Мосуо (діалект)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Насі (значення).

Насі — мова, що поширена на південному заході Китаю, якою розмовляють представники народу насі, а також низка менших етнічних груп, включених урядом КНР в їх склад, таких як мосуо, та ін. Насі належить до тибето-бірманських мов, формуючи в їхньому складі власну групу.

Насі
納西語
Поширена в	КНР
Регіон	Юньнань, Тибет
Етнічність	насі, мосуо
Носії	310 000 осіб
Писемність	, ґеба, , латинська абетка
Класифікація	сино-тибетські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	nbf і nxq

Загальні відомості

Загальна кількість носіїв — 308 839 осіб (за переписом 2000 року). Поширена мова переважно в провінції Юньнань: в (200 тисяч осіб), менше — в повітах Вейсі, Шангрі-Ла, Нінлан, Дечен, Юншен, Хецін, Цзяньчуань, і Ланьпін. А також в повітах (Паньчжихуа), і Мулі (Ляншань-Їська автономна префектура) провінції Сичуань і в повіті Маркам Тибетського автономного району .

Мова активно використовується серед всіх верств і вікових груп населення, ведеться викладання в початковій школі, видаються газети і художня література, ведуться теле- і радіопередачі.

Як друга мова використовується частиною представників народів лісу, , бай, а також дуже незначною частиною тибетців.

Писемність

Абетка Фрейзера для мови насі

Історично у насі існувало дві писемності — піктографічна і складова — геба.

Донгба включає 1400—2000 символів, 90 % яких представляли піктограми, незначна кількість знаків несло суто фонетичне навантаження. Ця писемність використовувалася жерцями для запису сакральних текстів. Залишилося декілька десятків осіб похилого віку, які володіють цією писемністю.

Геба — складова писемність, що включає символи, похідні від китайських ієрогліфів, спрощені піктограми донгба і оригінальні знаки. Символи геба не мали фіксованого прочитання, кожен жрець при записі тексту використовував ті чи інші знаки на свій розсуд.

 — абетка, що створена місіонером Джеймсом Фрейзером для мови . На початку 1930-х років цією абеткою мовою насі було видано низку християнських текстів.

Латинська абетка, заснована на піньїні, була введена китайським урядом в 1957 році і реформована в 1982, 1985 і 1999 роках. Характерною рисою є використання приголосних у кінці складу для позначення тонів, на зразок орфографії , , чжуан і низки інших мов Китаю. Близько 75 тисяч осіб можуть читати і писати, використовуючи цей алфавіт.

Літера	МФА	Літера	МФА	Літера	МФА
b	[p]	g	[k]	z	[ts]
p	[ph]	k	[kh]	c	[tsh]
bb	[mb]	gg	[ŋ̩g]	zz	[ndz]
m	[m]	ng	[ŋ̩]	s	[s]
f	[f]	h	[x]	ss	[z]
d	[t]	j	[tɕ]	zh	[tʂ]
t	[th]	q	[tɕh]	ch	[tʂh]
dd	[nd]	jj	[ndʑ]	rh	[ndʐ]
n	[n]	ni	[ȵ]	sh	[ʂ]
l	[l]	x	[ɕ]	r	[ʐ]

Фінали:

Літера	МФА	Літера	МФА	Літера	МФА	Літера	МФА
i	[i]	a	[a]	v	[v]	ui	[ui]
u	[u]	o	[o]	iai	[iæ]	uai	[uæ]
iu	[y]	e	[ə]	ia	[ia]	ua	[ua]
ei	[e]	er	[ər]	ie	[iə]	ue	[uə]
ai	[æ]	ee	[ɯ]	iei	[ie]

Низький висхідний тон позначається буквою f після відповідного складу, високий тон — l, низький тон — q. Середній тон на письмі не позначається .

Синтаксис

Насі — коренева мова з розвиненою системою . Базовий порядок слів — SOV (підмет — додаток — присудок).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
2. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
3. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
4. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2021.
5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022. Процитовано 20 січня 2021.
6. [1] — 2012. — P. 37. — . з джерела 13 лютого 2017

Література

• ,
• Liberty A. Lidz, «A Synopsis of Yongning Na (Mosuo)», The 39th International Conference on Sino-Tibetan Languages and Linguistics University of Washington, Seattle, September 15-17, 2006 [ 23 березня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• Мова насі на , 15th edition. SIL International.
• Писемність насі на Omniglot: Writing system & languages of the World [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]