Во́львач Марі́я Степа́нівна (псевдонім — Мару́ся Вольвачі́вна; нар. 17 (29) березня 1841 — пом. близько 1910) — українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Марія Степанівна Вольвач | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Маруся Вольвачівна | |||
Народилася | 29 березня 1841 село Черемушна Валківського повіту Харківської губернії | |||
Померла | близько 1910 | |||
Країна | Російська імперія | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | поетеса | |||
Сфера роботи | d[1] | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | бл. 1851—1910 | |||
Напрямок | народно-пісенна лірика | |||
Жанр | вірш, поема, мемуари | |||
Magnum opus | «Спомини української селянки», драми «Охайнулась, та пізно», «На великім шляху», «Є каяття, та нема вороття». | |||
| ||||
Вольвач Марія Степанівна у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Про неї відомо небагато. Перші вірші та п'єси складала подумки, бо не вміла читати і писати. Дослідники досі гадають, що саме спонукало її до літературної творчості — порада історика Дмитра Багалія, який розпізнав у дівчині хист, редагував та готував до друку її вірші, чи пророцтво захожого ченця про те, що їй судилося стати письменницею. Її творчість високо оцінили також Борис Грінченко, Микола Сумцов та Іван Франко. Перші поезії були надруковані, коли жінці виповнилося 46 років.
Біографія
Народилася 17 березня 1841 року в селі Черемушна, розташованому за 15 кілометрів від центру повіту — містечка Валки Харківської губернії (тепер — село у Богодухівському районі Харківської області України) в родині сільського писаря Степана Вольвача з заможного козацького роду.
Як вона потім згадуватиме в мемуарах, одного дня в їхнє село приїхали ченці-греки і зайшли в хату Вольвачів. Один із ченців глянув на Марусю і сказав:
«Ти така людина, котра хоче усе на світі знати… тебе будуть люди любити і поважати… Ніколи не вийдеш заміж. На твоєму шляху буде більше горя, ніж радощів, і потім ти зробишся писателькою». — «Брешете, я ж ні читати, ні писати не вмію!» — «А буде так!»
Коли дівчинці виповнилося сім років, помер батько. Брати дуже швидко змарнували батьківську спадщину — велике господарство розпродали, молодша сестра залишилася взагалі без статків, тому була змушена поїхати у місто здобувати освіту чи якесь ремесло. Там на неї, гарну та розумну дівчину, звернули увагу пани, прізвище яких не збереглося, і забрали з собою у Петербург. Що пообіцяли Марії ті пани — невідомо, але однією з умов, які висунула вона, була можливість ходити у школу. Столиця імперії Вольвач не сподобалася. Про це вона напише в мемуарах («На Вкраїні»):
«Дивлюся, що в Петербурзі не так і святий вечір справляють, як у нас. Тут нема ні куті, ні узвару, ні пирогів, ні капусти з опеньками, ні гороху, ні риби печеної… А як у нас у сей день, то кожна господарка готовить страву, яка є смачніша… у сей багатий радісний вечір збирається вечеряти всі докупи у велику хату до господаря: робітник безрідний, наймит і наймичка».
Свіжість і врода сільської дівчини, яскравий народний одяг та колоритна мова недовго були до вподоби петербурзьким панам. З улюбленої іграшки її перевели у покоївки, а потім вона взагалі стала зайвою у багатому домі. Про освіту вже й не йшлося. Згодом гірка доля жінки — стала однією з провідних тем її творчості.
Після повернення з Петербургу, де Вольвач пробула півроку, вивчилася на кравчиню. Цим ремеслом і заробляла собі на життя. Наймитувала у Валках, Харкові. Наприкінці 1890-х років часто бувала в навколишніх селах Харкова, де записувала народні пісні, читала селянам свої твори. У рідній Черемушній керувала таємним гуртком, куди входила інтелігенція сусідніх сіл (члени гуртка брали участь у селянському повстанні 1902 року). Тоді Вольвач напише:
«…Україна — моє життя, бо я кохаю серцем і душою свою любу Україну, і гірко мені дивитися на неї, що вона рік за роком утрачує усе своє рідне, що так серцю мило».
У своїх спогадах Марія Вольвач також писала, що помре не своєю смертю — так їй наворожили. Але інформації про те, як і коли померла письменниця, немає. Останні звістки про неї датуються 1903 роком.
Творчість
Становлення таланту
Наймитуючи, Марія Вольвач поступово, самотужки здобувала знання. Згодом почала подумки складати вірші і тримати їх у пам'яті, бо писати не вміла.
Після знайомства з українським істориком професором Дмитром Багалієм — навчилася в нього письма. Професор високо оцінив талант дівчини, ввів її в культурне середовище Харкова, сприяв публікації перших творів. У 1887 році Марія Вольвач дебютує в харківському альманасі «Складка». Потім вийшло гумористичне оповідання «Кажи жінці правду, та не всю» і «Казка про таємні слова». Високу оцінку творчості Вольвач дав Микола Сумцов, а Іван Франко надрукував у «Літературно-науковому віснику» НТШ (1899–1905) її поезії та мемуари.
У 1893 році виходить перша збірка творів Марусі Вольвачівни (творчий псевдонім поетеси) — «Казка про таємні слова». Ще через три роки, у 1896, у Харкові, — збірка поезій та оповідань «Пісні і розмови Валківської селянки Марусі Вольвачівни».
Істориків особливо цікавлять її «Спомини української селянки», що їх опублікував Іван Франко в «Літературно-науковому віснику». Вони цінні не лише як матеріал до біографії письменниці, а й як детальний опис звичаїв тодішньої Слобожанщини.
Манера письма
На поезію Вольвач дуже вплинула українська народна пісня. Писала вона ліричні вірші, поеми про гірку долю жінки-трудівниці («Отвіт козакові», «Працьовита людина», «Маруся-небога»). Також завдяки письменниці до наших днів збереглися унікальні автентичні пісні і колядки.
В творах Марії Вольвач багато мотивів, образів, а також стилістичних засобів фольклорного характеру («Доля», «Зрада дівчині» та інші). Лірика поетеси близька до народнопісенної, , часом гумористична, з елементами бурлеску. Три драматичні п'єси відображають соціально-психологічні настрої часів, коли жила Вольвач. Після скасування кріпацтва село — це поле боротьби різних моралей, і письменниця їм співчуває: то в трагічній, то в сатиричній манері. Оповідання Вольвач — це народні оповідки, бувальщини із дотепними виразами. Однак кумедні епізоди народного життя зображує правдиво і реалістично.
Поезія і проза Марії Вольвач випадає із загального контексту класичної української літератури кінця XIX — початку ХХ століття, зазначають критики. Це незвична для тих часів творчість інтелігентної, рафіновано освіченої людини, добре обізнаної зі світовою культурною спадщиною, а яскрава народна поезія, побудована на фольклорній основі. Однак її твори, навіть гумористичні, без брутальності. Вона лише натякає на всім відомі реалії, іронічно описуючи своїх героїв — грубих і неосвічених, але щирих і добрих селян.
Найцікавішими у творчості Марусі Вольвачівни дослідники називають драми про нещасливе кохання «Охайнулась, та пізно», «На великім шляху», «Є каяття, та нема вороття».
П'єса «Охайнулась, та пізно»
П'єса «Охайнулась, та пізно» побудована на конфлікті вірності та зради. В ній розповідається про отруєння парубка дівчиною. Це варіація на тему популярної української народної пісні «Ой, не ходи, Грицю». Цей сюжет неодноразово використовувався українськими поетами, прозаїками та драматургами.
У п'єсі Вольвачівни Галька, щоб приворожити хлопця, скоює злочин. У несвідомому стані, на межі божевілля вона дає Митру підсунуту іншою жертвою хлопця — Марусею — отруту, думаючи, що це чари. Дізнавшись, що замість того, щоб привернути парубка до себе, вона його отруїла, Галька випиває залишки зілля і помирає.
П'єса «Є каяття, та нема вороття»
Головний герой п'єси «Є каяття, та нема вороття» Йосип Супуха живе бідно. Щоб покращити своє матеріальне становище, він іде на вбивство. Однак письменницю цікавить не сам злочин, а те, що спонукало до нього. Вона аналізує мотиви злочинця. Через загрозу бідності, яка чекає його сім'ю, Йосип зважується пограбувати купця Курбатого, який заїхав до нього на постоялий двір. Він вбиває торговця, замітає сліди і стає багатою людиною. Але подальше життя Йосипа — це постійне каяття, яке виснажує його фізично та морально: з'являється тінь купця і злочинцю постійно вчувається його голос. Врешті Йосип помирає. Ідея п'єси — моральний гріх, переступ, на думку Марусі Вольвачівни, не може лишатися безкарним.
Оповідання «Батькова сповідь»
Кримінальні мотиви споріднюють п'єсу «Є каяття, та нема вороття» з оповіданням «Батькова сповідь», в якому скрутне матеріальне становище також ледь не стає причиною злочину. Старий Петро Копотун розповідає синові давню історію, яка вже багато років його турбує. Спогад набуває форму сповіді. Колись Петро, повертаючись з ярмарку, зустрів чоловіка, який продав пару волів і поспішав додому. Петро надумав вбити його і забрати гроші. Центральний конфлікт оповідання — між злими намірами і християнською мораллю. Вольвач зображує людину, яка має зробити вибір між добром і злом.
П'єса «На великім шляху»
Кримінальний сюжет лежить і в основі п'єси «На великім шляху». Це історія братів Циганенків — Гната, Матвія та Петра, які займаються грабунком. В образі одного з головних персонажів, сільського судді Вакули, який, щоб розбагатіти, допомагає братам нападати на чумаків, Вольвач зображає соціальні і моральні вади можновладців. Врешті, під час сварки, Вакула і Гнат самі себе видають. А Петро кається і роздає своє майно бідним.
Відродження з небуття
Повернув ім'я Марусі Вольвачівни в літературу односелець письменниці, філолог Іван Лисенко. Він ще з дитинства чув від земляків розповіді про Вольвач, яка часто приїздила у Черемушну і читала людям свої твори. В архівах та бібліотеках Лисенко шукав вірші, п'єси, оповідання, фольклорні записи та листування забутої письменниці, з яких упорядкував книжку. Назвав її — «Кажи жінці правду, та не всю». Це перше повне видання художніх творів, мемуарів та листів Марусі Вольвачівни. Значна частина творів до цього взагалі не публікувалася. На видання особисто Іван Лисенко витратив власні $2 тисячі. Книжка вийшла в Києві в 2007 році в рамках проекту «Невідома Україна»: видання науково-популярної літератури, яка б розкривала для сучасників невідомі сторінки української історії, культури, науки і техніки. Презентація збірки Марусі Вольвачівни відбулася теж у столиці, в музеї Івана Гончара. Тоді Іван Лисенко казав:
«Мені пощастило народитися саме на Харківщині, батьківщині Марусі Вольвачівни. І то був би великий гріх — не зібрати такий безцінний скарб. Ще школярем я почув розмови про дивну жінку, яка пізно навчилася грамоти, а згодом писала оригінальні твори. З переказів місцевих жителів довідався, що народилася Маруся Вольвачівна, а справжнє прізвище — Вольвач, приблизно 1841 року у козацькій заможній родині. Кажуть, товаришувала вона з Борисом Грінченком, підтримували її видатні вчені того часу — історик Дмитро Багалій та літературознавець Микола Сумцов, листувалася вона з Іваном Франком».
«Катерина Білокур у літературі», — сказав тоді про Вольвач письменник Вадим Пепа.
У Харківському історичному архіві зберігаються рукописи поетеси: дві п'єси, збірка лірики, поема та інші твори.
Зразок поезії
уривок вірша ЗРАДА ДІВЧИНІ
Ой де тої правди певної шукати,
Кому своє щире серденько віддати?
Ой до кого тихо головой схилюся.
До кого серденьком міцно пригорнуся?
Кохала козака, щиро та ще й дуже.
А він підневидів, кинув та й байдуже.
Кинув козак, кинув — із якої ради?
Насміявся з мене і не дав поради.
Не судіть, сусіди, що зі мною буде,
Болить моє серце, та не знають люди.
Ой, тяжко та важко, не маю вже й мочі,
І світ той нелюбий, туманяться очі.
Розступися, земле, прийми моє тіло,
Заціп моє серце, ти й так уже стліло!
Харків, 1889
Вшанування пам'яті
- 26 березня 2021 року у рідному селі Вольвач, Черемушна, відкрили меморіальну дошку.
Примітки
У Вікіджерелах є Автор:Марія Вольвач |
- Czech National Authority Database
- КОЛИ ГОВОРИТЬ ЖІНКА. Рецензія на книгу «Маруся Вольвачівна. Кажи жінці правду, та не всю: Вибрані твори» [ 12 травня 2010 у Wayback Machine.].
- Бойко Алла. Тіні забутих поетів: Маруся Вольвачівна // Дзеркало тижня. — Вип. №42. 11 листопада 2007. з джерела 26 липня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
- Чечель Людмила. Кажи жінці правду, та не всю // Українське слово. — Вип. №42. 17 жовтня 2007.
- Видали збірку Марусі Вольвачівни // Інтерв'ю Івана Лисенка на сайті gazeta.ua
- 165 років від дня народження Марусі Вольвачівни//Календар знаменитих і пам'ятних дат Харківщини. — 2006. [ 10 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Брижіцька І. П. Кримінальні мотиви у творчості Марусі Вольвачівни, Марії Проскурівни та Тетяни Сулими // Науковий вісник Миколаївського державного університету. — Серія: Філологічні науки. — Вип. Вип. 22. — 2009. — С. 25—29.
Посилання
- Інтерв'ю Івана Лисенка на сайті gazeta.ua — Видали збірку Марусі Вольвачівни.
- — 165 років від дня народження Марусі Вольвачівни.
- Он-лайн Бібліотека української поезії [ 29 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Про презентацію на сайті nash-chas.com.ua[недоступне посилання з квітня 2019] — Агенція «Наш час» та «Музей Гончара» провели святковий вечір творчості Марусі Вольвачівни.
- Рецензія на книгу «Маруся Вольвачівна. Кажи жінці правду, та не всю: Вибрані твори» [ 12 травня 2010 у Wayback Machine.] — КОЛИ ГОВОРИТЬ ЖІНКА.
- Сайт Валківської районної ради [ 9 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Видатні люди Валківщини.
- Сайт Харківської обласної державної адміністрації [ 23 травня 2010 у Wayback Machine.] — Довідка-презентація Валківського району.
- Вольвач М. Пісні і Розмова / валковської селянки Марусі Вольвачівни. – Харьков : Тип. Губерн. правления, 1896. – 64 с. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
Література
- Бойко Алла. Тіні забутих поетів: Маруся Вольвачівна // Дзеркало тижня. — Вип. №42, 11 листопада 2007. з джерела 26 липня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
- Брижіцька І. П. Кримінальні мотиви у творчості Марусі Вольвачівни, Марії Проскурівни та Тетяни Сулими // Науковий вісник Миколаївського державного університету. — Вип. Серія: Філологічні науки. — 2009. — Вип. 22. — С. С. 25—29.
- Вір В. День народження Марусі Вольвачівни: [До 160-річчя від дня народження] // Сільські новини. — Вип. 24 квітня 2001.
- Зрада; Пісня дівчини: [Вірші] / М.Вольвачівна // Сільські новини. — Вип. 17 березня 1994.
- Лисенко І. Маруся Вольвачівна // Сільські новини. — Вип. №17, 23 серпня 1994.
- Лисенко І. Маруся Вольвачівна: До 160-річчя від дня народж. // Літературна Україна. — Вип. 19 квітня 2001. — С. С. 4.
- Лисенко І. Маруся Вольвачівна // Пам'ять століть: історичний, науковий та літературний журнал. — Вип. №2, 2006. — С. С. 125—128.
- Лисенко І. Спогади про Марусю Вольвачівну // Сільські новини. — Вип. 9 жовтня 1996.
- Чечель Людмила. Кажи жінці правду, та не всю. Презентація книги // Українське слово. — Вип. №42, 17 жовтня 2007.
- Шлях до Марусі Вольвачівни // Українська мова та література. — Вип. №41, 2007. — С. С. 22—24.
- Ювілей Марусі Вольвачівни // Сільські новини. — Вип. 24 квітня 1996.
- Вольвачівна Маруся // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с.. — С. 336.
- Генник С. Вольвачівна Маруся // 150 видатних українок. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. — С. 40—41.
- Вольвачівна Маруся. Передмова // Кажи жінці правду, та не всю: Вибрані твори / Лисенко І. — К. : Наш час, 2007. — 376 с.
- Міщенко Л. І. Вольвачівна Маруся // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 351—352.
- Отвіт козакові; Зрада дівчині: [Вірші] / М.Вольвачівна // Слобожанська муза: Антологія любовної лірики XVII-ХХ століть. — Х. : Майдан, 2000. — С. 69-72.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Volvach Vo lvach Mari ya Stepa nivna psevdonim Maru sya Volvachi vna nar 17 29 bereznya 1841 18410329 pom blizko 1910 ukrayinska poetesa pismennicya gromadsko kulturna diyachka Mariya Stepanivna VolvachPsevdonimMarusya VolvachivnaNarodilasya29 bereznya 1841 1841 03 29 selo Cheremushna Valkivskogo povitu Harkivskoyi guberniyiPomerlablizko 1910Krayina Rosijska imperiyaNacionalnistukrayinkaDiyalnistpoetesaSfera robotid 1 Mova tvorivukrayinskaRoki aktivnostibl 1851 1910Napryamoknarodno pisenna lirikaZhanrvirsh poema memuariMagnum opus Spomini ukrayinskoyi selyanki drami Ohajnulas ta pizno Na velikim shlyahu Ye kayattya ta nema vorottya Volvach Mariya Stepanivna u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Pro neyi vidomo nebagato Pershi virshi ta p yesi skladala podumki bo ne vmila chitati i pisati Doslidniki dosi gadayut sho same sponukalo yiyi do literaturnoyi tvorchosti porada istorika Dmitra Bagaliya yakij rozpiznav u divchini hist redaguvav ta gotuvav do druku yiyi virshi chi proroctvo zahozhogo chencya pro te sho yij sudilosya stati pismenniceyu Yiyi tvorchist visoko ocinili takozh Boris Grinchenko Mikola Sumcov ta Ivan Franko Pershi poeziyi buli nadrukovani koli zhinci vipovnilosya 46 rokiv BiografiyaNarodilasya 17 bereznya 1841 roku v seli Cheremushna roztashovanomu za 15 kilometriv vid centru povitu mistechka Valki Harkivskoyi guberniyi teper selo u Bogoduhivskomu rajoni Harkivskoyi oblasti Ukrayini v rodini silskogo pisarya Stepana Volvacha z zamozhnogo kozackogo rodu Yak vona potim zgaduvatime v memuarah odnogo dnya v yihnye selo priyihali chenci greki i zajshli v hatu Volvachiv Odin iz chenciv glyanuv na Marusyu i skazav Ti taka lyudina kotra hoche use na sviti znati tebe budut lyudi lyubiti i povazhati Nikoli ne vijdesh zamizh Na tvoyemu shlyahu bude bilshe gorya nizh radoshiv i potim ti zrobishsya pisatelkoyu Breshete ya zh ni chitati ni pisati ne vmiyu A bude tak Koli divchinci vipovnilosya sim rokiv pomer batko Brati duzhe shvidko zmarnuvali batkivsku spadshinu velike gospodarstvo rozprodali molodsha sestra zalishilasya vzagali bez statkiv tomu bula zmushena poyihati u misto zdobuvati osvitu chi yakes remeslo Tam na neyi garnu ta rozumnu divchinu zvernuli uvagu pani prizvishe yakih ne zbereglosya i zabrali z soboyu u Peterburg Sho poobicyali Mariyi ti pani nevidomo ale odniyeyu z umov yaki visunula vona bula mozhlivist hoditi u shkolu Stolicya imperiyi Volvach ne spodobalasya Pro ce vona napishe v memuarah Na Vkrayini Divlyusya sho v Peterburzi ne tak i svyatij vechir spravlyayut yak u nas Tut nema ni kuti ni uzvaru ni pirogiv ni kapusti z openkami ni gorohu ni ribi pechenoyi A yak u nas u sej den to kozhna gospodarka gotovit stravu yaka ye smachnisha u sej bagatij radisnij vechir zbirayetsya vecheryati vsi dokupi u veliku hatu do gospodarya robitnik bezridnij najmit i najmichka Svizhist i vroda silskoyi divchini yaskravij narodnij odyag ta koloritna mova nedovgo buli do vpodobi peterburzkim panam Z ulyublenoyi igrashki yiyi pereveli u pokoyivki a potim vona vzagali stala zajvoyu u bagatomu domi Pro osvitu vzhe j ne jshlosya Zgodom girka dolya zhinki stala odniyeyu z providnih tem yiyi tvorchosti Pislya povernennya z Peterburgu de Volvach probula pivroku vivchilasya na kravchinyu Cim remeslom i zaroblyala sobi na zhittya Najmituvala u Valkah Harkovi Naprikinci 1890 h rokiv chasto buvala v navkolishnih selah Harkova de zapisuvala narodni pisni chitala selyanam svoyi tvori U ridnij Cheremushnij keruvala tayemnim gurtkom kudi vhodila inteligenciya susidnih sil chleni gurtka brali uchast u selyanskomu povstanni 1902 roku Todi Volvach napishe Ukrayina moye zhittya bo ya kohayu sercem i dushoyu svoyu lyubu Ukrayinu i girko meni divitisya na neyi sho vona rik za rokom utrachuye use svoye ridne sho tak sercyu milo U svoyih spogadah Mariya Volvach takozh pisala sho pomre ne svoyeyu smertyu tak yij navorozhili Ale informaciyi pro te yak i koli pomerla pismennicya nemaye Ostanni zvistki pro neyi datuyutsya 1903 rokom TvorchistStanovlennya talantu V almanasi Literaturno naukovij visnik ohoche drukuvali tvori Mariyi Volvach Najmituyuchi Mariya Volvach postupovo samotuzhki zdobuvala znannya Zgodom pochala podumki skladati virshi i trimati yih u pam yati bo pisati ne vmila Pislya znajomstva z ukrayinskim istorikom profesorom Dmitrom Bagaliyem navchilasya v nogo pisma Profesor visoko ociniv talant divchini vviv yiyi v kulturne seredovishe Harkova spriyav publikaciyi pershih tvoriv U 1887 roci Mariya Volvach debyutuye v harkivskomu almanasi Skladka Potim vijshlo gumoristichne opovidannya Kazhi zhinci pravdu ta ne vsyu i Kazka pro tayemni slova Visoku ocinku tvorchosti Volvach dav Mikola Sumcov a Ivan Franko nadrukuvav u Literaturno naukovomu visniku NTSh 1899 1905 yiyi poeziyi ta memuari U 1893 roci vihodit persha zbirka tvoriv Marusi Volvachivni tvorchij psevdonim poetesi Kazka pro tayemni slova She cherez tri roki u 1896 u Harkovi zbirka poezij ta opovidan Pisni i rozmovi Valkivskoyi selyanki Marusi Volvachivni Istorikiv osoblivo cikavlyat yiyi Spomini ukrayinskoyi selyanki sho yih opublikuvav Ivan Franko v Literaturno naukovomu visniku Voni cinni ne lishe yak material do biografiyi pismennici a j yak detalnij opis zvichayiv todishnoyi Slobozhanshini Manera pisma Na poeziyu Volvach duzhe vplinula ukrayinska narodna pisnya Pisala vona lirichni virshi poemi pro girku dolyu zhinki trudivnici Otvit kozakovi Pracovita lyudina Marusya neboga Takozh zavdyaki pismennici do nashih dniv zbereglisya unikalni avtentichni pisni i kolyadki V tvorah Mariyi Volvach bagato motiviv obraziv a takozh stilistichnih zasobiv folklornogo harakteru Dolya Zrada divchini ta inshi Lirika poetesi blizka do narodnopisennoyi chasom gumoristichna z elementami burlesku Tri dramatichni p yesi vidobrazhayut socialno psihologichni nastroyi chasiv koli zhila Volvach Pislya skasuvannya kripactva selo ce pole borotbi riznih moralej i pismennicya yim spivchuvaye to v tragichnij to v satirichnij maneri Opovidannya Volvach ce narodni opovidki buvalshini iz dotepnimi virazami Odnak kumedni epizodi narodnogo zhittya zobrazhuye pravdivo i realistichno Poeziya i proza Mariyi Volvach vipadaye iz zagalnogo kontekstu klasichnoyi ukrayinskoyi literaturi kincya XIX pochatku HH stolittya zaznachayut kritiki Ce nezvichna dlya tih chasiv tvorchist inteligentnoyi rafinovano osvichenoyi lyudini dobre obiznanoyi zi svitovoyu kulturnoyu spadshinoyu a yaskrava narodna poeziya pobudovana na folklornij osnovi Odnak yiyi tvori navit gumoristichni bez brutalnosti Vona lishe natyakaye na vsim vidomi realiyi ironichno opisuyuchi svoyih geroyiv grubih i neosvichenih ale shirih i dobrih selyan Najcikavishimi u tvorchosti Marusi Volvachivni doslidniki nazivayut drami pro neshaslive kohannya Ohajnulas ta pizno Na velikim shlyahu Ye kayattya ta nema vorottya P yesa Ohajnulas ta pizno P yesa Ohajnulas ta pizno pobudovana na konflikti virnosti ta zradi V nij rozpovidayetsya pro otruyennya parubka divchinoyu Ce variaciya na temu populyarnoyi ukrayinskoyi narodnoyi pisni Oj ne hodi Gricyu Cej syuzhet neodnorazovo vikoristovuvavsya ukrayinskimi poetami prozayikami ta dramaturgami U p yesi Volvachivni Galka shob privorozhiti hlopcya skoyuye zlochin U nesvidomomu stani na mezhi bozhevillya vona daye Mitru pidsunutu inshoyu zhertvoyu hlopcya Maruseyu otrutu dumayuchi sho ce chari Diznavshis sho zamist togo shob privernuti parubka do sebe vona jogo otruyila Galka vipivaye zalishki zillya i pomiraye P yesa Ye kayattya ta nema vorottya Golovnij geroj p yesi Ye kayattya ta nema vorottya Josip Supuha zhive bidno Shob pokrashiti svoye materialne stanovishe vin ide na vbivstvo Odnak pismennicyu cikavit ne sam zlochin a te sho sponukalo do nogo Vona analizuye motivi zlochincya Cherez zagrozu bidnosti yaka chekaye jogo sim yu Josip zvazhuyetsya pograbuvati kupcya Kurbatogo yakij zayihav do nogo na postoyalij dvir Vin vbivaye torgovcya zamitaye slidi i staye bagatoyu lyudinoyu Ale podalshe zhittya Josipa ce postijne kayattya yake visnazhuye jogo fizichno ta moralno z yavlyayetsya tin kupcya i zlochincyu postijno vchuvayetsya jogo golos Vreshti Josip pomiraye Ideya p yesi moralnij grih perestup na dumku Marusi Volvachivni ne mozhe lishatisya bezkarnim Opovidannya Batkova spovid Kriminalni motivi sporidnyuyut p yesu Ye kayattya ta nema vorottya z opovidannyam Batkova spovid v yakomu skrutne materialne stanovishe takozh led ne staye prichinoyu zlochinu Starij Petro Kopotun rozpovidaye sinovi davnyu istoriyu yaka vzhe bagato rokiv jogo turbuye Spogad nabuvaye formu spovidi Kolis Petro povertayuchis z yarmarku zustriv cholovika yakij prodav paru voliv i pospishav dodomu Petro nadumav vbiti jogo i zabrati groshi Centralnij konflikt opovidannya mizh zlimi namirami i hristiyanskoyu morallyu Volvach zobrazhuye lyudinu yaka maye zrobiti vibir mizh dobrom i zlom P yesa Na velikim shlyahu Kriminalnij syuzhet lezhit i v osnovi p yesi Na velikim shlyahu Ce istoriya brativ Ciganenkiv Gnata Matviya ta Petra yaki zajmayutsya grabunkom V obrazi odnogo z golovnih personazhiv silskogo suddi Vakuli yakij shob rozbagatiti dopomagaye bratam napadati na chumakiv Volvach zobrazhaye socialni i moralni vadi mozhnovladciv Vreshti pid chas svarki Vakula i Gnat sami sebe vidayut A Petro kayetsya i rozdaye svoye majno bidnim Vidrodzhennya z nebuttya Vibrani tvori Marusi Volvachivni 2007 Prezentaciya knigi Marusi Volvachivni v Muzeyi Ivana Gonchara zhovten 2007 Povernuv im ya Marusi Volvachivni v literaturu odnoselec pismennici filolog Ivan Lisenko Vin she z ditinstva chuv vid zemlyakiv rozpovidi pro Volvach yaka chasto priyizdila u Cheremushnu i chitala lyudyam svoyi tvori V arhivah ta bibliotekah Lisenko shukav virshi p yesi opovidannya folklorni zapisi ta listuvannya zabutoyi pismennici z yakih uporyadkuvav knizhku Nazvav yiyi Kazhi zhinci pravdu ta ne vsyu Ce pershe povne vidannya hudozhnih tvoriv memuariv ta listiv Marusi Volvachivni Znachna chastina tvoriv do cogo vzagali ne publikuvalasya Na vidannya osobisto Ivan Lisenko vitrativ vlasni 2 tisyachi Knizhka vijshla v Kiyevi v 2007 roci v ramkah proektu Nevidoma Ukrayina vidannya naukovo populyarnoyi literaturi yaka b rozkrivala dlya suchasnikiv nevidomi storinki ukrayinskoyi istoriyi kulturi nauki i tehniki Prezentaciya zbirki Marusi Volvachivni vidbulasya tezh u stolici v muzeyi Ivana Gonchara Todi Ivan Lisenko kazav Meni poshastilo naroditisya same na Harkivshini batkivshini Marusi Volvachivni I to buv bi velikij grih ne zibrati takij bezcinnij skarb She shkolyarem ya pochuv rozmovi pro divnu zhinku yaka pizno navchilasya gramoti a zgodom pisala originalni tvori Z perekaziv miscevih zhiteliv dovidavsya sho narodilasya Marusya Volvachivna a spravzhnye prizvishe Volvach priblizno 1841 roku u kozackij zamozhnij rodini Kazhut tovarishuvala vona z Borisom Grinchenkom pidtrimuvali yiyi vidatni vcheni togo chasu istorik Dmitro Bagalij ta literaturoznavec Mikola Sumcov listuvalasya vona z Ivanom Frankom Katerina Bilokur u literaturi skazav todi pro Volvach pismennik Vadim Pepa U Harkivskomu istorichnomu arhivi zberigayutsya rukopisi poetesi dvi p yesi zbirka liriki poema ta inshi tvori Zrazok poeziyi urivok virsha ZRADA DIVChINI Oj de toyi pravdi pevnoyi shukati Komu svoye shire serdenko viddati Oj do kogo tiho golovoj shilyusya Do kogo serdenkom micno prigornusya Kohala kozaka shiro ta she j duzhe A vin pidnevidiv kinuv ta j bajduzhe Kinuv kozak kinuv iz yakoyi radi Nasmiyavsya z mene i ne dav poradi Ne sudit susidi sho zi mnoyu bude Bolit moye serce ta ne znayut lyudi Oj tyazhko ta vazhko ne mayu vzhe j mochi I svit toj nelyubij tumanyatsya ochi Rozstupisya zemle prijmi moye tilo Zacip moye serce ti j tak uzhe stlilo Harkiv 1889Vshanuvannya pam yati26 bereznya 2021 roku u ridnomu seli Volvach Cheremushna vidkrili memorialnu doshku PrimitkiU Vikidzherelah ye Avtor Mariya Volvach Czech National Authority Database d Track Q13550863 KOLI GOVORIT ZhINKA Recenziya na knigu Marusya Volvachivna Kazhi zhinci pravdu ta ne vsyu Vibrani tvori 12 travnya 2010 u Wayback Machine Bojko Alla Tini zabutih poetiv Marusya Volvachivna Dzerkalo tizhnya Vip 42 11 listopada 2007 z dzherela 26 lipnya 2009 Procitovano 14 lipnya 2009 Chechel Lyudmila Kazhi zhinci pravdu ta ne vsyu Ukrayinske slovo Vip 42 17 zhovtnya 2007 Vidali zbirku Marusi Volvachivni Interv yu Ivana Lisenka na sajti gazeta ua 165 rokiv vid dnya narodzhennya Marusi Volvachivni Kalendar znamenitih i pam yatnih dat Harkivshini 2006 10 lyutogo 2007 u Wayback Machine Brizhicka I P Kriminalni motivi u tvorchosti Marusi Volvachivni Mariyi Proskurivni ta Tetyani Sulimi Naukovij visnik Mikolayivskogo derzhavnogo universitetu Seriya Filologichni nauki Vip Vip 22 2009 S 25 29 PosilannyaInterv yu Ivana Lisenka na sajti gazeta ua Vidali zbirku Marusi Volvachivni 165 rokiv vid dnya narodzhennya Marusi Volvachivni On lajn Biblioteka ukrayinskoyi poeziyi 29 serpnya 2012 u Wayback Machine Pro prezentaciyu na sajti nash chas com ua nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Agenciya Nash chas ta Muzej Gonchara proveli svyatkovij vechir tvorchosti Marusi Volvachivni Recenziya na knigu Marusya Volvachivna Kazhi zhinci pravdu ta ne vsyu Vibrani tvori 12 travnya 2010 u Wayback Machine KOLI GOVORIT ZhINKA Sajt Valkivskoyi rajonnoyi radi 9 veresnya 2007 u Wayback Machine Vidatni lyudi Valkivshini Sajt Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 23 travnya 2010 u Wayback Machine Dovidka prezentaciya Valkivskogo rajonu Volvach M Pisni i Rozmova valkovskoyi selyanki Marusi Volvachivni Harkov Tip Gubern pravleniya 1896 64 s 16 travnya 2021 u Wayback Machine LiteraturaBojko Alla Tini zabutih poetiv Marusya Volvachivna Dzerkalo tizhnya Vip 42 11 listopada 2007 z dzherela 26 lipnya 2009 Procitovano 14 lipnya 2009 Brizhicka I P Kriminalni motivi u tvorchosti Marusi Volvachivni Mariyi Proskurivni ta Tetyani Sulimi Naukovij visnik Mikolayivskogo derzhavnogo universitetu Vip Seriya Filologichni nauki 2009 Vip 22 S S 25 29 Vir V Den narodzhennya Marusi Volvachivni Do 160 richchya vid dnya narodzhennya Silski novini Vip 24 kvitnya 2001 Zrada Pisnya divchini Virshi M Volvachivna Silski novini Vip 17 bereznya 1994 Lisenko I Marusya Volvachivna Silski novini Vip 17 23 serpnya 1994 Lisenko I Marusya Volvachivna Do 160 richchya vid dnya narodzh Literaturna Ukrayina Vip 19 kvitnya 2001 S S 4 Lisenko I Marusya Volvachivna Pam yat stolit istorichnij naukovij ta literaturnij zhurnal Vip 2 2006 S S 125 128 Lisenko I Spogadi pro Marusyu Volvachivnu Silski novini Vip 9 zhovtnya 1996 Chechel Lyudmila Kazhi zhinci pravdu ta ne vsyu Prezentaciya knigi Ukrayinske slovo Vip 42 17 zhovtnya 2007 Shlyah do Marusi Volvachivni Ukrayinska mova ta literatura Vip 41 2007 S S 22 24 Yuvilej Marusi Volvachivni Silski novini Vip 24 kvitnya 1996 Volvachivna Marusya Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1986 T 1 A Kalibr 752 s S 336 Gennik S Volvachivna Marusya 150 vidatnih ukrayinok Ivano Frankivsk Lileya NV 2003 S 40 41 Volvachivna Marusya Peredmova Kazhi zhinci pravdu ta ne vsyu Vibrani tvori Lisenko I K Nash chas 2007 376 s Mishenko L I Volvachivna Marusya Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 351 352 Otvit kozakovi Zrada divchini Virshi M Volvachivna Slobozhanska muza Antologiya lyubovnoyi liriki XVII HH stolit H Majdan 2000 S 69 72 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi