Сіборгій або сіборґій (Sg) — хімічний елемент з атомним номером 106, названий на честь амер. фізика Гленна Сіборга. До отримання офіційної назви був відомий як ека-вольфрам та уннілгексій.
Сіборгій (Sg) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Атомний номер | 106 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Властивості атома | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Атомна маса (молярна маса) | а.о.м. (г/моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус атома | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Енергія іонізації (перший електрон) | кДж/моль (еВ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Хімічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ковалентний радіус | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус іона | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Термодинамічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Густина | г/см³ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярна теплоємність | Дж/(К·моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплопровідність | Вт/(м·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура плавлення | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота плавлення | кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура кипіння | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота випаровування | кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярний об'єм | см³/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кристалічна ґратка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Період ґратки | Å | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура Дебая | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сіборгій у Вікісховищі |
Масове число найбільш довгоживучого з відомих ізотопів становить 271, його період напіврозпаду близько 2 хвилин.
Відомі ізотопи
Ізотоп | Маса | Період напіврозпаду | Тип розпаду |
---|---|---|---|
258Sg | 258 | 2,9+1,3−0,7 мс | спонтанний поділ |
259Sg | 259 | 0,48+0,28−0,13 с | α-розпад в 255Rf (90 %); спонтанний поділ |
260Sg | 260 | 3,6±0,9 мс | α-розпад в 256Rf; спонтанний поділ |
261Sg | 261 | 0,23±0,06 с | α-розпад в 257Rf |
262Sg | 262 | 6,9+3,8−1,8 мс | спонтанний поділ; α-розпад в 258Rf (< 22 %) |
263Sg | 263 | 1,0±0,2 с | α-розпад в 259Rf; спонтанний поділ (< 30 %) |
264Sg | 264 | 37+12−11 мс | спонтанний поділ |
265Sg | 265 | 8±3 с | спонтанний поділ; α-розпад в 261Rf |
266Sg | 266 | 21+20−12 с | спонтанний поділ; α-розпад в 262Rf |
271Sg | 271 | 2,4+4,3−1,0 хв | α-розпад в 267Rf; спонтанний поділ |
Історія
Елемент відкритий у 1974 році у ядерних дослідницьких центрах в Радянському Союзі та Сполучених Штатах Америки. У Радянському Союзі (ОІЯД, Дубна) отриманий при обстрілюванні ядер свинцю-208 ядрами хрому-54:
а у США групою Альберта Ґіорсо та Ґленна Теодора Сіборґа при обстрілюванні ядер каліфорнію-249 ядрами кисню-18:
Джерела
- Nudat 2.3
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2016) |
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siborgij abo siborgij Sg himichnij element z atomnim nomerom 106 nazvanij na chest amer fizika Glenna Siborga Do otrimannya oficijnoyi nazvi buv vidomij yak eka volfram ta unnilgeksij Siborgij Sg Atomnij nomer 106Vlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa a o m g mol Radius atoma pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron kDzh mol eV Himichni vlastivostiKovalentnij radius pmRadius iona pmTermodinamichni vlastivostiGustina g sm Molyarna teployemnist Dzh K mol Teploprovidnist Vt m K Temperatura plavlennya KTeplota plavlennya kDzh molTemperatura kipinnya KTeplota viparovuvannya kDzh molMolyarnij ob yem sm molKristalichna gratkaPeriod gratki ATemperatura Debaya KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Siborgij u Vikishovishi Masove chislo najbilsh dovgozhivuchogo z vidomih izotopiv stanovit 271 jogo period napivrozpadu blizko 2 hvilin Vidomi izotopiIzotop Masa Period napivrozpadu Tip rozpadu 258Sg 258 2 9 1 3 0 7 ms spontannij podil 259Sg 259 0 48 0 28 0 13 s a rozpad v 255Rf 90 spontannij podil 260Sg 260 3 6 0 9 ms a rozpad v 256Rf spontannij podil 261Sg 261 0 23 0 06 s a rozpad v 257Rf 262Sg 262 6 9 3 8 1 8 ms spontannij podil a rozpad v 258Rf lt 22 263Sg 263 1 0 0 2 s a rozpad v 259Rf spontannij podil lt 30 264Sg 264 37 12 11 ms spontannij podil 265Sg 265 8 3 s spontannij podil a rozpad v 261Rf 266Sg 266 21 20 12 s spontannij podil a rozpad v 262Rf 271Sg 271 2 4 4 3 1 0 hv a rozpad v 267Rf spontannij podilIstoriyaDiv takozh Transfermiyevi vijni Element vidkritij u 1974 roci u yadernih doslidnickih centrah v Radyanskomu Soyuzi ta Spoluchenih Shtatah Ameriki U Radyanskomu Soyuzi OIYaD Dubna otrimanij pri obstrilyuvanni yader svincyu 208 yadrami hromu 54 82 208 P b 24 54 C r 106 261 S g 0 1 n displaystyle mathrm 208 82 Pb 24 54 Cr xrightarrow 106 261 Sg 0 1 n a u SShA grupoyu Alberta Giorso ta Glenna Teodora Siborga pri obstrilyuvanni yader kaliforniyu 249 yadrami kisnyu 18 98 249 C f 8 18 O 106 263 S g 4 0 1 n displaystyle mathrm 249 98 Cf 8 18 O xrightarrow 106 263 Sg 4 0 1 n DzherelaNudat 2 3 Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2016 Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2