Наука в США є однією з ключових галузей країни. На сьогоднішній день США є світовим науковим лідером з абсолютною перевагою в кількості Нобелівських лауреатів. Станом на 2012 рік, громадянам США було присвоєно 331 Нобелівських премій. А також 15 вчених-математиків з США, були удостоєні нагороди під назвою Медаль Філдса. Найпрестижніша нагорода для математиків, яку вручають лише раз на чотири роки.
США стабільно утримують лідерство в інвестиціях у НДДКР. У 2011 році на долю США припало 34 % світових витрат у даній сфері. Всього було вкладено $405,3 млрд, що становило 2,7 % від ВВП країни.
XVIII—XIX століття
У перші десятиліття свого існування США були значною мірою ізольовані від Старого світу. Це позначилося і на стані науки в країні в цілому. Порівняно з розвиненою системою європейських університетів і наукових шкіл, північноамериканська наука була на значно більш низькому рівні. Тим не менш, наука в США отримала розвиток вже в перші роки існування країни. Так, два батька-засновника були вченими. Бенджамін Франклін провів серію експериментів з вивчення електричних явищ: серед його досягнень було доказ того, що блискавки є формою передачі електричного струму. Франклін також розробив біфокальні окуляри. Томас Джефферсон, агроном за освітою, привніс в Новий світ різні сорти рису, маслинових і трав. Джефферсон провів аналіз даних, отриманих в результаті експедиції Льюїса і Кларка. У тому числі він систематизував види флори і фауни тихоокеанського північно-заходу.
В кінці XVIII століття багато вчених було втягнуто в боротьбу за незалежність США. Серед цих вчених було астроном Девід Ріттенхаус, дослідник в галузі медицини Бенджамін Раш і натураліст Чарльз Уиллсон Пив. Під час революції Ріттенхаус брав участь у розробці захисних споруд Філадельфії, а також конструював телескопи і навігаційне обладнання для північноамериканських військових. Після війни Ріттенхаус розробляв дорожні і зрошувальні системи в штаті Пенсільванія. Пізніше він повернувся до астрономічними спостереженнями і домігся значних успіхів у цій галузі. Під час революції Бенджамін Раш, будучи військовим хірургом, активно ратував за підтримання гігієни серед солдатів, чим врятував безліч життів. У Філадельфії він заснував зразковий по тим часам госпіталь Пенсильванії. Після закінчення війни Раш заснував першу безкоштовну клініку в країні. Чарльз Уиллсон Пив заснував у Філадельфії Музей Пила, перший музей в США. Пив провів розкопки кісток мастодонта поблизу Вест-Пойнт у штаті Нью-Йорк. На збірку кісток він витратив три місяці, після чого виставив зібраний скелет у своєму музеї.
Імміграція науковців
Одним з перших вчених-іммігрантів став британський хімік Джозеф Прістлі, вимушений в 1794 році виїхати з країни через своїх опозиційних політичних поглядів. У 1872 році в США з Шотландії іммігрував Александер Белл, розробник першого телефону. В 1884 році в США іммігрував Нікола Тесла розробив там безщіткову електричну машину. Чарльз Штейнмец, який емігрував з Німеччини в 1889 році, вніс істотний внесок в області електротехніки. Володимир Зворикін, який емігрував у 1919 році з Росії, розробив перший кінескоп.
На початку XX століття науковий центр світу зосереджувався в Європі, в основному в Англії та Німеччині. Однак з зростанням впливу профашистських настроїв, велика кількість вчених, в основному єврейського походження, залишали континент і перебиралися в США. Одним з перших став у 1933 році Альберт Ейнштейн. Згодом при його підтримці в США переїхало безліч німецьких фізиків-теоретиків. У 1938 році з Італії емігрував Енріко Фермі, що вніс значний внесок в дослідження ланцюгової ядерної реакції.
До закінчення війни і в перші повоєнні роки США займали лідируюче положення на світовій науковій арені. Цьому значною мірою сприяло те, що індустріальна інфраструктура країни не була порушена військовими діями. Іншим фактором стало широке використання наукових досягнень у війні і ключове значення в період Холодної війни. Це призвело до значної підтримки як фундаментальних, так і прикладних досліджень з боку уряду США. До середини 1950-х років підтримка досягла максимального рівня. Хорошим показником є зміна кількості лауреатів Нобелівської премії в області фізики і хімії. Так, у період до 1950 року північноамериканські вчені складали незначну меншість серед лауреатів, однак співвідношення значно змінилося після 1950 року: більше половини премій було отримано вченими з США.
Прикладна наука
Незважаючи на значне початкове відставання в області теоретичної науки, у США в XIX столітті активно проводилися прикладні дослідження. Це було викликано віддаленістю США від світових наукових лідерів, які перебувають в Європі, і природною потребою американського суспільства у розвитку власної науки й промисловості. Серед видатних винахідників того часу можна виділити Роберта Фултона, сконструював один з перших пароплавів; Семюеля Морзе, розробив електромагнітний записуючий телеграф і початковий варіант коду, названого його ім'ям; Елі Уітні, розробив фрезерний верстат і коттон-джин; Сайруса Маккорміка, розробив жниварну машину; Томас Алва Едісона, запатентована безліч своїх винаходів; братів Райт, сконструировавших перший літак. Винахід в 1947 році вченими Джоном Бардіним, Вільямом Шоклі і Волтером Браттейном першого транзистора ознаменувало зародження Інформаційної ери.
Атомна ера
Після того як німецьким фізикам у 1938 році вдалося розщепити ядро урану, деякі вчені припустили, що ланцюгова реакція можлива і може бути здійснена. В листі президентові США Франкліну Рузвельту, написаному Лео Силардом і підписаному Альбертом Ейнштейном, було висловлено застереження про те, що подібний прорив може привести до створення «неймовірно потужних бомб». Цей лист призвів до видання президентського указу про проведення досліджень в області поділу ядра урану. Ці дослідження активно проводилися на початку 1940-х років за підтримки зростаючого кількості іммігрували з охопленої війною Європи колег. Серед іммігрантів були Ганс Бете, Альберт Ейнштейн, Енріко Фермі, Лео Сілард, Едвард Теллер, Фелікс Блох, Еміліо Сегре, Юджин Вігнер і багато інших. Дослідження отримали продовження в програмі «Мангеттенський проєкт», результатом якої стало створення і успішне випробування першої в світі атомної бомби на полігоні в штаті Нью-Мексико 16 липня 1945 року.
Перша комерційна АЕС в США була запущена в Іллінойсі в 1956 році. Спочатку в атомної енергетики були великі перспективи, однак у неї були і свої критики. Аварія на АЕС Три-Майл-Айленд у 1979 році стала переломним моментом для атомної енергетики. Вартість електроенергії, виробленої АЕС почала неухильно зростати, до того ж все більшу популярність почали набувати альтернативна енергетика, в тому числі сонячна. У 1970-80-ті роки було скасовано безліч проєктів по будівництву АЕС. В даний час доля атомної енергетики США залишається неясною.
Телекомунікації
За останні 80 років вчені США внесли незліченний внесок в дослідження і розвиток телекомунікаційних технологій. Наприклад, у число розробок корпорації Bell Labs входять світлодіод, транзистор, мову програмування C і операційні системи сімейства UNIX. Інститут SRI International і корпорація Xerox PARC дали початок індустрії ПК. Урядові агентства DARPA і NASA поклали початок комп'ютерних мереж ARPANET і інтернет.
Космічна ера
Космічна ера зародилася майже одночасно з атомною. Одним з піонерів сучасної ракетної техніки став американець Роберт Годдард. У своїй невеликій лабораторії у Вустері (Массачусетс, Годдард працював над сумішшю, що складалася з рідкого кисню і газоліну. У 1926 році йому успішно вдалося запустити першу ракету з ЖРД, вона злетіла на висоту 12,5 метрів. Через 10 років Годдарду вдалося вивести ракету на висоту близько двох кілометрів, що викликало інтерес до ракетобудування у США, Великої Британії, Німеччини та Радянського Союзу.
Протягом Другої світової війни США і Радянським Союзом велася «полювання» за фахівцями в ракетобудуванні. Так, американцями була проведена операція «Скрепка» з вербування німецьких фахівців, в рамках якої був у тому числі переведений в США Вернер фон Браун.
У 1958 році США запустили свій перший штучний супутник Explorer-I, а в 1961 році вивели в космос першого американця, Алана Шепарда. У 1969 році стартувала програма пілотованих космічних польотів, для здійснення висадки на Місяць (програма Аполлон). З початку 1980-х діяла програма щодо використання багаторазових космічних кораблів Спейс шаттл. У 1972 році був виведений на орбіту перший, а в 1994 році — останній з 24-х супутник GPS. Відправлені на Марс чотири марсохода і безліч міжпланетних АМС.
Медицина і охорона здоров'я
Так само як у фізиці і хімії, після Другої світової війни вчені США стали займати лідируючі позиції за кількістю Нобелівських премій з фізіології або медицині. Ключову роль в біомедичних дослідженнях відіграє приватний сектор економіки. Так, на 2000 рік відсоток вкладу комерційних організацій в медичну галузь становив 57 %, тоді як для некомерційних організацій цей показник становив 7 %, внесок від податкових надходжень, відповідно, 36 %. Найбільша медична установа NIH департаменту охорони здоров'я складається з 27 інститутів та дослідницьких центрів.
Примітки
- Китай признали научным лидером будущего. Lenta.ru. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 31 березня 2011.
- Список нобелевских лауреатов США. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 15 березня 2018.
- Объёмы мировых расходов на научно исследовательские работы (PDF). Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 15 березня 2018.
- Лабораторная тетрадь Александра Грейама Белла, 1875–1876 гг. World Digital Library. 1875-1876. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
- (PDF) (англ.). The University of Toledo. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2009. Процитовано 31 березня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nauka v SShA ye odniyeyu z klyuchovih galuzej krayini Na sogodnishnij den SShA ye svitovim naukovim liderom z absolyutnoyu perevagoyu v kilkosti Nobelivskih laureativ Stanom na 2012 rik gromadyanam SShA bulo prisvoyeno 331 Nobelivskih premij A takozh 15 vchenih matematikiv z SShA buli udostoyeni nagorodi pid nazvoyu Medal Fildsa Najprestizhnisha nagoroda dlya matematikiv yaku vruchayut lishe raz na chotiri roki SShA stabilno utrimuyut liderstvo v investiciyah u NDDKR U 2011 roci na dolyu SShA pripalo 34 svitovih vitrat u danij sferi Vsogo bulo vkladeno 405 3 mlrd sho stanovilo 2 7 vid VVP krayini XVIII XIX stolittyaU pershi desyatilittya svogo isnuvannya SShA buli znachnoyu miroyu izolovani vid Starogo svitu Ce poznachilosya i na stani nauki v krayini v cilomu Porivnyano z rozvinenoyu sistemoyu yevropejskih universitetiv i naukovih shkil pivnichnoamerikanska nauka bula na znachno bilsh nizkomu rivni Tim ne mensh nauka v SShA otrimala rozvitok vzhe v pershi roki isnuvannya krayini Tak dva batka zasnovnika buli vchenimi Bendzhamin Franklin proviv seriyu eksperimentiv z vivchennya elektrichnih yavish sered jogo dosyagnen bulo dokaz togo sho bliskavki ye formoyu peredachi elektrichnogo strumu Franklin takozh rozrobiv bifokalni okulyari Tomas Dzhefferson agronom za osvitoyu privnis v Novij svit rizni sorti risu maslinovih i trav Dzhefferson proviv analiz danih otrimanih v rezultati ekspediciyi Lyuyisa i Klarka U tomu chisli vin sistematizuvav vidi flori i fauni tihookeanskogo pivnichno zahodu V kinci XVIII stolittya bagato vchenih bulo vtyagnuto v borotbu za nezalezhnist SShA Sered cih vchenih bulo astronom Devid Rittenhaus doslidnik v galuzi medicini Bendzhamin Rash i naturalist Charlz Uillson Piv Pid chas revolyuciyi Rittenhaus brav uchast u rozrobci zahisnih sporud Filadelfiyi a takozh konstruyuvav teleskopi i navigacijne obladnannya dlya pivnichnoamerikanskih vijskovih Pislya vijni Rittenhaus rozroblyav dorozhni i zroshuvalni sistemi v shtati Pensilvaniya Piznishe vin povernuvsya do astronomichnimi sposterezhennyami i domigsya znachnih uspihiv u cij galuzi Pid chas revolyuciyi Bendzhamin Rash buduchi vijskovim hirurgom aktivno ratuvav za pidtrimannya gigiyeni sered soldativ chim vryatuvav bezlich zhittiv U Filadelfiyi vin zasnuvav zrazkovij po tim chasam gospital Pensilvaniyi Pislya zakinchennya vijni Rash zasnuvav pershu bezkoshtovnu kliniku v krayini Charlz Uillson Piv zasnuvav u Filadelfiyi Muzej Pila pershij muzej v SShA Piv proviv rozkopki kistok mastodonta poblizu Vest Pojnt u shtati Nyu Jork Na zbirku kistok vin vitrativ tri misyaci pislya chogo vistaviv zibranij skelet u svoyemu muzeyi Immigraciya naukovcivOdnim z pershih vchenih immigrantiv stav britanskij himik Dzhozef Pristli vimushenij v 1794 roci viyihati z krayini cherez svoyih opozicijnih politichnih poglyadiv U 1872 roci v SShA z Shotlandiyi immigruvav Aleksander Bell rozrobnik pershogo telefonu V 1884 roci v SShA immigruvav Nikola Tesla rozrobiv tam bezshitkovu elektrichnu mashinu Charlz Shtejnmec yakij emigruvav z Nimechchini v 1889 roci vnis istotnij vnesok v oblasti elektrotehniki Volodimir Zvorikin yakij emigruvav u 1919 roci z Rosiyi rozrobiv pershij kineskop Na pochatku XX stolittya naukovij centr svitu zoseredzhuvavsya v Yevropi v osnovnomu v Angliyi ta Nimechchini Odnak z zrostannyam vplivu profashistskih nastroyiv velika kilkist vchenih v osnovnomu yevrejskogo pohodzhennya zalishali kontinent i perebiralisya v SShA Odnim z pershih stav u 1933 roci Albert Ejnshtejn Zgodom pri jogo pidtrimci v SShA pereyihalo bezlich nimeckih fizikiv teoretikiv U 1938 roci z Italiyi emigruvav Enriko Fermi sho vnis znachnij vnesok v doslidzhennya lancyugovoyi yadernoyi reakciyi Do zakinchennya vijni i v pershi povoyenni roki SShA zajmali lidiruyuche polozhennya na svitovij naukovij areni Comu znachnoyu miroyu spriyalo te sho industrialna infrastruktura krayini ne bula porushena vijskovimi diyami Inshim faktorom stalo shiroke vikoristannya naukovih dosyagnen u vijni i klyuchove znachennya v period Holodnoyi vijni Ce prizvelo do znachnoyi pidtrimki yak fundamentalnih tak i prikladnih doslidzhen z boku uryadu SShA Do seredini 1950 h rokiv pidtrimka dosyagla maksimalnogo rivnya Horoshim pokaznikom ye zmina kilkosti laureativ Nobelivskoyi premiyi v oblasti fiziki i himiyi Tak u period do 1950 roku pivnichnoamerikanski vcheni skladali neznachnu menshist sered laureativ odnak spivvidnoshennya znachno zminilosya pislya 1950 roku bilshe polovini premij bulo otrimano vchenimi z SShA Prikladna naukaNezvazhayuchi na znachne pochatkove vidstavannya v oblasti teoretichnoyi nauki u SShA v XIX stolitti aktivno provodilisya prikladni doslidzhennya Ce bulo viklikano viddalenistyu SShA vid svitovih naukovih lideriv yaki perebuvayut v Yevropi i prirodnoyu potreboyu amerikanskogo suspilstva u rozvitku vlasnoyi nauki j promislovosti Sered vidatnih vinahidnikiv togo chasu mozhna vidiliti Roberta Fultona skonstruyuvav odin z pershih paroplaviv Semyuelya Morze rozrobiv elektromagnitnij zapisuyuchij telegraf i pochatkovij variant kodu nazvanogo jogo im yam Eli Uitni rozrobiv frezernij verstat i kotton dzhin Sajrusa Makkormika rozrobiv zhnivarnu mashinu Tomas Alva Edisona zapatentovana bezlich svoyih vinahodiv brativ Rajt skonstruirovavshih pershij litak Vinahid v 1947 roci vchenimi Dzhonom Bardinim Vilyamom Shokli i Volterom Brattejnom pershogo tranzistora oznamenuvalo zarodzhennya Informacijnoyi eri Atomna eraPislya togo yak nimeckim fizikam u 1938 roci vdalosya rozshepiti yadro uranu deyaki vcheni pripustili sho lancyugova reakciya mozhliva i mozhe buti zdijsnena V listi prezidentovi SShA Franklinu Ruzveltu napisanomu Leo Silardom i pidpisanomu Albertom Ejnshtejnom bulo vislovleno zasterezhennya pro te sho podibnij proriv mozhe privesti do stvorennya nejmovirno potuzhnih bomb Cej list prizviv do vidannya prezidentskogo ukazu pro provedennya doslidzhen v oblasti podilu yadra uranu Ci doslidzhennya aktivno provodilisya na pochatku 1940 h rokiv za pidtrimki zrostayuchogo kilkosti immigruvali z ohoplenoyi vijnoyu Yevropi koleg Sered immigrantiv buli Gans Bete Albert Ejnshtejn Enriko Fermi Leo Silard Edvard Teller Feliks Bloh Emilio Segre Yudzhin Vigner i bagato inshih Doslidzhennya otrimali prodovzhennya v programi Mangettenskij proyekt rezultatom yakoyi stalo stvorennya i uspishne viprobuvannya pershoyi v sviti atomnoyi bombi na poligoni v shtati Nyu Meksiko 16 lipnya 1945 roku Persha komercijna AES v SShA bula zapushena v Illinojsi v 1956 roci Spochatku v atomnoyi energetiki buli veliki perspektivi odnak u neyi buli i svoyi kritiki Avariya na AES Tri Majl Ajlend u 1979 roci stala perelomnim momentom dlya atomnoyi energetiki Vartist elektroenergiyi viroblenoyi AES pochala neuhilno zrostati do togo zh vse bilshu populyarnist pochali nabuvati alternativna energetika v tomu chisli sonyachna U 1970 80 ti roki bulo skasovano bezlich proyektiv po budivnictvu AES V danij chas dolya atomnoyi energetiki SShA zalishayetsya neyasnoyu TelekomunikaciyiZa ostanni 80 rokiv vcheni SShA vnesli nezlichennij vnesok v doslidzhennya i rozvitok telekomunikacijnih tehnologij Napriklad u chislo rozrobok korporaciyi Bell Labs vhodyat svitlodiod tranzistor movu programuvannya C i operacijni sistemi simejstva UNIX Institut SRI International i korporaciya Xerox PARC dali pochatok industriyi PK Uryadovi agentstva DARPA i NASA poklali pochatok komp yuternih merezh ARPANET i internet Kosmichna eraKosmichna era zarodilasya majzhe odnochasno z atomnoyu Odnim z pioneriv suchasnoyi raketnoyi tehniki stav amerikanec Robert Goddard U svoyij nevelikij laboratoriyi u Vusteri Massachusets Goddard pracyuvav nad sumishshyu sho skladalasya z ridkogo kisnyu i gazolinu U 1926 roci jomu uspishno vdalosya zapustiti pershu raketu z ZhRD vona zletila na visotu 12 5 metriv Cherez 10 rokiv Goddardu vdalosya vivesti raketu na visotu blizko dvoh kilometriv sho viklikalo interes do raketobuduvannya u SShA Velikoyi Britaniyi Nimechchini ta Radyanskogo Soyuzu Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni SShA i Radyanskim Soyuzom velasya polyuvannya za fahivcyami v raketobuduvanni Tak amerikancyami bula provedena operaciya Skrepka z verbuvannya nimeckih fahivciv v ramkah yakoyi buv u tomu chisli perevedenij v SShA Verner fon Braun U 1958 roci SShA zapustili svij pershij shtuchnij suputnik Explorer I a v 1961 roci viveli v kosmos pershogo amerikancya Alana Sheparda U 1969 roci startuvala programa pilotovanih kosmichnih polotiv dlya zdijsnennya visadki na Misyac programa Apollon Z pochatku 1980 h diyala programa shodo vikoristannya bagatorazovih kosmichnih korabliv Spejs shattl U 1972 roci buv vivedenij na orbitu pershij a v 1994 roci ostannij z 24 h suputnik GPS Vidpravleni na Mars chotiri marsohoda i bezlich mizhplanetnih AMS Medicina i ohorona zdorov yaTak samo yak u fizici i himiyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni vcheni SShA stali zajmati lidiruyuchi poziciyi za kilkistyu Nobelivskih premij z fiziologiyi abo medicini Klyuchovu rol v biomedichnih doslidzhennyah vidigraye privatnij sektor ekonomiki Tak na 2000 rik vidsotok vkladu komercijnih organizacij v medichnu galuz stanoviv 57 todi yak dlya nekomercijnih organizacij cej pokaznik stanoviv 7 vnesok vid podatkovih nadhodzhen vidpovidno 36 Najbilsha medichna ustanova NIH departamentu ohoroni zdorov ya skladayetsya z 27 institutiv ta doslidnickih centriv PrimitkiKitaj priznali nauchnym liderom budushego Lenta ru Arhiv originalu za 27 lipnya 2012 Procitovano 31 bereznya 2011 Spisok nobelevskih laureatov SShA Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2018 Obyomy mirovyh rashodov na nauchno issledovatelskie raboty PDF Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 Procitovano 15 bereznya 2018 Laboratornaya tetrad Aleksandra Grejama Bella 1875 1876 gg World Digital Library 1875 1876 Arhiv originalu za 25 lipnya 2013 Procitovano 24 lipnya 2013 PDF angl The University of Toledo Arhiv originalu PDF za 26 bereznya 2009 Procitovano 31 bereznya 2011