Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Петерс 27 листопада 1856 Амт Нойхаус Королівство Ганновер 10 вересня 1918 Вольторф Шлезвіг Гольштейн Німецька імпер

Карл Петерс

Карл Петерс

Карл Петерс (27 листопада 1856, Амт-Нойхаус, Королівство Ганновер — 10 вересня 1918 Вольторф, Шлезвіг-Гольштейн, Німецька імперія) — німецький колоніальний правитель, дослідник, політик, автор та великий промоутер створення німецької колонії Східна Африка (частина сучасної республіки Танзанія). Прихильник соціального дарвінізму та філософії Фолкіша, його ставлення до корінного населення зробило його одним із найбільш суперечливих колонізаторів ще за його життя.

Карл Петерс
image
Народився27 вересня 1856(1856-09-27)[4][2][…]
Амт-Нойгаус, Королівство Ганновер
Помер10 вересня 1918(1918-09-10)[1][2][…] (61 рік)
Бад-Гарцбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія[5]
Похованняd
Країнаimage Королівство Пруссія
Діяльністьмандрівник-дослідник, публіцист, colonialist, політик
Alma materТюбінгенський університет, Геттінгенський університет і HU Berlin
Знання мовнімецька[2][7]

Біографія

Народився в родині протестантського священика. Навчався в університеті у відомого німецького історика соціал-натураліста . З 1879 року — доктор філософії Берлінського університету.

Після закінчення навчання Карл Петерс вивчає досвід колоніального будівництва Великої Британії, розраховуючи застосувати його в інтересах Німеччини для створення Німецької колоніальної імперії. У 1884 році він засновує «Товариство німецької колонізації» і, разом з двома компаньйонами, відправляється в Східну Африку, де від свого імені товариства укладає низку угод з місцевими вождями. Після повернення в 1885 році в Європу засновує .

Уряд Отто фон Бісмарка, побоюючись загострення відносин з Великої Британією, спочатку був налаштований проти цих планів, і відмовився підтримати Петерса. Коли Петерс, повернувшись у Європу в заключні дні Берлінської конференції, знову звернувся за урядовою підтримкою, Бісмарк відмовив йому знову. Однак Петерс заявив, що в такому разі він продасть свої права бельгійському королю Леопольду II, який прагне розширити свою Конголезьке володіння. Так як союзники Бісмарка в рейхстазі з Націонал-ліберальної партії були налаштовані на користь колонізації, то він у підсумку поступився «цьому дурневі». Таким чином, Петерс отримав офіційне обґрунтування своєї діяльності.

У 1888 році Карл Петерс уклав угоду з султаном Занзібару Халіфою ібн Саїд про оренду Німецьким східно-африканським товариством його материкових володінь в Танганьїці. У тому ж році він організував експедицію від східного узбережжя Африки, офіційно — для звільнення відрізаного махдистами Емін-паші, а насправді — для розширення німецького впливу на території Уганди і єгипетської Екваторіальної провінції. Ці його дії не були санкціоновані німецькою владою і було кваліфіковано англійцями як «флібустьєрська експедиція». Досягнувши на початку 1890 року Буганда, Петерс уклав вигідний для Німеччини договір з кабакою Мванго II, однак йому довелося швидко залишити Буганду через наближення експедиції Фредеріка Лугарда, спрямованої Імперською Британською Східно-Африканською Компанією. Повернувшись у Занзібар, він дізнався, що всі його зусилля були марні, оскільки 1 липня 1890 року Велика Британія і Німеччина уклали Занзібарський договір, згідно з яким Буганда увійшла в британську сферу впливу, і його договір з Мванго II став юридично нікчемним. Тим часом на узбережжі почалося повстання Абушири, спрямоване проти передачі влади від султана німцям. Німецький уряд був змушений послати війська під керівництвом , і забрати у Компанії її володіння, перетворивши їх у колонію.

Проте після повернення до Німеччини Петерс отримав великі почесті, а в 1891 році опублікував звіт про свою експедицію під назвою «Die deutsche Emin Pasha Expedition». Протестуючи проти Занзибарського договору, він брав участь у створенні Пангерманського союзу.

У 1891 році Петерс знову відправився в Східну Африку, де став рейхскомісаром регіону Кіліманджаро, підлеглого губернатору Вісману. В 1892 році він був одним з членів комісії з демаркації кордону між Німецькою Східною Африкою і Британською Східною Африкою.

Карл Петерс відрізнявся яскраво вираженими расистськими поглядами щодо «неповноцінних народів». Масові протести африканського населення проти жорстокого поводження Петерса з корінними жителями змусили німецьку владу усунути його від колоніальної служби. Петерс був відкликаний в Берлін, і з 1893 по 1895 роки працював в Імперському управлінні у справах колоній, поки йшло розслідування висунутих проти нього звинувачень. Нарешті, в 1896 році звинувачення були доведені, і в 1897 році він був з ганьбою звільнений з державної служби, втративши права на пенсію.

Щоб уникнути подальшого кримінального переслідування, Карл Петерс перебрався в Лондон, де зайнявся складанням планів по дослідженню Родезії і Португальської Східної Африки. В інтересах заснованої ним золотодобувної компанії, він обстежив райони, прилеглі до річки Замбезі, де виявив руїни міст і вироблені золоті копальні середньовічного королівства Мономотапа, ідентифікованого як легендарна країна Офір. По поверненні, в 1901 році він опублікував звіт про свої відкриття в «Im Goldland des Altertums». У 1905 році він знову відвідав район між річками Замбезі і Саве.

Серед кіл, які пропагували колонізацію, Карл Петерс залишався національним героєм. В 1914 році він зміг повернутися до Німеччини після того, як кайзер Вільгельм II персональним декретом повернув йому титул рейхскомісара і призначив йому пенсію з особистого фонду, однак рішення дисциплінарного суду також залишалося в силі. Петерс був офіційно реабілітований через 20 років після своєї смерті спеціальним указом Адольфа Гітлера; в 1941 році режисер зняв з його біографії пропагандистський фільм «».

Карл Петерс — автор спогадів («Lebenserinnerungen», 1918) та кількох книжок, де виправдовує проведену європейськими державами колоніальну політику.

Примітки

  1. Петерс Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118790536 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. https://daten.digitale-sammlungen.de/0001/bsb00016338/images/index.html?seite=253
  6. (unspecified title) / за ред. Tübingen University Archives
    d:Track:Q56645108d:Track:Q2496275
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Література

  • «Enzyklopädie des Wissens» Bd.8 Köln 1990.
  • Книга Карла Петерса "Операція Емін-паша" російською мовою доступна на сайті africastolet.ru


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karl Peters 27 listopada 1856 Amt Nojhaus Korolivstvo Gannover 10 veresnya 1918 Voltorf Shlezvig Golshtejn Nimecka imperiya nimeckij kolonialnij pravitel doslidnik politik avtor ta velikij promouter stvorennya nimeckoyi koloniyi Shidna Afrika chastina suchasnoyi respubliki Tanzaniya Prihilnik socialnogo darvinizmu ta filosofiyi Folkisha jogo stavlennya do korinnogo naselennya zrobilo jogo odnim iz najbilsh superechlivih kolonizatoriv she za jogo zhittya Karl PetersNarodivsya27 veresnya 1856 1856 09 27 4 2 Amt Nojgaus Korolivstvo GannoverPomer10 veresnya 1918 1918 09 10 1 2 61 rik Bad Garcburg Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 5 PohovannyadKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistmandrivnik doslidnik publicist colonialist politikAlma materTyubingenskij universitet Gettingenskij universitet i HU BerlinZnannya movnimecka 2 7 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini protestantskogo svyashenika Navchavsya v universiteti u vidomogo nimeckogo istorika social naturalista Z 1879 roku doktor filosofiyi Berlinskogo universitetu Pislya zakinchennya navchannya Karl Peters vivchaye dosvid kolonialnogo budivnictva Velikoyi Britaniyi rozrahovuyuchi zastosuvati jogo v interesah Nimechchini dlya stvorennya Nimeckoyi kolonialnoyi imperiyi U 1884 roci vin zasnovuye Tovaristvo nimeckoyi kolonizaciyi i razom z dvoma kompanjonami vidpravlyayetsya v Shidnu Afriku de vid svogo imeni tovaristva ukladaye nizku ugod z miscevimi vozhdyami Pislya povernennya v 1885 roci v Yevropu zasnovuye Uryad Otto fon Bismarka poboyuyuchis zagostrennya vidnosin z Velikoyi Britaniyeyu spochatku buv nalashtovanij proti cih planiv i vidmovivsya pidtrimati Petersa Koli Peters povernuvshis u Yevropu v zaklyuchni dni Berlinskoyi konferenciyi znovu zvernuvsya za uryadovoyu pidtrimkoyu Bismark vidmoviv jomu znovu Odnak Peters zayaviv sho v takomu razi vin prodast svoyi prava belgijskomu korolyu Leopoldu II yakij pragne rozshiriti svoyu Kongolezke volodinnya Tak yak soyuzniki Bismarka v rejhstazi z Nacional liberalnoyi partiyi buli nalashtovani na korist kolonizaciyi to vin u pidsumku postupivsya comu durnevi Takim chinom Peters otrimav oficijne obgruntuvannya svoyeyi diyalnosti U 1888 roci Karl Peters uklav ugodu z sultanom Zanzibaru Halifoyu ibn Sayid pro orendu Nimeckim shidno afrikanskim tovaristvom jogo materikovih volodin v Tanganyici U tomu zh roci vin organizuvav ekspediciyu vid shidnogo uzberezhzhya Afriki oficijno dlya zvilnennya vidrizanogo mahdistami Emin pashi a naspravdi dlya rozshirennya nimeckogo vplivu na teritoriyi Ugandi i yegipetskoyi Ekvatorialnoyi provinciyi Ci jogo diyi ne buli sankcionovani nimeckoyu vladoyu i bulo kvalifikovano anglijcyami yak flibustyerska ekspediciya Dosyagnuvshi na pochatku 1890 roku Buganda Peters uklav vigidnij dlya Nimechchini dogovir z kabakoyu Mvango II odnak jomu dovelosya shvidko zalishiti Bugandu cherez nablizhennya ekspediciyi Frederika Lugarda spryamovanoyi Imperskoyu Britanskoyu Shidno Afrikanskoyu Kompaniyeyu Povernuvshis u Zanzibar vin diznavsya sho vsi jogo zusillya buli marni oskilki 1 lipnya 1890 roku Velika Britaniya i Nimechchina uklali Zanzibarskij dogovir zgidno z yakim Buganda uvijshla v britansku sferu vplivu i jogo dogovir z Mvango II stav yuridichno nikchemnim Tim chasom na uzberezhzhi pochalosya povstannya Abushiri spryamovane proti peredachi vladi vid sultana nimcyam Nimeckij uryad buv zmushenij poslati vijska pid kerivnictvom i zabrati u Kompaniyi yiyi volodinnya peretvorivshi yih u koloniyu Prote pislya povernennya do Nimechchini Peters otrimav veliki pochesti a v 1891 roci opublikuvav zvit pro svoyu ekspediciyu pid nazvoyu Die deutsche Emin Pasha Expedition Protestuyuchi proti Zanzibarskogo dogovoru vin brav uchast u stvorenni Pangermanskogo soyuzu U 1891 roci Peters znovu vidpravivsya v Shidnu Afriku de stav rejhskomisarom regionu Kilimandzharo pidleglogo gubernatoru Vismanu V 1892 roci vin buv odnim z chleniv komisiyi z demarkaciyi kordonu mizh Nimeckoyu Shidnoyu Afrikoyu i Britanskoyu Shidnoyu Afrikoyu Karl Peters vidriznyavsya yaskravo virazhenimi rasistskimi poglyadami shodo nepovnocinnih narodiv Masovi protesti afrikanskogo naselennya proti zhorstokogo povodzhennya Petersa z korinnimi zhitelyami zmusili nimecku vladu usunuti jogo vid kolonialnoyi sluzhbi Peters buv vidklikanij v Berlin i z 1893 po 1895 roki pracyuvav v Imperskomu upravlinni u spravah kolonij poki jshlo rozsliduvannya visunutih proti nogo zvinuvachen Nareshti v 1896 roci zvinuvachennya buli dovedeni i v 1897 roci vin buv z ganboyu zvilnenij z derzhavnoyi sluzhbi vtrativshi prava na pensiyu Shob uniknuti podalshogo kriminalnogo peresliduvannya Karl Peters perebravsya v London de zajnyavsya skladannyam planiv po doslidzhennyu Rodeziyi i Portugalskoyi Shidnoyi Afriki V interesah zasnovanoyi nim zolotodobuvnoyi kompaniyi vin obstezhiv rajoni prilegli do richki Zambezi de viyaviv ruyini mist i virobleni zoloti kopalni serednovichnogo korolivstva Monomotapa identifikovanogo yak legendarna krayina Ofir Po povernenni v 1901 roci vin opublikuvav zvit pro svoyi vidkrittya v Im Goldland des Altertums U 1905 roci vin znovu vidvidav rajon mizh richkami Zambezi i Save Sered kil yaki propaguvali kolonizaciyu Karl Peters zalishavsya nacionalnim geroyem V 1914 roci vin zmig povernutisya do Nimechchini pislya togo yak kajzer Vilgelm II personalnim dekretom povernuv jomu titul rejhskomisara i priznachiv jomu pensiyu z osobistogo fondu odnak rishennya disciplinarnogo sudu takozh zalishalosya v sili Peters buv oficijno reabilitovanij cherez 20 rokiv pislya svoyeyi smerti specialnim ukazom Adolfa Gitlera v 1941 roci rezhiser znyav z jogo biografiyi propagandistskij film Karl Peters avtor spogadiv Lebenserinnerungen 1918 ta kilkoh knizhok de vipravdovuye provedenu yevropejskimi derzhavami kolonialnu politiku PrimitkiPeters Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118790536 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https daten digitale sammlungen de 0001 bsb00016338 images index html seite 253 unspecified title za red Tubingen University Archives d Track Q56645108d Track Q2496275 CONOR Sl d Track Q16744133Literatura Enzyklopadie des Wissens Bd 8 Koln 1990 Kniga Karla Petersa Operaciya Emin pasha rosijskoyu movoyu dostupna na sajti africastolet ru

Дата публікації:
Топ