv Z 1946 roku pochav vihoditi Visnik AA URSR V 1956 bulo peretvoreno na Akademiyu budivnictva i arhitekturi URSR StrukturaAkademiya mala tri naukovih viddili arhitekturnih nauk budivelnih nauk monumentalnogo zhivopisu ta hudozhnoyi promislovosti Buli stvoreni naukovo doslidni instituti budivnictva mist arhitekturi sporud istoriyi ta teoriyi arhitekturi monumentalnogo zhivopisu i skulpturi hudozhnoyi promislovosti budivelnoyi tehniki budivelnih materialiv Takozh do skladu Akademiyi vhodili naukova biblioteka doslidno budivelnij poligon viddil muzeyiv Sofiyivskij zapovidnik byuro tehnichnoyi informaciyi PersonaliyiVolodimir Zabolotnij akademik vid zasnuvannya prezident akademiyi Pavlo Aloshin akademik vid zasnuvannya vice prezident akademiyi Oleksandr Vlasov akademik vid zasnuvannya chlen prezidiyi Sergij Bezsonov akademik vid zasnuvannya Oleksandr Verbickij akademik vid zasnuvannya Mihajlo Lisenko akademik vid zasnuvannya Oleksandr Neroveckij akademik vid zasnuvannya kerivnik viddilu budivelnih nauk ta direktor Institutu budivelnoyi tehniki Oleksandr Kasyanov Yakiv Shtejnberg Oleksandr Mizin Nina Manucharova Petro Yurchenko I Ya Grabovskij V D Tayirov Volodimir Grigor yevDiv takozhAkademiya budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSRLiteraturaYablonskij D N Pershi kroki Akademiyi arhitekturi URSR Avt uporyad V V Bolgov Hto ye hto v budivnictvi ta arhitekturi Kiyiv Ukr akad geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2006 Vip 3 S 135 137 PosilannyaAkademiya arhitekturi URSR 1944 1956 Bibliografichna pismova dovidka 24 chervnya 2016 u Wayback Machine