Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецька східноафриканська рупія (нім. Deutsch-Ostafrikanische Rupie) — Грошова одиниця Німецької Східної Африки, яка знаходилась в обігу 1890—1916 роки. Повністю демонетизована у 1920 році. Початково 1 рупія дорівнювала 64 пезам. З 1904 року 100 галерам.
| Рупія Німецької Східної Африки | |||
|---|---|---|---|
| Deutsch-Ostafrikanische Rupie (нім.) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Німецька імперія
| ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | 1890-1904: 64 пеза (1⁄64 пеза) | ||
| 1904-1916: 100 галерів (1⁄100 галерів) | |||
| Монети і банкноти | |||
| Монети | 1 пеза, 1⁄2, 1, 5, 10, 20 галерів, 1⁄4, 1⁄2, 1, 2, 15 рупій | ||
| Банкноти | 1905: 5, 10, 50, 100 рупій; 1912: 500 рупій. 1915-1917: 1, 5, 10, 20, 50, 200 рупій | ||
| Історія | |||
| Дата | 1890 | ||
| Початок вилучення | 1920 | ||
| Виробництво монет та банкнот | |||
| Емісійний центр | Німецький Східно-Африканський банк. Берлінський (А), Гамбургський (J), Таборський (Т) монетні двори | ||
| Курси на 1890-1920 | |||
Історія
З самого початку колонізації східного узбережжя Африки панівною валютою була індійська рупія та талер Марії Терезії. В 1890 році Німецька Східно-Африканська Компанія (нім. Deutsch-Ostafrikanische Gesellschaft) придбала право на карбування власних монет. Назву грошовій одиниці було вирішено залишити в рупіях, розмінні монети карбувалися в пезах (Німецька назва монети пеза походить від назви індійської дрібної монети пайси). Спочатку німецька східноафриканська рупія повністю відповідала вартості індійської рупії. У 1896 році талер Марії Терезії вилучили з обігу шляхом заборони використання його як платіжного засобу на територіях колонії. До 1904 року німецька східноафриканська рупія по тій системі, що й індійська рупія, розділялася на 64 пези. В обігу, паралельно з рупією, знаходилася німецька марка. Фіксований обмінний курс дорівнював 1½ рупії за 2 . В свою чергу 1 союзний талер дорівнював 2 рупіям. В лютому 1904 року відбулася демонетизація. Компанія вирішила перейти на десяткову систему. 1 рупія стала дорівнювати 100 галерам. З 21 травня 1904 року індійська рупія втратила статус законного платіжного засобу на територіях Німецької Східної Африки, хоча довгий час ще перебувала в обігу. На монетах нового зразка скоротився надпис. На нових монетах не карбувалося слово «компанія» (нім. Deutsch Ostafrika). Монети, номіновані в пезах, знаходилися в обігу до 1 квітня 1905 року. У 1905 році було ухвалене рішення про друк банкнот на Берлінському монетному дворі. У 1909 році в Дар-ес-Саламі був створений Німецький Східноафриканський банк, який отримав право випуску банкнот у типографіях банку. У 1915-1917 роках банк випускав тимчасові банкноти (англ. Interims-Banknote). Після англо-бельгійської окупації колонії, німецька східноафриканська рупія знаходилася в обігу паралельно з валютами нових країн-колонізаторів. У Танганьїці рупія знаходилася в обігу паралельно з британською східноафриканською рупією. У 1920 році обидві валюти змінив східноафриканської шилінг. На територіях Руанди та Бурунді німецька східноафриканська рупія знаходилася в обігу паралельно з конголезьким франком, який у 1916 році повністю витіснив рупію.
Монети
Перші монети, які почала карбувати Німеччина для своєї колонії, хоч і містили зображення імператора Вільгельма II, але не перебували в обігу на території метрополії. Держава не гарантувала стабільності курсу й обміну на імперські гроші. Фактично перші монети німецької Східної Африки були лише приватним карбуванням Компанії. Відповідно на зворотному боці срібних монет був зображений не герб, а герб Компанії. Характерним було те, що німецькі монети повністю відповідали за вмістом британській індійській рупії. Наприкінці XIX на початку XX століття золото та срібло постійно змінювалося в курсі. Але якщо британські срібні монети вільно обмінювалися й далі на золоті за собівартістю, то у Німецької Східноафриканської Компанії такої можливості не було. Це привело до того, що німецькі монети, будучи еквівалентними за вагою та пробою британським, обмінювалися на них по курсу 3\4 британської рупії за одну німецьку. Компанія, за домовленістю з Німецькою імперією, від 15 листопада 1902 року відмовилося від карбування власних монет. Але у 1904 році було вирішено відновити карбування монет у новому співвідношенні. З початком Першої світової війни карбування срібної рупії припинилося. У 1916 році, на монетному дворі м. Табора, було виготовлені останні латунні та бронзові монети Компанії, а також золота монета номіналом в 15 рупій. До 1916 року бронзові, мідно-нікелеві та срібні монети карбувалися в Берліні (A) та Гамбурзі(J). Всі монети зразка 1916 року карбувалися в Таборі.
В обігу знаходилися монети номіналами: 1890-1905: 1 пеза, 1⁄4, 1⁄2, 1, 2 рупій; 1905-1916: 1⁄2, 1, 5, 10, 20 галерів, 1⁄4, 1⁄2, 1, 15 рупій.
| Аверс | Реверс | Номінал | Роки карбування | Метал | Монетний двір | Діаметр, мм | Вага, гр | Тираж в цілому | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | 1 піза | 1890-1892 | Cu | A (не вказаний на монеті) | 25,2 | 6,52 | 41.092.335 | Гравер аверсу - Отто Шульц (нім. Otto Schultz) Гравер реверсу - Еміль Вайганд (нім. Emil Weigand) | ||
| ½ галери | 1904-1906 | Bronze | A, J | Подібна до 1 галера зразка 1904-1913 | ||||||
 | 1 галер | 1904-1913 | Bronze | A, J | ||||||
| 5 галерів | 1908-1909 | Bronze | A, J | 37 | Подібна до 1 галера зразка 1904-1913 | |||||
| 5 галерів | 1913-1914 | Cu-Ni | A, J | Подібна до 10 галерів зразка 1908-1914 | ||||||
| 5 галерів | 1916 | Brass | T | 3.000.000 | Подібна до 20 галер зразка 1916 | |||||
 | 10 галерів | 1908-1914 | Cu-Ni | A, J | ||||||
 | 20 галерів | 1916 | Brass | T | ||||||
 |  | 1⁄4 рупії | 1891, 1898, 1901 | Ag, 917 | A (не вказаний на монеті) | 2,91 | 526.668 | |||
| |  | 1⁄4 рупії | 1904, 1906, 1907, 1909—1914 | Ag, 917 | A, J | 2,91 | 3.100.000 | |||
| ½ рупії | 1891, 1897, 1901 | Ag, 917 | A (не вказаний на монеті) | 25 | 5, 8319 | 358.342 | Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1891, 1898, 1901 | |||
| ½ рупії | 1904, 1906, 1907, 1909—1914 | Ag, 917 | A, J | 5,83 | 1.640.000 | Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1904, 1906, 1907, 1909—1914 | ||||
| |  | 1 рупія | 1890—1894, 1897—1902 | Ag, 917 | A (не вказаний на монеті) | 11, 6638 | 2.299.057 | |||
| 1 рупія | 1904—1914 | Ag, 917 | A, J | 11,66 | 11.830.000 | Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1891, 1898, 1901 | ||||
| 2 рупія | 1893, 1894 | Ag, 917 | A (не вказаний на монеті) | 23,32 | 50.854 | Подібна до 1⁄4 рупії зразка 1891, 1898, 1901 | ||||
 | 15 рупій | 1916 | Au, 750 | Т | 7,17 | 16.198 | ||||
Цікаві факти
- У 1890 році була викабувана Берлінським монетним двором монета номіналом в 1 пезу (нім. pesa).. Спочатку планувалося зобразити імператора, але ідея була відхиленою так як ця монета мала дрібний номінал, а зображення імператора, згідно імперського закону Німеччини, дозволялося лише на срібних монетах.
- Монети, зразка 1916 року виготовлені на монетному дворі в м. Табора. Вони карбувалися з переплавлених гільз. Часом зустрічаються монети цього часу зі слідами від капсульних отворів та каліброваного обідка.
- Монета номіналом в 2 рупії дуже цінувалася серед місцевого населення, так як за розміром нагадувала союзний талер. В наші часи знайти цю монету в доброму стані фактично неможливо.
- Золоту монету, зразка 1916 року називали «Фунтом Табори» (англ. Tabora Pound). Монета була більш наближеною за вмістом золота до британського фунта.
Банкноти
Банкноти постійного випуску
Початково банкноти Німецької Східної Африки виготовлялися в Берліні на фабриках Імператорського монетного двору. У 1909 році в Дар-ес-Саламі був створений Німецький Східно-африканський банк, який отримав право випуску банкнот в типографіях банку. Відомі банкноти постійного випуску, виготовлені Берлінським монетним двором, номіналами: 5, 10, 50, 100, 500 рупій.
| Номінал | Рік | Зображення | Розмір |
|---|---|---|---|
| 5 рупія | 1905 |  | |
| 10 рупій | 1905 |  | |
| 50 рупій | 1905 |  | 300x197 мм |
| 100 рупій | 1905 |  | 300x189 мм |
| 500 рупій | 1912 |  |
Тимчасові грошові знаки
Під час Першої світової війни Німецька Східна Африка була майже повністю ізольована від Німецької імперії. Срібна монета перебувала не як грошова одиниця, а використовувалася здебільшого в комерційних цілях. Колоніальний уряд ухвалив рішення про друк тимчасових банкнот (нім. Interims-Banknote). Урядом було укладено угоду з друкарською компанією «Deutsch-Ostafrikanische Zeitung», яка випускала щоденну газету в Дар-ес-Саламі. 15 березня 1915 року на цій фірмі було випущено першу тимчасову купюру номіналом в 20 рупій. Спочатку її виготовили на білій тканині, згодом на папері, пізніше на цупкій тканині. У зв'язку з повоєнними обставинами і постійним дефіцитом не лише на продукти, «купюри» друкувалися навіть на шматках шпалер чи обгортках.
Надпис німецькою мовою на аверсі 1 рупієвої банкноти: «Тимчасова банкнота. Німецький Східноафриканський банк виплачуватиме, без перевірки особистості, 1 рупію зі свого офісу у Східноафриканському протектораті». На реверсі: «За фальсифікацію купюр карається каторгою сроком на 2 роки». Казначейські записи свідчать про те, що усього цих купюр було виготовлено 8.876.741 екземплярів. В обігу знаходились тимчасові банкноти номіналами: 1, 5, 10, 20, 50, 200 рупій
| Номінал | Рік | Зображення | Розмір |
|---|---|---|---|
| 1 рупія | 1916 |  | 105×63 мм |
| 5 рупій | 1915 |  | 118x72 мм |
| 10 рупій | 1916 |  | 130x88 мм |
| 20 рупій | 1915 |  | 156x99 мм |
| 50 рупій | 1915 |  | 150x98 мм |
| 200 рупій | 1915 |  |
Примітки
- Jaeger, 2001, с. 696.
- Jaeger, 2001, с. 703.
- Jaeger, 2001, с. 704.
- Jaeger, 2001, с. 697.
- Jaeger, 2001, с. 705.
- Jaeger, 2001, с. 698.
- The 1916 "Tabora Pound" - 15 Rupien Gold Coin
- Krause, Chester L. and Clifford Mishler, 1901, с. 867.
- German East African "gun metal coin"
- Sandrock, 2002, с. 17.
- Sandrock, 2002, с. 20.
- Sandrock, 2002, с. 34.
Література
- Krause, Chester L. and Clifford Mishler (1991). Standard Catalog of World Coins: 1801–1991 (18th ed. ed.). Krause Publications. .
- Pick, Albert (1994). Standard Catalog of World Paper Money: General Issues. Colin R. Bruce II and Neil Shafer (editors) (7th ed.). Krause Publications. .
- Jaeger K. Die deutschen Münzen seit 1871. — 17. Auflage. — Basel: H. GIETL VERLAG & PUBLIKATIONSSERVICE GMBH MÜNZEN UND MEDAILLEN AG, 2001. — 757 p.
- Cuhaj, George S., ред. (2009). Standard Catalog of World Coins 1801–1900 (вид. 6). Krause. ISBN .
- Cuhaj, George S., ред. (2010). Standard Catalog of World Paper Money General Issues (1368-1960) (вид. 13). Krause. ISBN .
- Sandrock, John E. (September 2002). A Monetary History of German East Africa (PDF). Numismatics International. 37 (9): 255–83 (PDF 1–36).
Джерела
- Німецька Східна Африка
- 1916. «Фунт Табори» - монета 15 золотих рупій
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka shidnoafrikanska rupiya nim Deutsch Ostafrikanische Rupie Groshova odinicya Nimeckoyi Shidnoyi Afriki yaka znahodilas v obigu 1890 1916 roki Povnistyu demonetizovana u 1920 roci Pochatkovo 1 rupiya dorivnyuvala 64 pezam Z 1904 roku 100 galeram Rupiya Nimeckoyi Shidnoyi Afriki Deutsch Ostafrikanische Rupie nim 15 rupij 1916 Au Teritoriya obigu Emitent Nimecka imperiya Nimecka Shidna Afrika Korolivstva Tanganyiki Burundi ta Ruandi Pohidni ta paralelni odinici Drobovi 1890 1904 64 peza 1 64 peza 1904 1916 100 galeriv 1 100 galeriv Moneti i banknoti Moneti 1 peza 1 2 1 5 10 20 galeriv 1 4 1 2 1 2 15 rupij Banknoti 1905 5 10 50 100 rupij 1912 500 rupij 1915 1917 1 5 10 20 50 200 rupij Istoriya Data 1890 Pochatok viluchennya 1920 Virobnictvo monet ta banknot Emisijnij centr Nimeckij Shidno Afrikanskij bank Berlinskij A Gamburgskij J Taborskij T monetni dvori Kursi na 1890 1920IstoriyaZ samogo pochatku kolonizaciyi shidnogo uzberezhzhya Afriki panivnoyu valyutoyu bula indijska rupiya ta taler Mariyi Tereziyi V 1890 roci Nimecka Shidno Afrikanska Kompaniya nim Deutsch Ostafrikanische Gesellschaft pridbala pravo na karbuvannya vlasnih monet Nazvu groshovij odinici bulo virisheno zalishiti v rupiyah rozminni moneti karbuvalisya v pezah Nimecka nazva moneti peza pohodit vid nazvi indijskoyi dribnoyi moneti pajsi Spochatku nimecka shidnoafrikanska rupiya povnistyu vidpovidala vartosti indijskoyi rupiyi U 1896 roci taler Mariyi Tereziyi viluchili z obigu shlyahom zaboroni vikoristannya jogo yak platizhnogo zasobu na teritoriyah koloniyi Do 1904 roku nimecka shidnoafrikanska rupiya po tij sistemi sho j indijska rupiya rozdilyalasya na 64 pezi V obigu paralelno z rupiyeyu znahodilasya nimecka marka Fiksovanij obminnij kurs dorivnyuvav 1 rupiyi za 2 V svoyu chergu 1 soyuznij taler dorivnyuvav 2 rupiyam V lyutomu 1904 roku vidbulasya demonetizaciya Kompaniya virishila perejti na desyatkovu sistemu 1 rupiya stala dorivnyuvati 100 galeram Z 21 travnya 1904 roku indijska rupiya vtratila status zakonnogo platizhnogo zasobu na teritoriyah Nimeckoyi Shidnoyi Afriki hocha dovgij chas she perebuvala v obigu Na monetah novogo zrazka skorotivsya nadpis Na novih monetah ne karbuvalosya slovo kompaniya nim Deutsch Ostafrika Moneti nominovani v pezah znahodilisya v obigu do 1 kvitnya 1905 roku U 1905 roci bulo uhvalene rishennya pro druk banknot na Berlinskomu monetnomu dvori U 1909 roci v Dar es Salami buv stvorenij Nimeckij Shidnoafrikanskij bank yakij otrimav pravo vipusku banknot u tipografiyah banku U 1915 1917 rokah bank vipuskav timchasovi banknoti angl Interims Banknote Pislya anglo belgijskoyi okupaciyi koloniyi nimecka shidnoafrikanska rupiya znahodilasya v obigu paralelno z valyutami novih krayin kolonizatoriv U Tanganyici rupiya znahodilasya v obigu paralelno z britanskoyu shidnoafrikanskoyu rupiyeyu U 1920 roci obidvi valyuti zminiv shidnoafrikanskoyi shiling Na teritoriyah Ruandi ta Burundi nimecka shidnoafrikanska rupiya znahodilasya v obigu paralelno z kongolezkim frankom yakij u 1916 roci povnistyu vitisniv rupiyu MonetiPershi moneti yaki pochala karbuvati Nimechchina dlya svoyeyi koloniyi hoch i mistili zobrazhennya imperatora Vilgelma II ale ne perebuvali v obigu na teritoriyi metropoliyi Derzhava ne garantuvala stabilnosti kursu j obminu na imperski groshi Faktichno pershi moneti nimeckoyi Shidnoyi Afriki buli lishe privatnim karbuvannyam Kompaniyi Vidpovidno na zvorotnomu boci sribnih monet buv zobrazhenij ne gerb a gerb Kompaniyi Harakternim bulo te sho nimecki moneti povnistyu vidpovidali za vmistom britanskij indijskij rupiyi Naprikinci XIX na pochatku XX stolittya zoloto ta sriblo postijno zminyuvalosya v kursi Ale yaksho britanski sribni moneti vilno obminyuvalisya j dali na zoloti za sobivartistyu to u Nimeckoyi Shidnoafrikanskoyi Kompaniyi takoyi mozhlivosti ne bulo Ce privelo do togo sho nimecki moneti buduchi ekvivalentnimi za vagoyu ta proboyu britanskim obminyuvalisya na nih po kursu 3 4 britanskoyi rupiyi za odnu nimecku Kompaniya za domovlenistyu z Nimeckoyu imperiyeyu vid 15 listopada 1902 roku vidmovilosya vid karbuvannya vlasnih monet Ale u 1904 roci bulo virisheno vidnoviti karbuvannya monet u novomu spivvidnoshenni Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni karbuvannya sribnoyi rupiyi pripinilosya U 1916 roci na monetnomu dvori m Tabora bulo vigotovleni ostanni latunni ta bronzovi moneti Kompaniyi a takozh zolota moneta nominalom v 15 rupij Do 1916 roku bronzovi midno nikelevi ta sribni moneti karbuvalisya v Berlini A ta Gamburzi J Vsi moneti zrazka 1916 roku karbuvalisya v Tabori V obigu znahodilisya moneti nominalami 1890 1905 1 peza 1 4 1 2 1 2 rupij 1905 1916 1 2 1 5 10 20 galeriv 1 4 1 2 1 15 rupij Avers Revers Nominal Roki karbuvannya Metal Monetnij dvir Diametr mm Vaga gr Tirazh v cilomu Primitki 1 piza 1890 1892 Cu A ne vkazanij na moneti 25 2 6 52 41 092 335 Graver aversu Otto Shulc nim Otto Schultz Graver reversu Emil Vajgand nim Emil Weigand galeri 1904 1906 Bronze A J Podibna do 1 galera zrazka 1904 1913 1 galer 1904 1913 Bronze A J 5 galeriv 1908 1909 Bronze A J 37 Podibna do 1 galera zrazka 1904 1913 5 galeriv 1913 1914 Cu Ni A J Podibna do 10 galeriv zrazka 1908 1914 5 galeriv 1916 Brass T 3 000 000 Podibna do 20 galer zrazka 1916 10 galeriv 1908 1914 Cu Ni A J 20 galeriv 1916 Brass T 1 4 rupiyi 1891 1898 1901 Ag 917 A ne vkazanij na moneti 2 91 526 668 1 4 rupiyi 1904 1906 1907 1909 1914 Ag 917 A J 2 91 3 100 000 rupiyi 1891 1897 1901 Ag 917 A ne vkazanij na moneti 25 5 8319 358 342 Podibna do 1 4 rupiyi zrazka 1891 1898 1901 rupiyi 1904 1906 1907 1909 1914 Ag 917 A J 5 83 1 640 000 Podibna do 1 4 rupiyi zrazka 1904 1906 1907 1909 1914 1 rupiya 1890 1894 1897 1902 Ag 917 A ne vkazanij na moneti 11 6638 2 299 057 1 rupiya 1904 1914 Ag 917 A J 11 66 11 830 000 Podibna do 1 4 rupiyi zrazka 1891 1898 1901 2 rupiya 1893 1894 Ag 917 A ne vkazanij na moneti 23 32 50 854 Podibna do 1 4 rupiyi zrazka 1891 1898 1901 15 rupij 1916 Au 750 T 7 17 16 198 Cikavi fakti U 1890 roci bula vikabuvana Berlinskim monetnim dvorom moneta nominalom v 1 pezu nim pesa Spochatku planuvalosya zobraziti imperatora ale ideya bula vidhilenoyu tak yak cya moneta mala dribnij nominal a zobrazhennya imperatora zgidno imperskogo zakonu Nimechchini dozvolyalosya lishe na sribnih monetah Moneti zrazka 1916 roku vigotovleni na monetnomu dvori v m Tabora Voni karbuvalisya z pereplavlenih gilz Chasom zustrichayutsya moneti cogo chasu zi slidami vid kapsulnih otvoriv ta kalibrovanogo obidka Moneta nominalom v 2 rupiyi duzhe cinuvalasya sered miscevogo naselennya tak yak za rozmirom nagaduvala soyuznij taler V nashi chasi znajti cyu monetu v dobromu stani faktichno nemozhlivo Zolotu monetu zrazka 1916 roku nazivali Funtom Tabori angl Tabora Pound Moneta bula bilsh nablizhenoyu za vmistom zolota do britanskogo funta BanknotiBanknoti postijnogo vipusku Pochatkovo banknoti Nimeckoyi Shidnoyi Afriki vigotovlyalisya v Berlini na fabrikah Imperatorskogo monetnogo dvoru U 1909 roci v Dar es Salami buv stvorenij Nimeckij Shidno afrikanskij bank yakij otrimav pravo vipusku banknot v tipografiyah banku Vidomi banknoti postijnogo vipusku vigotovleni Berlinskim monetnim dvorom nominalami 5 10 50 100 500 rupij Banknoti postijnogo vipusku vigotovleni na monetnomu dvori v Berlini Seriya 1905 1912 rokiv Nominal Rik Zobrazhennya Rozmir 5 rupiya 1905 10 rupij 1905 50 rupij 1905 300x197 mm 100 rupij 1905 300x189 mm 500 rupij 1912 Timchasovi groshovi znaki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Nimecka Shidna Afrika bula majzhe povnistyu izolovana vid Nimeckoyi imperiyi Sribna moneta perebuvala ne yak groshova odinicya a vikoristovuvalasya zdebilshogo v komercijnih cilyah Kolonialnij uryad uhvaliv rishennya pro druk timchasovih banknot nim Interims Banknote Uryadom bulo ukladeno ugodu z drukarskoyu kompaniyeyu Deutsch Ostafrikanische Zeitung yaka vipuskala shodennu gazetu v Dar es Salami 15 bereznya 1915 roku na cij firmi bulo vipusheno pershu timchasovu kupyuru nominalom v 20 rupij Spochatku yiyi vigotovili na bilij tkanini zgodom na paperi piznishe na cupkij tkanini U zv yazku z povoyennimi obstavinami i postijnim deficitom ne lishe na produkti kupyuri drukuvalisya navit na shmatkah shpaler chi obgortkah Nadpis nimeckoyu movoyu na aversi 1 rupiyevoyi banknoti Timchasova banknota Nimeckij Shidnoafrikanskij bank viplachuvatime bez perevirki osobistosti 1 rupiyu zi svogo ofisu u Shidnoafrikanskomu protektorati Na reversi Za falsifikaciyu kupyur karayetsya katorgoyu srokom na 2 roki Kaznachejski zapisi svidchat pro te sho usogo cih kupyur bulo vigotovleno 8 876 741 ekzemplyariv V obigu znahodilis timchasovi banknoti nominalami 1 5 10 20 50 200 rupij Timchasovi groshovi znaki Pershoyi svitovoyi vijni Seriya 1915 1917 rokiv Nominal Rik Zobrazhennya Rozmir 1 rupiya 1916 105 63 mm 5 rupij 1915 118x72 mm 10 rupij 1916 130x88 mm 20 rupij 1915 156x99 mm 50 rupij 1915 150x98 mm 200 rupij 1915PrimitkiJaeger 2001 s 696 Jaeger 2001 s 703 Jaeger 2001 s 704 Jaeger 2001 s 697 Jaeger 2001 s 705 Jaeger 2001 s 698 The 1916 Tabora Pound 15 Rupien Gold Coin Krause Chester L and Clifford Mishler 1901 s 867 German East African gun metal coin Sandrock 2002 s 17 Sandrock 2002 s 20 Sandrock 2002 s 34 LiteraturaKrause Chester L and Clifford Mishler 1991 Standard Catalog of World Coins 1801 1991 18th ed ed Krause Publications ISBN 0 87341 150 1 Pick Albert 1994 Standard Catalog of World Paper Money General Issues Colin R Bruce II and Neil Shafer editors 7th ed Krause Publications ISBN 0 87341 207 9 Jaeger K Die deutschen Munzen seit 1871 17 Auflage Basel H GIETL VERLAG amp PUBLIKATIONSSERVICE GMBH MUNZEN UND MEDAILLEN AG 2001 757 p Cuhaj George S red 2009 Standard Catalog of World Coins 1801 1900 vid 6 Krause ISBN 978 0 89689 940 7 Cuhaj George S red 2010 Standard Catalog of World Paper Money General Issues 1368 1960 vid 13 Krause ISBN 978 1 4402 1293 2 Sandrock John E September 2002 A Monetary History of German East Africa PDF Numismatics International 37 9 255 83 PDF 1 36 DzherelaNimecka Shidna Afrika 1916 Funt Tabori moneta 15 zolotih rupij