Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фла́вій Ю́лій Крисп (лат. Flavius Julius Crispus; бл. 303 — 326, Пола) — старший син римського імператора Костянтина Великого. Правив разом зі своїм батьком в 317—326 роках, маючи титул цезаря — молодшого правителя. Здобувший чимало військових перемог Крисп вважався здібним генералом та наступником свого батька, проте був несподівано страчений ним за нез'ясованих обставин.
| Флавій Юлій Крисп | |
|---|---|
 Солід цезаря Криспа | |
| Цезар | |
| Правління | 317—326 (спільно з Костянтином II і Ліцинієм II) |
| Наступник | Костянтин II (одноосібно) |
| Біографічні дані | |
| Народження | 303 невідомо |
| Смерть | 326 Пола, , Римська імперія (теперішня Пула, Хорватія) повішення |
| Дружина | Олена |
| Діти | 1 син (ім'я невідоме) |
| Батько | Костянтин I |
| Мати | Мінервіна |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Раннє життя
Точні дата та місце народження Криспа є невідомі. Найімовірніше, він народився між 299 та 305 роками десь у Східній Римській імперії. Його батьком був тодішній генерал Костянтин, що перебував при дворі імператора Діоклетіана. Характер відносин мін Костянином та матір'ю Криспа, Мінервіною, є нез'ясованим: вона була чи-то його законною дружиною, чи-то просто конкубіною. Дідом Криспа був цезар, а згодом і август, Констанцій Хлор.
Дитинство Криспа пройшло в місті Августа-Треверорум (теперішній Трір, Німеччина). 306 року після смерті Констанція Хлора його син, Костянтин, був проголошений імператором. Ця подія поклала початок довготривалій боротьбі за владу між різними претендентами на престол, що отримала назву Громадянських війн Тетрархії. Відомо, що в 309—310 роках вчителем Криспа був Лактанцій — ранньохристиянський письменник та історик.
Правління
У 313 році, після виснажливих воєн за владу, в Імперії залишилося тільки два правителі: батько Криспа, Костянтин, та його співправитель і суперник Ліциній, між якими було укладено формальний союз. Але початок Цибальської війни 316 року ознаменував поновлення протистояння між двома імператорами. Після здобуття перемоги в 317 році Костянтин висунув умови щодо призначення цезарями (молодшими правителями) своїх дітей, Криспа та Костянтина II, а також сина Ліцинія — Ліцинія Молодшого. Оскільки на ту мить Костянину II було лише декілька місяців, справжні повноваження отримав тільки його зведений брат Крисп.
Костянтин покладав чималі надії на свого старшого сина, одразу призначивши того префектом Галлії; молодий цезар отримав резиденцію в Августа-Треверорумі. У 318 році Крисп вперше обійняв посаду консула (інше консульство дісталося імператору Ліцинію). Того ж року Крисп провів вдалу військову кампанію проти франків та алеманів на Рейні, захистивши римські кордони та продемонструвавши свої блискучі військові здібності.
У січні 322 року Крисп одружився з молодою дівчиною на ім'я Олена. В жовтні того ж року в подружжя з'явився син, втім жодних відомостей про долю цього хлопчика не зберіглося. За повідомленнями Євсевія Кесарійського, Костянтин Великий пишався своїм сином та був дуже задоволений народженням онука.
Наступні роки Крисп провів, допомагаючи своєму батькові у запеклій війні із Ліцинієм. У 324 році Костянтин призначив свого сина командуючим флотом, що базувався в Піреї. На чолі флотилії в 200 кораблів Крисп здобув блискучу перемогу над майже вдвічі більшим флотом супротивника в битві при Геллеспонті. Перемога в цій визначній морській битві забезпечила котроль війська Костянтина над протоками Геллеспонт (Дарданелли) та Босфор, завдяки чому воно зуміло безперешкодно дістатися протилежного берегу Малої Азії. Там 18 вересня 324 року сталася велика битва при Хризополі, перемога в якій зробила батька Криспа, Костянтина Великого, першим за майже 40 років одноосібним римським імператором.
Костянтин високо оцінював внесок сина в свою перемогу, зображуючи його на своїх монетах, статуях та мозаїках. Враховуючи замалий вік його братів, Крисп розглядався найочевиднішим наслідником престолу свого батька, чого, втім, ніколи так і не сталося.
Страта
У 326 році в місті Пула провінції Венетія та Істрія за наказом Костянтина над Криспом пройшов суд. За результатом цього процесу Крисп був засуджений до смерті та страчений через повішення. Варто зазначити, що незабаром зануренням в киплячу ванну була страчена і Фауста — дружина Костянтина та мачуха Криспа. Вочевидь, ці дві смерті були пов'язані між собою.
Обставини та мотиви, що наштовхнули Костянтина до цього вчинку, залишаються незрозумілими. Провідна думка серед більшості істориків полягає в тому, що Фауста була закохана в Криспа, але відхилена ним. Через це вона звинуватила пасинка в домоганні до себе. До того ж, смерть Криспа розчищала шлях до успадкування влади рідним синам Фаусти. Проте, тільки-но мати Костянтина, Олена, виказала невдоволення вбивством онука, Фаусту було також страчено.
За іншим, менш популярним, припущенням, Крисп і Фауста перебували в інтимних стосунках, про які невдовзі дізнався Костянтин. Він одразу вирішив стратити свого сина, але оскільки на той момент Фауста була вагітною, її було страчено тільки після народження дитини.
Подальша доля їхнього з Криспом малолітнього сина залишається нез'ясованою. Відомо, що на них та Криспа було накладено прокляття пам'яті, яке означало викреслення згадок про них з усіх офіційних документів та пам'яток. Відтак, виглядає дивним те, що Костянтин не реабілітував сина, якби той виявився невинуватим.
Титули
- Відновлювач світу (лат. Restitutor Orbis) —317
- Великий переможець сарматський — 318
- Великий переможець германський — 319
- Великий переможець алеманський —324/325
Примітки
- Barnes, Timothy, Constantine: Dynasty, Religion and Power in the Later Roman Empire, 2011, p. 177-8
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- Woods, David (1998). On the Death of the Empress Fausta. Greece & Rome. 45 (1): 70—86. doi:10.1093/gr/45.1.70. ISSN 0017-3835. JSTOR 643208.
- (англ.). BRILL. 3 серпня 2017. ISBN . Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
Джерела
- Timothy D. Barnes, The New Empire of Diocletian and Constantine, Harvard University Press, Cambridge/London 1982, S. 42f.
- Torino, Alessio (2008). Bernardinus Stephonius S.J. Crispus-tragoedia. Rome: Accademia Nazionale dei Lincei.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fla vij Yu lij Krisp lat Flavius Julius Crispus bl 303 326 Pola starshij sin rimskogo imperatora Kostyantina Velikogo Praviv razom zi svoyim batkom v 317 326 rokah mayuchi titul cezarya molodshogo pravitelya Zdobuvshij chimalo vijskovih peremog Krisp vvazhavsya zdibnim generalom ta nastupnikom svogo batka prote buv nespodivano strachenij nim za nez yasovanih obstavin Flavij Yulij KrispSolid cezarya KrispaCezarPravlinnya 317 326 spilno z Kostyantinom II i Liciniyem II Nastupnik Kostyantin II odnoosibno Biografichni daniNarodzhennya 303 nevidomoSmert 326 Pola Rimska imperiya teperishnya Pula Horvatiya povishennyaDruzhina OlenaDiti 1 sin im ya nevidome Batko Kostyantin IMati Minervina Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaTochni data ta misce narodzhennya Krispa ye nevidomi Najimovirnishe vin narodivsya mizh 299 ta 305 rokami des u Shidnij Rimskij imperiyi Jogo batkom buv todishnij general Kostyantin sho perebuvav pri dvori imperatora Diokletiana Harakter vidnosin min Kostyaninom ta matir yu Krispa Minervinoyu ye nez yasovanim vona bula chi to jogo zakonnoyu druzhinoyu chi to prosto konkubinoyu Didom Krispa buv cezar a zgodom i avgust Konstancij Hlor Ditinstvo Krispa projshlo v misti Avgusta Treverorum teperishnij Trir Nimechchina 306 roku pislya smerti Konstanciya Hlora jogo sin Kostyantin buv progoloshenij imperatorom Cya podiya poklala pochatok dovgotrivalij borotbi za vladu mizh riznimi pretendentami na prestol sho otrimala nazvu Gromadyanskih vijn Tetrarhiyi Vidomo sho v 309 310 rokah vchitelem Krispa buv Laktancij rannohristiyanskij pismennik ta istorik PravlinnyaU 313 roci pislya visnazhlivih voyen za vladu v Imperiyi zalishilosya tilki dva praviteli batko Krispa Kostyantin ta jogo spivpravitel i supernik Licinij mizh yakimi bulo ukladeno formalnij soyuz Ale pochatok Cibalskoyi vijni 316 roku oznamenuvav ponovlennya protistoyannya mizh dvoma imperatorami Pislya zdobuttya peremogi v 317 roci Kostyantin visunuv umovi shodo priznachennya cezaryami molodshimi pravitelyami svoyih ditej Krispa ta Kostyantina II a takozh sina Liciniya Liciniya Molodshogo Oskilki na tu mit Kostyaninu II bulo lishe dekilka misyaciv spravzhni povnovazhennya otrimav tilki jogo zvedenij brat Krisp Imperator Krisp peremozhec alemanniv lat ALAMANNIA DEVICTA Kostyantin pokladav chimali nadiyi na svogo starshogo sina odrazu priznachivshi togo prefektom Galliyi molodij cezar otrimav rezidenciyu v Avgusta Treverorumi U 318 roci Krisp vpershe obijnyav posadu konsula inshe konsulstvo distalosya imperatoru Liciniyu Togo zh roku Krisp proviv vdalu vijskovu kampaniyu proti frankiv ta alemaniv na Rejni zahistivshi rimski kordoni ta prodemonstruvavshi svoyi bliskuchi vijskovi zdibnosti U sichni 322 roku Krisp odruzhivsya z molodoyu divchinoyu na im ya Olena V zhovtni togo zh roku v podruzhzhya z yavivsya sin vtim zhodnih vidomostej pro dolyu cogo hlopchika ne zberiglosya Za povidomlennyami Yevseviya Kesarijskogo Kostyantin Velikij pishavsya svoyim sinom ta buv duzhe zadovolenij narodzhennyam onuka Nastupni roki Krisp proviv dopomagayuchi svoyemu batkovi u zapeklij vijni iz Liciniyem U 324 roci Kostyantin priznachiv svogo sina komanduyuchim flotom sho bazuvavsya v Pireyi Na choli flotiliyi v 200 korabliv Krisp zdobuv bliskuchu peremogu nad majzhe vdvichi bilshim flotom suprotivnika v bitvi pri Gellesponti Peremoga v cij viznachnij morskij bitvi zabezpechila kotrol vijska Kostyantina nad protokami Gellespont Dardanelli ta Bosfor zavdyaki chomu vono zumilo bezpereshkodno distatisya protilezhnogo beregu Maloyi Aziyi Tam 18 veresnya 324 roku stalasya velika bitva pri Hrizopoli peremoga v yakij zrobila batka Krispa Kostyantina Velikogo pershim za majzhe 40 rokiv odnoosibnim rimskim imperatorom Kostyantin visoko ocinyuvav vnesok sina v svoyu peremogu zobrazhuyuchi jogo na svoyih monetah statuyah ta mozayikah Vrahovuyuchi zamalij vik jogo brativ Krisp rozglyadavsya najochevidnishim naslidnikom prestolu svogo batka chogo vtim nikoli tak i ne stalosya StrataU 326 roci v misti Pula provinciyi Venetiya ta Istriya za nakazom Kostyantina nad Krispom projshov sud Za rezultatom cogo procesu Krisp buv zasudzhenij do smerti ta strachenij cherez povishennya Varto zaznachiti sho nezabarom zanurennyam v kiplyachu vannu bula strachena i Fausta druzhina Kostyantina ta machuha Krispa Vochevid ci dvi smerti buli pov yazani mizh soboyu Obstavini ta motivi sho nashtovhnuli Kostyantina do cogo vchinku zalishayutsya nezrozumilimi Providna dumka sered bilshosti istorikiv polyagaye v tomu sho Fausta bula zakohana v Krispa ale vidhilena nim Cherez ce vona zvinuvatila pasinka v domoganni do sebe Do togo zh smert Krispa rozchishala shlyah do uspadkuvannya vladi ridnim sinam Fausti Prote tilki no mati Kostyantina Olena vikazala nevdovolennya vbivstvom onuka Faustu bulo takozh stracheno Za inshim mensh populyarnim pripushennyam Krisp i Fausta perebuvali v intimnih stosunkah pro yaki nevdovzi diznavsya Kostyantin Vin odrazu virishiv stratiti svogo sina ale oskilki na toj moment Fausta bula vagitnoyu yiyi bulo stracheno tilki pislya narodzhennya ditini Podalsha dolya yihnogo z Krispom malolitnogo sina zalishayetsya nez yasovanoyu Vidomo sho na nih ta Krispa bulo nakladeno proklyattya pam yati yake oznachalo vikreslennya zgadok pro nih z usih oficijnih dokumentiv ta pam yatok Vidtak viglyadaye divnim te sho Kostyantin ne reabilituvav sina yakbi toj viyavivsya nevinuvatim TituliVidnovlyuvach svitu lat Restitutor Orbis 317 Velikij peremozhec sarmatskij 318 Velikij peremozhec germanskij 319 Velikij peremozhec alemanskij 324 325PrimitkiBarnes Timothy Constantine Dynasty Religion and Power in the Later Roman Empire 2011 p 177 8 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 Woods David 1998 On the Death of the Empress Fausta Greece amp Rome 45 1 70 86 doi 10 1093 gr 45 1 70 ISSN 0017 3835 JSTOR 643208 angl BRILL 3 serpnya 2017 ISBN 978 90 04 34458 7 Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 DzherelaTimothy D Barnes The New Empire of Diocletian and Constantine Harvard University Press Cambridge London 1982 S 42f Torino Alessio 2008 Bernardinus Stephonius S J Crispus tragoedia Rome Accademia Nazionale dei Lincei