Лаос — південносхідноазійська країна, що знаходиться на Індокитайському півострові й не має виходу до моря . Загальна площа країни 236 800 км² (84-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 230 800 км², а на поверхню внутрішніх вод — 6 тис. км². Площа країни майже у 3 рази менша за площу України.
Географія Лаосу | |
---|---|
![]() Географічне положення Лаосу | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південно-Східна Азія |
Координати | 18°00′ пн. ш. 105°00′ сх. д. / 18.000° пн. ш. 105.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 236 800 км² (84-те) |
• суходіл | 98 % |
• води | 2 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 5274 км |
Рельєф | |
Тип | гористий |
Найвища точка | гора (2817 м) |
Найнижча точка | Меконг (70 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Меконг ( км) |
Найбільше озеро | водосховище Нэм Нгам (240 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | деревина, гідроенергія, гіпс, руди кольорових металів, золото, коштовне каміння |
Стихійні лиха | повіді, посухи |
Екологічні проблеми | нерозміновані території, знеліснення, ерозія ґрунтів |
Назва
Офіційна назва — Лаоська Народно-Демократична Республіка, Лаос, ЛНДР (лаос. ສາທາລະນະລັດ ປະຊາທິປະໄຕ ປະຊາຊົນລາວ, ປະເທດລາວ Саталаналат Пахатіпатай Пахахон Лоа, Патет Лао). Назва країни походить від етноніму лаосців — «лао» (лаос. ລາວ) з часів французького панування у XIX сторіччі. Сам етнонім походить, можливо, від давнього індійського імені Лава (लव), одного з двох синів-близнюків бога Рами. Термін може походити також від давньокитайської назви тайської етнічної групи, до якої належать і лаосці — Ай-Лао (лаос. ອ້າຽລາວ, кит. 哀牢, в'єт. ai lao). Давня назва країни — Лан Ханґ (лаос. ລ້ານຊ້າງ), що означає Землю мільйона слонів. Інша назва країни — Муанґ Лао (лаос. ເມືອງລາວ) означає країну народу лао.
Історія дослідження території
Географічне положення
- Карта Лаосу від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Лаосу та США
Лаос — південносхідноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на північному заході — з М'янмою (спільний кордон — 238 км), на півдні — з Камбоджею (555 км), на півночі — з Китаєм (475 км), на заході — з Таїландом (1845 км), на сході — з В'єтнамом (2161 км). Загальна довжина державного кордону — 5274 км. Державний кордон проходить в основному по гребенях гір, а значна дільниця кордону з Таїландом річкою Меконг. Країна не має виходу до вод Світового океану.
Крайні пункти
Час
Геологія
Гори складені переважно гранітами, гнейсами і порізані глибокими ущелинами, по яких протікають численні річки. Гірські хребти чергуються з плато складеними, пісковиками і вапняками.
Корисні копалини
Надра Лаосу багаті на ряд корисних копалин: гіпс, олово, золото, коштовне каміння.
Сейсмічність
Рельєф
Лаос — переважно гірська країна. Середні висоти — 710 м; найнижча точка — уріз вод річки Меконг (70 м); найвища точка — гора або Біа (2817 м). Гори порізані глибокими ущелинами, по яких протікають численні річки. Гірські хребти чергуються з плато, на півночі — плато Сіангкхуанг (висота до 2820 м), на сході — південно-західні схили хребта (Чионгшон), на півдні — плато (Боловен). Вздовж річки Меконг, однієї з найбільших азійських річок, розташована низовина.
- Рельєф Лаосу
- Рельєф Лаосу
- Гіпсометрична карта Лаосу
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гора Пхубіа
- Типовий гірський рельєф
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Лаосу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоженя достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони, вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон. Виділяють три сезони: чітко виражений вологий спекотний — з травня по жовтень, сухий прохолодний — з листопада по лютий, і спекотний сухий — в березні-квітні. Мусон вторгається практично одночасно на всю територію Лаосу.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Лаосу (за Кеппеном)
- Кліматограма Вьєнтьяна
Лаос є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 333,5 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3,1 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Лаосу
- Річка Меконг
- Річка Нам-Нгум
Річки
Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. Найбільші річки: Меконг, що місцями судноплавна, та її притоки , , , , , , , , .
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
У країні найпоширеніші гірські (латеритні ґрунти).
Рослинність
Земельні ресурси Лаосу (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 10,6 %,
- орні землі — 6,2 %,
- багаторічні насадження — 0,7 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 67,9 %;
- інше — 21,5 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни належить до (Індо-малайської області).
Охорона природи
Лаос є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- (Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення) (CITES),
- (Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище) (ENMOD),
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді, посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- нерозміновані території;
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів;
- більшість населення країни не має доступу до якісних ресурсів питної води.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Лаосу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Laos, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Лаос // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Лаос // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Лаос // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) (Лобова Е. В.), (Хабаров А. В.) Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Лаос // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Лаосу |
Вікісховище : Атлас Лаосу.
- Карти Лаосу : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Laos : [англ.] : [арх. 11 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Лаос : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Лаосу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет