Володимир Васильович Железняков (рос. Владимир Васильевич Железняков; 28 січня 1931 — 30 грудня 2022) — радянський російський астроном і астрофізик, академік РАН, співробітник Інституту прикладної фізики в Нижньому Новгороді, доктор фізико-математичних наук, Соросівський професор.
Железняков Володимир Васильович | |
---|---|
Народився | 28 січня 1931 Нижній Новгород, РСФРР, СРСР |
Помер | 30 грудня 2022 (91 рік) |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | астроном |
Alma mater | d |
Галузь | астрофізика |
Заклад | d |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Вчителі | Гінзбург Віталій Лазарович |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Російська академія наук |
Нагороди |
Родився в місті Горький. У 1954 закінчив . У 1957—1976 працював у Науково-дослідному радіофізичному інституті (Горький), з 1977 завідує відділом астрофізики та фізики космічної плазми в Інституті прикладної фізики АН СРСР в Горькому.
Наукові роботи відносяться до радіоастрономії та фізики космічної плазми. Досліджуючи циклотрони і плазмовий механізми генерації випромінювання в плазмі, вказав на ефекти депресії циклотронів випромінювання електрона на гірочастоті, на існування синхротроної нестійкості і нестійкості електромагнітних хвиль в області аномального ефекту Доплера. Спільно з В. Л. Гінзбургом вирішив проблему конверсії плазмових хвиль у радіовипромінювання в космічних умовах, яка ґрунтується на ефекті злиття плазмових хвиль в електромагнітні на подвоєній плазмовій частоті. Цей ефект дозволив пояснити наявність другої гармоніки у складі сонячних радіоспалахів і широко використовується в подальших дослідженнях розпадних взаємодій у фізиці плазми. Железняков вивчив циклотронне випромінювання квантованої плазми в сильних магнітних полях нейтронних зірок і вказав на суттєву роль намагніченого вакууму в околиці нейтронних зірок у формуванні характеристик циклотронів випромінювання. Виконані Железняковим дослідження механізмів генерації випромінювання в космічній плазмі лягли в основу розробленої ним спільно з співробітниками теорії спорадичного радіовипромінювання Сонця. Ця теорія включає пояснення повільно мінливого компонента тепловим циклотронним випромінюванням корональних електронів над сонячними плямами і інтерпретацію радіовипромінювання субсвітлових електронних потоків у сонячній короні, яке спостерігається у вигляді сплесків III типу. Железняков розвинув теорію жорсткого рентгенівського і гамма-випромінювання акреційних нейтронних зірок, що дозволяє пояснити характеристики циклотронних ліній в спектрі рентгенівських пульсарів, а також циклотронних і анігіляційних ліній у складі гамма-сплесків, зареєстрованих на міжпланетних космічних апаратах.
Автор монографій «Радіовипромінювання Сонця і планет» (1964, англ. пер. 1970), «Електромагнітні хвилі в космічній плазмі» (1977), «Випромінювання в астрофізичній плазмі», Москва, Янус-К, 1997 (англійський переклад «Radiation in Astrophysical Plasmas», Kluwer Academic Publishers, 1996).
Премія ім. А. А. Бєлопольского з астрофізики АН СРСР (1984)
Посилання
- Астронет [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zheleznyakov Volodimir Vasilovich Zheleznyakov ros Vladimir Vasilevich Zheleznyakov 28 sichnya 1931 30 grudnya 2022 radyanskij rosijskij astronom i astrofizik akademik RAN spivrobitnik Institutu prikladnoyi fiziki v Nizhnomu Novgorodi doktor fiziko matematichnih nauk Sorosivskij profesor Zheleznyakov Volodimir VasilovichNarodivsya28 sichnya 1931 1931 01 28 Nizhnij Novgorod RSFRR SRSRPomer30 grudnya 2022 2022 12 30 91 rik Krayina SRSR RosiyaDiyalnistastronomAlma materdGaluzastrofizikaZakladdNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukVchiteliGinzburg Vitalij LazarovichAspiranti doktorantidChlenstvoRosijska akademiya naukNagorodiSorosivskij profesor Rodivsya v misti Gorkij U 1954 zakinchiv U 1957 1976 pracyuvav u Naukovo doslidnomu radiofizichnomu instituti Gorkij z 1977 zaviduye viddilom astrofiziki ta fiziki kosmichnoyi plazmi v Instituti prikladnoyi fiziki AN SRSR v Gorkomu Naukovi roboti vidnosyatsya do radioastronomiyi ta fiziki kosmichnoyi plazmi Doslidzhuyuchi ciklotroni i plazmovij mehanizmi generaciyi viprominyuvannya v plazmi vkazav na efekti depresiyi ciklotroniv viprominyuvannya elektrona na girochastoti na isnuvannya sinhrotronoyi nestijkosti i nestijkosti elektromagnitnih hvil v oblasti anomalnogo efektu Doplera Spilno z V L Ginzburgom virishiv problemu konversiyi plazmovih hvil u radioviprominyuvannya v kosmichnih umovah yaka gruntuyetsya na efekti zlittya plazmovih hvil v elektromagnitni na podvoyenij plazmovij chastoti Cej efekt dozvoliv poyasniti nayavnist drugoyi garmoniki u skladi sonyachnih radiospalahiv i shiroko vikoristovuyetsya v podalshih doslidzhennyah rozpadnih vzayemodij u fizici plazmi Zheleznyakov vivchiv ciklotronne viprominyuvannya kvantovanoyi plazmi v silnih magnitnih polyah nejtronnih zirok i vkazav na suttyevu rol namagnichenogo vakuumu v okolici nejtronnih zirok u formuvanni harakteristik ciklotroniv viprominyuvannya Vikonani Zheleznyakovim doslidzhennya mehanizmiv generaciyi viprominyuvannya v kosmichnij plazmi lyagli v osnovu rozroblenoyi nim spilno z spivrobitnikami teoriyi sporadichnogo radioviprominyuvannya Soncya Cya teoriya vklyuchaye poyasnennya povilno minlivogo komponenta teplovim ciklotronnim viprominyuvannyam koronalnih elektroniv nad sonyachnimi plyamami i interpretaciyu radioviprominyuvannya subsvitlovih elektronnih potokiv u sonyachnij koroni yake sposterigayetsya u viglyadi spleskiv III tipu Zheleznyakov rozvinuv teoriyu zhorstkogo rentgenivskogo i gamma viprominyuvannya akrecijnih nejtronnih zirok sho dozvolyaye poyasniti harakteristiki ciklotronnih linij v spektri rentgenivskih pulsariv a takozh ciklotronnih i anigilyacijnih linij u skladi gamma spleskiv zareyestrovanih na mizhplanetnih kosmichnih aparatah Avtor monografij Radioviprominyuvannya Soncya i planet 1964 angl per 1970 Elektromagnitni hvili v kosmichnij plazmi 1977 Viprominyuvannya v astrofizichnij plazmi Moskva Yanus K 1997 anglijskij pereklad Radiation in Astrophysical Plasmas Kluwer Academic Publishers 1996 Premiya im A A Byelopolskogo z astrofiziki AN SRSR 1984 PosilannyaAstronet 25 grudnya 2010 u Wayback Machine