Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Діляра (Ділара) Алекпер-кизи (Алекперівна) Алієва (азерб. Dilarə Ələkbər qızı Əliyeva; 1929, Тбілісі — 1991, Ґахський район) — азербайджанська та радянська літературознавиця, перекладачка, нізамізнавиця і картвелолог, доктор філологічних наук, член Спілки письменників Азербайджану (з 1960 року), Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР, депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР.
| Алієва Діляра Алекпер-кизи | |
|---|---|
| Народилася | 14 грудня 1929 Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР |
| Померла | 19 квітня 1991 (61 рік) Ґах, Азербайджанська РСР, СРСР ·автомобільна аварія |
| Поховання | Алея честі |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | літературознавиця, політична діячка, перекладачка |
| Alma mater | Бакинський державний університет |
| Заклад | d |
| Посада | член Міллі Меджліс Азербайджану[d] |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
 Алієва Діляра Алекпер-кизи у Вікісховищі | |
Біографія
Діляра Алієва народилася 14 грудня 1929 року в місті Тбілісі в родині коваля. Закінчила середню школу № 97 Тбілісі. Після чого вступила на сходознавчий факультет Азербайджанського державного університету.
Після вступу в аспірантуру Інституту мови і літератури імені Нізамі Академії наук Азербайджанської РСР відряджена в Інститут літератури імені Шота Руставелі Академії наук Грузинської РСР. Тут вона працювала над кандидатською дисертацією на тему «Відображення азербайджано-грузинських літературних зв'язків у літературі XIX століття», яку захистила в 1954 році.
Пізніше Алієва працювала на посадах молодшого наукового співробітника в Інституті мови і літератури імені Нізамі Академії наук Азербайджанської РСР, старшим науковим співробітником в Музеї літератури імені Нізамі, директором відділу літератури стародавнього світу та середніх віків музею, а потім на посадах старшого наукового співробітника відділу літературних зв'язків Інституту літератури імені Нізамі, старшого наукового співробітника відділу нізамізнавства, провідним науковим співробітником відділу літературних зв'язків інституту, будучи в той же час директором відділу. У 1984 році захистила докторську дисертацію за темою «Нізамі і грузинська література».
У 1988 році з початком Карабахського конфлікту Діляра Алієва стає активним членом Народного руху Азербайджану. Пізніше обрана членом Ради правління Народного фронту Азербайджану. Крім цього Діляра Алієва була однією із засновників і керівників Товариства захисту прав жінок. Була депутатом від блоку демократів Верховної Ради Азербайджанської РСР.
19 квітня 1991 році машина, в якій їхали Діляра Алієва і тюрколог і мовознавець Айдин Мамедов потрапила в аварію на території Ґахського району. Обидва вчені загинули в аварії. Похована Алієва на II Алеї почесного поховання в Баку.
Ім'я Діляри Алієвої носить організація, що займається захистом прав жінок та одна з вулиць міста Баку. На стіні будинку, в якому жила Алієва, встановлена меморіальна дошка.
Наукові роботи
- М. Ф. Ахундов и его связи с грузинской литературой. — «Труды объедин. научной сессии АН СССР и академий наук закавк. республик по обществ, наукам». Стенограф, отчет. Баку, Ак. наук Азербайдж. ССР, 1957, с. 687—690.
- Из истории азербайджанско-грузинских литературных связей. Баку, Академия наук Азербайджанской ССР, 1958. 177 с.
- Азербайджанские писатели-классики о Грузии и Тбилиси. — «Заря Востока», 1958, № 244, 19 окт.
- Славя братство народов. [Из истории азерб.- груз. лит. связей] . — Лит. Грузия, 1974, № 5, с. 82—86.
- Низами и грузинская литература. — Б., Элм, 1988. 212 с.
Переклади на азербайджанську
- Qardaşlar (рассказы). Б.: Азернешр, 1972, 122 с.
- Bir gecənin sevinci (рассказы). Б.: Гянджлик, 1977, 82 с.
- Arçil Sulakauri. Aşağı-yuxarı (повести и рассказы). Б.: 1978, 185 с.
- Şota Rustaveli. Pələng dərisi geymiş pəhləvan. Б.: Элм, 1978, 201 с.
- Mixail Cavaxişvili. Torpaq çəkir. Б.: Язычы, 1980, 248 с.
- İlya Çavçavadze. Dilənçinin hekayəti. Б.: Язычы, 1987, 151 с.
- Kür Xəzərə qovuşur (избранное из грузинской литературы). Б.: Язычы, 1988, 383 с.
Примітки
- Bu məşhurlarımız yol terroruna qurban gedib — Adlar [ 13 листопада 2020 у Wayback Machine.] (азерб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aliyeva Dilyara Dilara Alekper kizi Alekperivna Aliyeva azerb Dilare Elekber qizi Eliyeva 1929 Tbilisi 1991 Gahskij rajon azerbajdzhanska ta radyanska literaturoznavicya perekladachka nizamiznavicya i kartvelolog doktor filologichnih nauk chlen Spilki pismennikiv Azerbajdzhanu z 1960 roku Zasluzhenij diyach mistectv Gruzinskoyi RSR deputat Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Aliyeva Dilyara Alekper kiziNarodilasya14 grudnya 1929 1929 12 14 Tiflis Zakavkazka RFSR SRSRPomerla19 kvitnya 1991 1991 04 19 61 rik Gah Azerbajdzhanska RSR SRSR avtomobilna avariyaPohovannyaAleya chestiKrayina SRSRDiyalnistliteraturoznavicya politichna diyachka perekladachkaAlma materBakinskij derzhavnij universitetZakladdPosadachlen Milli Medzhlis Azerbajdzhanu d Naukovij stupindoktor filologichnih nauk d Aliyeva Dilyara Alekper kizi u VikishovishiBiografiyaDilyara Aliyeva narodilasya 14 grudnya 1929 roku v misti Tbilisi v rodini kovalya Zakinchila serednyu shkolu 97 Tbilisi Pislya chogo vstupila na shodoznavchij fakultet Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu Pislya vstupu v aspiranturu Institutu movi i literaturi imeni Nizami Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR vidryadzhena v Institut literaturi imeni Shota Rustaveli Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR Tut vona pracyuvala nad kandidatskoyu disertaciyeyu na temu Vidobrazhennya azerbajdzhano gruzinskih literaturnih zv yazkiv u literaturi XIX stolittya yaku zahistila v 1954 roci Piznishe Aliyeva pracyuvala na posadah molodshogo naukovogo spivrobitnika v Instituti movi i literaturi imeni Nizami Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR starshim naukovim spivrobitnikom v Muzeyi literaturi imeni Nizami direktorom viddilu literaturi starodavnogo svitu ta serednih vikiv muzeyu a potim na posadah starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu literaturnih zv yazkiv Institutu literaturi imeni Nizami starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu nizamiznavstva providnim naukovim spivrobitnikom viddilu literaturnih zv yazkiv institutu buduchi v toj zhe chas direktorom viddilu U 1984 roci zahistila doktorsku disertaciyu za temoyu Nizami i gruzinska literatura U 1988 roci z pochatkom Karabahskogo konfliktu Dilyara Aliyeva staye aktivnim chlenom Narodnogo ruhu Azerbajdzhanu Piznishe obrana chlenom Radi pravlinnya Narodnogo frontu Azerbajdzhanu Krim cogo Dilyara Aliyeva bula odniyeyu iz zasnovnikiv i kerivnikiv Tovaristva zahistu prav zhinok Bula deputatom vid bloku demokrativ Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR 19 kvitnya 1991 roci mashina v yakij yihali Dilyara Aliyeva i tyurkolog i movoznavec Ajdin Mamedov potrapila v avariyu na teritoriyi Gahskogo rajonu Obidva vcheni zaginuli v avariyi Pohovana Aliyeva na II Aleyi pochesnogo pohovannya v Baku Im ya Dilyari Aliyevoyi nosit organizaciya sho zajmayetsya zahistom prav zhinok ta odna z vulic mista Baku Na stini budinku v yakomu zhila Aliyeva vstanovlena memorialna doshka Naukovi robotiM F Ahundov i ego svyazi s gruzinskoj literaturoj Trudy obedin nauchnoj sessii AN SSSR i akademij nauk zakavk respublik po obshestv naukam Stenograf otchet Baku Ak nauk Azerbajdzh SSR 1957 s 687 690 Iz istorii azerbajdzhansko gruzinskih literaturnyh svyazej Baku Akademiya nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1958 177 s Azerbajdzhanskie pisateli klassiki o Gruzii i Tbilisi Zarya Vostoka 1958 244 19 okt Slavya bratstvo narodov Iz istorii azerb gruz lit svyazej Lit Gruziya 1974 5 s 82 86 Nizami i gruzinskaya literatura B Elm 1988 212 s Perekladi na azerbajdzhanskuQardaslar rasskazy B Azerneshr 1972 122 s Bir gecenin sevinci rasskazy B Gyandzhlik 1977 82 s Arcil Sulakauri Asagi yuxari povesti i rasskazy B 1978 185 s Sota Rustaveli Peleng derisi geymis pehlevan B Elm 1978 201 s Mixail Cavaxisvili Torpaq cekir B Yazychy 1980 248 s Ilya Cavcavadze Dilencinin hekayeti B Yazychy 1987 151 s Kur Xezere qovusur izbrannoe iz gruzinskoj literatury B Yazychy 1988 383 s PrimitkiBu meshurlarimiz yol terroruna qurban gedib Adlar 13 listopada 2020 u Wayback Machine azerb