Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінзбург Віталій Лазарович Гінзбург рос Виталий Лазаревич Гинзбург 21

Гінзбург Віталій Лазаревич

Гінзбург Віталій Лазаревич
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінзбург.

Віталій Лазарович Гінзбург (рос. Виталий Лазаревич Гинзбург; 21 вересня (4 жовтня) 1916(19161004), Москва — 8 листопада 2009, Москва) — радянський і російський фізик-теоретик, академік АН СРСР (1966—1991) і РАН (1991—2009), доктор фізико-математичних наук (1942), лауреат Нобелівської премії з фізики (2003).

Віталій Лазарович Гінзбург
image
Народився 4 жовтня 1916(1916-10-04)[1][2]
Москва, Російська імперія[3][…]
Помер 8 листопада 2009(2009-11-08)[6][7][…] (93 роки)
Москва, Росія[1]
·серцева недостатність
Поховання Новодівичий цвинтар[2]
Місце проживання ФІАН
Країна image СРСР, image Росія
Національність єврей
Діяльність фізик, астрофізик, винахідник, викладач університету, науковець, фізик-теоретик
Alma mater фізичний факультет МДУ
МДУ[10]
Галузь фізика, астрономія
Заклад ФІАН
Вчене звання Список академіків АН СРСР, академік Російської академії наук і академік АН СРСР[d]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1942)
Науковий керівник Ігор Євгенович Тамм
Вчителі Тамм Ігор Євгенович
Відомі учні d
d
Железняков Володимир Васильович
Аспіранти, докторанти d
d
d
Файн Веніамін Мойсейович
Долгов Олег Володимирович
Железняков Володимир Васильович
Q22045643?
Q22045640?
d
d
Членство Лондонське королівське товариство
Національна академія наук США[11]
Російська академія наук
Академія наук СРСР[12]
Академія наук Молдови
Американська академія мистецтв і наук
Індійська національна академія наук
Європейська академія[13]
Партія КПРС
У шлюбі з d
d
Нагороди
image image image image image image image image
image image

Золота медаль Нільса Бора (ЮНЕСКО) (1998)

 image
image

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1995)

премія Вольфа з фізики (1995)

член Американського фізичного товариства[d] (2003)

премія Гумбольдта

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (25 червня 1987)

d (1998)

image Висловлювання у Вікіцитатах
image Гінзбург Віталій Лазарович у Вікісховищі

Біографія

Віталій Гінзбург народився 4 жовтня 1916 року в Москві. До 11 років навчався з батьком удома, до школи Гінзбург пішов одразу в четвертий клас. У той час в СРСР здійснювалися освітні реформи, дев'ятирічну середню освіту було скасовано, і школа закінчувалася в сьомому класі. Якість навчання була вельми сумнівною — вчителів не вистачало, багато предметів (наприклад, історія) було скасовано. Гінзбург до кінця життя шкодував про те, що не отримав елементарної бази.

Після семирічки ті, хто хотів продовжувати освіту, могли вступити до фабрично-заводське училище (ФЗУ), а далі йти, наприклад, на робітничий факультет. Гінзбург до ФЗУ не пішов, а влаштувався лаборантом спочатку до Московського вечірнього машинобудівного інституту імені Бубнова, а потім — до рентгенівської лабораторії Інституту імені Лепсе. Там Віталій Лазарович познайомився з молодими фізиками Левом Володимировичем Альтшулером і Веніямином Ароновичем Цукерманом. Дружбу з ними Гінзбург підтримував протягом багатьох років.

За час роботи в лабораторії Віталій Лазарович освоював навички експериментальної роботи, а також самостійно вивчав програму 8—11 класів. 1933 року він спробував вступити на фізичний факультет МДУ. Гінзбург склав іспити пристойно, але, як він писав сам, «не блискуче», і його не зарахували. Він вступив на заочне відділення факультету і лише через рік перевівся на денне.

В університеті Гінзбург навчався лише на «відмінно», проте сам себе не вважав видатним студентом. В аспірантурі Віталій Лазарович потрапив до фізика Ігоря Євгеновича Тамма, і наукова робота «пішла». За два роки Гінзбург написав сім чи вісім статей, присвячених квантовому обґрунтуванню випромінювання Вавілова-Черенкова та теорії черенковського випромінювання в кристалах, випромінювання осцилятора, розташованого в анізотропному середовищі. На підставі цих робіт 1940 року Гінзбург достроково захистив кандидатську дисертацію.

Після отримання ступеня Віталій Лазарович пішов з університету до Фізичного інституту Академії наук СРСР (ФІАН) з причин, не пов'язаних із наукою. Там же в 1942 році він отримав ступінь доктора наук. Як пише сам Гінзбург у своїх спогадах, перейти до ФІАН його змусило посилення антисемітських настроїв. У фізичному інституті Гінзбург пропрацював до кінця життя. з 1971 він стає керівником відділу теоретичної фізики, одночасно завідує створеною ним кафедрою проблем фізики і астрофізики Московського фізико-технічного інституту.

Дослідження Гінзбурга належать до кількох галузей фізики та астрономії. При цьому Віталій Лазарович зізнавався, що не знає сузір'їв і погано розуміється у небесних координатах, тому що астрономію ані в школі, ані в університеті не вивчав. Відсутність шкільних знань не завадила Гінзбургу створити теорію магнітогальмівного космічного радіовипромінювання і радіоастрономічну теорію походження космічних променів. З 1946 року він активно вивчав радіовипромінювання Сонця і досліджував загальні питання радіоастрономії.

З 1940-х років Гінзбург взявся до теорії надпровідності і надплинності. 1950 року Гінзбург разом із Левом Давидовичем Ландау розробив напівфеноменологічну теорію надпровідності (теорія Гінзбурга—Ландау). 1958 року Віталій Лазарович і Лев Петрович Пітаєвский створили напівфеноменологічну теорію надплинності (теорія Гінзбурга—Пітаєвського). 2003 року за ці роботи в галузі надпровідності та надплинності Гінзбург був удостоєний Нобелівської премії з фізики (нагороду з ним розділили Олексій Олексійович Абрикосов і Ентоні Леггет). У своїй нобелівській промові Гінзбург пояснював, що рішення вивчати надпровідність за низьких температур пояснюється його роботою фізиком-ядерником холодною зимою 1942 року.

Автор монографій «Теорія розповсюдження радіохвиль в іоносфері» (1949), «Походження космічних променів» (спільно з С. І. Сироватським, 1963), «Розповсюдження електромагнітних хвиль в плазмі» (1967), «Про фізику та астрофізику» (1974) та інших.

Громадська активність

Одним із головних завдань як вченого Гінзбург вважав боротьбу з псевдонаукою. Саме з його ініціативи 1988 року при президії Академії наук було засновано Комісію з боротьби з псевдонаукою і фальсифікацією наукових досліджень. Діяльність комісії піддавалася критиці з боку людей, чиї проєкти були визнані (або теоретично могли бути визнаними) ненауковими. Сам Гінзбург регулярно виступав у пресі, відстоюючи необхідність продовження роботи комісії.

Також безапеляційно, як до торсіонних двигунів і антигравітації, Гінзбург ставився до посилення суспільства. Віталій Лазарович не заперечував існування релігії як такої, але він категорично заперечував проти можливості поєднати віру в бога і наукове мислення. Гінзбург був одним з авторів знаменитого «листа десяти академіків» Володимиру Путіну. У цьому зверненні вчені протестували проти внесення спеціальності «теологія» до переліку наукових дисциплін ВАК і введення в школі уроків з основ православної культури. Лист викликав відповідну реакцію і сприяв суперечці у ЗМІ щодо можливого посилення ролі церкви в суспільстві.

Гінзбург не тільки боровся з супротивниками науки, але також намагався зміцнити її власні позиції. Віталій Лазарович звертав увагу на падіння престижу наукової діяльності та підсилення «витоку мізків» на Захід. Для того щоб якось зупинити цей процес, Гінзбург створив фонд «Успіхи фізики».

При цьому Віталій Лазарович завжди захищав РАН і активно сперечався з її критиками. Він був категорично не згоден з доводами супротивників академії, які називали РАН неефективною структурою, що сприяє розвалу російської науки. Гінзбург визнавав, що не всі ініціативи академії і прийняті нею рішення є правильними, однак залишався прихильником самої структури як такої.

Крім відстоювання інтересів науки, Віталій Лазаревич виступав проти цензури і пригноблення прав і свобод росіян. Так, він активно протестував проти законопроєкту про скасування суду присяжних, називаючи цю ініціативу «поверненням до сталінізму».

Свої успіхи у вельми віддалених одна від одної галузях науки Гінзбург пояснював пристрасним бажанням «придумати ефектик», а також загальним «розумінням фізики». Віталій Лазарович не соромився говорити про свої досягнення. У спогадах він намагався розібратися, що ж саме стало головним чинником його успіху. Гінзбург згадує не тільки свої достоїнства, але й недоліки, такі як марнославство і бажання виділятися. Ця дивовижна щирість була у всіх його починаннях, а крім наукової роботи Віталій Лазарович був дуже активним громадським діячем.

Останні кілька років Гінзбург майже не вставав з ліжка, але при цьому продовжував активну діяльність в усіх напрямках. Серед іншого Віталій Лазарович продовжував редагувати журнал «Успіхи фізичних наук», головним редактором якого він був з 1998 року.

Нагороди

Віталія Гінзбурга нагороджено орденами «За заслуги перед Вітчизною» 1 ступеня (2006), «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1996), Орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами «Знак Пошани».

Сталінська премія (1953) і Ленінська премія (1966).

Він має велику Золоту медаль імені М. В. Ломоносова (1995), (1995).

Віталій Гінзбург — нобелівський лауреат. На цю премію вченого-фізика висували протягом 30 років, тому, коли вранці 7 жовтня 2003 року в кабінеті Гінзбурга пролунав телефонний дзвінок, і повідомили, що йому присуджена Нобелівська премія, він не дуже повірив. Премія була також присуджена ученим-фізикам Олексію Олексійовичеві Абрикосову і Ентоні Джеймсу Легетту. Точне формулювання Нобелівського комітету: «За піонерські роботи з надпровідності і надплинності».

Особисте життя

Перша дружина — Ольга Іванівна Замша (1916 р.н.), кандидат фізико-математичних наук (1945), доцент МІФІ. Шлюб тривав із 1937 до 1946 року.

Друга дружина — Ніна Іванівна Гінзбург (Єрмакова), фізик-експериментатор. Весілля відзначали 1946 року. Їхня дочка Ірина Віталіївна Дорман (1939 р.н.) — історик науки, кандидат фізико-математичних наук.

Двоюрідний племінник — підприємець та громадський діяч Марк Зіновійович Гінзбург.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гінзбург Віталій Лазарович

Примітки

  1. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Гинзбург Виталий Лазаревич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. Ginzburg V. L. On the theory of superconductivity // Nuovo Cimento — (untranslated), 1955. — Т. 2, вип. 6. — С. 1234–1250. — ISSN 0029-6341; 1827-6121 — doi:10.1007/BF02731579
    d:Track:Q100153914d:Track:Q3963829d:Track:Q26196
  5. Nobel-winning Russian physicist dies at 93 // Dawn — 2009. — ISSN 1563-9444
    d:Track:Q1178770
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. Week ending Saturday, November 14, 2009
    d:Track:Q99946223
  8. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  9. Vitaly Ginzburg // The Daily Telegraph / C. Evans — London, Thailand: 2009. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805
    d:Track:Q61959516d:Track:Q84d:Track:Q192621d:Track:Q869
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  11. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  12. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-315.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  13. https://www.ae-info.org/ae/User/Ginzburg_Vitaly
  14. Мільярдер Гінзбург: Своїм дітям у спадок я залишу гени, освіту та особистий приклад. Сподіваюся, вони самі зароблять те, що їм потрібно. Гордон. 28 лютого 2018. оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  15. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Наука двигаться вперед [ 21 листопада 2009 у Wayback Machine.]
  • Воспоминания Гинзбурга «Как я стал физиком-теоретиком и вообще о себе» [ 11 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  • Астронет [ 18 липня 2010 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ginzburg Vitalij Lazarovich Ginzburg ros Vitalij Lazarevich Ginzburg 21 veresnya 4 zhovtnya 1916 19161004 Moskva 8 listopada 2009 Moskva radyanskij i rosijskij fizik teoretik akademik AN SRSR 1966 1991 i RAN 1991 2009 doktor fiziko matematichnih nauk 1942 laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 2003 Vitalij Lazarovich GinzburgNarodivsya 4 zhovtnya 1916 1916 10 04 1 2 Moskva Rosijska imperiya 3 Pomer 8 listopada 2009 2009 11 08 6 7 93 roki Moskva Rosiya 1 serceva nedostatnistPohovannya Novodivichij cvintar 2 Misce prozhivannya FIANKrayina SRSR RosiyaNacionalnist yevrejDiyalnist fizik astrofizik vinahidnik vikladach universitetu naukovec fizik teoretikAlma mater fizichnij fakultet MDU MDU 10 Galuz fizika astronomiyaZaklad FIANVchene zvannya Spisok akademikiv AN SRSR akademik Rosijskoyi akademiyi nauk i akademik AN SRSR d Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk 1942 Naukovij kerivnik Igor Yevgenovich TammVchiteli Tamm Igor YevgenovichVidomi uchni d d Zheleznyakov Volodimir VasilovichAspiranti doktoranti d d d Fajn Veniamin Mojsejovich Dolgov Oleg Volodimirovich Zheleznyakov Volodimir Vasilovich Q22045643 Q22045640 d dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA 11 Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR 12 Akademiya nauk Moldovi Amerikanska akademiya mistectv i nauk Indijska nacionalna akademiya nauk Yevropejska akademiya 13 Partiya KPRSU shlyubi z d dNagorodi Zolota medal Nilsa Bora YuNESKO 1998 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1995 premiya Volfa z fiziki 1995 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d 2003 premiya Gumboldta inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 25 chervnya 1987 d 1998 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Ginzburg Vitalij Lazarovich u VikishovishiBiografiyaVitalij Ginzburg narodivsya 4 zhovtnya 1916 roku v Moskvi Do 11 rokiv navchavsya z batkom udoma do shkoli Ginzburg pishov odrazu v chetvertij klas U toj chas v SRSR zdijsnyuvalisya osvitni reformi dev yatirichnu serednyu osvitu bulo skasovano i shkola zakinchuvalasya v somomu klasi Yakist navchannya bula velmi sumnivnoyu vchiteliv ne vistachalo bagato predmetiv napriklad istoriya bulo skasovano Ginzburg do kincya zhittya shkoduvav pro te sho ne otrimav elementarnoyi bazi Pislya semirichki ti hto hotiv prodovzhuvati osvitu mogli vstupiti do fabrichno zavodske uchilishe FZU a dali jti napriklad na robitnichij fakultet Ginzburg do FZU ne pishov a vlashtuvavsya laborantom spochatku do Moskovskogo vechirnogo mashinobudivnogo institutu imeni Bubnova a potim do rentgenivskoyi laboratoriyi Institutu imeni Lepse Tam Vitalij Lazarovich poznajomivsya z molodimi fizikami Levom Volodimirovichem Altshulerom i Veniyaminom Aronovichem Cukermanom Druzhbu z nimi Ginzburg pidtrimuvav protyagom bagatoh rokiv Za chas roboti v laboratoriyi Vitalij Lazarovich osvoyuvav navichki eksperimentalnoyi roboti a takozh samostijno vivchav programu 8 11 klasiv 1933 roku vin sprobuvav vstupiti na fizichnij fakultet MDU Ginzburg sklav ispiti pristojno ale yak vin pisav sam ne bliskuche i jogo ne zarahuvali Vin vstupiv na zaochne viddilennya fakultetu i lishe cherez rik perevivsya na denne V universiteti Ginzburg navchavsya lishe na vidminno prote sam sebe ne vvazhav vidatnim studentom V aspiranturi Vitalij Lazarovich potrapiv do fizika Igorya Yevgenovicha Tamma i naukova robota pishla Za dva roki Ginzburg napisav sim chi visim statej prisvyachenih kvantovomu obgruntuvannyu viprominyuvannya Vavilova Cherenkova ta teoriyi cherenkovskogo viprominyuvannya v kristalah viprominyuvannya oscilyatora roztashovanogo v anizotropnomu seredovishi Na pidstavi cih robit 1940 roku Ginzburg dostrokovo zahistiv kandidatsku disertaciyu Pislya otrimannya stupenya Vitalij Lazarovich pishov z universitetu do Fizichnogo institutu Akademiyi nauk SRSR FIAN z prichin ne pov yazanih iz naukoyu Tam zhe v 1942 roci vin otrimav stupin doktora nauk Yak pishe sam Ginzburg u svoyih spogadah perejti do FIAN jogo zmusilo posilennya antisemitskih nastroyiv U fizichnomu instituti Ginzburg propracyuvav do kincya zhittya z 1971 vin staye kerivnikom viddilu teoretichnoyi fiziki odnochasno zaviduye stvorenoyu nim kafedroyu problem fiziki i astrofiziki Moskovskogo fiziko tehnichnogo institutu Doslidzhennya Ginzburga nalezhat do kilkoh galuzej fiziki ta astronomiyi Pri comu Vitalij Lazarovich ziznavavsya sho ne znaye suzir yiv i pogano rozumiyetsya u nebesnih koordinatah tomu sho astronomiyu ani v shkoli ani v universiteti ne vivchav Vidsutnist shkilnih znan ne zavadila Ginzburgu stvoriti teoriyu magnitogalmivnogo kosmichnogo radioviprominyuvannya i radioastronomichnu teoriyu pohodzhennya kosmichnih promeniv Z 1946 roku vin aktivno vivchav radioviprominyuvannya Soncya i doslidzhuvav zagalni pitannya radioastronomiyi Z 1940 h rokiv Ginzburg vzyavsya do teoriyi nadprovidnosti i nadplinnosti 1950 roku Ginzburg razom iz Levom Davidovichem Landau rozrobiv napivfenomenologichnu teoriyu nadprovidnosti teoriya Ginzburga Landau 1958 roku Vitalij Lazarovich i Lev Petrovich Pitayevskij stvorili napivfenomenologichnu teoriyu nadplinnosti teoriya Ginzburga Pitayevskogo 2003 roku za ci roboti v galuzi nadprovidnosti ta nadplinnosti Ginzburg buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z fiziki nagorodu z nim rozdilili Oleksij Oleksijovich Abrikosov i Entoni Legget U svoyij nobelivskij promovi Ginzburg poyasnyuvav sho rishennya vivchati nadprovidnist za nizkih temperatur poyasnyuyetsya jogo robotoyu fizikom yadernikom holodnoyu zimoyu 1942 roku Avtor monografij Teoriya rozpovsyudzhennya radiohvil v ionosferi 1949 Pohodzhennya kosmichnih promeniv spilno z S I Sirovatskim 1963 Rozpovsyudzhennya elektromagnitnih hvil v plazmi 1967 Pro fiziku ta astrofiziku 1974 ta inshih Gromadska aktivnistOdnim iz golovnih zavdan yak vchenogo Ginzburg vvazhav borotbu z psevdonaukoyu Same z jogo iniciativi 1988 roku pri prezidiyi Akademiyi nauk bulo zasnovano Komisiyu z borotbi z psevdonaukoyu i falsifikaciyeyu naukovih doslidzhen Diyalnist komisiyi piddavalasya kritici z boku lyudej chiyi proyekti buli viznani abo teoretichno mogli buti viznanimi nenaukovimi Sam Ginzburg regulyarno vistupav u presi vidstoyuyuchi neobhidnist prodovzhennya roboti komisiyi Takozh bezapelyacijno yak do torsionnih dviguniv i antigravitaciyi Ginzburg stavivsya do posilennya suspilstva Vitalij Lazarovich ne zaperechuvav isnuvannya religiyi yak takoyi ale vin kategorichno zaperechuvav proti mozhlivosti poyednati viru v boga i naukove mislennya Ginzburg buv odnim z avtoriv znamenitogo lista desyati akademikiv Volodimiru Putinu U comu zvernenni vcheni protestuvali proti vnesennya specialnosti teologiya do pereliku naukovih disciplin VAK i vvedennya v shkoli urokiv z osnov pravoslavnoyi kulturi List viklikav vidpovidnu reakciyu i spriyav superechci u ZMI shodo mozhlivogo posilennya roli cerkvi v suspilstvi Ginzburg ne tilki borovsya z suprotivnikami nauki ale takozh namagavsya zmicniti yiyi vlasni poziciyi Vitalij Lazarovich zvertav uvagu na padinnya prestizhu naukovoyi diyalnosti ta pidsilennya vitoku mizkiv na Zahid Dlya togo shob yakos zupiniti cej proces Ginzburg stvoriv fond Uspihi fiziki Pri comu Vitalij Lazarovich zavzhdi zahishav RAN i aktivno sperechavsya z yiyi kritikami Vin buv kategorichno ne zgoden z dovodami suprotivnikiv akademiyi yaki nazivali RAN neefektivnoyu strukturoyu sho spriyaye rozvalu rosijskoyi nauki Ginzburg viznavav sho ne vsi iniciativi akademiyi i prijnyati neyu rishennya ye pravilnimi odnak zalishavsya prihilnikom samoyi strukturi yak takoyi Krim vidstoyuvannya interesiv nauki Vitalij Lazarevich vistupav proti cenzuri i prignoblennya prav i svobod rosiyan Tak vin aktivno protestuvav proti zakonoproyektu pro skasuvannya sudu prisyazhnih nazivayuchi cyu iniciativu povernennyam do stalinizmu Svoyi uspihi u velmi viddalenih odna vid odnoyi galuzyah nauki Ginzburg poyasnyuvav pristrasnim bazhannyam pridumati efektik a takozh zagalnim rozuminnyam fiziki Vitalij Lazarovich ne soromivsya govoriti pro svoyi dosyagnennya U spogadah vin namagavsya rozibratisya sho zh same stalo golovnim chinnikom jogo uspihu Ginzburg zgaduye ne tilki svoyi dostoyinstva ale j nedoliki taki yak marnoslavstvo i bazhannya vidilyatisya Cya divovizhna shirist bula u vsih jogo pochinannyah a krim naukovoyi roboti Vitalij Lazarovich buv duzhe aktivnim gromadskim diyachem Ostanni kilka rokiv Ginzburg majzhe ne vstavav z lizhka ale pri comu prodovzhuvav aktivnu diyalnist v usih napryamkah Sered inshogo Vitalij Lazarovich prodovzhuvav redaguvati zhurnal Uspihi fizichnih nauk golovnim redaktorom yakogo vin buv z 1998 roku NagorodiVitaliya Ginzburga nagorodzheno ordenami Za zaslugi pered Vitchiznoyu 1 stupenya 2006 Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya 1996 Ordenom Lenina dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora dvoma ordenami Znak Poshani Stalinska premiya 1953 i Leninska premiya 1966 Vin maye veliku Zolotu medal imeni M V Lomonosova 1995 1995 Vitalij Ginzburg nobelivskij laureat Na cyu premiyu vchenogo fizika visuvali protyagom 30 rokiv tomu koli vranci 7 zhovtnya 2003 roku v kabineti Ginzburga prolunav telefonnij dzvinok i povidomili sho jomu prisudzhena Nobelivska premiya vin ne duzhe poviriv Premiya bula takozh prisudzhena uchenim fizikam Oleksiyu Oleksijovichevi Abrikosovu i Entoni Dzhejmsu Legettu Tochne formulyuvannya Nobelivskogo komitetu Za pionerski roboti z nadprovidnosti i nadplinnosti Osobiste zhittyaPersha druzhina Olga Ivanivna Zamsha 1916 r n kandidat fiziko matematichnih nauk 1945 docent MIFI Shlyub trivav iz 1937 do 1946 roku Druga druzhina Nina Ivanivna Ginzburg Yermakova fizik eksperimentator Vesillya vidznachali 1946 roku Yihnya dochka Irina Vitaliyivna Dorman 1939 r n istorik nauki kandidat fiziko matematichnih nauk Dvoyuridnij pleminnik pidpriyemec ta gromadskij diyach Mark Zinovijovich Ginzburg Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ginzburg Vitalij Lazarovich 8132 Vitginzburg asteroyid nazvanij na chest fizika PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Ginzburg Vitalij Lazarevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Ginzburg V L On the theory of superconductivity Nuovo Cimento untranslated 1955 T 2 vip 6 S 1234 1250 ISSN 0029 6341 1827 6121 doi 10 1007 BF02731579 d Track Q100153914d Track Q3963829d Track Q26196 Nobel winning Russian physicist dies at 93 Dawn 2009 ISSN 1563 9444 d Track Q1178770 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Week ending Saturday November 14 2009 d Track Q99946223 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Vitaly Ginzburg The Daily Telegraph C Evans London Thailand 2009 ed size 622719 ISSN 0307 1235 1477 3805 d Track Q61959516d Track Q84d Track Q192621d Track Q869 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513 http www ras ru win db show per asp P id 315 ln ru dl pr inf uk 12 https www ae info org ae User Ginzburg Vitaly Milyarder Ginzburg Svoyim dityam u spadok ya zalishu geni osvitu ta osobistij priklad Spodivayusya voni sami zaroblyat te sho yim potribno Gordon 28 lyutogo 2018 originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 12 grudnya 2023 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaNauka dvigatsya vpered 21 listopada 2009 u Wayback Machine Vospominaniya Ginzburga Kak ya stal fizikom teoretikom i voobshe o sebe 11 lyutogo 2011 u Wayback Machine Astronet 18 lipnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ