Пчеловодство

«Пчелово́дство» (укр. Бджільництво) — один з найстаріших російськомовних науково-виробничих журналів про бджільництво, що був заснований за часів радянської влади. Нині видання виходить 10 разів на рік і входить до переліку провідних рецензованих наукових журналів і видань рекомендованих ВАК для публікацій основних результатів дисертаційних досліджень. Журнал включений у Російський індекс наукових цитувань.

«Пчеловодство»
рос. Pčelovodstvo^[1]

|головний офіс= |політична належність= |попередні назви=
Країна видання	Росія^[1]
Тематика	науково-виробничий
Періодичність виходу	10 раз на рік
Мова	російська
Головний редактор
Видавець	ТОВ «Редакция журнала “Пчеловодство”»
Засновано	1921
Передплатний індекс	70739 (півроку), 71729 (на рік). ((півроку), 71729 (на рік).&type=main в Укрпошта або (півроку), 71729 (на рік). в ДП «Преса»)
ISSN-L	0369-8629
ISSN	0369-8629
beejournal.ru

Старі назви

• «Пчеловодное дело» — 1921 р. і «Практическое пчеловодство» — 1926 р.
• «Коллективное пчеловодное дело» — 1930 р.
• «Пчеловодство» — 1933 р. і донині.

Історія

Перший номер журналу (випуск 1) присвячений бджільництву вийшов у друк 1921 року під назвою «Пчеловодное дело» за участю провідних пасічників СРСР. Спершу це був бюлетень під Москвою, що в період 1921—1927 рр. очолював засновник бджолиної промисловості — Титов Абрам Євлампійович (1873—1942). Він же став і головним редактор журналу «Пчеловодное дело». Того часу, Ізмайлівська дослідна пасіка була провідною установою , де здійснювали підготовку інструкторів у сфері бджільництва РРФСС. Перший номер вийшов завдяки підтримці Музею наочних посібників Московського товариства сільського господарства, що опікувався розвитком науково-дослідної діяльності Петра Прокоповича. Адреса редакції першого номера зазначалась: Москва, 13 поштове відділення, Ізмайловський Звєрінець (за Семенівською заставою), Ізмайловська дослідна пасіка. присвячувався досвіду, науково-дослідній справі з питань суспільного і практичного бджільництва.

Другий номер журналу «Пчеловодное Дело» (випуск 2) за листопад—грудень 1921 р. вийшов вже спільно з Московським товариством сільського господарства. Головним завданням — було об'єднання російських пасічників, щоб узагальнити їх діяльність, надавати практичні поради стосовно бджільництва, знайомити читача з іноземним досвідом і новинками друкованих видань тощо. 

Перші видання журналу виходили зі значними запізненнями, були надруковані на неякісному папері й не містили ілюстрацій. У період між листопадом 1921 р. і до січня 1922 р. було видано 12 номерів з тиражем 3000 екз. Видавництво зазначалося як Ізмайловська дослідна пасіка Московського вищого зоологічного інституту й Московського товариства сільського господарства, що знаходилось за адресою: Москва, Смоленський бульвар, буд. 22, Музей наочних посібників Московського товариства сільського господарства.

1926 року за редакцією Титова А. Є. виходить ще один журнал — «Практическое пчеловодство».

Після об'єднання журналів «Пчеловодное Дело» і «Практическое пчеловодство» 1930 року починає друкуватися щомісячне ілюстроване видання «Коллективное пчеловодное дело», що підпорядковувався Виконавчому органу пасічників на базі Народного комісаріату землеробства СРСР. У журналі висвітлювалися питання пов'язані з пасікою і кооперацією бджолярів (ціна номера — 1 рубль). Адреса редакції зазначалась: Москва, Стара площа 5, 8, кім. 131. Видання містило рубрики:

• Будуємо соціалістичне бджолярство;
• Розмноження і зберігання бджіл;
• Наука — на допомогу практикам;
• На боротьбу з хворобами;
• Із бджолярної практики тощо.

Після створення Всеросійського союзу бджолярної кооперації в РСФСР журнал був підпорядкований до цього відомства й від 1933 року журнал почав видаватися як «Пчеловодство». Це був щомісячний кооперативно-громадський і науково-популярний журнал, що висвітлював досвід і науково-дослідну діяльність присвячених питанням суспільного й практичного бджільництва. Науково-популярним розділом у журналі опікувався відділ бджільництва Московської обласної сільськогосподарської дослідної станції. Статті містили інформацію про сучасний стан бджільництва, утримання і розмноження бджолиних сімей, використання кормів, обладнання пасік, боротьбу зі шкідниками й хворобами бджіл, досвід бджільництва іноземних країн. Як зазначав радянський і російський учений-апіолог, фахівець у галузі селекції, генетики і розведення бджіл — академік Кривцов М. І., це видання є популярним і загальнодоступним серед інших фахових журналів (2011 р.).

До 1993 року журнал видавався щомісячно. У період між 1994—1999 рр. виходили щорічно 6 номерів, від 2000 до 2004 рр. — 8 номерів. Від 2005 року й донині журнал виходить 10 разів на рік. Журнал розповсюджується в Росії, у колишніх союзних республіках і за кордоном.

Редакція

1994 року редакція журналу на правах колективного члена вступила до Рязанського апітерапевтичного товариства. Редакцію журналу очолювали такі науковці як Миколай Михайлович Глушков — радянський апіолог й один із засновників бджільництва, директор Науково-дослідного інституту бджільництва (1943—1966); Ґурґен Арташесович Аветісян — радянський вчений у галузі бджільництва, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри бджільництва Московської сільськогосподарської академії імені К. А. Тимірязєва (1956—1984); Георгій Пилипович Таранов — радянський вчений-апіолог, спеціаліст із бджільництва, доктор біологічних наук, професор (1966), заслужений діяч науки РРФСР (1968), випускник Харківського національного університету (1935) та ін.

Члени редакційної колегії

• Білаш Наталія Григорівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, ФГБНУ «Научно-дослідний інститут бджільництва»;
• Бурмістрова Лілія Олександрівна — кандидат біологічних наук, ФГБНУ «Науково-дослідний інститут бджільництва»;
• Гробов Олег Федорович
• Ільясов Рустем Абузарович — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут біохімії і генетики Уфимського наукового центру РАН;
• Ішмуратова Наіля Мавлетзяновна — доктор сільськогосподарських наук, кандидат хімічних наук, Інститут органічної хімії м. Уфа;
• Клочко Раїса Тимофіївна — кандидат біологічних наук, ВНІІВСГЕ;
• Кривцов Микола Іванович
• Крилов Василь Миколайович — доктор біологічних наук, професор, зав. кафедри фізіології Нижньогородського державного університету ім. М. І. Лобачевського;
• Лебедєв В'ячеслав Іванович— доктор сільськогосподарських наук, професор, директор ФГБНУ «Науково-дослідного інституту бджільництва»;
• Паньшин Аркадій Василйович — зас. голови спілки бджолярів столиці, пасічник-аматор;
• Полтєв Василь Іванович
• Смирнов Анатолій Михайлович— доктор ветеринарних наук, професор, академік РАН, директор ВНІІВСГЕ, іноземний член Національної академії аграрних наук України.

Примітки

1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0369-8629
   d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099
2. (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 11 травня 2020.
3. . presa.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 11 травня 2020.
4. Администратор. . beejournal.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.

Джерела й література

• Пчеловодство // Прокат — Раковины. — М. : Советская энциклопедия, 1955. — С. 367. — (Велика радянська енциклопедія : [у 51 т.] / за ред. Б. О. Введенский ; 1949—1958, т. 35).

Посилання

• Пчеловодство — офіційний сайт [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• «Пчеловодство» за 1921—1991 годы, Журналы СССР. [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Журналу 95! [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]