Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німе цька Схі дна А фрика нім Deutsch Ostafrika німецька колонія в Східній Африці яка існувала в 1885 1919 рр на територ

Німецька Східна Африка

Німецька Східна Африка

Німе́цька Схі́дна А́фрика (нім. Deutsch-Ostafrika) — німецька колонія в Східній Африці, яка існувала в 1885—1919 рр. на території сучасних Танзанії (континентальної частини країни Танганьїки), Бурунді і Руанди.

Schutzgebiet Deutsch-Ostafrika
Німецька Східна Африка
Німецька колонія
↓ 1885 – 1919 ↓
image image
Прапор Герб
image
Східна Африка: історичні кордони на карті
Німецька Східна Африка позначена червоним, інші німецькі колонії — синім
Столиця Багамойо (1885-1890)
Дар-ес-Салам (1890-1918)
Державний устрій Колонія
 - 1871-1888 Вільгельм I
 - 1888-1888 Фрідріх III
 - 1888-1918 Вільгельм II
Губернатор
 - 1885-1889 (перший) Карл Петерс ()
 - 1912-1918 (останній) Генріх Альберт Шні (Heinrich Albert Schnee)
Історичний період Новий імперіалізм
 -  27 лютого 1885
 - Угода про кородони 1 липня 1890
 - Маджі Маджі договір 21 жовтня 1905
 - Перехід до Великої Британії 25 листопада 1918
 - Скасовано 28 червня 1919
Площа
 - 1913 995 000 км2
Населення
 - 1913 7 700 000 осіб
     Густота 7,7 осіб/км² 
Валюта рупія
Попередник		 Наступник
image Султанат Занзібар
image Королівство Руанда
image Королівство Бурунді
Танганьїка (територія) image
Руанда-Урунді image
Португальська Східна Африка image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Німецька Східна Африка

Історія

Початок колонії було покладено в 1885 році, коли німецьке керівництво надало право на освоєння територій для захисту германських інтересів торговельній компанії Карла Петерса (Carl Peters) (German East Africa Company), який власне й очолив «Товариство німецької колонізації» й відразу потому новостворену колонію. У 1890 році за умовами т.зв. Занзібарського договору володіння Занзібарського султанату були поділені між Німеччиною і Британською Східною Африкою, а сам Занзібар став британським протекторатом. У складі Німецької Східної Африки опинились колишні материкові володіння Занзібарського султанату — стратегічно важливе узбережжя Індійського океану (суч. Танзанія), що приєднувалося до освоєних германцями раніше внутрішніх територій.

Попри колоніальний статус територій, за німців почав впроваджуватися сучасніший спосіб обробітку землі, була прокладена залізниця, навчалося місцеве населення, для нього будувалися школи й створювалася писемність. Значних економічних зисків від цієї колонії Німеччина так ніколи й не отримала: Східна Африка продовжувала субсидуватися німецьким урядом. У адміністративному плані управління колонією спиралося на зв'язки з вождями племен (в перші двадцять років колонізації німцям постійно доводилось придушувати повстання тубільних народів проти колонізаторів, напр., Маджі-Маджі 1905-07 рр.).

Під час Першої світової війни, збройні сили колонії, що складалися з 3 тис. європейців і 11 тис. місцевих, очолював генерал Пауль фон Леттов-Форбек, який на початковій стадії проводив успішні бої з британськими колоніальними військами. Проте пізніше він змушений був відступати, через наступ бельгійців з боку Бельгійського Конго й браку та перебоїв з ресурсами. З невеликим загоном фон Леттов-Форбек висунувся на територію Мозамбіку і Північної Родезії, де зрештою віддав наказ про припинення вогню за три дні. Першу Світову війну було скінчено (листопад 1918 року), а фон Леттов-Форбек зі своїм загоном став, таким чином, командувачем єдиного в колоніальній Німеччині збройного формування, що не здалось ворогу. Згодом тубільні вояки, що брали участь у кампанії на боці Німецької Східної Африки, отримували пенсію від урядів Веймарської республіки та ФРН.

За умовами Версальського мирного договору (1919) Німецьку Східну Африку було поділено: західна менша частина відійшла Бельгії — тут було утворено підмандатну територію Руанда-Урунді, незначна частина (Кіонгський трикутник) на півдні стала частиною Португальського Мозамбіку, решту територій було передано у володіння Британії, що перейменувала колонію на Танганьїку. Остання лишалась залежною до 1961 року, у 1962 році проголосили незалежність Руанда та Бурунді.

Губернатори Німецької Східної Африки (1885-1918)

image
Карл Петерс, 1882
  • Карл Петерс (Carl Peters, *1856—†1918) — 1885—1889
  • Герман фон Віссман (Hermann von Wissmann) — 1889—1891
  • Юліус фон Зоден (Julius von Soden) — 1891—1893
  • Фрідрих фон Шеле (Friedrich von Schele) — 1893—1895
  • Герман фон Віссман (Hermann von Wissmann) — 1895—1896
  • Едуард фон Ліберт (Eduard von Liebert) — 1896—1901
  • Ґустав фон Ґьотцен (Gustav Adolf von Götzen) — 1901—1906
  • Альбрехт фон Рехенберґ (Albrecht von Rechenberg) — 1906—1912
  • Хайнріх Шнєе (Heinrich Albert Schnee) — 1912—1918

Див. також

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nime cka Shi dna A frika nim Deutsch Ostafrika nimecka koloniya v Shidnij Africi yaka isnuvala v 1885 1919 rr na teritoriyi suchasnih Tanzaniyi kontinentalnoyi chastini krayini Tanganyiki Burundi i Ruandi Schutzgebiet Deutsch Ostafrika Nimecka Shidna Afrika Nimecka koloniya 1885 1919 Prapor Gerb Shidna Afrika istorichni kordoni na kartiNimecka Shidna Afrika poznachena chervonim inshi nimecki koloniyi sinim Stolicya Bagamojo 1885 1890 Dar es Salam 1890 1918 Derzhavnij ustrij Koloniya 1871 1888 Vilgelm I 1888 1888 Fridrih III 1888 1918 Vilgelm II Gubernator 1885 1889 pershij Karl Peters 1912 1918 ostannij Genrih Albert Shni Heinrich Albert Schnee Istorichnij period Novij imperializm 27 lyutogo 1885 Ugoda pro korodoni 1 lipnya 1890 Madzhi Madzhi dogovir 21 zhovtnya 1905 Perehid do Velikoyi Britaniyi 25 listopada 1918 Skasovano 28 chervnya 1919 Plosha 1913 995 000 km2 Naselennya 1913 7 700 000 osib Gustota 7 7 osib km Valyuta rupiya Poperednik Nastupnik Sultanat Zanzibar Korolivstvo Ruanda Korolivstvo Burundi Tanganyika teritoriya Ruanda Urundi Portugalska Shidna Afrika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka Shidna AfrikaIstoriyaPochatok koloniyi bulo pokladeno v 1885 roci koli nimecke kerivnictvo nadalo pravo na osvoyennya teritorij dlya zahistu germanskih interesiv torgovelnij kompaniyi Karla Petersa Carl Peters German East Africa Company yakij vlasne j ocholiv Tovaristvo nimeckoyi kolonizaciyi j vidrazu potomu novostvorenu koloniyu U 1890 roci za umovami t zv Zanzibarskogo dogovoru volodinnya Zanzibarskogo sultanatu buli podileni mizh Nimechchinoyu i Britanskoyu Shidnoyu Afrikoyu a sam Zanzibar stav britanskim protektoratom U skladi Nimeckoyi Shidnoyi Afriki opinilis kolishni materikovi volodinnya Zanzibarskogo sultanatu strategichno vazhlive uzberezhzhya Indijskogo okeanu such Tanzaniya sho priyednuvalosya do osvoyenih germancyami ranishe vnutrishnih teritorij Popri kolonialnij status teritorij za nimciv pochav vprovadzhuvatisya suchasnishij sposib obrobitku zemli bula prokladena zaliznicya navchalosya misceve naselennya dlya nogo buduvalisya shkoli j stvoryuvalasya pisemnist Znachnih ekonomichnih ziskiv vid ciyeyi koloniyi Nimechchina tak nikoli j ne otrimala Shidna Afrika prodovzhuvala subsiduvatisya nimeckim uryadom U administrativnomu plani upravlinnya koloniyeyu spiralosya na zv yazki z vozhdyami plemen v pershi dvadcyat rokiv kolonizaciyi nimcyam postijno dovodilos pridushuvati povstannya tubilnih narodiv proti kolonizatoriv napr Madzhi Madzhi 1905 07 rr Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zbrojni sili koloniyi sho skladalisya z 3 tis yevropejciv i 11 tis miscevih ocholyuvav general Paul fon Lettov Forbek yakij na pochatkovij stadiyi provodiv uspishni boyi z britanskimi kolonialnimi vijskami Prote piznishe vin zmushenij buv vidstupati cherez nastup belgijciv z boku Belgijskogo Kongo j braku ta pereboyiv z resursami Z nevelikim zagonom fon Lettov Forbek visunuvsya na teritoriyu Mozambiku i Pivnichnoyi Rodeziyi de zreshtoyu viddav nakaz pro pripinennya vognyu za tri dni Pershu Svitovu vijnu bulo skincheno listopad 1918 roku a fon Lettov Forbek zi svoyim zagonom stav takim chinom komanduvachem yedinogo v kolonialnij Nimechchini zbrojnogo formuvannya sho ne zdalos vorogu Zgodom tubilni voyaki sho brali uchast u kampaniyi na boci Nimeckoyi Shidnoyi Afriki otrimuvali pensiyu vid uryadiv Vejmarskoyi respubliki ta FRN Za umovami Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 Nimecku Shidnu Afriku bulo podileno zahidna mensha chastina vidijshla Belgiyi tut bulo utvoreno pidmandatnu teritoriyu Ruanda Urundi neznachna chastina Kiongskij trikutnik na pivdni stala chastinoyu Portugalskogo Mozambiku reshtu teritorij bulo peredano u volodinnya Britaniyi sho perejmenuvala koloniyu na Tanganyiku Ostannya lishalas zalezhnoyu do 1961 roku u 1962 roci progolosili nezalezhnist Ruanda ta Burundi Gubernatori Nimeckoyi Shidnoyi Afriki 1885 1918 Karl Peters 1882 Karl Peters Carl Peters 1856 1918 1885 1889 German fon Vissman Hermann von Wissmann 1889 1891 Yulius fon Zoden Julius von Soden 1891 1893 Fridrih fon Shele Friedrich von Schele 1893 1895 German fon Vissman Hermann von Wissmann 1895 1896 Eduard fon Libert Eduard von Liebert 1896 1901 Gustav fon Gotcen Gustav Adolf von Gotzen 1901 1906 Albreht fon Rehenberg Albrecht von Rechenberg 1906 1912 Hajnrih Shnyee Heinrich Albert Schnee 1912 1918Div takozhTanganyika derzhava Ruanda Urundi Tanzaniya Burundi RuandaDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985

Дата публікації:
Топ