Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«На пасіці» — картина українського поета та живописця Тараса Шевченка, написана влітку 1843 року під час його першої подорожі по Україні та натхненна знайомством з бджолярем Петром Прокоповичем. Зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві (інв. Ж-105). Техніка виконання твору — олійний живопис на полотні, розмір полотна — 53 × 41 см.
 | |
| Творець: | Тарас Григорович Шевченко |
|---|---|
| Час створення: | 1843 |
| Розміри: | 530*410 мм |
| Висота: | 530 міліметр |
| Ширина: | 410 міліметр |
| Матеріал: | полотно, олія |
| Техніка: | Жанрове малярство, імпресіонізм |
| Зберігається: | Київ |
| Музей: | Національний музей Тараса Шевченка |
| Інвентарний номер: | ж-102 |
До 1936 полотно знаходилося в колекції Музею російського мистецтва у Києві, де було виявлено в незадовільному стані. Після проведеної реставрації картину було переведено спочатку до Галереї картин Т. Г. Шевченка при Інституті Тараса Шевченка у Харкові, а після евакуації під час Другої світової війни — у Державний (сучасний Національний) музей Тараса Шевченка в Києві; починаючи з 1939 року, вона неодноразово експонувалася на різних виставках.
«На пасіці» — жанрова композиція, в якій Шевченко експериментує з освітленням, в результаті чого відходить від академізму і використовує імпресіоністичні ефекти. Дослідники вважають картину переломною у мальовничій творчості Шевченка та зараховують її до найкращих картин українського побутового жанру 1-ї половини XIX століття.
Обставини створення
Публікатор картини Сергій Раєвський зазначав, що до виявлення картини, про неї не було згадок в автобіографічних джерелах Шевченка та в працях дослідників. Однак, її начерк був введений до наукового обороту ще в 1900 році у «Каталозі Музею українських старожитностей В. В. Тарновського» складеного Борисом Грінченком.
Завдяки тому, що інший начерк картини знаходився на звороті втраченого малюнку «Козак-бандурист», дослідники вважають, що картина була створена під час (першої подорожі) Тараса Шевченка Україною літом 1843-го, того ж року коли й малюнок козака-бандуриста.
Вважається, що на сюжет малюнку художника надихнуло відвідання пасіки корифея бджолярства Петра Прокоповича у селі Пальчики. Дослідник Петро Жур припускав, що Шевченко познайомився з Прокоповичем у селі Качанівка, яке поет обрав своїм головним місцем перебування під час подорожі Україною. Згідно з інформацією зібраною працівником Батуринського історичного музею , Тарас Шевченко провів кілька днів у Прокоповича в Пальчиках. Саме там він створив ескіз картини, на якій зобразив одного з майстрів Прокоповича разом з дочками. Одній з цих дочок, Шевченко по від'їзду подарував срібну копійку, яка на 1975 рік зберігалася, як сімейна реліквія, у її нащадка Петра Пронченка — вчителя з Бахмачу. Дослідниця Надія Демиденко вважала цю версію найближчою до істини. Вона зазначала, що на картині не міг бути зображений сам Прокопович. Хоча він мав двох дочок, але на момент знайомства з художником йому було вже 68 років, і його дочки були значно старішими. Також, майстер на картині виготовляє вулик-дуплянку, малоймовірно, щоб Прокопович, як винахідник втулкового вулика, погодився, щоб його зобразили поряд із застарілим вуликом.
Шевченко через тринадцять років написав повість російською мовою «Близнюки», де прототипом головного героя став Прокопович, причому згідно з сюжетом він був учнем Петра Івановича і називав його «славним бджолярем». Сам же Прокопович, згідно з відомостями журналіста Василя Пєскова, назвав один із своїх іменних вуликів на честь гостя.
Історія картини
Картину виявили у фондах Київського державного музею російського мистецтва, серед речей неекспозиційного значення, під час переінвентаризації 1936 року. Вона була у дуже поганому стані, до реставрації не можливо було визначити її сюжет. Однак, на найбільш важливих місцях картини не було розривів полотна та випадів фарби. Вона була відновлена в реставраційній майстерні музею, акт реставрації було складено 25 липня 1936 року. Під час реставрації полотно було дубльовано.
На звороті картини був наклеєний паперовий аркуш на якому був напис польською мовою зроблений тушшю: «Дівчина, що розмовляє з козаком. Зразок малювання Шевченка» (пол. Dziewczyna rozmawiajaca z kozakiem. Obrazek malowany przez Shewczenke), нижче іншою рукою написано «Шевченко» (пол. Shewczenko). Праворуч унизу напис ч. 674. В лівому нижньому куті картини під час реставрації було виявлено літеру Т, яка на думку Сергія Раєвського є залишком авторського підпису Шевченка. Раєвський у 1936 році вказував розмір полотна як 544 на 419 мм. У дванадцятитомному зібранні творів Шевченка вказаний розмір картини 53 на 41 см.
Раєвський пояснював невідповідність опису картини з її сюжетом тим, що напис був створений, коли картина вже була значно пошкодженою, і не можливо було точно встановити її сюжет. У дванадцятитомному зібранні творів Шевченка висловлювалася думка, що на аркуші переказаний зміст якогось іншого малюнка.
У 1936 році картину передали до Галереї картин Т. Г. Шевченка у Харкові, а з 1948 року вона зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка. Інвентарний номер ж-105. Аркуш з написом та акт реставрації зберігається окремо у тому ж музеї.
Картина вперше репродукована Сергієм Раєвським у 1936 році в «Літературній газеті» під назвою «Дівчина, що розмовляє з козаком».
Сюжет та критика
На картині зображена пасіка сонячного літнього дня, у затишку під деревом селянин виготовляє вулик-дуплянку. Він вимушений перервати свою роботу через прихід дітей, які принесли обід. Те, що селянин є батьком цих дітей відомо завдяки напису чорнилом під одним з начерків картини: «Батько в пасіці вулики довбає, а діточки несуть йому обідати». Селянин одягнутий у побутовий (робочий) одяг — полотняна сорочка без декору, штани та чоботи. Костюм дівчини складається з довгої білої сорочки, чорної свити із зав'язаною на шиї червоною стрічкою та вінка з живих квітів, а костюм другої дитини, яку дослідниця Ольга Мойсюк ідентифікувала як хлопця, — довгої білої сорочки із зав'язками на пазушному розрізі, полотняних штанів та верхнього одягу чорного кольору, який підперезаний на поясі.
Сюжет картини зображує епізод сімейної злагоди, «про радість зустрічі, відчуття приязні, поваги й любові» в родині селянина свідчать привітні обличчя та очі дітей та вінок на голові дівчини. Освітлення та теплі тони пейзажу підкреслюють атмосферу доброзичливості на картині. Завдяки майстерній роботі з освітленням, на картині Шевченка «вияскравлені місця м'яко переходять у прозоре затемнення», завдяки чому складається уявлення, що «постаті й предмети ніби розчиняються в розсіяному світлі, набуваючи м'яких, розмитих форм».
Дослідниця називала картину одним з «найвищих здобутків українського побутового жанру першої половини ХІХ ст.». Вона відзначала, що лише під час першої подорожі по Україні, художнику вдалося втілити своє прагнення і опанувати олійну техніку живопису до рівня його робіт з акварельними фарбами, щоб «малювати справжні почуття, справжнє сонце і повітря». В олійних картинах намальованих під час подорожі, «сонце засвітило … справжнім блиском, а самі твори ожили наповнені повітрям». Андрущенко також підкреслює у картині «На пасіці» відмову Шевченка від «академічного» колориту і введення «справжньої палітри спекотного літа». Художнику вдалося передати відчуття простору і м'якого повітря завдяки великим світло-тіньовим співвідношенням і тонкій зміні світлосили кольорів. Як зазначає дослідниця: «Тут світло живе своїм життям, мерехтить — переливається навколо предметів і персонажів, створює живу картину родинного затишку і щирості почуттів». На думку Андрущенко, якби Шевченка не відправили у заслання і він би поїхав у заплановану подорож до Європи, то він міг би стати одним з родоначальників імпресіонізму. Окрім «На пасіці», дослідниця вказує на «імпресіоністичні ефекти освітлення» у таких працях художника: «Повідь», «Казашка Катя», «Далісман Мула Аул'є», портретах Платона Закревського, Іллі Лизогуба, Єлизавети Кейкуатової та інших.
Мистецтвознавець Сергій Раєвський зазначав, що сюжет картини перекликається з працями Олексія Венеціанова та художників його кола. Однак, праця Шевченка відрізняється більшою реалістичністю, знанням побуту та природи українського села. Якщо порівнювати з іншими власними картинами художника, то найбільш схожою за сюжетом і технікою є картина «Селянська родина», яку, також, датують 1843 роком. Для обох картин характерний відхід від академізму. На думку дослідника: «картині характерна навмисна кострубатість, присадкуватість постатей, реалістичний, позбавлений будь-якої ідеалізації пейзаж, нарешті, пильна увага до типових елементів побуту». Раєвський вважав, що картина написана у переламний момент творчості художника, під час його переходу від «псевдокласичних канонів академічного малярства до здорової реалістичної творчості».
У «Шевченківському словнику» називали картину одним із «найвищих здобутків в українського побутовому жанру 1-ї половини XIX століття» нарівні з іншими картинами Шевченка — «Катерина» та «Селянська родина». У виданні відзначали «демократизм реалістичного образу, майстерне розв'язання колористичних та світлотіньових завдань, відтворення повітряної перспективи».
Участь у виставках
Виставки в яких експонувалася картина:
- Ювілейна Шевченківська виставка. Київ. 1939
- Виставка образотворчого мистецтва УРСР. Москва. 1951
- Ювілейна Шевченківська виставка. Київ — Москва. 1964
- Шевченко-художник. До 170-річчя від дня народження. Київ. 1984
- «Живописні твори Шевченка». Київ. 2006
Схожі малюнки
Відомо два начерки цієї картини, один з цих начерків відомий лише за фотокопією, бо він знаходився на звороті малюнку «Козак-бандурист», і був втрачений разом з ним під час пожежі.
Галерея
-
![image]()
На пасіці. Кобзар з поводирем. Біля криниці, начерки -
![image]()
На пасіці, начерки що знаходилися на звороті малюнку «Козак-бандурист» -
![image]()
Селянська родина
Примітки
- Раєвський, 1936, с. 4.
- Повне зібрання творів, 2013, с. 542.
- Пчеловодство, 1975, с. 15.
- Демиденко, 2013, с. 341.
- Дзюба, 2021, с. 436.
- Демиденко, 2013, с. 342.
- Пєсков, 2014, с. 117.
- Повне зібрання творів, 2013, с. 437.
- Повне зібрання творів, 2013, с. 438.
- Повне зібрання творів, 1961, с. 30.
- Шевченківський словник, 1977, с. 19.
- Мойсюк, 2013, с. 95.
- Чмільова, Царенко, 2014, с. 38.
- Андрущенко, 2014, с. 15.
- Повне зібрання творів, 2013, с. 437, 543.
Джерела
- Андрущенко Т. І. Малярство Тараса Шевченка // Україна у світовій історії. — 2014. — № 2 (51). — С. 11—22. — ISSN 2413-7103.
- Т. Г. Шевченко та П. І. Прокопович: духовні паралелі // Сіверщина в історії України. — 2013. — № 6. — С. 340—343. — ISSN 2218-4805.
- Дзюба О. М. Прокопович Петро Іванович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 436. — 608 с. — .
- Мойсюк О. Традиційні тканини Центрального Полісся в образотворчій спадщині Тараса Шевченка // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. — Київ : НАНУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2013. — Вип. 13. — С. 93—98. — 184 с.
- Песков В. М. Пасека в Пальчиках // Полное собрание сочинений. — Комсомольская правда, 2014. — Т. 11. Друзья из берлоги. — С. 115—117. — 160 с. — .
- Раєвський С. Є. Невідомий малюнок Т. Г. Шевченка // Літературна газета. — 1936. — № 41 (5 вересня). — С. 4. — ISSN 4820-0943.
- Чмільова С. Художня спадщина Тараса Шевченка як джерело історичних знань на уроках історії України / Чмільова С., Царенко О. // Україна у світовій історії. — 2014. — № 2. — С. 32-40.
- На пасіці // Шевченківський словник / Відповідальний редактор: Кирилюк Є. П. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. II. — С. 19. — 410 с.
- Повне зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.:. — Київ : Наукова думка, 2013. — Т. 8: Живопис і графіка 1843—1847. — С. 437—438. — 584 с. — .
- На пасіці // Повне зібрання творів в десяти томах / Відповідальний редактор Касіян В. І., Редактор тома Бутник-Сіверський Б. С. — Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1. — С. 30.
- Д. Х. Народная память свидетельствует… : ( )[рос.] // Пчеловодство. — 1975. — № 7. — С. 15. — ISSN 0369-8629.
Посилання
- На пасіці. Науково-освітній веб-портал «Тарас Шевченко». Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Процитовано 22 вересня 2022.
- . Ізборник. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 20 липня 2024.
| Ця стаття є кандидатом у . Обговорення номінації відбувається . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na pasici kartina ukrayinskogo poeta ta zhivopiscya Tarasa Shevchenka napisana vlitku 1843 roku pid chas jogo pershoyi podorozhi po Ukrayini ta nathnenna znajomstvom z bdzholyarem Petrom Prokopovichem Zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka v Kiyevi inv Zh 105 Tehnika vikonannya tvoru olijnij zhivopis na polotni rozmir polotna 53 41 sm Na pasiciTvorec Taras Grigorovich ShevchenkoChas stvorennya 1843Rozmiri 530 410 mmVisota 530 milimetrShirina 410 milimetrMaterial polotno oliyaTehnika Zhanrove malyarstvo impresionizmZberigayetsya KiyivMuzej Nacionalnij muzej Tarasa ShevchenkaInventarnij nomer zh 102 Do 1936 polotno znahodilosya v kolekciyi Muzeyu rosijskogo mistectva u Kiyevi de bulo viyavleno v nezadovilnomu stani Pislya provedenoyi restavraciyi kartinu bulo perevedeno spochatku do Galereyi kartin T G Shevchenka pri Instituti Tarasa Shevchenka u Harkovi a pislya evakuaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u Derzhavnij suchasnij Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka v Kiyevi pochinayuchi z 1939 roku vona neodnorazovo eksponuvalasya na riznih vistavkah Na pasici zhanrova kompoziciya v yakij Shevchenko eksperimentuye z osvitlennyam v rezultati chogo vidhodit vid akademizmu i vikoristovuye impresionistichni efekti Doslidniki vvazhayut kartinu perelomnoyu u malovnichij tvorchosti Shevchenka ta zarahovuyut yiyi do najkrashih kartin ukrayinskogo pobutovogo zhanru 1 yi polovini XIX stolittya Obstavini stvorennyaPublikator kartini Sergij Rayevskij zaznachav sho do viyavlennya kartini pro neyi ne bulo zgadok v avtobiografichnih dzherelah Shevchenka ta v pracyah doslidnikiv Odnak yiyi nacherk buv vvedenij do naukovogo oborotu she v 1900 roci u Katalozi Muzeyu ukrayinskih starozhitnostej V V Tarnovskogo skladenogo Borisom Grinchenkom Zavdyaki tomu sho inshij nacherk kartini znahodivsya na zvoroti vtrachenogo malyunku Kozak bandurist doslidniki vvazhayut sho kartina bula stvorena pid chas pershoyi podorozhi Tarasa Shevchenka Ukrayinoyu litom 1843 go togo zh roku koli j malyunok kozaka bandurista Vvazhayetsya sho na syuzhet malyunku hudozhnika nadihnulo vidvidannya pasiki korifeya bdzholyarstva Petra Prokopovicha u seli Palchiki Doslidnik Petro Zhur pripuskav sho Shevchenko poznajomivsya z Prokopovichem u seli Kachanivka yake poet obrav svoyim golovnim miscem perebuvannya pid chas podorozhi Ukrayinoyu Zgidno z informaciyeyu zibranoyu pracivnikom Baturinskogo istorichnogo muzeyu Taras Shevchenko proviv kilka dniv u Prokopovicha v Palchikah Same tam vin stvoriv eskiz kartini na yakij zobraziv odnogo z majstriv Prokopovicha razom z dochkami Odnij z cih dochok Shevchenko po vid yizdu podaruvav sribnu kopijku yaka na 1975 rik zberigalasya yak simejna relikviya u yiyi nashadka Petra Pronchenka vchitelya z Bahmachu Doslidnicya Nadiya Demidenko vvazhala cyu versiyu najblizhchoyu do istini Vona zaznachala sho na kartini ne mig buti zobrazhenij sam Prokopovich Hocha vin mav dvoh dochok ale na moment znajomstva z hudozhnikom jomu bulo vzhe 68 rokiv i jogo dochki buli znachno starishimi Takozh majster na kartini vigotovlyaye vulik duplyanku malojmovirno shob Prokopovich yak vinahidnik vtulkovogo vulika pogodivsya shob jogo zobrazili poryad iz zastarilim vulikom Shevchenko cherez trinadcyat rokiv napisav povist rosijskoyu movoyu Bliznyuki de prototipom golovnogo geroya stav Prokopovich prichomu zgidno z syuzhetom vin buv uchnem Petra Ivanovicha i nazivav jogo slavnim bdzholyarem Sam zhe Prokopovich zgidno z vidomostyami zhurnalista Vasilya Pyeskova nazvav odin iz svoyih imennih vulikiv na chest gostya Istoriya kartiniKartinu viyavili u fondah Kiyivskogo derzhavnogo muzeyu rosijskogo mistectva sered rechej neekspozicijnogo znachennya pid chas pereinventarizaciyi 1936 roku Vona bula u duzhe poganomu stani do restavraciyi ne mozhlivo bulo viznachiti yiyi syuzhet Odnak na najbilsh vazhlivih miscyah kartini ne bulo rozriviv polotna ta vipadiv farbi Vona bula vidnovlena v restavracijnij majsterni muzeyu akt restavraciyi bulo skladeno 25 lipnya 1936 roku Pid chas restavraciyi polotno bulo dublovano Na zvoroti kartini buv nakleyenij paperovij arkush na yakomu buv napis polskoyu movoyu zroblenij tushshyu Divchina sho rozmovlyaye z kozakom Zrazok malyuvannya Shevchenka pol Dziewczyna rozmawiajaca z kozakiem Obrazek malowany przez Shewczenke nizhche inshoyu rukoyu napisano Shevchenko pol Shewczenko Pravoruch unizu napis ch 674 V livomu nizhnomu kuti kartini pid chas restavraciyi bulo viyavleno literu T yaka na dumku Sergiya Rayevskogo ye zalishkom avtorskogo pidpisu Shevchenka Rayevskij u 1936 roci vkazuvav rozmir polotna yak 544 na 419 mm U dvanadcyatitomnomu zibranni tvoriv Shevchenka vkazanij rozmir kartini 53 na 41 sm Rayevskij poyasnyuvav nevidpovidnist opisu kartini z yiyi syuzhetom tim sho napis buv stvorenij koli kartina vzhe bula znachno poshkodzhenoyu i ne mozhlivo bulo tochno vstanoviti yiyi syuzhet U dvanadcyatitomnomu zibranni tvoriv Shevchenka vislovlyuvalasya dumka sho na arkushi perekazanij zmist yakogos inshogo malyunka U 1936 roci kartinu peredali do Galereyi kartin T G Shevchenka u Harkovi a z 1948 roku vona zberigayetsya u Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka Inventarnij nomer zh 105 Arkush z napisom ta akt restavraciyi zberigayetsya okremo u tomu zh muzeyi Kartina vpershe reprodukovana Sergiyem Rayevskim u 1936 roci v Literaturnij gazeti pid nazvoyu Divchina sho rozmovlyaye z kozakom Syuzhet ta kritikaNa kartini zobrazhena pasika sonyachnogo litnogo dnya u zatishku pid derevom selyanin vigotovlyaye vulik duplyanku Vin vimushenij perervati svoyu robotu cherez prihid ditej yaki prinesli obid Te sho selyanin ye batkom cih ditej vidomo zavdyaki napisu chornilom pid odnim z nacherkiv kartini Batko v pasici vuliki dovbaye a ditochki nesut jomu obidati Selyanin odyagnutij u pobutovij robochij odyag polotnyana sorochka bez dekoru shtani ta choboti Kostyum divchini skladayetsya z dovgoyi biloyi sorochki chornoyi sviti iz zav yazanoyu na shiyi chervonoyu strichkoyu ta vinka z zhivih kvitiv a kostyum drugoyi ditini yaku doslidnicya Olga Mojsyuk identifikuvala yak hlopcya dovgoyi biloyi sorochki iz zav yazkami na pazushnomu rozrizi polotnyanih shtaniv ta verhnogo odyagu chornogo koloru yakij pidperezanij na poyasi Syuzhet kartini zobrazhuye epizod simejnoyi zlagodi pro radist zustrichi vidchuttya priyazni povagi j lyubovi v rodini selyanina svidchat privitni oblichchya ta ochi ditej ta vinok na golovi divchini Osvitlennya ta tepli toni pejzazhu pidkreslyuyut atmosferu dobrozichlivosti na kartini Zavdyaki majsternij roboti z osvitlennyam na kartini Shevchenka viyaskravleni miscya m yako perehodyat u prozore zatemnennya zavdyaki chomu skladayetsya uyavlennya sho postati j predmeti nibi rozchinyayutsya v rozsiyanomu svitli nabuvayuchi m yakih rozmitih form Doslidnicya nazivala kartinu odnim z najvishih zdobutkiv ukrayinskogo pobutovogo zhanru pershoyi polovini HIH st Vona vidznachala sho lishe pid chas pershoyi podorozhi po Ukrayini hudozhniku vdalosya vtiliti svoye pragnennya i opanuvati olijnu tehniku zhivopisu do rivnya jogo robit z akvarelnimi farbami shob malyuvati spravzhni pochuttya spravzhnye sonce i povitrya V olijnih kartinah namalovanih pid chas podorozhi sonce zasvitilo spravzhnim bliskom a sami tvori ozhili napovneni povitryam Andrushenko takozh pidkreslyuye u kartini Na pasici vidmovu Shevchenka vid akademichnogo koloritu i vvedennya spravzhnoyi palitri spekotnogo lita Hudozhniku vdalosya peredati vidchuttya prostoru i m yakogo povitrya zavdyaki velikim svitlo tinovim spivvidnoshennyam i tonkij zmini svitlosili koloriv Yak zaznachaye doslidnicya Tut svitlo zhive svoyim zhittyam merehtit perelivayetsya navkolo predmetiv i personazhiv stvoryuye zhivu kartinu rodinnogo zatishku i shirosti pochuttiv Na dumku Andrushenko yakbi Shevchenka ne vidpravili u zaslannya i vin bi poyihav u zaplanovanu podorozh do Yevropi to vin mig bi stati odnim z rodonachalnikiv impresionizmu Okrim Na pasici doslidnicya vkazuye na impresionistichni efekti osvitlennya u takih pracyah hudozhnika Povid Kazashka Katya Dalisman Mula Aul ye portretah Platona Zakrevskogo Illi Lizoguba Yelizaveti Kejkuatovoyi ta inshih Mistectvoznavec Sergij Rayevskij zaznachav sho syuzhet kartini pereklikayetsya z pracyami Oleksiya Venecianova ta hudozhnikiv jogo kola Odnak pracya Shevchenka vidriznyayetsya bilshoyu realistichnistyu znannyam pobutu ta prirodi ukrayinskogo sela Yaksho porivnyuvati z inshimi vlasnimi kartinami hudozhnika to najbilsh shozhoyu za syuzhetom i tehnikoyu ye kartina Selyanska rodina yaku takozh datuyut 1843 rokom Dlya oboh kartin harakternij vidhid vid akademizmu Na dumku doslidnika kartini harakterna navmisna kostrubatist prisadkuvatist postatej realistichnij pozbavlenij bud yakoyi idealizaciyi pejzazh nareshti pilna uvaga do tipovih elementiv pobutu Rayevskij vvazhav sho kartina napisana u perelamnij moment tvorchosti hudozhnika pid chas jogo perehodu vid psevdoklasichnih kanoniv akademichnogo malyarstva do zdorovoyi realistichnoyi tvorchosti U Shevchenkivskomu slovniku nazivali kartinu odnim iz najvishih zdobutkiv v ukrayinskogo pobutovomu zhanru 1 yi polovini XIX stolittya narivni z inshimi kartinami Shevchenka Katerina ta Selyanska rodina U vidanni vidznachali demokratizm realistichnogo obrazu majsterne rozv yazannya koloristichnih ta svitlotinovih zavdan vidtvorennya povitryanoyi perspektivi Uchast u vistavkahVistavki v yakih eksponuvalasya kartina Yuvilejna Shevchenkivska vistavka Kiyiv 1939 Vistavka obrazotvorchogo mistectva URSR Moskva 1951 Yuvilejna Shevchenkivska vistavka Kiyiv Moskva 1964 Shevchenko hudozhnik Do 170 richchya vid dnya narodzhennya Kiyiv 1984 Zhivopisni tvori Shevchenka Kiyiv 2006Shozhi malyunkiVidomo dva nacherki ciyeyi kartini odin z cih nacherkiv vidomij lishe za fotokopiyeyu bo vin znahodivsya na zvoroti malyunku Kozak bandurist i buv vtrachenij razom z nim pid chas pozhezhi GalereyaNa pasici Kobzar z povodirem Bilya krinici nacherki Na pasici nacherki sho znahodilisya na zvoroti malyunku Kozak bandurist Selyanska rodinaPrimitkiRayevskij 1936 s 4 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 542 Pchelovodstvo 1975 s 15 Demidenko 2013 s 341 Dzyuba 2021 s 436 Demidenko 2013 s 342 Pyeskov 2014 s 117 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 437 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 438 Povne zibrannya tvoriv 1961 s 30 Shevchenkivskij slovnik 1977 s 19 Mojsyuk 2013 s 95 Chmilova Carenko 2014 s 38 Andrushenko 2014 s 15 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 437 543 DzherelaAndrushenko T I Malyarstvo Tarasa Shevchenka Ukrayina u svitovij istoriyi 2014 2 51 S 11 22 ISSN 2413 7103 T G Shevchenko ta P I Prokopovich duhovni paraleli Sivershina v istoriyi Ukrayini 2013 6 S 340 343 ISSN 2218 4805 Dzyuba O M Prokopovich Petro Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 436 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Mojsyuk O Tradicijni tkanini Centralnogo Polissya v obrazotvorchij spadshini Tarasa Shevchenka Ukrayinske mistectvoznavstvo materiali doslidzhennya recenziyi Kiyiv NANU IMFE im M T Rilskogo 2013 Vip 13 S 93 98 184 s Peskov V M Paseka v Palchikah Polnoe sobranie sochinenij Komsomolskaya pravda 2014 T 11 Druzya iz berlogi S 115 117 160 s ISBN 978 5 87107 887 7 Rayevskij S Ye Nevidomij malyunok T G Shevchenka Literaturna gazeta 1936 41 5 veresnya S 4 ISSN 4820 0943 Chmilova S Hudozhnya spadshina Tarasa Shevchenka yak dzherelo istorichnih znan na urokah istoriyi Ukrayini Chmilova S Carenko O Ukrayina u svitovij istoriyi 2014 2 S 32 40 Na pasici Shevchenkivskij slovnik Vidpovidalnij redaktor Kirilyuk Ye P Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 T II S 19 410 s Povne zibrannya tvoriv u dvanadcyati tomah Redkol Kiyiv Naukova dumka 2013 T 8 Zhivopis i grafika 1843 1847 S 437 438 584 s ISBN 978 966 00 1276 9 Na pasici Povne zibrannya tvoriv v desyati tomah Vidpovidalnij redaktor Kasiyan V I Redaktor toma Butnik Siverskij B S Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk URSR 1961 T 7 Zhivopis grafika 1830 1847 Kn 1 S 30 D H Narodnaya pamyat svidetelstvuet ros Pchelovodstvo 1975 7 S 15 ISSN 0369 8629 PosilannyaNa pasici Naukovo osvitnij veb portal Taras Shevchenko Institut telekomunikacij i globalnogo informacijnogo prostoru NAN Ukrayini Procitovano 22 veresnya 2022 Izbornik Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2024 Cya stattya ye kandidatom u dobri statti Obgovorennya nominaciyi vidbuvayetsya na storinci propozicij