Битва при Хризополі сталася 18 вересня 324 року між арміями двох римських імператорів: Костянтина Великого та Ліцинія. Місцем бою було давньоримське місто Хризополь (теперішній район Ускюдар у Стамбулі). Костянтин, що здобув остаточну перемогу в цій битві, вийшов переможцем у Громадянських війнах Тетрархії та став одноосібним правителем Римської імперії вперше за майже 40 років. Ліцинія, що добровільно здався після бою, було заарештовано, а згодом — страчено.
Битва при Хризополі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянські війни Тетрархії | |||||||
Монета Костянтина, на якій зображено лабарум, що заколює змію (бл. 337) | |||||||
Координати: 40°01′00″ пн. ш. 29°02′00″ сх. д. / 40.0166666667277723945517209° пн. ш. 29.03333° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Костянтин Великий | Ліциній | ||||||
Військові сили | |||||||
бл. 105 тис. | 120 тис. | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо (ймовірно, незначні) | від 25 до 30 тис. загиблих, десятки тисяч поранені |
Передумови
Цій битві передувала нищівна поразка флота Ліцинія в битві при Геллеспонті, в якій очільник флоту Костянтина та його син, цезар Крисп, незважаючи на помітно меншу кількість кораблів, тактично перевершив адмірала Абанта. Ця перемога дозволила війську Костянтина збудувати на Босфорі флотилію легких транспортних засобів та безперешкодно дістатися Азії, уникнувши ту частину армії Ліцинія, що під командуванням Мартиніана, охороняла узбережжя в Лампсаку.
Тільки-но Ліциній дізнався про втрату свого флоту, він евакуював гарнізон з Візантія та приєднав його до свого війська в Халкедоні на азійському березі Босфору. Перебуваючи там, він також викликав на підкріплення сили Мартиніана та військо вестготських найманців під керівництвом їхнього керівника Алікваки (або Аліки), що мали поповнити нестачі у війську Ліцинія. Проте залишається незрозумілим, чи встигли сили Мартиніана дістатися Ліцинія до початку битви.
Битва
Розуміючи появу вдалого моменту для закінчення багаторічного протистояння, Костянтин поспішив наздогнати Ліцинія. Армія Костянтина висадилася на азійському березі Босфору в місці під назвою Священний мис, звідти рушивши на південь до Халкедону. Ліциній зі своєю армію вирушив на кілька кілометрів на північ до Хризополя. Але Костянтин випередив Ліцинія, діставшись Хризополя швидше за суперника. За повідомленнями, перед початком битви Костянтин віддалився до свого намету, де попросив божественої допомоги; після цього він розпочав свою атаку.
Релігійний аспект конфлікту полягав в тому, що війська Ліцинія вступили в бій із зображеннями язичницьких римських богів, тоді як армія Костянтина воювала під прапором християнського лабарума. До того ж, керуючись забобонами, Ліциній заборонив своїм військам не тільки атакувати лабарум, але навіть прямо на нього дивитися.
Цього разу Костянтин не став вдаватися до будь-якого відволікаючого маневру, а просто здійснив єдину масову атаку, що виявилася вдалою. Перемога Костянтина в цій масштабній битві була рішучою. За словами історика Зосима, «у Хризополі сталася велика різанина». Згідно з даними джерел, втрати Ліцинія становили від 25 до 30 тис. загиблими. Сам Ліциній, що зумів врятуватися, вирушив з 30 тис. вцілілих солдатів до міста Нікомедія.
Наслідки
Визнавши, що залишки його сил не здатні чинити адекватний опір, Ліциній вирішив здатися. Посередником між двома імператорами була Констанція, зведена сестра Костянтина та дружина Ліцинія. Спочатку Костянтин піддався благанням своєї сестри та пощадив свого швагра, проте за кілька місяців усе-таки стратив його, порушивши свою урочисту присягу. Приводом для цього рішення стали наполягання офіцерів Костянтина, що підозрювали Ліцинія в спробі заколоту. Наступного 327 року син Ліцинія та Констанціі, Ліциній II, також був страчений, а його ім’я викреслено з офіційних написів.
Перемога над Ліцинієм, своїм останнім супротивником, дозволила Костянтинові вперше з 286 року стати одноосібним імператором Римської імперії. До того ж, битва при Хризополі стала заключною подією Громадянських війн Тетрархії тривалістю у 18 років. Після завоювання східної частини Римської імперії Костянтин прийняв важливе рішення щодо перенесення фактичної столиці до нового місця. З цією метою було обрано місто Візантій, яке на честь Костянтина отримало нову назву — Константинополь.
Примітки
- Ossius of Cordova: A Contribution to the History of the Constantinian Period – Page 186 by Victor Cyril De Clercq
- Faith and Practice in the Early Church: Foundations for Contemporary Theology – Page 201 by Carl A. Volz
- History of the Later Roman Empire, Ad 284–622 Lpc: AD 285–476 – Page 66 by Stephen [VNV] Mitchell
- Grant (1985), p. 236
- Grant (1993), p. 47
- Odahl, p. 180
- Lenski, p. 76
- Eusebius, ch. 17.
- Zosimus 2.22.7.
- Grant (1993), pp. 46–47
- Parker and Warmington, p. 261
- Odahl, p. 160
- Grant (1993), p.47-48
- Dunstan, p. 436
- Stephenson, p. 190
Література
Джерела
- Eusebius, Life of Constantine, Translated by Ernest Cushing Richardson, From Nicene and Post-Nicene Fathers, Second Series, Vol. 1, Edited by Philip Schaff and Henry Wace. Buffalo, NY: Christian Literature Publishing Co. (1890). (англ.)
- Zosimus, Historia nova, English translation: R.T. Ridley, Zosimus: New History, Byzantina Australiensia 2, Canberra (1982). (англ.)
Література
- Dunstan, W.E. (2010) Rome, Rowman & Littlefield Publishers, Lanham MD (англ.)
- Grant, Michael (1985), The Roman Emperors: A biographical Guide to the Rulers of Imperial Rome 31 BC-AD 476, London. (англ.)
- Grant, Michael (1993), The Emperor Constantine, London. (англ.)
- Lenski, Noel E. (2011) The Cambridge Companion to the Age of Constantine, Cambridge University Press. (англ.)
- Odahl, C.M., (2004) Constantine and the Christian Empire, Routledge 2004. (англ.)
- Parker, H. M. D. and Warmington, B. H. (1958) A History of the Roman World from A.D. 138 to 337, Methuen. (англ.)
- Stephenson, P. (2009) Constantine: Unconquered Emperor, Christian Victor, Quercus, London (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Hrizopoli stalasya 18 veresnya 324 roku mizh armiyami dvoh rimskih imperatoriv Kostyantina Velikogo ta Liciniya Miscem boyu bulo davnorimske misto Hrizopol teperishnij rajon Uskyudar u Stambuli Kostyantin sho zdobuv ostatochnu peremogu v cij bitvi vijshov peremozhcem u Gromadyanskih vijnah Tetrarhiyi ta stav odnoosibnim pravitelem Rimskoyi imperiyi vpershe za majzhe 40 rokiv Liciniya sho dobrovilno zdavsya pislya boyu bulo zaareshtovano a zgodom stracheno Bitva pri HrizopoliGromadyanski vijni TetrarhiyiMoneta Kostyantina na yakij zobrazheno labarum sho zakolyuye zmiyu bl 337 Moneta Kostyantina na yakij zobrazheno labarum sho zakolyuye zmiyu bl 337 Koordinati 40 01 00 pn sh 29 02 00 sh d 40 0166666667277723945517209 pn sh 29 03333 sh d 40 0166666667277723945517209 29 03333Data 18 veresnya 324 rokuMisce Vifiniya teperishnij Uskyudar Stambul Turechchina Rezultat Peremoga Kostyantina Pochatok odnoosibnogo volodaryuvannya Kostyantina Kinec sistemi TetrarhiyiStoroniKostyantin Velikij LicinijVijskovi silibl 105 tis 120 tis Vtratinevidomo jmovirno neznachni vid 25 do 30 tis zagiblih desyatki tisyach poraneniPeredumoviZolota moneta na yakij Licinij razom iz sinom zobrazheni z oreolamiDokladnishe Gromadyanski vijni Tetrarhiyi Cij bitvi pereduvala nishivna porazka flota Liciniya v bitvi pri Gellesponti v yakij ochilnik flotu Kostyantina ta jogo sin cezar Krisp nezvazhayuchi na pomitno menshu kilkist korabliv taktichno perevershiv admirala Abanta Cya peremoga dozvolila vijsku Kostyantina zbuduvati na Bosfori flotiliyu legkih transportnih zasobiv ta bezpereshkodno distatisya Aziyi uniknuvshi tu chastinu armiyi Liciniya sho pid komanduvannyam Martiniana ohoronyala uzberezhzhya v Lampsaku Tilki no Licinij diznavsya pro vtratu svogo flotu vin evakuyuvav garnizon z Vizantiya ta priyednav jogo do svogo vijska v Halkedoni na azijskomu berezi Bosforu Perebuvayuchi tam vin takozh viklikav na pidkriplennya sili Martiniana ta vijsko vestgotskih najmanciv pid kerivnictvom yihnogo kerivnika Alikvaki abo Aliki sho mali popovniti nestachi u vijsku Liciniya Prote zalishayetsya nezrozumilim chi vstigli sili Martiniana distatisya Liciniya do pochatku bitvi BitvaRozumiyuchi poyavu vdalogo momentu dlya zakinchennya bagatorichnogo protistoyannya Kostyantin pospishiv nazdognati Liciniya Armiya Kostyantina visadilasya na azijskomu berezi Bosforu v misci pid nazvoyu Svyashennij mis zvidti rushivshi na pivden do Halkedonu Licinij zi svoyeyu armiyu virushiv na kilka kilometriv na pivnich do Hrizopolya Ale Kostyantin viperediv Liciniya distavshis Hrizopolya shvidshe za supernika Za povidomlennyami pered pochatkom bitvi Kostyantin viddalivsya do svogo nametu de poprosiv bozhestvenoyi dopomogi pislya cogo vin rozpochav svoyu ataku Religijnij aspekt konfliktu polyagav v tomu sho vijska Liciniya vstupili v bij iz zobrazhennyami yazichnickih rimskih bogiv todi yak armiya Kostyantina voyuvala pid praporom hristiyanskogo labaruma Do togo zh keruyuchis zabobonami Licinij zaboroniv svoyim vijskam ne tilki atakuvati labarum ale navit pryamo na nogo divitisya Cogo razu Kostyantin ne stav vdavatisya do bud yakogo vidvolikayuchogo manevru a prosto zdijsniv yedinu masovu ataku sho viyavilasya vdaloyu Peremoga Kostyantina v cij masshtabnij bitvi bula rishuchoyu Za slovami istorika Zosima u Hrizopoli stalasya velika rizanina Zgidno z danimi dzherel vtrati Liciniya stanovili vid 25 do 30 tis zagiblimi Sam Licinij sho zumiv vryatuvatisya virushiv z 30 tis vcililih soldativ do mista Nikomediya NaslidkiViznavshi sho zalishki jogo sil ne zdatni chiniti adekvatnij opir Licinij virishiv zdatisya Poserednikom mizh dvoma imperatorami bula Konstanciya zvedena sestra Kostyantina ta druzhina Liciniya Spochatku Kostyantin piddavsya blagannyam svoyeyi sestri ta poshadiv svogo shvagra prote za kilka misyaciv use taki strativ jogo porushivshi svoyu urochistu prisyagu Privodom dlya cogo rishennya stali napolyagannya oficeriv Kostyantina sho pidozryuvali Liciniya v sprobi zakolotu Nastupnogo 327 roku sin Liciniya ta Konstancii Licinij II takozh buv strachenij a jogo im ya vikresleno z oficijnih napisiv Peremoga nad Liciniyem svoyim ostannim suprotivnikom dozvolila Kostyantinovi vpershe z 286 roku stati odnoosibnim imperatorom Rimskoyi imperiyi Do togo zh bitva pri Hrizopoli stala zaklyuchnoyu podiyeyu Gromadyanskih vijn Tetrarhiyi trivalistyu u 18 rokiv Pislya zavoyuvannya shidnoyi chastini Rimskoyi imperiyi Kostyantin prijnyav vazhlive rishennya shodo perenesennya faktichnoyi stolici do novogo miscya Z ciyeyu metoyu bulo obrano misto Vizantij yake na chest Kostyantina otrimalo novu nazvu Konstantinopol PrimitkiOssius of Cordova A Contribution to the History of the Constantinian Period Page 186 by Victor Cyril De Clercq Faith and Practice in the Early Church Foundations for Contemporary Theology Page 201 by Carl A Volz History of the Later Roman Empire Ad 284 622 Lpc AD 285 476 Page 66 by Stephen VNV Mitchell Grant 1985 p 236 Grant 1993 p 47 Odahl p 180 Lenski p 76 Eusebius ch 17 Zosimus 2 22 7 Grant 1993 pp 46 47 Parker and Warmington p 261 Odahl p 160 Grant 1993 p 47 48 Dunstan p 436 Stephenson p 190LiteraturaDzherela Eusebius Life of Constantine Translated by Ernest Cushing Richardson From Nicene and Post Nicene Fathers Second Series Vol 1 Edited by Philip Schaff and Henry Wace Buffalo NY Christian Literature Publishing Co 1890 angl Zosimus Historia nova English translation R T Ridley Zosimus New History Byzantina Australiensia 2 Canberra 1982 angl Literatura Dunstan W E 2010 Rome Rowman amp Littlefield Publishers Lanham MD ISBN 9780742568341 angl Grant Michael 1985 The Roman Emperors A biographical Guide to the Rulers of Imperial Rome 31 BC AD 476 London ISBN 0 297 78555 9 angl Grant Michael 1993 The Emperor Constantine London ISBN 0 7538 0528 6 angl Lenski Noel E 2011 The Cambridge Companion to the Age of Constantine Cambridge University Press angl Odahl C M 2004 Constantine and the Christian Empire Routledge 2004 ISBN 0 415 17485 6 angl Parker H M D and Warmington B H 1958 A History of the Roman World from A D 138 to 337 Methuen angl Stephenson P 2009 Constantine Unconquered Emperor Christian Victor Quercus London angl