Багалі́й Дмитро́ Іва́нович (26 жовтня [7 листопада] 1857, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1932, Харків, Українська РСР, СРСР) — український історик, філософ та громадський діяч. Ректор Імператорського Харківського університету (1906—1910). Один із фундаторів, академік Української Академії Наук (з 1919). Лауреат Уваровської премії (1887).
Дмитро Іванович Багалій | |
---|---|
Дмитро Багалій | |
Народився | 26 жовтня (7 листопада) 1857[1] Київ, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 9 лютого 1932 (74 роки) Харків, Українська СРР, СРСР |
Поховання | Івано-Усікновенське кладовище |
Країна | СРСР Російська імперія Гетьманат |
Національність | українець |
Місце проживання | Харків |
Діяльність | історик |
Галузь | історія |
Відомий завдяки | «История г. Харькова за 250 лет его существования» (1905), «Історія Слободської України» (1918) |
Alma mater | Імператорський Харківський університет |
Науковий ступінь | доктор історії |
Науковий керівник | Антонович Володимир Боніфатійович |
Відомі учні | В. О. Барвінський М. В. Горбань О. Г. Водолажченко Д. П. Міллер О. Д. Багалій-Татаринова Н. Ю. Мірза-Авак'янц |
Знання мов | російська |
Заклад | Імператорський Харківський університет |
Членство | НАН України, ІТНЛ і Харківське товариство грамотності[2] |
Посада | ректор Імператорського Харківського університету(1905–1910) Харківський міський голова (1915–1917) історико-філологічний відділ УАН (з 1920) |
Партія | Конституційно-демократична партія |
У шлюбі з | Олександрович Марія Василівна |
Діти | Наталія, Ольга, Олександр, Марія |
Автограф | |
Нагороди | |
Звання | доцент Імператорського Харківського університету по кафедрі російської історії |
|
Біографія
Народився в Києві в сім'ї ремісника-лимаря. Його діди і прадіди ще 1766 року ввійшли до київського рибальського цеху. Рано залишився сиротою й виховувався в багатодітній сім'ї своєї тітки по матері. В «Автобіографії» 1927 року Дмитро Багалій докладно описує своє дитинство. Зокрема, згадує, що в багатодітній сім'ї Старицьких жили бурсаки-квартиранти, які розмовляли українською мовою, співали українські пісні. Це знайомство привернуло увагу майбутнього історика до українського побуту, культури та мови, хоча в Києві, де він жив, панувала переважно російська мова.
Успішно навчався у приходській школі (1865—1868 рр.), потім у прогімназії на Подолі (1868—1872 рр.) та у 2-й Київській гімназії (1872—1876 рр.). З усіх вчителів найбільший вплив на нього мали О. О. Русов та Н. С. Тумасов. Вчитель давньогрецької мови прогімназії, відомий в майбутньому статистик та історик, О. О. Русов проводив історичні екскурсії для учнів по Києву. Сам Д. І. Багалій в «Автобіографії» наголошує, що саме завдяки вчителю історії 2-ї Київської гімназії Н. С. Тумасову майбутній академік вирішив навчатися на історико-філологічному факультеті Київського університету. Після закінчення з золотою медаллю 2-ї Київської гімназії у 1876 р. Д. І. Багалій поступив на історичний відділ історико-філологічного факультету університету св. Володимира. У спогадах та в інших розвідках Д. І. Багалій з особливою теплотою згадував про навчання в університеті (1876—1880 рр.), насамперед про свого наукового керівника В. Б. Антоновича. розшуків, археологічних розкопів, археографічної роботи тощо. Поряд з В. Б. Антоновичем значний вплив на формування джерелознавчої та історіографічної культури Д. І. Багалія справили також лекції та семінари В. С. Іконнікова. Д. І. Багалій окремо підкреслює бібліографічну обізнаність В. С. Іконнікова, вплив його спецкурсу з російської історіографії, а пізніше «Опыта русской историографии» на формування своїх наукових інтересів, потім на читання лекцій з історіографії у Харківському університеті З особливо великою повагою та вдячністю історик в «Автобіографії» також згадує професорів І. В. Лучицького та Ф. Я. Фортинського. У грудні 1876 року він узяв участь у студентському виступові проти грубощів викладача латини І. В. Цвєтаєва. Внаслідок цього його з 9 першокурсниками виключили на півроку з університету, тому другий семестр він закінчував у Харкові, з яким через деякий час назавжди пов'яже своє життя. У 1878 році Д. І. Багалій опублікував в «Университетских известиях» першу наукову працю «История Льва Диакона как источник для русской истории». Після успішного закінчення історико-філологічного факультету Київського університету у травні 1880 р. Д. І. Багалій був залишений стипендіатом для підготовки до професорського звання. Захист магістерської дисертації Д. І. Багалія «История Северской земли до пол. XIV столетия» відбувся у Київському університеті 26 вересня 1882 р. Схвальними були рецензії обох опонентів — професорів В. Б. Антоновича (за дореволюційною університетською традицією науковий керівник міг виступити в якості офіційного опонента) та В. С. Іконнікова. Пізніше була опублікована схвальна рецензія іншого учня В. Б. Антоновича П. В. Голубовського. Але рецензія іншого учня В. Б. Антоновича І. А. Лінниченка, в якій містилися переконливі докази широкого запозичення магістром досліджень інших авторів, завдала серйозного удару по репутації молодого вченого. Про прогресивні погляди Дмитра Багалія свідчили його участь у молодіжній організації «Кіш»; вступ у 1880 році до Київської громади; від 1881 року брав участь у роботі Історичного товариства Нестора літописця. Як він зазначав у своїх спогадах:
Моя українізація не була примусовою, а мала стихійний характер і закінчилася за студентських років до 1880 р. Відтоді з мене назавжди вже зробився цілком свідомий українець | ||
— Д. І. Багалій |
Після захисту магістерської дисертації Д. І. Багалій у травні наступного року був обраний штатним доцентом кафедри російської історії Харківського університету.
Після введення нового університетського статуту 1884 р. декілька викладачів, в тому числі Д. І. Багалій, були звинувачені у «хохломанстві». Це правильне по суті твердження (Д. І. Багалій — учень лідера громадівського руху професора В. Б. Антоновича, сам член Київської Громади та Кіша) в ті часи могло привести до краху кар'єри. Праці Д. І. Багалія прорецензували за дорученням Міністерства освіти відомі московські та петербурзькі вчені. Рецензенти (К. М. Бестужев-Рюмін, Д. І. Іловайський, Є. Є. Замисловський та Н. О. Попов) формально не знайшли у працях харківського вченого «українофільських тенденцій». Але Д. І. Багалія з штатних доцентів перевели до позаштатних. Ця нелегка ситуація переконала Дмитра Івановича у незахищеності будь-кого від адміністративної сваволі. З цього часу у поведінці та на словах Д. І. Багалій стає все більше обережним та підкреслено аполітичним. Його українофільські симпатії обмежуються виключно культурно-просвітницькою сферою.
Єдиним виходом для вченого з цієї скрутної ситуації був захист докторської дисертації до закінчення двохрічного випробувального терміну перебування на позаштатній посаді приват-доцента університету. Докторська дисертація Д. І. Багалія була надзвичайно насичена новим (в основному архівним) матеріалом, який пізніше неодноразово цитувався іншими дослідниками з повторенням деяких помилок харківського вченого. У дисертації Д. І. Багалій намагався дотримуватися теорії урядової колонізації окраїн Московського царства, але народницькі установки та наведений науковцем джерельний матеріал щодо заселення Слобожанщини в тому числі й біглими селянами фактично коригували цю теорію. Він зазначав, що основну масу переселенців складають селяни, міщани, служилі люди з Правобережної, а також Лівобережної України, насамперед Чернігівщини. Д. І. Багалій, наводячи яскраві приклади захоплення землі старшиною та російськими урядовцями, все ж таки вважав займанщину (Jus primae occupationis — право першого захоплення) головною формою власності на Лівобережній Україні та Слобожанщині у XVII ст.
У липні 1887 р., після захисту докторської дисертації у Московському університеті, Д. І. Багалій був призначений екстраординарним професором Харківського університету. Наказом урядового Сенату по департаменту Герольдії вчений був затверджений у чині колезького радника у липні 1887 р., у червні 1889 р. — у чині статського радника, а у січні 1902 р. — у чині дійсного статського радника. Особисте дворянство Д. І. Багалій одержав після захисту докторської дисертації, спадкове — після нагородження орденом св. Станіслава 1-го ступеню у січні 1910 р.
4 жовтня 1906 року на засіданні ради університету 41 голосами проти 24 був обраний ректором Харківського університету.
Впродовж 1906, 1910—1914 років Російська академія наук обирала Д. І. Багалія членом Державної Ради тричі (березень-липень 1906, жовтень 1906 — липень 1907, жовтень 1911—1914). Д. І. Багалій завжди брав активну участь у громадському, науковому та культурному житті міста Харкова. Видатний історик був членом правління та головою видавничого комітету Харківського товариства грамотності (1891—1904), членом (з 1889) та головою (1893—1905) правління Харківської громадської бібліотеки (тепер ХДНБ ім. В. Г. Короленка). Визначною є роль Д. І. Багалія у спорудженні нового приміщенні бібліотеки та поповненні її фонду. Вчений неодноразово закликав збирати написані українською мовою книги для Харківської громадської бібліотеки, вважаючи їх більш корисними для освіти простого народу. Науковець з самого початку проживання у Харкові став активним діячем Харківського статистичного комітету та Харківського історико-філологічного товариства (ХІФТ). Відома визначна роль Д. І. Багалія у створенні етнографічного та художнього музеїв у Харкові.
Д. І. Багалій довгий час був завідуючим Харківським історичним архівом (з 1883 р.) при ХІФТ. Зокрема вчений відкрив та організував перевезення до Харкова архіву Полтавського губернського правління (в якому частина справ належала Архіву Малоросійської колегії), приєднав архіви деяких харківських установ, фамільні архіви місцевих громадських та наукових діячів, домігся нового приміщення для архіву.
Крім вищезгаданих наукових інституцій Д. І. Багалій у дореволюційний час був обраний членом багатьох наукових товариств: з вересня 1887 р. — член Рязанської ученої комісії та дійсний член Тамбовської архівної комісії, з жовтня 1887 р. — почесний член Ростовського музею церковних старожитностей, у 1988 році став співробітником Археологічного інституту у Петербурзі, з червня та листопада (відповідно) 1889 р. — член Орловської та Тамбовської архівних комісій, з лютого 1890 р. — дійсний член Московського архівного товариства, з січня 1891 р. — почесний член Воронезького статистичного комітету, з липня 1897 р. — почесний член Чернігівської ученої архівної комісії, з вересня 1902 р. — дійсний член Катеринославської ученої архівної комісії, з травня 1907 р. — співробітник Московського археологічного інституту в Москві, з жовтня 1910 р. — почесний член Московського Товариства антропології, етнографії й природознавства, з 1924 р. — дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові та ін.
Вчений брав активну участь у роботі багатьох археологічних з'їздів: Одеському (член вченого комітету, 1884), Ризькому (1896), Ярославському (1887), Другому Київському (1899), Новгородському (1911). Д. І. Багалій був Головою Підготовчого комітету у 1900—1902 роках XII археологічного з'їзду та Головою Наукового комітету XII (1902 р. у Харкові) та XIII (1905 р. у Катеринославі) археологічних з'їздів. Науковець неодноразово виступав на них з науковими доповідями та повідомленнями Д. І. Багалій виступав за вищу жіночу освіту.
Вчений був одним з засновників та лекторів Вищих жіночих курсів трудящих жінок та Вищих медичних курсів у Харкові.
Важливий період у житті Д. І. Багалія пов'язаний з діяльністю на посаді ректора Харківського університету (квітень 1906-листопад 1911 рр.). За дозвіл М. Ф. Сумцову читати лекції українською мовою ректор отримав догану від міністра. Неодноразово він публічно виступав проти заборони викладання українською мовою, за відкриття в Харківському університеті кафедр малоросійської мови та словесності, малоросійської історії. Широко відома його роль у наданні Радою Харківського імп. університету ступеня почесного доктора відомим українознавцям: російської історії М. С. Грушевському (1905), О. Я. Єфименко (1910) та російської словесності І. Я. Франку (1906).
Вчений у 1905—1908 роках був активним членом конституційно-демократичної партії, зокрема співробітничав з кадетською газетою «Мир».
Д. І. Багалій був гласним Харківської міської думи (1901—1914), Харківським міським головою (грудень 1914—1917).
У своїй першій промові в якості мера Д. І. Багалій 10 грудня 1914 р. підкреслив:
Я органічно, самими міцними узами пов’язаний з м.Харковим. Йому я присвятив всю свою громадську діяльність, починаючи з 1884 року | ||
— Д. І. Багалій |
Все його життя — приклад взаємообумовленого впливу різноманітних видів громадської діяльності та наукової творчості. Невипадково Д. І. Багалій визнавав в «Автобіографії»:
Праця над історією різних харківських установ, яку я доводив постійно до новітніх часів, підводила мене звичайно до безпосередньої керівничої роботи в них. Так було в університеті, міському самоврядуванні тощо | ||
— Д. І. Багалій |
Повалення царизму вчений публічно схвалив. На виборах у міську думу історик був у списках Українського демократичного блоку (УПСФ та інші партії).
Призначений Центральною Радою на посаду губернського комісара освіти вчений працював близько місяця (листопад-грудень 1917 р.) на цьому посту. У липні 1918 р. він відмовився від посади прем'єр-міністра в уряді П. П. Скоропадського. Д. І. Багалій у 1918 р. займався розробкою проекту Національної бібліотеки України та став одним з засновників у листопаді 1918 р. Української Академії наук. Науковець деякий час очолював історико-філологічний відділ, комісії (серед них — по складанню біографічного словника видатних історичних діячів України, по складанню історико-географічного словника, археографічна, гебраїстична), а пізніше (у кінці 1920-х років) комісію з соціально-економічної історії України XVIII—XIX століть в зв'язку з історією революційної боротьби та кафедру історії України доби торговельного капіталізму. Вчений очолював науково-консультативну раду при міністрі освіти І. І. Огієнко.
Д. І. Багалій був одним із засновників та лектором історико-філологічного факультету у Полтаві (весна 1919—1920 рр.).
Д. І. Багалій як заступник голови Головного архівного управління УСРР багато зробив для розбудови архівної системи у республіці, у видавничій справі, для підготовки кадрів архівістів та розробки теоретичних й практичних питань архівознавства. Вчений був також головою Підготовчої комісії по виявленню культурних цінностей, які за Ризьким мирним договором повинні бути передані Польщі.
Д. І. Багалій у радянський час очолював Харківську філію УНТ, був членом бюро Всеукраїнського комітету сприяння вченим (ВУКСУ), зокрема головою комісії по преміюванню наукових праць, голово Українського центрального бюро Секції наукових робітників України. Він у 1921—1927 роках читав у ХІНО лекційні курси з української історії та історіографії.
Вчений створив та очолював до своєї смерті Харківську науково-дослідну кафедру (інститут) історії України (пізніша назва історії української культури) при ХІНО.
Д. І. Багалій був першим директором Інституту ім. Тараса Шевченка (1926—1932) та головою першого (1920—1923 рр.) та другого (1929—1930 рр.) Редакційних комітетів по виданню творів О. О. Потебні.
У 1918 році — член комітету для заснування Української Академії Наук і з 1919 року — голова її історично-філологічного відділу, а згодом член Президії ВУАН, голова Комітету охорони пам'ятників історії та мистецтва Української академії наук. Розгорнув широку діяльність у справі організації роботи цих установ, створенні академічної бібліотеки.
12 вересня 1921 року на відзначення його заслуг РНК УСРР прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», серед інших достойників, Багалію дозволено видання за державний кошт наукових праць; звільнено від сплати державних податків; заборонено реквізиції та ущільнення помешкання, яке він займав; матеріально забезпечено, а у випадку смерті — членів родини поза категоріальною довічною ставкою заробітку.
Певний час Радянська влада цінувала політичну лояльність, науковий доробок, громадські заслуги та авторитет ученого. Протягом 1920–1930-х років викладав історію України у Харківському та Полтавському інститутах народної освіти. Так, у 1925 році академіка Багалія обирають до складу Президії IX Всеукраїнського з'їзду Рад. Упродовж 1925—1932 років Дмитро Іванович двічі головував у Центральному бюро секції наукових працівників УСРР. А в 1926 році Д. І. Багалій став першим директором новоутвореного Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка, відкриття якого стало ще одним кроком, спрямованим на посилення наукового потенціалу столичного українознавства. У 1929 році Дмитро Багалій обраний головою першого історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук.
Уже в 1930 році установи, якими він керував, почала заливати брудна хвиля критики і самокритики, нескінченних перевірок, чисток і кадрових перетасовок. Він втратив своє становище голови історико-філологічного відділу після його розформування і переведений на посаду другого заступника голови нового соціально-економічного відділу ВУАН. Чергова реорганізація історичної мережі в Академії наук на початку 1931 р. відбувалася вже без його участі.
Життя довело, що в тоталітарному суспільстві жодна наука не може бути не просякнутою пануючою ідеологією, а тим паче історія. Тільки зважена позиція Багалія дала йому можливість розвивати українську історичну науку в ті непрості часи. Він був активним учасником археологічного з'їзду, і з'їзду архівних працівників РСФСР (1925 р.), i Всеукраїнського з'їзду архівних працівників (1926 р.). Вчений, також, брав активну участь у виданні масової літератури з різних галузей знань українською і російською мовами: редагував серію книжок культурно-історичної бібліотеки. Він переслідував виразну просвітянську мету: прагнув показати історичні корені і традиції свого краю — одного з найбільш русифікованих, в силу цілої низки історичних обставин, регіонів України.
Особливий напрям наукової діяльності Д. Багалія — це дослідження життя та творчості видатних українських просвітителів — Сковороди і Каразіна. Наукова спадщина вченого включає близько 600 публікацій, це підручники з російської історії, монографії, археологічні видання, статті із історії Слобідської, Лівобережної, Південної України XV—XVIII століття.
Помер Дмитро Багалій 9 лютого 1932 року в Харкові від запалення легенів, похований на міському Івано-Усікновенському кладовищі. У 1932 році на могилі встановлено пам'яткик роботи скульптора Леонори Блох. На початку 70-х років 20-го сторіччя поховання було перенесено на харківське кладовище № 13 .
Професор О. П. Оглоблин писав, що за тих справді божевільних умов ця смерть була символічно своєчасною.
Роль Багалія була скінчена… У 1932 р. було вже зовсім ясно, що ніхто, навіть Багалій, не спроможний врятувати українську історичну науку від більшовицького погрому. | ||
Родина
Під час навчання в Київському університеті Св. Володимира Дмитро познайомився зі студенткою Вищих жіночих курсів Марією Василівною Олександрович (1858—1931). Після закінчення університету, у зв'язку з переїздом Д. Багалія до Харкова до Харківського університету, вони уклали шлюб.
За час подружнього життя в них народилося четверо дітей: Наталія (21.08.1888, Харків — 26.11.1967, Москва), Ольга (7.10.1889, Харків — 19.02.1942, Харків), Олександр (17.11.1891, Харків — 10.10.1894, Харків), Марія (10.12.1899, Харків — 2.01.1920, Ялта).
Сім'я проживала у власному будинку на Технологічній вулиці (нині — вулиця Багалія), де й нині живуть нащадки Багаліїв.
Нагороди
За дореволюційний час науковець був нагороджений такими орденами та медалями. Ордени: Володимира 3 ступеню, святої Анни 2 та 3 ступенів, святого Станіслава 1, 2 та 3 ступенів. Ювілейні медалі: царювання імператора Олександра III, 200-річчя Полтавської битви, 300-річчя царювання династії Романових.
Наукова спадщина: проблематика праць
Д. І. Багалій був типовим представником оновленого (змодернізованого) класичного позитивізму у дореволюційний час. Про це свідчить тлумачення науковцем історичного процесу (визнання еволюційного характеру історичного процесу, пошук закономірностей історичного розвитку, поєднання позитивістських, просвітницьких та ліберальних критеріїв прогресу тощо). Він тлумачив прогрес як розвиток культури та цивілізації в цілому. Особливо яскраво позитивістська спрямованість його теоретичних поглядів виражена у теорії факторів. У магістерській дисертації Д. І. Багалій підтримав ідею М. І. Костомарова та В. Б. Антоновича про боротьбу двох головних факторів (начал) у давньоруській історії — самодержавного і федеративного (княжо-дружинного та вічового начал для удільно-вічового періоду). Головним фактором (особливо для ранніх періодів історії людства) Д. І. Багалій вважав географічний: «Природа завжди грала видатну роль у житті людства. Вся еволюція в історії людства…полягає у постійному збільшенні влади людини над природою» Багалей Д. И. Русская история.— Харьков, 1909. — Ч. 1. — С. 68. Д. І. Багалій був обережним в оцінці економічного фактора. Професор Харківського університету неодноразово визнавав «велике значення економічного фактору у житті людства» Багалей Д. И. Русская история с картами, планами и снимками памятников древности и искусства. — М., 1914. — Т. 1: Княжеская Русь (до Иоанна III). — С. 13. але у дореволюційний час критикував марксизм за перебільшення його ролі. Так, Д. І. Багалій стверджував, що «ідеї з такою ж підставою можуть бути визнані основою історичного процесу як і господарські відносини» Багалей Д. И. Русская история с картами, планами и снимками памятников древности и искусства. — М., 1914. — Т. 1: Княжеская Русь (до Иоанна III). — С.13. Вчений підкреслював також велику роль культурного фактору, який вважав недостатньо оціненим.
Нове розуміння ролі народу та держави простежується у творах Д. І. Багалія. Його народництво значно відрізнялося від романтичного народництва й, навіть, народницьких поглядів В. Б. Антоновича та М. І. Костомарова. В працях Д. І. Багалія практично відсутня різка критика князівської чи старшинської еліти. Його оцінка державних інститутів залежала від їх корисності для суспільства в цілому, а не для окремих верств.
У радянський період відбулася певна еволюція поглядів Д. І. Багалія на історичний процес під впливом праць теоретиків марксизму та істориків-марксистів. Рефлексійними та ситуативними видаються постійні публічні твердження Д. І. Багалія 1920-х років про щирість та справжність його намагань оволодіти марксистською методологією.
У 1920-х роках вчений друкує праці з історії декабристського руху в Україні, Кирило-мефодіївського товариства тощо.
Праці з історії Слобожанщини та міста Харкова
Історія Слобідської України займає у творчості Д. І. Багалія центральне місце. Всього налічується до ста праць з даної теми. Серед них чотири монографії (у тому числі одна неопублікована), кілька археографічних публікацій (серед них три окремих збірника документів), численні статті, рецензії, замітки, які у своїй сукупності охоплюють весь період історичного існування Слобідської України. Роботу з даного напрямку Дмитро Іванович розпочав вже з написання своєї докторської дисертації, на основі якої було видано «Нариси з історії колонізації і побуту степової окраїни Московської держави». Це було перше спеціальне видання актів з історії Слобожанщини. У 1893 році вийшла нова збірка з 28 документів «Заметки и материалы по истории Слободской Украины». У 1905 році збірка «Материалы для истории г. Харькова в XVII в.», яка складалася з 58 джерел. Також Багалієм був опублікований «Именной список Харьковского населения 1668 года» у 1927 році. Наступною віхою в дослідженні Дмитром Багалієм історії Слобожанщини стало створення у співавторстві з Д. П. Міллером двотомної праці «Історія міста Харкова за 250 років його існування». Також сюди відноситься і фундаментальна робота Дмитра Багалія «Історія Слобідської України» 1918 року.
Вчений детально показав історію колонізації Слобожанщини XVII ст., зазначивши, наприклад, що поряд з урядовою колонізацією краю відбувалася монастирська та стихійна народна.
Роботи до загальної історії України
В основному це праці з історії Лівобережної України та Півдня. Історії Лівобережної України Д. І. Багалій присвятив 24 спеціальні роботи, у тому числі вісім статей, дев'ять заміток, сім рецензій. Всі ці роботи написані і опубліковані в дореволюційний період і зачіпають проблеми становлення кріпосного права на Лівобережжі в XVII—XVIII столітті, історію поземельних відносин в краї в другій половині XVII—XVIII століття та магдебурзького права в містах Лівобережної України. Це такі праці: «Магдебургское право в левобережной Малороссии», «Колонизация Новороссийского Края» та інші. У колонізації Південної України історик виділяв два види колонізації: російську (урядову та народну) і іноземну.
Роботи про видатних діячів культури
Питання історії української науки, освіти та культури займають також важливе місце у творчості Д. I. Багалія. Д. І. Багалій — автор фундаментальних досліджень з історії Харківського університету. Науковець присвятив 15 розвідок діяльності В. Н. Каразіна, зокрема опублікував велику збірку його творів та листів. Д. І. Багалій переконливо показав видатну роль В. Н. Каразіна у відкритті Харківського університету, у громадському та культурному житті міста.
Вчений присвятив ряд розвідок діяльності видатних громадських та культурних діячів краю: П. П. Гулаку-Артемовському, О. Я. Єфименко, Г. Ф. Квітці-Основ'яненку, Г. П. Данилевському, Т. Ф. Осиповському, О. О. Потебні, І. С. Рижському, І. Ф. Тимковському, І. Є. Шаду.
Найулюбленішою постаттю для дослідника завжди залишався Г. С. Сковорода. Д. І. Багалій протягом багатьох років вивчав життя та творчість мандрованого філософа. Науковець підкреслював повну відповідність між життям та творчістю Г. С. Сковороди («доволі рідкісний приклад повної гармонії між вченням та життям; він жив, як вчив і вчив, як жив» Багалей Д. И. Украинский философ Григорий Савич Сковорода//Киевская старина. — 1895. — Кн. 3. — С. 265.) та його вченням та релігійністю («релігія була для нього філософією та філософія релігією»). Багалей Д. И. Украинский философ Григорий Савич Сковорода // Киевская старина. — 1895. — Кн. 2. — С. 147. Вченому вдалося знайти багато біографічних фактів, нові твори і листи видатного філософа.
Вчений успішно займався питаннями різних історичних дисциплін: бібліографії та бібліотекознавства, історичної ономастики, історичної географії та картографії.
Вшанування пам'яті
25 квітня 2024 року у с-щі Слатине вулицю Ватутіна перейменували на вулицю Багалія.
Твори
Автор понад 420 наукових праць, що стосуються в основному історії Слобідської, Лівобережної та Південної України XV—XVIII ст. Праці побудовані на багатому джерельному матеріалі, він ввів у науковий обіг велику кількість фактичних матеріалів, взятих безпосередньо з архівних джерел і археологічних розкопок. Д. І. Багалій підписував свої роботи повним прізвищем. У дев'ятнадцяти випадках вчений підписався скороченими ініціалами, а у шести випадках використав єдиний відомий псевдонім Д. Чепурний. Серед них:
- «История Северской земли до половины XIV века» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (1882); (рос. дореф.)
- «Очерки по истории колонизации й быта степной окраины Московского государства» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (М., 1887); (рос. дореф.)
- Краткий исторический очерк торговли в Харьковском крае в XVII и XVIII вв. (1888); (рос. дореф.)
- «Колонизация Новороссийского Края» (1889); (рос. дореф.)
- «Новый историк Малороссии» (1891); (рос. дореф.)
- «К истории учений о быте древних славян» (1892); (рос. дореф.)
- Магдебургское право в левобережной Малороссии. 1892. (ЖМНП) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос. дореф.)
- Просветительная деятельность Василия Назаровича Каразина (1773—1842 г.). (1893) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос. дореф.)
- «Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам)» в 2-х томах (т. 1–2. X., 1893—1904); (рос. дореф.)
- «К истории заселения и хозяйственного быта Курской и Воронежской губерний» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (1896); (рос. дореф.)
- «Украинская старина» (1896); (рос. дореф.)
- «Краткая история Харьковского университета» (совместно с проф. В. П. Бузескулом и Н. Ф. Сумцовым, 1906) (рос. дореф.)
- «Археологическая карта Харьковской губернии» (1906); (рос. дореф.)
- Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805—1905) / сост.: Д. И. Багалей, Н. Ф. Сумцов, В. П. Бузескул. — Харьков: Изд. Ун-та, 1906. — VIII, 329, XIV с., 4 л. ил. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- «История г. Харькова за 250 лет его существования», т. I (1905); (рос. дореф.)
- «Русская история» (ч. 1, 1909; ч. 2, 1911); (рос. дореф.)
- «Очерки из русской истории. Т. І. Статьи по истории просвещения» (1911); (рос. дореф.)
- «Історія Слободської України» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (X., 1918);
- Заселення Південної України (Запорожжя й Новоросійського краю) і перші початки її культурного розвитку [ 4 грудня 2018 у Wayback Machine.] (1920).
- Наукова спадщина акад. М. Ф. Сумцова (1923).
- «Нарис української історіографії». т. І, в. 1–2. [ 14 травня 2017 у Wayback Machine.] (К., 1923—1925);
- «Нарис історії України на соціально-економічному ґрунті» (1928).
- Т. Г. Шевченко — поет пригноблених мас (X., 1931).
- Єфименко О. Я. Історія українського народу. В. 1 / О. Я. Єфименко ; під ред., з передм. і прим. акад. Д. І. Багалія. — 1-ше укр. вид. — Харків: Держ. вид-во України, 1922. — 168 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Єфименко О. Я. Історія українського народу. Вип. 2 / О. Я. Єфименко ; в пер. Б. П. Щербаненка ; за ред., з передм., прим. й дод. акад. Д. І. Багалія. — 1-ше укр. вид. — Харків: Держ. вид-во України, 1922. — 221 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Записки історично-філологічного відділу Української Академії наук. Кн. 1 / під. ред. П. Зайцева ; за голов. ред. Д. І. Багалія. — Київ: Печатня Вид. т-ва «Друкарь», 1919. — 144, LCV, III с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. І. Нарис історії України: На соц.-екон. грунті. Т. 1 : Історіографічний вступ і доба натурального господарства / акад. Д. І. Багалій. — Харків: Держ. вид-во України, 1928. — 388 с. : іл., карт. — (Українська академія наук. Збірник ; № 72). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Юбілей академіка Дмитра Івановича Багалія = Jubile de D. Bahaliy : 1857—1927 / ред., упорядкував М. Левченко. — У Київі: З друк. Всеукр. акад. наук, 1929. — X, 216 с. — (Збірник історико-філологічного відділу / Всеукр. акад. наук ; № 62, б). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. Автобіографія: п'ядесят літ на сторожі укр. науки та культури / Дмитро Багалій. — У Київі: Друк. Укр. акад. наук, 1927. — 163, VII с., 1 л. портр. — (Збірник історично-філолологічного відділу ; № 62). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. І. Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода / Д. І. Багалій. — Харків: Держвидав України, 1926. — 397 с. : іл., портр. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. І. Заселення південної України (Запорожжя й Новоросійського краю) і перші початки її культурного розвитку / проф. Д. І. Багалій. — Харків: Союз, 1920. — 110, 2 с. : мал., 2 арк. мап. — (Культурно-історична б-ка / під ред. Д. І. Багалія). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. Нарис української історіографії. Т. 1 : Літопис, вип. 1 / акад. Дмитро Багалій. — Київ: Друк. Всеукр. акад. наук, 1923. — II, 138 с. — (Збірник історично-філологічного відділу Української академії наук ; № 1). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Матеріали для біографії В. Б. Антоновича: (з приводу двадцятої річниці з дня його смерти) / зібрав і зредагував акад. Дмитро Багалій / Всеукр. акад. наук. — У Києві: З друк. Всеукр. акад. наук, 1929. — 129 с. — (Всеукраїнська АН: збірник історично-філологічного відділу ; № 92). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Профессор Дмитрий Иванович Багалей: к двадцатипятилет. годовщине его учено-пед. деятельности: сб. ст. и выступлений / Харьк. ист.-филол. о-во. — Харьков: Тип. «Печат. дело», 1906. — 30 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалей Д. И. Издания сочинений Г. С. Сковороды и состоящие в связи с ними исследования о нем: (к 120 годовщине со времени его кончины: 1794—1914 г.) / Д. И. Багалей. — Петроград: Тип. Император. акад. наук, 1915. — 58 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалей Д. И. Г. С. Сковорода и Л. Н. Толстой: историческая параллель / речь проф. Д. И. Багалея. — Харьков: Тип. и литогр. М. Зильберберг и С-вья, 1911. — 8 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалей Д. И. Григорий Саввич Сковорода: (речь, произнесенная в публичном заседании Харьков. Ист.-Филол. Общества, по случаю исполнившегося 29-го окт. 1894 г. столетия со дня смерти этого философа) / Д. И. Багалей. — Харьков: Тип. Губернского правления, 1896. — 4, 16 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. І. Т. Шевченко і селяни в переказах і історичній дійсності: доп. на зборах в Ін-ті Т. Шевченка 14 берез. 1927 р. / акад. Дмитро Багалій ; Ін-т Тараса Шевченка. — Харків: б. в., 1928. — 28 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалей, Д. И. Общий очерк древностей Харьковской губернии / Д. И. Багалей. — Харьков: Тип. Губерн. Правления, 1890. — 30 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. І. Т. Г. Шевченко і Кирило-Методіївці: іст.-літ. розвідка / Д. І. Багалій ; за ред. Катедри історії укр. культури. — Харків: Держ. вид-во України, 1925. — 104 с. — (Критична бібліотека). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. Т. Г. Шевченко — поет пригноблених мас / Д. Багалій. — Харків: ДВОУ: Л-ра і мистец., 1931. — 102 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багаліївський збірник: академік Д. І. Багалій та бібліотечна справа України; наук. ст. та матеріали / М-во культури і туризму України, Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад. О. П. Куніч; редкол.: В. Д. Ракитянська та ін. — Харків: САГА, 2008. — 307 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Д. Історія Слободської України [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] / Д. І. Багалій ; передм. та ком. В. Л. Маслійчук ; упорядн. О. О. Савчук. — Харків : Видавець Олександр Савчук, 2019. — XXXII + 400 с., [74 іл., 2 мапи]. — Серія «Слобожанський світ». Випуск 12.
- Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655-го по 1905-й год): ист. монография. Т. 2 : XIX-й и начало XX-го века / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. — Харьков: Тип. и литография М. Зильберберг и С-вья, 1912. — 973 с. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Наукові записки Науково-дослідчої катедри історії української культури. № 6 / У. С. Р. Р., Нар. комісаріат освіти, Упр. наук. установами. — Харків: Держ. вид-во України, 1927. — 487 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655-го по 1905-й год): ист. монография. Т. 2 : XIX-й и начало XX-го века / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. — Харьков: Тип. и литография М. Зильберберг и С-вья, 1912. — 973 с. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- метрична книга
- Южный край — Харків: 1896.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
- Богдашина, О. М. (2008). Слобідський літописець історії України Д. І. Багалій. Український історичний журнал. № 1. с. 88—112.
- Багалій, Д.І. (1927). Автобіографія: П`ядесят літ на сторожі української науки та культури. с. 179.
- Дві не зовсім академічні дискусії (І. А. Лінниченко, Д. І. Багалій, М. С. Грушевський) - Олексій Толочко - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 26 листопада 2023.
- Багалей, Д.И. (1915). Речи в Харьковской городской думе при избрании и вступлении в должность Харьковского Городского Головы. Харьков: Типография "Мирный труд". с. 15.
- Богдашина, О.М. (1994). Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія (1921–1934 рр.). ХДПУ. с. 196.
- Блох Леонора Абрамівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 213. — ISBN 5-88500-27-1.
- . Кладбища Харькова. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Богдашина, О. М. (2017). Д. І. Багалій у сучасній українській історіографії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. № 25. с. 98—107.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
- https://dermiskrada.dosvit.org.ua/news/u-dergachivski-gromadi-peremenovano-206-toponimiv-2024-04-26
Джерела
- Герасименко Н. О. Багалій Дмитро Іванович [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 159–161. — .
- Бурій В. Академік Багалій / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2007. — 29 черв. — С. 4.
- Ковпаненко Н. Г. Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 33, 78–80, 91, 98, 104, 151, 156—161, 166, 176, 197, 198, 201, 202, 207, 213.
- Багалій Дмитро Іванович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 16–17. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf
- Заруба В. М. Михайло Грушевський та Дмитро Багалій. Березіль. Харків, № 9. С. 141 −154.
- Кравченко В. В. . — К., 2011. — 544 с. — (Історик для України).
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Оглоблін О. // Україна. — 1932. — № 1-2. — С. 167.
- Павлова Т. Г. О. Д. Багалій: доля історика // Багалій О. Д. Історія військових поселень в Україні. Із неопублікованої спадщини. — Харків, 2007. — С. 5–32. — .
- Фелонюк Андрій. Багалій Дмитро [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка.
- Наукові записки Науково-дослідчої катедри історії української культури. № 6 / У. С. Р. Р., Нар. комісаріат освіти, Упр. наук. установами. — Харків: Держ. вид-во України, 1927. — 487 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Юбілейний збірник на пошану академіка Дмитра Йвановича Багалія: з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ядесятих роковин наук. діяльн. — У Київі: З друк. Укр. акад. наук, 1927. — XI, 194, 1187 с. : іл., портр., 2 арк. іл., портр. — (Збірник / Укр. акад. наук ; № 51). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Науковий збірник катедри. Ч. 8 : Бібліографія історії України, Росії та українського права, краєзнавства й етнології: бібліогр. зб. / склала бібліогр. коміс. н.-д. катедри історії укр. культури ім. ак. Дм. Багалія в Харкові р. 1929. — Харків: Держ. вид-во України, 1930. — 146 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Етнографічний вісник. Юбілейний збірник на пошану академіка Дмитра Йвановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ядесятих роковин наукової діяльності, ч. 3 / Укр. Акад. Наук, Етногр. коміс. ; за голов. редагув. А. Лободи та В. Петрова. — У Київі: З друк. УАН, 1927. — VII, 215 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Телеграммы // Утро. — 1910. — № 932 (2 січня).
- Богдашина, О. М. (1994). Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія (1921—1934 рр.). ХДПУ. с. 196.
- Богдашина, О. М. (2008). Слобідський літописець історії України Д. І. Багалій. Український історичний журнал № 1. с. 88–112.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Багалій Дмитро Іванович |
- Багалій Дмитро Іванович // Історична наука у Національній академії наук України в особах: Енциклопедичний довідник / Ред. кол.: В. Смолій (гол. ред.), Г. Боряк (заст. гол. ред.), В. Даниленко (заст. гол. ред.), В. Крупина (відп. секретар), Н. Васильєва (секретар-упоряд.), П. Бондарчук, С. Кульчицький, О. Реєнт, О. Рубльов, О. Удод, О. Ясь. НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2018. — С. 128—130. — 742 с. — .
- .
- .
- Історія Слободської України проф. Д. І. Багалія. — Харків, 1918.
- Багалій Дмитро Іванович [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Сайт КНУ ім. Т. Шевченка.
- .
- Листи Володимира Міяковського до Дмитра Багалія [ 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Підготували до друку Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш // / Наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. — К., 2005. — Т. 4. — С. 173—179.
- Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Йвановича Багалія: З нагоди сімдесятої річниці життя та п'ядесятих роковин наукової діяльності [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — К., 1927. — 1188 с.
- Багалій Дмитро в Електронній бібліотеці «Культура України» [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Багалій Дмитро в eScriptorium — архів рідкісних видань і рукописів для науки та освіти [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bagali j Dmitro Iva novich 26 zhovtnya 7 listopada 1857 18571107 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 9 lyutogo 1932 Harkiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij istorik filosof ta gromadskij diyach Rektor Imperatorskogo Harkivskogo universitetu 1906 1910 Odin iz fundatoriv akademik Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk z 1919 Laureat Uvarovskoyi premiyi 1887 Dmitro Ivanovich BagalijDmitro BagalijNarodivsya26 zhovtnya 7 listopada 1857 1 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer9 lyutogo 1932 1932 02 09 74 roki Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPohovannyaIvano Usiknovenske kladovisheKrayina SRSR Rosijska imperiya GetmanatNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyaHarkivDiyalnististorikGaluzistoriyaVidomij zavdyaki Istoriya g Harkova za 250 let ego sushestvovaniya 1905 Istoriya Slobodskoyi Ukrayini 1918 Alma materImperatorskij Harkivskij universitetNaukovij stupindoktor istoriyiNaukovij kerivnikAntonovich Volodimir BonifatijovichVidomi uchniV O Barvinskij M V Gorban O G Vodolazhchenko D P Miller O D Bagalij Tatarinova N Yu Mirza Avak yancZnannya movrosijskaZakladImperatorskij Harkivskij universitetChlenstvoNAN Ukrayini ITNL i Harkivske tovaristvo gramotnosti 2 Posadarektor Imperatorskogo Harkivskogo universitetu 1905 1910 Harkivskij miskij golova 1915 1917 istoriko filologichnij viddil UAN z 1920 PartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaU shlyubi zOleksandrovich Mariya VasilivnaDitiNataliya Olga Oleksandr MariyaAvtografNagorodiUvarovska premiyaZvannyadocent Imperatorskogo Harkivskogo universitetu po kafedri rosijskoyi istoriyiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Kiyevi v sim yi remisnika limarya Jogo didi i pradidi she 1766 roku vvijshli do kiyivskogo ribalskogo cehu Rano zalishivsya sirotoyu j vihovuvavsya v bagatoditnij sim yi svoyeyi titki po materi V Avtobiografiyi 1927 roku Dmitro Bagalij dokladno opisuye svoye ditinstvo Zokrema zgaduye sho v bagatoditnij sim yi Starickih zhili bursaki kvartiranti yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu spivali ukrayinski pisni Ce znajomstvo privernulo uvagu majbutnogo istorika do ukrayinskogo pobutu kulturi ta movi hocha v Kiyevi de vin zhiv panuvala perevazhno rosijska mova Uspishno navchavsya u prihodskij shkoli 1865 1868 rr potim u progimnaziyi na Podoli 1868 1872 rr ta u 2 j Kiyivskij gimnaziyi 1872 1876 rr Z usih vchiteliv najbilshij vpliv na nogo mali O O Rusov ta N S Tumasov Vchitel davnogreckoyi movi progimnaziyi vidomij v majbutnomu statistik ta istorik O O Rusov provodiv istorichni ekskursiyi dlya uchniv po Kiyevu Sam D I Bagalij v Avtobiografiyi nagoloshuye sho same zavdyaki vchitelyu istoriyi 2 yi Kiyivskoyi gimnaziyi N S Tumasovu majbutnij akademik virishiv navchatisya na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu Pislya zakinchennya z zolotoyu medallyu 2 yi Kiyivskoyi gimnaziyi u 1876 r D I Bagalij postupiv na istorichnij viddil istoriko filologichnogo fakultetu universitetu sv Volodimira U spogadah ta v inshih rozvidkah D I Bagalij z osoblivoyu teplotoyu zgaduvav pro navchannya v universiteti 1876 1880 rr nasampered pro svogo naukovogo kerivnika V B Antonovicha rozshukiv arheologichnih rozkopiv arheografichnoyi roboti tosho Poryad z V B Antonovichem znachnij vpliv na formuvannya dzhereloznavchoyi ta istoriografichnoyi kulturi D I Bagaliya spravili takozh lekciyi ta seminari V S Ikonnikova D I Bagalij okremo pidkreslyuye bibliografichnu obiznanist V S Ikonnikova vpliv jogo speckursu z rosijskoyi istoriografiyi a piznishe Opyta russkoj istoriografii na formuvannya svoyih naukovih interesiv potim na chitannya lekcij z istoriografiyi u Harkivskomu universiteti Z osoblivo velikoyu povagoyu ta vdyachnistyu istorik v Avtobiografiyi takozh zgaduye profesoriv I V Luchickogo ta F Ya Fortinskogo U grudni 1876 roku vin uzyav uchast u studentskomu vistupovi proti gruboshiv vikladacha latini I V Cvyetayeva Vnaslidok cogo jogo z 9 pershokursnikami viklyuchili na pivroku z universitetu tomu drugij semestr vin zakinchuvav u Harkovi z yakim cherez deyakij chas nazavzhdi pov yazhe svoye zhittya U 1878 roci D I Bagalij opublikuvav v Universitetskih izvestiyah pershu naukovu pracyu Istoriya Lva Diakona kak istochnik dlya russkoj istorii Pislya uspishnogo zakinchennya istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu u travni 1880 r D I Bagalij buv zalishenij stipendiatom dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Zahist magisterskoyi disertaciyi D I Bagaliya Istoriya Severskoj zemli do pol XIV stoletiya vidbuvsya u Kiyivskomu universiteti 26 veresnya 1882 r Shvalnimi buli recenziyi oboh oponentiv profesoriv V B Antonovicha za dorevolyucijnoyu universitetskoyu tradiciyeyu naukovij kerivnik mig vistupiti v yakosti oficijnogo oponenta ta V S Ikonnikova Piznishe bula opublikovana shvalna recenziya inshogo uchnya V B Antonovicha P V Golubovskogo Ale recenziya inshogo uchnya V B Antonovicha I A Linnichenka v yakij mistilisya perekonlivi dokazi shirokogo zapozichennya magistrom doslidzhen inshih avtoriv zavdala serjoznogo udaru po reputaciyi molodogo vchenogo Pro progresivni poglyadi Dmitra Bagaliya svidchili jogo uchast u molodizhnij organizaciyi Kish vstup u 1880 roci do Kiyivskoyi gromadi vid 1881 roku brav uchast u roboti Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya Yak vin zaznachav u svoyih spogadah Moya ukrayinizaciya ne bula primusovoyu a mala stihijnij harakter i zakinchilasya za studentskih rokiv do 1880 r Vidtodi z mene nazavzhdi vzhe zrobivsya cilkom svidomij ukrayinec D I Bagalij Pislya zahistu magisterskoyi disertaciyi D I Bagalij u travni nastupnogo roku buv obranij shtatnim docentom kafedri rosijskoyi istoriyi Harkivskogo universitetu Pislya vvedennya novogo universitetskogo statutu 1884 r dekilka vikladachiv v tomu chisli D I Bagalij buli zvinuvacheni u hohlomanstvi Ce pravilne po suti tverdzhennya D I Bagalij uchen lidera gromadivskogo ruhu profesora V B Antonovicha sam chlen Kiyivskoyi Gromadi ta Kisha v ti chasi moglo privesti do krahu kar yeri Praci D I Bagaliya prorecenzuvali za doruchennyam Ministerstva osviti vidomi moskovski ta peterburzki vcheni Recenzenti K M Bestuzhev Ryumin D I Ilovajskij Ye Ye Zamislovskij ta N O Popov formalno ne znajshli u pracyah harkivskogo vchenogo ukrayinofilskih tendencij Ale D I Bagaliya z shtatnih docentiv pereveli do pozashtatnih Cya nelegka situaciya perekonala Dmitra Ivanovicha u nezahishenosti bud kogo vid administrativnoyi svavoli Z cogo chasu u povedinci ta na slovah D I Bagalij staye vse bilshe oberezhnim ta pidkresleno apolitichnim Jogo ukrayinofilski simpatiyi obmezhuyutsya viklyuchno kulturno prosvitnickoyu sferoyu Yedinim vihodom dlya vchenogo z ciyeyi skrutnoyi situaciyi buv zahist doktorskoyi disertaciyi do zakinchennya dvohrichnogo viprobuvalnogo terminu perebuvannya na pozashtatnij posadi privat docenta universitetu Doktorska disertaciya D I Bagaliya bula nadzvichajno nasichena novim v osnovnomu arhivnim materialom yakij piznishe neodnorazovo cituvavsya inshimi doslidnikami z povtorennyam deyakih pomilok harkivskogo vchenogo U disertaciyi D I Bagalij namagavsya dotrimuvatisya teoriyi uryadovoyi kolonizaciyi okrayin Moskovskogo carstva ale narodnicki ustanovki ta navedenij naukovcem dzherelnij material shodo zaselennya Slobozhanshini v tomu chisli j biglimi selyanami faktichno koriguvali cyu teoriyu Vin zaznachav sho osnovnu masu pereselenciv skladayut selyani mishani sluzhili lyudi z Pravoberezhnoyi a takozh Livoberezhnoyi Ukrayini nasampered Chernigivshini D I Bagalij navodyachi yaskravi prikladi zahoplennya zemli starshinoyu ta rosijskimi uryadovcyami vse zh taki vvazhav zajmanshinu Jus primae occupationis pravo pershogo zahoplennya golovnoyu formoyu vlasnosti na Livoberezhnij Ukrayini ta Slobozhanshini u XVII st U lipni 1887 r pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi u Moskovskomu universiteti D I Bagalij buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom Harkivskogo universitetu Nakazom uryadovogo Senatu po departamentu Geroldiyi vchenij buv zatverdzhenij u chini kolezkogo radnika u lipni 1887 r u chervni 1889 r u chini statskogo radnika a u sichni 1902 r u chini dijsnogo statskogo radnika Osobiste dvoryanstvo D I Bagalij oderzhav pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi spadkove pislya nagorodzhennya ordenom sv Stanislava 1 go stupenyu u sichni 1910 r 4 zhovtnya 1906 roku na zasidanni radi universitetu 41 golosami proti 24 buv obranij rektorom Harkivskogo universitetu Vprodovzh 1906 1910 1914 rokiv Rosijska akademiya nauk obirala D I Bagaliya chlenom Derzhavnoyi Radi trichi berezen lipen 1906 zhovten 1906 lipen 1907 zhovten 1911 1914 D I Bagalij zavzhdi brav aktivnu uchast u gromadskomu naukovomu ta kulturnomu zhitti mista Harkova Vidatnij istorik buv chlenom pravlinnya ta golovoyu vidavnichogo komitetu Harkivskogo tovaristva gramotnosti 1891 1904 chlenom z 1889 ta golovoyu 1893 1905 pravlinnya Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki teper HDNB im V G Korolenka Viznachnoyu ye rol D I Bagaliya u sporudzhenni novogo primishenni biblioteki ta popovnenni yiyi fondu Vchenij neodnorazovo zaklikav zbirati napisani ukrayinskoyu movoyu knigi dlya Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki vvazhayuchi yih bilsh korisnimi dlya osviti prostogo narodu Naukovec z samogo pochatku prozhivannya u Harkovi stav aktivnim diyachem Harkivskogo statistichnogo komitetu ta Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva HIFT Vidoma viznachna rol D I Bagaliya u stvorenni etnografichnogo ta hudozhnogo muzeyiv u Harkovi D I Bagalij dovgij chas buv zaviduyuchim Harkivskim istorichnim arhivom z 1883 r pri HIFT Zokrema vchenij vidkriv ta organizuvav perevezennya do Harkova arhivu Poltavskogo gubernskogo pravlinnya v yakomu chastina sprav nalezhala Arhivu Malorosijskoyi kolegiyi priyednav arhivi deyakih harkivskih ustanov familni arhivi miscevih gromadskih ta naukovih diyachiv domigsya novogo primishennya dlya arhivu Krim vishezgadanih naukovih institucij D I Bagalij u dorevolyucijnij chas buv obranij chlenom bagatoh naukovih tovaristv z veresnya 1887 r chlen Ryazanskoyi uchenoyi komisiyi ta dijsnij chlen Tambovskoyi arhivnoyi komisiyi z zhovtnya 1887 r pochesnij chlen Rostovskogo muzeyu cerkovnih starozhitnostej u 1988 roci stav spivrobitnikom Arheologichnogo institutu u Peterburzi z chervnya ta listopada vidpovidno 1889 r chlen Orlovskoyi ta Tambovskoyi arhivnih komisij z lyutogo 1890 r dijsnij chlen Moskovskogo arhivnogo tovaristva z sichnya 1891 r pochesnij chlen Voronezkogo statistichnogo komitetu z lipnya 1897 r pochesnij chlen Chernigivskoyi uchenoyi arhivnoyi komisiyi z veresnya 1902 r dijsnij chlen Katerinoslavskoyi uchenoyi arhivnoyi komisiyi z travnya 1907 r spivrobitnik Moskovskogo arheologichnogo institutu v Moskvi z zhovtnya 1910 r pochesnij chlen Moskovskogo Tovaristva antropologiyi etnografiyi j prirodoznavstva z 1924 r dijsnij chlen Naukovogo tovaristva im Shevchenka u Lvovi ta in Vchenij brav aktivnu uchast u roboti bagatoh arheologichnih z yizdiv Odeskomu chlen vchenogo komitetu 1884 Rizkomu 1896 Yaroslavskomu 1887 Drugomu Kiyivskomu 1899 Novgorodskomu 1911 D I Bagalij buv Golovoyu Pidgotovchogo komitetu u 1900 1902 rokah XII arheologichnogo z yizdu ta Golovoyu Naukovogo komitetu XII 1902 r u Harkovi ta XIII 1905 r u Katerinoslavi arheologichnih z yizdiv Naukovec neodnorazovo vistupav na nih z naukovimi dopovidyami ta povidomlennyami D I Bagalij vistupav za vishu zhinochu osvitu Vchenij buv odnim z zasnovnikiv ta lektoriv Vishih zhinochih kursiv trudyashih zhinok ta Vishih medichnih kursiv u Harkovi Vazhlivij period u zhitti D I Bagaliya pov yazanij z diyalnistyu na posadi rektora Harkivskogo universitetu kviten 1906 listopad 1911 rr Za dozvil M F Sumcovu chitati lekciyi ukrayinskoyu movoyu rektor otrimav doganu vid ministra Neodnorazovo vin publichno vistupav proti zaboroni vikladannya ukrayinskoyu movoyu za vidkrittya v Harkivskomu universiteti kafedr malorosijskoyi movi ta slovesnosti malorosijskoyi istoriyi Shiroko vidoma jogo rol u nadanni Radoyu Harkivskogo imp universitetu stupenya pochesnogo doktora vidomim ukrayinoznavcyam rosijskoyi istoriyi M S Grushevskomu 1905 O Ya Yefimenko 1910 ta rosijskoyi slovesnosti I Ya Franku 1906 Vchenij u 1905 1908 rokah buv aktivnim chlenom konstitucijno demokratichnoyi partiyi zokrema spivrobitnichav z kadetskoyu gazetoyu Mir D I Bagalij buv glasnim Harkivskoyi miskoyi dumi 1901 1914 Harkivskim miskim golovoyu gruden 1914 1917 U svoyij pershij promovi v yakosti mera D I Bagalij 10 grudnya 1914 r pidkresliv Ya organichno samimi micnimi uzami pov yazanij z m Harkovim Jomu ya prisvyativ vsyu svoyu gromadsku diyalnist pochinayuchi z 1884 roku D I Bagalij Vse jogo zhittya priklad vzayemoobumovlenogo vplivu riznomanitnih vidiv gromadskoyi diyalnosti ta naukovoyi tvorchosti Nevipadkovo D I Bagalij viznavav v Avtobiografiyi Pracya nad istoriyeyu riznih harkivskih ustanov yaku ya dovodiv postijno do novitnih chasiv pidvodila mene zvichajno do bezposerednoyi kerivnichoyi roboti v nih Tak bulo v universiteti miskomu samovryaduvanni tosho D I Bagalij Povalennya carizmu vchenij publichno shvaliv Na viborah u misku dumu istorik buv u spiskah Ukrayinskogo demokratichnogo bloku UPSF ta inshi partiyi Priznachenij Centralnoyu Radoyu na posadu gubernskogo komisara osviti vchenij pracyuvav blizko misyacya listopad gruden 1917 r na comu postu U lipni 1918 r vin vidmovivsya vid posadi prem yer ministra v uryadi P P Skoropadskogo D I Bagalij u 1918 r zajmavsya rozrobkoyu proektu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini ta stav odnim z zasnovnikiv u listopadi 1918 r Ukrayinskoyi Akademiyi nauk Naukovec deyakij chas ocholyuvav istoriko filologichnij viddil komisiyi sered nih po skladannyu biografichnogo slovnika vidatnih istorichnih diyachiv Ukrayini po skladannyu istoriko geografichnogo slovnika arheografichna gebrayistichna a piznishe u kinci 1920 h rokiv komisiyu z socialno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini XVIII XIX stolit v zv yazku z istoriyeyu revolyucijnoyi borotbi ta kafedru istoriyi Ukrayini dobi torgovelnogo kapitalizmu Vchenij ocholyuvav naukovo konsultativnu radu pri ministri osviti I I Ogiyenko D I Bagalij buv odnim iz zasnovnikiv ta lektorom istoriko filologichnogo fakultetu u Poltavi vesna 1919 1920 rr D I Bagalij yak zastupnik golovi Golovnogo arhivnogo upravlinnya USRR bagato zrobiv dlya rozbudovi arhivnoyi sistemi u respublici u vidavnichij spravi dlya pidgotovki kadriv arhivistiv ta rozrobki teoretichnih j praktichnih pitan arhivoznavstva Vchenij buv takozh golovoyu Pidgotovchoyi komisiyi po viyavlennyu kulturnih cinnostej yaki za Rizkim mirnim dogovorom povinni buti peredani Polshi D I Bagalij u radyanskij chas ocholyuvav Harkivsku filiyu UNT buv chlenom byuro Vseukrayinskogo komitetu spriyannya vchenim VUKSU zokrema golovoyu komisiyi po premiyuvannyu naukovih prac golovo Ukrayinskogo centralnogo byuro Sekciyi naukovih robitnikiv Ukrayini Vin u 1921 1927 rokah chitav u HINO lekcijni kursi z ukrayinskoyi istoriyi ta istoriografiyi Vchenij stvoriv ta ocholyuvav do svoyeyi smerti Harkivsku naukovo doslidnu kafedru institut istoriyi Ukrayini piznisha nazva istoriyi ukrayinskoyi kulturi pri HINO D I Bagalij buv pershim direktorom Institutu im Tarasa Shevchenka 1926 1932 ta golovoyu pershogo 1920 1923 rr ta drugogo 1929 1930 rr Redakcijnih komitetiv po vidannyu tvoriv O O Potebni U 1918 roci chlen komitetu dlya zasnuvannya Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk i z 1919 roku golova yiyi istorichno filologichnogo viddilu a zgodom chlen Prezidiyi VUAN golova Komitetu ohoroni pam yatnikiv istoriyi ta mistectva Ukrayinskoyi akademiyi nauk Rozgornuv shiroku diyalnist u spravi organizaciyi roboti cih ustanov stvorenni akademichnoyi biblioteki 12 veresnya 1921 roku na vidznachennya jogo zaslug RNK USRR prijnyala postanovu Pro socialne zabezpechennya zasluzhenih pracivnikiv nauki sered inshih dostojnikiv Bagaliyu dozvoleno vidannya za derzhavnij kosht naukovih prac zvilneno vid splati derzhavnih podatkiv zaboroneno rekviziciyi ta ushilnennya pomeshkannya yake vin zajmav materialno zabezpecheno a u vipadku smerti chleniv rodini poza kategorialnoyu dovichnoyu stavkoyu zarobitku Pevnij chas Radyanska vlada cinuvala politichnu loyalnist naukovij dorobok gromadski zaslugi ta avtoritet uchenogo Protyagom 1920 1930 h rokiv vikladav istoriyu Ukrayini u Harkivskomu ta Poltavskomu institutah narodnoyi osviti Tak u 1925 roci akademika Bagaliya obirayut do skladu Prezidiyi IX Vseukrayinskogo z yizdu Rad Uprodovzh 1925 1932 rokiv Dmitro Ivanovich dvichi golovuvav u Centralnomu byuro sekciyi naukovih pracivnikiv USRR A v 1926 roci D I Bagalij stav pershim direktorom novoutvorenogo Naukovo doslidnogo institutu Tarasa Shevchenka vidkrittya yakogo stalo she odnim krokom spryamovanim na posilennya naukovogo potencialu stolichnogo ukrayinoznavstva U 1929 roci Dmitro Bagalij obranij golovoyu pershogo istoriko filologichnogo viddilu Vseukrayinskoyi Akademiyi nauk Uzhe v 1930 roci ustanovi yakimi vin keruvav pochala zalivati brudna hvilya kritiki i samokritiki neskinchennih perevirok chistok i kadrovih peretasovok Vin vtrativ svoye stanovishe golovi istoriko filologichnogo viddilu pislya jogo rozformuvannya i perevedenij na posadu drugogo zastupnika golovi novogo socialno ekonomichnogo viddilu VUAN Chergova reorganizaciya istorichnoyi merezhi v Akademiyi nauk na pochatku 1931 r vidbuvalasya vzhe bez jogo uchasti Zhittya dovelo sho v totalitarnomu suspilstvi zhodna nauka ne mozhe buti ne prosyaknutoyu panuyuchoyu ideologiyeyu a tim pache istoriya Tilki zvazhena poziciya Bagaliya dala jomu mozhlivist rozvivati ukrayinsku istorichnu nauku v ti neprosti chasi Vin buv aktivnim uchasnikom arheologichnogo z yizdu i z yizdu arhivnih pracivnikiv RSFSR 1925 r i Vseukrayinskogo z yizdu arhivnih pracivnikiv 1926 r Vchenij takozh brav aktivnu uchast u vidanni masovoyi literaturi z riznih galuzej znan ukrayinskoyu i rosijskoyu movami redaguvav seriyu knizhok kulturno istorichnoyi biblioteki Vin peresliduvav viraznu prosvityansku metu pragnuv pokazati istorichni koreni i tradiciyi svogo krayu odnogo z najbilsh rusifikovanih v silu ciloyi nizki istorichnih obstavin regioniv Ukrayini Osoblivij napryam naukovoyi diyalnosti D Bagaliya ce doslidzhennya zhittya ta tvorchosti vidatnih ukrayinskih prosvititeliv Skovorodi i Karazina Naukova spadshina vchenogo vklyuchaye blizko 600 publikacij ce pidruchniki z rosijskoyi istoriyi monografiyi arheologichni vidannya statti iz istoriyi Slobidskoyi Livoberezhnoyi Pivdennoyi Ukrayini XV XVIII stolittya Pomer Dmitro Bagalij 9 lyutogo 1932 roku v Harkovi vid zapalennya legeniv pohovanij na miskomu Ivano Usiknovenskomu kladovishi U 1932 roci na mogili vstanovleno pam yatkik roboti skulptora Leonori Bloh Na pochatku 70 h rokiv 20 go storichchya pohovannya bulo pereneseno na harkivske kladovishe 13 Profesor O P Ogloblin pisav sho za tih spravdi bozhevilnih umov cya smert bula simvolichno svoyechasnoyu Rol Bagaliya bula skinchena U 1932 r bulo vzhe zovsim yasno sho nihto navit Bagalij ne spromozhnij vryatuvati ukrayinsku istorichnu nauku vid bilshovickogo pogromu Oleksandr OgloblinRodinaPid chas navchannya v Kiyivskomu universiteti Sv Volodimira Dmitro poznajomivsya zi studentkoyu Vishih zhinochih kursiv Mariyeyu Vasilivnoyu Oleksandrovich 1858 1931 Pislya zakinchennya universitetu u zv yazku z pereyizdom D Bagaliya do Harkova do Harkivskogo universitetu voni uklali shlyub Za chas podruzhnogo zhittya v nih narodilosya chetvero ditej Nataliya 21 08 1888 Harkiv 26 11 1967 Moskva Olga 7 10 1889 Harkiv 19 02 1942 Harkiv Oleksandr 17 11 1891 Harkiv 10 10 1894 Harkiv Mariya 10 12 1899 Harkiv 2 01 1920 Yalta Sim ya prozhivala u vlasnomu budinku na Tehnologichnij vulici nini vulicya Bagaliya de j nini zhivut nashadki Bagaliyiv Budinok u yakomu zhiv akademik D I Bagalij vul Bagaliya 9 NagorodiZa dorevolyucijnij chas naukovec buv nagorodzhenij takimi ordenami ta medalyami Ordeni Volodimira 3 stupenyu svyatoyi Anni 2 ta 3 stupeniv svyatogo Stanislava 1 2 ta 3 stupeniv Yuvilejni medali caryuvannya imperatora Oleksandra III 200 richchya Poltavskoyi bitvi 300 richchya caryuvannya dinastiyi Romanovih Naukova spadshina problematika pracIllya Ryepin Portret Dmitra Bagaliya 1906 rik D I Bagalij buv tipovim predstavnikom onovlenogo zmodernizovanogo klasichnogo pozitivizmu u dorevolyucijnij chas Pro ce svidchit tlumachennya naukovcem istorichnogo procesu viznannya evolyucijnogo harakteru istorichnogo procesu poshuk zakonomirnostej istorichnogo rozvitku poyednannya pozitivistskih prosvitnickih ta liberalnih kriteriyiv progresu tosho Vin tlumachiv progres yak rozvitok kulturi ta civilizaciyi v cilomu Osoblivo yaskravo pozitivistska spryamovanist jogo teoretichnih poglyadiv virazhena u teoriyi faktoriv U magisterskij disertaciyi D I Bagalij pidtrimav ideyu M I Kostomarova ta V B Antonovicha pro borotbu dvoh golovnih faktoriv nachal u davnoruskij istoriyi samoderzhavnogo i federativnogo knyazho druzhinnogo ta vichovogo nachal dlya udilno vichovogo periodu Golovnim faktorom osoblivo dlya rannih periodiv istoriyi lyudstva D I Bagalij vvazhav geografichnij Priroda zavzhdi grala vidatnu rol u zhitti lyudstva Vsya evolyuciya v istoriyi lyudstva polyagaye u postijnomu zbilshenni vladi lyudini nad prirodoyu Bagalej D I Russkaya istoriya Harkov 1909 Ch 1 S 68 D I Bagalij buv oberezhnim v ocinci ekonomichnogo faktora Profesor Harkivskogo universitetu neodnorazovo viznavav velike znachennya ekonomichnogo faktoru u zhitti lyudstva Bagalej D I Russkaya istoriya s kartami planami i snimkami pamyatnikov drevnosti i iskusstva M 1914 T 1 Knyazheskaya Rus do Ioanna III S 13 ale u dorevolyucijnij chas kritikuvav marksizm za perebilshennya jogo roli Tak D I Bagalij stverdzhuvav sho ideyi z takoyu zh pidstavoyu mozhut buti viznani osnovoyu istorichnogo procesu yak i gospodarski vidnosini Bagalej D I Russkaya istoriya s kartami planami i snimkami pamyatnikov drevnosti i iskusstva M 1914 T 1 Knyazheskaya Rus do Ioanna III S 13 Vchenij pidkreslyuvav takozh veliku rol kulturnogo faktoru yakij vvazhav nedostatno ocinenim Nove rozuminnya roli narodu ta derzhavi prostezhuyetsya u tvorah D I Bagaliya Jogo narodnictvo znachno vidriznyalosya vid romantichnogo narodnictva j navit narodnickih poglyadiv V B Antonovicha ta M I Kostomarova V pracyah D I Bagaliya praktichno vidsutnya rizka kritika knyazivskoyi chi starshinskoyi eliti Jogo ocinka derzhavnih institutiv zalezhala vid yih korisnosti dlya suspilstva v cilomu a ne dlya okremih verstv U radyanskij period vidbulasya pevna evolyuciya poglyadiv D I Bagaliya na istorichnij proces pid vplivom prac teoretikiv marksizmu ta istorikiv marksistiv Refleksijnimi ta situativnimi vidayutsya postijni publichni tverdzhennya D I Bagaliya 1920 h rokiv pro shirist ta spravzhnist jogo namagan ovoloditi marksistskoyu metodologiyeyu U 1920 h rokah vchenij drukuye praci z istoriyi dekabristskogo ruhu v Ukrayini Kirilo mefodiyivskogo tovaristva tosho Praci z istoriyi Slobozhanshini ta mista Harkova Istoriya Slobidskoyi Ukrayini zajmaye u tvorchosti D I Bagaliya centralne misce Vsogo nalichuyetsya do sta prac z danoyi temi Sered nih chotiri monografiyi u tomu chisli odna neopublikovana kilka arheografichnih publikacij sered nih tri okremih zbirnika dokumentiv chislenni statti recenziyi zamitki yaki u svoyij sukupnosti ohoplyuyut ves period istorichnogo isnuvannya Slobidskoyi Ukrayini Robotu z danogo napryamku Dmitro Ivanovich rozpochav vzhe z napisannya svoyeyi doktorskoyi disertaciyi na osnovi yakoyi bulo vidano Narisi z istoriyi kolonizaciyi i pobutu stepovoyi okrayini Moskovskoyi derzhavi Ce bulo pershe specialne vidannya aktiv z istoriyi Slobozhanshini U 1893 roci vijshla nova zbirka z 28 dokumentiv Zametki i materialy po istorii Slobodskoj Ukrainy U 1905 roci zbirka Materialy dlya istorii g Harkova v XVII v yaka skladalasya z 58 dzherel Takozh Bagaliyem buv opublikovanij Imennoj spisok Harkovskogo naseleniya 1668 goda u 1927 roci Nastupnoyu vihoyu v doslidzhenni Dmitrom Bagaliyem istoriyi Slobozhanshini stalo stvorennya u spivavtorstvi z D P Millerom dvotomnoyi praci Istoriya mista Harkova za 250 rokiv jogo isnuvannya Takozh syudi vidnositsya i fundamentalna robota Dmitra Bagaliya Istoriya Slobidskoyi Ukrayini 1918 roku Vchenij detalno pokazav istoriyu kolonizaciyi Slobozhanshini XVII st zaznachivshi napriklad sho poryad z uryadovoyu kolonizaciyeyu krayu vidbuvalasya monastirska ta stihijna narodna Roboti do zagalnoyi istoriyi Ukrayini V osnovnomu ce praci z istoriyi Livoberezhnoyi Ukrayini ta Pivdnya Istoriyi Livoberezhnoyi Ukrayini D I Bagalij prisvyativ 24 specialni roboti u tomu chisli visim statej dev yat zamitok sim recenzij Vsi ci roboti napisani i opublikovani v dorevolyucijnij period i zachipayut problemi stanovlennya kriposnogo prava na Livoberezhzhi v XVII XVIII stolitti istoriyu pozemelnih vidnosin v krayi v drugij polovini XVII XVIII stolittya ta magdeburzkogo prava v mistah Livoberezhnoyi Ukrayini Ce taki praci Magdeburgskoe pravo v levoberezhnoj Malorossii Kolonizaciya Novorossijskogo Kraya ta inshi U kolonizaciyi Pivdennoyi Ukrayini istorik vidilyav dva vidi kolonizaciyi rosijsku uryadovu ta narodnu i inozemnu Roboti pro vidatnih diyachiv kulturi Pitannya istoriyi ukrayinskoyi nauki osviti ta kulturi zajmayut takozh vazhlive misce u tvorchosti D I Bagaliya D I Bagalij avtor fundamentalnih doslidzhen z istoriyi Harkivskogo universitetu Naukovec prisvyativ 15 rozvidok diyalnosti V N Karazina zokrema opublikuvav veliku zbirku jogo tvoriv ta listiv D I Bagalij perekonlivo pokazav vidatnu rol V N Karazina u vidkritti Harkivskogo universitetu u gromadskomu ta kulturnomu zhitti mista Vchenij prisvyativ ryad rozvidok diyalnosti vidatnih gromadskih ta kulturnih diyachiv krayu P P Gulaku Artemovskomu O Ya Yefimenko G F Kvitci Osnov yanenku G P Danilevskomu T F Osipovskomu O O Potebni I S Rizhskomu I F Timkovskomu I Ye Shadu Najulyublenishoyu postattyu dlya doslidnika zavzhdi zalishavsya G S Skovoroda D I Bagalij protyagom bagatoh rokiv vivchav zhittya ta tvorchist mandrovanogo filosofa Naukovec pidkreslyuvav povnu vidpovidnist mizh zhittyam ta tvorchistyu G S Skovorodi dovoli ridkisnij priklad povnoyi garmoniyi mizh vchennyam ta zhittyam vin zhiv yak vchiv i vchiv yak zhiv Bagalej D I Ukrainskij filosof Grigorij Savich Skovoroda Kievskaya starina 1895 Kn 3 S 265 ta jogo vchennyam ta religijnistyu religiya bula dlya nogo filosofiyeyu ta filosofiya religiyeyu Bagalej D I Ukrainskij filosof Grigorij Savich Skovoroda Kievskaya starina 1895 Kn 2 S 147 Vchenomu vdalosya znajti bagato biografichnih faktiv novi tvori i listi vidatnogo filosofa Vchenij uspishno zajmavsya pitannyami riznih istorichnih disciplin bibliografiyi ta bibliotekoznavstva istorichnoyi onomastiki istorichnoyi geografiyi ta kartografiyi Vshanuvannya pam yati25 kvitnya 2024 roku u s shi Slatine vulicyu Vatutina perejmenuvali na vulicyu Bagaliya TvoriAvtor ponad 420 naukovih prac sho stosuyutsya v osnovnomu istoriyi Slobidskoyi Livoberezhnoyi ta Pivdennoyi Ukrayini XV XVIII st Praci pobudovani na bagatomu dzherelnomu materiali vin vviv u naukovij obig veliku kilkist faktichnih materialiv vzyatih bezposeredno z arhivnih dzherel i arheologichnih rozkopok D I Bagalij pidpisuvav svoyi roboti povnim prizvishem U dev yatnadcyati vipadkah vchenij pidpisavsya skorochenimi inicialami a u shesti vipadkah vikoristav yedinij vidomij psevdonim D Chepurnij Sered nih Istoriya Severskoj zemli do poloviny XIV veka 3 grudnya 2013 u Wayback Machine 1882 ros doref Ocherki po istorii kolonizacii j byta stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva 3 grudnya 2013 u Wayback Machine M 1887 ros doref Kratkij istoricheskij ocherk torgovli v Harkovskom krae v XVII i XVIII vv 1888 ros doref Kolonizaciya Novorossijskogo Kraya 1889 ros doref Novyj istorik Malorossii 1891 ros doref K istorii uchenij o byte drevnih slavyan 1892 ros doref Magdeburgskoe pravo v levoberezhnoj Malorossii 1892 ZhMNP 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros doref Prosvetitelnaya deyatelnost Vasiliya Nazarovicha Karazina 1773 1842 g 1893 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros doref Opyt istorii Harkovskogo universiteta po neizdannym materialam v 2 h tomah t 1 2 X 1893 1904 ros doref K istorii zaseleniya i hozyajstvennogo byta Kurskoj i Voronezhskoj gubernij 3 grudnya 2013 u Wayback Machine 1896 ros doref Ukrainskaya starina 1896 ros doref Kratkaya istoriya Harkovskogo universiteta sovmestno s prof V P Buzeskulom i N F Sumcovym 1906 ros doref Arheologicheskaya karta Harkovskoj gubernii 1906 ros doref Kratkij ocherk istorii Harkovskogo universiteta za pervye sto let ego sushestvovaniya 1805 1905 sost D I Bagalej N F Sumcov V P Buzeskul Harkov Izd Un ta 1906 VIII 329 XIV s 4 l il 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Istoriya g Harkova za 250 let ego sushestvovaniya t I 1905 ros doref Russkaya istoriya ch 1 1909 ch 2 1911 ros doref Ocherki iz russkoj istorii T I Stati po istorii prosvesheniya 1911 ros doref Istoriya Slobodskoyi Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine X 1918 Zaselennya Pivdennoyi Ukrayini Zaporozhzhya j Novorosijskogo krayu i pershi pochatki yiyi kulturnogo rozvitku 4 grudnya 2018 u Wayback Machine 1920 Naukova spadshina akad M F Sumcova 1923 Naris ukrayinskoyi istoriografiyi t I v 1 2 14 travnya 2017 u Wayback Machine K 1923 1925 Naris istoriyi Ukrayini na socialno ekonomichnomu grunti 1928 T G Shevchenko poet prignoblenih mas X 1931 Yefimenko O Ya Istoriya ukrayinskogo narodu V 1 O Ya Yefimenko pid red z peredm i prim akad D I Bagaliya 1 she ukr vid Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1922 168 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yefimenko O Ya Istoriya ukrayinskogo narodu Vip 2 O Ya Yefimenko v per B P Sherbanenka za red z peredm prim j dod akad D I Bagaliya 1 she ukr vid Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1922 221 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Zapiski istorichno filologichnogo viddilu Ukrayinskoyi Akademiyi nauk Kn 1 pid red P Zajceva za golov red D I Bagaliya Kiyiv Pechatnya Vid t va Drukar 1919 144 LCV III s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I Naris istoriyi Ukrayini Na soc ekon grunti T 1 Istoriografichnij vstup i doba naturalnogo gospodarstva akad D I Bagalij Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 388 s il kart Ukrayinska akademiya nauk Zbirnik 72 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yubilej akademika Dmitra Ivanovicha Bagaliya Jubile de D Bahaliy 1857 1927 red uporyadkuvav M Levchenko U Kiyivi Z druk Vseukr akad nauk 1929 X 216 s Zbirnik istoriko filologichnogo viddilu Vseukr akad nauk 62 b 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D Avtobiografiya p yadesyat lit na storozhi ukr nauki ta kulturi Dmitro Bagalij U Kiyivi Druk Ukr akad nauk 1927 163 VII s 1 l portr Zbirnik istorichno filolologichnogo viddilu 62 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I Ukrayinskij mandrovanij filosof Gr Sav Skovoroda D I Bagalij Harkiv Derzhvidav Ukrayini 1926 397 s il portr 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I Zaselennya pivdennoyi Ukrayini Zaporozhzhya j Novorosijskogo krayu i pershi pochatki yiyi kulturnogo rozvitku prof D I Bagalij Harkiv Soyuz 1920 110 2 s mal 2 ark map Kulturno istorichna b ka pid red D I Bagaliya 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D Naris ukrayinskoyi istoriografiyi T 1 Litopis vip 1 akad Dmitro Bagalij Kiyiv Druk Vseukr akad nauk 1923 II 138 s Zbirnik istorichno filologichnogo viddilu Ukrayinskoyi akademiyi nauk 1 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Materiali dlya biografiyi V B Antonovicha z privodu dvadcyatoyi richnici z dnya jogo smerti zibrav i zredaguvav akad Dmitro Bagalij Vseukr akad nauk U Kiyevi Z druk Vseukr akad nauk 1929 129 s Vseukrayinska AN zbirnik istorichno filologichnogo viddilu 92 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Professor Dmitrij Ivanovich Bagalej k dvadcatipyatilet godovshine ego ucheno ped deyatelnosti sb st i vystuplenij Hark ist filol o vo Harkov Tip Pe chat delo 1906 30 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Izdaniya sochinenij G S Skovorody i sostoyashie v svyazi s nimi issledovaniya o nem k 120 godovshine so vremeni ego konchiny 1794 1914 g D I Bagalej Petrograd Tip Imperator akad nauk 1915 58 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I G S Skovoroda i L N Tolstoj istoricheskaya parallel rech prof D I Bagaleya Harkov Tip i litogr M Zilberberg i S vya 1911 8 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Grigorij Savvich Skovoroda rech proiznesennaya v publichnom zasedanii Harkov Ist Filol Obshestva po sluchayu ispolnivshegosya 29 go okt 1894 g stoletiya so dnya smerti etogo filosofa D I Bagalej Harkov Tip Gubernskogo pravleniya 1896 4 16 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I T Shevchenko i selyani v perekazah i istorichnij dijsnosti dop na zborah v In ti T Shevchenka 14 berez 1927 r akad Dmitro Bagalij In t Tarasa Shevchenka Harkiv b v 1928 28 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Obshij ocherk drevnostej Harkovskoj gubernii D I Bagalej Harkov Tip Gubern Pravleniya 1890 30 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I T G Shevchenko i Kirilo Metodiyivci ist lit rozvidka D I Bagalij za red Katedri istoriyi ukr kulturi Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1925 104 s Kritichna biblioteka 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D T G Shevchenko poet prignoblenih mas D Bagalij Harkiv DVOU L ra i mistec 1931 102 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagaliyivskij zbirnik akademik D I Bagalij ta bibliotechna sprava Ukrayini nauk st ta materiali M vo kulturi i turizmu Ukrayini Hark derzh nauk b ka im V G Korolenka uklad O P Kunich redkol V D Rakityanska ta in Harkiv SAGA 2008 307 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D Istoriya Slobodskoyi Ukrayini 13 serpnya 2020 u Wayback Machine D I Bagalij peredm ta kom V L Maslijchuk uporyadn O O Savchuk Harkiv Vidavec Oleksandr Savchuk 2019 XXXII 400 s 74 il 2 mapi Seriya Slobozhanskij svit Vipusk 12 Bagalej D I Istoriya goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya s 1655 go po 1905 j god ist monografiya T 2 XIX j i nachalo XX go veka D I Bagalej D P Miller Harkov Tip i litografiya M Zilberberg i S vya 1912 973 s 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Naukovi zapiski Naukovo doslidchoyi katedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi 6 U S R R Nar komisariat osviti Upr nauk ustanovami Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 487 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Istoriya goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya s 1655 go po 1905 j god ist monografiya T 2 XIX j i nachalo XX go veka D I Bagalej D P Miller Harkov Tip i litografiya M Zilberberg i S vya 1912 973 s 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Yuzhnyj kraj Harkiv 1896 d Track Q4534154d Track Q42308 PDF Arhiv originalu PDF za 2 grudnya 2013 Procitovano 26 listopada 2013 Bogdashina O M 2008 Slobidskij litopisec istoriyi Ukrayini D I Bagalij Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1 s 88 112 Bagalij D I 1927 Avtobiografiya P yadesyat lit na storozhi ukrayinskoyi nauki ta kulturi s 179 Dvi ne zovsim akademichni diskusiyi I A Linnichenko D I Bagalij M S Grushevskij Oleksij Tolochko Teka avtoriv Chtivo Procitovano 26 listopada 2023 Bagalej D I 1915 Rechi v Harkovskoj gorodskoj dume pri izbranii i vstuplenii v dolzhnost Harkovskogo Gorodskogo Golovy Harkov Tipografiya Mirnyj trud s 15 Bogdashina O M 1994 Diyalnist Harkivskoyi naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi im akad D I Bagaliya 1921 1934 rr HDPU s 196 Bloh Leonora Abramivna Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 213 ISBN 5 88500 27 1 Kladbisha Harkova Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Bogdashina O M 2017 D I Bagalij u suchasnij ukrayinskij istoriografiyi Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Istoriya Ukrayini Ukrayinoznavstvo istorichni ta filosofski nauki 25 s 98 107 PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2013 https dermiskrada dosvit org ua news u dergachivski gromadi peremenovano 206 toponimiv 2024 04 26DzherelaGerasimenko N O Bagalij Dmitro Ivanovich 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 159 161 ISBN 966 00 0734 5 Burij V Akademik Bagalij Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2007 29 cherv S 4 Kovpanenko N G Arhitekturno mistecka spadshina Naddnipryanskoyi Ukrayini u vitchiznyanih istorichnih doslidzhennyah kinec HIH pochatok HH st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 S 33 78 80 91 98 104 151 156 161 166 176 197 198 201 202 207 213 Bagalij Dmitro Ivanovich Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 16 17 ISBN 978 966 02 8536 1 http irbis nbuv gov ua E LIB PDF EIF0000083 pdf Zaruba V M Mihajlo Grushevskij ta Dmitro Bagalij Berezil Harkiv 9 S 141 154 Kravchenko V V K 2011 544 s Istorik dlya Ukrayini Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Ogloblin O Ukrayina 1932 1 2 S 167 Pavlova T G O D Bagalij dolya istorika Bagalij O D Istoriya vijskovih poselen v Ukrayini Iz neopublikovanoyi spadshini Harkiv 2007 S 5 32 ISBN 978 966 2918 32 8 Felonyuk Andrij Bagalij Dmitro 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Naukovogo tovaristva im Shevchenka Naukovi zapiski Naukovo doslidchoyi katedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi 6 U S R R Nar komisariat osviti Upr nauk ustanovami Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 487 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yubilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Jvanovicha Bagaliya z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yadesyatih rokovin nauk diyaln U Kiyivi Z druk Ukr akad nauk 1927 XI 194 1187 s il portr 2 ark il portr Zbirnik Ukr akad nauk 51 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Naukovij zbirnik katedri Ch 8 Bibliografiya istoriyi Ukrayini Rosiyi ta ukrayinskogo prava krayeznavstva j etnologiyi bibliogr zb sklala bibliogr komis n d katedri istoriyi ukr kulturi im ak Dm Bagaliya v Harkovi r 1929 Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 146 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Etnografichnij visnik Yubilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Jvanovicha Bagaliya z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yadesyatih rokovin naukovoyi diyalnosti ch 3 Ukr Akad Nauk Etnogr komis za golov redaguv A Lobodi ta V Petrova U Kiyivi Z druk UAN 1927 VII 215 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Telegrammy Utro 1910 932 2 sichnya Bogdashina O M 1994 Diyalnist Harkivskoyi naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi im akad D I Bagaliya 1921 1934 rr HDPU s 196 Bogdashina O M 2008 Slobidskij litopisec istoriyi Ukrayini D I Bagalij Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1 s 88 112 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Bagalij Dmitro Ivanovich Bagalij Dmitro Ivanovich Istorichna nauka u Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini v osobah Enciklopedichnij dovidnik Red kol V Smolij gol red G Boryak zast gol red V Danilenko zast gol red V Krupina vidp sekretar N Vasilyeva sekretar uporyad P Bondarchuk S Kulchickij O Reyent O Rublov O Udod O Yas NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2018 S 128 130 742 s ISBN 978 966 02 8671 9 Istoriya Slobodskoyi Ukrayini prof D I Bagaliya Harkiv 1918 Bagalij Dmitro Ivanovich 27 listopada 2012 u Wayback Machine Sajt KNU im T Shevchenka Listi Volodimira Miyakovskogo do Dmitra Bagaliya 28 veresnya 2021 u Wayback Machine Pidgotuvali do druku G D Kazmirchuk Yu V Latish Nauk red prof G D Kazmirchuka K 2005 T 4 S 173 179 Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Jvanovicha Bagaliya Z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yadesyatih rokovin naukovoyi diyalnosti 23 serpnya 2016 u Wayback Machine K 1927 1188 s Bagalij Dmitro v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij Dmitro v eScriptorium arhiv ridkisnih vidan i rukopisiv dlya nauki ta osviti 10 travnya 2021 u Wayback Machine