У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ліма значення Лі ма Лімак також Рімак ісп Lima кеч Limaq Rimaq стол

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ліма (значення).

Лі́ма, Лімак також Рімак (ісп. Lima; кеч. Limaq, Rimaq) — столиця та найбільше місто Перу, розташоване в долинах річок , і на узбережжі Тихого океану. Місто формує агломерацію разом з портовим містом Кальяо. Ліма заснована іспанським конкістадором Франсиско Пісарро 18 січня 1535, як «Місто Королів». Воно стало головним містом іспанського віце-королівства Перу та, після війни за незалежність, столицею Республіки Перу. Сьогодні біля третини населення країни мешкає в агломерації Ліми, а місто є п'ятим за розміром містом Латинської Америки.

Ліма
ісп. Lima


герб	Прапор Ліми

Провінція і місто Ліма на мапі Перу

Основні дані

12°02′06″ пд. ш. 77°01′07″ зх. д. / 12.03500° пд. ш. 77.01861° зх. д.Координати: 12°02′06″ пд. ш. 77°01′07″ зх. д. / 12.03500° пд. ш. 77.01861° зх. д.

Країна

Перу

Регіон

Ліма

Столиця для

Перу, віцекоролівство Перу, Ліма^[d], ^d і ^d

Засновано

1535

Перша згадка

804 км²

9 674 755 (2020)

2 846,1 осіб/км²

8 472 935

154 м

Водойма

^d

Клімат

Аридний клімат

Назва мешканців

ісп. Limeño, аст. limeñu^[1], аст. limeña^[1], аст. limeño^[1], есп. Limano, фр. Liménien^[2], фр. Liménienne^[2] і італ. limegni

Міста-побратими

Маямі, Акгісар, Клівленд, Пескара, Сан-Хосе, Бордо (1956)^[3], Пекін, Трухільйо, Тегусігальпа, Сан-Паулу^[4]^[5], Маніла, Буенос-Айрес, Мехіко, Мадрид, Остін, Санто-Домінго, Бразиліа, Київ (25 лютого 2010)^[6]^[7], Тайбей (2020)^[8], Тбілісі (2018)^[9]

(+51) 51 1

3936456

r12933390 ·R

15001

Міська влада

Мер міста

^d

Вебсайт

munlima.gob.pe

Мапа

Ліма

Ліма (Перу)

Ліма у Вікісховищі

Історія

В доколумбови часи територію нинішньої Ліми населяли індіанські племена , що займалися рибальством і поливним землеробством. В XV столітті вони були включені до складу Імперії інків.

18 січня 1535 року іспанський конкістадор Франсиско Пісарро заснував місто Сьюдад-де-лос-Реєс, що в перекладі з іспанської означає «місто королів». За відомостями історика Сьєса де Леона: «Оскільки губернатор дон Франсиско Пісарро думав-таки спорудити це поселення, оглянувши долину Сангалья, та інші місця на узбережжі, спускаючись одного разу з кількома іспанцями там, де зараз знаходиться місто, місце йому здалося для цього придатним, і в ньому були необхідні умови. І тому місце було нанесено на креслення, і було споруджено його в рівному полі цієї долини, за два малих ліги від моря». Однак серед місцевого населення ічма замість цієї назви вкоренилося інше, дане місту по річці і Ваке в долині Ліма. Сама вака Римак представляла з себе круглий камінь. Після завоювання і поділу земель іспанцями цей камінь знаходився в саду Херонімо де Сільви.

З першої індіанської хроніки Перу — «Повідомлення кіпукамайоків», 1542 — відомо, що початкове місце розташування Міста Королів знаходилося в іншому місці:

Маркіз [Франсиско Пісарро], після розділу землі відразу ж поїхав, щоб закінчити заселення Міста Королів [Ліми], перенісши його з долини Хауха [Xauxa], де спочатку воно було поставлено, і залишив у Куско заступником-губернатором Ернандо Пісарро і Хуана Пісарро, своїх братів, та інших капітанів, і Гонсало Пісарро з ними.

— Хуан де Бетансос, камайокі Кальапіньа, СУПН та ін. Повідомлення про Походження і Правлінні Інків

У 1536 підрозділи інкських повстанців під керівництвом осадили місто, але іспанцям вдалося відкинути обложників, попри багаторазову чисельну перевагу індіанців.

Коли в 1543 Перу було проголошено іспанським віце-королівством, Ліма стала центром іспанського володарювання в Південній Америці. Згідно з переписом 1614, проведеним віце-королем Перу, маркізом Хуаном де Мендоса-і-Луна в місті проживало 25154 особи, з них: іспанців і креолів — 5257, іспанок — 4359, негрів-рабів — 4529, негритянок — 5857, мулатів і мулаток — 744, індіанців — 1116, індіанок — 867, метисів і метісок — 192, ченців, черниць і їх обслуги — 2227.

Зручне географічне положення Ліми і її столичний статус сприяли розквіту міста, що став головним торговельним центром всієї іспанської Південної Америки. Багатство Ліми привертало увагу ворожих Іспанії держав, а також безлічі піратів. Для захисту міста в 1684-1687 була споруджена грандіозна система оборонних споруд. На жаль, найсильніший землетрус 1687 великою мірою зруйнував як міські стіни, так і саме місто, ставши поворотним пунктом в історії Ліми. У наступні десятиліття місто втратило своє торгове значення на користь Буенос-Айрес і Картахени. Не менш сильний землетрус 1746 знову завдав величезної шкоди місту, давши, разом з тим, старт великої реконструкції Ліми.

Опора міської економіки на торгівлю з метрополією призвела до того, що еліта Ліми виступала проти набираювших популярність ідей про незалежність від Іспанської імперії. У вересні 1820 генерал Сан-Мартін висадився зі своєю армією в Перу, захопив Ліму і на наступний рік, 28 липня 1821, проголосив незалежність держави Перу, а Ліма отримала статус столиці.

Після 2-ї Тихоокеанської війни Ліма довгий час (1884-1929) перебувала в стані глибокої економічної кризи. І тільки у 1930 положення міста стабілізувалося. Величезний збиток завдав землетрус у 1940. Однак в період політичної нестабільності, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х, у столиці знову відзначалися масова безробіття та високий рівень інфляції. Попри всі економічні проблеми, Ліма стала центром тяжіння сотень тисяч мігрантів з гірських районів країни. Так, у 1940-1980 населення міста зросло з 0,6 до 4,8 мільйонів осіб. Масовий наплив бідних жителів гірських областей привів до утворення великих районів нетрів навколо міста, цю проблему не вдається подолати й донині.

З 1993 в економіці Перу намітився деякий прогрес, з початку 1994 економіка столиці та країни в цілому почала швидко розвиватися. Тепер^[] економіко-політичну обстановку в Лімі можна схарактеризувати як стабільну.

Географія і клімат

Географічні відомості

Ліма розташована на узбережжі Тихого океану, у долинах річок , Чильйон і Лурін, у підніжжя Анд. Історичний центр міста знаходиться приблизно за 15 кілометрів від океану, на березі річки Римак. Висота міста над рівнем моря коливається від 0 (набережна океану) до 500 (нетрі на оточуючих Ліму горах) метрів. Природна рослинність представлена головним чином рідкісними чагарниками і кактусами.

Місто-порт Кальяо, оточений з трьох боків територією Ліми і з заходу — Тихим океаном, формально є окремим населеним пунктом, але фактично давно злився з Лімою.

Клімат

Клімат в Лімі досить своєрідний — з високим рівнем вологості, але з практично повною відсутністю опадів, попри те, що місто розташоване на 12-му градусі південної широти і майже на рівні моря. Він визначається впливом холодного океанічного течії Гумбольдта, що виходить з Антарктиди, близькістю Анд і тропічними широтами.

Через майже постійну низьку щільну хмарність, тривалість сонячного сяйва в Лімі становить 1284 години на рік (в середньому 28,6 годин в липні і 179,1 годин у січні). Для широти, на якій розташоване місто, ці показники винятково низькі.

Абсолютний мінімум температури повітря: +8,9 °C (15 липня 1986)
Абсолютний максимум температури повітря: +33,3 °C (31 березня 1983)

Клімат Ліми
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	31	32	32	31	30	28	30	26	26	26	27	31	32
Середній максимум, °C	26	26	26	24	22	20	19	18	19	20	22	24	22
Середня температура, °C	23	23	23	21	20	18	17	17	17	18	20	21	20
Середній мінімум, °C	20	20	20	18	17	16	15	15	15	16	17	18	17
Абсолютний мінімум, °C	16	17	16	13	12	11	10	10	10	10	8	10	8
Норма опадів, мм	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Джерело: Weatherbase

Населення

Чисельність жителів Ліми (з передмістями) — більше 9 млн осіб, що становить приблизно третину населення Перу. Місто відрізняється вкрай різноманітним етнічним і расовим складом населення:

— 40 %
Метиси — 44 %
Азіати — 8 %
Індіанці — 5 %
— 3 %

Велика частина білих є нащадками (у порядку убування чисельності) іспанських, італійських, німецьких і хорватських переселенців. Ліма має найбільшу за чисельністю в Латинській Америці китайську громаду і другу (після Сан-Паулу) японську.

Завдяки настільки різноманітній культурній спадщині городян Ліму часто називають «Кулінарна столиця обох Америк», тут можна зустріти ресторани практично всіх кухонь світу.

Офіційних мов дві: іспанська та кечуа.

Віряни переважно католики.

Рівень злочинності досить високий, як і в усіх великих латиноамериканських містах.

Економіка

Пассаж Піура — популярний торговий центр в історичній частині міста

Є безумовним фінансовим і промисловим центром Перу (більше 2/3 ВВП країни) і одним з основних економічних центрів Латинської Америки.

Завдяки дешевій і кваліфікованій робочій силі, розвиненій інфраструктурі і доступу до дешевої сировини в місті і околицях розміщено понад 7000 промислових підприємств, переважно текстильної, харчової, нафтопереробної та хімічної промисловості.

Основні фінансові установи Ліми зосереджені в районі Сан-Ісідро і включають в себе такі банки, як «Banco de Crédito del Perú», Interbank, Bank of the Nation, Banco Continental, MiBanco, Banco Interamericano de Finanzas, Banco Finaciero, Banco de Comercio і Credit Scotia. У Лімі також розміщена регіональна штаб-квартира банку Standard Chartered.

Все більшу роль в міській економіці з кожним роком відіграє туризм. Велика частина з мільйонів туристів, які щороку відвідують країну, починають своє знайомство з нею зі столиці.

Транспорт

Ліму обслуговує Міжнародний аеропорт ім. Хорхе Чавеса (IATA: 'LIM' , ICAO: 'SPIM' ), розташований за 11 кілометрв на північний захід від історичного центру міста, з пасажирообігом 13,3 млн осіб на рік (2012), що є четвертим показником на континенті. Регулярні пасажирські рейси виконуються в десятки міст Північної і Південної Америк, а також в Париж, Мадрид і Амстердам. У 2012 визнав аеропорт Ліми найкращим у Південній Америці.

Через Ліму проходить Панамериканське шосе. Також в місті починається Центральне шосе (вип. Carretera Central ), що з'єднує столицю з внутрішніми районами країни і який закінчується в Пулькапе біля кордону з Бразилією. Автобусний транспорт в Перу прекрасно розвинений, десятки компаній пропонують міжміські рейси на комфортабельних двоповерхових автобусах.

Порт Ліми, розташований в передмісті Кальяо, є найбільшим в Південній Америці рибальським портом і одним з найбільших по вантажообігу.

У Лімі починається 535-кілометрова залізниця Ferrocarril Central Andino , що з'єднує центр гірничодобувного регіону Серро-де-Паско з морським портом, друга за висотою над рівнем моря в світі. Крім доставки руди дорога використовується також в туристичних цілях.

Система громадського транспорту Ліми відрізняється неабиякою часткою хаосу. В місті діє близько 500 транспортних компаній, обслуговуючих вдвічі більше число автобусних маршрутів. В рамках наведення порядку у сфері транспорту міська влада в 2010 відкрила 33-кілометровий маршрут швидкісних автобусів El Metropolitano, а в 2011 почала роботу перша гілка метрополітену Ліми (26 станцій, 34 кілометра).

Культура і пам'ятки

Ансамбль будівель колоніальної епохи в центрі Ліми

На культуру Ліми справила величезний вплив індіанська спадщина Перу, а також прадавня цивілізація інків, що жили на перуанській землі до завоювання її іспанцями. До виникнення імперії інків, в 1 ст. до н. е. — 7 ст. н. е. на території Ліми існувала Лімська культура.

Спадщину високорозвиненої цивілізації інків можна бачити не тільки в численних археологічних пам'ятниках і знахідках, які зберігаються в музеях Ліми, але і в сучасній народній творчості мешканців столиці Перу. Будівлі колоніального періоду являють собою змішання іспанського і індіанського стилів, поєднання яких перуанці назвали креольським стилем. Крім чудових будівель, зведених під впливом іспанської та індіанської культур, у Лімі є кілька архітектурних споруд, побудованих в стилі мудехар, з яскраво вираженим мавританським впливом. Також у столиці можна побачити безліч зразків сучасної архітектури.

Серед музеїв Ліми слід відзначити Національний музей історії; Музей нації, експозиції якого відносяться до колоніальної епохи і раннього періоду незалежності; Національний музей антропології і археології, де представлена багата колекція творів мистецтва доколумбового періоду; художній музей; Музей віце-королівства, який зберігає зразки меблів, одягу та живопису колоніального періоду; Природний історичний музей «Хав'єр Прадо»; Галерею сучасного перуанського мистецтва, де надається можливість ознайомитися з творчістю сучасних перуанських художників.

У країні практично щороку відкриваються нові виші, зокрема в Лімі, крім всесвітньо відомого університету Сан-Маркос, є ще кілька вищих навчальних закладів. Значне зібрання книг зберігається в Національній бібліотеці та бібліотеках університетів.

У столиці знаходиться Національна консерваторія і симфонічний оркестр, створений в 1938 у. У програмі оркестру переважають твори композиторів Перу: Андреса Саса Оршассаля, Карлоса Санчеса Малаги, Армандо Гевари Очаро та інших.

З середини XVI століття важливе місце в культурному житті Ліми займає театр. У 1548 у на площі Сан-Педро відбулась перша світська театральна вистава. Тепер^[] найвідомішим театром країни є Муніципальний театр в Лімі, приміщення якого також використовується як концертний зал.

Серед найбільших газет, що виходять в Лімі, особливо популярною є газета «Комерсіо», заснована в 1839, а також «Експрес», «Републіка» і офіційне урядове видання «Перуано».

Міста-побратими

Лос-Анджелес (англ. Los Angeles), США
Маямі (англ. Miami), США
Клівленд (англ. Cleveland), США
Остін (англ. Austin, Texas), США
Київ (укр. Київ), Україна
Акхісар (тур. Akhisar), Туреччина
Каїр (араб. القاهرة‎), Єгипет
Монреаль (фр. Montréal), Канада
Тегусігальпа (ісп. Tegucigalpa), Гондурас
Пекін (кит. 北京), Китай

Пам'ятники

Пам'ятник севіче — національній перуанській страві на основі свіжої риби, маринованої в соку лайма, відкритий в 2013

Цікаве

На честь міста названо астероїд 10867 Ліма.

Галерея

— важливий релігійний центр до прибуття іспанських конкістадорів
— значна архітектурна принада Ліми в колоніальний період
Мерія вночі
Монастир св. Франциска
Інтер'єр церкви св. Домінґо
Будинок Каса де Альяга з типовими для Ліми балконами
Вулична їжа в центрі Ліми
Вид на Культурний Центр Національного університету Сан-Маркос, ліворуч університетський парк, годинник університету та пам'ятник Сан Маркосу; праворуч історична будівля «Casona de San Marcos»
Порт Кальяо
Метрополітен Ліми, потяг
Ботанічний сад лікарських рослин

Примітки

http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=29814
http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
http://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5347
https://www.munlima.gob.pe/la-municipalidad/hermanamientos/
http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
https://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838
http://economicforum.ge/img/original/2024/5/29/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98-Print-21.09.23.pdf
{{cite web | Author = Педро Сьєса де Леон. | Url = http://kuprienko.info/pedro-cieza-de-leon-cronica-del-peru-parte-primera-al-ruso/ | Title = Хроніка Перу. Частина Перша. | Publisher = www.kuprienko.info (А. Скромніцкій) | Datepublished = 2008-07-24 | Accessdate = 2012-11-11 | Description = | Archiveurl = http: //archive.is/sQQr | archivedate = 2012-07-09}}
. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 17 серпня 2014.
{{cite web | Author = Хуан де Бетансос, камайокі Кальапіньа, СУПН та ін. | Url = http://kuprienko.info/relacion-de-quipucamayos-por-callapina-y-supno-y-otros-1542-al-ruso/ | Title = Повідомлення про Походження і Правлінні Інків, 1542 | Publisher = www.kuprienko.info (А. Скромніцкій) | Datepublished = 2010-01-03 | Accessdate = 2012-11-11 | Description = Перша хроніка перуанських індіанців, з книги Juan de Betanzos. Suma y Narracion de los Incas. - Madrid, Ediciones Polifemo, 2004, , стор. 358-390 | Archiveurl = http: //archive.is/Ev2g | archivedate = 2012-12-05}}
. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
= B Overseas Compatriot Affairs Commission
. Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.

Див. також

Регіон Ліма

Посилання

Це незавершена стаття з географії Перу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[[http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=29814_http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=29814]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=29814

[[http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf_http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf

[[http://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5347_http://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5347]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5347

[[https://www.munlima.gob.pe/la-municipalidad/hermanamientos/_https://www.munlima.gob.pe/la-municipalidad/hermanamientos/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://www.munlima.gob.pe/la-municipalidad/hermanamientos/

[[http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007_http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttp://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007

[[https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf_https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttps://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf

[[https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/_https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] ttps://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/

[[https://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838_https://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttps://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838

[[http://economicforum.ge/img/original/2024/5/29/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98-Print-21.09.23.pdf_http://economicforum.ge/img/original/2024/5/29/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98-Print-21.09.23.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] ttp://economicforum.ge/img/original/2024/5/29/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98-Print-21.09.23.pdf

[10] {{cite web | Author = Педро Сьєса де Леон. | Url = http://kuprienko.info/pedro-cieza-de-leon-cronica-del-peru-parte-primera-al-ruso/ | Title = Хроніка Перу. Частина Перша. | Publisher = www.kuprienko.info (А. Скромніцкій) | Datepublished = 2008-07-24 | Accessdate = 2012-11-11 | Description = | Archiveurl = http: //archive.is/sQQr | archivedate = 2012-07-09}}

[11] . Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 17 серпня 2014.

[12] {{cite web | Author = Хуан де Бетансос, камайокі Кальапіньа, СУПН та ін. | Url = http://kuprienko.info/relacion-de-quipucamayos-por-callapina-y-supno-y-otros-1542-al-ruso/ | Title = Повідомлення про Походження і Правлінні Інків, 1542 | Publisher = www.kuprienko.info (А. Скромніцкій) | Datepublished = 2010-01-03 | Accessdate = 2012-11-11 | Description = Перша хроніка перуанських індіанців, з книги Juan de Betanzos. Suma y Narracion de los Incas. - Madrid, Ediciones Polifemo, 2004, , стор. 358-390 | Archiveurl = http: //archive.is/Ev2g | archivedate = 2012-12-05}}

[es-13] . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.

[dias-14] = B Overseas Compatriot Affairs Commission

[aer-15] . Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.

[16] . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]