Дани́ло Олекса́ндрович Баку́менко (народився 31 грудня 1918 в селі Деркачі, тепер місто Дергачі на Харківщині — 1998) — український поет, прозаїк, перекладач. Член Спілки письменників України (з квітня 1955), лауреат премії імені Павла Тичини. Член КПРС.
Бакуменко Данило Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 31 грудня 1918 Деркачі, Харківський повіт, Харківська губернія, УНР | |||
Помер | 1998[1] | |||
Діяльність | письменник, поет, перекладач | |||
Сфера роботи | d[2] і перекладацтво[d][2] | |||
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Партія | КПРС | |||
| ||||
Батько науковця Бакуменка Валерія Даниловича (1945) і поета Бакуменка Олександра Даниловича (1953).
Життєпис
Народився в родині лісника. В 1926–1936 навчався у Дергачівській середній школі № 1, де почав перші поетичні спроби. Закінчив філологічний факультет Харківського державного університету (1946) та редакторський факультет (1952).
У перші дні Німецько-радянської війни добровільно пішов на фронт у складі Харківського студентського батальйону. Двічі поранений і тяжко контужений. Починав війну рядовим розвідником, а закінчив її капітаном на Далекому Сході у вересні 1945 року після перемоги над Японією.
Був військовим журналістом, працівником політвідділів. У 1961 звільнився в запас у званні підполковника. Працював у Спілці письменників України директором Бюро пропаганди художньої літератури (1961–1967).
Творчість
Перший вірш Данила Бакуменка було надруковано в 1930 році у газеті «Пионерская правда» в перекладі російською мовою, коли він ще вчився в 4 класі Дергачівської школи № 1.
У 1939 в збірнику «Молодість» (видання Харківського державного університету) публікувалися вірші поета, витримані в манері народного епосу. В повоєнні десятиліття тема героїчного подвигу була головною.
Автор диптиха «У сяйві Леніна»: «побратимство всіх народів, і мир, і праця, і любов, і мрії, вірою зігріті…».
Вийшли збірки поезій: «На щастя землі» (1953), «Корінь життя» (1955), «Переможці Каспію» (1961), «Земля і зорі» (1963), «Зорецвіт» (1965), «Які в тебе очі?» (1966), «Обрії» (1968), «Вогпепад» (1973), «Обличчям до сонця» (1978), «Чую серце твоє» (1979), «Небояни» (1977), «Рейс життя» (1989), «Кардіограма мужності» (1998).
Відзнаки
Нагороджений п'ятьма бойовими орденами та багатьма медалями.
У 2001 посмертно нагороджений премією імені Павла Тичини за останню збірку «Кардіограма мужності».
Увічнення пам'яті
На честь Данила Бакуменка у його рідному місті Дергачі 4 жовтня 2018 року відкрито пам'ятник . Також на будівлі школи, де він навчався встановлено пам'ятну дошку .
Примітки
- Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 5 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 23 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bakumenko Dani lo Oleksa ndrovich Baku menko narodivsya 31 grudnya 1918 19181231 v seli Derkachi teper misto Dergachi na Harkivshini 1998 ukrayinskij poet prozayik perekladach Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z kvitnya 1955 laureat premiyi imeni Pavla Tichini Chlen KPRS Bakumenko Danilo OleksandrovichNarodivsya31 grudnya 1918 1918 12 31 Derkachi Harkivskij povit Harkivska guberniya UNRPomer1998 1 Diyalnistpismennik poet perekladachSfera robotid 2 i perekladactvo d 2 Alma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N KarazinaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPartiyaKPRS Batko naukovcya Bakumenka Valeriya Danilovicha 1945 i poeta Bakumenka Oleksandra Danilovicha 1953 ZhittyepisNarodivsya v rodini lisnika V 1926 1936 navchavsya u Dergachivskij serednij shkoli 1 de pochav pershi poetichni sprobi Zakinchiv filologichnij fakultet Harkivskogo derzhavnogo universitetu 1946 ta redaktorskij fakultet 1952 U pershi dni Nimecko radyanskoyi vijni dobrovilno pishov na front u skladi Harkivskogo studentskogo bataljonu Dvichi poranenij i tyazhko kontuzhenij Pochinav vijnu ryadovim rozvidnikom a zakinchiv yiyi kapitanom na Dalekomu Shodi u veresni 1945 roku pislya peremogi nad Yaponiyeyu Buv vijskovim zhurnalistom pracivnikom politviddiliv U 1961 zvilnivsya v zapas u zvanni pidpolkovnika Pracyuvav u Spilci pismennikiv Ukrayini direktorom Byuro propagandi hudozhnoyi literaturi 1961 1967 TvorchistPam yatnik Bakumenku u m Dergachi Pershij virsh Danila Bakumenka bulo nadrukovano v 1930 roci u gazeti Pionerskaya pravda v perekladi rosijskoyu movoyu koli vin she vchivsya v 4 klasi Dergachivskoyi shkoli 1 U 1939 v zbirniku Molodist vidannya Harkivskogo derzhavnogo universitetu publikuvalisya virshi poeta vitrimani v maneri narodnogo eposu V povoyenni desyatilittya tema geroyichnogo podvigu bula golovnoyu Avtor diptiha U syajvi Lenina pobratimstvo vsih narodiv i mir i pracya i lyubov i mriyi viroyu zigriti Vijshli zbirki poezij Na shastya zemli 1953 Korin zhittya 1955 Peremozhci Kaspiyu 1961 Zemlya i zori 1963 Zorecvit 1965 Yaki v tebe ochi 1966 Obriyi 1968 Vogpepad 1973 Oblichchyam do soncya 1978 Chuyu serce tvoye 1979 Neboyani 1977 Rejs zhittya 1989 Kardiograma muzhnosti 1998 VidznakiNagorodzhenij p yatma bojovimi ordenami ta bagatma medalyami U 2001 posmertno nagorodzhenij premiyeyu imeni Pavla Tichini za ostannyu zbirku Kardiograma muzhnosti Uvichnennya pam yatiNa chest Danila Bakumenka u jogo ridnomu misti Dergachi 4 zhovtnya 2018 roku vidkrito pam yatnik Takozh na budivli shkoli de vin navchavsya vstanovleno pam yatnu doshku PrimitkiCzech National Name Authority Database as Linked Data Baze narodnich jmennych autorit v podobe propojenych dat d Track Q106982540 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 5 chervnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2015 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 23 zhovtnya 2018