Грошова реформа Кепека відбулася у 1321 році у Мавераннахрі і полягала у встановленні єдиної монети на всій території держави Чагатаїдів, що базувалася на срібній системі. Карбування відбувалося лише з іменем Великого хана. Відповідно до цієї реформи золоті динари замінилися на срібні з подібною вагою.
Грошова реформа Кепека | |
Країна | Трансоксанія |
---|---|
Дата й час | 1321 |
Історія
На початку XIV ст. в грошовому обігу Мавераннахру спостерігалося зловживання знаттю та спекулянтами своїх прав, так само як і в державі Хулагуїдів. До грошової та адміністративної реформ Кепека монети від місцевих меликів не карбувалися — вони були анонімними. Кебек вирішив припинити анархію в грошовому обігу шляхом введення єдиної монетної системи за зразком ільхана Газана. Головною ознакою грошової реформи справедливо вважається початок карбування срібних монет однієї проби і однакових вагових норм на всіх монетних дворах держави. За часів правління Кепека (Кебека) цього не спостерігається. При ньому в цей процес були залучені лише два монетні двори — Бухара та Самарканд, тому можна говорити тільки про реформування монетної справи в центральних вілайетах держави на самому початку реформи — Мавераннахрі. Сама реформа отримала подальший розвиток за часів правління Тармаширіна, і на цій підставі історик Петров П. М. вважає що більш справедливим назвати цю реформу іменами двох ханів — Кепека-Тармаширіна.
Адміністративна реформа Кепека, хоча і не скасувала місцеві дрібні ханства з їхніми володарями, але мала певний вплив на благоустрій місцевого населення Чагатайського улусу. Згідно реформи землеробні оази Мавераннахру були розділені на адміністративні одиниці — тумани за керуванням монгольських нойонів, які мали прибувати до Мавераннахру із ханом. Кожен туман, при необхідності, повинен був зібрати 10 тисяч воїнів серед місцевих мешканців. Реформи Кепека-Тармаширіна місцеве населення Мавераннахру зустріли з обуренням, адже вільні землі Мавераннахру стали під контолем військової аристократії. Наступники Тармаширіна знову перенесли столицю улусу на східні рубежі, де в 1338—1339 рр. спалахнула епідемія чуми, яка незабаром дійшла до Європи і знищила третину її населення. Військова аристократія відновила руйнівні набіги, об'єктом яких тепер стали південно-західні та південні кордони Чагатайська держави — на околицях розпадається держава Хулагуїдів. З середини XIV ст. поміж місцевими ханами та нойонами почалася ворожнеча.
Наслідки реформи
Грошова реформа, розпочата Кепеком, зберегла його ім'я в пам'ятках нумізматики. Після того як Тамерлан ввів нові номінали, монети старого зразка номіналом в 6 дирхемів стали називати динарами Кепека. Крім того, деякі вчені, слідом за головним зберігачем нумізматичних цінностей Ермітажу А. К. Марковим (1854—1929) пов'язують походження назви російської копійки від імені цього хана.
Динар та його фракції
В основу реформованої грошової системи покладено срібний дирхам вагою близько 1,34 гр., який став фракцією динару — його 1⁄6 частиною. Дирхами після реформи Кепека не карбувалися. Динари карбувалися у сріблі з подібною вагою до золотого у 8 гр. Зовнішній вигляд динарів різноманітний, але їхньою спільною подібністю була Ф-подібна чагатайська тамга на горизонтальній лінії, а також розділовий знак у вигляді «нанизаного» на горизонтальну риску гуртка в центрі та з двома пелюстками з країв. Легенди чагатаїдских монет різні. Наприклад, на самаркандських динарах карбувався надпис: «монета захищеного Самарканду», або на термезьких монетах «карбування міста мужів Термезу». Також на відміну від дореформеного карбування регулярно вказується рік випуску.
Оцінка істориків
За оцінкою істориків, реформа Кебека була прогресивним кроком, що зіграв позитивну роль в розвитку середньовічної державності Мавераннахра. Але більша частина військово-кочової знаті монголів на початку поставилася до неї вороже і продовжувала боротися за відродження кочових традицій. Проте, завдяки зближенню військових із осідлим населенням, стало помітним його культурний вплив на монголів. Це стосувалося мови, звичаїв та побуту. Монголи також почали займатися землеробством. На початку XV ст., в період розквіту держави Тимуридів, [en] та барласи стали мало чим відрізнятися від місцевих тюрків. Наступник Кебека — його брат Тармаширін (1326—1334) продовжив політику попередника. Хан був більш схильним до традицій осідлого життя. За часів правління хана Тармаширіна іслам став офіційною релігією Чагатайська держави.
Джерела
- Камышев А. М. «Введение в нумизматику Кыргызстана»: Учеб. пособие. — Б.: Раритет Инфо, 2008. — 188 с.: илл. (рос.)
- Марков А. К. «Инвентарный каталог мусульманских монет Имп. Эрмитажа». — СПб., 1896(рос.)
- Петров П. Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
- Бартольд В. В., «История Туркестана»: Сочинения, т. II/I, стр. 152—153(рос.)
- Бартольд В. В., «История культурной жизни Туркестана». стр. 263.(рос.)
- Давидович Е. А. «История денежного обращения средневековой средней Азии». М.: Наука , 1983. — 361 c. Ст. 50(рос.)
- К. В. Тревер, А. Ю. Якубовский, М. Э. Воронец. «История народов Узбекистана», т. I, Ташкент, 1950, стр. 339(рос.)
- Grousset, René (1970). The Empire of the Steppes: A History of Central Asia. New Brunswick, N.J: Rutgers University Press. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Groshova reforma Kepeka vidbulasya u 1321 roci u Maverannahri i polyagala u vstanovlenni yedinoyi moneti na vsij teritoriyi derzhavi Chagatayidiv sho bazuvalasya na sribnij sistemi Karbuvannya vidbuvalosya lishe z imenem Velikogo hana Vidpovidno do ciyeyi reformi zoloti dinari zaminilisya na sribni z podibnoyu vagoyu Groshova reforma Kepeka KrayinaTransoksaniya Data j chas1321IstoriyaMapa Chagatajskogo ulusu XIV st Na pochatku XIV st v groshovomu obigu Maverannahru sposterigalosya zlovzhivannya znattyu ta spekulyantami svoyih prav tak samo yak i v derzhavi Hulaguyidiv Do groshovoyi ta administrativnoyi reform Kepeka moneti vid miscevih melikiv ne karbuvalisya voni buli anonimnimi Kebek virishiv pripiniti anarhiyu v groshovomu obigu shlyahom vvedennya yedinoyi monetnoyi sistemi za zrazkom ilhana Gazana Golovnoyu oznakoyu groshovoyi reformi spravedlivo vvazhayetsya pochatok karbuvannya sribnih monet odniyeyi probi i odnakovih vagovih norm na vsih monetnih dvorah derzhavi Za chasiv pravlinnya Kepeka Kebeka cogo ne sposterigayetsya Pri nomu v cej proces buli zalucheni lishe dva monetni dvori Buhara ta Samarkand tomu mozhna govoriti tilki pro reformuvannya monetnoyi spravi v centralnih vilajetah derzhavi na samomu pochatku reformi Maverannahri Sama reforma otrimala podalshij rozvitok za chasiv pravlinnya Tarmashirina i na cij pidstavi istorik Petrov P M vvazhaye sho bilsh spravedlivim nazvati cyu reformu imenami dvoh haniv Kepeka Tarmashirina Administrativna reforma Kepeka hocha i ne skasuvala miscevi dribni hanstva z yihnimi volodaryami ale mala pevnij vpliv na blagoustrij miscevogo naselennya Chagatajskogo ulusu Zgidno reformi zemlerobni oazi Maverannahru buli rozdileni na administrativni odinici tumani za keruvannyam mongolskih nojoniv yaki mali pribuvati do Maverannahru iz hanom Kozhen tuman pri neobhidnosti povinen buv zibrati 10 tisyach voyiniv sered miscevih meshkanciv Reformi Kepeka Tarmashirina misceve naselennya Maverannahru zustrili z oburennyam adzhe vilni zemli Maverannahru stali pid kontolem vijskovoyi aristokratiyi Nastupniki Tarmashirina znovu perenesli stolicyu ulusu na shidni rubezhi de v 1338 1339 rr spalahnula epidemiya chumi yaka nezabarom dijshla do Yevropi i znishila tretinu yiyi naselennya Vijskova aristokratiya vidnovila rujnivni nabigi ob yektom yakih teper stali pivdenno zahidni ta pivdenni kordoni Chagatajska derzhavi na okolicyah rozpadayetsya derzhava Hulaguyidiv Z seredini XIV st pomizh miscevimi hanami ta nojonami pochalasya vorozhnecha Naslidki reformiMapa z poznachennyam Maverannahru Han Chagatajskogo ulusu Tarmashirin Ala ad Din 1331 1334 Groshova reforma rozpochata Kepekom zberegla jogo im ya v pam yatkah numizmatiki Pislya togo yak Tamerlan vviv novi nominali moneti starogo zrazka nominalom v 6 dirhemiv stali nazivati dinarami Kepeka Krim togo deyaki vcheni slidom za golovnim zberigachem numizmatichnih cinnostej Ermitazhu A K Markovim 1854 1929 pov yazuyut pohodzhennya nazvi rosijskoyi kopijki vid imeni cogo hana Dinar ta jogo frakciyiBuhara Dinar 1342 740 r G Yasun Timur 1336 1342 V osnovu reformovanoyi groshovoyi sistemi pokladeno sribnij dirham vagoyu blizko 1 34 gr yakij stav frakciyeyu dinaru jogo 1 6 chastinoyu Dirhami pislya reformi Kepeka ne karbuvalisya Dinari karbuvalisya u sribli z podibnoyu vagoyu do zolotogo u 8 gr Zovnishnij viglyad dinariv riznomanitnij ale yihnoyu spilnoyu podibnistyu bula F podibna chagatajska tamga na gorizontalnij liniyi a takozh rozdilovij znak u viglyadi nanizanogo na gorizontalnu risku gurtka v centri ta z dvoma pelyustkami z krayiv Legendi chagatayidskih monet rizni Napriklad na samarkandskih dinarah karbuvavsya nadpis moneta zahishenogo Samarkandu abo na termezkih monetah karbuvannya mista muzhiv Termezu Takozh na vidminu vid doreformenogo karbuvannya regulyarno vkazuyetsya rik vipusku Ocinka istorikivZa ocinkoyu istorikiv reforma Kebeka bula progresivnim krokom sho zigrav pozitivnu rol v rozvitku serednovichnoyi derzhavnosti Maverannahra Ale bilsha chastina vijskovo kochovoyi znati mongoliv na pochatku postavilasya do neyi vorozhe i prodovzhuvala borotisya za vidrodzhennya kochovih tradicij Prote zavdyaki zblizhennyu vijskovih iz osidlim naselennyam stalo pomitnim jogo kulturnij vpliv na mongoliv Ce stosuvalosya movi zvichayiv ta pobutu Mongoli takozh pochali zajmatisya zemlerobstvom Na pochatku XV st v period rozkvitu derzhavi Timuridiv en ta barlasi stali malo chim vidriznyatisya vid miscevih tyurkiv Nastupnik Kebeka jogo brat Tarmashirin 1326 1334 prodovzhiv politiku poperednika Han buv bilsh shilnim do tradicij osidlogo zhittya Za chasiv pravlinnya hana Tarmashirina islam stav oficijnoyu religiyeyu Chagatajska derzhavi DzherelaKamyshev A M Vvedenie v numizmatiku Kyrgyzstana Ucheb posobie B Raritet Info 2008 188 s ill ISBN 978 9967 05 443 1 ros Markov A K Inventarnyj katalog musulmanskih monet Imp Ermitazha SPb 1896 ros Petrov P N Numizmaticheskaya istoriya Chagataidskogo gosudarstva 668 1270 770 1369 gg Kazan 2007 St 379 ros Bartold V V Istoriya Turkestana Sochineniya t II I str 152 153 ros Bartold V V Istoriya kulturnoj zhizni Turkestana str 263 ros Davidovich E A Istoriya denezhnogo obrasheniya srednevekovoj srednej Azii M Nauka 1983 361 c St 50 ros K V Trever A Yu Yakubovskij M E Voronec Istoriya narodov Uzbekistana t I Tashkent 1950 str 339 ros Grousset Rene 1970 The Empire of the Steppes A History of Central Asia New Brunswick N J Rutgers University Press ISBN 978 0 8135 1304 1 angl