Сергій Іванович Сироватський 2 березня 1925 19250302 26 вересня 1979 радянський фізик і астрофізик Сироватський Сергій І

Сергій Іванович Сироватський (2 березня 1925(19250302) — 26 вересня 1979) — радянський фізик і астрофізик.

Сироватський Сергій Іванович
Народився	2 березня 1925(1925-03-02) Березнегувате, Миколаївська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер	26 вересня 1979(1979-09-26) (54 роки) Москва, СРСР
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	фізичний факультет МДУ
Заклад	Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сироватський.

Наукова біографія

Родився у Березнегуватому Миколаївської області. У 1951 закінчив Московський університет. Після закінчення аспірантури у Фізичному інституті АН СРСР працював в цьому інституті, завідував сектором. Професор Московського фізико-технічного інституту.

Наукові роботи відносяться до космічної фізики та фізики плазми. Сформулював замкнуту систему рівнянь магнітної гідродинаміки у формі законів збереження. Досліджував деякі проблеми стійкості магнітогідродинамічних розривів; знайшов клас точних рішень рівнянь магнітної гідродинаміки, відповідних руху середовища вздовж магнітного поля довільного виду, зокрема розв'язав задачу про виштовхуючу силу в магнітній гідродинаміці. Результати цих робіт широко застосовуються у фізиці космічного простору. У циклі радіоастрономічних досліджень розвинув теорію синхротронного випромінювання в застосуванні до космічних умов; розробив метод обчислення інтенсивності цього випромінювання і з його допомогою отримав важливий висновок про природу релятивістських електронів у Галактиці, показавши, що вони прискорюються безпосередньо в джерелах. Отримав і досліджував рівняння, що визначають трансформацію спектрів радіовипромінювання під впливом втрат енергії електронів; це дало можливість оцінити вік деяких космічних радіоджерел. В області астрофізики космічних променів проаналізував (спільно з В. Л. Гінзбургом) загальні питання теорії походження космічних променів, розглянув їхній хімічний склад і трансформацію при блуканні в міжзоряному просторі, вказав механізм, що забезпечує переважне прискорення важких іонів. Отримав ряд важливих результатів, що стосуються спектру та інтенсивності електромагнітного випромінювання, яке виникає при деяких процесах в гамма- та рентгенівських джерелах. Роботи Сироватського з проблеми динаміки плазми в сильних вморожених магнітних полях відкрили можливість пояснити виникнення прискорених частинок при спалахах на Сонці, генерацію космічних променів в турбулентних магнітних полях оболонок наднових зірок, нестаціонарних і квазарах.

Автор монографії «Походження космічних променів» (спільно з В. Л. Гінзбургом, 1963).

Джерела

Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Сыроватский Сергей Иванович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)