Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рогі́з (Typha) — єдиний рід рослин родини рогозових (Typhaceae).
| Рогіз | |
|---|---|
 | |
| рогозові зарості під Києвом | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Рогозові (Typhaceae) |
| Рід: | Рогіз (Typha) L., 1753 |
| Види | |
| 38 видів, у тому числі
| |
 Вікісховище: Typha | |
Родова назва Typha утворена від грецького слова, що означає «дим», «палити» (за кольором темних, ніби обгорілих суцвіть)
Рогози нерідко називають комишем або очеретом. Місцеві назви: гороби́нець, чакан; поліський діал. очерет з качалками, горо́за; раги́ж; палки,
Опис
Рогози — багаторічні трав'янисті болотяні або прибережні рослини.
Кореневище повзуче, потовщене.
Листки (пі́рце) — великі, лінійні, з довгими піхвами.
Квітки (зах.-поліс. говір кача́лка, сх.-поліський діал. качалки́, ко́тики) — одностатеві, без оцвітини, зібрані на верхівці стебла в колосоподібне циліндричне суцвіття. Суцвіття щільно складене з сирих волосків. До осені, коли насіння дозріє, волоски підсихають, і сама головка рогозу стає легкою і вже не такою міцною. Якщо чим-небудь зачепити її, то на цьому місці вже з'явиться невелика частка світлозабарвленого пуху. Цей пух підхопить вітер і розпушить до кінця. Таким чином на волосках-парашутиках розлетяться врізнобіч насінини рогозу. Тому насінини можуть поширюватись лише в суху погоду. Згодом, пушинки-парашутики потраплять на водне плесо і за допомогою вітру ще довго плистимуть. Пушинки-волоски довго не тонуть і тому не дають тонути насінню. Так пливуть вони декілька днів. Пізніше насінини опускаються на дно, зимують, а навесні починають проростати. Також поширюються вітром і взимку.
Плоди — дрібні, горішкоподібні. Насіннєва продуктивність рогозу надзвичайно велика, сходи дуже маленькі, ніжні, повільно ростуть і часто гинуть від різних причин. Повного розвитку досягають на 3-4-й рік життя.
В Україні рогози цвітуть у червні-липні.
Поширення і види
Загалом у світі відомими є приблизно 40 видів рогозу, поширених від північного полярного кола до 30° пд. широти:
- Krasnova
- Typha angustifolia L.
- &
- Krasnova
- () N.E.Br.
- &
- () Hand.-Mazz.
- Typha domingensis Pers.
- Roxb.
- Krasnova
- &
- &
- Krasnova
- Krasnova
- Krasnova
- Doweld
- Typha latifolia L.
- Typha laxmannii Lepech.
- Mavrodiev & Kapit.
- Typha minima
- C.Presl
- Krasnova
- Typha shuttleworthii W.D.J.Koch &
- Krasnova
- &
- &
В Україні ростуть:
- рогіз вузьколистий (Т. angustifolia L.)
- (Т. caspica Pobed.)
- рогіз південний (Т. domingensis Pers., syn. T. australis Schumach.)
- (T. grossheimii Pobed.)
- рогіз широколистий (Т. latifolia L.)
- рогіз Ляксманна (T. laxmannii Lepech.)
- рогіз малий (T. minima Funck)
- (T. shuttleworthii W.D.J.Koch & Sond.)
Стебла (до 2,5 м заввишки) цих двох видів утворюють зарості по болотах, у плавнях річок (зокрема, у плавнях долинах Дніпра, Дністра, Кубані й Дунаю), по берегах ставків.
Практичне використання
Рогіз — цінна плетивна, волокниста, целюлозно-паперова, будівельна, харчова, кормова, лікарська і декоративна рослина.
Рогіз широко використовують на плетиво. Ручним способом з нього плетуть ажурні кошики і виготовляють кошики з щільної рогозової циновки, зітканої на вертикальному станку. З рогозів виготовляють також кулі і мати. Мати використовують у будівництві замість брезентів. З рогозів виготовляють красиві (з різноманітними рисунками) циновки на підлогу, плетеними косичками з рогозів оздоблюють спинки і сидіння вербових плетених меблів.
Волокно, одержане з листків і стебел рогозів шляхом біологічного вимочування або хімічного варіння, придатне для виготовлення мотузків, мішковини, матів, доріжок, а відходи волокна — для виготовлення повсті, паперу, картону.
Волоски, розміщені біля плодів, довгі (10-15 мм), целюлозні, утворюють компактну масу, бо в суцвітті їх дуже багато. Волоски суцвіття можна використовувати як набивний і пакувальний матеріал, а також у суміші з шерстю тварин для вироблення капелюхів (при виготовленні фетру), як домішка до тваринного пуху — при виробленні поярка. Рогозовий пух раніше використовували на підкладку для рятувальних жилетів і курток, крім того і досі застосовують для набивання поплавків, з яких складають плотики й пішоходні місточки. Рогозовий пух подеколи і зараз використовують і як теплоізоляційний матеріал.
Стебла рогозів використовують також як підв'язувальний матеріал у садівництві, виноградарстві, хмелярстві, декоративному садівництві тощо.
У безлісих районах стебла рогозів йдуть на будівництво тинів, покриття дахів, господарських будівель, на паливо.
Надземна частина рогозу широколистого містить 27,1 % целюлози, а вузьколистого — 29,2 % і разом з волосками можуть іти на виготовлення низьких сортів паперу й картону, а волоски є гарною сировиною для виробництва штучного шовку.
У харчуванні
І хоча надземна частина рогозу широколистого містить значну кількість протеїну (10—17 %) і небагато жиру (1—2 %), вона не поїдається тваринами ні зеленою, ні вже висушеною, адже у фазі вегетації перебуває у воді або на топких болотах, відтак є для них недоступною, натомість підводна є цінним кормом для ондатри, хохулі звичайної тощо.
Люди раніше споживали молоді стебла сирими (зараз дуже рідко маринованими), а кореневища — печеними. За сучасності рогози зберігають певне значення як кормові рослини. Зокрема, рогіз дає добрий силосний матеріал, однак зелена маса для силосування непридатна, а от сухі кореневища, що містять багато крохмалю (25—58 % широколистий і відповідно 15—46 % вузьколистий) й до 10 % (широколистий) і до 7 % (вузьколистий) цукру придатні для відгодівлі свиней і виробництва спирту.
Очищені від старого відмерлого листя паростки й кореневища сушать, перемелюють або товчуть в ступці, протирають крізь дрібну тертушку. З одержаного борошна (з додаванням пшеничного або житнього) печуть смачні поживні коржики. У Карелії з розмеленого кореневища та житнього борошна готують хліб. Домішка не має перевищувати більше 50 %, інакше хліб стає крихким і швидко черствіє. Готуючи прісні коржики домішку рогозяного борошна можна довести до 60-70 %. Нерідко до борошна додають пилок від тичинкових суцвіть.
З кореневищ можна приготувати борошно й пекти хліб і навіть бісквіти. З цього ж борошна роблять кисіль. Для приготування борошна треба нарізати кореневища на скибочки в 0,5 — 1 сантиметр і сушити в печі, поки вони не будуть розламуватися з сухим тріском. Потім подрібнити в ступці або на кавовому млинку. Підсмажені шматочки кореневища можна вживати як каву, в сирому вигляді використовувати для відгодовування свиней. Відварені молоді пагони рогозу дуже ніжні і смаком нагадують спаржу. Молоді паростки відварюють, додають оцту та інших спецій і вживають замість грибів. Паростки можна маринувати в оцті.
Про використання рогозу в їжу згадується у Енеїді Котляревського: (“І ласощі все тільки їли ... Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці”; III, 118). Рогозу їли як їжу голоду селяни під час Голодомору в Україні.
Традиційно рогози використовували в народній медицині.
Збирання, переробка та зберігання
Збирання рогозу стає можливим восени, коли стебла грубішають і в них міститься мало протеїну. Найкраще заготовляти рогіз для плетіння з 15 серпня по 1 жовтня, бо в цей час листки рогозу мають найбільшу міцність і гнучкість, але в багатьох місцевостях рогіз заготовляють при настанні заморозків.
Як підв'язувальний матеріал рогіз скошують у липні, пров'ялюють на сонці 2—3 доби, після чого нижню частину рослини (60 см завдовжки) відрізають і просушують протягом шести-семи днів. Висушений матеріал зберігається, а перед уживанням його намочують і розділяють на стрічки.
Посилання
- Рогіз // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 138. — .
- Рогіз // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 8, 17, 63, 79, 90, 133.
Примітки
- Горобинець / Словник української мови Б.Грінченка
- Чакан / Словник української мови Б.Грінченка
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
- Аркушин Г. Словник західнополіських говірок: У 2-ох томах. — Луцьк: Вежа, 2000. — Т. 2. — С. 111.
- Typha latifolia
- Пірце / Словник української мови Б.Грінченка
- Аркушин Г. Словник західнополіських говірок: У 2-ох томах. — Луцьк: Вежа, 2000. — Т. 1. — С. 214.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.64
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.79
- Верзилин Николай Михайлович // «По следам Робинзона», «Сады и парки мира» — Ленинград, 1964. — 574 с. Формат 84х108 1/16 Уч.-изд. л. 39,98 + 16 вклеек = 43,39 Тираж 50 000 екз.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.8
- chip (6 жовтня 2014). . ….:::: Лебедин ::::… (амер.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- BBCUkrainian.com | Докладно | Спогади свідків Голодомору у програмі Бі-Бі-Сі. www.bbc.com (укр.). Процитовано 23 вересня 2018.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Typhaceae |
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 9., К., 1983, стор. 417
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів України, К.: «Урожай», 1975, стор. 293—295
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rogi z Typha yedinij rid roslin rodini rogozovih Typhaceae Rogiz rogozovi zarosti pid Kiyevom Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Rogozovi Typhaceae Rid Rogiz Typha L 1753 Vidi 38 vidiv u tomu chisli Rogiz shirokolistij T latifolia Rogiz vuzkolistij T angustifolia Vikishovishe Typha Rodova nazva Typha utvorena vid greckogo slova sho oznachaye dim paliti za kolorom temnih nibi obgorilih sucvit Rogozi neridko nazivayut komishem abo ocheretom Miscevi nazvi gorobi nec chakan poliskij dial ocheret z kachalkami goro za ragi zh palki OpisRogozi bagatorichni trav yanisti bolotyani abo priberezhni roslini Korenevishe povzuche potovshene Rogiz shirokolistij Typha latifolia Listki pi rce veliki linijni z dovgimi pihvami Kvitki zah polis govir kacha lka sh poliskij dial kachalki ko tiki odnostatevi bez ocvitini zibrani na verhivci stebla v kolosopodibne cilindrichne sucvittya Sucvittya shilno skladene z sirih voloskiv Do oseni koli nasinnya dozriye voloski pidsihayut i sama golovka rogozu staye legkoyu i vzhe ne takoyu micnoyu Yaksho chim nebud zachepiti yiyi to na comu misci vzhe z yavitsya nevelika chastka svitlozabarvlenogo puhu Cej puh pidhopit viter i rozpushit do kincya Takim chinom na voloskah parashutikah rozletyatsya vriznobich nasinini rogozu Tomu nasinini mozhut poshiryuvatis lishe v suhu pogodu Zgodom pushinki parashutiki potraplyat na vodne pleso i za dopomogoyu vitru she dovgo plistimut Pushinki voloski dovgo ne tonut i tomu ne dayut tonuti nasinnyu Tak plivut voni dekilka dniv Piznishe nasinini opuskayutsya na dno zimuyut a navesni pochinayut prorostati Takozh poshiryuyutsya vitrom i vzimku Plodi dribni gorishkopodibni Nasinnyeva produktivnist rogozu nadzvichajno velika shodi duzhe malenki nizhni povilno rostut i chasto ginut vid riznih prichin Povnogo rozvitku dosyagayut na 3 4 j rik zhittya V Ukrayini rogozi cvitut u chervni lipni Poshirennya i vidiZagalom u sviti vidomimi ye priblizno 40 vidiv rogozu poshirenih vid pivnichnogo polyarnogo kola do 30 pd shiroti Krasnova Typha angustifolia L amp Krasnova N E Br amp Hand Mazz Typha domingensis Pers Roxb Krasnova amp amp Krasnova Krasnova Krasnova Doweld Typha latifolia L Typha laxmannii Lepech Mavrodiev amp Kapit Typha minima C Presl Krasnova Typha shuttleworthii W D J Koch amp Krasnova amp amp V Ukrayini rostut rogiz vuzkolistij T angustifolia L T caspica Pobed rogiz pivdennij T domingensis Pers syn T australis Schumach T grossheimii Pobed rogiz shirokolistij T latifolia L rogiz Lyaksmanna T laxmannii Lepech rogiz malij T minima Funck T shuttleworthii W D J Koch amp Sond Stebla do 2 5 m zavvishki cih dvoh vidiv utvoryuyut zarosti po bolotah u plavnyah richok zokrema u plavnyah dolinah Dnipra Dnistra Kubani j Dunayu po beregah stavkiv Praktichne vikoristannyaRogiz cinna pletivna voloknista celyulozno paperova budivelna harchova kormova likarska i dekorativna roslina Rogiz shiroko vikoristovuyut na pletivo Ruchnim sposobom z nogo pletut azhurni koshiki i vigotovlyayut koshiki z shilnoyi rogozovoyi cinovki zitkanoyi na vertikalnomu stanku Z rogoziv vigotovlyayut takozh kuli i mati Mati vikoristovuyut u budivnictvi zamist brezentiv Z rogoziv vigotovlyayut krasivi z riznomanitnimi risunkami cinovki na pidlogu pletenimi kosichkami z rogoziv ozdoblyuyut spinki i sidinnya verbovih pletenih mebliv Volokno oderzhane z listkiv i stebel rogoziv shlyahom biologichnogo vimochuvannya abo himichnogo varinnya pridatne dlya vigotovlennya motuzkiv mishkovini mativ dorizhok a vidhodi volokna dlya vigotovlennya povsti paperu kartonu Voloski rozmisheni bilya plodiv dovgi 10 15 mm celyulozni utvoryuyut kompaktnu masu bo v sucvitti yih duzhe bagato Voloski sucvittya mozhna vikoristovuvati yak nabivnij i pakuvalnij material a takozh u sumishi z sherstyu tvarin dlya viroblennya kapelyuhiv pri vigotovlenni fetru yak domishka do tvarinnogo puhu pri viroblenni poyarka Rogozovij puh ranishe vikoristovuvali na pidkladku dlya ryatuvalnih zhiletiv i kurtok krim togo i dosi zastosovuyut dlya nabivannya poplavkiv z yakih skladayut plotiki j pishohodni mistochki Rogozovij puh podekoli i zaraz vikoristovuyut i yak teploizolyacijnij material Zrizani j posicheni stebla rogozu shirokolistogo Stebla rogoziv vikoristovuyut takozh yak pidv yazuvalnij material u sadivnictvi vinogradarstvi hmelyarstvi dekorativnomu sadivnictvi tosho U bezlisih rajonah stebla rogoziv jdut na budivnictvo tiniv pokrittya dahiv gospodarskih budivel na palivo Nadzemna chastina rogozu shirokolistogo mistit 27 1 celyulozi a vuzkolistogo 29 2 i razom z voloskami mozhut iti na vigotovlennya nizkih sortiv paperu j kartonu a voloski ye garnoyu sirovinoyu dlya virobnictva shtuchnogo shovku U harchuvanni I hocha nadzemna chastina rogozu shirokolistogo mistit znachnu kilkist proteyinu 10 17 i nebagato zhiru 1 2 vona ne poyidayetsya tvarinami ni zelenoyu ni vzhe visushenoyu adzhe u fazi vegetaciyi perebuvaye u vodi abo na topkih bolotah vidtak ye dlya nih nedostupnoyu natomist pidvodna ye cinnim kormom dlya ondatri hohuli zvichajnoyi tosho Lyudi ranishe spozhivali molodi stebla sirimi zaraz duzhe ridko marinovanimi a korenevisha pechenimi Za suchasnosti rogozi zberigayut pevne znachennya yak kormovi roslini Zokrema rogiz daye dobrij silosnij material odnak zelena masa dlya silosuvannya nepridatna a ot suhi korenevisha sho mistyat bagato krohmalyu 25 58 shirokolistij i vidpovidno 15 46 vuzkolistij j do 10 shirokolistij i do 7 vuzkolistij cukru pridatni dlya vidgodivli svinej i virobnictva spirtu Ochisheni vid starogo vidmerlogo listya parostki j korenevisha sushat peremelyuyut abo tovchut v stupci protirayut kriz dribnu tertushku Z oderzhanogo boroshna z dodavannyam pshenichnogo abo zhitnogo pechut smachni pozhivni korzhiki U Kareliyi z rozmelenogo korenevisha ta zhitnogo boroshna gotuyut hlib Domishka ne maye perevishuvati bilshe 50 inakshe hlib staye krihkim i shvidko cherstviye Gotuyuchi prisni korzhiki domishku rogozyanogo boroshna mozhna dovesti do 60 70 Neridko do boroshna dodayut pilok vid tichinkovih sucvit Z korenevish mozhna prigotuvati boroshno j pekti hlib i navit biskviti Z cogo zh boroshna roblyat kisil Dlya prigotuvannya boroshna treba narizati korenevisha na skibochki v 0 5 1 santimetr i sushiti v pechi poki voni ne budut rozlamuvatisya z suhim triskom Potim podribniti v stupci abo na kavovomu mlinku Pidsmazheni shmatochki korenevisha mozhna vzhivati yak kavu v siromu viglyadi vikoristovuvati dlya vidgodovuvannya svinej Vidvareni molodi pagoni rogozu duzhe nizhni i smakom nagaduyut sparzhu Molodi parostki vidvaryuyut dodayut octu ta inshih specij i vzhivayut zamist gribiv Parostki mozhna marinuvati v octi Pro vikoristannya rogozu v yizhu zgaduyetsya u Eneyidi Kotlyarevskogo I lasoshi vse tilki yili Chasnik rogiz paslin kislici Kozelci tern glid polunici III 118 Rogozu yili yak yizhu golodu selyani pid chas Golodomoru v Ukrayini Tradicijno rogozi vikoristovuvali v narodnij medicini Zbirannya pererobka ta zberigannyaZbirannya rogozu staye mozhlivim voseni koli stebla grubishayut i v nih mistitsya malo proteyinu Najkrashe zagotovlyati rogiz dlya pletinnya z 15 serpnya po 1 zhovtnya bo v cej chas listki rogozu mayut najbilshu micnist i gnuchkist ale v bagatoh miscevostyah rogiz zagotovlyayut pri nastanni zamorozkiv Yak pidv yazuvalnij material rogiz skoshuyut u lipni prov yalyuyut na sonci 2 3 dobi pislya chogo nizhnyu chastinu roslini 60 sm zavdovzhki vidrizayut i prosushuyut protyagom shesti semi dniv Visushenij material zberigayetsya a pered uzhivannyam jogo namochuyut i rozdilyayut na strichki PosilannyaRogiz Sadovi dekorativni roslini O M Olyejnikova Harkiv Vesta 2010 S 138 ISBN 978 966 08 4940 2 Rogiz Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 8 17 63 79 90 133 PrimitkiGorobinec Slovnik ukrayinskoyi movi B Grinchenka Chakan Slovnik ukrayinskoyi movi B Grinchenka Arhiv originalu za 28 kvitnya 2022 Procitovano 19 serpnya 2022 Arkushin G Slovnik zahidnopoliskih govirok U 2 oh tomah Luck Vezha 2000 T 2 S 111 Typha latifolia Pirce Slovnik ukrayinskoyi movi B Grinchenka Arkushin G Slovnik zahidnopoliskih govirok U 2 oh tomah Luck Vezha 2000 T 1 S 214 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 64 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 79 Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira Leningrad 1964 574 s Format 84h108 1 16 Uch izd l 39 98 16 vkleek 43 39 Tirazh 50 000 ekz M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 8 chip 6 zhovtnya 2014 Lebedin amer Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 23 veresnya 2018 BBCUkrainian com Dokladno Spogadi svidkiv Golodomoru u programi Bi Bi Si www bbc com ukr Procitovano 23 veresnya 2018 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category TyphaceaeDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 9 K 1983 stor 417 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yelin Yu Ya Zerova M Ya Lushpa V I Shabarova S I Dari lisiv Ukrayini K Urozhaj 1975 stor 293 295