Жураве́ль (Grus) — рід птахів родини Журавлевих (Gruidae). Один із 4-х родів родини у світовій фауні. Види цього роду поширені в Європі, Азії, Північній Америці та Австралії. До фауни України належать 2 види: журавель сірий як гніздовий птах і журавель білий як рідкісний залітний. Усі види роду за способом існування пов'язані із заболоченими територіями.
Журавель | |
---|---|
Журавель сірий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
Родина: | Журавлеві (Gruidae) |
Рід: | Журавель (Grus) Brisson, 1760 |
Види | |
10, див. текст | |
Вікісховище: Grus |
Види
- Журавель сірий (Grus grus) — найбільш відомий представник роду. Раніше гніздився майже по всій Європі та Північній Азії на південь від зони тундри. Нині європейська частина його ареалу дуже скоротилася. Заселяє різноманітні типи ландшафтів, крім тундр, пустель і гірських областей. Райони зимівлі розташовані на Піренейському півострові, в Північній Африці, Північно-східній Африці, Передній Азії, Індії та Китаї.
- Журавель канадський (Grus canadensis) — найбільш звичайний вид у Північній Америці. Поширений від тундри до найпівденніших районів континенту. У невеликій кількості гніздиться також у Північно-східній Азії, на Чукотському півострові. Зимує більшість птахів на узбережжі Мексиканської затоки.
- Журавель американський (Grus americana) — великий птах білого кольору, лише голова, ноги та кінці крил чорні. Поширений у лісах Канади, зимує в Техасі. Раніше ареал охоплював майже всю Північну Америку. Однак до початку XX ст. чисельність і ареал дуже скоротилися, і в 1914 р. у природі залишалося лише 15 птахів. Завдяки широкомасштабній програмі порятунку чисельність популяції вдалося збільшити.
- Журавель білий (Grus leucogeranus) — гніздиться винятково на території Росії; одна з популяцій — у пониззі р. Обі, друга — в рівнинній тундрі межиріччя Яни і . Зимують ці дві ізольовані популяції, відповідно, в Індії та Китаї.
- Журавель японський (Grus japonensis) — найбільший серед журавлів: маса 10-12 кг. Забарвлення оперення переважно біле, другорядні махові пера, плями на голові та шия чорні, «шапочка» яскраво-червона. Гніздиться в Росії (Амурська область, Хабаровський і Приморський краї), Китаї та Японії.
- Журавель чорношиїй (Grus nigricollis) — дуже подібний до японського, але помітно менший і забарвлений у сіруватий колір. Заселяє високогір'я Внутрішньої Азії (від Кашміру до західних провінцій Китаю) і північно-західні райони Індії. Гніздиться в гірських безлісих долинах на висоті до 4500 м н.р.м.
- Журавель чорний (Grus monacha) — найдрібніший серед журавлів: маса до 4,8 кг. Гніздиться майже виключно на території Росії (південно-східні райони Сибіру). Зимує переважно в Японії.
- Журавель даурський (Grus vipio) — трапляється в Росії (на Далекому Сході), Монголії і, можливо, Китаї. Зимує в Китаї, на Корейському півострові і в Японії.
- Антігона (Grus antigone) — найвищий серед журавлів: зріст до 180 см. Поширений у тропічній частині Азії: Індії, М'янмі, Камбоджі, Лаосі та В'єтнамі, а також у північних районах Австралії.
- Журавель австралійський () — заселяє Австралію.
Викопні види
Найдавнішим викопним решткам представників цього роду 12 млн років. Найдавнішим є вид (Середній Міоцен, Румунія).
- (Пізній Міоцен, Афганістан);
- (Пізній Міоцен/Ранній Пліоцен, США);
- (Пізній Міоцен/Ранній Пліоцен, США);
- (Пізній Міоцен/Ранній Пліоцен, Європа);
- (Пізній Плейстоцен, Азербайджан);
- (Пізній Плейстоцен, Бермудські острови);
- (Пізній Плейстоцен, Мальта);
- (Пізній Плейстоцен, Мексика);
- (Пізній Плейстоцен?, Європа).
Журавель в культурі
Журавлі відіграють помітну роль у культурі багатьох народів.
Помітне місце посідає журавель і в житті українців: один із символів весни («журавель прилетів — теплинь приніс»), за поведінкою птахів угадували погоду («журавлі летять високо — зима ще далеко», «журавлі летять низько — зима вже близько», «ранній приліт журавлів — на ранню весну»). Вважали, що прилітає журавель через тринадцять тижнів після Різдва. Існують свідчення «тимчасової табуїзації» слова «журавель» навесні: побачивши перший ключ журавлів, не можна вимовляти слово «журавель» вголос — «бо журитимешся весь рік», натомість слід вживати слово «веселик». «Журавлем» називали народний сюжетний танець, у якому танцюристи зображують журавля. Такий танець виконували зазвичай на . Цей птах — символ сторожкості («Стоїть, як журавель на варті»), відлюдності («Ходить, як журавель по болоті»), гульвіси («Унадився журавель до бабиних конопель»). «Журавлем» називають цибату людину, а також важіль для підіймання води з криниці — за схожість з довгою шиєю журавля.
Особливу увагу цим птахам приділено в культурі Японії. Їх образ використано в багатьох творах (наприклад, «Тисяча журавлів»), широко представлено в японському образотворчому мистецтві.
- Картина японського художника (Утаґава Хірошіґе, 1858)
- Grus vipio (, 1823-1829)
Література
- Птицы СССР. Курообразные, Журавлеобразные / В.Д. Ильичев, В.Е. Флинт. — Л : Наука, 1987. — 528 с.
- Cranes of the World [ 30 травня 2020 у Wayback Machine.] (1983) by Paul Johnsgard
Примітки
- Кістяківський О. Б. 1957. Фауна України. Птахи
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Журавель // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 226—227.
Посилання
- Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — .
- Hoyo, J. del, et al., eds. (1996). Handbook of the Birds of the World, vol. 3: Hoatzin to Auks. Barcelona: Lynx Edicions. с. 821. ISBN .
- «Ще у XII столітті журавлів тримали як домашніх птахів» — палеорнітолог Леонід Горобець // Локальна історія. — 18 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhuravel znachennya Zhurave l Grus rid ptahiv rodini Zhuravlevih Gruidae Odin iz 4 h rodiv rodini u svitovij fauni Vidi cogo rodu poshireni v Yevropi Aziyi Pivnichnij Americi ta Avstraliyi Do fauni Ukrayini nalezhat 2 vidi zhuravel sirij yak gnizdovij ptah i zhuravel bilij yak ridkisnij zalitnij Usi vidi rodu za sposobom isnuvannya pov yazani iz zabolochenimi teritoriyami Zhuravel Zhuravel sirij Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Zhuravlevi Gruidae Rid Zhuravel Grus Brisson 1760 Vidi 10 div tekst Vikishovishe GrusVidiZhuravel sirij Grus grus najbilsh vidomij predstavnik rodu Ranishe gnizdivsya majzhe po vsij Yevropi ta Pivnichnij Aziyi na pivden vid zoni tundri Nini yevropejska chastina jogo arealu duzhe skorotilasya Zaselyaye riznomanitni tipi landshaftiv krim tundr pustel i girskih oblastej Rajoni zimivli roztashovani na Pirenejskomu pivostrovi v Pivnichnij Africi Pivnichno shidnij Africi Perednij Aziyi Indiyi ta Kitayi Zhuravel kanadskij Grus canadensis najbilsh zvichajnij vid u Pivnichnij Americi Poshirenij vid tundri do najpivdennishih rajoniv kontinentu U nevelikij kilkosti gnizditsya takozh u Pivnichno shidnij Aziyi na Chukotskomu pivostrovi Zimuye bilshist ptahiv na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki Zhuravel amerikanskij Grus americana velikij ptah bilogo koloru lishe golova nogi ta kinci kril chorni Poshirenij u lisah Kanadi zimuye v Tehasi Ranishe areal ohoplyuvav majzhe vsyu Pivnichnu Ameriku Odnak do pochatku XX st chiselnist i areal duzhe skorotilisya i v 1914 r u prirodi zalishalosya lishe 15 ptahiv Zavdyaki shirokomasshtabnij programi poryatunku chiselnist populyaciyi vdalosya zbilshiti Zhuravel bilij Grus leucogeranus gnizditsya vinyatkovo na teritoriyi Rosiyi odna z populyacij u ponizzi r Obi druga v rivninnij tundri mezhirichchya Yani i Zimuyut ci dvi izolovani populyaciyi vidpovidno v Indiyi ta Kitayi Zhuravel yaponskij Grus japonensis najbilshij sered zhuravliv masa 10 12 kg Zabarvlennya operennya perevazhno bile drugoryadni mahovi pera plyami na golovi ta shiya chorni shapochka yaskravo chervona Gnizditsya v Rosiyi Amurska oblast Habarovskij i Primorskij krayi Kitayi ta Yaponiyi Zhuravel chornoshiyij Grus nigricollis duzhe podibnij do yaponskogo ale pomitno menshij i zabarvlenij u siruvatij kolir Zaselyaye visokogir ya Vnutrishnoyi Aziyi vid Kashmiru do zahidnih provincij Kitayu i pivnichno zahidni rajoni Indiyi Gnizditsya v girskih bezlisih dolinah na visoti do 4500 m n r m Zhuravel chornij Grus monacha najdribnishij sered zhuravliv masa do 4 8 kg Gnizditsya majzhe viklyuchno na teritoriyi Rosiyi pivdenno shidni rajoni Sibiru Zimuye perevazhno v Yaponiyi Zhuravel daurskij Grus vipio traplyayetsya v Rosiyi na Dalekomu Shodi Mongoliyi i mozhlivo Kitayi Zimuye v Kitayi na Korejskomu pivostrovi i v Yaponiyi Antigona Grus antigone najvishij sered zhuravliv zrist do 180 sm Poshirenij u tropichnij chastini Aziyi Indiyi M yanmi Kambodzhi Laosi ta V yetnami a takozh u pivnichnih rajonah Avstraliyi Zhuravel avstralijskij zaselyaye Avstraliyu Vikopni vidiNajdavnishim vikopnim reshtkam predstavnikiv cogo rodu 12 mln rokiv Najdavnishim ye vid Serednij Miocen Rumuniya Piznij Miocen Afganistan Piznij Miocen Rannij Pliocen SShA Piznij Miocen Rannij Pliocen SShA Piznij Miocen Rannij Pliocen Yevropa Piznij Plejstocen Azerbajdzhan Piznij Plejstocen Bermudski ostrovi Piznij Plejstocen Malta Piznij Plejstocen Meksika Piznij Plejstocen Yevropa Zhuravel v kulturiZhuravli vidigrayut pomitnu rol u kulturi bagatoh narodiv Pomitne misce posidaye zhuravel i v zhitti ukrayinciv odin iz simvoliv vesni zhuravel priletiv teplin prinis za povedinkoyu ptahiv ugaduvali pogodu zhuravli letyat visoko zima she daleko zhuravli letyat nizko zima vzhe blizko rannij prilit zhuravliv na rannyu vesnu Vvazhali sho prilitaye zhuravel cherez trinadcyat tizhniv pislya Rizdva Isnuyut svidchennya timchasovoyi tabuyizaciyi slova zhuravel navesni pobachivshi pershij klyuch zhuravliv ne mozhna vimovlyati slovo zhuravel vgolos bo zhuritimeshsya ves rik natomist slid vzhivati slovo veselik Zhuravlem nazivali narodnij syuzhetnij tanec u yakomu tancyuristi zobrazhuyut zhuravlya Takij tanec vikonuvali zazvichaj na Cej ptah simvol storozhkosti Stoyit yak zhuravel na varti vidlyudnosti Hodit yak zhuravel po boloti gulvisi Unadivsya zhuravel do babinih konopel Zhuravlem nazivayut cibatu lyudinu a takozh vazhil dlya pidijmannya vodi z krinici za shozhist z dovgoyu shiyeyu zhuravlya Osoblivu uvagu cim ptaham pridileno v kulturi Yaponiyi Yih obraz vikoristano v bagatoh tvorah napriklad Tisyacha zhuravliv shiroko predstavleno v yaponskomu obrazotvorchomu mistectvi Kartina yaponskogo hudozhnika Utagava Hiroshige 1858 Grus vipio 1823 1829 LiteraturaPticy SSSR Kuroobraznye Zhuravleobraznye V D Ilichev V E Flint L Nauka 1987 528 s Cranes of the World 30 travnya 2020 u Wayback Machine 1983 by Paul JohnsgardPrimitkiKistyakivskij O B 1957 Fauna Ukrayini Ptahi Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 26 veresnya 2015 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Zhuravel Zhajvoronok V V Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 226 227 PosilannyaFauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 Hoyo J del et al eds 1996 Handbook of the Birds of the World vol 3 Hoatzin to Auks Barcelona Lynx Edicions s 821 ISBN 84 87334 20 2 She u XII stolitti zhuravliv trimali yak domashnih ptahiv paleornitolog Leonid Gorobec Lokalna istoriya 18 listopada 2022