Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про малюнок Тараса Шевченко Про народну картину див Козак Мамай Козак бандурист en малюнок авторства Тараса Ше

Козак-бандурист (Шевченко)

Козак-бандурист (Шевченко)
Ця стаття про малюнок Тараса Шевченко. Про народну картину див. Козак Мамай.

«Козак-бандурист» — [en]малюнок авторства Тараса Шевченка, який був створений, орієнтовно, у 1843 році, під час першої подорожі художника Україною. Малюнок, швидше за все, було знищено пожежею у маєтку Капністів у 1919 році. Твір відомий завдяки двом збереженим фотокопіям. Один із найбільших малюнків художника, виконаних сепійною технікою. У центрі композиції зображений сліпий бандурист із козацьким оселедцем. Біля музиканта стоїть його поводир, а з-за огорожі видніється молода дівчина, яка слухає пісню. Сюжетно малюнок пов'язаний із поемою «Невольник» («Сліпий»), а стилістично — з народними картинами із зображеннями козака Мамая. Фігури кобзаря та поводира з малюнка були зображені на звороті 100-гривневої банкноти зразка 2005 року.

Козак-бандурист
image
Творець:Тарас Григорович Шевченко
Час створення:жовтень 1843
Розміри:230*180 мм
Висота:230 міліметр
Ширина:180 міліметр
Матеріал:папір, сепія
Жанр:жанрове малярство
Зберігається:оригінал втрачено
фотокопія у Національному музеї Тараса Шевченка.
Музей:Національний музей Тараса Шевченка

Контекст

Тарас Шевченко зображував на своїх малюнках кобзарів та бандуристів протягом всього творчого шляху. Перший відомий малюнок такої тематики — «Козацький бенкет» був створений у 1838 році в Санкт-Петербурзі. Під час своєї (першої подорожі) Україною (1843) , Шевченко створив найбільше малюнків такої тематики. У період заслання та в останні роки життя, художник рідко звертався до зображення кобзарів та бандуристів.

Сепією — сіро-брунатною фарбою виробленою з морських молюсків, Тарас Шевченко почав малювати під час перебування у столиці Російської імперії. Один з перших сепійних малюнків художника, це «Визволення апостола Петра з темниці» (1836). За сепійний малюнок «Хлопчик-жебрак, який хлібом годує собаку» Тарас Шевченко отримав срібну медаль другого ступеня від Імператорської академії мистецтв. Сепією художник малював протягом всього життя, використовуючи її для ілюстрацій, пейзажів і портретів сучасників.

Історія малюнку

Малюнок був створений орієнтовно у жовтні 1843 року, під час першої подорожі Тараса Шевченка Україною. Місцем створення вважається село Ісківці на Полтавщині. Першим власником малюнку був миргородський повітовий предводитель дворянства Олексій Капніст, по його смерті малюнок залишався власністю родини Капністів.

Він експонувався на «Першій виставці української старовини», яка проводилася у будинку Лебединської управи у 1918 році. Укладач каталогу виставки, мистецтвознавець Стефан Таранушенко, так описав експонат: «Кобзар з поводирем. Власноручний малюнок Т. Г. Шевченка, помічений 1843 роком (збірка графині В. В. Капніст)». Подальша доля малюнку невідома, припускається, що його повернули власниці і він згорів наступного року під час пожежі у маєтку Капністів у селі Михайлівка.

У лівому нижньому куті малюнку є напис «1843. Т. Шевченко». Музейна фотографія наклеєна на паспарту, на його лицевій стороні є напис чорнилом «№ 1», на звороті напис олівцем: «Т. Г. Шевченко. Молодий бандурист. Ілюстрація до поеми „Невольник“ (лицевий бік). Сепія 1843 р. 230 х 180. Згорів в маєтку Капніста с. Михайлівка Лебедин. р-ну. Невідомий варіант малюнка Т. Шевченка „Кобзар“. Загинув у будинку Капніста в селі Михайлівці.» На звороті малюнку знаходилося кілька начерків відомих під умовною назвою «На пасіці й інші зарисовки», які збереглися завдяки зробленій фотокопії. Центр листа займає начерк до картини «На пасіці», фрагмент цього начерку знаходився на правому краю. На інших краях знаходилися начерки до офорта «Судня рада», малюнка «Козак-бандурист», картини «Селянська родина» та зображення людської постаті.

Малюнок вперше згадується у літературі під назвою «Кобзар з поводирем» (1918), вперше опублікована репродукція музейної версії світлини у 1936 році в «Літературній газеті» під назвою «Молодий кобзар з поводирем». Також, у літературі використовувалися такі назви: «Автоиллюстрация к „Невольнику“», «Автоиллюстрация». У сьомий том Повного зібрання творів Тараса Шевченка в десяти томах, малюнок був включений під назвою «Сліпий» («Невольник») як і однойменна поема поета створена через два роки після малюнку. Володимир Яцюк вказував на штучність назви та запропонував замінити її на «Козак-бандурист». У новому, дванадцятитомному, повному зібранні творів Шевченка, малюнок отримав назву запропоновану Яцюком.

Характеристика копій

Зберіглося дві фотографії оригінального малюнку. Одну з копій зробив співробітник Лебединського музею під час експонування малюнку на «Першій виставці української старовини». Світлина зберігалася в установі до 1933 року, поки її не придбав Інститут літературознавства ім. Т. Г. Шевченка. Копію передали до Галереї картин Т. Г. Шевченка у Харкові. З 1948 року вона зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка, інвентарний номер ф-199, стан задовільний. Інша світлина зберігалася у приватній колекції шевченкознавця Володимира Яцюка. На думку власника, ця світлина також була зроблена під час виставки у Лебедині.

Світлини мають невеликі відмінності, музейний екземпляр трохи обрізаний з країв. Також, на світлині із зібрання Яцюка біля лівого краю оригіналу прикладена лінійка, яка дозволяє уточнити розмір оригіналу. Розмір оригінального малюнку — 23*18 см, він відомий завдяки напису на паспарту музейної фотокопії та замірам на світлині зі збірки Яцюка. Це був один з найбільших сепійних малюнків Шевченка. Розмір обрізаного матеріалу на музейній світлині, якщо її перевести в розміри оригіналу, складає пів сантиметра. У десятитомному повному зібранні творів було помилково зазначено не розмір малюнка, а розмір фотографії — 14*11,1 см. Такого ж розміру були виготовлені сепійні копії, які експонувалися в Національному музеї Тараса Шевченка. В новому, дванадцятитомному, повному зібранні творів вказаний правильний розмір малюнка.

Необрізана версія світлини з колекції Яцюка вперше була опублікована власником у щорічнику «Відкритий архів» за 2004 рік.

Сюжет малюнка

image
«Козак Мамай». Перша половина XIX сторіччя

Центральною фігурою на малюнку є постать сліпого козака-бандуриста у повний зріст, який зображений «сміливим і упевненим в собі народним співцем». Кобзарь грає на кобзі коло огорожі, праворуч від нього стоїть його поводир — хлопчик одягнутий у бриль та який опирається на палицю. З-за огорожі виглядає сумна дівчина, яка стоїть коло перелазу та слухає кобзаря, поринувши у свої думки. На задньому плані зображений зі спини чоловік з палицею, який йде вулицею. Мистецтвознавиця Ірина Вериківська вказувала, що завдяки світлотіньовому моделюванню постатей людей, конструкцій будівель паркану та дерева за ним, Тарасу Шевченку вдалося збагатити його монохромну сепію. Завдяки контрасту тону, «митець передав сумну мелодію пісні, що заполонила художній простір малюнка».

Олексій Новицький, використовуючи, лише, каталог лебединської виставки, який не мав ілюстрацій, помилково відніс цей малюнок до творів авторство яких приписується Тарасу Шевченку. На його думку, у каталозі йшлося про офорт Василя Штернберга — «Кобзар з поводирем», який був фронтиспісом до першого видання «Кобзаря».

Через подібність сюжету малюнка до поеми «Невільник», його вважали автоілюстрацією, доки дослідниця не встановила, що малюнок був зроблений за три роки до створення поеми й тому не міг бути автоілюстрацією. Мистецтвознавець Сергій Раєвський вважав малюнок своєрідним творчим ескізом до поеми, в якому «викрісталізовувалися поетичні образи „Невольника“». Також, дослідник вважав цей малюнок, як і картину «Катерина», добрим прикладом того, що неможливо розділяти Шевченка-художника та Шевченка-поета. Сергій Раєвський пов'язував сюжет, зображений на малюнку, зі сценою поеми, де Ярина вгадує у сліпому кобзарі свого нареченого Степана:

«Отак на улиці під тином
Ще молодий кобзар стояв
І про невольника співав.
За тином слухала Ярина…».

Джерелом натхнення Сергій Раєвський вважав одну з народних дум, в яких часто зустрічається сюжет про повернення з турецького полону.

Володимир Яцюк зазначав, що це єдиний малюнок Шевченка, на якому художник зобразив бандуриста з козацьким оселедцем. Також, на малюнку видно вплив народних картин зображуючих козака Мамая, які були добре відомі Шевченку. Так, він зобразив таку картину, як частину інтер'єру передпокою Богдана Хмельницького на малюнку «Дари в Чигрині 1649 року». Художник неодноразово використовував образний лад та композиційну схему народної картини при створенні своїх творів. До таких народних картин відносять «Катерину» та серію малюнків «Притча про блудного сина».

Володимир Яцюк позначив у «Козаку-бандуристові» такі риси характерні для народної картини: «центричність композиції, головна й коментувальна постаті, майже завжди обов'язкова крона дерева на другому плані, зрештою,— сам персонаж». Однак, на малюнку Шевченка, головний герой зображений натхненно-драматичним, а козака Мамая зображують символічно-оптимістичним.

Схожі малюнки

image
100 гривень зразка 2005 року

Відомо ще кілька графічних творів Тараса Шевченка зі схожим сюжетом, всі вони датуються 1843 роком. У Національному музеї Тараса Шевченка зберігається інший варіант малюнка розміром 14,5*10,5 см, де бандурист зображений у брилі. У приватній збірці Іллі Зільберштейна зберігався ескіз малюнку за подібним сюжетом, пізніше він був переданий до [ru]Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна у Москві. Він був зроблений на звороті автопортрету, який Тарас Шевченко подарував княжні Варварі Рєпніній. Також, відомо три начерки на цю тему, один з цих начерків відомий лише за фотокопією, бо він знаходився на звороті оригінального малюнку «Козак-бандурист» і загинув разом з ним під час пожежі. У Шевченківському словнику підкреслювалося, що ескіз та начерки значно відрізняються один від одного та від малюнків трактуванням персонажів та художнім розв'язанням.

Постаті кобзаря та хлопчика на зворотній стороні 100-гривневої банкноти зразка 2005 року перенесені на купюру з цього малюнка. Історик Андрій Стародуб, аналізуючи зображення на банкноті, назвав постаті сліпого кобзаря з хлопчиком-поводирем «бонусом» до фрагменту картини «Катерина» на лицьовій стороні банкноти. Він проводив паралель між постатями та кініцівкою поеми «Катерина», де розповідалося про сина героїні ставшого поводирем сліпого кобзаря.

Галерея

  • image
    Бандурист, малюнок
  • image
    Кобзар з поводирем, ескіз
  • image
    На пасіці. Кобзар з поводирем. Біля криниці, начерки
  • image
    Селянська родина. Кобзар з поводирем, начерки
  • image
    На пасіці, начерки що знаходилися на звороті оригінального малюнку

Примітки

  1. Яцюк, 2004, с. 580.
  2. Лопата, 2014.
  3. Козак-бандурист. Науково-освітній веб-портал «Тарас Шевченко». Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Процитовано 16 червня 2021.
  4. Таранушенко, 1918, с. 17.
  5. Раєвський, 1936, с. 4.
  6. Яцюк, 2019, с. 187.
  7. Повне зібрання творів, 2013, с. 440.
  8. Повне зібрання творів, 2013, с. 543.
  9. Повне зібрання творів, 1961, с. 30—31.
  10. Яцюк, 2019, с. 187—189.
  11. Яцюк, 2019, с. 189.
  12. Яцюк, 2004, с. 581.
  13. Шевченківська енциклопедія, 2013, с. 436.
  14. Шевченківський словник, 1978, с. 392.
  15. Бутник-Сіверський, 1953, с. 12.
  16. Повне зібрання творів, 2013, с. 439—440.
  17. Повне зібрання творів, 2013, с. 538—539.
  18. Шевченківський словник, 1978, с. 218.
  19. Стародуб, 2006, с. 218.

Джерела

  • Бутник-Сіверський Б. С. Про вивчення малярської спадщини Т. Г. Шевченка у зв'язку з підготовкою академічного видання його творів // Вісник Академії наук Української РСР. — 1953. — Т. XXIV, № 6 (199). — С. 8—13. — ISSN 0372-6436.
  • Лопата Павло. Сепія в образотворчому мистецтві Шевченка // Український тижневик Міст. — 2014. — 25 вересня.
  • Раєвський С. Є. Невідомий малюнок Т. Г. Шевченка // Літературна газета. — 1936. — № 1 (6 січня). — С. 4. — ISSN 4820-0943.
  • Стародуб А. В. Політбоністика-2, або похвала невідомим героям // Українська правда. — 2006. — 24 січня.
  • Яцюк В. М. Про назви і зміст деяких творів шевченкової графіки // Відкритий архів. — 2004. — № 1. — С. 577—583. — .
  • Яцюк В. М. Тарас Шевченко у світі фотографій. — Київ : Критика, 2019. — 232 с. — .
  • Каталог Першої виставки української старовини / укладач Стефан Таранушенко. — Лебедин, 1918.
  • Шевченківський словник / Відповідальний редактор: Кирилюк Є. П. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. II. — 410 с.
  • «Сліпий» («Невольник») // Повне зібрання творів в десяти томах / Відповідальний редактор Касіян В. І., Редактор тома Бутник-Сіверський Б. С. — Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1. — С. 30—31.
  • Повне зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2013. — Т. 8: Живопис і графіка 1843—1847. — 584 с. — .
  • Козак-бандурист // Шевченківська енциклопедія / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ, 2013. — Т. 3 І—Л. — С. 435—436. — 888 с. — .

Посилання

  • . Ізборник. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2022.


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro malyunok Tarasa Shevchenko Pro narodnu kartinu div Kozak Mamaj Kozak bandurist en malyunok avtorstva Tarasa Shevchenka yakij buv stvorenij oriyentovno u 1843 roci pid chas pershoyi podorozhi hudozhnika Ukrayinoyu Malyunok shvidshe za vse bulo znisheno pozhezheyu u mayetku Kapnistiv u 1919 roci Tvir vidomij zavdyaki dvom zberezhenim fotokopiyam Odin iz najbilshih malyunkiv hudozhnika vikonanih sepijnoyu tehnikoyu U centri kompoziciyi zobrazhenij slipij bandurist iz kozackim oseledcem Bilya muzikanta stoyit jogo povodir a z za ogorozhi vidniyetsya moloda divchina yaka sluhaye pisnyu Syuzhetno malyunok pov yazanij iz poemoyu Nevolnik Slipij a stilistichno z narodnimi kartinami iz zobrazhennyami kozaka Mamaya Figuri kobzarya ta povodira z malyunka buli zobrazheni na zvoroti 100 grivnevoyi banknoti zrazka 2005 roku Kozak banduristTvorec Taras Grigorovich ShevchenkoChas stvorennya zhovten 1843Rozmiri 230 180 mmVisota 230 milimetrShirina 180 milimetrMaterial papir sepiyaZhanr zhanrove malyarstvoZberigayetsya original vtracheno fotokopiya u Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka Muzej Nacionalnij muzej Tarasa ShevchenkaKontekstTaras Shevchenko zobrazhuvav na svoyih malyunkah kobzariv ta banduristiv protyagom vsogo tvorchogo shlyahu Pershij vidomij malyunok takoyi tematiki Kozackij benket buv stvorenij u 1838 roci v Sankt Peterburzi Pid chas svoyeyi pershoyi podorozhi Ukrayinoyu 1843 Shevchenko stvoriv najbilshe malyunkiv takoyi tematiki U period zaslannya ta v ostanni roki zhittya hudozhnik ridko zvertavsya do zobrazhennya kobzariv ta banduristiv Sepiyeyu siro brunatnoyu farboyu viroblenoyu z morskih molyuskiv Taras Shevchenko pochav malyuvati pid chas perebuvannya u stolici Rosijskoyi imperiyi Odin z pershih sepijnih malyunkiv hudozhnika ce Vizvolennya apostola Petra z temnici 1836 Za sepijnij malyunok Hlopchik zhebrak yakij hlibom goduye sobaku Taras Shevchenko otrimav sribnu medal drugogo stupenya vid Imperatorskoyi akademiyi mistectv Sepiyeyu hudozhnik malyuvav protyagom vsogo zhittya vikoristovuyuchi yiyi dlya ilyustracij pejzazhiv i portretiv suchasnikiv Istoriya malyunkuMalyunok buv stvorenij oriyentovno u zhovtni 1843 roku pid chas pershoyi podorozhi Tarasa Shevchenka Ukrayinoyu Miscem stvorennya vvazhayetsya selo Iskivci na Poltavshini Pershim vlasnikom malyunku buv mirgorodskij povitovij predvoditel dvoryanstva Oleksij Kapnist po jogo smerti malyunok zalishavsya vlasnistyu rodini Kapnistiv Vin eksponuvavsya na Pershij vistavci ukrayinskoyi starovini yaka provodilasya u budinku Lebedinskoyi upravi u 1918 roci Ukladach katalogu vistavki mistectvoznavec Stefan Taranushenko tak opisav eksponat Kobzar z povodirem Vlasnoruchnij malyunok T G Shevchenka pomichenij 1843 rokom zbirka grafini V V Kapnist Podalsha dolya malyunku nevidoma pripuskayetsya sho jogo povernuli vlasnici i vin zgoriv nastupnogo roku pid chas pozhezhi u mayetku Kapnistiv u seli Mihajlivka U livomu nizhnomu kuti malyunku ye napis 1843 T Shevchenko Muzejna fotografiya nakleyena na paspartu na jogo licevij storoni ye napis chornilom 1 na zvoroti napis olivcem T G Shevchenko Molodij bandurist Ilyustraciya do poemi Nevolnik licevij bik Sepiya 1843 r 230 h 180 Zgoriv v mayetku Kapnista s Mihajlivka Lebedin r nu Nevidomij variant malyunka T Shevchenka Kobzar Zaginuv u budinku Kapnista v seli Mihajlivci Na zvoroti malyunku znahodilosya kilka nacherkiv vidomih pid umovnoyu nazvoyu Na pasici j inshi zarisovki yaki zbereglisya zavdyaki zroblenij fotokopiyi Centr lista zajmaye nacherk do kartini Na pasici fragment cogo nacherku znahodivsya na pravomu krayu Na inshih krayah znahodilisya nacherki do oforta Sudnya rada malyunka Kozak bandurist kartini Selyanska rodina ta zobrazhennya lyudskoyi postati Malyunok vpershe zgaduyetsya u literaturi pid nazvoyu Kobzar z povodirem 1918 vpershe opublikovana reprodukciya muzejnoyi versiyi svitlini u 1936 roci v Literaturnij gazeti pid nazvoyu Molodij kobzar z povodirem Takozh u literaturi vikoristovuvalisya taki nazvi Avtoillyustraciya k Nevolniku Avtoillyustraciya U somij tom Povnogo zibrannya tvoriv Tarasa Shevchenka v desyati tomah malyunok buv vklyuchenij pid nazvoyu Slipij Nevolnik yak i odnojmenna poema poeta stvorena cherez dva roki pislya malyunku Volodimir Yacyuk vkazuvav na shtuchnist nazvi ta zaproponuvav zaminiti yiyi na Kozak bandurist U novomu dvanadcyatitomnomu povnomu zibranni tvoriv Shevchenka malyunok otrimav nazvu zaproponovanu Yacyukom Harakteristika kopijZberiglosya dvi fotografiyi originalnogo malyunku Odnu z kopij zrobiv spivrobitnik Lebedinskogo muzeyu pid chas eksponuvannya malyunku na Pershij vistavci ukrayinskoyi starovini Svitlina zberigalasya v ustanovi do 1933 roku poki yiyi ne pridbav Institut literaturoznavstva im T G Shevchenka Kopiyu peredali do Galereyi kartin T G Shevchenka u Harkovi Z 1948 roku vona zberigayetsya u Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka inventarnij nomer f 199 stan zadovilnij Insha svitlina zberigalasya u privatnij kolekciyi shevchenkoznavcya Volodimira Yacyuka Na dumku vlasnika cya svitlina takozh bula zroblena pid chas vistavki u Lebedini Svitlini mayut neveliki vidminnosti muzejnij ekzemplyar trohi obrizanij z krayiv Takozh na svitlini iz zibrannya Yacyuka bilya livogo krayu originalu prikladena linijka yaka dozvolyaye utochniti rozmir originalu Rozmir originalnogo malyunku 23 18 sm vin vidomij zavdyaki napisu na paspartu muzejnoyi fotokopiyi ta zamiram na svitlini zi zbirki Yacyuka Ce buv odin z najbilshih sepijnih malyunkiv Shevchenka Rozmir obrizanogo materialu na muzejnij svitlini yaksho yiyi perevesti v rozmiri originalu skladaye piv santimetra U desyatitomnomu povnomu zibranni tvoriv bulo pomilkovo zaznacheno ne rozmir malyunka a rozmir fotografiyi 14 11 1 sm Takogo zh rozmiru buli vigotovleni sepijni kopiyi yaki eksponuvalisya v Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka V novomu dvanadcyatitomnomu povnomu zibranni tvoriv vkazanij pravilnij rozmir malyunka Neobrizana versiya svitlini z kolekciyi Yacyuka vpershe bula opublikovana vlasnikom u shorichniku Vidkritij arhiv za 2004 rik Syuzhet malyunka Kozak Mamaj Persha polovina XIX storichchya Centralnoyu figuroyu na malyunku ye postat slipogo kozaka bandurista u povnij zrist yakij zobrazhenij smilivim i upevnenim v sobi narodnim spivcem Kobzar graye na kobzi kolo ogorozhi pravoruch vid nogo stoyit jogo povodir hlopchik odyagnutij u bril ta yakij opirayetsya na palicyu Z za ogorozhi viglyadaye sumna divchina yaka stoyit kolo perelazu ta sluhaye kobzarya porinuvshi u svoyi dumki Na zadnomu plani zobrazhenij zi spini cholovik z paliceyu yakij jde vuliceyu Mistectvoznavicya Irina Verikivska vkazuvala sho zavdyaki svitlotinovomu modelyuvannyu postatej lyudej konstrukcij budivel parkanu ta dereva za nim Tarasu Shevchenku vdalosya zbagatiti jogo monohromnu sepiyu Zavdyaki kontrastu tonu mitec peredav sumnu melodiyu pisni sho zapolonila hudozhnij prostir malyunka Oleksij Novickij vikoristovuyuchi lishe katalog lebedinskoyi vistavki yakij ne mav ilyustracij pomilkovo vidnis cej malyunok do tvoriv avtorstvo yakih pripisuyetsya Tarasu Shevchenku Na jogo dumku u katalozi jshlosya pro ofort Vasilya Shternberga Kobzar z povodirem yakij buv frontispisom do pershogo vidannya Kobzarya Cherez podibnist syuzhetu malyunka do poemi Nevilnik jogo vvazhali avtoilyustraciyeyu doki doslidnicya ne vstanovila sho malyunok buv zroblenij za tri roki do stvorennya poemi j tomu ne mig buti avtoilyustraciyeyu Mistectvoznavec Sergij Rayevskij vvazhav malyunok svoyeridnim tvorchim eskizom do poemi v yakomu vikristalizovuvalisya poetichni obrazi Nevolnika Takozh doslidnik vvazhav cej malyunok yak i kartinu Katerina dobrim prikladom togo sho nemozhlivo rozdilyati Shevchenka hudozhnika ta Shevchenka poeta Sergij Rayevskij pov yazuvav syuzhet zobrazhenij na malyunku zi scenoyu poemi de Yarina vgaduye u slipomu kobzari svogo narechenogo Stepana Otak na ulici pid tinom She molodij kobzar stoyav I pro nevolnika spivav Za tinom sluhala Yarina Dzherelom nathnennya Sergij Rayevskij vvazhav odnu z narodnih dum v yakih chasto zustrichayetsya syuzhet pro povernennya z tureckogo polonu Volodimir Yacyuk zaznachav sho ce yedinij malyunok Shevchenka na yakomu hudozhnik zobraziv bandurista z kozackim oseledcem Takozh na malyunku vidno vpliv narodnih kartin zobrazhuyuchih kozaka Mamaya yaki buli dobre vidomi Shevchenku Tak vin zobraziv taku kartinu yak chastinu inter yeru peredpokoyu Bogdana Hmelnickogo na malyunku Dari v Chigrini 1649 roku Hudozhnik neodnorazovo vikoristovuvav obraznij lad ta kompozicijnu shemu narodnoyi kartini pri stvorenni svoyih tvoriv Do takih narodnih kartin vidnosyat Katerinu ta seriyu malyunkiv Pritcha pro bludnogo sina Volodimir Yacyuk poznachiv u Kozaku banduristovi taki risi harakterni dlya narodnoyi kartini centrichnist kompoziciyi golovna j komentuvalna postati majzhe zavzhdi obov yazkova krona dereva na drugomu plani zreshtoyu sam personazh Odnak na malyunku Shevchenka golovnij geroj zobrazhenij nathnenno dramatichnim a kozaka Mamaya zobrazhuyut simvolichno optimistichnim Shozhi malyunki100 griven zrazka 2005 roku Vidomo she kilka grafichnih tvoriv Tarasa Shevchenka zi shozhim syuzhetom vsi voni datuyutsya 1843 rokom U Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka zberigayetsya inshij variant malyunka rozmirom 14 5 10 5 sm de bandurist zobrazhenij u brili U privatnij zbirci Illi Zilbershtejna zberigavsya eskiz malyunku za podibnim syuzhetom piznishe vin buv peredanij do ru Derzhavnogo muzeyu obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina u Moskvi Vin buv zroblenij na zvoroti avtoportretu yakij Taras Shevchenko podaruvav knyazhni Varvari Ryepninij Takozh vidomo tri nacherki na cyu temu odin z cih nacherkiv vidomij lishe za fotokopiyeyu bo vin znahodivsya na zvoroti originalnogo malyunku Kozak bandurist i zaginuv razom z nim pid chas pozhezhi U Shevchenkivskomu slovniku pidkreslyuvalosya sho eskiz ta nacherki znachno vidriznyayutsya odin vid odnogo ta vid malyunkiv traktuvannyam personazhiv ta hudozhnim rozv yazannyam Postati kobzarya ta hlopchika na zvorotnij storoni 100 grivnevoyi banknoti zrazka 2005 roku pereneseni na kupyuru z cogo malyunka Istorik Andrij Starodub analizuyuchi zobrazhennya na banknoti nazvav postati slipogo kobzarya z hlopchikom povodirem bonusom do fragmentu kartini Katerina na licovij storoni banknoti Vin provodiv paralel mizh postatyami ta kinicivkoyu poemi Katerina de rozpovidalosya pro sina geroyini stavshogo povodirem slipogo kobzarya GalereyaBandurist malyunok Kobzar z povodirem eskiz Na pasici Kobzar z povodirem Bilya krinici nacherki Selyanska rodina Kobzar z povodirem nacherki Na pasici nacherki sho znahodilisya na zvoroti originalnogo malyunkuPrimitkiYacyuk 2004 s 580 Lopata 2014 Kozak bandurist Naukovo osvitnij veb portal Taras Shevchenko Institut telekomunikacij i globalnogo informacijnogo prostoru NAN Ukrayini Procitovano 16 chervnya 2021 Taranushenko 1918 s 17 Rayevskij 1936 s 4 Yacyuk 2019 s 187 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 440 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 543 Povne zibrannya tvoriv 1961 s 30 31 Yacyuk 2019 s 187 189 Yacyuk 2019 s 189 Yacyuk 2004 s 581 Shevchenkivska enciklopediya 2013 s 436 Shevchenkivskij slovnik 1978 s 392 Butnik Siverskij 1953 s 12 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 439 440 Povne zibrannya tvoriv 2013 s 538 539 Shevchenkivskij slovnik 1978 s 218 Starodub 2006 s 218 DzherelaButnik Siverskij B S Pro vivchennya malyarskoyi spadshini T G Shevchenka u zv yazku z pidgotovkoyu akademichnogo vidannya jogo tvoriv Visnik Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1953 T XXIV 6 199 S 8 13 ISSN 0372 6436 Lopata Pavlo Sepiya v obrazotvorchomu mistectvi Shevchenka Ukrayinskij tizhnevik Mist 2014 25 veresnya Rayevskij S Ye Nevidomij malyunok T G Shevchenka Literaturna gazeta 1936 1 6 sichnya S 4 ISSN 4820 0943 Starodub A V Politbonistika 2 abo pohvala nevidomim geroyam Ukrayinska pravda 2006 24 sichnya Yacyuk V M Pro nazvi i zmist deyakih tvoriv shevchenkovoyi grafiki Vidkritij arhiv 2004 1 S 577 583 ISBN 966 7679 57 8 Yacyuk V M Taras Shevchenko u sviti fotografij Kiyiv Kritika 2019 232 s ISBN 978 966 8978 99 9 Katalog Pershoyi vistavki ukrayinskoyi starovini ukladach Stefan Taranushenko Lebedin 1918 Shevchenkivskij slovnik Vidpovidalnij redaktor Kirilyuk Ye P Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 T II 410 s Slipij Nevolnik Povne zibrannya tvoriv v desyati tomah Vidpovidalnij redaktor Kasiyan V I Redaktor toma Butnik Siverskij B S Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk URSR 1961 T 7 Zhivopis grafika 1830 1847 Kn 1 S 30 31 Povne zibrannya tvoriv u dvanadcyati tomah Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2013 T 8 Zhivopis i grafika 1843 1847 584 s ISBN 978 966 00 1276 9 Kozak bandurist Shevchenkivska enciklopediya Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2013 T 3 I L S 435 436 888 s ISBN 978 966 02 6542 4 Posilannya Izbornik Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 18 veresnya 2022 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ