Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алекса́ндер Грем Белл (англ. Alexander Graham Bell; 3 березня 1847, Единбург, Шотландія — 2 серпня 1922, Нова Шотландія, Канада) — американець шотландського походження, вчений і винахідник телефону, запатентував його в 1876, пізніше експериментував з фонографом.
| Александер Грем Белл | |
|---|---|
| англ. Alexander Graham Bell[1] | |
 | |
| Народився | 3 березня 1847 Единбург, Шотландія, Велика Британія |
| Помер | 2 серпня 1922 (75 років) d, Вікторія, Нова Шотландія, Канада[2] ·цукровий діабет[3] |
| Поховання | d |
| Країна |  США[1] Сполучене Королівство[1] |
| Місце проживання | d[4][5] |
| Діяльність | фізик, інженер-електрик, інженер, підприємець, винахідник, професор |
| Галузь | логопедія і телефонний зв’язок[2] |
| Alma mater | Единбурзький університет[1], Університетський коледж Лондона, d[1] і d |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Знання мов | [6] і англійська[7] |
| Заклад | Смітсонівський інститут |
| Членство | Національна академія наук США[8], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина, Фі Бета Каппа, Американське філософське товариство і d |
| Magnum opus | d |
| Посада | професор і d |
| Батько | Александер Мелвілл Белл[1] |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Мейбл Габбард Белл[1] |
| Діти | d[10] і d |
| Вага | 111 кг[11] |
| Зріст | 183 см[11] |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1745080 |
| |
Біографія
Почав працювати помічником вчителя музики і ораторського мистецтва. Згодом працював з глухонімими людьми, навчаючи їх вимови. Прагнення допомогти цим людям і любов до дівчини, що оглухла після важкої хвороби, спонукали сконструювати прилади, за допомогою яких можна було демонструвати глухим артикуляцію звуків мови.
Після переїзду з Британії на американський континент викладав у Бостоні, тренуючи викладачів для глухих. У 1872 році відкрив у Бостоні приватну школу «Фізіології звуку та механіки мови», а в 1873 став професором фізіології органів мови Бостонського університету.
Вивчив акустику, фізику людської мови. Почав ставити досліди з апаратом, в якому мембрана передавала коливання звуків на голку. Так наближався до ідеї телефону, за допомогою якого «стане можливою передача різних звуків, якщо тільки вдасться викликати коливання сили електричного струму, відповідні тим коливанням густини повітря, які породжує даний звук».
За освітою не був ні інженером-електриком, ні фізиком, але за якийсь час змінив напрям діяльності і почав працювати над створенням телеграфу для одночасної передачі кількох текстів — «музичного телеграфу» (число текстів було рівне числу нот, тобто 7).
Белл намагався зробити мультиплексний телеграф для проекту свого тестя, Ґардінера Габбарда. Він оформив американський патент № 161739 за 6 квітня 1875, але ніякої користі від нього не отримав. Але в ході цих дослідів Белл впритул підійшов до винаходу телефону.
2 червня 1875 року його досліди все ж таки дали результати. Коли Александр і Томас Ватсон налаштовували телеграфні апарати, вони замкнули контакти і Александер почув у свого приймача дивний звук. Як тільки він почув цей звук, одразу кинувся до Ватсона, який у цей час налаштовував телеграфний ключ, і вся його настройка відкликалася луною на приймачі. Подібні події траплялися й раніше, але ніхто не надавав їм значення, а ось Александер Белл побачив у цьому підтвердження своїм здогадам, що звук можна передавати дротом. Після цього вони весь день ставили досліди із передачею звуку.
У 1876 році спостережливість при роботі над телеграфом допомогла відкрити явище, яке дало змогу винайти телефон: коли помічник Белла витягав пластинку з передавача, у приймачі Белл почув деренчання. З'ясувалося, що пластинка замикала і розмикала електричне коло. Белл звернув на це явище пильну увагу.
Через кілька днів перший апарат, родоначальник всіх телефонних апаратів — невелика мембрана з сигнальним ріжком для посилення звуку — був зроблений. Через кілька років телефон перетворився на масовий засіб зв'язку, що принесло створеній фірмі значні прибутки.
7 березня 1876 був оформлений патент № 174465 на Александра Белла, який буде визнаний найдорожчим патентом в історії.
У 1880 році вперше спостерігав фотоакустичний ефект — виникнення акустичних коливань у досліджуваному зразку при опромінюванні його модульованим або імпульсним світлом. Він запропонував використовувати фотоакустичний ефект для оптичного бездротового телефону, фотофону. У цьому пристрої звуки людського голосу викликали коливання рухомого люстерка, які модулювали пучок сонячного світла. Як приймач використовувався замкнутий об'єм з поглинаючим світло середовищем, в якому виникав звук (завдяки фотоакустичному ефекту), що сприймається людиною через слухову трубку.
Долучився до розробки металодетектора, гідроплана та інших літаків, спроектував чотиригранного повітряного змія.
Підтримував селекцію, а також сприяв розвитку євгеніки.
Став одним із засновників Національного географічного товариства, яке до сьогодні видає журнал «National Geographic».
Помер у своєму маєтку в Новій Шотландії від цукрового діабету, що ускладнився злоякісною анемією.
Винаходи та запатентовані технології
| Номер патенту | Дата патенту | Винахід |
|---|---|---|
| No. 161,739 | 06 квітня 1875 | Improvement in transmitters and receivers for electric telegraphs |
| No. 174,465 | 07 березня 1876 | Improvement In Telegraphy |
| No. 178,399 | 06 червня 1876 | Improvement in telephonic telegraph-receivers |
| No. 181,553 | 29 серпня 1876 | Improvement in generating electric currents |
| No. 186,787 | 30 січня 1877 | Improvement in electric telegraphy |
| No. 201,488 | 19 березня 1878 | Improvement in speaking-telephones |
| No. 213,090 | 11 березня 1879 | Improvement in electric speaking-telephones |
| No. 220,791 | 21 жовтня 1879 | Improvement in telephone-circuits |
| No. 228,507 | 08 червня 1880 | Electric Telephone Transmitter |
| No. 230,168 | 20 липня 1880 | Automatic short-circuiter for telephones |
| No. 238,833 | 15 березня 1881 | Electric Call-Bell |
| No. 241,184 | 10 травня 1881 | Telephonic Receiver |
| No. 244,426 | 19 липня 1881 | Telephone Circuit |
| Номер патенту | Дата патенту | Винахід |
|---|---|---|
| No. 235,199 | 07 грудня 1880 | Apparatus for Signaling and Communicating, Called "Photophone” |
| No. 235,496 | 14 грудня 1880 | Photophone Transmitter |
| No. 235,497 | 14 грудня 1880 | Selenium Cells |
| No. 235,590 | 14 грудня 1880 | Selenium Cell |
| No. 235,616 | 21 грудня 1880 | Process of Treating Selenium to Increase Its Electric Conductivity |
| No. 241,909 | 24 травня 1881 | Photophonic Receiver |
| Номер патенту | Дата патенту | Винахід |
|---|---|---|
| № 341,212 | 04 травня 1886 | Reproducing Sounds from Phonograph Records |
| № 341,213 | 04 травня 1886 | Transmitting And Recording Sounds By Radiant Energy |
| № 341,214 | 04 травня 1886 | Recording and reproducing speech and other sounds |
| Номер патенту | Дата патенту | Винахід |
|---|---|---|
| No. 757,012 | 12 квітня 1904 | Aerial Vehicle |
| No. 770,626 | 20 вересня 1904 | Aerial Vehicle or Other Structure |
| No. 856,838 | 11 червня 1907 | Connection Device for the Frames of Aerial Vehicles and Other Structures |
| No. 1,010,842 | 5 грудня 1911 | Flying Machine |
| No. 1,011,106 | 5 грудня 1911 | Flying Machine |
| No. 1,050,601 | 04 січня 1913 | Flying Machine |
| Номер патенту | Дата патенту | Винахід |
|---|---|---|
| No. 1,410,874 | 28 березня 1922 | Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like |
| No. 1,410,875 | 28 березня 1922 | Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like |
| No. 1,410,876 | 28 березня 1922 | Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like |
| No. 1,410,877 | 28 березня 1922 | Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like |
Примітки
- https://www.biography.com/people/alexander-graham-bell-9205497
- https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/learning/general/onthisday/bday/0303.html
- http://www.science.ca/scientists/scientistprofile.php?pID=120
- https://washington.mfa.gov.hu/eng/page/history-of-new-embassy-building
- National Register of Historic Places nomination form
- Sacks O. Seeing Voices — 1990. — P. 27. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- NNDB — 2002.
- University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
- Geni.com — 2006.
- https://japantoday.com/category/features/lifestyle/alexander-graham-bell-falls-asleep-meeting-emperor-meiji
- Alexander Graham Bell Laboratory Notebook, 1875-1876. World Digital Library. 1875-1876. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
- Watson, Thomas A. The Birth and Babyhood of the Telephone. США. с. 15.
- Durrant, Damian (25 липня 2016). Individual Patents that Built Empires. ipstrategy.com.
- Иванов, Александр. Александр Грейам Белл (Alexander Graham Bell). telhistory.ru.
Посилання
- Александер Белл на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who» [ 20 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про науковця США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bell Aleksa nder Grem Bell angl Alexander Graham Bell 3 bereznya 1847 Edinburg Shotlandiya 2 serpnya 1922 Nova Shotlandiya Kanada amerikanec shotlandskogo pohodzhennya vchenij i vinahidnik telefonu zapatentuvav jogo v 1876 piznishe eksperimentuvav z fonografom Aleksander Grem Bellangl Alexander Graham Bell 1 Narodivsya 3 bereznya 1847 1847 03 03 Edinburg Shotlandiya Velika BritaniyaPomer 2 serpnya 1922 1922 08 02 75 rokiv d Viktoriya Nova Shotlandiya Kanada 2 cukrovij diabet 3 Pohovannya dKrayina SShA 1 Spoluchene Korolivstvo 1 Misce prozhivannya d 4 5 Diyalnist fizik inzhener elektrik inzhener pidpriyemec vinahidnik profesorGaluz logopediya i telefonnij zv yazok 2 Alma mater Edinburzkij universitet 1 Universitetskij koledzh Londona d 1 i dNaukovij stupin doktor naukZnannya mov 6 i anglijska 7 Zaklad Smitsonivskij institutChlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA 8 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Leopoldina Fi Beta Kappa Amerikanske filosofske tovaristvo i dMagnum opus dPosada profesor i dBatko Aleksander Melvill Bell 1 Mati dU shlyubi z Mejbl Gabbard Bell 1 Diti d 10 i dVaga 111 kg 11 Zrist 183 sm 11 AvtografNagorodi medal Edisona 1914 Medal Elliota Kressona 1912 medal G yuza 1913 d Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1974 medal Alberta 1902 Kanadska Aleya slavi 2001 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 1883 medal Dzhona Frica 1907 nacionalni istorichni osobi Kanadi 8 chervnya 1977 IMDb ID 1745080Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPochav pracyuvati pomichnikom vchitelya muziki i oratorskogo mistectva Zgodom pracyuvav z gluhonimimi lyudmi navchayuchi yih vimovi Pragnennya dopomogti cim lyudyam i lyubov do divchini sho ogluhla pislya vazhkoyi hvorobi sponukali skonstruyuvati priladi za dopomogoyu yakih mozhna bulo demonstruvati gluhim artikulyaciyu zvukiv movi Pislya pereyizdu z Britaniyi na amerikanskij kontinent vikladav u Bostoni trenuyuchi vikladachiv dlya gluhih U 1872 roci vidkriv u Bostoni privatnu shkolu Fiziologiyi zvuku ta mehaniki movi a v 1873 stav profesorom fiziologiyi organiv movi Bostonskogo universitetu Vivchiv akustiku fiziku lyudskoyi movi Pochav staviti doslidi z aparatom v yakomu membrana peredavala kolivannya zvukiv na golku Tak nablizhavsya do ideyi telefonu za dopomogoyu yakogo stane mozhlivoyu peredacha riznih zvukiv yaksho tilki vdastsya viklikati kolivannya sili elektrichnogo strumu vidpovidni tim kolivannyam gustini povitrya yaki porodzhuye danij zvuk Za osvitoyu ne buv ni inzhenerom elektrikom ni fizikom ale za yakijs chas zminiv napryam diyalnosti i pochav pracyuvati nad stvorennyam telegrafu dlya odnochasnoyi peredachi kilkoh tekstiv muzichnogo telegrafu chislo tekstiv bulo rivne chislu not tobto 7 Bell namagavsya zrobiti multipleksnij telegraf dlya proektu svogo testya Gardinera Gabbarda Vin oformiv amerikanskij patent 161739 za 6 kvitnya 1875 ale niyakoyi koristi vid nogo ne otrimav Ale v hodi cih doslidiv Bell vpritul pidijshov do vinahodu telefonu 2 chervnya 1875 roku jogo doslidi vse zh taki dali rezultati Koli Aleksandr i Tomas Vatson nalashtovuvali telegrafni aparati voni zamknuli kontakti i Aleksander pochuv u svogo prijmacha divnij zvuk Yak tilki vin pochuv cej zvuk odrazu kinuvsya do Vatsona yakij u cej chas nalashtovuvav telegrafnij klyuch i vsya jogo nastrojka vidklikalasya lunoyu na prijmachi Podibni podiyi traplyalisya j ranishe ale nihto ne nadavav yim znachennya a os Aleksander Bell pobachiv u comu pidtverdzhennya svoyim zdogadam sho zvuk mozhna peredavati drotom Pislya cogo voni ves den stavili doslidi iz peredacheyu zvuku U 1876 roci sposterezhlivist pri roboti nad telegrafom dopomogla vidkriti yavishe yake dalo zmogu vinajti telefon koli pomichnik Bella vityagav plastinku z peredavacha u prijmachi Bell pochuv derenchannya Z yasuvalosya sho plastinka zamikala i rozmikala elektrichne kolo Bell zvernuv na ce yavishe pilnu uvagu Cherez kilka dniv pershij aparat rodonachalnik vsih telefonnih aparativ nevelika membrana z signalnim rizhkom dlya posilennya zvuku buv zroblenij Cherez kilka rokiv telefon peretvorivsya na masovij zasib zv yazku sho prineslo stvorenij firmi znachni pributki 7 bereznya 1876 buv oformlenij patent 174465 na Aleksandra Bella yakij bude viznanij najdorozhchim patentom v istoriyi Aleksander Bell na poshtovij marci SShA 1940 U 1880 roci vpershe sposterigav fotoakustichnij efekt viniknennya akustichnih kolivan u doslidzhuvanomu zrazku pri oprominyuvanni jogo modulovanim abo impulsnim svitlom Vin zaproponuvav vikoristovuvati fotoakustichnij efekt dlya optichnogo bezdrotovogo telefonu fotofonu U comu pristroyi zvuki lyudskogo golosu viklikali kolivannya ruhomogo lyusterka yaki modulyuvali puchok sonyachnogo svitla Yak prijmach vikoristovuvavsya zamknutij ob yem z poglinayuchim svitlo seredovishem v yakomu vinikav zvuk zavdyaki fotoakustichnomu efektu sho sprijmayetsya lyudinoyu cherez sluhovu trubku Doluchivsya do rozrobki metalodetektora gidroplana ta inshih litakiv sproektuvav chotirigrannogo povitryanogo zmiya Pidtrimuvav selekciyu a takozh spriyav rozvitku yevgeniki Stav odnim iz zasnovnikiv Nacionalnogo geografichnogo tovaristva yake do sogodni vidaye zhurnal National Geographic Pomer u svoyemu mayetku v Novij Shotlandiyi vid cukrovogo diabetu sho uskladnivsya zloyakisnoyu anemiyeyu Vinahodi ta zapatentovani tehnologiyiPatenti otrimani Aleksandrom Bellom na telefonni aparati ta zasobi dlya pokrashennya zv yazku Nomer patentu Data patentu Vinahid No 161 739 06 kvitnya 1875 Improvement in transmitters and receivers for electric telegraphs No 174 465 07 bereznya 1876 Improvement In Telegraphy No 178 399 06 chervnya 1876 Improvement in telephonic telegraph receivers No 181 553 29 serpnya 1876 Improvement in generating electric currents No 186 787 30 sichnya 1877 Improvement in electric telegraphy No 201 488 19 bereznya 1878 Improvement in speaking telephones No 213 090 11 bereznya 1879 Improvement in electric speaking telephones No 220 791 21 zhovtnya 1879 Improvement in telephone circuits No 228 507 08 chervnya 1880 Electric Telephone Transmitter No 230 168 20 lipnya 1880 Automatic short circuiter for telephones No 238 833 15 bereznya 1881 Electric Call Bell No 241 184 10 travnya 1881 Telephonic Receiver No 244 426 19 lipnya 1881 Telephone Circuit Patenti otrimani Aleksandrom Bellom ta Samnerom Tejnterom na fotofon ta pristroyi dlya nogo Nomer patentu Data patentu Vinahid No 235 199 07 grudnya 1880 Apparatus for Signaling and Communicating Called Photophone No 235 496 14 grudnya 1880 Photophone Transmitter No 235 497 14 grudnya 1880 Selenium Cells No 235 590 14 grudnya 1880 Selenium Cell No 235 616 21 grudnya 1880 Process of Treating Selenium to Increase Its Electric Conductivity No 241 909 24 travnya 1881 Photophonic Receiver Patenti otrimani Aleksandrom Bellom Samnerom Tejnterom ta Chichesterom Bellom na fonograf ta pristroyi dlya nogo Nomer patentu Data patentu Vinahid 341 212 04 travnya 1886 Reproducing Sounds from Phonograph Records 341 213 04 travnya 1886 Transmitting And Recording Sounds By Radiant Energy 341 214 04 travnya 1886 Recording and reproducing speech and other sounds Patenti otrimani Aleksandrom Bellom ta jogo pomichnikami na litalni aparati Nomer patentu Data patentu Vinahid No 757 012 12 kvitnya 1904 Aerial Vehicle No 770 626 20 veresnya 1904 Aerial Vehicle or Other Structure No 856 838 11 chervnya 1907 Connection Device for the Frames of Aerial Vehicles and Other Structures No 1 010 842 5 grudnya 1911 Flying Machine No 1 011 106 5 grudnya 1911 Flying Machine No 1 050 601 04 sichnya 1913 Flying Machine Patenti otrimani Aleksandrom Bellom na gidrodromi Nomer patentu Data patentu Vinahid No 1 410 874 28 bereznya 1922 Hydrodrome Hydroaeroplane and the Like No 1 410 875 28 bereznya 1922 Hydrodrome Hydroaeroplane and the Like No 1 410 876 28 bereznya 1922 Hydrodrome Hydroaeroplane and the Like No 1 410 877 28 bereznya 1922 Hydrodrome Hydroaeroplane and the LikePrimitkihttps www biography com people alexander graham bell 9205497 https archive nytimes com www nytimes com learning general onthisday bday 0303 html http www science ca scientists scientistprofile php pID 120 https washington mfa gov hu eng page history of new embassy building National Register of Historic Places nomination form d Track Q3719d Track Q47123453 Sacks O Seeing Voices 1990 P 27 ISBN 978 0 520 06083 8 d Track Q258662d Track Q110044178 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 NNDB 2002 d Track Q1373513 University of Toronto Laval University Dictionary of Canadian Biography Dictionnaire biographique du Canada G Brown D Hayne F Halpenny et al UTP Presses de l Universite Laval 1959 ISSN 0420 0446 0070 4717 d Track Q1067935d Track Q180865d Track Q3101851d Track Q7896496d Track Q5546378d Track Q55723359d Track Q3402572d Track Q5479642d Track Q838302 Geni com 2006 d Track Q2621214 https japantoday com category features lifestyle alexander graham bell falls asleep meeting emperor meiji Alexander Graham Bell Laboratory Notebook 1875 1876 World Digital Library 1875 1876 Arhiv originalu za 25 lipnya 2013 Procitovano 24 lipnya 2013 Watson Thomas A The Birth and Babyhood of the Telephone SShA s 15 Durrant Damian 25 lipnya 2016 Individual Patents that Built Empires ipstrategy com Ivanov Aleksandr Aleksandr Grejam Bell Alexander Graham Bell telhistory ru PosilannyaAleksander Bell na www nndb com svoyeridnomu internetivskomu Who s Who 20 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro naukovcya SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi