Петро́ Володи́мирович Жур (нар. 13 (26) жовтня 1914, Гарбузин — † 17 вересня 2002, Київ) — український і російський письменник, літературознавець, перекладач, журналіст. Автор праць із питань російсько-українських літературних зв'язків, дослідник життя й творчості Тараса Шевченка. Лауреат Шевченківської премії (1980).
Петро Жур | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 (26) жовтня 1914 село Гарбузин, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області | |||
Помер | 17 жовтня 2002 (87 років) Київ | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР → Україна | |||
Діяльність | письменник, літературознавець, перекладач, журналіст | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет | |||
Мова творів | російська | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 26 (13) жовтня 1914 в селі Гарбузин, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. 1933 року закінчив Київський торф'яний технікум. З кінця 1930-х років служив у армії й одночасно працював журналістом. Навчався в Ленінградському університеті, студії перервала війна, був фронтовим репортером. Петро Жур працював у ЧК слідчим у 1938 р.
14.02.1938 | сержант государственной безопасности |
Під час війни служив у СМЕРШ.
"из наградного листа замначальника отдела контрразведки СМЕРШ 14-й воздушной армии подполковника Петра Жура: «Тов. ЖУР… проделал большую работу за время Отечественной войны по разоблачению контрреволюционного элемента и по пресечению их преступной деятельности»."Под его личным руководством в частях 14 ВА были вскрыты 3 изменнические группы, по которым арестовано и осуждено 25 человек, а также арестовано и осуждено более 80 человек антисоветчиков, дезертиров, членовредителей".
на | 02.08.1944 | зам. нач. ОКР СМЕРШ 14 воздушной армии |
Війну закінчив у званні підполковника, нагороджений бойовими орденами і медалями.
Університет закінчив 1950 року. Працював редактором ІТАР-ТАРС, понад 30 років — відповідальний секретар і заступник головного редактора журналу «Звезда». Журналістську роботу поєднував з науково-дослідницькою, вивчав життєвий та творчий шлях Шевченка і його оточення в Петербурзі, в Україні, Приураллі, Оренбурзі, Мангишлаку. Численні наукові розвідки та документальні книжки. Член Петербурзького українського товариства.
Прилучився до створення Меморіальної майстерні-музею Тараса Шевченка в Академії мистецтв.
Помер 17 вересня 2002 року в Києві. Поховано поруч із дружиною в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області.
Творчість
Писав:
- про перебування Шевченка в Петербурзі — «Шевченківський Петербург», 1964,
- про подорожі Україною — «Третя зустріч», 1970,
- «Літо перше», 1979,
- «Дума про Огонь» — 1985,
- про перебування Шевченка в Києві — у книжці «Шевченківський Київ» — 1991.
- підсумком багатолітньої наукової праці стало видання «Труди і дні Кобзаря» — 1996.
В останні дні життя завершив нову книжку «Шевченківський Корсунь», видану посмертно 2003 року.
Перекладав російською мовою твори Якуба Коласа, Янки Купали, Лесі Українки, Івана Драча, Андрія Малишка, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини.
Автор спогадів про Максима Рильського, Павла Усенка, Івана Ле, Миколу Бажана та інших.
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1980) — за створення в співавторстві Шевченківського словника у двох томах.
Примітки
- . www.sovsekretno.ru. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
Джерела та література
- Г. П. Герасимова. Жур Петро Володимирович [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 175. — .
- М. М. Павлюк. Жур Петро Володимирович [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Сарана Ф. К. Жур Петро Володимирович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С.214—215.
- Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — . — С.197—198.
- Павлюк Микола. Віхи життя і творчості П. В. Жура / Микола Павлюк // Жур П. В. Труди і дні Кобзаря: Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Вст. стаття М. М. Павлюка. — К.: Дніпро, 2003. — С.515—517. — (Серія «Бібліотека Шевченківського комітету»).
Посилання
- Комітет з національної премії імені Тараса Шевченка [ 20 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Шевченківська енциклопедія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Постаті [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інститут історії України [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Жур Петро Володимирович[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Volodi mirovich Zhur nar 13 26 zhovtnya 1914 19141026 Garbuzin 17 veresnya 2002 Kiyiv ukrayinskij i rosijskij pismennik literaturoznavec perekladach zhurnalist Avtor prac iz pitan rosijsko ukrayinskih literaturnih zv yazkiv doslidnik zhittya j tvorchosti Tarasa Shevchenka Laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1980 Petro ZhurNarodivsya13 26 zhovtnya 1914 1914 10 26 selo Garbuzin teper Korsun Shevchenkivskogo rajonu Cherkaskoyi oblastiPomer17 zhovtnya 2002 2002 10 17 87 rokiv KiyivGromadyanstvoRosijska imperiya SRSR UkrayinaDiyalnistpismennik literaturoznavec perekladach zhurnalistAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetMova tvorivrosijskaPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 26 13 zhovtnya 1914 v seli Garbuzin teper Korsun Shevchenkivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 1933 roku zakinchiv Kiyivskij torf yanij tehnikum Z kincya 1930 h rokiv sluzhiv u armiyi j odnochasno pracyuvav zhurnalistom Navchavsya v Leningradskomu universiteti studiyi perervala vijna buv frontovim reporterom Petro Zhur pracyuvav u ChK slidchim u 1938 r 14 02 1938 serzhant gosudarstvennoj bezopasnosti Pid chas vijni sluzhiv u SMERSh iz nagradnogo lista zamnachalnika otdela kontrrazvedki SMERSh 14 j vozdushnoj armii podpolkovnika Petra Zhura Tov ZhUR prodelal bolshuyu rabotu za vremya Otechestvennoj vojny po razoblacheniyu kontrrevolyucionnogo elementa i po presecheniyu ih prestupnoj deyatelnosti Pod ego lichnym rukovodstvom v chastyah 14 VA byli vskryty 3 izmennicheskie gruppy po kotorym arestovano i osuzhdeno 25 chelovek a takzhe arestovano i osuzhdeno bolee 80 chelovek antisovetchikov dezertirov chlenovreditelej na 02 08 1944 zam nach OKR SMERSh 14 vozdushnoj armii Vijnu zakinchiv u zvanni pidpolkovnika nagorodzhenij bojovimi ordenami i medalyami Universitet zakinchiv 1950 roku Pracyuvav redaktorom ITAR TARS ponad 30 rokiv vidpovidalnij sekretar i zastupnik golovnogo redaktora zhurnalu Zvezda Zhurnalistsku robotu poyednuvav z naukovo doslidnickoyu vivchav zhittyevij ta tvorchij shlyah Shevchenka i jogo otochennya v Peterburzi v Ukrayini Priuralli Orenburzi Mangishlaku Chislenni naukovi rozvidki ta dokumentalni knizhki Chlen Peterburzkogo ukrayinskogo tovaristva Priluchivsya do stvorennya Memorialnoyi majsterni muzeyu Tarasa Shevchenka v Akademiyi mistectv Pomer 17 veresnya 2002 roku v Kiyevi Pohovano poruch iz druzhinoyu v seli Vishenki Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti TvorchistPisav pro perebuvannya Shevchenka v Peterburzi Shevchenkivskij Peterburg 1964 pro podorozhi Ukrayinoyu Tretya zustrich 1970 Lito pershe 1979 Duma pro Ogon 1985 pro perebuvannya Shevchenka v Kiyevi u knizhci Shevchenkivskij Kiyiv 1991 pidsumkom bagatolitnoyi naukovoyi praci stalo vidannya Trudi i dni Kobzarya 1996 V ostanni dni zhittya zavershiv novu knizhku Shevchenkivskij Korsun vidanu posmertno 2003 roku Perekladav rosijskoyu movoyu tvori Yakuba Kolasa Yanki Kupali Lesi Ukrayinki Ivana Dracha Andriya Malishka Maksima Rilskogo Volodimira Sosyuri Pavla Tichini Avtor spogadiv pro Maksima Rilskogo Pavla Usenka Ivana Le Mikolu Bazhana ta inshih Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1980 za stvorennya v spivavtorstvi Shevchenkivskogo slovnika u dvoh tomah Primitki www sovsekretno ru Arhiv originalu za 9 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Dzherela ta literaturaG P Gerasimova Zhur Petro Volodimirovich 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 175 ISBN 966 00 0610 1 M M Pavlyuk Zhur Petro Volodimirovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Sarana F K Zhur Petro Volodimirovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 214 215 Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 768 s ISBN 978 966 7575 81 6 S 197 198 Pavlyuk Mikola Vihi zhittya i tvorchosti P V Zhura Mikola Pavlyuk Zhur P V Trudi i dni Kobzarya Litopis zhittya i tvorchosti T G Shevchenka Vst stattya M M Pavlyuka K Dnipro 2003 S 515 517 Seriya Biblioteka Shevchenkivskogo komitetu PosilannyaKomitet z nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka 20 kvitnya 2018 u Wayback Machine Shevchenkivska enciklopediya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Postati 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini 2 kvitnya 2013 u Wayback Machine Zhur Petro Volodimirovich nedostupne posilannya z lipnya 2019