І́сківці (до ХХ ст відоме як Юсківці, Юзківці) — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 896 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Ісковецька сільська рада.
село Ісківці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Полтавська область | ||||
Район | Лубенський район | ||||
Громада | Лубенська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 896 | ||||
Поштовий індекс | 37572 | ||||
Телефонний код | +380 5361 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°56′32″ пн. ш. 32°47′41″ сх. д. / 49.94222° пн. ш. 32.79472° сх. д.Координати: 49°56′32″ пн. ш. 32°47′41″ сх. д. / 49.94222° пн. ш. 32.79472° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 97 м | ||||
Водойми | р. Сліпорід | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 37572, Полтавська область, Лубенський район, с. Ісківці | ||||
Сільський голова | Романюта Микола Васильович | ||||
Карта | |||||
Ісківці | |||||
Ісківці | |||||
Мапа | |||||
Ісківці у Вікісховищі |
Храмове свято (День села) — 28 серпня. «Шевченківське» свято щорічно в останню неділю травня.
Географія
Село Ісківці знаходиться на правому березі річки Сліпорід, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Хорошки, нижче за течією примикає село П'ятигірці, на протилежному березі — село Пулинці. Селом протікає пересихаючий струмок із загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1713.
Історія
Ісківці — село козацьке. За легендами та переказами його засновником був запорожець Юсько (Йосип), якому вдалося вирватися з тяжкої турецької неволі і прибитися до рідної землі, щоб оселитися назавжди на берегах тихоплинного Сліпороду.
Перші поселенці з'явилися на берегах Сліпороду ще в епоху раннього мезоліту, 10 тисяч років тому. Це підтверджують археологічні розкопки стоянки зимівниківської культури неподалік від Ісківців, проведені в період з 1984 по 1995 рік археологами О.Супруненком, І.Гавриленком, В.Нерпіною та Л.Залізняком.
На місці 6 жител та 2 господарських ям мезолітичного часу, вченими виявлено численні знаряддя праці (скребачки, різці, проколки та ін.) виготовлені, переважно, з кременю та кістки.
Як свідчать археологічні розвідки, проведені на терені нашого краю відомими вченими-археологами В.Ляскоронським (1911), М.Макаренком (1917), Ф.Копиловим (1947), М.Кучерою (1979), Ю.Моргуновим (1982—1991), О.Сухобоковим (1984), у перші століття нашої ери береги Сліпороду населяли землеробські племена черняхівської культури, які стали основою формування давніх слов'янських племен, відомих під назвою антів та склавінів.
В 988 році великий Київський князь Володимир Святославович, прагнучи укріпити південні кордони Русі, наказав побудувати на Сулі та її притоках 18 містечок-укріплень — Посульську оборонну лінію.
Однією з цих фортець стала Снєпород, розташована за кілька кілометрів від сучасних Ісківців. Упродовж двох століть, її неодноразово знищували печеніги, а потім половці. Проте, укріплення знову і знову відбудовувалось, поки остаточно не було зруйнована в 1239 році.
Часи козаччини
В ті часи землі Посулля належали польській шляхті, зокрема, Лубенщина майже на шість десятиліть увійшла до складу величезних земельних володінь магнатів Вишневецьких. Перша згадка села Ісківці відбулась в 1602 році, у реєстрі населених пунктів, які належали князям Вишневецьким. Село Ісківці було також відображене на топографічній карті складеній французьким інженером і картографом Гійомом Левасером де Бопланом, яка вийшла у Франції в 1650 році.
В лютому 1627 року поблизу села Юсківець, за дозволом князя Костянтина Вишневецького, було засновано чоловічу Юсківську Сліпородську пустинь, де було споруджено церкви Успіння пресвятої богородиці та св. Миколая. В 1786 р. Юсківська Сліпородська пустинь була перетворена на парафію.
В роки Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648—1654 рр.), ісківці могли приймати в складі Лукімської сотні Лубенського козацького полку, під керівництвом сотників Семена Проскуренка, Олексія Бутенка, Андрія Яковлева та Михайла Постомського.
В 1655 р. частиною земель села заволодів Мгарський Спасо-Преображенський монастир, який викупив їх у Марії Булатихи. Разом з землями власністю монастиря стали і селяни. «Монастиреві належали хутори Сліпорідський, Іржавський і Красний, а також Сірий хутір (західна частина П'ятигірців), де на річці Сліпорід знаходився монастирський водяний млин. Три дні на тиждень відпрацьовували селяни на монастирському полі. Між козаками Ісківців, Хорошків і Олександрівки та монахами розпочалася запекла боротьба за землю, яка часто переростала у відкритий розбій. Так, в 1676 р. ігумен Мгарського монастиря скаржився лубенському полковникові на те, що в супереччі за землю, козак Савка Гандруженко "мало не до смерті побив економа Юсківського монастиря".
На початку XVIII ст. різко погіршилося й становище ісківських козаків, землі і майно яких намагалася "ґвалтом" захопити козацька старшина. 24 квітня 1722 року лубенський полковник Андрій Марковий "надав село на ранг" лукомському сотникові Мартину Кодинцю (на той час у Ісківцях налічувалось 44 козацьких двори).
За даними Рум'янцевського опису 1766 р. в селі Юсківцях нараховувалося 63 козацьких та 34 селянських двори (в числі останніх 6 належали монастиреві, 3 — лубенському полковнику, решта -козацькій старшині) існувала школа для хлопчиків та козацький шпиталь. Перший навчальний заклад в селі було відкрито в ході "шкільної реформи", проведеної лубенським полковником Іваном Кулябкою.
ХІХ сторіччя
В середні XIX ст. Ісківці були великим селом, у якому проживало близько 2500 мешканців: козаків, селян-власників та дворових людей панів Асауленків, Косинських, Славинських, які були кріпаками.
В селі не раз зупинявся на короткий відпочинок біля громадського колодязя, що на Загорянці, проїздом з Лубен на свій хутір Баївщину, під Зарогом, Пантелеймон Куліш. Український фольклорист та етнограф Матвій Номис в Ісківцях записав чимало прислів'їв, які увійшли до його фольклорної збірки «Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники 0.В.Маркевича і других» (СПб, 1864).
В 1843 році до села вперше приїхав Тарас Григорович Шевченко, коли прибув в гості до місцевого поміщика-письменника і етнографа Олександра Афанасьєва-Чужбинського
ХХ сторіччя
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932—1933, проведеного урядом СССР. Село окремо згадується в документах окупаційної влади 1933 року: "Розпорядження секретаріату ВУЦВК Лубенському райвиконкому про вжиття заходів, спрямованих на неприпустимість адміністрування під час проведення м'ясозаготівель у с. Ісківці".
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530525, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 584 виборці, явка 58,56%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 42,90%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,57%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 15,68%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Фахраддін Мухтаров (самовисування) — 41,67%, за Анастасію Ляшенко (Слуга народу) — 16,67%, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 9,52%.
Економіка
- Молочно-товарна і овечо-товарна ферми.
- ПП «Альянс».
Населення
Згідно з переписом населення УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 949 осіб, з яких 424 чоловіки та 525 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 898 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,32 % |
російська | 3,46 % |
молдовська | 0,22 % |
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Будинок культури.
Культура
Символіка
Герб
На гербі зображено золотий чотирикутний великий хрест — символ духовності, свідчення того, що село бере свій початок від «монастирської пустоші» на річці Сліпороді; сніп пшениці — прагнення до світла, символ добробуту і достатку; розкрита книга — підтвердження того, що Ісківці — село освічене; вітряк — символ праці — основи добробуту селян.
Прапор
На малиновому полотнищі зображений козачий герб — символ боротьби українського народу за свободу і незалежність.
Гімн
Слова В. П. Шумейка
Там, де Сліпорід благодаттю повіває
І русло колишнє відновиться знов.
Наш рід, що сліпий був, нарешті прозріє
І враз пригадає хто й звідки прийшов.
Згадає ріка береги свої давні
І стане вода в ній п'янка як вино.
Згадаєм і ми і печальне, і славне
І в нашій криниці очиститься дно.
І ми всім селом зберемось до криниці, Наллємо і пращурів всіх пом'янем.
Нехай почивають, а нам хай присниться
Історія наша, якою живем.
Колись тут трипільці придумали плуга, Колись козаки тут збирались в похід.
Село віддавало їм честь по заслугах, Тут сто поколінь свій залишило слід.
Село наше Ісківці — наша столиця.
І де б не жили ми — сюди летимо, Щоб рідним оселям низенько вклониться
І пам'яті предків, поки живемо.
І ми селом знову підем до криниці, Наллємо і пращурів всіх пом'янем.
Нехай почивають, а нам хай не спиться.
Нам треба в дорогу, бо ми ще живем.
Криниця Т. Г. Шевченка
Безцінна пам'ятка нашого краю — Шевченкова криниця. Відома вона не тільки в селі Ісківцях. Уродженцем Ісківець є український і російський письменник, історик, мовознавець, етнограф О. С. Афанасьєв-Чужбинський (1816-75) У середині липня 1843,22-25 жовтня 1845 і не пізніше 17 лютого 1846 року село відвідав Т. Г. Шевченко, друг Чужбинського. Шевченко дуже любив у Ісківцях бувати на горі Челядній. А в долині знаходилась криниця, з якої пив воду Тарас. До сьогодні в селі шанують пам'ять свого земляка і Великого Тараса. Щороку в останню неділю травня біля криниці Шевченка проходить районне свято «В сім'ї вольній, новій».
Свято «В сім'ї вольній, новій»
Районне літературно-мистецьке свято, що заснував в 1991 році відділ культури Лубенської районної державної адміністрації з метою вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка. Відбувається в останню неділю травня в с. Ісківці Лубенського р-ну біля криниці, з якої брав воду Великий Кобзар, коли гостював восени 1843 р. у відомого етнографа, фольклориста та письменника О. Афанасьєва-Чужбинського. Учасниками дійства є письменники, самодіяльні артисти, художні колективи району й області. Під час проведення фестивалю відбувається читання поезій, книжкові виставки, виставки робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.
Духовне життя
В лютому 1627 року поблизу села Юсківець, за дозволом князя Костянтина Вишневецького, було засновано чоловічу Юсківську Сліпородську пустинь, де було споруджено церкви Успіння пресвятої богородиці та св. Миколая. В 1786 р. Юсківська Сліпородська пустинь була перетворена на парафію.
Перша дерев'яна церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці в с. Юсківці Лубенського полку (тепер с. Ісківці Лубенського р-ну), імовірно, була збудована в кінці XVII ст. Найдавніша згадка про неї датована 1706 роком. Того року Якимом Ємцем до церкви було подароване напрестольне євангеліє. 1727 року, з дозволу архієпископа Київського і Галицького Варлаама Ванатовича, на кошти кн. Корибута Вишневецького церква була перебудована. Тоді ж на другому ярусі дзвіниці, що знаходилася поруч, влаштовано Миколаївську церкву.
У 1787 році проведено капітальний ремонт храму. Нова дерев'яна церква на місці старої була збудована 1866 року.
З 1909 р. мала приписну церкву в ім'я Іоанна Богослова у с. П'ятигірці Лубенського пов. (тепер Лубенського р-ну). У 1895 р. володіла церковним капіталом у сумі 100 руб., 10 дес. церковної садибної і 39 дес. ружної землі, мала будинок для причту, діяла церковнопарафіяльна школа.
В 1901 році володіла 40 дес. ружної землі, мала церковний будинок, діяли церковнопарафіяльна школа та чотири школи грамоти, церковно-попечительське братство — відділення Лубенського братства. З 1912 року володіла 39 дес. ружної землі, мала квартири для священика і псаломщика, діяли чотири церковнопарафіяльні школи. У 1895 році службу відвідувало 4518 душ парафіян обох статей. 1901 року до церковної парафії входило 590 дворів. 1912 парафіян — 4823 душі різних станів.
У новітній час релігійна громада відновила діяльність, як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 31.07.2002 року за № 243. Для релігійних відправ використовує молитовний будинок.
Із священиків відомі: Гнат Орловський (пом. 1784), Стефан Гнатович Орловський (пом. 1803), Антоній Сем'янівський (пом. 1824), благочинний Іоанн Порфирійович Новицький (1895), Костянтин Матвійович Головко (1895), Трохим Сидорович Гіренко (1912), Кирило Зеленський (1912), ієрей Михаїл Яблуновський (2008); із псаломщиків: Костянтин Іванович Александрович (1895), Іван Васильович Чижевський (1895), Володимир Петрович Химич (1912), Діомид Власович Куліш (1912); із церковних старост: козак Федір Терентійович Кондратенко (1912), Іван Антонович Куліш (2008)
Відомі люди
- У селі народився український письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський (1816–1875).
- У селі народився український письменник Костенко Микола Васильович (1939).
- Коваль Віталій Борисович (2001—2023) — лейтенант Національної Гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).
Див. також
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Ісківці [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Ісковецька сільська рада [ 9 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Ісківська загальноосвітня школа [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Iskivci I skivci do HH st vidome yak Yuskivci Yuzkivci selo v Ukrayini u Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 896 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Iskovecka silska rada selo Iskivci Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Lubenska miska gromada Osnovni dani Naselennya 896 Poshtovij indeks 37572 Telefonnij kod 380 5361 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 56 32 pn sh 32 47 41 sh d 49 94222 pn sh 32 79472 sh d 49 94222 32 79472 Koordinati 49 56 32 pn sh 32 47 41 sh d 49 94222 pn sh 32 79472 sh d 49 94222 32 79472 Serednya visota nad rivnem morya 97 m Vodojmi r Sliporid Misceva vlada Adresa radi 37572 Poltavska oblast Lubenskij rajon s Iskivci Silskij golova Romanyuta Mikola Vasilovich Karta Iskivci Iskivci Mapa Iskivci u Vikishovishi Hramove svyato Den sela 28 serpnya Shevchenkivske svyato shorichno v ostannyu nedilyu travnya GeografiyaSelo Iskivci znahoditsya na pravomu berezi richki Sliporid vishe za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Horoshki nizhche za techiyeyu primikaye selo P yatigirci na protilezhnomu berezi selo Pulinci Selom protikaye peresihayuchij strumok iz zagatoyu Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1713 IstoriyaIskivci selo kozacke Za legendami ta perekazami jogo zasnovnikom buv zaporozhec Yusko Josip yakomu vdalosya virvatisya z tyazhkoyi tureckoyi nevoli i pribitisya do ridnoyi zemli shob oselitisya nazavzhdi na beregah tihoplinnogo Sliporodu Pershi poselenci z yavilisya na beregah Sliporodu she v epohu rannogo mezolitu 10 tisyach rokiv tomu Ce pidtverdzhuyut arheologichni rozkopki stoyanki zimivnikivskoyi kulturi nepodalik vid Iskivciv provedeni v period z 1984 po 1995 rik arheologami O Suprunenkom I Gavrilenkom V Nerpinoyu ta L Zaliznyakom Na misci 6 zhitel ta 2 gospodarskih yam mezolitichnogo chasu vchenimi viyavleno chislenni znaryaddya praci skrebachki rizci prokolki ta in vigotovleni perevazhno z kremenyu ta kistki Yak svidchat arheologichni rozvidki provedeni na tereni nashogo krayu vidomimi vchenimi arheologami V Lyaskoronskim 1911 M Makarenkom 1917 F Kopilovim 1947 M Kucheroyu 1979 Yu Morgunovim 1982 1991 O Suhobokovim 1984 u pershi stolittya nashoyi eri beregi Sliporodu naselyali zemlerobski plemena chernyahivskoyi kulturi yaki stali osnovoyu formuvannya davnih slov yanskih plemen vidomih pid nazvoyu antiv ta sklaviniv V 988 roci velikij Kiyivskij knyaz Volodimir Svyatoslavovich pragnuchi ukripiti pivdenni kordoni Rusi nakazav pobuduvati na Suli ta yiyi pritokah 18 mistechok ukriplen Posulsku oboronnu liniyu Odniyeyu z cih fortec stala Snyeporod roztashovana za kilka kilometriv vid suchasnih Iskivciv Uprodovzh dvoh stolit yiyi neodnorazovo znishuvali pechenigi a potim polovci Prote ukriplennya znovu i znovu vidbudovuvalos poki ostatochno ne bulo zrujnovana v 1239 roci Chasi kozachchini V ti chasi zemli Posullya nalezhali polskij shlyahti zokrema Lubenshina majzhe na shist desyatilit uvijshla do skladu velicheznih zemelnih volodin magnativ Vishneveckih Persha zgadka sela Iskivci vidbulas v 1602 roci u reyestri naselenih punktiv yaki nalezhali knyazyam Vishneveckim Selo Iskivci bulo takozh vidobrazhene na topografichnij karti skladenij francuzkim inzhenerom i kartografom Gijomom Levaserom de Boplanom yaka vijshla u Franciyi v 1650 roci V lyutomu 1627 roku poblizu sela Yuskivec za dozvolom knyazya Kostyantina Vishneveckogo bulo zasnovano cholovichu Yuskivsku Sliporodsku pustin de bulo sporudzheno cerkvi Uspinnya presvyatoyi bogorodici ta sv Mikolaya V 1786 r Yuskivska Sliporodska pustin bula peretvorena na parafiyu V roki Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo 1648 1654 rr iskivci mogli prijmati v skladi Lukimskoyi sotni Lubenskogo kozackogo polku pid kerivnictvom sotnikiv Semena Proskurenka Oleksiya Butenka Andriya Yakovleva ta Mihajla Postomskogo V 1655 r chastinoyu zemel sela zavolodiv Mgarskij Spaso Preobrazhenskij monastir yakij vikupiv yih u Mariyi Bulatihi Razom z zemlyami vlasnistyu monastirya stali i selyani Monastirevi nalezhali hutori Sliporidskij Irzhavskij i Krasnij a takozh Sirij hutir zahidna chastina P yatigirciv de na richci Sliporid znahodivsya monastirskij vodyanij mlin Tri dni na tizhden vidpracovuvali selyani na monastirskomu poli Mizh kozakami Iskivciv Horoshkiv i Oleksandrivki ta monahami rozpochalasya zapekla borotba za zemlyu yaka chasto pererostala u vidkritij rozbij Tak v 1676 r igumen Mgarskogo monastirya skarzhivsya lubenskomu polkovnikovi na te sho v superechchi za zemlyu kozak Savka Gandruzhenko malo ne do smerti pobiv ekonoma Yuskivskogo monastirya Na pochatku XVIII st rizko pogirshilosya j stanovishe iskivskih kozakiv zemli i majno yakih namagalasya gvaltom zahopiti kozacka starshina 24 kvitnya 1722 roku lubenskij polkovnik Andrij Markovij nadav selo na rang lukomskomu sotnikovi Martinu Kodincyu na toj chas u Iskivcyah nalichuvalos 44 kozackih dvori Za danimi Rum yancevskogo opisu 1766 r v seli Yuskivcyah narahovuvalosya 63 kozackih ta 34 selyanskih dvori v chisli ostannih 6 nalezhali monastirevi 3 lubenskomu polkovniku reshta kozackij starshini isnuvala shkola dlya hlopchikiv ta kozackij shpital Pershij navchalnij zaklad v seli bulo vidkrito v hodi shkilnoyi reformi provedenoyi lubenskim polkovnikom Ivanom Kulyabkoyu HIH storichchya V seredni XIX st Iskivci buli velikim selom u yakomu prozhivalo blizko 2500 meshkanciv kozakiv selyan vlasnikiv ta dvorovih lyudej paniv Asaulenkiv Kosinskih Slavinskih yaki buli kripakami V seli ne raz zupinyavsya na korotkij vidpochinok bilya gromadskogo kolodyazya sho na Zagoryanci proyizdom z Luben na svij hutir Bayivshinu pid Zarogom Pantelejmon Kulish Ukrayinskij folklorist ta etnograf Matvij Nomis v Iskivcyah zapisav chimalo prisliv yiv yaki uvijshli do jogo folklornoyi zbirki Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe Zbirniki 0 V Markevicha i drugih SPb 1864 V 1843 roci do sela vpershe priyihav Taras Grigorovich Shevchenko koli pribuv v gosti do miscevogo pomishika pismennika i etnografa Oleksandra Afanasyeva Chuzhbinskogo HH storichchya Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu 1932 1933 provedenogo uryadom SSSR Selo okremo zgaduyetsya v dokumentah okupacijnoyi vladi 1933 roku Rozporyadzhennya sekretariatu VUCVK Lubenskomu rajvikonkomu pro vzhittya zahodiv spryamovanih na nepripustimist administruvannya pid chas provedennya m yasozagotivel u s Iskivci 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Lubenskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lubenskogo rajonu 1923 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Lubenskogo rajonu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530525 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 584 viborci yavka 58 56 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 42 90 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 16 57 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 15 68 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Fahraddin Muhtarov samovisuvannya 41 67 za Anastasiyu Lyashenko Sluga narodu 16 67 za Kostyantina Ishejkina samovisuvannya 9 52 EkonomikaMolochno tovarna i ovecho tovarna fermi PP Alyans NaselennyaZgidno z perepisom naselennya URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 949 osib z yakih 424 choloviki ta 525 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 898 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 32 rosijska 3 46 moldovska 0 22 Ob yekti socialnoyi sferiShkola Budinok kulturi KulturaSimvolika Gerb Na gerbi zobrazheno zolotij chotirikutnij velikij hrest simvol duhovnosti svidchennya togo sho selo bere svij pochatok vid monastirskoyi pustoshi na richci Sliporodi snip pshenici pragnennya do svitla simvol dobrobutu i dostatku rozkrita kniga pidtverdzhennya togo sho Iskivci selo osvichene vitryak simvol praci osnovi dobrobutu selyan Prapor Na malinovomu polotnishi zobrazhenij kozachij gerb simvol borotbi ukrayinskogo narodu za svobodu i nezalezhnist Gimn Slova V P Shumejka Tam de Sliporid blagodattyu povivaye I ruslo kolishnye vidnovitsya znov Nash rid sho slipij buv nareshti prozriye I vraz prigadaye hto j zvidki prijshov Zgadaye rika beregi svoyi davni I stane voda v nij p yanka yak vino Zgadayem i mi i pechalne i slavne I v nashij krinici ochistitsya dno I mi vsim selom zberemos do krinici Nallyemo i prashuriv vsih pom yanem Nehaj pochivayut a nam haj prisnitsya Istoriya nasha yakoyu zhivem Kolis tut tripilci pridumali pluga Kolis kozaki tut zbiralis v pohid Selo viddavalo yim chest po zaslugah Tut sto pokolin svij zalishilo slid Selo nashe Iskivci nasha stolicya I de b ne zhili mi syudi letimo Shob ridnim oselyam nizenko vklonitsya I pam yati predkiv poki zhivemo I mi selom znovu pidem do krinici Nallyemo i prashuriv vsih pom yanem Nehaj pochivayut a nam haj ne spitsya Nam treba v dorogu bo mi she zhivem Krinicya T G Shevchenka Shevchenkova krinicya Bezcinna pam yatka nashogo krayu Shevchenkova krinicya Vidoma vona ne tilki v seli Iskivcyah Urodzhencem Iskivec ye ukrayinskij i rosijskij pismennik istorik movoznavec etnograf O S Afanasyev Chuzhbinskij 1816 75 U seredini lipnya 1843 22 25 zhovtnya 1845 i ne piznishe 17 lyutogo 1846 roku selo vidvidav T G Shevchenko drug Chuzhbinskogo Shevchenko duzhe lyubiv u Iskivcyah buvati na gori Chelyadnij A v dolini znahodilas krinicya z yakoyi piv vodu Taras Do sogodni v seli shanuyut pam yat svogo zemlyaka i Velikogo Tarasa Shoroku v ostannyu nedilyu travnya bilya krinici Shevchenka prohodit rajonne svyato V sim yi volnij novij Svyato V sim yi volnij novij Rajonne literaturno mistecke svyato sho zasnuvav v 1991 roci viddil kulturi Lubenskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi z metoyu vshanuvannya pam yati T G Shevchenka Vidbuvayetsya v ostannyu nedilyu travnya v s Iskivci Lubenskogo r nu bilya krinici z yakoyi brav vodu Velikij Kobzar koli gostyuvav voseni 1843 r u vidomogo etnografa folklorista ta pismennika O Afanasyeva Chuzhbinskogo Uchasnikami dijstva ye pismenniki samodiyalni artisti hudozhni kolektivi rajonu j oblasti Pid chas provedennya festivalyu vidbuvayetsya chitannya poezij knizhkovi vistavki vistavki robit majstriv dekorativno uzhitkovogo mistectva Duhovne zhittya V lyutomu 1627 roku poblizu sela Yuskivec za dozvolom knyazya Kostyantina Vishneveckogo bulo zasnovano cholovichu Yuskivsku Sliporodsku pustin de bulo sporudzheno cerkvi Uspinnya presvyatoyi bogorodici ta sv Mikolaya V 1786 r Yuskivska Sliporodska pustin bula peretvorena na parafiyu Persha derev yana cerkva na chest Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v s Yuskivci Lubenskogo polku teper s Iskivci Lubenskogo r nu imovirno bula zbudovana v kinci XVII st Najdavnisha zgadka pro neyi datovana 1706 rokom Togo roku Yakimom Yemcem do cerkvi bulo podarovane naprestolne yevangeliye 1727 roku z dozvolu arhiyepiskopa Kiyivskogo i Galickogo Varlaama Vanatovicha na koshti kn Koributa Vishneveckogo cerkva bula perebudovana Todi zh na drugomu yarusi dzvinici sho znahodilasya poruch vlashtovano Mikolayivsku cerkvu U 1787 roci provedeno kapitalnij remont hramu Nova derev yana cerkva na misci staroyi bula zbudovana 1866 roku Z 1909 r mala pripisnu cerkvu v im ya Ioanna Bogoslova u s P yatigirci Lubenskogo pov teper Lubenskogo r nu U 1895 r volodila cerkovnim kapitalom u sumi 100 rub 10 des cerkovnoyi sadibnoyi i 39 des ruzhnoyi zemli mala budinok dlya prichtu diyala cerkovnoparafiyalna shkola V 1901 roci volodila 40 des ruzhnoyi zemli mala cerkovnij budinok diyali cerkovnoparafiyalna shkola ta chotiri shkoli gramoti cerkovno popechitelske bratstvo viddilennya Lubenskogo bratstva Z 1912 roku volodila 39 des ruzhnoyi zemli mala kvartiri dlya svyashenika i psalomshika diyali chotiri cerkovnoparafiyalni shkoli U 1895 roci sluzhbu vidviduvalo 4518 dush parafiyan oboh statej 1901 roku do cerkovnoyi parafiyi vhodilo 590 dvoriv 1912 parafiyan 4823 dushi riznih staniv U novitnij chas religijna gromada vidnovila diyalnist yak gromada UPC MP Zareyestrovana organami derzhavnoyi vladi 31 07 2002 roku za 243 Dlya religijnih vidprav vikoristovuye molitovnij budinok Iz svyashenikiv vidomi Gnat Orlovskij pom 1784 Stefan Gnatovich Orlovskij pom 1803 Antonij Sem yanivskij pom 1824 blagochinnij Ioann Porfirijovich Novickij 1895 Kostyantin Matvijovich Golovko 1895 Trohim Sidorovich Girenko 1912 Kirilo Zelenskij 1912 iyerej Mihayil Yablunovskij 2008 iz psalomshikiv Kostyantin Ivanovich Aleksandrovich 1895 Ivan Vasilovich Chizhevskij 1895 Volodimir Petrovich Himich 1912 Diomid Vlasovich Kulish 1912 iz cerkovnih starost kozak Fedir Terentijovich Kondratenko 1912 Ivan Antonovich Kulish 2008 Vidomi lyudi U seli narodivsya ukrayinskij pismennik Oleksandr Afanasyev Chuzhbinskij 1816 1875 U seli narodivsya ukrayinskij pismennik Kostenko Mikola Vasilovich 1939 Koval Vitalij Borisovich 2001 2023 lejtenant Nacionalnoyi Gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini posmertno Div takozh Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast Primitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Posilannya Pogoda v seli Iskivci 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Iskovecka silska rada 9 listopada 2018 u Wayback Machine Iskivska zagalnoosvitnya shkola 5 bereznya 2016 u Wayback Machine