Академія архітектури СРСР (АА СРСР) — вища наукова установа Радянського Союзу у галузі архітектури, що існувала у Москві упродовж 1934—1956 років.
Статут та перший склад дійсних членів були затверджені у 1939 році. Академія ставила завдання узагальнення творчої практики, розробки питань теорії сучасної архітектури, вивчення художньої спадщини, сприяння соціалістичному будівництву, створення наукових кадрів та розвитку науково-дослідних та експериментальних робіт.
У складі Академії були:
- 6 науково-дослідних інститутів, зокрема:
- Містобудування та планування населених місць;
- Архітектури житла;
- Архітектури громадських та промислових споруд;
- Будівельної техніки;
- Архітектури колгоспного та сільського будівництва;
- Музей архітектури, бібліотека, лабораторія, майстерні.
Академія мала філію у Ленінграді, 1945 році створено філію у Києві — Академію архітектури УРСР.
Зміна спрямованості сучасної архітектури зумовила реорганізацію у 1956 році Академії архітектури СРСР в Академію будівництва і архітектури СРСР.
Президентами Академії були:
- 1939—1949 роки — Віктор Олександрович Веснін;
- 1950—1955 роки — Мордвинов Аркадій Григорович;
- 1955—1956 роки — Олександр Васильович Власов.
Література
- Академия архитектуры СССР // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Академія архітектури СРСР // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 28. — ISBN 5-88500-27-1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademiya arhitekturi SRSR AA SRSR visha naukova ustanova Radyanskogo Soyuzu u galuzi arhitekturi sho isnuvala u Moskvi uprodovzh 1934 1956 rokiv Statut ta pershij sklad dijsnih chleniv buli zatverdzheni u 1939 roci Akademiya stavila zavdannya uzagalnennya tvorchoyi praktiki rozrobki pitan teoriyi suchasnoyi arhitekturi vivchennya hudozhnoyi spadshini spriyannya socialistichnomu budivnictvu stvorennya naukovih kadriv ta rozvitku naukovo doslidnih ta eksperimentalnih robit U skladi Akademiyi buli 6 naukovo doslidnih institutiv zokrema Mistobuduvannya ta planuvannya naselenih misc Arhitekturi zhitla Arhitekturi gromadskih ta promislovih sporud Budivelnoyi tehniki Arhitekturi kolgospnogo ta silskogo budivnictva Muzej arhitekturi biblioteka laboratoriya majsterni Akademiya mala filiyu u Leningradi 1945 roci stvoreno filiyu u Kiyevi Akademiyu arhitekturi URSR Zmina spryamovanosti suchasnoyi arhitekturi zumovila reorganizaciyu u 1956 roci Akademiyi arhitekturi SRSR v Akademiyu budivnictva i arhitekturi SRSR Prezidentami Akademiyi buli 1939 1949 roki Viktor Oleksandrovich Vesnin 1950 1955 roki Mordvinov Arkadij Grigorovich 1955 1956 roki Oleksandr Vasilovich Vlasov LiteraturaAkademiya arhitektury SSSR Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Akademiya arhitekturi SRSR Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 28 ISBN 5 88500 27 1