Марі́я Іва́нівна Алешко, у шлюбі Чавчавадзе; 13 квітня 1887 (чи 1882, 1884), Дергачі — 22 грудня 1952, Тбілісі) — українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано).
Марія Алешко | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Марія Іванівна Алешко | |||
Народилася | 13 квітня 1887 Харків, Російська імперія | |||
Померла | 22 грудня 1952 (65 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР | |||
Діяльність | акторка | |||
У шлюбі з | Q110325357? | |||
| ||||
Життєпис
Походить з родини купця; змалечку навчалася музикуванню на фортепіано під орудою старшої сестри, виступала — любительські концерти по виконанню народних пісень. В 1901—1905 роках навчалась співу в Київському музичному училищі — клас Мартіна Петца.
З 1904 виступає в концертах, з партій цього часу — романси Рубінштейна та сольна партія в ораторії Р. Шумана «Манфред».
1905 дебютує в партії Аїди у Петербурзі (антрепренер ), була солісткою до 1907.
Солістка Харківської опери — в 1907-11 та 1914—1915 роках, в Одесі — 1908—1909, 1911—1914 та 1915—1927 — у Вільнюсі, Кишиневі, Ризі, Тбілісі.
Першою в Харкові виконала партію Наталії — Даргомижського.
Серед її сценічних партнерів — Іван Алчевський, , Михайло Бочаров, , , Максиміліан Максаков, , , , Микола Фігнер, Федір Шаляпін.
Виступала з сольними концертами. Виступала під диригуванням Еудженіо Еспозіто, Еміля Купера, Арнольда Маргуляна, В'ячеслава Сука, Лева Штейнберга.
Пропагувала твори українських композиторів — Миколи Лисенка, Петра Сокальського, Якова Степового, Григорія Алчевського.
Виконувала українські народні пісні — «Дивлюсь я на небо», , «Ой не ходи Грицю», , «Хусточка».
В Тбілісі брала дієву участь у роботі українського музично-драматичного гуртка.
Чоловік — Захарій (Шакро) Арчилович Чавчавадзе.
Дискографія
Записи на грамплатівки на фірмі «Зонофон» (Вільно, 1913), на фірм; «Грамофон» (Петербург, 1908). Серед записаних творів — пісня Оксани «Місяцю ясний» («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), дует «Коли розлучаються двоє» М. Лисєнка (з М. Чехметьєвою), арії з опер П. Чайковського, Дж. Верді, Дж. Мейєрбера.
Література
- Левик С. Записки оперного певца. — М., 1962;
- По трудному пути. Воспоминания. — Тбилиси, 1969 (рос.);
- Лисенко І. Цариця Грузії // Вітчизна. — 1979. — № 12;
- Новый летний театр // Театр й искусство. — 1906. — № 22, 25 (рос.);
Джерела
- Алешко[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
- ВРЕ [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Алешко Марія Іванівна // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 47
- світлина [ 13 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- світлина [ 13 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- грузинською [ 13 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про українського оперного співака чи співачку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleshko Mari ya Iva nivna Aleshko u shlyubi Chavchavadze 13 kvitnya 1887 chi 1882 1884 Dergachi 22 grudnya 1952 Tbilisi ukrayinska operna spivachka liriko dramatichne soprano Mariya AleshkoIm ya pri narodzhenniMariya Ivanivna AleshkoNarodilasya13 kvitnya 1887 1887 04 13 Harkiv Rosijska imperiyaPomerla22 grudnya 1952 1952 12 22 65 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistaktorkaU shlyubi zQ110325357 ZhittyepisPohodit z rodini kupcya zmalechku navchalasya muzikuvannyu na fortepiano pid orudoyu starshoyi sestri vistupala lyubitelski koncerti po vikonannyu narodnih pisen V 1901 1905 rokah navchalas spivu v Kiyivskomu muzichnomu uchilishi klas Martina Petca Z 1904 vistupaye v koncertah z partij cogo chasu romansi Rubinshtejna ta solna partiya v oratoriyi R Shumana Manfred 1905 debyutuye v partiyi Ayidi u Peterburzi antreprener bula solistkoyu do 1907 Solistka Harkivskoyi operi v 1907 11 ta 1914 1915 rokah v Odesi 1908 1909 1911 1914 ta 1915 1927 u Vilnyusi Kishinevi Rizi Tbilisi Pershoyu v Harkovi vikonala partiyu Nataliyi Dargomizhskogo Sered yiyi scenichnih partneriv Ivan Alchevskij Mihajlo Bocharov Maksimilian Maksakov Mikola Figner Fedir Shalyapin Vistupala z solnimi koncertami Vistupala pid diriguvannyam Eudzhenio Espozito Emilya Kupera Arnolda Margulyana V yacheslava Suka Leva Shtejnberga Propaguvala tvori ukrayinskih kompozitoriv Mikoli Lisenka Petra Sokalskogo Yakova Stepovogo Grigoriya Alchevskogo Vikonuvala ukrayinski narodni pisni Divlyus ya na nebo Oj ne hodi Gricyu Hustochka V Tbilisi brala diyevu uchast u roboti ukrayinskogo muzichno dramatichnogo gurtka Cholovik Zaharij Shakro Archilovich Chavchavadze DiskografiyaZapisi na gramplativki na firmi Zonofon Vilno 1913 na firm Gramofon Peterburg 1908 Sered zapisanih tvoriv pisnya Oksani Misyacyu yasnij Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo duet Koli rozluchayutsya dvoye M Lisyenka z M Chehmetyevoyu ariyi z oper P Chajkovskogo Dzh Verdi Dzh Mejyerbera LiteraturaLevik S Zapiski opernogo pevca M 1962 Po trudnomu puti Vospominaniya Tbilisi 1969 ros Lisenko I Caricya Gruziyi Vitchizna 1979 12 Novyj letnij teatr Teatr j iskusstvo 1906 22 25 ros DzherelaAleshko nedostupne posilannya ros nedostupne posilannya z chervnya 2019 VRE 21 grudnya 2014 u Wayback Machine ros Aleshko Mariya Ivanivna Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 47 svitlina 13 kvitnya 2018 u Wayback Machine svitlina 13 kvitnya 2018 u Wayback Machine gruzinskoyu 13 kvitnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo opernogo spivaka chi spivachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi