Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ландау Лев Дави дович Ланда у 9 22 січня 1908 19080122 Баку 1 квітня 1

Ландау Лев Давидович

Ландау Лев Давидович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ландау.

Лев Дави́дович Ланда́у (9 (22) січня 1908(19080122), Баку — 1 квітня 1968, Москва) — радянський фізик, академік АН СРСР (обраний у 1946). Член академій наук Данії, Нідерландів, Американської академії наук і мистецтв (США), [fr], Лондонського фізичного товариства і Лондонського королівського товариства.

Ландау Лев Давидович
рос. Лев Давидович Ландау
image
Ім'я при народженні рос. Лев Давидович Ландау
Народився 9 (22) січня 1908[1]
Баку, Російська імперія[2]
Помер 1 квітня 1968(1968-04-01)[2][1][…] (60 років)
Москва, СРСР[2]
·d[4]
Поховання Новодівичий цвинтар[5]
Країна image Російська імперія
image Азербайджанська Демократична Республіка
image СРСР
Національність євреї[4]
Діяльність фізик, винахідник, письменник-документаліст, викладач університету, фізик-теоретик, математик
Alma mater Бакинський університет
Ленінградський університет
Ленінградський фізико-технічний інститут
Галузь теоретична фізика
Заклад ХДУ імені О. М. Горького[4]
ННЦ ХФТІ[4]
Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН[4]
Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН
МДУ
МФТІ[4]
Вчене звання професор, академік АН СРСР
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Нільс Бор
Відомі учні d
Ахієзер Олександр Ілліч
Абрикосов Олексій Олексійович
d
Померанчук Ісак Якович
Ліфшиць Ілля Михайлович
Ліфшиць Євген Михайлович
Мігдал Аркадій Бейнусович
Халатников Ісаак Маркович
d
Ласло Тисса
Аспіранти, докторанти d[6]
Абрикосов Олексій Олексійович[6]
Ахієзер Олександр Ілліч[6]
Азбель Марк Якович
Померанчук Ісак Якович[6]
Халатников Ісаак Маркович[6]
Зельдович Яків Борисович[6]
d[6]
Сагдєєв Роальд Зіннурович[6]
Андрєєв Олександр Федорович (фізик)
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Національна академія наук США
Академія наук СРСР
Данська королівська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Відомий завдяки: Надпровідність
Надплинність
Мати d
У шлюбі з d
Нагороди

image Нобелівська премія з фізики (1962)

image
image image image
image image
image image image image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Ландау Лев Давидович у Вікісховищі

Ландау створив велику школу фізиків-теоретиків. До числа його учнів належать Є. М. Ліфшиць, О. О. Абрикосов, [ru], [ru], І. М. Ліфшиць, І. Я. Померанчук, І. М. Халатников, О. Ф. Андрєєв, О. І. Ахієзер, [ru], [ru], [ru], [ru], [ru], [ru], [ru], А. Б. Мігдал, [ru], [ru], Р. З. Сагдєєв, [ru], К. А. Тер-Мартиросян, Ласло Тисса та інші.

Біографія

Народився в сім'ї інженера-нафтовика. У чотирнадцять років вступив до Азербайджанського державного університету імені Кірова (Бакинського університету), де навчався одночасно на двох факультетах: фізико-математичному і хімічному. Після закінчення Ленінградського університету (1927 р.) — аспірант Ленінградського фізико-технічного інституту. У 1927 р. був відряджений у Данію до Нільса Бора, в Англію і Швейцарію. У 1932 р. очолив теоретичний відділ Українського фізико-технічного інституту в Харкові. З 1937 р. в Інституті фізичних проблем АН СРСР.

Академіка Ландау, Дау (так називали його близькі друзі й колеги), вважають легендарною фігурою в історії радянської і світової науки. Квантова механіка, фізика твердого тіла, магнетизм, фізика низьких температур, , гідродинаміка, квантова теорія поля, фізика атомного ядра і елементарних часток, фізика плазми — ось далеко не повний перелік галузей, які в різний час привертали увагу Ландау. Про нього говорили, що у «величезній будівлі фізики XX ст. для нього не було замкнених дверей».

Надзвичайно обдарований математично, Ландау жартома говорив про себе: «Інтегрувати навчився років в 13, а диференціювати умів завжди». Закінчивши в 1927 р. фізичне відділення Ленінградського університету, Ландау став аспірантом, а надалі співробітником Ленінградського фізико-технічного інституту, в 1926—1927 роках опублікував перші роботи з теоретичної фізики. У 1929 р. Ландау провів півтора року за кордоном в наукових центрах Данії, Англії і Швейцарії, де працював разом з провідними фізиками-теоретиками, в тому числі з Нільсом Бором, якого відтоді вважав своїм єдиним вчителем.

В Українському фізико-технічному інституті (нині Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»), відкритому за рішенням 6-го з'їзду фізиків в 1928 році, Ландау взявся за створення школи теоретичної фізики.

Всесоюзні конференції в Харкові відвідали метри теоретичної фізики Поль Дірак і Нільс Бор. Друкований в Харкові «Фізичний журнал Радянського Союзу» розсилався передплатникам по всьому світу. Академік Олександр Ілліч Ахієзер згадував: з приїздом до Харкова Ландау УФТІ став одним з кращих світових центрів фізичної науки, і визнавав, що «якби мене попросили назвати лише двох фізиків, в максимальній мірі прославили українську науку, то я б назвав теоретика Л.Ландау і експериментатора Л.Шубнікова».

Рятуючись від процесу, що почався в Харкові над фізиками (див. Справа УФТІ), в 1937 р. Ландау прийняв запрошення Петра Капиці обійняти посаду керівника теоретичного відділу Інституту фізичних проблем (ІФП). Але в 1938 р. Ландау заарештовують за антирадянську агітацію. У в'язниці він провів рік і був випущений завдяки героїчному втручанню Капиці, який взяв Ландау «на поруки». Після звільнення, до самої смерті в 1968 р., Ландау був співробітником ІФП.

7 січня 1962 р. на шляху з Москви до Дубни, Ландау потрапив у автокатастрофу. Внаслідок серйозних поранень він перебував протягом 3 місяців у комі. Фізики всього світу брали участь у порятунку життя Ландау. Було організоване цілодобове чергування в лікарні. Медикаменти доставлялися літаками з країн Європи і з США. Внаслідок цих заходів життя Ландау вдалося врятувати, незважаючи на дуже серйозні поранення.

Після аварії Ландау практично перестав займатися науковою діяльністю. На думку деяких фізиків, внаслідок аварії він втратив свої розумові здібності. Однак на думку його дружини і сина, Ландау поступово повертався до свого нормального стану й у 1968 р. був близький до поновлення занять фізикою.

Ландау помер через декілька днів після операції з усунення непрохідності кишківника, яка відбулась через тромбоз мезентеріальних кровоносних судин. Внаслідок цього виникло смертельне ускладнення — тромбоемболія легеневої артерії, через яку Ландау і помер. Дружина Ландау в мемуарах висловила сильні сумніви в компетентності деяких лікарів, які лікували Ландау, особливо лікарів зі спецклінік, де лікували керівництво СРСР.

Наукова діяльність

Наукова спадщина Ландау така велика і різноманітна, що навіть важко уявити, як могла встигнути це зробити одна людина всього за 40 років. Він розробив теорію діамагнетизму вільних електронів — діамагнетизм Ландау (1930), разом з Євгеном Ліфшицем створив теорію доменної структури феромагнетиків і отримав рівняння руху магнітного моменту — рівняння Ландау-Ліфшиця (1935), ввів поняття антиферомагнетизму як особливої фази магнетика (1936), вивів кінетичне рівняння для плазми у випадку кулонівської взаємодії і встановив вигляд для заряджених часток (1936), створив теорію фазових переходів другого роду (1935—1937), вперше отримав співвідношення між густиною рівнів у ядрі і енергією збудження (1937), що дозволяє вважати Ландау (поряд з Гансом Бете і Віктором Вайскопфом) одним з творців статистичної теорії ядра (1937), створив теорію надплинності гелію II, поклавши тим самим початок створенню фізики (1940—1941), спільно з Віталієм Лазаревичем Гінзбургом побудував феноменологічну теорію надпровідності (1950), розвинув теорію фермі-рідини (1956), одночасно з Абдусом Саламом, й Чженьнін Янгом і незалежно від них запропонував закон збереження комбінованої парності і висунув теорію двокомпонентного нейтрино (1957). За піонерські дослідження в галузі теорії конденсованих середовищ, зокрема теорії рідкого гелію, в 1962 році Ландау була присуджена Нобелівська премія з фізики.

Величезною заслугою Ландау є створення радянської школи фізиків-теоретиків, до складу якої входили такі вчені як, І. Я. Померанчук, І. М. Ліфшиць, Є. М. Ліфшиць, О. О. Абрикосов, А. Б. Мігдал, , І. М. Халатников, . Науковий семінар, яким керував Ландау, що вже став легендою, увійшов в історію теоретичної фізики.

Ландау є творцем класичного курсу теоретичної фізики (спільно з Євгеном Ліфшицем). «Механіка», «Теорія поля», «Квантова механіка», «Статистична фізика», «Механіка суцільних середовищ», «Електродинаміка суцільних середовищ» та інші праці становлять багатотомний «Курс теоретичної фізики», перекладений багатьма мовами, що й досі поціновується студентами-фізиками.

Коротка хронологія життя і діяльності

image
Робочий кабінет Льва Ландау у старій будівлі ХФТІ
  • 22 січня 1908 — в Баку в сім'ї Любові Веніамінівни і Давида Львовича Ландау народився син Лев.
  • 1916 −1920 — навчання в гімназії.
  • 1920 — 1922 — навчання в Бакинському економічному технікумі.
  • 1922 — 1924 — навчання в Азербайджанському державному університеті.
  • 1924 — перехід на фізико-математичний факультет Ленінградського державного університету.
  • 1926 — поступив до позаштатної аспірантури Ленінградського фізико-технічного інституту.
    • Участь у роботі V з'їзду російських фізиків у Москві (15-20 грудня).
    • Публікація першої наукової роботи Ландау «До теорії спектрів двоатомних молекул».
  • 1927 — закінчення університету (20 січня) і вступ до аспірантури Ленінградського фізико-технічного інституту.
  • 1929 — півторарічне наукове відрядження для продовження освіти до Берліна, Геттінгена, Лейпціга, Копенгагена, Кембриджа, Цюриха.
  • березень 1931 — повернення на Батьківщину і робота в Ленінграді.
  • серпень 1932 — перехід до Харкова завідувачем теоретичного відділу Українського фізико-технічного інституту (УФТІ).
  • 1933 — призначення завідувачем кафедри теоретичної фізики Харківського механіко-машинобудівного (нині політехнічного) інституту. Читання курсу лекцій на фізико-математичному факультеті.
  • 1934 — присудження Л. Д. Ландау ступеня доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації.
  • 1935 — читання курсу фізики в Харківському державному університеті, завідування кафедрою загальної фізики ХДУ. Присвоєння звання професора.
  • 1936—1937 — створення теорії фазових переходів другого роду і теорії проміжного стану надпровідників.
  • 1937 — перехід на роботу в Інститут фізичних проблем в Москву (8 лютого).
  • 1938 — арешт (27 квітня)
  • 1939 — звільнення з в'язниці завдяки втручанню П. Л. Капиці (29 квітня).
  • 1940 — 1941 — створення теорії надтекучості рідкого гелію.
  • 1941 — Створення теорії квантової рідини.
  • 1946, 30 листопада — обрання дійсним членом Академії наук СРСР.
    • Присудження Сталінської премії.
  • 1946 — створення теорії коливань електронної плазми («загасання Ландау»).
  • 1948 — видання «Курсу лекцій із загальної фізики» (Видавництво МДУ).
  • 1949 — присудження Сталінської премії.
  • 1950 — розробка теорії надпровідності (спільно з В. Л. Гінзбургом).
  • 1951 — обрання членом Данської королівської академії наук.
  • 1953 — присудження Сталінської премії.
  • 1954 — присудження звання Героя Соціалістичної Праці.
    • публікація (спільно з А. А. Абрікосовим, І. М. Халатниковим) фундаментальної праці «Основи електродинаміки».
  • 1955 — видання «Лекцій по теорії атомного ядра» (спільно з Я. А. Смородінським).
  • 1956 — обрання членом Королівської академії наук Нідерландів.
  • 1957 — створення теорії Фермі-рідини.
  • 1959 — Л. Д. Ландау пропонує принцип комбінованої парності.
  • 1960 — обрання членом Британського фізичного товариства, Лондонського Королівського товариства, Національної академії наук США, Американської академії наук і мистецтв.
    • присудження премії Фріца Лондона.
    • нагородження медаллю імені Макса Планка (ФРН).
  • 1962 — автомобільна аварія по дорозі в Дубну (7 січня)
    • Ленінська премія за цикл книг по теоретичній фізиці (спільно з Е. М. Ліфшицем)(квітень).
    • Нобелівська премія з фізики за «піонерські роботи в галузі теорії конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію» (листопад).
  • 1968, 1 квітня, 21 година 50 хвилин — Лев Давидович Ландау помер. Поховали його в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 5).

Нагороди, премії

Указом Президії Верховної Ради СРСР (з грифом «Не підлягає опублікуванню») від 4 січня 1954 року за виняткові заслуги перед державою при виконанні спеціального завдання Ландау Леву Давидовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1962 році за піонерські дослідження конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію Лев Ландау був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

Нагороджений трьома орденами Леніна (1949, 1954, 1962), орденом Трудового Червоного Прапора (1945), орденом «Знак Пошани» (1943), медалями.

Лауреат Ленінської премії (1962), Сталінських премій (1946, 1949, 1953).

Пам'ять

image

У Баку, на будинку, в якому жив до 1924 року Л. Д. Ландау, встановлена меморіальна дошка.

У 2008 році Банк Росії і Національний банк України випустили в обіг пам'ятні монети присвячені 100-річчю з дня народження Лева Давидовича Ландау.

16 вересня 2010 року Укрпошта ввела в обіг поштовий блок № 86 «Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут“. 125 років» з одинадцяти марок з купоном: "Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут. Ландау Л. Д. (1908—1968)» (№ 1060).

На його честь названо астероїд 2142 Ландау і кратер на зворотному боці Місяця.

2016 року іменем Льва Ландау було названо проспект у Харкові.

Основні друковані праці Л. Д. Ландау

  1. К теории спектров двухатомных молекул // Ztshr. Phys. 1926. Bd. 40. S. 621.
  2. Проблема затухания в волновой механике // Ztshr. Phys. 1927. Bd. 45. S. 430.
  3. Квантовая электродинамика в конфигурационном пространстве // Ztshr. Phys. 1930. Bd. 62. S. 188. (Совм. с Р.Пайерлсом.)
  4. Диамагнетизм металлов // Ztshr. Phys. 1930. Bd. 64. S. 629.
  5. Распространение принципа неопределенности на релятивистскую квантовую теорию // Ztshr. Phys. 1931. Bd. 69. S. 56. (Совм. с Р.Пайерлсом.)
  6. К теории передачи энергии при столкновениях. I // Phys. Ztshr. Sow. 1932. Bd. 1. S. 88.
  7. К теории передачи энергии при столкновениях. II // Phys. Ztshr. Sow. 1932. Bd. 2. S. 46.
  8. К теории звезд // Phys. Ztshr. Sow. 1932. Bd. 1. S. 285.
  9. О движении электронов в кристаллической решетке// Phys. Ztshr. Sow. 1933. Bd. 3. S. 664.
  10. Второй закон термодинамики и Вселенная // Phys. Ztshr. Sow. 1933. Bd. 4. S. 114. (Совм. с А.Бронштейном.)
  11. Возможное объяснение зависимости восприимчивости от поля при низких температурах // Phys. Ztshr. Sow. 1933. Bd. 4. S. 675.
  12. Внутренняя температура звезд // Nature. 1933. V. 132. P. 567. (Совм. с Г.Гамовым.)
  13. Структура несмещенной линии рассеяния // Phys. Ztshr. Sow. 1934. Bd. 5. S. 172. (Совм. с Г.Плаченом.)
  14. К теории торможения быстрых электронов излучением // Phys. Ztshr. Sow. 1934. Bd. 5. S. 761; ЖЭТФ. 1935. Т. 5. С. 255.
  15. Об образовании электронов и позитронов при столкновении двух частиц // Phys. Ztshr. Sow. 1934. Bd. 6. S. 244. (Совм. с Е. М. Лифшицем.)
  16. К теории аномалий теплоемкости // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 113.
  17. К теории дисперсии магнитной проницаемости ферромагнитных тел // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 153. (Совм. с Е. М. Лифшицем.)
  18. О релятивистских поправках к уравнению Шрёдингера в задаче многих тел // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 487.
  19. К теории коэффициента аккомодации // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 489.
  20. К теории фотоэлектродвижущей силы в полупроводниках // Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 9. S. 477. (Совм. с Е. М. Лифшицем.)
  21. К теории дисперсии звука // Phys. Ztshr. SOW. 1936. Bd. 10. S. 34. (Совм. с Э.Теллером.)
  22. К теории мономолекулярных реакций // Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 10. S. 67.
  23. Кинетическое уравнение в случае кулоновского взаимодействия // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 203; Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 10. S. 154.
  24. О свойствах металлов при очень низких температурах // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 379; Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 10. S. 649. (Совм. с И. Я. Померанчуком.)
  25. Рассеяние света на свете // Nature. 1936. V. 138. Р. 206. (Совм. с и И. Я. Померанчуком.)
  26. Об источниках звездной энергии // ДАН СССР. 1937. Т. 17. С. 301; Nature. 1938. V. 141. Р. 333.
  27. О поглощении звука в твердых телах // Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 11. S. 18. (Совм. с Ю. Б. Румером.)
  28. К теории фазовых переходов. I // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 19; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 7. S. 19.
  29. К теории фазовых переходов. II // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 627; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 11. S. 545.
  30. К теории сверхпроводимости // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 371; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 7. S. 371.
  31. К статистической теории ядер // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 819; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 11. S. 556.
  32. Рассеяние рентгеновых лучей кристаллами вблизи точки Кюри // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 1232; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 12. S. 123.
  33. Рассеяние рентгеновых лучей кристаллами с переменной структурой // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 1227; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 12. S. 579.
  34. Образование ливней тяжелыми частицами // Nature. 1937. V. 140. P. 682. (Совм. с Ю. Б. Румером.)
  35. Стабильность неона и углерода по отношению к а-распаду // Phys. Rev. 1937. V. 52. P. 1251.
  36. Каскадная теория электронных ливней // Ргос. Roy. Soc. 1938. V. А166. P. 213. (Совм. с Ю. Б. Румером.)
  37. Об эффекте де Гааза — ван Альфена // Ргос. Roy. Soc. 1939. V. А170. P. 363. Приложение к статье Д. Шен-Шенберга.
  38. О поляризации электронов при рассеянии // ДАН СССР. 1940. Т. 26. С. 436; Phys. Rev. 1940. V. 57. P. 548.
  39. О «радиусе» элементарных частиц // ЖЭТФ. 1940. Т. 10. С. 718; J. Phys. USSR. 1940. V. 2. P. 485.
  40. О рассеянии мезотронов «ядерными силами» // ЖЭТФ. 1940. Т. 10. С. 721; J. Phys. USSR. 1940. V. 2. P. 483.
  41. Угловое распределение частиц в ливнях// ЖЭТФ. 1940. Т. 10. С. 1007; J. Phys. USSR. 1940. V. 3. P. 237.
  42. Теория сверхтекучести гелия-II// ЖЭТФ. 1941. Т. 11. С. 592
  43. К теории вторичных ливней// ЖЭТФ. 1941. Т. 11. С. 32; J. Phys. USSR. 1941. V. 4. P. 375.
  44. К гидродинамике гелия-II// ЖЭТФ. 1944. Т. 14. С. 112
  45. Теория вязкости гелия-II// ЖЭТФ. 1949. Т. 19. С. 637
  46. Что такое теория относительности. // Издательство «Советская Россия», Москва 1975 3-е издание дополненное (Совместно с Ю. Б. Румером)

Landau and Lifshitz Course of Theoretical Physics

  • vol. 1: «Mechanics». L. D. Landau, E. M. Lifshitz
  • vol. 2: «The Classical Theory of Fields». L. D. Landau, E. M. Lifshitz
  • vol. 3: «Quantum Mechanics: Non-Relativistic Theory». L. D. Landau, E. M. Lifshitz
  • vol. 4: «Quantum Electrodynamics». V. B. Berestetsky, E. M. Lifshitz and L. P. Pitaevskii
  • vol. 5: «Statistical Physics Pt. 1». L. D. Landau, E. M. Lifshitz
  • vol. 6: «Fluid Mechanics». L. D. Landau, E. M. Lifshitz
  • vol. 7: «Theory of Elasticity». L. D. Landau, E. M. Lifshitz
  • vol. 8: «Electrodynamics of Continuous Media». L. D. Landau, E. M. Lifshitz and L. P. Pitaevskii
  • vol. 9: «Statistical Physics Pt. 2». E. M. Lifshitz, L. P. Pitaevskii
  • vol. 10: «Physical Kinetics». E. M. Lifshitz, L. P. Pitaevskii

Інші книги англійською

  • «General Physics, Mechanics and Molecular Physics». A. I. Akhiezer, E. M. Lifshitz

Література

  • Абрикосов, А. А. Академик Л. Д. Ландау: краткая биография и обзор научных работ. — М.: Наука, 1965. — 46 с.: портр.
  • Абрикосов, А. А., Халатников, И. М. Академик Л. Д. Ландау // Физика в школе.- 1962. — N 1. — С.21—27.
  • Академик Лев Давидович Ландау: Сборник. — М: Знание, 1978. — (Новое в жизни, науке, технике. Сер. Физика; N 3).
  • Академик Лев Давидович Ландау [к пятидесятилетию со дня рождения] // Журнал экспериментальной и теоретической физики. — 1958. — Т.34. — С.3—6.
  • Академик Лев Ландау — Нобелевский лауреат [краткий хронологический обзор] // Наука и жизнь. — 1963.- N 2. — С.18—19.
  • Ахиезер, А. И. Лев Давидович Ландау // Украинский физический журнал. — 1969. — Т.14, N 7. — С.1057—1059.
  • Бессараб, М. Я. Ландау: Страницы жизни. — 2-е изд. — М.: Моск.рабочий, 1978. — 232 с.: ил.
  • Бессараб, М. Я. Формула счастья Ландау (Портреты). — М.: Терра-кн. клуб, 1999. — 303 с — Библиогр.: С.298—302.
  • Бессараб, М. Я. Так говорил Ландау. — М.: Физматлит. 2004. — 128 с.
  • Бояринцев, В. И. Еврейские и русские ученые. Мифы и реальность. — М.: Фэри-В, 2001. — 172 с
  • Васильцова, З. Педагогика творчества [о Л. Д. Ландау] // Молодой коммунист. — 1971. — N 5. — С.88—91.
  • Воспоминания о Л. Д. Ландау / Отв. ред. И. М. Халатников. — М.: Наука, 1988. — 352 с.: ил.
  • Гинзбург, В. Л. Лев Ландау — Учитель и ученый // Московский комсомолец. — 1968. — 18 января.
  • Гинзбург, В. Л. Лев Давидович Ландау // Успехи физических наук. — 1968. — Т.94, N 1. — С.181—184.
  • Голованов, Я. Жизнь среди формул. Академику Л. Д. Ландау — 60 лет // Комсомольская правда. — 1968. — 23 января.
  • Гращенков, Н. И. Как была спасена жизнь академика Л. Д. Ландау // Природа. — 1963. — N 3. — С.106—108.
  • Гращенков, Н. И. Чудесная победа советских медиков [о борьбе за жизнь ученого-физика Л. Д. Ландау] // Огонек. — 1962. — N 30. — С.30.
  • Давным-давно…[Л. Д. Ландау — один из основателей института теоретической физики в Москве] // Огонек. — 1996. — N 50. — С.22—26.
  • Данин, Д. Было только что… // Искусство кино. — 1973.- N 8. — С.85—87.
  • Данин, Д. Товарищество [о борьбе за спасение жизни Л. Д. Ландау]// Литературная газета. — 1962. — 21 июля.
  • Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.216.
  • Зельдович, Я. Б. Энциклопедия теоретической физики [к присуждению Ленинской премии 1962 г. Л. Д. Ландау и Е. М. Лифшицу] // Природа. — 1962. — N 7. — С.58—60.
  • Каганов, М. И. Ландау — каким я его знал // Природа. — 1971. — N 7. — С.83—87.
  • Каганов, М. И. Школа Ландау: что я о ней думаю. — Троицк: Тровант, 1998. — 359 с
  • Кассирский, И. А. Торжество героической терапии // Здоровье. — 1963. — N 1. — С.3—4.
  • Кравченко, В. Л. Л. Д. Ландау — лауреат Нобелевской премии // Наука и техника. — 1963. — N 2. — С.16—18.
  • Конкордия Терентьевна Ландау-Дробанцева. Академик Ландау: как мы жили : воспоминания. — Москва, 2011. — 493 с. — .
  • Лев Давидович Ландау [к пятидесятилетию со дня рождения] // Успехи физических наук. — 1958. — Т.64, вып.3. — С.615—623.
  • Ленинская премия 1962 г. в области физических наук [к присуждению премии Л. Д. Ландау и Е. М. Лифшицу] // Физика в школе. — 1962. — N 3. — С.7—8.
  • Ливанова, Анна. Ландау. — М.: Знание, 1983.
  • Лифшиц, Е. М. Живая речь Ландау // Наука и жизнь. — 1971. — N 9. — С.14—22.
  • Лифшиц, Е. М. История и объяснения сверхтекучести жидкого гелия [к 60-летию академика Л. Д. Ландау] // Природа. — 1968. — N 1. — С.73—81.
  • Лифшиц, Е. М. Лев Давидович Ландау //Успехи физических наук. — 1969. — Т.97, N 4. — С.169—186.
  • Мастера красноречия: [об ораторском искусстве Л. Д. Ландау]. — М.:Знание, 1991.
  • Научное творчество Л. Д. Ландау: Сборник. — М.: Знание, 1963.
  • Ролов, Бруно. Академик Ландау // Наука и техника. — 1968. — N 6. — С.16—20.
  • Румер, Ю. Странички воспоминаний о Л. Д. Ландау // Наука и жизнь. — 1974. — N 6. — С.99—101.
  • Тамм, И. Е., Абрикосов, А. А., Халатников, И. М. Л. Д. Ландау — Лауреат Нобелевской премии 1962 года // Вестник Академии наук СССР. — 1962. — N 12. — С.63—67.
  • Ципенюк, Ю. Открытие «Сухой воды» [об изучении свойств гелия П. Л. Капицей и Л. Д. Ландау] // Наука и жизнь. — 1967. — N 3. — С.40—45.
  • Шальников, А. И. Наш Дау [к присуждению Нобелевской премии советскому физику Л. Д. Ландау] // Культура и жизнь. — 1963. — N 1. — С.20—23.
  • Шубников, Л. В. Избранные труды. Воспоминания. — Киев: Наукова Думка, 1990.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ландау Лев Давидович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ландау Лев Давидович
  • Ю. О. Храмов. Ландау Лев Давидович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ю. М. Ранюк. Ландау Лев Давидович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • біографія Л.Ландау // Герои страны [ 18 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118569066 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Pitaevskii L. P. The great physicist // Herald Russ. Acad. Sci / Y. Osipov — Nauka, , 2008. — Vol. 78, Iss. 1. — P. 75–85. — ISSN 1019-3316; 1555-6492 — doi:10.1134/S1019331608010097
    d:Track:Q176916d:Track:Q248326d:Track:Q100621674d:Track:Q464975d:Track:Q15716534d:Track:Q85404
  4. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Landau Lev Davi dovich Landa u 9 22 sichnya 1908 19080122 Baku 1 kvitnya 1968 Moskva radyanskij fizik akademik AN SRSR obranij u 1946 Chlen akademij nauk Daniyi Niderlandiv Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv SShA fr Londonskogo fizichnogo tovaristva i Londonskogo korolivskogo tovaristva Landau Lev Davidovichros Lev Davidovich LandauIm ya pri narodzhenni ros Lev Davidovich LandauNarodivsya 9 22 sichnya 1908 1 Baku Rosijska imperiya 2 Pomer 1 kvitnya 1968 1968 04 01 2 1 60 rokiv Moskva SRSR 2 d 4 Pohovannya Novodivichij cvintar 5 Krayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRNacionalnist yevreyi 4 Diyalnist fizik vinahidnik pismennik dokumentalist vikladach universitetu fizik teoretik matematikAlma mater Bakinskij universitet Leningradskij universitet Leningradskij fiziko tehnichnij institutGaluz teoretichna fizikaZaklad HDU imeni O M Gorkogo 4 NNC HFTI 4 Institut fizichnih problem imeni P L Kapici RAN 4 Fiziko tehnichnij institut im A F Ioffe RAN MDU MFTI 4 Vchene zvannya profesor akademik AN SRSRNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukVchiteli Nils BorVidomi uchni d Ahiyezer Oleksandr Illich Abrikosov Oleksij Oleksijovich d Pomeranchuk Isak Yakovich Lifshic Illya Mihajlovich Lifshic Yevgen Mihajlovich Migdal Arkadij Bejnusovich Halatnikov Isaak Markovich d Laslo TissaAspiranti doktoranti d 6 Abrikosov Oleksij Oleksijovich 6 Ahiyezer Oleksandr Illich 6 Azbel Mark Yakovich Pomeranchuk Isak Yakovich 6 Halatnikov Isaak Markovich 6 Zeldovich Yakiv Borisovich 6 d 6 Sagdyeyev Roald Zinnurovich 6 Andryeyev Oleksandr Fedorovich fizik Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShA Akademiya nauk SRSR Danska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya naukVidomij zavdyaki Nadprovidnist NadplinnistMati dU shlyubi z dNagorodi Nobelivska premiya z fiziki 1962 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Landau Lev Davidovich u Vikishovishi Landau stvoriv veliku shkolu fizikiv teoretikiv Do chisla jogo uchniv nalezhat Ye M Lifshic O O Abrikosov ru ru I M Lifshic I Ya Pomeranchuk I M Halatnikov O F Andryeyev O I Ahiyezer ru ru ru ru ru ru ru A B Migdal ru ru R Z Sagdyeyev ru K A Ter Martirosyan Laslo Tissa ta inshi BiografiyaNarodivsya v sim yi inzhenera naftovika U chotirnadcyat rokiv vstupiv do Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu imeni Kirova Bakinskogo universitetu de navchavsya odnochasno na dvoh fakultetah fiziko matematichnomu i himichnomu Pislya zakinchennya Leningradskogo universitetu 1927 r aspirant Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu U 1927 r buv vidryadzhenij u Daniyu do Nilsa Bora v Angliyu i Shvejcariyu U 1932 r ocholiv teoretichnij viddil Ukrayinskogo fiziko tehnichnogo institutu v Harkovi Z 1937 r v Instituti fizichnih problem AN SRSR Akademika Landau Dau tak nazivali jogo blizki druzi j kolegi vvazhayut legendarnoyu figuroyu v istoriyi radyanskoyi i svitovoyi nauki Kvantova mehanika fizika tverdogo tila magnetizm fizika nizkih temperatur gidrodinamika kvantova teoriya polya fizika atomnogo yadra i elementarnih chastok fizika plazmi os daleko ne povnij perelik galuzej yaki v riznij chas privertali uvagu Landau Pro nogo govorili sho u velicheznij budivli fiziki XX st dlya nogo ne bulo zamknenih dverej Nadzvichajno obdarovanij matematichno Landau zhartoma govoriv pro sebe Integruvati navchivsya rokiv v 13 a diferenciyuvati umiv zavzhdi Zakinchivshi v 1927 r fizichne viddilennya Leningradskogo universitetu Landau stav aspirantom a nadali spivrobitnikom Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu v 1926 1927 rokah opublikuvav pershi roboti z teoretichnoyi fiziki U 1929 r Landau proviv pivtora roku za kordonom v naukovih centrah Daniyi Angliyi i Shvejcariyi de pracyuvav razom z providnimi fizikami teoretikami v tomu chisli z Nilsom Borom yakogo vidtodi vvazhav svoyim yedinim vchitelem V Ukrayinskomu fiziko tehnichnomu instituti nini Nacionalnij naukovij centr Harkivskij fiziko tehnichnij institut vidkritomu za rishennyam 6 go z yizdu fizikiv v 1928 roci Landau vzyavsya za stvorennya shkoli teoretichnoyi fiziki Vsesoyuzni konferenciyi v Harkovi vidvidali metri teoretichnoyi fiziki Pol Dirak i Nils Bor Drukovanij v Harkovi Fizichnij zhurnal Radyanskogo Soyuzu rozsilavsya peredplatnikam po vsomu svitu Akademik Oleksandr Illich Ahiyezer zgaduvav z priyizdom do Harkova Landau UFTI stav odnim z krashih svitovih centriv fizichnoyi nauki i viznavav sho yakbi mene poprosili nazvati lishe dvoh fizikiv v maksimalnij miri proslavili ukrayinsku nauku to ya b nazvav teoretika L Landau i eksperimentatora L Shubnikova Ryatuyuchis vid procesu sho pochavsya v Harkovi nad fizikami div Sprava UFTI v 1937 r Landau prijnyav zaproshennya Petra Kapici obijnyati posadu kerivnika teoretichnogo viddilu Institutu fizichnih problem IFP Ale v 1938 r Landau zaareshtovuyut za antiradyansku agitaciyu U v yaznici vin proviv rik i buv vipushenij zavdyaki geroyichnomu vtruchannyu Kapici yakij vzyav Landau na poruki Pislya zvilnennya do samoyi smerti v 1968 r Landau buv spivrobitnikom IFP 7 sichnya 1962 r na shlyahu z Moskvi do Dubni Landau potrapiv u avtokatastrofu Vnaslidok serjoznih poranen vin perebuvav protyagom 3 misyaciv u komi Fiziki vsogo svitu brali uchast u poryatunku zhittya Landau Bulo organizovane cilodobove cherguvannya v likarni Medikamenti dostavlyalisya litakami z krayin Yevropi i z SShA Vnaslidok cih zahodiv zhittya Landau vdalosya vryatuvati nezvazhayuchi na duzhe serjozni poranennya Pislya avariyi Landau praktichno perestav zajmatisya naukovoyu diyalnistyu Na dumku deyakih fizikiv vnaslidok avariyi vin vtrativ svoyi rozumovi zdibnosti Odnak na dumku jogo druzhini i sina Landau postupovo povertavsya do svogo normalnogo stanu j u 1968 r buv blizkij do ponovlennya zanyat fizikoyu Landau pomer cherez dekilka dniv pislya operaciyi z usunennya neprohidnosti kishkivnika yaka vidbulas cherez tromboz mezenterialnih krovonosnih sudin Vnaslidok cogo viniklo smertelne uskladnennya tromboemboliya legenevoyi arteriyi cherez yaku Landau i pomer Druzhina Landau v memuarah vislovila silni sumnivi v kompetentnosti deyakih likariv yaki likuvali Landau osoblivo likariv zi specklinik de likuvali kerivnictvo SRSR Naukova diyalnistNaukova spadshina Landau taka velika i riznomanitna sho navit vazhko uyaviti yak mogla vstignuti ce zrobiti odna lyudina vsogo za 40 rokiv Vin rozrobiv teoriyu diamagnetizmu vilnih elektroniv diamagnetizm Landau 1930 razom z Yevgenom Lifshicem stvoriv teoriyu domennoyi strukturi feromagnetikiv i otrimav rivnyannya ruhu magnitnogo momentu rivnyannya Landau Lifshicya 1935 vviv ponyattya antiferomagnetizmu yak osoblivoyi fazi magnetika 1936 viviv kinetichne rivnyannya dlya plazmi u vipadku kulonivskoyi vzayemodiyi i vstanoviv viglyad dlya zaryadzhenih chastok 1936 stvoriv teoriyu fazovih perehodiv drugogo rodu 1935 1937 vpershe otrimav spivvidnoshennya mizh gustinoyu rivniv u yadri i energiyeyu zbudzhennya 1937 sho dozvolyaye vvazhati Landau poryad z Gansom Bete i Viktorom Vajskopfom odnim z tvorciv statistichnoyi teoriyi yadra 1937 stvoriv teoriyu nadplinnosti geliyu II poklavshi tim samim pochatok stvorennyu fiziki 1940 1941 spilno z Vitaliyem Lazarevichem Ginzburgom pobuduvav fenomenologichnu teoriyu nadprovidnosti 1950 rozvinuv teoriyu fermi ridini 1956 odnochasno z Abdusom Salamom j Chzhennin Yangom i nezalezhno vid nih zaproponuvav zakon zberezhennya kombinovanoyi parnosti i visunuv teoriyu dvokomponentnogo nejtrino 1957 Za pionerski doslidzhennya v galuzi teoriyi kondensovanih seredovish zokrema teoriyi ridkogo geliyu v 1962 roci Landau bula prisudzhena Nobelivska premiya z fiziki Velicheznoyu zaslugoyu Landau ye stvorennya radyanskoyi shkoli fizikiv teoretikiv do skladu yakoyi vhodili taki vcheni yak I Ya Pomeranchuk I M Lifshic Ye M Lifshic O O Abrikosov A B Migdal I M Halatnikov Naukovij seminar yakim keruvav Landau sho vzhe stav legendoyu uvijshov v istoriyu teoretichnoyi fiziki Landau ye tvorcem klasichnogo kursu teoretichnoyi fiziki spilno z Yevgenom Lifshicem Mehanika Teoriya polya Kvantova mehanika Statistichna fizika Mehanika sucilnih seredovish Elektrodinamika sucilnih seredovish ta inshi praci stanovlyat bagatotomnij Kurs teoretichnoyi fiziki perekladenij bagatma movami sho j dosi pocinovuyetsya studentami fizikami Korotka hronologiya zhittya i diyalnostiRobochij kabinet Lva Landau u starij budivli HFTI 22 sichnya 1908 v Baku v sim yi Lyubovi Veniaminivni i Davida Lvovicha Landau narodivsya sin Lev 1916 1920 navchannya v gimnaziyi 1920 1922 navchannya v Bakinskomu ekonomichnomu tehnikumi 1922 1924 navchannya v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu universiteti 1924 perehid na fiziko matematichnij fakultet Leningradskogo derzhavnogo universitetu 1926 postupiv do pozashtatnoyi aspiranturi Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu Uchast u roboti V z yizdu rosijskih fizikiv u Moskvi 15 20 grudnya Publikaciya pershoyi naukovoyi roboti Landau Do teoriyi spektriv dvoatomnih molekul 1927 zakinchennya universitetu 20 sichnya i vstup do aspiranturi Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu 1929 pivtorarichne naukove vidryadzhennya dlya prodovzhennya osviti do Berlina Gettingena Lejpciga Kopengagena Kembridzha Cyuriha berezen 1931 povernennya na Batkivshinu i robota v Leningradi serpen 1932 perehid do Harkova zaviduvachem teoretichnogo viddilu Ukrayinskogo fiziko tehnichnogo institutu UFTI 1933 priznachennya zaviduvachem kafedri teoretichnoyi fiziki Harkivskogo mehaniko mashinobudivnogo nini politehnichnogo institutu Chitannya kursu lekcij na fiziko matematichnomu fakulteti 1934 prisudzhennya L D Landau stupenya doktora fiziko matematichnih nauk bez zahistu disertaciyi 1935 chitannya kursu fiziki v Harkivskomu derzhavnomu universiteti zaviduvannya kafedroyu zagalnoyi fiziki HDU Prisvoyennya zvannya profesora 1936 1937 stvorennya teoriyi fazovih perehodiv drugogo rodu i teoriyi promizhnogo stanu nadprovidnikiv 1937 perehid na robotu v Institut fizichnih problem v Moskvu 8 lyutogo 1938 aresht 27 kvitnya 1939 zvilnennya z v yaznici zavdyaki vtruchannyu P L Kapici 29 kvitnya 1940 1941 stvorennya teoriyi nadtekuchosti ridkogo geliyu 1941 Stvorennya teoriyi kvantovoyi ridini 1946 30 listopada obrannya dijsnim chlenom Akademiyi nauk SRSR Prisudzhennya Stalinskoyi premiyi 1946 stvorennya teoriyi kolivan elektronnoyi plazmi zagasannya Landau 1948 vidannya Kursu lekcij iz zagalnoyi fiziki Vidavnictvo MDU 1949 prisudzhennya Stalinskoyi premiyi 1950 rozrobka teoriyi nadprovidnosti spilno z V L Ginzburgom 1951 obrannya chlenom Danskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 1953 prisudzhennya Stalinskoyi premiyi 1954 prisudzhennya zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci publikaciya spilno z A A Abrikosovim I M Halatnikovim fundamentalnoyi praci Osnovi elektrodinamiki 1955 vidannya Lekcij po teoriyi atomnogo yadra spilno z Ya A Smorodinskim 1956 obrannya chlenom Korolivskoyi akademiyi nauk Niderlandiv 1957 stvorennya teoriyi Fermi ridini 1959 L D Landau proponuye princip kombinovanoyi parnosti 1960 obrannya chlenom Britanskogo fizichnogo tovaristva Londonskogo Korolivskogo tovaristva Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv prisudzhennya premiyi Frica Londona nagorodzhennya medallyu imeni Maksa Planka FRN 1962 avtomobilna avariya po dorozi v Dubnu 7 sichnya Leninska premiya za cikl knig po teoretichnij fizici spilno z E M Lifshicem kviten Nobelivska premiya z fiziki za pionerski roboti v galuzi teoriyi kondensovanih seredovish osoblivo ridkogo geliyu listopad 1968 1 kvitnya 21 godina 50 hvilin Lev Davidovich Landau pomer Pohovali jogo v Moskvi na Novodivochomu kladovishi dilyanka 5 Nagorodi premiyiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR z grifom Ne pidlyagaye opublikuvannyu vid 4 sichnya 1954 roku za vinyatkovi zaslugi pered derzhavoyu pri vikonanni specialnogo zavdannya Landau Levu Davidovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot U 1962 roci za pionerski doslidzhennya kondensovanih seredovish osoblivo ridkogo geliyu Lev Landau buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z fiziki Nagorodzhenij troma ordenami Lenina 1949 1954 1962 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1945 ordenom Znak Poshani 1943 medalyami Laureat Leninskoyi premiyi 1962 Stalinskih premij 1946 1949 1953 Pam yatU Baku na budinku v yakomu zhiv do 1924 roku L D Landau vstanovlena memorialna doshka U 2008 roci Bank Rosiyi i Nacionalnij bank Ukrayini vipustili v obig pam yatni moneti prisvyacheni 100 richchyu z dnya narodzhennya Leva Davidovicha Landau 16 veresnya 2010 roku Ukrposhta vvela v obig poshtovij blok 86 Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut 125 rokiv z odinadcyati marok z kuponom Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut Landau L D 1908 1968 1060 Na jogo chest nazvano asteroyid 2142 Landau i krater na zvorotnomu boci Misyacya 2016 roku imenem Lva Landau bulo nazvano prospekt u Harkovi Osnovni drukovani praci L D LandauK teorii spektrov dvuhatomnyh molekul Ztshr Phys 1926 Bd 40 S 621 Problema zatuhaniya v volnovoj mehanike Ztshr Phys 1927 Bd 45 S 430 Kvantovaya elektrodinamika v konfiguracionnom prostranstve Ztshr Phys 1930 Bd 62 S 188 Sovm s R Pajerlsom Diamagnetizm metallov Ztshr Phys 1930 Bd 64 S 629 Rasprostranenie principa neopredelennosti na relyativistskuyu kvantovuyu teoriyu Ztshr Phys 1931 Bd 69 S 56 Sovm s R Pajerlsom K teorii peredachi energii pri stolknoveniyah I Phys Ztshr Sow 1932 Bd 1 S 88 K teorii peredachi energii pri stolknoveniyah II Phys Ztshr Sow 1932 Bd 2 S 46 K teorii zvezd Phys Ztshr Sow 1932 Bd 1 S 285 O dvizhenii elektronov v kristallicheskoj reshetke Phys Ztshr Sow 1933 Bd 3 S 664 Vtoroj zakon termodinamiki i Vselennaya Phys Ztshr Sow 1933 Bd 4 S 114 Sovm s A Bronshtejnom Vozmozhnoe obyasnenie zavisimosti vospriimchivosti ot polya pri nizkih temperaturah Phys Ztshr Sow 1933 Bd 4 S 675 Vnutrennyaya temperatura zvezd Nature 1933 V 132 P 567 Sovm s G Gamovym Struktura nesmeshennoj linii rasseyaniya Phys Ztshr Sow 1934 Bd 5 S 172 Sovm s G Plachenom K teorii tormozheniya bystryh elektronov izlucheniem Phys Ztshr Sow 1934 Bd 5 S 761 ZhETF 1935 T 5 S 255 Ob obrazovanii elektronov i pozitronov pri stolknovenii dvuh chastic Phys Ztshr Sow 1934 Bd 6 S 244 Sovm s E M Lifshicem K teorii anomalij teploemkosti Phys Ztshr Sow 1935 Bd 8 S 113 K teorii dispersii magnitnoj pronicaemosti ferromagnitnyh tel Phys Ztshr Sow 1935 Bd 8 S 153 Sovm s E M Lifshicem O relyativistskih popravkah k uravneniyu Shryodingera v zadache mnogih tel Phys Ztshr Sow 1935 Bd 8 S 487 K teorii koefficienta akkomodacii Phys Ztshr Sow 1935 Bd 8 S 489 K teorii fotoelektrodvizhushej sily v poluprovodnikah Phys Ztshr Sow 1936 Bd 9 S 477 Sovm s E M Lifshicem K teorii dispersii zvuka Phys Ztshr SOW 1936 Bd 10 S 34 Sovm s E Tellerom K teorii monomolekulyarnyh reakcij Phys Ztshr Sow 1936 Bd 10 S 67 Kineticheskoe uravnenie v sluchae kulonovskogo vzaimodejstviya ZhETF 1937 T 7 S 203 Phys Ztshr Sow 1936 Bd 10 S 154 O svojstvah metallov pri ochen nizkih temperaturah ZhETF 1937 T 7 S 379 Phys Ztshr Sow 1936 Bd 10 S 649 Sovm s I Ya Pomeranchukom Rasseyanie sveta na svete Nature 1936 V 138 R 206 Sovm s i I Ya Pomeranchukom Ob istochnikah zvezdnoj energii DAN SSSR 1937 T 17 S 301 Nature 1938 V 141 R 333 O pogloshenii zvuka v tverdyh telah Phys Ztshr Sow 1937 Bd 11 S 18 Sovm s Yu B Rumerom K teorii fazovyh perehodov I ZhETF 1937 T 7 S 19 Phys Ztshr Sow 1937 Bd 7 S 19 K teorii fazovyh perehodov II ZhETF 1937 T 7 S 627 Phys Ztshr Sow 1937 Bd 11 S 545 K teorii sverhprovodimosti ZhETF 1937 T 7 S 371 Phys Ztshr Sow 1937 Bd 7 S 371 K statisticheskoj teorii yader ZhETF 1937 T 7 S 819 Phys Ztshr Sow 1937 Bd 11 S 556 Rasseyanie rentgenovyh luchej kristallami vblizi tochki Kyuri ZhETF 1937 T 7 S 1232 Phys Ztshr Sow 1937 Bd 12 S 123 Rasseyanie rentgenovyh luchej kristallami s peremennoj strukturoj ZhETF 1937 T 7 S 1227 Phys Ztshr Sow 1937 Bd 12 S 579 Obrazovanie livnej tyazhelymi chasticami Nature 1937 V 140 P 682 Sovm s Yu B Rumerom Stabilnost neona i ugleroda po otnosheniyu k a raspadu Phys Rev 1937 V 52 P 1251 Kaskadnaya teoriya elektronnyh livnej Rgos Roy Soc 1938 V A166 P 213 Sovm s Yu B Rumerom Ob effekte de Gaaza van Alfena Rgos Roy Soc 1939 V A170 P 363 Prilozhenie k state D Shen Shenberga O polyarizacii elektronov pri rasseyanii DAN SSSR 1940 T 26 S 436 Phys Rev 1940 V 57 P 548 O radiuse elementarnyh chastic ZhETF 1940 T 10 S 718 J Phys USSR 1940 V 2 P 485 O rasseyanii mezotronov yadernymi silami ZhETF 1940 T 10 S 721 J Phys USSR 1940 V 2 P 483 Uglovoe raspredelenie chastic v livnyah ZhETF 1940 T 10 S 1007 J Phys USSR 1940 V 3 P 237 Teoriya sverhtekuchesti geliya II ZhETF 1941 T 11 S 592 K teorii vtorichnyh livnej ZhETF 1941 T 11 S 32 J Phys USSR 1941 V 4 P 375 K gidrodinamike geliya II ZhETF 1944 T 14 S 112 Teoriya vyazkosti geliya II ZhETF 1949 T 19 S 637 Chto takoe teoriya otnositelnosti Izdatelstvo Sovetskaya Rossiya Moskva 1975 3 e izdanie dopolnennoe Sovmestno s Yu B Rumerom Landau and Lifshitz Course of Theoretical Physics vol 1 Mechanics L D Landau E M Lifshitz vol 2 The Classical Theory of Fields L D Landau E M Lifshitz vol 3 Quantum Mechanics Non Relativistic Theory L D Landau E M Lifshitz vol 4 Quantum Electrodynamics V B Berestetsky E M Lifshitz and L P Pitaevskii vol 5 Statistical Physics Pt 1 L D Landau E M Lifshitz vol 6 Fluid Mechanics L D Landau E M Lifshitz vol 7 Theory of Elasticity L D Landau E M Lifshitz vol 8 Electrodynamics of Continuous Media L D Landau E M Lifshitz and L P Pitaevskii vol 9 Statistical Physics Pt 2 E M Lifshitz L P Pitaevskii vol 10 Physical Kinetics E M Lifshitz L P Pitaevskii Inshi knigi anglijskoyu General Physics Mechanics and Molecular Physics A I Akhiezer E M Lifshitz Literatura Abrikosov A A Akademik L D Landau kratkaya biografiya i obzor nauchnyh rabot M Nauka 1965 46 s portr Abrikosov A A Halatnikov I M Akademik L D Landau Fizika v shkole 1962 N 1 S 21 27 Akademik Lev Davidovich Landau Sbornik M Znanie 1978 Novoe v zhizni nauke tehnike Ser Fizika N 3 Akademik Lev Davidovich Landau k pyatidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya Zhurnal eksperimentalnoj i teoreticheskoj fiziki 1958 T 34 S 3 6 Akademik Lev Landau Nobelevskij laureat kratkij hronologicheskij obzor Nauka i zhizn 1963 N 2 S 18 19 Ahiezer A I Lev Davidovich Landau Ukrainskij fizicheskij zhurnal 1969 T 14 N 7 S 1057 1059 Bessarab M Ya Landau Stranicy zhizni 2 e izd M Mosk rabochij 1978 232 s il Bessarab M Ya Formula schastya Landau Portrety M Terra kn klub 1999 303 s Bibliogr S 298 302 Bessarab M Ya Tak govoril Landau M Fizmatlit 2004 128 s Boyarincev V I Evrejskie i russkie uchenye Mify i realnost M Feri V 2001 172 s Vasilcova Z Pedagogika tvorchestva o L D Landau Molodoj kommunist 1971 N 5 S 88 91 Vospominaniya o L D Landau Otv red I M Halatnikov M Nauka 1988 352 s il Ginzburg V L Lev Landau Uchitel i uchenyj Moskovskij komsomolec 1968 18 yanvarya Ginzburg V L Lev Davidovich Landau Uspehi fizicheskih nauk 1968 T 94 N 1 S 181 184 Golovanov Ya Zhizn sredi formul Akademiku L D Landau 60 let Komsomolskaya pravda 1968 23 yanvarya Grashenkov N I Kak byla spasena zhizn akademika L D Landau Priroda 1963 N 3 S 106 108 Grashenkov N I Chudesnaya pobeda sovetskih medikov o borbe za zhizn uchenogo fizika L D Landau Ogonek 1962 N 30 S 30 Davnym davno L D Landau odin iz osnovatelej instituta teoreticheskoj fiziki v Moskve Ogonek 1996 N 50 S 22 26 Danin D Bylo tolko chto Iskusstvo kino 1973 N 8 S 85 87 Danin D Tovarishestvo o borbe za spasenie zhizni L D Landau Literaturnaya gazeta 1962 21 iyulya Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 216 Zeldovich Ya B Enciklopediya teoreticheskoj fiziki k prisuzhdeniyu Leninskoj premii 1962 g L D Landau i E M Lifshicu Priroda 1962 N 7 S 58 60 Kaganov M I Landau kakim ya ego znal Priroda 1971 N 7 S 83 87 Kaganov M I Shkola Landau chto ya o nej dumayu Troick Trovant 1998 359 s Kassirskij I A Torzhestvo geroicheskoj terapii Zdorove 1963 N 1 S 3 4 Kravchenko V L L D Landau laureat Nobelevskoj premii Nauka i tehnika 1963 N 2 S 16 18 Konkordiya Terentevna Landau Drobanceva Akademik Landau kak my zhili vospominaniya Moskva 2011 493 s ISBN 978 5 8159 1040 9 Lev Davidovich Landau k pyatidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya Uspehi fizicheskih nauk 1958 T 64 vyp 3 S 615 623 Leninskaya premiya 1962 g v oblasti fizicheskih nauk k prisuzhdeniyu premii L D Landau i E M Lifshicu Fizika v shkole 1962 N 3 S 7 8 Livanova Anna Landau M Znanie 1983 Lifshic E M Zhivaya rech Landau Nauka i zhizn 1971 N 9 S 14 22 Lifshic E M Istoriya i obyasneniya sverhtekuchesti zhidkogo geliya k 60 letiyu akademika L D Landau Priroda 1968 N 1 S 73 81 Lifshic E M Lev Davidovich Landau Uspehi fizicheskih nauk 1969 T 97 N 4 S 169 186 Mastera krasnorechiya ob oratorskom iskusstve L D Landau M Znanie 1991 Nauchnoe tvorchestvo L D Landau Sbornik M Znanie 1963 Rolov Bruno Akademik Landau Nauka i tehnika 1968 N 6 S 16 20 Rumer Yu Stranichki vospominanij o L D Landau Nauka i zhizn 1974 N 6 S 99 101 Tamm I E Abrikosov A A Halatnikov I M L D Landau Laureat Nobelevskoj premii 1962 goda Vestnik Akademii nauk SSSR 1962 N 12 S 63 67 Cipenyuk Yu Otkrytie Suhoj vody ob izuchenii svojstv geliya P L Kapicej i L D Landau Nauka i zhizn 1967 N 3 S 40 45 Shalnikov A I Nash Dau k prisuzhdeniyu Nobelevskoj premii sovetskomu fiziku L D Landau Kultura i zhizn 1963 N 1 S 20 23 Shubnikov L V Izbrannye trudy Vospominaniya Kiev Naukova Dumka 1990 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Landau Lev Davidovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Landau Lev Davidovich Yu O Hramov Landau Lev Davidovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Yu M Ranyuk Landau Lev Davidovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine biografiya L Landau Geroi strany 18 sichnya 2009 u Wayback Machine ros PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118569066 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Pitaevskii L P The great physicist Herald Russ Acad Sci Y Osipov Nauka Springer Science Business Media 2008 Vol 78 Iss 1 P 75 85 ISSN 1019 3316 1555 6492 doi 10 1134 S1019331608010097 d Track Q176916d Track Q248326d Track Q100621674d Track Q464975d Track Q15716534d Track Q85404 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984

Дата публікації:
Топ