Сергій Іванович Сироватський (2 березня 1925 — 26 вересня 1979) — радянський фізик і астрофізик.
Сироватський Сергій Іванович | |
---|---|
Народився | 2 березня 1925 Березнегувате, Миколаївська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР |
Помер | 26 вересня 1979 (54 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Востряковський цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | фізик |
Alma mater | фізичний факультет МДУ |
Заклад | Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Нагороди |
Наукова біографія
Родився у Березнегуватому Миколаївської області. У 1951 закінчив Московський університет. Після закінчення аспірантури у Фізичному інституті АН СРСР працював в цьому інституті, завідував сектором. Професор Московського фізико-технічного інституту.
Наукові роботи відносяться до космічної фізики та фізики плазми. Сформулював замкнуту систему рівнянь магнітної гідродинаміки у формі законів збереження. Досліджував деякі проблеми стійкості магнітогідродинамічних розривів; знайшов клас точних рішень рівнянь магнітної гідродинаміки, відповідних руху середовища вздовж магнітного поля довільного виду, зокрема розв'язав задачу про виштовхуючу силу в магнітній гідродинаміці. Результати цих робіт широко застосовуються у фізиці космічного простору. У циклі радіоастрономічних досліджень розвинув теорію синхротронного випромінювання в застосуванні до космічних умов; розробив метод обчислення інтенсивності цього випромінювання і з його допомогою отримав важливий висновок про природу релятивістських електронів у Галактиці, показавши, що вони прискорюються безпосередньо в джерелах. Отримав і досліджував рівняння, що визначають трансформацію спектрів радіовипромінювання під впливом втрат енергії електронів; це дало можливість оцінити вік деяких космічних радіоджерел. В області астрофізики космічних променів проаналізував (спільно з В. Л. Гінзбургом) загальні питання теорії походження космічних променів, розглянув їхній хімічний склад і трансформацію при блуканні в міжзоряному просторі, вказав механізм, що забезпечує переважне прискорення важких іонів. Отримав ряд важливих результатів, що стосуються спектру та інтенсивності електромагнітного випромінювання, яке виникає при деяких процесах в гамма- та рентгенівських джерелах. Роботи Сироватського з проблеми динаміки плазми в сильних вморожених магнітних полях відкрили можливість пояснити виникнення прискорених частинок при спалахах на Сонці, генерацію космічних променів в турбулентних магнітних полях оболонок наднових зірок, нестаціонарних і квазарах.
Автор монографії «Походження космічних променів» (спільно з В. Л. Гінзбургом, 1963).
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Сыроватский Сергей Иванович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Ivanovich Sirovatskij 2 bereznya 1925 19250302 26 veresnya 1979 radyanskij fizik i astrofizik Sirovatskij Sergij IvanovichNarodivsya2 bereznya 1925 1925 03 02 Berezneguvate Mikolayivska okruga Odeska guberniya Ukrayinska SRR SRSRPomer26 veresnya 1979 1979 09 26 54 roki Moskva SRSRPohovannyaVostryakovskij cvintarKrayina SRSRDiyalnistfizikAlma materfizichnij fakultet MDUZakladFizichnij institut imeni P M LebedyevaNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sirovatskij Naukova biografiyaRodivsya u Berezneguvatomu Mikolayivskoyi oblasti U 1951 zakinchiv Moskovskij universitet Pislya zakinchennya aspiranturi u Fizichnomu instituti AN SRSR pracyuvav v comu instituti zaviduvav sektorom Profesor Moskovskogo fiziko tehnichnogo institutu Naukovi roboti vidnosyatsya do kosmichnoyi fiziki ta fiziki plazmi Sformulyuvav zamknutu sistemu rivnyan magnitnoyi gidrodinamiki u formi zakoniv zberezhennya Doslidzhuvav deyaki problemi stijkosti magnitogidrodinamichnih rozriviv znajshov klas tochnih rishen rivnyan magnitnoyi gidrodinamiki vidpovidnih ruhu seredovisha vzdovzh magnitnogo polya dovilnogo vidu zokrema rozv yazav zadachu pro vishtovhuyuchu silu v magnitnij gidrodinamici Rezultati cih robit shiroko zastosovuyutsya u fizici kosmichnogo prostoru U cikli radioastronomichnih doslidzhen rozvinuv teoriyu sinhrotronnogo viprominyuvannya v zastosuvanni do kosmichnih umov rozrobiv metod obchislennya intensivnosti cogo viprominyuvannya i z jogo dopomogoyu otrimav vazhlivij visnovok pro prirodu relyativistskih elektroniv u Galaktici pokazavshi sho voni priskoryuyutsya bezposeredno v dzherelah Otrimav i doslidzhuvav rivnyannya sho viznachayut transformaciyu spektriv radioviprominyuvannya pid vplivom vtrat energiyi elektroniv ce dalo mozhlivist ociniti vik deyakih kosmichnih radiodzherel V oblasti astrofiziki kosmichnih promeniv proanalizuvav spilno z V L Ginzburgom zagalni pitannya teoriyi pohodzhennya kosmichnih promeniv rozglyanuv yihnij himichnij sklad i transformaciyu pri blukanni v mizhzoryanomu prostori vkazav mehanizm sho zabezpechuye perevazhne priskorennya vazhkih ioniv Otrimav ryad vazhlivih rezultativ sho stosuyutsya spektru ta intensivnosti elektromagnitnogo viprominyuvannya yake vinikaye pri deyakih procesah v gamma ta rentgenivskih dzherelah Roboti Sirovatskogo z problemi dinamiki plazmi v silnih vmorozhenih magnitnih polyah vidkrili mozhlivist poyasniti viniknennya priskorenih chastinok pri spalahah na Sonci generaciyu kosmichnih promeniv v turbulentnih magnitnih polyah obolonok nadnovih zirok nestacionarnih i kvazarah Avtor monografiyi Pohodzhennya kosmichnih promeniv spilno z V L Ginzburgom 1963 DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Syrovatskij Sergej Ivanovich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros