Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дергачі значення Дергачі до 1943 року Деркачі місто України в Харкі

Дергачі

Дергачі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дергачі (значення).

Дергачі́ (до 1943 року — Деркачі) — місто України, в Харківському районі Харківської області, центр Дергачівської міської громади, колишній центр Дергачівського району.

Дергачі
image
Герб Дергачів
image
Основні дані
Країна image Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Громада image Дергачівська міська громада
Код КОАТУУ: 6322010100
Код КАТОТТГ: UA63120070010085847
Засноване 1660
Статус міста з 1977 року
Населення ▼ 17 655 (01.01.2020)
Площа 19,1 км²
Густота населення 105,480 осіб/км²
Поштові індекси 62309
Телефонний код +380-5763
Координати H G O
Висота над рівнем моря 122 м
Водойма р. Лопань
Назва мешканців дергачі́вець, дергачі́вка, дергачі́вці
Міста-побратими Sosnowiec (Польща)
Відстань
Найближча залізнична станція Дергачі, Моторна, Нові Дергачі
До обл./респ. центру
 - залізницею 12 км
 - автошляхами 15 км
До Києва
 - автошляхами 484 км
Міська влада
Рада Дергачівська міська рада
Адреса 62300, Харківська обл., Дергачівський р-н, м.Дергачі, вул. Сумський Шлях
Вебсторінка Дергачівська міськрада

image Дергачі у Вікісховищі

Карта
image
image
Дергачі
image
image
Дергачі

Поселення виникло в другій половині XVII століття як форпост Харківської укріпленої лінії. Населення — приблизно 18 тис. осіб.

Назва

Назва міста пов'язана з легендарним козаком на прізвисько Деркач, а також з назвою птаха деркача, який полюбляє оселятися в цій місцевості. З 1943 року радянська влада відкинула українську назву Деркачі (з літерою "к") та без офіційного перейменування почала використовувати назву Дергачі (з літерою "г"), що відповідає одній з російських назв птаха деркача (рос. дергач). Пізніше цей варіант назви був закріплений у Класифікаторі об'єктів адміністративно-територіального устрою України.

Символіка

Місто має герб та прапор, затверджені рішенням Дергачівської міської ради VI сесії XXIII скликання від 9 липня 1999 року. Герб міста має вигляд геральдичного щита, у верхній частині якого на синьому фоні є оригінальна назва міста — «Деркачі», а у нижній частині — «1660». У центральній частині на жовто-зеленому фоні зображення українського козака у національному одязі з шаблею на боці та пікою у лівій руці. На зеленому фоні герба зображено птаха деркача та стебло очерета. Герб міста став художньою основою для створення пам'ятника козаку Деркачу.

Географія

Розташування

Місто Дергачі розташоване на річці Лопань, у північній частині міста русло річки сильно порізане іригаційними каналами, через місто проходять автомобільні дороги Т 2103 та Т 2117. Навколо міста на відстані до 2-х км розташовані села Ємці, Замірці, Семенівка, Лужок, Білаші, нижче за течією річки за 3 км розташоване смт Мала Данилівка, нижче за течією прилягало колишнє селище Інститутське. Більша частина міста знаходиться у низовині на лівому березі Лопані, лише окремі північно-західні райони знаходяться на підвищенні. Територія міста простягається на відстань близько 7 км з північного заходу на південний схід. Окрім власне міста Дергачі на території, підпорядкованій Дергачівській міській раді, знаходяться села: Білаші, Болибоки, Ємці, Замірці, Маслії, Мищенки, Семенівка та Шовкопляси.

Клімат

Клімат Дергачів — помірний (вологий) континентальний (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена), з теплим літом, але без посушливого сезону. Середньорічна температура становить 7.3 °C, річна кількість опадів — 535 мм.

Клімат Дергачів
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −3,7 −2,9 2,4 13,1 20,5 24 25,6 24,9 19 11,5 3,5 −1,1 11,4
Середня температура, °C −6,8 −6 −0,8 8,4 15,2 18,7 20,4 19,5 14,1 7,4 0,8 −3,7 7,3
Середній мінімум, °C −9,8 −9,1 −4 3,8 9,9 13,5 15,2 14,2 9,2 3,4 −1,8 −6,3 3,2
Норма опадів, мм 43 32 29 36 48 59 64 49 47 40 44 44 535
Джерело: Derhachi climate

У окремих районах міста особливості рельєфу створюють мікрокліматичні відмінності. Зокрема, у південно-західній частині (місцевість Морозівка) на високих схилах правобережжя Лопані сходження снігового покриву зазвичай відбувається пізніше ніж у інших частинах міста.

Транспорт

Залізниця

image
Вокзал станції «Дергачі»

Місто має залізничну станцію, розташовану на залізничній лінії Харків - Бєлгород. Окрім залізничної станції Дергачі у межах міста знаходяться зупинні пункти Нові Дергачі та Моторна. Залізнична станція та зупинні пункти у межах Дергачів використовуються приміськими електропоїздами, що належать Південній залізниці.

Автотранспорт

image
Автобус маршруту №1354 (Дергачі - Харків) на зупинці "Залізничний вокзал"

Відстань від районного центру до кільцевої дороги Харкова — 12 км. Через місто проходять автошляхи обласного значення, що пов'язують Харків із Золочевом та Козачою Лопанню. Місто має регулярне автобусне сполучення з Харковом (автостанція "Центральний ринок"). У місті також діє внутрішній автобусний маршрут, який проходить центральними вулицями Сумський шлях та Золочівський шлях та сполучає північну та південну частину міста.

Метро

У 1980-х роках при проектуванні Олексіївської лінії Харківського метрополітену планувалося будівництво , однак станція поки що не збудована.

Економіка

Найбільша кількість підприємств зосереджена у промисловій зоні на півдні міста поруч з залізничною зупинкою Моторна.

Серед найбільших підприємств, що мають виробничі потужності у Дергачах:

  • UBC Group — виробництво холодильного та пивоварного обладнання
  • Amcor — виробництво пакувальних матеріалів для тютюнової промисловості
  • ТОВ «АТ Біофарм» — виробництво фармацевтичних препаратів, вакцин та кормових добавок для тварин
  • "Пробка" (Red Cat Brewery) — пивоварня з обсягом виробництва до 180 т на місяць.

24 квітня 2018 року у Дергачах компанією був введений в експлуатацію найпотужніший в Україні асфальтобетонний завод.

У місті розташований завод одного зі світових лідерів, що виробляє [en] - компанії Brig.

Екологія

image
Вид на Дергачівський полігон твердих побутових відходів

На території Дергачівської міської ради знаходиться найбільше сміттєзвалище міста Харкова — Дергачівський полігон твердих побутових відходів площею близько 13 га, який щодоби приймає близько 500 т відходів. У 2017 р. Кабінет Міністрів України затвердив проект будівництва нового сміттєпереробного комплексу у Дергачах з площею ділянки 39,5 гектарів, який передбачає будівництво лінії сортування роздільно-зібраних відходів потужністю 40 тис. тонн на рік та змішаних відходів потужністю 80 тис. тонн на рік.

image
Бродячі собаки у Дергачах

Для Дергачів є надзвичайно актуальною проблема великої кількості бездоглядних та бездомних псів. У місті неодноразово фіксувалися напади собак, що спричиняли шкоду здоров'ю людей.

Історія

Давні часи

Достовірно відомо, що поселення на території сучасних Дергачів існували у скіфську добу (VI-III ст. до н.е.), а також у пізніші часи (V-VII ст. н.е.).

Поблизу Дергачів було знайдено унікальне бронзове навершя, яке до цього часу є єдиним відомим скіфським навершям, увінчаним фігурою давньоєгипетського міфічного страховиська — сфінкса. Цей предмет був частиною моделі світового дерева, що відображало скіфський світогляд про горизонтальну та вертикальну структуру Всесвіту. Зараз цей артефакт експонується на археологічній виставці Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова.

З 2018 р. археологічна експедиція Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова здійснювала розкопки курганного могильника скіфського часу на заході Дергачів, який задовго до цього, у 1903 р., вивчав харківський археолог Є.П. Трефільєв. У 2018 р. було досліджено 4 кургани, отримано колекцію предметів та інформацію про поховальний обряд. Загалом впродовж польових сезонів 2018 — 2019 років археологічними експедиціями було розкопано 7 курганних насипів, п'ять з яких містили поховальні камери. Лише одне з досліджених поховань не було пограбовано, інші містили грабіжницький лаз. За висновками дослідників ця археологічна пам'ятка найімовірніше є родовим могильником, що використовувався в межах кінця V — IV ст. до н. е.

Козацька доба

Перша згадка про Деркачі — 1660. Тоді жило 26 родин переселенців із Правобережжя, а пізніше серед мешканців слободи з'являються козаки. Деркачівська козацька слобода стає невід'ємною частиною великої лінії місць-фортець так званої «Бєлгородської лінії», яка захищала від набігів татар південні кордони Російської імперії.

Під час нападу кримських татар 1680 Деркачі зруйновані й лише в 30-х роках XVIII століття спорудили нову фортецю.

У XVIII столітті Дергачі були сотенним містечком Харківського слобідського козацького полку. До 1742 року тут існувало правління однієї, у 1742—1765 рр. — двох козацьких сотень. Посади сотників в обох сотнях традиційно обіймали представники відомого на Слобожанщині козацько-старшинського роду Ковалевських (герба «Доленґа»). Містечко мало власну символіку: сотенний прапор (з зображенням Архангела Михаїла) і ратушну печатку з гербом (зображенням птаха-деркача, над яким восьмикутна зірка).

За даними на 1779 р. Дергачі — військова слобода Харківського повіту Харківського намісництва, що налічувала на той час 2287 мешканців (2316 «військових обивателів» і 71 «власницького підданого»).

XIX - початок XX ст.

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Дергачівської волості Харківського повіту мешкало 5874 особи (2855 чоловічої статі та 2919 — жіночої), налічувалось 909 дворових господарств, існували 2 православні церкви, училище, відбувалось 2 щорічних ярмарки та базари.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 14600 осіб.

Радянський період

Голодомор

Деркачі постраждали внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у місті та Болибоках — 274 людини. Документально підтверджено участь посадових осіб Деркачівської селищної ради та Харківської міської ради у експропріації майна деркачівських селян у 1932 році.

1938 року Деркачі стали селищем міського типу з населенням у 17 тисяч осіб.

Друга світова війна

image
Наказ №92 по Деркачівському району обербургомістра Пляченка щодо санітарних заходів (м. Деркачі). 20 березня 1942 року

Німецька окупація Деркачів тривала 630 днів: з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого — 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків).

Під час окупації Деркачі вперше стало називатися містом. Деркачівська міська управа була єдиною міською управою (нім. Dergatschi Gemeindeverwaltung), утвореною у Деркачівському районі. Староста (нім. burgermeister) почав працювати з 16 березня 1943, а секретар — з 20 березня 1943, тобто після другої окупації Деркачів. Відповідно до переліку станом на 3 липня 1943 року до штату управи входила 21 особа: бургомістр (староста), реєстратор, діловод, 2 фінансові агенти, 11 уповноважених (нім. Hausverwalter), технічний персонал. Одним з основних напрямів діяльності ДМУ було забезпечення робочою силою за вимогою районової управи та інших районних установ.

З 1943 року радянська влада без офіційного перейменування почала використовувати російську назву Дергачі.

Повоєнна доба

25 липня 1977 року указом Президії Верховної Ради УРСР Дергачам був наданий статус міста.

Незалежність

28 вересня 2014 року у місті, паралельно з обласним центром, невідомими молодиками в масках було повалено пам'ятник Леніну.

Російське вторгнення в Україну

Упродовж російського вторгнення в Україну 2022 року місто зазнало обстрілів та руйнувань під час боїв за Харків. Місто не було окуповане, хоча його намагалися оточити, 9 березня російські війська було вибито з району навколо Дергачів. Постійні обстріли міста призвели до жертв серед його жителів. Зокрема, 12 травня будинок культури у Дергачах був обстріляний з РСЗО "Ураган", при цьому загинули дві особи, а четверо було поранено. У наступну ж ніч з 12 на 13 травня цю будівлю було вже повністю зруйновано ракетним ударом.

Видатні люди

Уродженці міста

Пов'язані особи

  • Гамбаров Леонід Арамович (1940—2022) — український науковець та альпініст, доктор технічних наук, майстер спорту з альпінізму.
  • Олександр Олесь — український письменник, поет, драматург. У віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у Деркачах, де брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», у яких з'являються його перші вірші.
  • Гнат Хоткевич — український письменник, етнограф і громадсько-політичний діяч. Ще у часи свого студентства у 1895 році організував у Деркачах сільський театр. У 1920—1928 роках викладав українську мову й літературу в Деркачівському зоотехнікумі.
  • [ru] — єпископ Вінніпегський та архієпіскоп Російської православної церкви закордоном. З 29 березня 1887 р. був дияконом Свято-Миколаївської, а з 7 травня 1890 р. — священником Різдвяно-Богородицької церкви у Деркачах. У 1890-х роках жив у Деркачах та викладав у місцевій церковно-парафіяльній школі.
  • Юрій Шовкопляс — український письменник, засновник жанру класичного детективу в українській літературі. Закінчив церковно-парафіяльну школу у Деркачах, з 1920 працював у Деркачівському робітничому клубі.

Архітектура

У місті збереглася будівля лікарні у стилі українського архітектурного модерну, побудована за проектом Євгена Сердюка (1914—1915 рр.).

Також варто відзначити храм Різдва Пресвятої Богородиці (1838 р.), побудований у стилі пізнього класицизму.

Медіа

image
Газета "Сталінським шляхом" (Деркачі, 29 червня 1941). Останній випуск перед німецькою окупацією селища.

У час існування СРСР основним місцевим друкованим ЗМІ у Дергачах була газета, що видавалася місцевим районним комітетом комуністичної партії. Під назвою "Сталінським шляхом" ця газета видавалася з 28.07.1939 (№1) до 04.11.1956 (№90). З 1957 декілька років газета називалася "Ленінською правдою", а під час укрупнення Дергачівського району основна місцева газета мала назву "Трибуна трудящих". З 1967 по 1991 р. газета мала назву "Ленінський шлях", а з 10 жовтня 1991 р. стала називатися "Вісті Дергачівщини".

Відповідно до державного реєстру Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Дергачах діяв місцевий проводовий радіомовник з позивними "Доброго дня, шановні радіослухачі, з вами Дергачівське районне державне радіомовлення".

Спорт

Впродовж 20 століття футбол був найпопулярнішим видом спорту у Дергачах. Зокрема, за повідомленням газети Соціалістична Харківщина на окремі матчі місцевої команди збиралося більше 3 тисяч вболівальників, тобто приблизно кожен п'ятий житель селища.

Відомо, що вже у 1920-х роках деркачівці долучалися до футбольних змагань. Зокрема, у вересні 1926 року відбувся футбольний турнір, присвячений відкриттю стадіону Металіст. Це було перше в історії футбольне змагання, що охоплювало всю Харківську область (20 команд), передвісник майбутніх чемпіонатів області. На цьому турнірі команда із Деркачів була значно сильніша за своїх опонентів із інших районів, здолавши команди із Нової Водолаги (9:0), Волчанська (2:1) та Краснокутська (11:0). У півфіналі дергачівці мали зустрітися з командою із Коломаку, однак ті не приїхали. 3 жовтня 1926 р. на стадіоні "Червоний залізничник" у Харкові відбувся перший в історії фінал загальнообласної футбольної першості, у якому дергачівці грали проти команди із Лозової. Цікаво, що за обидва тайми команди так і не змогли відзначитися, тому було призначено додатковий час до настання темряви. Але голи так і не були забиті, тому суддівська колегія розділила перше місце між обома командами.

У наступні роки (1927 та 1928) команда з Деркачів була найсильнішою у Харківській області.

У 1947 році була створена команда із місцевих гравців-аматорів, частина яких була працівниками Дергачівського механічного заводу. Ця команда отримала назву "Урожай" і регулярно грала проти суперників з різних міст України, а починаючи з 1951 року, брала участь у регулярній першості України.

У 1952 році дергачівська команда перемогла у першості СРСР серед сільських команд на кубок Центральної Ради державного сільського спортивного товариства "Урожай", що стало найвищим досягненням дергачівського футболу.

У 1964 році Дергачі знову перемогли у футбольній першості Харківської області, тріумфатором стала команда "Колгоспник".

Пам'ятники

У південній частині міста біля залізничного переїзду знаходиться пам'ятник козаку Деркач́у, який за місцевою легендою заснував місто. Пам'ятник, виконаний із бронзи, було відкрито 14 жовтня 2015 року на День Українського козацтва.

Значна частина міських пам'ятників та пам'ятних знаків зосереджена на місцевому майдані Перемоги, серед них: пам'ятники Тарасу Шевченку, Данилу Бакуменку, пам'ятний знак на честь 10-ї річниці проголошення незалежності України, скульптурна композиція "Моя перша вчителька". Пам'ятник Леніну у Дергачах був зруйнований 28 вересня 2014 року .

Міжнародна співпрація

Дергачі мають партнерські відносини з містом Сосновець (Польща).

Галерея

Див. також

Джерела

  • Історія міст та сіл УРСР (рос.) [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.]
  • Залізнична станція Дергачі із супутникаМожна збільшити.
  • Стадіон у Дергачах із супутника
  • Ріка Лопань у Дергачах
  • Відомі уродженці міста [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • [1] [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Ivan Shevtsov (11 березня 2017). . Архів оригіналу за 18 лютого 2020.
  3. дергач — Викисловарь. ru.wiktionary.org (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  4. . web.archive.org. 24 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 30 квітня 2020.
  5. . www.beer-co.com (рос.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  6. . www.oblrada.kharkov.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  7. . ПивО. Технологии и Инновации (ru-RU) . 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  8. . ukravtodor.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  9. (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  10. . biz.liga.net. 21 березня 2016. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  11. . Інтерактивна мапа Мінприроди. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  12. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  13. . Прокуратура Харківської області. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 18 березня 2019.
  14. . АТН (рос.). 30 січня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 18 березня 2019.
  15. Бабенко, Леонід (1998). . Вісник Харківського державного університету. № 30. Харківський державний університет. с. 25—28. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 30 травня 2019.
  16. Трефильев, Е. П. Археологическая экскур­сия в с. Дергачи Харьковского уезда в августе 1903 г. // Сборник Харьковского историко-филологического общества. — 1905. — № 16. — С. 26-28.
  17. . Харківське обласне історико-археологічне товариство. Харківське обласне історико-археологічне товариство. 13 грудня 2018. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  18. Pelyashenko, K. Yu (28 травня 2020). . Archaeology and Early History of Ukraine (англ.). Т. 36, № 3. с. 246—260. ISSN 2227-4952. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  19. https://shron1.chtyvo.org.ua/Yurkevych_Viktor/Kharkivskyi_perepys_r_1660.pdf? Харківський перепис 1660 р.
  20. Pirko, V. O.; Hurz︠h︡iĭ, O. I. (Oleksandr Ivanovych); Sokhanʹ, P. S. (Pavel Stepanovich) (1991). Opysy kharkivsʹkoho namisnyt︠s︡tva kint︠s︡i︠a︡ XVIII st. Kyïv: Nauk. dumka. ISBN . OCLC 28426738.
  21. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
  22. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  23. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 22 листопада 2015.
  24. . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  25. history.derkachi.pp.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
  26. Ivan Shevtsov (31 травня 2017). . Архів оригіналу за 23 січня 2018.
  27. Shevtsov, Ivan (24 липня 2017). . Історія Деркачів. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 23 серпня 2017.
  28. На Харківщині вночі повалили ще одного Леніна. Еспресо TV. 29 вересня 2014. оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2022.
  29. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  30. . Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  31. . Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  32. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  33. Денис Вітченко. Український модерн Євгена Сердюка // Пам'ятки України: історія та культура. — 2016. — № 2(222). — С. 79. — ISSN 0131-2685.
  34. (PDF) (російською) . Москва: Книга. 1978. с. 362. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
  35. . Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
  36. Успіх дергачівських футболістів // Соціалістична Харківщина : газ. — 1949. — 20 серпня.
  37. Первенство районов по футболу // Вестник физической культуры : жур. — 1926. — Вип. 10. — С. 17.
  38. Футбол // Вестник физической культуры : жур. — 1926. — Вип. 11. — С. 17.
  39. Вони захищають спортивну честь району // Ленінська правда (Дергачі) : газ. — 1958. — Червень. — С. 4.
  40. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою kh_reg_champs не вказано текст
  41. silnet.pl. . sosnowiecki.pl. Архів оригіналу за 21 жовтня 2011. Процитовано 19 березня 2019.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дергачі



image Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dergachi znachennya Dergachi do 1943 roku Derkachi misto Ukrayini v Harkivskomu rajoni Harkivskoyi oblasti centr Dergachivskoyi miskoyi gromadi kolishnij centr Dergachivskogo rajonu DergachiGerb DergachivOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Harkivskij rajonGromada Dergachivska miska gromadaKod KOATUU 6322010100Kod KATOTTG UA63120070010085847Zasnovane 1660Status mista z 1977 rokuNaselennya 17 655 01 01 2020 Plosha 19 1 km Gustota naselennya 105 480 osib km Poshtovi indeksi 62309Telefonnij kod 380 5763Koordinati 50 06 41 pn sh 36 07 18 sh d H G OVisota nad rivnem morya 122 mVodojma r LopanNazva meshkanciv dergachi vec dergachi vka dergachi vciMista pobratimi Sosnowiec Polsha VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Dergachi Motorna Novi DergachiDo obl resp centru zalizniceyu 12 km avtoshlyahami 15 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 484 kmMiska vladaRada Dergachivska miska radaAdresa 62300 Harkivska obl Dergachivskij r n m Dergachi vul Sumskij ShlyahVebstorinka Dergachivska miskradaDergachi u Vikishovishi KartaDergachiDergachi Poselennya viniklo v drugij polovini XVII stolittya yak forpost Harkivskoyi ukriplenoyi liniyi Naselennya priblizno 18 tis osib NazvaNazva mista pov yazana z legendarnim kozakom na prizvisko Derkach a takozh z nazvoyu ptaha derkacha yakij polyublyaye oselyatisya v cij miscevosti Z 1943 roku radyanska vlada vidkinula ukrayinsku nazvu Derkachi z literoyu k ta bez oficijnogo perejmenuvannya pochala vikoristovuvati nazvu Dergachi z literoyu g sho vidpovidaye odnij z rosijskih nazv ptaha derkacha ros dergach Piznishe cej variant nazvi buv zakriplenij u Klasifikatori ob yektiv administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini SimvolikaMisto maye gerb ta prapor zatverdzheni rishennyam Dergachivskoyi miskoyi radi VI sesiyi XXIII sklikannya vid 9 lipnya 1999 roku Gerb mista maye viglyad geraldichnogo shita u verhnij chastini yakogo na sinomu foni ye originalna nazva mista Derkachi a u nizhnij chastini 1660 U centralnij chastini na zhovto zelenomu foni zobrazhennya ukrayinskogo kozaka u nacionalnomu odyazi z shableyu na boci ta pikoyu u livij ruci Na zelenomu foni gerba zobrazheno ptaha derkacha ta steblo ochereta Gerb mista stav hudozhnoyu osnovoyu dlya stvorennya pam yatnika kozaku Derkachu GeografiyaRoztashuvannya Misto Dergachi roztashovane na richci Lopan u pivnichnij chastini mista ruslo richki silno porizane irigacijnimi kanalami cherez misto prohodyat avtomobilni dorogi T 2103 ta T 2117 Navkolo mista na vidstani do 2 h km roztashovani sela Yemci Zamirci Semenivka Luzhok Bilashi nizhche za techiyeyu richki za 3 km roztashovane smt Mala Danilivka nizhche za techiyeyu prilyagalo kolishnye selishe Institutske Bilsha chastina mista znahoditsya u nizovini na livomu berezi Lopani lishe okremi pivnichno zahidni rajoni znahodyatsya na pidvishenni Teritoriya mista prostyagayetsya na vidstan blizko 7 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Okrim vlasne mista Dergachi na teritoriyi pidporyadkovanij Dergachivskij miskij radi znahodyatsya sela Bilashi Boliboki Yemci Zamirci Masliyi Mishenki Semenivka ta Shovkoplyasi Klimat Klimat Dergachiv pomirnij vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena z teplim litom ale bez posushlivogo sezonu Serednorichna temperatura stanovit 7 3 C richna kilkist opadiv 535 mm Klimat DergachivPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 3 7 2 9 2 4 13 1 20 5 24 25 6 24 9 19 11 5 3 5 1 1 11 4Serednya temperatura C 6 8 6 0 8 8 4 15 2 18 7 20 4 19 5 14 1 7 4 0 8 3 7 7 3Serednij minimum C 9 8 9 1 4 3 8 9 9 13 5 15 2 14 2 9 2 3 4 1 8 6 3 3 2Norma opadiv mm 43 32 29 36 48 59 64 49 47 40 44 44 535Dzherelo Derhachi climate U okremih rajonah mista osoblivosti relyefu stvoryuyut mikroklimatichni vidminnosti Zokrema u pivdenno zahidnij chastini miscevist Morozivka na visokih shilah pravoberezhzhya Lopani shodzhennya snigovogo pokrivu zazvichaj vidbuvayetsya piznishe nizh u inshih chastinah mista TransportZaliznicya Vokzal stanciyi Dergachi Misto maye zaliznichnu stanciyu roztashovanu na zaliznichnij liniyi Harkiv Byelgorod Okrim zaliznichnoyi stanciyi Dergachi u mezhah mista znahodyatsya zupinni punkti Novi Dergachi ta Motorna Zaliznichna stanciya ta zupinni punkti u mezhah Dergachiv vikoristovuyutsya primiskimi elektropoyizdami sho nalezhat Pivdennij zaliznici Avtotransport Avtobus marshrutu 1354 Dergachi Harkiv na zupinci Zaliznichnij vokzal Vidstan vid rajonnogo centru do kilcevoyi dorogi Harkova 12 km Cherez misto prohodyat avtoshlyahi oblasnogo znachennya sho pov yazuyut Harkiv iz Zolochevom ta Kozachoyu Lopannyu Misto maye regulyarne avtobusne spoluchennya z Harkovom avtostanciya Centralnij rinok U misti takozh diye vnutrishnij avtobusnij marshrut yakij prohodit centralnimi vulicyami Sumskij shlyah ta Zolochivskij shlyah ta spoluchaye pivnichnu ta pivdennu chastinu mista Metro U 1980 h rokah pri proektuvanni Oleksiyivskoyi liniyi Harkivskogo metropolitenu planuvalosya budivnictvo odnak stanciya poki sho ne zbudovana EkonomikaNajbilsha kilkist pidpriyemstv zoseredzhena u promislovij zoni na pivdni mista poruch z zaliznichnoyu zupinkoyu Motorna Sered najbilshih pidpriyemstv sho mayut virobnichi potuzhnosti u Dergachah UBC Group virobnictvo holodilnogo ta pivovarnogo obladnannya Amcor virobnictvo pakuvalnih materialiv dlya tyutyunovoyi promislovosti TOV AT Biofarm virobnictvo farmacevtichnih preparativ vakcin ta kormovih dobavok dlya tvarin Probka Red Cat Brewery pivovarnya z obsyagom virobnictva do 180 t na misyac 24 kvitnya 2018 roku u Dergachah kompaniyeyu buv vvedenij v ekspluataciyu najpotuzhnishij v Ukrayini asfaltobetonnij zavod U misti roztashovanij zavod odnogo zi svitovih lideriv sho viroblyaye en kompaniyi Brig EkologiyaVid na Dergachivskij poligon tverdih pobutovih vidhodiv Na teritoriyi Dergachivskoyi miskoyi radi znahoditsya najbilshe smittyezvalishe mista Harkova Dergachivskij poligon tverdih pobutovih vidhodiv plosheyu blizko 13 ga yakij shodobi prijmaye blizko 500 t vidhodiv U 2017 r Kabinet Ministriv Ukrayini zatverdiv proekt budivnictva novogo smittyepererobnogo kompleksu u Dergachah z plosheyu dilyanki 39 5 gektariv yakij peredbachaye budivnictvo liniyi sortuvannya rozdilno zibranih vidhodiv potuzhnistyu 40 tis tonn na rik ta zmishanih vidhodiv potuzhnistyu 80 tis tonn na rik Brodyachi sobaki u Dergachah Dlya Dergachiv ye nadzvichajno aktualnoyu problema velikoyi kilkosti bezdoglyadnih ta bezdomnih psiv U misti neodnorazovo fiksuvalisya napadi sobak sho sprichinyali shkodu zdorov yu lyudej IstoriyaDavni chasi Dostovirno vidomo sho poselennya na teritoriyi suchasnih Dergachiv isnuvali u skifsku dobu VI III st do n e a takozh u piznishi chasi V VII st n e Poblizu Dergachiv bulo znajdeno unikalne bronzove navershya yake do cogo chasu ye yedinim vidomim skifskim navershyam uvinchanim figuroyu davnoyegipetskogo mifichnogo strahoviska sfinksa Cej predmet buv chastinoyu modeli svitovogo dereva sho vidobrazhalo skifskij svitoglyad pro gorizontalnu ta vertikalnu strukturu Vsesvitu Zaraz cej artefakt eksponuyetsya na arheologichnij vistavci Harkivskogo istorichnogo muzeyu imeni M F Sumcova Z 2018 r arheologichna ekspediciya Harkivskogo istorichnogo muzeyu imeni M F Sumcova zdijsnyuvala rozkopki kurgannogo mogilnika skifskogo chasu na zahodi Dergachiv yakij zadovgo do cogo u 1903 r vivchav harkivskij arheolog Ye P Trefilyev U 2018 r bulo doslidzheno 4 kurgani otrimano kolekciyu predmetiv ta informaciyu pro pohovalnij obryad Zagalom vprodovzh polovih sezoniv 2018 2019 rokiv arheologichnimi ekspediciyami bulo rozkopano 7 kurgannih nasipiv p yat z yakih mistili pohovalni kameri Lishe odne z doslidzhenih pohovan ne bulo pograbovano inshi mistili grabizhnickij laz Za visnovkami doslidnikiv cya arheologichna pam yatka najimovirnishe ye rodovim mogilnikom sho vikoristovuvavsya v mezhah kincya V IV st do n e Kozacka doba Persha zgadka pro Derkachi 1660 Todi zhilo 26 rodin pereselenciv iz Pravoberezhzhya a piznishe sered meshkanciv slobodi z yavlyayutsya kozaki Derkachivska kozacka sloboda staye nevid yemnoyu chastinoyu velikoyi liniyi misc fortec tak zvanoyi Byelgorodskoyi liniyi yaka zahishala vid nabigiv tatar pivdenni kordoni Rosijskoyi imperiyi Pid chas napadu krimskih tatar 1680 Derkachi zrujnovani j lishe v 30 h rokah XVIII stolittya sporudili novu fortecyu U XVIII stolitti Dergachi buli sotennim mistechkom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku Do 1742 roku tut isnuvalo pravlinnya odniyeyi u 1742 1765 rr dvoh kozackih soten Posadi sotnikiv v oboh sotnyah tradicijno obijmali predstavniki vidomogo na Slobozhanshini kozacko starshinskogo rodu Kovalevskih gerba Dolenga Mistechko malo vlasnu simvoliku sotennij prapor z zobrazhennyam Arhangela Mihayila i ratushnu pechatku z gerbom zobrazhennyam ptaha derkacha nad yakim vosmikutna zirka Za danimi na 1779 r Dergachi vijskova sloboda Harkivskogo povitu Harkivskogo namisnictva sho nalichuvala na toj chas 2287 meshkanciv 2316 vijskovih obivateliv i 71 vlasnickogo piddanogo XIX pochatok XX st Za danimi na 1864 rik u kazennij slobodi centri Dergachivskoyi volosti Harkivskogo povitu meshkalo 5874 osobi 2855 cholovichoyi stati ta 2919 zhinochoyi nalichuvalos 909 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi uchilishe vidbuvalos 2 shorichnih yarmarki ta bazari Stanom na 1914 rik kilkist meshkanciv zrosla do 14600 osib Radyanskij period Golodomor Derkachi postrazhdali vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR v 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv u misti ta Bolibokah 274 lyudini Dokumentalno pidtverdzheno uchast posadovih osib Derkachivskoyi selishnoyi radi ta Harkivskoyi miskoyi radi u ekspropriaciyi majna derkachivskih selyan u 1932 roci 1938 roku Derkachi stali selishem miskogo tipu z naselennyam u 17 tisyach osib Druga svitova vijna Nakaz 92 po Derkachivskomu rajonu oberburgomistra Plyachenka shodo sanitarnih zahodiv m Derkachi 20 bereznya 1942 roku Nimecka okupaciya Derkachiv trivala 630 dniv z 21 zhovtnya 1941 r po 13 serpnya 1943 r iz perervoyu 13 lyutogo 10 bereznya pid chas podij Tretoyi bitvi za Harkiv Pid chas okupaciyi Derkachi vpershe stalo nazivatisya mistom Derkachivska miska uprava bula yedinoyu miskoyu upravoyu nim Dergatschi Gemeindeverwaltung utvorenoyu u Derkachivskomu rajoni Starosta nim burgermeister pochav pracyuvati z 16 bereznya 1943 a sekretar z 20 bereznya 1943 tobto pislya drugoyi okupaciyi Derkachiv Vidpovidno do pereliku stanom na 3 lipnya 1943 roku do shtatu upravi vhodila 21 osoba burgomistr starosta reyestrator dilovod 2 finansovi agenti 11 upovnovazhenih nim Hausverwalter tehnichnij personal Odnim z osnovnih napryamiv diyalnosti DMU bulo zabezpechennya robochoyu siloyu za vimogoyu rajonovoyi upravi ta inshih rajonnih ustanov Z 1943 roku radyanska vlada bez oficijnogo perejmenuvannya pochala vikoristovuvati rosijsku nazvu Dergachi Povoyenna doba 25 lipnya 1977 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Dergacham buv nadanij status mista Nezalezhnist 28 veresnya 2014 roku u misti paralelno z oblasnim centrom nevidomimi molodikami v maskah bulo povaleno pam yatnik Leninu Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu Uprodovzh rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku misto zaznalo obstriliv ta rujnuvan pid chas boyiv za Harkiv Misto ne bulo okupovane hocha jogo namagalisya otochiti 9 bereznya rosijski vijska bulo vibito z rajonu navkolo Dergachiv Postijni obstrili mista prizveli do zhertv sered jogo zhiteliv Zokrema 12 travnya budinok kulturi u Dergachah buv obstrilyanij z RSZO Uragan pri comu zaginuli dvi osobi a chetvero bulo poraneno U nastupnu zh nich z 12 na 13 travnya cyu budivlyu bulo vzhe povnistyu zrujnovano raketnim udarom Vidatni lyudiUrodzhenci mista Aleshko Mariya Ivanivna operna spivachka Bakumenko Valerij Danilovich ukrayinskij vchenij u galuzi derzhavnogo upravlinnya sin poeta Bakumenka Danila Oleksandrovicha Bakumenko Danilo Oleksandrovich ukrayinskij poet prozayik perekladach Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z kvitnya 1955 laureat premiyi imeni Pavla Tichini Vereshak Oleksandr Petrovich ukrayinskij naukovec fahivec u galuzi radiotehniki Gnoyevij Viktor Ivanovich 1936 2021 doktor silskogospodarskih nauk profesor Grushka Pavlo slipij kobzar Dobroskok Gavrilo Vasilovich prozayik dramaturg gromadskij diyach Zaareshtovanij za zvinuvachennyam v organizaciyi i kerivnictvi ukrayinskoyu nacionalistichnoyu grupoyu 14 lyutogo 1938 zasudzhenij do rozstrilu Zhilin Oleg Mikolajovich radyanskij ta ukrayinskij futbolist ta trener Zinkovskij Anatolij Pavlovich ukrayinskij naukovec v galuzi mehaniki pedagog doktor tehnichnih nauk Isayev Leonid Oleksijovich ukrayinskij politik kandidat tehnichnih nauk narodnij deputat Ukrayini IV VI sklikan Kovalova Yuliya Viktorivna narodnij deputat Ukrayini 5 go ta 6 go sklikan Kudrich Lyudmila Volodimirivna spivachka meco soprano pedagog Zasluzhena artistka Ukrayini 1997 Matyushenko Panas Mikolajovich kerivnik povstannya na pancerniku Potomkin Nagornij Ivan Grigorovich kerivnik vnutrishnoyi v yaznici Upravlinnya Derzhavnoyi Bezpeki NKVS URSR u 1937 1941 rokah organizator ta bezposerednij vikonavec rozstriliv dekilkoh tisyach zhertv Velikogo teroru Petro Lisovij ukrayinskij radyanskij pismennik starshij brat Svashenka Semena Andrijovicha Pidoprigora Zinayida Andriyivna ukrayinska radyanska vchena pravoznavec specialistka v oblasti civilnogo prava Svashenko Semen Andrijovich radyanskij kinoaktor molodshij brat Petra Lisovogo Stepanenko Oleksandr Leonidovich 1984 2004 ukrayinskij poet Taranenko Terelya Irina ukrayinska lizhnicya zasluzhenij majster sportu Uchasnicya troh Olimpiad uchasnicya p yati chempionativ svitu Usatij Yurij Borisovich ukrayinskij derzhavnij diyach diplomat postijnij povnovazhnij predstavnik Ukrayini pri koordinacijnih institutah Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav u Minsku 1992 2000 Ustimenko Denis Olegovich ukrayinskij futbolist chempion svitu u skladi molodizhnoyi zbirnoyi Ukrayini na turniri u Polshi 2019 ru sin arhiyepiskopa Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom ru zhertva Velikogo teroru Shatun Petro Ivanovich Golubenko Petro ukrayinskij poet pismennik naukovec literaturoznavec literaturnij kritik redaktor pedagog zhurnalist publicist gromadskij ta politichnij diyach Profesor Pov yazani osobi Gambarov Leonid Aramovich 1940 2022 ukrayinskij naukovec ta alpinist doktor tehnichnih nauk majster sportu z alpinizmu Oleksandr Oles ukrayinskij pismennik poet dramaturg U vici 15 rokiv 1893 vstupiv do hliborobskoyi shkoli u Derkachah de brav uchast u vipusku rukopisnih zhurnaliv Kometa ta Pervocvit u yakih z yavlyayutsya jogo pershi virshi Gnat Hotkevich ukrayinskij pismennik etnograf i gromadsko politichnij diyach She u chasi svogo studentstva u 1895 roci organizuvav u Derkachah silskij teatr U 1920 1928 rokah vikladav ukrayinsku movu j literaturu v Derkachivskomu zootehnikumi ru yepiskop Vinnipegskij ta arhiyepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom Z 29 bereznya 1887 r buv diyakonom Svyato Mikolayivskoyi a z 7 travnya 1890 r svyashennikom Rizdvyano Bogorodickoyi cerkvi u Derkachah U 1890 h rokah zhiv u Derkachah ta vikladav u miscevij cerkovno parafiyalnij shkoli Yurij Shovkoplyas ukrayinskij pismennik zasnovnik zhanru klasichnogo detektivu v ukrayinskij literaturi Zakinchiv cerkovno parafiyalnu shkolu u Derkachah z 1920 pracyuvav u Derkachivskomu robitnichomu klubi ArhitekturaU misti zbereglasya budivlya likarni u stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu pobudovana za proektom Yevgena Serdyuka 1914 1915 rr Takozh varto vidznachiti hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1838 r pobudovanij u stili piznogo klasicizmu MediaGazeta Stalinskim shlyahom Derkachi 29 chervnya 1941 Ostannij vipusk pered nimeckoyu okupaciyeyu selisha U chas isnuvannya SRSR osnovnim miscevim drukovanim ZMI u Dergachah bula gazeta sho vidavalasya miscevim rajonnim komitetom komunistichnoyi partiyi Pid nazvoyu Stalinskim shlyahom cya gazeta vidavalasya z 28 07 1939 1 do 04 11 1956 90 Z 1957 dekilka rokiv gazeta nazivalasya Leninskoyu pravdoyu a pid chas ukrupnennya Dergachivskogo rajonu osnovna misceva gazeta mala nazvu Tribuna trudyashih Z 1967 po 1991 r gazeta mala nazvu Leninskij shlyah a z 10 zhovtnya 1991 r stala nazivatisya Visti Dergachivshini Vidpovidno do derzhavnogo reyestru Nacionalnoyi radi Ukrayini z pitan telebachennya i radiomovlennya u Dergachah diyav miscevij provodovij radiomovnik z pozivnimi Dobrogo dnya shanovni radiosluhachi z vami Dergachivske rajonne derzhavne radiomovlennya SportVprodovzh 20 stolittya futbol buv najpopulyarnishim vidom sportu u Dergachah Zokrema za povidomlennyam gazeti Socialistichna Harkivshina na okremi matchi miscevoyi komandi zbiralosya bilshe 3 tisyach vbolivalnikiv tobto priblizno kozhen p yatij zhitel selisha Vidomo sho vzhe u 1920 h rokah derkachivci doluchalisya do futbolnih zmagan Zokrema u veresni 1926 roku vidbuvsya futbolnij turnir prisvyachenij vidkrittyu stadionu Metalist Ce bulo pershe v istoriyi futbolne zmagannya sho ohoplyuvalo vsyu Harkivsku oblast 20 komand peredvisnik majbutnih chempionativ oblasti Na comu turniri komanda iz Derkachiv bula znachno silnisha za svoyih oponentiv iz inshih rajoniv zdolavshi komandi iz Novoyi Vodolagi 9 0 Volchanska 2 1 ta Krasnokutska 11 0 U pivfinali dergachivci mali zustritisya z komandoyu iz Kolomaku odnak ti ne priyihali 3 zhovtnya 1926 r na stadioni Chervonij zaliznichnik u Harkovi vidbuvsya pershij v istoriyi final zagalnooblasnoyi futbolnoyi pershosti u yakomu dergachivci grali proti komandi iz Lozovoyi Cikavo sho za obidva tajmi komandi tak i ne zmogli vidznachitisya tomu bulo priznacheno dodatkovij chas do nastannya temryavi Ale goli tak i ne buli zabiti tomu suddivska kolegiya rozdilila pershe misce mizh oboma komandami U nastupni roki 1927 ta 1928 komanda z Derkachiv bula najsilnishoyu u Harkivskij oblasti U 1947 roci bula stvorena komanda iz miscevih gravciv amatoriv chastina yakih bula pracivnikami Dergachivskogo mehanichnogo zavodu Cya komanda otrimala nazvu Urozhaj i regulyarno grala proti supernikiv z riznih mist Ukrayini a pochinayuchi z 1951 roku brala uchast u regulyarnij pershosti Ukrayini U 1952 roci dergachivska komanda peremogla u pershosti SRSR sered silskih komand na kubok Centralnoyi Radi derzhavnogo silskogo sportivnogo tovaristva Urozhaj sho stalo najvishim dosyagnennyam dergachivskogo futbolu U 1964 roci Dergachi znovu peremogli u futbolnij pershosti Harkivskoyi oblasti triumfatorom stala komanda Kolgospnik Pam yatnikiU pivdennij chastini mista bilya zaliznichnogo pereyizdu znahoditsya pam yatnik kozaku Derkach u yakij za miscevoyu legendoyu zasnuvav misto Pam yatnik vikonanij iz bronzi bulo vidkrito 14 zhovtnya 2015 roku na Den Ukrayinskogo kozactva Znachna chastina miskih pam yatnikiv ta pam yatnih znakiv zoseredzhena na miscevomu majdani Peremogi sered nih pam yatniki Tarasu Shevchenku Danilu Bakumenku pam yatnij znak na chest 10 yi richnici progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini skulpturna kompoziciya Moya persha vchitelka Pam yatnik Leninu u Dergachah buv zrujnovanij 28 veresnya 2014 roku Mizhnarodna spivpraciyaDergachi mayut partnerski vidnosini z mistom Sosnovec Polsha GalereyaPam yatnik legendarnomu kozaku Derkachu Rajonna likarnya pobudovana za proektom Yevgena Serdyuka u 1914 1915 rr Hram Rizdva Presvyatoyi BogorodiciDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblastDzherelaIstoriya mist ta sil URSR ros 1 sichnya 2011 u Wayback Machine Zaliznichna stanciya Dergachi iz suputnikaMozhna zbilshiti Stadion u Dergachah iz suputnika Rika Lopan u Dergachah Vidomi urodzhenci mista 8 bereznya 2016 u Wayback Machine 1 8 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Ivan Shevtsov 11 bereznya 2017 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 dergach Vikislovar ru wiktionary org ros Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 web archive org 24 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2020 www beer co com ros Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 www oblrada kharkov ua uk ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 PivO Tehnologii i Innovacii ru RU 18 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 23 listopada 2019 ukravtodor gov ua ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 ukr Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 biz liga net 21 bereznya 2016 Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 14 grudnya 2018 Interaktivna mapa Minprirodi Arhiv originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 14 grudnya 2018 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 30 travnya 2019 Procitovano 30 travnya 2019 Prokuratura Harkivskoyi oblasti Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2019 ATN ros 30 sichnya 2019 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2019 Procitovano 18 bereznya 2019 Babenko Leonid 1998 Visnik Harkivskogo derzhavnogo universitetu 30 Harkivskij derzhavnij universitet s 25 28 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 30 travnya 2019 Trefilev E P Arheologicheskaya ekskur siya v s Dergachi Harkovskogo uezda v avguste 1903 g Sbornik Harkovskogo istoriko filologicheskogo obshestva 1905 16 S 26 28 Harkivske oblasne istoriko arheologichne tovaristvo Harkivske oblasne istoriko arheologichne tovaristvo 13 grudnya 2018 Arhiv originalu za 30 travnya 2019 Procitovano 30 travnya 2019 Pelyashenko K Yu 28 travnya 2020 Archaeology and Early History of Ukraine angl T 36 3 s 246 260 ISSN 2227 4952 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 4 travnya 2021 https shron1 chtyvo org ua Yurkevych Viktor Kharkivskyi perepys r 1660 pdf Harkivskij perepis 1660 r Pirko V O Hurz h iĭ O I Oleksandr Ivanovych Sokhanʹ P S Pavel Stepanovich 1991 Opysy kharkivsʹkoho namisnyt s tva kint s i a XVIII st Kyiv Nauk dumka ISBN 5 12 002041 0 OCLC 28426738 Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref PDF Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 22 listopada 2015 Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 8 listopada 2018 history derkachi pp ua Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 18 lyutogo 2020 Ivan Shevtsov 31 travnya 2017 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Shevtsov Ivan 24 lipnya 2017 Istoriya Derkachiv Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 23 serpnya 2017 Na Harkivshini vnochi povalili she odnogo Lenina Espreso TV 29 veresnya 2014 originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 31 bereznya 2022 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 14 travnya 2022 Procitovano 14 travnya 2022 Interfaks Ukrayina ukr Arhiv originalu za 14 travnya 2022 Procitovano 14 travnya 2022 Interfaks Ukrayina ukr Arhiv originalu za 13 travnya 2022 Procitovano 14 travnya 2022 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 25 lipnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2018 Denis Vitchenko Ukrayinskij modern Yevgena Serdyuka Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2016 2 222 S 79 ISSN 0131 2685 PDF rosijskoyu Moskva Kniga 1978 s 362 Arhiv originalu PDF za 24 travnya 2019 Procitovano 24 travnya 2019 Nacionalna rada Ukrayini z pitan telebachennya i radiomovlennya Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 24 travnya 2019 Uspih dergachivskih futbolistiv Socialistichna Harkivshina gaz 1949 20 serpnya Pervenstvo rajonov po futbolu Vestnik fizicheskoj kultury zhur 1926 Vip 10 S 17 Futbol Vestnik fizicheskoj kultury zhur 1926 Vip 11 S 17 Voni zahishayut sportivnu chest rajonu Leninska pravda Dergachi gaz 1958 Cherven S 4 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu kh reg champs ne vkazano tekst silnet pl sosnowiecki pl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2011 Procitovano 19 bereznya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dergachi Ce nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ