Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волино-Подільська височина — височина, розташована на заході України, в межах Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та (частково) Одеської областей. Поділяється на Волинську та Подільську височини.
Основні параметри
На півночі межує з Поліською низиною, на півдні — з Причорноморською низиною, на заході долиною Дністра відмежована від Передкарпаття, на сході прилягає до Придніпровської височини.
Волино-Подільська височина в структурному відношенні пов'язана з західним схилом Українського щита, Волино-Подільською плитою, Галицько-Волинською синеклізою. Докембрійський кристалічний фундамент височини нахилений в західному напрямі та переважно перекритий значною товщею осадових відкладень. Серед поверхневих антропогенових осадів, що покривають майже всю височину, переважають пісок та лесоподібні суглинки.
Волино-Подільська височина — найбільш піднята та розчленована частина рівнинних просторів України. За характером такої розчленованості її ділять на Волинську височину та Подільську височину, які розділяє Буго-Стирська низька рівнина — Мале Полісся. Волинська височина займає північно-західну частину Волино-Подільської височини. Волинська височина — слабохвиляста рівнина заввишки 200—300 м, поверхня її знижується з півдня на північ, у цьому ж напрямі течуть і основні річки — Західний Буг та притоки Прип'яті (Турія, Стир, Горинь). Для Волинської височини характерний увалистий та увалисто-балковий рельєф. У південно-східній частині височини здіймається Мізоцький кряж (висота до 342 м).
Особливості рельєфу
Трапляються також карстові форми рельєфу (вирви, западини). Карстові западини переважно заповнені водою та є невеликими озерами. Подільська височина відрізняється більшою висотою та розчленованістю. Висота значної її частини перевищує 300 м, а в найбільш піднятій північно-західній частині (Опілля) становить 350—400 м. Найвища точка Подільської височини — гора Камула, 471 м. (на південний схід від Львова). Поверхня височини нахилена на південь та південний схід, південна її частина густо розчленована численними лівими притоками Дністра. Глибина річкових долин зростає вниз за течією і становить в пониззі 150—200 м. Течія швидка, в руслах багато порогів та водоспадів.
Різноманітність рельєфу Подільської височини надають вузькі кряжі — Товтри або Медобори, які є залишками вапнякових рифів неогенових морів. Вони підіймаються над навколишньою місцевістю на 50—65 м, іноді створюють ізольовані пагорби. В неогенових відкладах придністровської частини височини розповсюджені карстові печери, в тому числі одна з найвідоміших — Кришталева печера. Крайня північно-західна частина Подільської височини, відома під назвою Гологоро-Кременецього кряжу, внаслідок інтенсивного ерозійного розмиву набула вигляду столоподібних масивів, розчленованих річковими долинами, балками та ярами. Серед них виділяють Гологори (висота до 471 м), Вороняки (висота до 436 м), Кременецькі гори (до 408 м).
Примітки
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Посилання
- Волинсько-Подільська височина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volino Podilska visochina visochina roztashovana na zahodi Ukrayini v mezhah Volinskoyi Rivnenskoyi Lvivskoyi Ternopilskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi ta chastkovo Odeskoyi oblastej Podilyayetsya na Volinsku ta Podilsku visochini Volinska visochinaPodilska visochinaSkladovi chastini Volino Podilskoyi visochiniOsnovni parametriNa pivnochi mezhuye z Poliskoyu nizinoyu na pivdni z Prichornomorskoyu nizinoyu na zahodi dolinoyu Dnistra vidmezhovana vid Peredkarpattya na shodi prilyagaye do Pridniprovskoyi visochini Volino Podilska visochina v strukturnomu vidnoshenni pov yazana z zahidnim shilom Ukrayinskogo shita Volino Podilskoyu plitoyu Galicko Volinskoyu sineklizoyu Dokembrijskij kristalichnij fundament visochini nahilenij v zahidnomu napryami ta perevazhno perekritij znachnoyu tovsheyu osadovih vidkladen Sered poverhnevih antropogenovih osadiv sho pokrivayut majzhe vsyu visochinu perevazhayut pisok ta lesopodibni suglinki Volino Podilska visochina najbilsh pidnyata ta rozchlenovana chastina rivninnih prostoriv Ukrayini Za harakterom takoyi rozchlenovanosti yiyi dilyat na Volinsku visochinu ta Podilsku visochinu yaki rozdilyaye Bugo Stirska nizka rivnina Male Polissya Volinska visochina zajmaye pivnichno zahidnu chastinu Volino Podilskoyi visochini Volinska visochina slabohvilyasta rivnina zavvishki 200 300 m poverhnya yiyi znizhuyetsya z pivdnya na pivnich u comu zh napryami techut i osnovni richki Zahidnij Bug ta pritoki Prip yati Turiya Stir Gorin Dlya Volinskoyi visochini harakternij uvalistij ta uvalisto balkovij relyef U pivdenno shidnij chastini visochini zdijmayetsya Mizockij kryazh visota do 342 m Osoblivosti relyefuTraplyayutsya takozh karstovi formi relyefu virvi zapadini Karstovi zapadini perevazhno zapovneni vodoyu ta ye nevelikimi ozerami Podilska visochina vidriznyayetsya bilshoyu visotoyu ta rozchlenovanistyu Visota znachnoyi yiyi chastini perevishuye 300 m a v najbilsh pidnyatij pivnichno zahidnij chastini Opillya stanovit 350 400 m Najvisha tochka Podilskoyi visochini gora Kamula 471 m na pivdennij shid vid Lvova Poverhnya visochini nahilena na pivden ta pivdennij shid pivdenna yiyi chastina gusto rozchlenovana chislennimi livimi pritokami Dnistra Glibina richkovih dolin zrostaye vniz za techiyeyu i stanovit v ponizzi 150 200 m Techiya shvidka v ruslah bagato porogiv ta vodospadiv Riznomanitnist relyefu Podilskoyi visochini nadayut vuzki kryazhi Tovtri abo Medobori yaki ye zalishkami vapnyakovih rifiv neogenovih moriv Voni pidijmayutsya nad navkolishnoyu miscevistyu na 50 65 m inodi stvoryuyut izolovani pagorbi V neogenovih vidkladah pridnistrovskoyi chastini visochini rozpovsyudzheni karstovi pecheri v tomu chisli odna z najvidomishih Krishtaleva pechera Krajnya pivnichno zahidna chastina Podilskoyi visochini vidoma pid nazvoyu Gologoro Kremenecogo kryazhu vnaslidok intensivnogo erozijnogo rozmivu nabula viglyadu stolopodibnih masiviv rozchlenovanih richkovimi dolinami balkami ta yarami Sered nih vidilyayut Gologori visota do 471 m Voronyaki visota do 436 m Kremenecki gori do 408 m PrimitkiDzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 PosilannyaVolinsko Podilska visochina Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006